Часопростір у творі Івана Франка "Для домашнього огнища" в руслі новацій європейської літератури

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

10. 10. 06. - Теорія літератури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Часопростір у творі Івана Франка

“для домашнього огнища”

в руслі новацій європейської літератури

Тодчук Наталія Євгенівна

ЛЬВІВ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському відділенні Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України часопростір франко жанровий

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Копистянська Нонна Хомівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри світової літератури

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Волкова Тетяна Сергіївна,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені В.Гнатюка,

професор кафедри теорії літератури

та порівняльного літературознавства

кандидат філологічних наук, доцент

Піхманець Роман Володимирович

Прикарпатський університет імені В.Стефаника,

доцент кафедри української літератури

Провідна установа Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії літератури, м.Дрогобич

Захист відбудеться 21 червня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.13 з філологічних наук у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м.Львів, вул.Університетська,1, тел.79-47-20).

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені І.Франка (79005 м.Львів, вул.Драгоманова,5).

Автореферат розісланий 22 січня 2001 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук В.М.Івашків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Як не припиняється процес становлення літератури, невпинно змінюється і динаміка її сприйняття і дослідження. Кожна епоха відкриває в корифеях літератури нові цінності, нові аспекти, користується новими способами їхнього пізнання. Наша доба потребує не просто нових праць, але й пошуку якихось нових доріг і стежок, якими би йшла-розвивалася дослідницька думка. Подана дисертаційна робота є також таким пошуком.

Незважаючи на поважний корпус наявної франкознавчої літератури, не можна сказати, що І.Франко до кінця вивчений. Досі бракує вичерпних відповідей на питання входження І.Франка у світовий літературний і літературознавчий процес в плані розкриття структурного новаторства та експериментальної сутності його прозаїчних творів. Досі недостатньо розглянуто складну проблему синкретизму творчого мислення І.Франка, взаємопов`язаність у ньому поетичного, прозаїчного та драматичного первнів, що певною мірою характеризує кожен із Франкових творів, до якого б роду чи жанру він не належав. Неповно висвітлено також взаємозв`язок, який існує між теоретичними працями письменника і його художньою творчістю, що стала своєрідною лабораторією для Франка-теоретика, уможлививши практичне втілення й перевірку авторських умоглядних концепцій. Нарешті, залишаються твори І.Франка, які ще не отримали всебічного наукового розкриття-інтерпретації у світлі нових літературознавчих концепцій та методик. Прагненням хоча б частково заповнити ці лакуни продиктовано й вибір теми дисертаційної роботи, в основу якої покладено дослідження твору Івана Франка “Для домашнього огнища”.

Актуальність теми представленої роботи полягає насамперед у комплексному підході до вирішення наукової проблеми. Водночас актуальність роботи зумовлюється вибором часопросторового аспекту дослідження проблеми в її теоретичному і методологічному плані. Саме цей аспект дає змогу об`ємно, відкрито щодо різних літературознавчих методик розглянути - шляхом аналізу й інтерпретації - художній світ твору І.Франка “Для домашнього огнища”. Постановка проблеми у вказаному ракурсі (часопростору) дозволяє надати дослідженню системності, концептуальній зосередженості.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення шляхом аналізу художньої структури твору І.Франка “Для домашнього огнища” в аспекті часопростору оригінальних рис поетики українського письменника, які свідчать про органічне входження І.Франка у світовий літературний контекст. Об`єктом дослідження є різнобічна творчість І.Франка - як митця, теоретика й історика літератури, науковця, журналіста і под. у складному процесі взаємодії з мистецькими та естетично-філософськими тенденціями кінця ХІХ - поч.ХХ ст. Предметом дослідження є твір І.Франка “Для домашнього огни-
ща” - у всьому багатстві зв`язків із авторським біографічним, соціально-історичним хронотопом, із естетичним полем ідейно-філософських шукань доби.

З мети випливають конкретні завдання дисертаційної роботи:

1) вивчення авторського хронотопу у плані встановлення багатовимірності фігури І.Франка - автора твору “Для домашнього огнища”; а також в аспекті дослідження авторського біографічного хронотопу в часі написання й публікації твору, вивчення контекстуальних соціально-історичних і літературних зв`язків;

2) дослідження жанрової структури твору в її взаємозв`язку і взаємозалежності з часопростором, простеження поєднання родових і жанрових первнів Франківського роману у вияві їхніх хронотопних можливостей;

3) аналіз сюжетного хронотопу роману у плані системного дослідження композиційної побудови й особливостей поетики “Для домашнього огнища”;

4) вивчення специфіки моделювання художнього простору у творі “Для домашнього огнища” як складового елементу його романного хронотопу.

Методи дослідження. При розкритті особливостей створення художнього світу конкретного літературного твору виникає потреба звернутись і до традиційних, і до відносно нових методичних і методологічних підходів до художніх явищ, способів уведення одного твору в загальний мистецький потік. Саме тому й вибрано часопростір. Як теоретичний і методологічний стрижень дослідження, він дозволяє розглядати поетику художнього твору, його жанрову специфіку, особливості художніх стильових засобів, дає змогу дослідити оповідну манеру та постать автора, - як у самому творі, так і в соціально-історичному, культурному середовищі. Крізь призму часопростору можна проаналізувати всі структурні елементи твору, зведені в певну художню цілість (як систему) “…з виходом на філософське, політичне, естетичне осмислення часу і людини в ньому” Копистянська Н. Художній час як категорія порівняльної поетики / ХІ Міжнародний з`їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.). Слов`янські літератури. Доповіді. - К.: Наукова думка, 1993 - C.187.

У своїй роботі я відкрита для різних методик і не обмежую себе якоюсь однією методологією, але щоразу керуюся тим, чого вимагає матеріал, і чого вимагає постать автора - тобто І.Франка. Звичайно, панівним акцентом дослідження залишається часопросторовий аспект; але це не виключає можливостей продуктивного звертання до методів, у яких він не є головним чинником аналізу й інтерпретації. В основному вибір методів дослідження зумовлюється специфікою поставлених завдань.

Історія написання й видання твору “Для домашнього огнища” (авторський хронотоп) простежується за допомогою звернення до біографічного методу й методу рецептивної поетики. Реконструкція процесу та міри трансформації життєвого матеріалу (у його перетворенні в художню дійсність) вимагає застосування моделюючого методу.

Шляхом аналізу жанротворчих чинників у зв`язку з теоретичними працями І.Франка встановлюється жанрова природа твору “Для домашнього огнища” як роману. Вона простежується на рівні зіставлення і порівняння тенденцій розвитку романного жанру (у плані хронотопу), наявних у творах європейських письменників другої половини ХІХ ст. - з іманентною структурою твору І.Франка (історико-літературний метод).

Дослідження хронотопу роману “Для домашнього огнища” провадиться на всіх рівнях його структури передусім за допомогою системного методу (взаємопов`язаність і взаємозалежність усіх компонентів твору як урівноваженої художньої системи) та типологічного зіставлення-порівняння.

При аналізі простору та його функцій як складового елемента романного хронотопу “Для домашнього огнища” використовується метод структурного аналізу, а також певною мірою - елементи феноменологічної, структуралістської та семіотичної методик дослідження простору в художньому творі У роботі термін “методика” використовується на означення спрямованості конкретного методу дослідження на обрану тему. Для прикладу, феноменологічна методика дослідження простору є конкретно-спрямованим виявом використання феноменологічного методу. .

Наукова новизна роботи зумовлюється насамперед тим, що у ній різнобічно розглядається малодосліджений твір прози І.Франка:

- уперше здійснюється спроба комплексного вивчення у взаємозв`язку внутрішньотекстової і зовнішньої щодо тексту твору “Для домашнього огнища” дійсності (соціально-історичний, історико-літературний, авторський біографічний контекст та ін.);

- звернення до часопростору зумовлює нові можливості в поєднанні і взаємодії різних класичних і новітніх методик літературознавчого аналізу, оптимальне використання їхніх потенцій;

- уперше часопросторова структура твору “Для домашнього огнища” розглядається в тісній взаємозалежності і взаємозв`язку з його жанром, із специфікою генологічного мислення автора;

- завдяки обраному аспекту дослідження (часопростір) увиразнюється й чітко проступає новаторство І.Франка в побудові самобутньої романічної структури - у створенні романного героя, у зоні голосу якого присутній автор; в композиційно-організуючому принципі ретроспекції; у великому смисловому навантаженні часових і просторових (і хронотопів - як часопросторових) чинників структури твору;

- пропоноване дослідження вперше виявляє новаторство І.Франка у введенні в українську літературу нових для неї тем і мотивів - зокрема урбаністичного простору, простору абсолютного і трансцендентного щодо людини (виходу в Ніщо);

- частина теоретичної інформації, що міститься в роботі, вводиться в науковий обіг уперше.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була розпочата і виконувалася під час навчання в аспірантурі на кафедрі світової літератури Львівського національного університету імені І.Франка (1995-1999 р.). Напрямок дослідження, вибраний для дисертаційної роботи, має зв`язок з науковими програмами та навчальними планами Львівського національного університету імені І.Франка, оскільки передбачає включення дисертаційного матеріалу в наукові та навчальні програми з української та світової літератур у вивченні питань теорії, історії літератури та поетики. Дисертаційне дослідження було завершене (1999-2001 р.) у Львівському відділенні Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України, у планах франкознавчої секції якого передбачається дослідження спадщини І.Франка.

Практичне значення роботи. Спостереження над часопросторовою природою роману І.Франка “Для домашнього огнища” можуть мати таке застосування:

а) матеріал, методикa, науковi результати - для подальших науково-теоретичних досліджень, а також досліджень, присвячених розглядові прозових творів І.Франка;

б) у курсах із теорії літератури (часопростір як методика вивчення літературних явищ і розкриття їхньої своєрідності);

в) у семінарах і спецкурсах загальнотеоретичного характеру: дослідження 1) генези твору, 2) його жанру, 3) поетики і проблематики; 4) стилістики в аспекті часопростору; вивчення конкретного літературного твору в контекстуальних історико-літературних, типологічних, структурних зв`язках);

г) у курсах, присвячених вивченню історії української літератури (літературні течії і напрями кінця ХІХ ст.).

Апробація роботи відбувалась на Міжнародній науковій конференції “Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин” (Львів, 25-27 вересня 1996 р.); ІІІ (Третіх) Міжнародних Чичерінських читаннях (Львів, 2-3 грудня 1997 р.); Звітній науково-практичній конференції кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 15 лютого 1997 р.); Звітній науково-практичній конференції кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 11 березня 1998 р.); Міжнародній славістичній конференції, присвяченій пам`яті проф. К.Трофимовича (Львів, 1-3 квітня 1998 р.); Міжнародній науковій конференції “Українська філологія: школи, постаті, проблеми” (Львів, 21-23 жовтня
1998 р.); Міжнародній науковій конференції “И ничегоже бысть” (Львів, 23-25 квітня 1999 р.); Міжнародній науковій конференції “Спадщина акад.В.І.Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть” (Львів, 21-24 січня 2000 р.); Щорічній науковій Франківській конференції (Львів, 28-30 вересня 2000 р.); Міжнародній науковій конференції “Проблема межі століть: закономірності перехідних процесів у літературі та мові” (Донецьк, 18-20 жовтня 2000 р.).

Структура й окремі розділи дисертації двічі обговорювалися на засіданнях науково-методологічного об`єднання-семінару “Проблеми художнього часу, простору і ритму” (березень 1997 і 1998 років); а також стали предметом обговорень на засіданнях Львівського відділення Інституту літератури ім. Т.Шевченка АН України в серпні 2000 р. і в січні 2001 р.

Публікації. Матеріали, що висвітлюють окремі положення дисертації, були викладені у вісьмох публікаціях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, п`яти розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 220 позицій. Загальний обсяг дисертації сторінок. Основний текст складає сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету роботи і завдання, що випливають із неї. Визначено предмет і об'єкт дослідження, методологічну основу. Розкрито наукову новизну роботи і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі “Огляд літератури” показано джерельну базу роботи, подано зумовлену методологічно тематику, за якою проводився відбір наукового матеріалу для дослідження.

Всебічний аналіз твору “Для домашнього огнища” був би неможливим без детального вивчення художньої спадщини І.Франка, а також наукових досліджень, присвячених цьому питанню Огоновський О. Історія літератури руської. - Львів, 1893. - Ч.3. - Від.2. - 1333 с.; Єфремов С. Співець боротьби і контрастів. - К., 1913. - 208 с.; Євшан М. Іван Франко (Нарис його літературної діяльності) //Літературно-Ннауковий Вісник. - 1913. - Т.63. - С.269-290; Грушевський М. Новини нащої літератури [“Для домашнього огнища”, повість Івана Франка] // Літературно-Науковий Вісник. - 1898. - Т.1. - С.27-35; Басс І. Художня проза Івана Франка. - Київ, 1965. - 312 с.; Вервес Г. Проблематика польських повістей І.Франка // Радянське літературознавство. - 1963. - №3. - С.64-82; Жук Н. Проза Івана Франка. - Київ: Вища школа, 1977. - 173 с. та багато ін., окремі факти і положення яких (висловлені передусім у працях М.Грушевського, М.Возняка, М.Зерова, О.Білецького, М.Рудницького, І.Цапенка, О.Забужко) використовуються у дисертації як вихідні. При уведенні твору в органічну для нього парадигму художньої прози І.Франка застосовуються і творчо осмислюються концепції І.Денисюка, М.Ткачука, С.Пастуха.

Оскільки домінантним способом дослідження вибрано часопростір, то закономірною постає потреба звернення до праць, теоретичні засади яких стали основою методологічного підходу до розкриття художньої структури твору І.Франка “Для домашнього огнища” в аспекті часопростору. Це насамперед праці М.Бахтіна, Д.Ліхачова, Ю.Лотмана, Н.Копистянської, Г.Маєра, Ф.-К.Маатьє, Г.Оля, Р.Печа, Б.Кюттер, У.Райдель-Шреве, А.Стофа, В.Топорова, Ф.Федорова.

При дослідженні взаємозв`язку-взаємозалежності жанру твору із часопростором необхідно було вивчити розробки М.Бахтіна у цій галузі, а також роботи з теорії жанру С.Скварчинської, Н.Копистянської, В.Днєпрова, Д.Затонського, Л.Чернець, В.Кожинова, А.Есалнек, Б.Гріфцова, Ж.Таборської, В.Мацури, З.Матхаузера, А.Цейтліна та інших дослідників, що знайшло відповідне відображення в дисертації.

В процесі аналізу та інтерпретації композиційного цілого художньої структури Франкового роману використані роботи С.Ракуса, Ф.Вшетічки, З.Матхаузера, І.Поспішіла, Дж. Френка.

Окрім загально-теоретичних праць, у роботі використано літературу філософського, загально-естетичного, культурологічного спрямування. Це праці С.К`єркєгора, М.Хайдеггера, З.Фройда, К.-Г.Юнга, Г.Башляра, культурологів Ф.Броделя, Б.Рассела, а також художні твори, виступи і маніфести письменників - Стендаля, О.Бальзака, Г.Флобера, Е.Золя, Ж. і Е.Гонкурів, Г.Ібсена, Б.Шоу.

У другому розділі “Авторський хронотоп” здійснюється вивчення авторського хронотопу в аспекті дослідження авторського біографічного часу в період написання і публікації твору “Для домашнього огнища”, вивчення контекстуальних соціально-історичних та літературних зв`язків. Проводиться реконструкція процесу перетворення життєвого матеріалу у художній світ “Для домашнього огнища” (шляхом виявлення прото-текстів і прото-типів у поєднанні з відомими відгуками про Франківський спосіб творення та науковою теорією трансформації життєвого матеріалу С.Ракуса). Унаслідок аналізу конкретно-історичної ситуації в її зв`язку з авторським хронотопом та іманентними особливостями поетики і проблематики твору висловлюється припущення (засноване на концептуальних категоріях рецептивної естетики Червинская О. История, теория и методологические полномочия рецептивной поєтики // Червинская О. Пушкин, Набоков, Ахматова: метаморфизм русского лирического романа. - Черновцы: Рута, 1999.- С.26.) про зумовленість специфічної структури Франкового роману орієнтацією на певну читацьку аудиторію (закладені у твір читацькі реакції), урахування “горизонту очікування” потенційного читача (насамперед польського - прикмета соціально-історичної ситуації - зі зважанням на його літературні та естетичні смаки, ритм життя тощо). Розглядаються й осмислюються обставини, у яких текст твору “Dla ogniska domowego” реалізується як твір, - уже при створенні українського варіанту тексту (“Для домашнього огнища”), що знайшов-таки свого читача.

У третьому розділі - “Жанр і хронотоп: взаємозв'язок і взаємозалежність” жанрова природа твору “Для домашнього огнища” досліджується з огляду на її визначальну роль у структурі художнього цілого та на рівні взаємозв`язку-взаємозалежності жанр - хронотоп. Із дослідження наукової полеміки навколо жанрового означення твору “Для домашнього огнища” випливає, що дотепер існує розбіжність у визначеннях: деякі дослідники означують його як повість, а інші - як роман. Вивчається авторська позиція щодо цього питання, яку в проекції на структурні особливості твору і відгуки І.Франка про роман (як жанр) можна сформулювати як тяжіння до роману і прагнення його створити. Відповідно виникає необхідність порівняти шляхом зіставлення деякі тенденції розвитку романного жанру у плані хронотопу, що простежуються у творах європейських письменників другої половини ХІХ ст. - з іманентною структурою твору І.Франка. Виявляється, що значною мірою жанрова і хронотопна структура вказаного твору кореспондує з цим контекстом. Це підтверджує і аналіз жанрових особливостей твору, у процесі якого констатується схильність автора до новелізації сюжетних епізодів і конструювання як провідного саме романного героя, у долі якого реалізується романна, у розумінні І.Франка, колізія випробування у всіх буттєвих вимірах.

На підтвердження думки, що “Для домашнього огнища” - це роман, наводиться аналіз елементів художньої структури твору, що проводиться у відповідності з теорією романного слова М.Бахтіна. Тут об`єктом уваги є різномовність і багатомовність Франкового твору (де поняття “мови” тлумачиться як поняття знакової комунікативної системи професійних, територіальних, станових суспільних груп і под.), корінна зміна часо-просторових координат художнього образу (переміщення в зону максимального контакту з теперішнім), що, на думку М.Бахтіна, і відзначає принципово відмінний від специфіки інших жанрів характер роману як жанру. Заслуговує уваги також функціональна взаємодія різних стильових ліній, зокрема авторської і персонажних; присутність стилю автора (авторського голосу) у мовних партіях персонажів (капітана Ангаровича, Анелі, поліційного ревізора Гірша). Зауважується, що “зона голосу” окремого персонажа чи навіть автора може не збігатися із його мовною партією (в якій можуть проявлятися й інші стильові лінії).

У роботі визначається також словесно-ідеологічний центр роману “Для домашнього огнища”, що віднаходиться у принциповому зіштовхненні різних світоглядів, моральних принципів, ідеологій, і є центром пересікання мовних площин, які це протистояння виражають. Його ядро лежить у площині координат образу капітана Ангаровича - як певного смислового вираження і продовження авторської партії, як провідного романного героя, в якому розкривається кардинальна боротьба двох протиспрямованих сил, що підіймається на рівень свідомості - і ведеться не на життя, а на смерть (жерт-
ва - Редліх), проте не визначається і не вичерпується лише цим домінантним образом.

У дальшому викладі дисертаційної роботи твір “Для домашнього огнища” розглядається як соціально-психологічний роман (жанрова домінанта) і колізії його сюжетного, соціально-історичного та ін. хронотопів аналізуються як романні, що дає змогу відкрити нове у вже знайомому матеріалі.

Значна увага приділяється з`ясуванню особливостей твору у плані поєднання різних жанрових і родових первнів у його жанровій структурі, дослідженню того, якою мірою ця свого роду жанрова синкретичність впливає на видозміну сюжетного і, загалом, романного хронотопу. Зокрема аналізується роль детективного чинника у фабулі роману, виявляється його кількісний і якісний об`єм у розвитку романних колізій. Відзначається і простежується наявність ліричного і драматичного первнів (як родових), що художньо втілюються в оригінальній авторській поетиці суґестії й особливій тональності окремих сюжетних епізодів (ліризм) та в динамічно-напруженій експресії сюжетного хронотопу (драматизм). Констатується, що окреслені елементи жанрової структури твору в сукупності свідчать про значну концентрацію жанрового баладного компонента (специфіка якого мислиться в органічному родовому поєднанні епос - лірика - драма), унаслідок чого висловлюється висновок про доцільність і відповідність трактування роману “Для домашнього огнища” як явища баладної прози (термін Н.Копистянської).

Центральною для четвертого розділу роботи “Хронотоп у романі І.Франка “Для домашнього огнища” є проблема аналізу сюжетного хронотопу роману у плані системного дослідження композиційної побудови й особливостей поетики “Для домашнього огнища”.

Дослідження сюжетного хронотопу роману “Для домашнього огнища” провадиться на всіх рівнях його структури.Вивчення особливостей реалізації сюжетного часу в романі наштовхує на припущення про деякий структурний паралелізм, який простежується у творі І.Франка стосовно того, як формується сюжетний хронотоп і функціонує категорія сюжетного часу в романах Ф.Достоєвського (насамперед у “Злочині і карі”). Докладний аналіз і вичленування з робочою метою окремих структурних елементів спонукають до висновку про функціонування в сюжетному хронотопі роману вставних структур типу “текст у тексті”, які являють собою міні-новели, уведені за принципом “вторгнення” у відносно однорідне текстове оточення. Виділяється чотири такі структури (умовно названі як “сновидіння Ангаровича”, “новела про барона Рейхлінгена”, “казочка про тата”, “боснійський інцидент”), і всі вони характеризуються різною функціональністю. Встановлюється, що основною функцією “сновидіння…” є пророцтво, застереження; функцією “новели про барона…” є нагнітання амбівалентності в образі Анелі (негація) та встановлення морального коду капітана Ангаровича; “казочка про тата” функціонує для певної героїзації образу капітана та водночас - посилення амбівалентності образу Анелі в бік позитивної оцінки; “боснійський інцидент” розкриває існування в образі капітана коду “людина війни” та імпліцитно присутньої в ньому антиномії “війна - мир”. Унаслідок здійсненого аналізу висловлюється теза про те, що твір “Для домашнього огнища” можна назвати “романом метаморфози” - настільки тотальними і корінними є перетворення, що зобразив І.Франко, використовуючи художній прийом контрасту.

Виходячи із вчення М.Бахтіна про хронотоп як формально-змістову категорію літератури, у роботі здійснюється спроба виділення сюжетно-значущих і продуктивних у смислопороджуючому сенсі окремих хронотопів - як нерозкладних навіть у робочому порядку структур, так би мовити, часо-просторового “згущення”, за допомогою яких реалізуються основні романні колізії. Треба також виявити характер відношень між ними та призначення (функцію) у художньому тексті. Зокрема як сюжетно-значущі виокремлюються хронотоп дороги, хронотоп зустрічі, хронотоп пустки (порожнечі). Виділяються хронотопи також дещо іншого ряду - хронотоп ідилії (у романі маємо модифікацію - хронотоп зруйнування ідилії), екстремальний хронотоп (порогу), хронотоп безодні, які несуть значне і формальне, і змістотворче навантаження, відповідно організовуючи художню структуру. Так, досліджується і стверджується провідна роль метафоричного хронотопу безодні (у якому розгорнута і функціонує вертикаль - як модель світопобудови, дійсна для роману в цілому) як смислового лейтмотиву сюжетних колізій (трагедії, що розгортається). Докладно аналізується екстремальний хронотоп, у контексті якого реалізована ситуація падіння - момент екзистенційного вибору персонажа, смислобуттєвої самості, втрати життєвої основи, трансцендентного виходу за межі власного “Я” у простір Ніщо.

Організуючим композиційним принципом у творі “Для домашнього огнища” виступає ретроспекція. Обсяг її присутності в колізіях твору значний - сюжетний хронотоп І.Франко будує як послідовне перебивання планів дуже невеликого за тривалістю подійного часу (неповні три дні) ретроспективними вставками, за допомогою яких сюжетний час твору розширюється до п`яти і більше років. Домінантними в художній структурі твору є хронологічна та асоціативна ретроспекції, розглядаються особливості їхньої реалізації у творах деяких письменників-реалістів ХІХ ст. (О.Бальзака, В.Теккерея, Г.Флобера) і в цьому контексті аналізуються способи їхнього вияву в персонажних хронотопах роману “Для домашнього огнища”. При дослідженні реалізації ретроспекції у структурі роману з`ясовується, що головна її функція полягає у “зриванні масок” як із суспільства з його конвенціональними моральними нормами, так і з кожної людини зокрема (якщо вона її має). Ця функція зумовлює специфічну композиційну побудову Франкового роману, у якій у позірне благополуччя теперішнього і надії на ще краще майбутнє вривається приховуване неприємне минуле і руйнує все, що так добре заповідалося. Аналогічний композиційний принцип існує у драмах Г.Ібсена, у зв`язку з чим вважалося доцільним провести типологічне зіставлення на структурному рівні роману І.Франка “Для домашнього огнища” і драми Г.Ібсена “Ляльковий дім”. Це зіставлення виявляє подібне в обох письменників розуміння необхідності викриття конвенціональності суспільної моралі, а також співвідносні формально-естетичні засоби, використані для художнього осмислення і вирішення цих проблем, що свідчить про спільність ідейно-філософського, естетичного поля літературного процесу в тогочасному європейському культурному просторі.

Предметом особливої уваги стала специфіка моделювання художнього простору у творі “Для домашнього огнища”, розглянута у п`ятому розділі “Простір у хронотопі роману “Для домашнього огнища”.

Вступною заувагою до аналізу просторових компонентів структури “Для домашнього огнища” слугує огляд новітніх філософських концепцій сприйняття і розуміння категорії простору, на основі яких витворюються і сучасні літературознавчі методики дослідження художнього простору. Зокрема детальніше в роботі розглядаються методики, що давно й успішно використовуються при дослідженні художнього простору, а саме - структуралістська та феноменологічна.

Виявлення найважливіших для цих методик аспектів дослідження художнього простору та найрезультативніших концепцій, звичайно, у ракурсі, визначеному можливостями розкриття теми роботи, - дає змогу застосувати їх на практиці. Зокрема для аналізу художньої структури роману “Для домашнього огнища” найпродуктивнішими виступають феноменологічне визначення переживаного простору (або - в моїй інтерпретації - простору переживання) та структуралістська, запропонована Ю.Лотманом, концепція просторових визначників-опозицій. Художній простір роману І.Франка розглядається також в контексті інших літературознавчих теорій, зокрема, у світлі ідеї поетично-емпіричного простору Г.Маєра, теорії просторового роману В.Кайзера, концепції просторової форми в сучасній літературі Дж.Френка, різної валентності простору А.Стофа та багатьох інших. В процесі аналізу висловлюється думка про наявність у творі “Для домашнього огнища” таких основних аспектів реалізації простору: 1) простору переживання (як ключового елементу екстремального хронотопу, у якому у зв`язку із втратою звичної світооснови відбувається вихід за межі власного “Я”, переглядаються усі життєві принципи та ціннісні орієнтири, здійснюється вихід у трансцендентний простір Ніщо); 2) смислового лейтмотиву безодні (пронизує увесь текст художнього твору, функціонує як ядерна метафора у просторі переживання, прямо співвідноситься зі світотворчою вертикаллю); 3) абсолютного простору (позачасовий, трансцендентний щодо героя, щодо його побутової сфери простір, у якому герой осмислює свою присутність у світі на рівні культурних архетипів цивілізованої свідомості); 4) авторського простору (побутує в межах авторського хронотопу і включає позицію автора як спершу мешканця села, а вже потім міста - оцінка об`єкта (міського простору) з-боку, з-зовні; включає також авторський локальний простір у час написання твору - здалека від міста, у якому зосереджувалися родинна, професійна, товариська та ін. сфери життєвого простору І.Франка); 5) локального простору (виражений у романі І.Франка у вигляді, здебільшого, простору міста).

Найбільш повно реалізується у романі тема міського простору. Зокрема його представленість у творі “Для домашнього огнища” аналізується на тлі традиції зображення простору великого міста у європейській літературі другої половини ХІХ століття. Висловлюється припущення про можливий взаємозв`язок сфери професійної діяльності автора (в цьому аспекті - газетярської діяльності І.Франка, його журналістської практики) із представленістю й художнім розкриттям у власній творчості добре відомого тематичного простору - міського. Слушність даного припущення з`ясовується на прикладі взаємозв`язаності професійного покликання та художньої творчості чеського письменника Я.Неруди, що, як і і.Франко, був публіцистом. “Малостранські оповіді” чеського автора зближуються з романом і.Франка особливістю представленості простору міста як Універсуму, здатного вмістити на обмеженому локальному просторі всезагальність Буття. Хоча і настроєвість, і художні вирішення реалізації міського простору в І.Франка і Я.Неруди зовсім відмінні.

У роботі досліджується локальний львівський міський простір у його взаємозв`язку з дальшими теренами. Простежується функціональність такої взаємодії, зокрема кореляція просторів Львова і Боснії, яка утворює структуротворчу вісь романного хронотопу. На цій осі взаємно-полярно розміщується ціла множина компонентів, які формують в сукупності складну семіотичну структуру Франкового роману:

Боснія Львів

Простір війни Простір миру

Військовий простір Цивільний простір

Простір самоти Простір сім`ї

Соціальний простір Соціальний простір

випробування умовностей

Водночас у межах цього протиставлення (Боснія - Львів) протягом розвитку сюжету роману відбувається перекодування наперед заданих значень просторів (див. вищенаведену табличку) на семантично віддалені, а переважно - на прямо протилежні поняття.

Таке перетворення значно розширює спектр допустимих тлумачень, а значить, збільшуються над-текстовий і під-текстовий плани романного зображення. Приміром, як обертаються значення цих просторів (порівняно із заданими) для капітана Ангаровича - провідного героя Франкового роману:

Боснія Львів

Простір душевного спокою Простір переживання

Простір довіри Простір підозри

Простір емоційно нейтральний Простір екстремальний

Простір рівноваги Простір виходу у Ніщо, втрати себе

Простір очікування щастя Простір трагедії

Простір туги за домом Несвідомий вихід коду “Людина війни”

Унаслідок осмислення представленості львівського реального історичного простору в романі визначається категорія “львівський текст”, утворена на зразок категорії “петербурзький текст”, що функціонує в російському літературознавстві (про це писали Ю.Лотман, В.Топоров, Б.Успенський), однак більш конкретизована історично. Сюди належить семіотичний код міста, його план, представленість міських інституцій. Простежується специфіка топографічно точного відтворення І.Франком соціально-історичних міських реалій (на тлі традиції топографічно точного зображення простору міста в європейській літературі ХІХ ст.). Досліджується історична основа романних колізій (Боснійська політична криза 1875-1877 рр., окупація Боснії Австро-Угорщиною), з`ясовується сюжетна функціональність історично реальних об`єктів міського простору (локусів Дому, офіцерського Касина і Стрільниці). Із застосуванням методики філософа Г.Башляра (міфологічний погляд на літературу) аналізується смислове навантаження локусу Дому на різних рівнях художньої структури роману.

Проведене дослідження просторової організації художнього світу в романі “Для домашнього огнища” виявляє новаторство І.Франка у введенні в українську літературу урбаністичного простору і пов`язаних із ним смислобуттєвих проблем і реалій.

* * *

Передумовою детального вивчення художнього світу твору “Для домашнього огнища” стало звернення до авторської особистості І.Франка, письменника, творча свідомість якого формувалася у найрізніших зв`язках зі світовою літературою - в діяльності науковій, перекладацькій, літературно-критичній, публіцистичній; коло читання якого було надзвичайно широким, а на становлення естетичних смаків і поглядів впливали вершинні зразки світового письменства. Відповідно, ця специфіка авторського хронотопу творця “Для домашнього огнища” зумовлює необхідність створення своєрідної “інформативної бази” - “Додатків”, у яких обгрунтовується підхід до постаті І.Франка - і принагідні звернення до яких проводяться наскрізно у тематично різних частинах дисертації.

У Висновках викладено результати дослідження внутрішньотекстової (жанр, поетика та стилістика в аспекті часопростору) і позатекстової (авторський біографічний та авторський локальний, соціально-історичний хронотопи тощо) дійсності твору “Для домашнього огнища”; стверджується органічне входження І.Франка (як представника української літератури) у європейський історико-літературний і теоретико-літературознавчий контекст.

ВИСНОВКИ

Комплексне вивчення художньої структури роману “Для домашнього огнища” в теоретичному і методологічному аспекті часопростору виявилось продуктивним у розкритті авторської сутності І.Франка як невтомного експериментатора, структурні пошуки якого здійснювалися в руслі традицій і новацій європейської літератури всього ХІХ, а особливо - кінця ХІХ - початку ХХ ст. Письменник-енциклопедист і теоретик, І.Франко своєю творчістю намагався вивести рідну літературу на світовий рівень розвитку і великою мірою це йому вдалося. Принаймні, чимало із явищ поетики та стилістики Франкових творів, що були на свій час новими та незвичними, згодом увійшли в арсенал письменників уже ХХ сторіччя, зокрема це стосується поетики часопростору. Поза тим, особливість Франкового стилю, що полягає у незвичайній взаємопов`язаності усіх граней його творчого хисту (за Франком-романістом проглядає Франко-поет і Франко-драматург) збагачує і наснажує кожен із творів українського письменника, зокрема - роман “Для домашнього огнища”. Розгляд цього твору за допомогою традиційних і нових літературознавчих підходів і концепцій дав змогу відкрити глибинний, багаторівневий семантичний і формальний зміст Франкового тексту.

Наукові результати дослідження можуть мати широке практичне застосування в науковій, методичній і педагогічній діяльності, а також у розробці актуального для сучасного літературознавства проблемного підходу до досліджуваних явищ (для якого характерне проведення досліджень на стику різних наукових дисциплін - літературознавства й історії культури, естетики і філософії, мистецтвознавства тощо).

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Тодчук Н. Поліфункціональність ретроспекції у реалістичній літературі ХІХ ст. (за твором Івана Франка “Для домашнього огнища”) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Вип. 28. - Львів: ЛНУ імені І.Франка, 2000. - 440 с. - С. 353-356.

Тодчук Н. У пошуках відповідей на вічні питання (Структурні паралелі: Генрік Ібсен (“Ляльковий дім”) - Іван Франко (“Для домашнього огнища”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2000. - № 4. - С.47-49 (у співавторстві).

Тодчук Н. Простір міста у творі І.Франка “Для домашнього огнища”: деякі аспекти реалізації в романному хронотопі // Проблеми славістики.- 2001. - № 1. - С. 54-62.

Тодчук Н. “Засвоєння чужого, яке стає своїм” (Методологія Івана Франка в його перекладацькій діяльності) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - № 6 (9). - 2000. - С.77-82.

Тодчук Н. Умови виникнення хронотопу відчуження у романі // Сервантес і проблеми розвитку європейської прози. Зб. наук. Праць. Серія “Проблеми світової літератури”. - Вип.1. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000.- С. 99-105.

Тодчук Н. Поетика міста у повісті Івана Франка “Для домашнього огнища” та у “Малостранських повістях” Яна Неруди // Матеріали міжнародної славістичної конференції пам`яті проф. К.Трофимовича (1 - 3 квітня 1998 року). - У двох томах. - Львів: “Літопис”, 1998. - Т.2 - С. 253-257.

Тодчук Н. Жанрова своєрідність твору Івана Франка “Для домашнього огнища” (деталь в аспекті жанру) // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. - Львів: Світ, 1999. - Ч.1.- С. 236-242.

Павлик Н. Поліфункціональний хронотоп безодні в повісті І.Франка “Для домашнього огнища”// Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Львів: “Світ”, 1998. - С. 461-466.

АНОТАЦІЯ

Тодчук Н.Є. Часопростір у творі Івана Франка “Для домашнього огнища” в руслі новацій європейської літератури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06. - теорія літератури. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2001.

У дисертації комплексно досліджується твір І.Франка “Для домашнього огнища” з метою виявлення структурного новаторства і експериментальної сутності поетики художньої прози українського письменника. Часопросторовий аспект вивчення проблеми в її теоретичному і методологічному плані дає змогу об`ємно, відкрито щодо традиційних і нових літературознавчих методик розглянути - шляхом аналізу й інтерпретації - художній світ твору “Для домашнього огнища” на тлі тенденцій європейської літератури ХІХ-поч.ХХ ст.

В результаті системного дослідження явища (художній твір в ракурсі авторської особистості; в ракурсі історико-літературного та соціально-історичного хронотопу; в ракурсі ідейно-естетичних, культурно-філософських шукань доби) виявляється і стверджується органічне входження Івана Франка (як представника української літератури) у європейський історико-літературний і теоретико-літературознвчий контекст.

Ключові слова: часопростір, хронотоп, жанр, роман, поліфонія, структура, ретроспекція, простір міста, текст.

АННОТАЦИЯ

Тодчук Н.Е. Время-пространство в произведении Ивана Франко “Для семейного очага” в русле новаций европейской литературы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2001.

В диссертации исследуется художественная структура произведения “Для семейного очага” в плане раскрытия новаторского характера и глубоко экспериментальной сущности художественной прозы Ивана Франко.

Вследствие применения пространственно-временного подхода к изучению произведения И.Франко как художественного явления, удалось объединить в едином комплексе целостного исследования действительность внешне-текстуальную по отношению к “Для семейного очага” (авторский биографический хронотоп, социально-исторический, историко-культурный контекст) и действительность внутренне-текстуальную (анализ сюжетного хронотопа, событийного времени, ретроспекции, диалогического взаимодействия хронотопов и под.). Это позволило увидеть связи между романным хронотопом и социально-историческим временем конца ХIХ века, реконструировать процесс трансформации жизненного материала в художественный, позволило вставить произведение И.Франко в контекст европейской реалистической литературы той эпохи (на основе типологических сравнений с произведениями Г.Флобера, Ф.Достоевского, Г.Ибсена, Я.Неруды и др. писателей)

Особого внимания заслуживает жанровая специфика произведений И.Франко, которым свойственен родовой и жанровый синкретизм. Следствием этого видится своеобразная пространственно-временная структура произведений писателя, в которой сочетаются соответственные возможности в освоении времени и пространства представленными жанрами. Например, на основе жанровой доминанты социально-психологического романа в произведении “Для семейного очага” проявляются черты детективной фабулы и - в большей мере - балладной прозы, для которой характерны особая компактность, концентрированность изложения, одновременное взаимодействие епического, лирического и драматического начал. Это соединение обуславливает динамизм и экспрессию сюжетного хронотопа (сжатость событийного времени, огромная роль случайности), глубокое проникновение в духовный мир персонажа (внутренний хронотоп, пространство переживания, трансцендентный выход в Ничто), отсутствие прямых обращений к социально-историческому хронотопу при важнейшей роли печати времени на социально-бытовых ситуациях и мировоззренческих установках (двойственность, ложная условность общественной морали; необходимость соответствовать занимаемому положению; решение спора с обращением к дуэли и т.п.).

Исходными для этой работы стали некоторые положения учений о хронотопе и романном слове М.Бахтина, в частности, в ракурсе, указанном известным ученым, рассматриваются структурно-образующие хронотопы идиллии (в романе представлен вариант крушения идиллии), порога (экстремальный), лейтмотивный метафорический хронотоп бездны. Несколько в ином аспекте анализируются хронотопы дороги, встречи, пустоты, которым также принадлежит важное содержательно- и формообразующее значение в художественном мире романа.

Особое внимание в работе сосредоточенно на исследовании художественного пространства в романе “Для семейного очага”. Выделяются и осмысливаются пять основных аспектов художественного пространства: переживания; смысловой лейтмотив бездны: абсолютное пространство; авторское пространство; локальное пространство, в которое включено пространство города.

Как наиболее полная исследуется реализация пространства города в романе. Отмечается новаторство И.Франко, который выступил одним из первых украинских писателей, вводивших пространство современного города и, соответственно, сознание человека урбанистической эпохи в национальную литературу, что значительно расширило рамки изображаемого мира и бытия.

Изучение художественного мира произведения И.Франко “Для семейного очага” в пространственно-временном аспекте дает все основания для утверждения, что творчество И.Франко является важным явлением в мировой литературе и как таковое органически входит в мировой идейно-философский и эстетико-литературный контекст.

Ключевые слова: время-пространство, хронотоп, жанр, роман, полифония, структура, ретроспекция, пространство города, текст.

SUMMARY

Todchuk N.J. Time-space in the work of I.Franko “For the hearth home” in a channel of novation of European literature. -- Manuscript.

The dissertation is submitted for a candidate of Philology degree. The speciality: 10.01.06. -- theory of literature. -- Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2001.

The present dissertation is dedicated to the complex analysis of work by I.Franko “For the hearth home” in aspect of structural novation and experimental nature of fiction poetics of the Ukrainian writer. Time-space aspect of research in the theoretical and methodical levels gives possibility of complete examination of text by means of analysis and interpretation on the background of tendencies of European literature of XIX-beginning XX cc.

In consequence of systematic research of this phenomenon (work of art from the author's point of view; from the point of view of historical-literary and social-historical chronotoposes, in aspect of cultural, philosophical, ideological and aesthetic searches of that period) the belonging of I.Franko to the European historical-literary process has been confirmed.

The dissertation consists of introduction, fives chapters, conclusions and appendices: chapter I “Problems of dissertation in channel of their investigation” (literature revision); chapter II “The author's chronotopos” (circumstances of novel creation and publication have been described); chapter III “Chronotopos and genre: interaction and interdependence” (connections of genre and time-space structure of work have been researched); chapter IV “Plot chronotopos in the novel “For the hearth home” (plot, composition and other aspects of art structure of work have been examined); chapter V “Space in the novel “For the hearth home” (different methods of art space research have been analyzed and aspects of space realization have been revealed).

Key words: time-space, chronotopos, text, novel, structure, retrospection, city-space, genre, polyphony, modeling.

Размещено на Allbest.ru

...