Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко

Серед усіх цих загальних параметрів, які створюють уявлення про Смотрицького як про неординарну й виняткову особистість свого часу, найхарактернішим, мабуть, є те, що, не відмовляючись від старого розуміння часу, як субстанційного і вічного, він одночасно йде назустріч модерним ідеям, новій культурі, здійснюючи, щоправда, безнадійну спробу об'єднати дві культурні концепції західної й східної цивілізацій у своєму світі. Смотрицький знаходиться на пограниччі стильових епох ренесансу й бароко. Творчість Смотрицького є своєрідним прикладом культурного симбіозу та барокової еклектики. Його письменницька стратегія, яка скеровується на почуття, кшталтування читачевої свідомості, є естетичною засадою барокової програми.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Модус самореалізації особистості в Україні кінця XVI - початку XVII віків // Пам'ять століть. - 1999. - № 4 (19). - С. 93-95. (0,5 др.арк.).

2. Інтеґративні функції християнського міфу в “Треносі” Мелетія Смотрицького (До семантики міфу в ренесансно-бароковій літературі) // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. пр. Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. VI. - Рівне: РДГУ, 1999. - С. 112-136. (0,9 др.арк.).

3. Модус містифікації у поетиці “Треносу” Мелетія Смотрицького // Літературознавство: Матеріали IV конґресу Міжнародної асоціації україністів. (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). - Книга 1. - / Уп. і відп. ред. О. Мишанич. - К.: ТОВ “Видавництво “Обереги”, 2000. - С. 76-83. (0,5 др.арк.).

4. Феномен утопії у літературі середньовіччя // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. пр. Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. VII. - Рівне: РДГУ, 2000. - С. 3-10. (0,5 др.арк.).

5. Міфологізація структури: “Тренос” Мелетія Смотрицького у контексті барокового моделювання світу (Спроба реконструкції) // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. пр. Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. VIІІ. - Рівне: РДГУ, 2000. - С. 49-67. (1 др.арк.).

6. Міфологема мандрів як пошуки оновлення (в “Апології переґринації до країв східних” Мелетія Смотрицького) // Слово і час. - 2001.- № 10.- С. 22-33. (0,7 др.арк.).

ДОДАТКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Мелетій Смотрицький і Григорій Сковорода: спільність та своєрідність стилю // Спадщина Григорія Сковороди в контексті світової та вітчизняної культури (Матеріали міжнародної наукової конференції). - Київ: Національний університет “Києво-Могилянська академія”. - 1994. - С. 2-5. (0,2 др. арк.).

2. Епістемологічна візія Мелетія Смотрицького // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі: Зб. наук. пр. - Острог: Острозька академія, 1997. - С. 30-34. (0,4 др.арк.).

3. Мелетій Смотрицький // Острозька Академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання / За ред. М.Жулинського, Я.Ісаєвича, В.Смолія. - Острог: Острозька академія, 1997. - С. 155-158. (0,4 др.арк.).

4. Література полемічна // Острозька Академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання / За ред. М.Жулинського, Я.Ісаєвича, В.Смолія. - Острог: Острозька академія, 1997. - С. 80-82. (0,3 др.арк.).

5. Модус літературної містифікації у поетиці “Треносу” Мелетія Смотрицького // Warszawskiе Zeszyty Ukrainoznawcze / Red. Prof. Dr hab. Stefana Kozaka. - 1999.- T. 8-9. - С. 372-385. (0,7 др.арк.).

6. Locus amoenus, або модель ідеального світу в середньовічній метаоповіді // Молода нація. Альманах - 1999. - Т. 13. - С. 5-16. (0,5 др.арк.).

АНОТАЦІЯ

Бабич С.В. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. - українська література. - Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Київ, 2002.

У центрі уваги дисертаційного дослідження - творчість Мелетія (Максима) Смотрицького, яскравого представника літератури раннього українського бароко, полеміста, вченого, релігійного діяча. Творчість давньоукраїнського письменника проаналізовано на тлі літературних явищ та релігійно-культурних процесів України, Польщі та взагалі Європи того часу, а також у контексті естетичної та релігійної культури епохи раннього бароко. Категорією, яка об'єднує ці дві сфери є поняття міфу як риторичної конструкції втілення ідеї. З'ясовується специфіка культурно-історичної функціональності міфологічних моделей раннього українського бароко, які в поетиці творів Смотрицького втілились в образах, метафоричних схемах, топосах. На матеріалі полемічних трактатів Смотрицького здійснено спостереження над метафоричністю та полісемантичністю образів (передовсім Церкви-Матері (“Тренос”), міфотворчою стилізацією та проблемою мімесису - наслідування сакрального та довершеного. Виявляються механізми міфологізації: а) сакралізації авторської праці; б) творенні ідеального образу читача; в) модифікації дійсності. Розглядається міра індивідуалізації творчої та релігійної стратегії Смотрицького, впливу на нього тогочасних дискурсивних практик - візантійсько-руської й латино-польської (протестантської та єзуїтської) традицій.

Ключові слова: міф, риторика, елементи творчої індивідуальності, дискурсивні практики (риторичні школи), міфологічні моделі, міфологема, топос, містифікація авторської позиції (ars dissimulandi), модифікація реальності, модус емоційного, контроверсія, образ ідеального читача

SUMMARY

Babych S.W. Meletij Smotrycґkyj works in the contecst of early Ukrainian baroque. - Manuscript.

Thesis a Dissertation on gaining scientific Candidate degree of philological sciences for specialisty 10.01.01 - Ukrainian Literature. - The Shevиenko Institute of Literature of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The object of the thesis are the Meletij (Maxym) Smotrycґkyj works - a prominent representative of Ukrainian literature of early baroque, scientist and religions figure. His creativity has been analyzed at the background of literature events as well in the religions and cultural aesthetical aspects of early baroque. The joining category these two spheres is a myth which is a rhetorical construction embodying the idea. It was aluadated the specifics of cultural and historical functions of mythological models of Ukrainian early baroque, embodied in Smotrycґkyj, poetry in types, metaphoric schemes and topos. Based on Smotrycґkyj treatises, were observed the metaphor of types (first of all the type of Church-Mother in “Trenos”) myth-following stylizing and the mimesis problem (e.g.) - imitation of sacred and perfect. As well the mechanisms mythicizing are shown in such the ways: 1) authors works to be sacred; 2) the reader is accepted as an ideal; 3) reality being modified.

Analyzed the measure of individual creativity, and religious shatagy of Meletij Smotrycґkyj, and influence of that times discursive practice on Bizantinian-Ruthenian and Polish-Lithuanian (Protestants-Jesuits).

Key words: myth, rhetoric, elements of individual in creativity, discursive practices, mythological models, mythologema, topos, ars dissimulandi, reality modification, modus of emotional, contraversion, reader's ideality, early baroque.

АННОТАЦИЯ

Бабич С.В. Творчество Мелетия Смотрицкого в контексте раннего украинского барокко. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01. - украинская литература. - Институт литературы им. Т.Г.Шевченко НАН Украины, Киев, 2002.

В центре внимания диссертационного исследования - творческое наследие Мелетия (Максима) Смотрицкого, яркого представителя литературы раннего украинского барокко, полемиста, ученого, религиозного деятеля. Творчество древнеукраинского писателя проанализировано в контексте литературных явлений и религиозно-культурных процессов Украины, Польши и в целом Европы того времени, а также в контексте эстетичной и религиозной культуры эпохи раннего барокко. Категорией, которая объединяет эти две сферы является понятие мифа как риторической конструкции воплощения идеи. Диссертантом обнаруживаются механизмы мифологизации: а) сакрализации авторской позиции; б) создании идеального образа читателя; в) модификации действительности. Рассматривается мера индивидуализации творческой и религиозной стратегии Смотрицкого, влияния на него тогдашних дискурсивных практик - византийско-русской и латино-польской (протестантской, иезуитской) традиций.

Особое место в диссертации отведено изучению диалектики рецепции творческого наследства Смотрицкого. Эту диалектику сложно отделить от личности писателя, поскольку его статус, иерархия, конфессионная позиция определяли уровень воспринимания текста читателем.

Анализ творчества Смотрицкого осуществляется под углом зрения идейно-эстетичной формации эпохи раннего барокко - христианского гуманизма. Это обуславливает основательное внимание диссертанта к аспектам творческой индивидуализации (топос авторитетности автора), и риторических средств выражения идеалистических визий Смотрицкого - эмоциональной рефлексии и метода контроверсии, так как именно эти теоретические максимы представляют творческую позицию Смотрицкого-писателя и особенности его мировосприятия.

Диссертант рассматривает специфику культурно-исторической функциональности мифологических моделей раннего украинского барокко, которые в поэтике произведений Смотрицкого воплотились в образах, метафорических схемах, топосах. Предметом идеалистических поисков Смотрицкого являлась Церковь как единственная общественная и культурная организация православных русинов конца XVI - начала XVII столетий. Идеалистическая рефлексия писателя сосредотачивалась на идеологической аргументации исторической и культурной самобытности украинского народа, через сакрализацию его прошлого, “святой старины”. Так, проекция идеального мира православных украинцев воплощается Смотрицким в образе Церкви-Матери (“Тренос”). Учитывая, что “Тренос” Смотрицкого воспринимается как оппозиция к католической церкви, которая свои идеальные устремления воплощала в образе Бога-Отца - верховной силы. Сопоставляются две культурные максимы, выраженные в образах Церкви-Матери Смотрицкого и Бога-Отца Пётра Скарги (“O iednoњci ?оsсіоlа Bozego”, “Kazania sejmowe”). Заметим, что в более широком культурологическом контексте эти две метафорических конструкции выступали как своеобразная проекция действительности, определяя культурную идентичность эпохи, в которой они актуализировались. С ними связывалась перспектива идеального мира. Через метафорический образ украинский писатель провозглашал ценности идеального единения русской православной элиты вокруг материнского начала, за родственными и духовными признаками, которые воплощал этот образ. В нём олицетворялось идеальное представление Смотрицким об истине и аутентичной вере-основе, чистый образ которой воспринимался как утраченный.

Подобные мифологические модели обнаруживаются нами в других произведениях раннебароккового автора, в частности, “миф права” (“Werificatіа niewinnosci”), “мифологема пилигримства” (“Apologіа peregrinatiej do krajow Wschodnich”) и “миф автора” (“Тренос”). Проанализированные мифологические модели творчества Смотрицкого являются элементами общей религиозно-тематической концепции, которая развилась в полемической прозе первой половины XVII века (“Захист церковної едності” о. Льва Кревзи, “Палінодія” Захарии Копистенского). Их объединяет идея возвращения к источникам русского христианства и приобщения к апостольской традиции, сохраненной и переданной греками. В контексте идеологической функциональности они воспринимаются как мифы той эпохи. Поскольку, “традиция” или, точнее говоря, “авторитет традиции” составлял в культуре раннего барокко ценность доказательства, которое легитимизировал и облагораживал византийско-русский этос в Речи Посполитой.

Ключевые слова: миф, риторика, дискурсивные практики (риторические школы), мифологические модели, мифологема, топос, мистификация авторской позиции (ars dissimulandi), модификация реальности, модус эмоционального, контроверсия, образ идеального читателя, раннее барокко.

Размещено на Allbest.ru