Релігія в житті і творчості Тараса Шевченка
Критика церкви у творчості Т.Г. Шевченка, його вплив на сучасну українську свідомість як натхненного голосу свого народу і духовного батька відродженої української нації. Причини негативного ставлення поета до релігії. Виступи Шевченка проти Костомарова.
| Рубрика | Литература |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2014 |
| Размер файла | 26,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
"Релігія в житті і творчості
Тараса Шевченка"
Київ 2013
Зміст
- Вступ
- Причини негативного ставлення поета до релігії
- Критика церкви у творчості Тараса Григоровича Шевченка
- Висновок
- Використана література
Вступ
Важко переоцінити вплив Тараса Шевченка на сучасну українську свідомість - він Поет і Пророк, натхненний голос свого народу і духовний батько відродженої української нації. Важко так само перебільшити чи бодай охопити той масив слів - критичних і наукових, полемічних і панегіричних, ідеологічних і пропагандистських, - що присвячено його постаті та його праці.
Феномен письменника як героя національної культури знаходимо в багатьох народів, але, мабуть, жоден письменник не займає цієї "посади" так міцно і не користується такою одностайною любов'ю своїх співвітчизників, як Шевченко. Під цим оглядом йому належить видатне місце у контексті слов'янського романтизму, де його часто ставлять поруч з такими визначними поетами, як Міцкевич і Пушкін.
Поезія Т. Шевченка захоплює найсокровенніше осердя українського національного досвіду. За словами сучасника, поета її історика Миколи Костомарова, "муза Шевченка роздирала завісу народного життя. І страшно, і солодко, і боляче, й цікаво було зазирнути туди". Пантелеймон Куліш, сам людина стражденна і цікава, у своїй красномовній надгробній промові у Санкт-Петербурзі висловився ще чіткіше. "Немає з нас ні одного достойного, - сказав він, - проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному відкрилася. А все ж ми через нього маємо велике і дороге нам право - оглашати рідним українським словом сю далеку землю". Куліш говорив: "Шевченко - наш поет і первий історик. Шевченко перше всіх запитав наші німі могили, що вони таке, і одному тільки йому дали вони ясну, як Боже слово, одповідь. Шевченко перше всіх додумався, чим наша старосвітчина славна і за що проклянуть її грядущі роди".
Причини негативного ставлення поета до релігії
Негативне ставлення до релігії, зокрема до православної церкви, у Шевченка виховала сама дійсність. За життя він немало терпів поневірянь з боку царату, кріпосництва та церкви. Ці три воістину темні сили завжди виступали в єдності, як "Свята Трійця". Але цим силам в своїй сукупності так і не вдалося зробити з поета ні вірнопідданого, ані смиренного кріпака, ані богомільну людину череди Христової.
Ще в дитинстві малого Тараса, як і всіх його ровесників, виховували в релігійному дусі. Але поневіряння в дячка-п'яниці, а потім наймитування у зажерливого і тупого отця Григорія Кошиці самі по собі сприяли критичному ставленню Шевченка, насамперед, до проповідників релігії, а звідсіль - і до змісту самих проповідей церковників.
Зневагу до "слуг божих" великий український поет зберіг на все життя. В 1860 році Тарас Григорович перебував на квартирі президента академії художеств Ф.П. Толстого, де часто збиралися різні митці. Дочці Толстого особливо запам'яталися пристрасні виступи Шевченка проти Костомарова (останній доброзичливо ставився до релігії). В своєму щоденнику вона записала:
"Шевченко и Костомаров доставили мне опять блаженство, то есть спорили… Что это за прелесть, когда Шевченко начнет в жару спора по малороссийски: "Да брешеш! Да Господи мій милий, будь ласков, скажи мені. ” А с каким остервенением он бранит попов, так это неподражаемо! Ведь выберет же он такое сильное малороссийское выражение, что так и обрисует всю гадость поповщины”.
"Советская Украина" № 3 за 1960 год, стр.177.
Коли помер митрополит петербурзький Григорій, ханжа і женоненависник, то церковники, а за ними і вся реакційна преса зчинили галас про "святость почившего в Бозе святителя”. Серед цього галасу було чути і голоси особисто знайомих Шевченку Аскоченського та Хом'якова, що видавали журнал "Русская Беседа”. На цю подію поет відгукнувся саркастичним віршем:
"Умре муж велій в власанице.
Не плачте, сироти, вдовиці,
А ти, Аскоченський, восплач
Во утріє на тяжкій глас.
І Хомяков, Русі ревнитель,
Москви, Отечества любитель,
О юбкоборцеві вочплач.
І вся, О!, "Русская Беседа”
Во глас єдиний ісповедуй
Свої грєхи. І плач! І плач! ”
Критика церкви у творчості Тараса Григоровича Шевченка
В критиці церковників Шевченко зупинявся, головним чином, на православних і католицьких священиках. Їх він завжди зображував як посібників соціального і політичного гноблення простих людей. У поемі "Кавказ” тавруючи православну церкву, яка прикривала гноблення своїх віруючих і сприяла гнобленню "іновірців" Кавказу, поет пише:
"А за те!
Якби ви з нами подружили,
Багато б дечому навчились!
У нас же світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм!, а люду!. Що й лічить!
От молдованина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
У нас Святую Біблію читає
Святій чернець и научає
Що цар якийсь-то*) свині пас,
Та дружню жінку взяв до себе,
А друга вбив. Тепер на небі.
От бачите, які у нас
Сидять на небі! Ви ще темні,
Святим хрестом не просвіщені.
У нас навчіться. В нас дери
Дери та дай,
І просто в рай,
Хоч і рідню всю забери! ”
*) Примітка:
"Якийсь-то цар" - це святий
біблійний цар Давид.
А подію про нього
дивись: 2 царів, розділ 11. "
Коли помер митрополит петербурзький Григорій, ханжа і женоненависник, то церковники, а за ними і вся реакційна преса зчинили галас про "святость почившего в Бозе святителя”. Серед цього галасу було чути і голоси особисто знайомих Шевченку Аскоченського та Хом'якова, що видавали журнал "Русская Беседа”. На цю подію Тарас Григорович відгукнувся саркастичним віршем:
"Умре муж велій в власанице.
Не плачте, сироти, вдовиці,
А ти, Аскоченський, восплач
Во утріє на тяжкій глас.
І Хомяков, Русі ревнитель,
Москви, Отечества любитель,
О юбкоборцеві вочплач.
І вся, О!, "Русская Беседа”
Во глас єдиний ісповедуй
Свої грєхи. І плач! І плач! ”
Особливої уваги заслуговує критика Шевченком католицької церкви. Останню він зображує як непримиренного ворога українського і всіх слов'янських народів.
З великою пристрасністю поет викриває бузувірство, лицемір'я і страшенну розпусту католицьких церковників. У поемі "Єретик” устами чеського національного героя Яна Гуса він говорить про католицьку церкву так:
" Кругом неправда и неволя
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець вгодований сидить,
Людською кровію шинкує
І рай у найми оддає. "
Осуджуючи католицьке духівництво за торгівлю буллами, які нібито відпускали гріхи, Шевченко словами Яна Гуса говорить в поемі:
". А тепер
Отим положено конклавом:
Хто без святої булли вмер -
У пекло просто; хто ж заплатить
За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроми папи і ченця,
І в рай іди! Кінець кінцям!
У злодія вже злодій краде,
Та ще й у церкві. Гади! гади!
Чи напилися ви, чи ні
Людської крові?. "
Це в повній мірі стосується і православної церкви, яка також переслідувала єретиків, за гроші відпускала гріхи, управлялася і управляється такими ж "вгодованими ченцями”.
Подібні до якогось Анатолія Погрібного проповідники якоїсь особливої релігійності Тараса Григоровича Шевченка посилаються на те, що поет в своїй творчості часто звертається до біблійних сюжетів, написав ряд "подражанїй” пророкам Осії, Ієзикіїлю, псалмам, молитвам тощо. Це так, Шевченко посилався, звертався і "подражав” релігійним сюжетам. Але це пояснюється, по-перше, тим, що ці сюжети колись були найбільш відомі простим і не писемним людям, - вони чули їх в церкві, від попівської "інтелігенції”. А по-друге, Шевченко використовує релігійні сюжети, щоб яскравіше підкреслити своє негативне ставлення до церкви і до віри в Бога. І наостанку, в-третіх, слід мати на увазі, що ряд релігійних творів мають, окрім іншого, значну художньо естетичну цінність.
Ще у 80-х роках ХІХ століття великий Каменяр - Іван ФРАНКО в праці "Темне царство" писав, що слова "Бог”, "святий”, "молитва”, "помолюся” та подібні до них у Шевченка є символами свободи, правди, нагороди і помсти, і що такі слова не мають ніякого прямого відношення до їх релігійно-догматичного змісту. Автор цих рядків теж, наприклад, перекладав з стародавніх мов на українську Апокаліпсис, Євангеліє від Іоанна, Екклезіаст, до десятка високохудожніх псалмів. Все це протягом 1990-1996 років публікувалося в журналі "Людина і світ”. Але на підставі цього ніяк не можна дійти висновку, що я перестав бути атеїстом. Мої переклади буди наукові, коментарі до них теж наукові, а отже - атеїстичні.
Також одним із підтверджень його ставлення до віри є записи у його щоденнику. 29 червня 1857 року, чекаючи дозволу на виїзд з Новопетровська, Шевченко записує в "Щоденнику": "Сегодня празднуется память величайших двух провозвестников любви и мира (апостолів Петра і Павла. - Авт.). Великий в христианском мире праздник. А у нас колоссальнейшее пьянство по случаю храмового праздника. О святые, великие, верховные апостолы, если бы вы знали, как мы запачкали, как изуродовали провозглашенную вами простую, прекрасную, светлую истину. Вы предрекли лжеучителей, и ваше пророчество сбылось. Во имя святое, имя ваше так называемые учители вселенские подрались, как пьяные мужики, на Никейском вселенском соборе. Во имя ваше папы римские ворочали земным шаром и во имя ваше учредили инквизицию и ужасное автодафе. Во имя же ваше мы поклоняемся безобразным суздальским идолам и совершаем в честь вашу "безобразнейшую бакханалию" [3, с.336]. Як бачимо, Шевченко вважає, що людинолюбну істину християнства спотворено; що первісне євангельське християнство розкололи "лжеучители"; що церкву Христову (за найменням) зробили засобом духовної та фізичної (соціальної) влади над людьми й придушення вільної думки; що церковний моральний фальш обертається і фальшем естетичним.
Справу віри чи невіри Шевченко вважав для кожної людини особистою, глибоко інтимною. Релігійні переконання знайомих самі по собі його не цікавили, серед його приятелів були люди різних віросповідань. І для свого оточення він ніколи не створював і тіні якогось бар'єра релігійно-сакрального порядку. (А. Козачковський, приміром, розповідає, як вільно і щиро спілкувався він з євреями або як німець-протестант у захопленні назвав його "батьком", і саме з його вуст і вийшло це наймення, що потім закріпилося за ним в українському народі.) Будь-яке пов'язування віри з якимись стратегіями, національно-політичними претензіями, світовими місіонерськими потягненнями (як у єзуїтів або у російських слов'янофілів), з примусом і стадністю йому чуже і неприйнятне. В "Єретику" він інтерпретує владу римських пап як явище аморальне, глибоко суперечне людинолюбній суті християнства і розтлінне для національних суспільств.
шевченко релігія поет творчість
Висновок
В останній період творчості поета переспіви й травестії біблійних сюжетів посідають значне місце. Йому імпонували ідеали раннього християнства, яке виникло як релігія рабів і виражало їхні інтереси й прагнення. Увагу автора полонили ті легенди, псалми, пророцтва, в яких ідеться про боротьбу правди з неправдою, добра зі злом, про неминуче покарання "нечестивців", настання щасливого життя земних мучеників. Біблійні образи під пером поета-демократа наповнювалися певним змістом, служили пропаганді визвольних ідей. Покарання "жорстоких людей неситих" мало відбутися не в пеклі, а на землі - у вогні повстання трудящих. Винагорода страдникам повинна прийти не після смерті в раю, а іще за життя, у результаті повалення царської влади й утвердження справедливого суспільного ладу. Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилкою вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він говорить про криваву боротьбу повстанців, то пригадує події Варфоломіївської ночі; а коли розповідає про неофітів, то порівнює їх з декабристами. Отже, як бачимо, Шевченко часто звертається до біблійних мотивів, до псалмів староєвропейських пророків. Саме звідси він брав теми для своїх творів, епіграфи. У псалмах та легендах євангельських поет-демократ бачив багато справжньої поезії. Звідси і черпав він матеріал для своїх творів, переспівував їх. Думки легендарних пророків, біблійні мотиви доводили, що людська праця - це краса, справедливість і любов. Шевченко звертався до Біблії як до літературного твору, а не як до святого письма, звідси він брав образи, мотиви і сюжети, створюючи поезії актуального громадянського спрямування - антицарського, антикріпосницького, революційного змісту.
Використана література
1. Грабович Г. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. - К., 1998
2. Дзюба І. Бог, релігія, церква в житті і творчості Шевченка // І. Дзюба.
3. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація
4. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г.
5. Шевченко Т.Г. Кобзар. Вірші та поеми // Т.Г. Шевченко. - К., Наукова думка, 1999. - 355 с.
6. Шевченко Т. Давидові псалми: автографи Тараса Шевченка
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Україна як iсторичний момент у творчостi кобзаря. Україна як предмет ліричного переживання поета. Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас-це не тільки те, що вивчають, а й те,
дипломная работа [44,0 K], добавлен 03.02.2003Релігійні уподобання та ідеали Т.Г. Шевченка, відображені в його творі "Послання". Проблема "істинності релігії" в творчості великого поета, критерії відокремлення такої релігії від інших, дискурс щодо обрядовірства як релігійної форми лицемірства.
реферат [24,4 K], добавлен 19.03.2010Які жінки зустрічалися на життєвому шляху поета, як вплинули вони на його світогляд. Твори Тараса Шевченка, які присвячені жінкам. Прекрасний світ інтимної лірики Кобзаря, його сердечні пристрасті і розчарування. Образ Шевченкової ідеальної жінки.
разработка урока [21,5 M], добавлен 29.03.2014Вплив поезій Т. Шевченка на творчість П. Куліша. Історичний контекст творчості митців. Могутній емоційний потенціал творчості Шевченка. Доля Куліша - доля типової романтичної людини. Народні розміри у творах поетів. Наслідування Шевченка Кулішем.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 22.02.2011Мистецька спадщина Тараса Шевченка. Розвиток реалістичного образотворчого мистецтва в Україні. Жанрово-побутові сцени в творчості Шевченка. Його великий внесок в розвиток портрета і пейзажу. Автопортрети Т. Шевченка. Значення мистецької спадщини поета.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.09.2015Творчість Т.Г. Шевченка у романтично-міфологічному контексті. Зв'язок романтизму і міфологізму. Оригінальність духовного світу і творчості Шевченка. Суть стихії вогню у світовій міфології. Характеристика стихії вогню у ранній поезії Т.Г. Шевченка.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 26.09.2014Дитинство та юнацькі роки Т. Шевченка, знайомство з народною творчістю, поява хисту до малювання. Рання творчість та життя Тараса перед засланням, після арешту і на засланні. Аналіз творчості Шевченка, відображення думок і настроїв українців його часу.
реферат [21,7 K], добавлен 18.11.2010Основні напрямки у творчому житті видатного українського митця Тараса Григоровича Шевченка: художній та літературний. Переживання та прагнення у житті Шевченка. Значення аналізу поєднання малювання та написання віршів для повного розуміння Шевченка.
реферат [10,7 K], добавлен 18.12.2013Поезія Т.Г. Шевченка, яка є виразом справжньої любові до України. Особливість тлумачення патріотизму й образу країни в творчості поета. Деякі історичні факти, які вплинули на його діяльність. Україна як основний символ шевченківської поетичної творчості.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 03.10.2014Розвиток і становлення української національної ідеї у творчості письменників ХІХ ст. Національна ідея у творчості Т. Шевченка. Політико-правові ідеї Костомарова. Національно-ідеологічні погляди Міхновського. Теорія українського націоналізму Донцова.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 19.05.2011Кріпацьке дитинство Т. Шевченка, розвиток його художніх здібностей та навчання у Академії мистецтв. Поява першої збірки "Кобзар", подальша літературна діяльність українського поета. Причини заслання Тараса Григоровича, його участь у громадському житті.
презентация [679,2 K], добавлен 27.02.2012Запорожжя в поетичній і художній спадщині Т.Г. Шевченка. Перебування Великого Кобзаря на Хортиці. Поет в гостях у родини Булатів в селі Вознесенка. Вплив зустрічі із запорозькою дійсністю на формуванні революційно-демократичних поглядів Т. Шевченка.
курсовая работа [675,3 K], добавлен 10.04.2016Проблема політичного ідеалу Т. Шевченка. Виступ проти будь-яких форм деспотизму і поневолення народу. Осудження системи імперського законодавства і судочинства. Творчість Т. Шевченка, його "Кобзар", та його велике значення для українського народу.
реферат [17,5 K], добавлен 16.04.2013Імена жінок, які полонили серце Тараса. Жінки і почуття до них та їх роль в житті і творчості Т.Г. Шевченка. Дитяче кохання до Оксани Коваленко. Кохання до Ядвіги Гусиківської. Теплі спогади про Закревську Ганну Іванівну. Захоплення Амалією Клоберг.
презентация [4,1 M], добавлен 17.03.2014Аналіз узгодження понять "Україна" і "Бог" у творчості Т.Г. Шевченка. Духовні переживання поета, ставлення до церкви і Біблії. Чинники, що впливали на його релігійні погляди. Градація періодів життя великого Кобзаря і еволюція його християнських уявлень.
реферат [25,1 K], добавлен 24.12.2013Т.Г. Шевченко як великий український поет, патріот свого народу. Короткий нарис життя, особистісного та творчого становлення кобзаря, його творчі досягнення та спадок, значення в історії. Обставини визволення Шевченка з кріпацтва і початок вільного життя.
презентация [4,6 M], добавлен 25.12.2011Т.Г. Шевченко як центральна постать українського літературного процесу XIX ст.. Романтизм в українській літературі. Романтизм у творчості Т.Г. Шевченка. Художня індивідуальність поета. Фольклорно-історична й громадянська течія в українському романтизмі.
реферат [27,4 K], добавлен 21.10.2008Аналіз творчості Тараса Шевченка як вищого етапу у розвитку української культури. Жіночі образи у творах. Моральне падіння чи моральна велич жінки за поемою "Катерина". Розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 13.05.2014Шевченко і білоруська література. Твори Шевченка західно- та південнослов’янськими мовами. Сприйняття особистості та творчості Шевченка у Великобританії. Твори Кобзаря романськими мовами. Сприйняття творчості Шевченка в літературних і наукових колах США.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 27.06.2015Велич титанічного подвигу Т. Шевченка як основоположника нової української літературної мови. Аналіз особливостей інтерпретації Шевченка, історичних постатей його творчої спадщини. Здійснення безпомилкових пророцтв Кобзаря. Релігійний світогляд Шевченка.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 24.02.2014
