Міфологічні та ігрові мотиви в поезії вагантів та голіардів

Размещено на http://www.allbest.ru

Самостійна творча робота

на тему «Міфологічні та ігрові мотиви в поезії вагантів та голіардів»

Київ-2014р.

Розглядають дві основні методології для аналізу літератури західноєвропейського середньовіччя. Перша -- це методологія, яка базується на міфології, запропонована відомим російським філологом А.Ф. Лосєвим, тоді як друга -- на ігрових мотивах, що була представлена видатним нідерландським вченим Й. Гейзінгою. Не можна сказати, що одна із запропонованих методологій правильна, а інша ні, так як «Немає правильної методології -- це методологічна позиція дослідника».

Читаючи праці Лосєва ми бачимо, що він простежує побутування міфологічної свідомості у людському суспільстві, так як вважає, що вона є невід'ємною і притаманною від народження частиною життя. Передусім не можна розглядати міф як тільки щось нереальне та те, що вигадане людською свідомістю, а тому не має право на його серйозне сприймання. Міф -- це жива і діюча особа, це дійсність, яку можна відчути тілесно, це річ, яка здається нам звичайною і повсякденною. Християнське європейське середньовіччя жило тільки одною вірою у Бога, тому було дуже залежне від релігії. Саме ця побожність і була міфологічною дійсністю середньовічного суспільства. Щодо концепції ігрових мотивів Гейзінги, то він вважає, що міф -- це і є різновид гри, який існує поза сфери бажань та матеріальних потреб. Гру не можна заперечити. Ми можемо заперечити абстрактні поняття краси, істини, серйозності, Бога, але не гру. Така річ як поезія -- це дитина гри, яка балансує на грані самозабуття й розваги, тому що вона розповідає про гру поклоніння богам, гру залицяння, гру дотепництва та глузування. Серед ігрових моментів середньовічного суспільства, виокремлюються, такі речі як турніри, лицарство, маскаради та видовища.

За допомогою поданих вище методологій будуть розглянуті міфологічні та ігрові мотиви у поезії вагантів та голіардів, які зможуть дати краще розуміння тому, наскільки їх творчість виходила з міфічного та ігрового першопочатку. міф гра вагант голіард

З XII по XVI століття наступає завершення Високого Середньовіччя і наступає Пізнє, або ще його називають Осінню Середньовіччя, під час якого наступає криза церкви як інституції, культурні центри переходять з замків до міста, наступає гегемонія буржуазії (третього стану суспільства), започатковується університетська освіта та відбувається розподілення людей на цехи. Саме одним із таких окремих цехів були ваганти та голіарди. Такою спільнотою вважалися мандрівні спудеї, клірики, які отримали освіту на латинській мові. Ваганти та голіарди -- це одне й теж саме поняття, просто німецькомовне суспільство називало таких мандрівників вагантами, а франкомовні -- голіардами. Зазвичай це були спудеї, яких вигнали з вищого навчального закладу або ті, що не змогли отримати якусь посаду. Вважалось, що вони були у складі ордену або братства вагантів. Все життя вони проводили мандруючи від міста до міста, від села до села, іноді допомагали жителям написати різні папери або навіть могли заснувати школу. Мали при собі лише одяг і карти, адже це було одною з їх найулюбленіших ігор.

Основною їхньою тематикою або міфологією вагантів є заперечення засад християнства, таким чином створюючи антихристиянську поезію; прагнення до загальної бідності та змалювання життя бідного спудея. Оспівували у своїх працях те, що наука занепадає, тому і навчатися не потрібно -- краще розважатися та сподіватися на долю. Також вони прославляли позашлюбне тілесне кохання, що повністю відрізняється від лицарської літератури. Хоча в їхній поезії оспівувались такі низькі речі, але тим не менш, поети показували високі знання у сфері християнства, античності та фольклору. Так як більшість середньовічної літератури була анонімною, ваганти та голіарди не відступали від цих принципів, хоча імена деяких членів ордену нам відомі: Прімас (старійшина) Орлеанський, Архіпіїта (поет над поетами) Кельнський та Вальтер Шатільонський. В часи Пізнього Середньовіччя німецькі спудеї часто співали пісню, до складу якої ввійшли рядки вагантів, яка називалась «Gaudeamus igitur». Дивовижно, що пісня збереглась до наших часів і ми використовуємо її нині як міжнародний студентський гімн.

Ваганти прославляли розгул та зіпсованість життя не з тою метою, що ті, хто прочитав або почув їх, перейшов на «темну сторону», а показати гірку іронію по відношенню до лицемірства, неправосуддя, аскетичного фанатизму та пороків католицької церкви. Одними із найвідоміших їхніх творів є «Кембриджські пісні», «Carmina Burana», «Omittemus Studia», «Сповідь», «Tempus est Jucundum» та «Євангеліє Марки Срібла».

«Кембриджські пісні» складаються із 50 віршів, яких не можна достовірно ідентифікувати як ті, що належать вагантам, але в них домінують ігрові мотиви, які подібні до їх творчості. «Приходь мій обранику <….>, від туги я мучитимусь. Якщо прийдеш з ключем, в дім зайдеш ти похапцем» співається в пісні №49. Гра -- це річ обмежена в часі і просторі, тому наглядним прикладом є те, що ми бачимо як в пісні відображається порочне кохання, яке триватиме не довше ночі.

«Carmina Burana» дає найбільше уявлення про характер та напрямок поезії вагантів. Збірка латинських віршів оспівує непотрібність знань: «Хочеться літ молодих, а не читання одвічних книг», низьке кохання «З дівою покірною, швидко познайомишся», радощі життя «Гонитися за розвагами, Солодкими, любовними».

В «Сповіді» Архіпіїта можна простежити посилання на античність: «Знаю лиш Венерину над собою державу», «Тільки одному Юпітеру наше серце ясне», насмішка над певними християнськими догматами «Про своє спасіння думаю не дуже».

Одним із найяскравіших творів вагантів, що добре закарбовуються в пам'яті -- це «Євангеліє від Марки Срібла», яке є анонімною прозаїчною пародією на Євангелії від Матвія, Іоанна, Марка з використанням їх же цитат. В них висміюється папа та його піддані з їхнім лицемірством, підкупністю, продажністю та лукавством: «Ти не пахнеш тим, чим пахнуть гроші.<…>Амінь, амінь, говорю я тобі: не увійдеш ти в радість хазяїна свого, поки не віддаси останнього кодранта». Так відповідав папа та його архієпископи до голодного бідняка, який просив мізерної допомоги у них. «Після цього прийшов до воріт курії клірик, огрядний, товстий і ожирівший, який під час бунту вчинив вбивство. І дав грошей остіарію, кардиналу і камерарію. Папа почув же про те, що слуги отримали багато грошей, захворів смертельно. Але отримав трунок срібний й золотий, й одразу зцілився». Ваганти та голіарди дають нам можливість засудити антихристиянські вчинки не тільки учасників твору, а й в цілому людства, яке нібито проповідує набожність. Поети прагнуть показати, яка дійсність стала перед ними використовуючи «найсмачніші» епітети при опису «побожних» персонажів.

В «П'янкій літургії» того ж автора можна побачити ще більшу насмішку над моментами меси, в якій повністю перекручені слова з Біблії. Для того, щоб побачити яскравіше як викривлені слова, вони будуть подані російською: «Пир вам. И со духом свиным. Свиного евангелия от Бахуса -- чтение. Хула тебе, мужчина», «Зане евангелие гласит: Кто раз упал, тот там лежит», «Отче Бах», «И не введи нас во заушение», « и роздано было пойло коемуждо по потребе его».

Отже, представлені уривки з поезії вагантів та голіардів демонструють двоїстість їхнього світобачення, так як з одного боку вони прославляли мирські розваги, порочні стосунки з жінками, легковажність, але з другого -- вони переживали за те, що світ повний лукавства і меркантильності. Навіть релігія, яка здавалось би, є спасінням від усіх земних проблем, яка допомагає людині знайти себе і відгородитися від постійних проблем соціуму, повна гріха. Вона вже не здатна прихистити людину, поставити її вище над проблемами. Вона, навпаки, обрізає крила і змушує стикнутись їх з реальністю.

Тому ваганти і голіарди знайшли вихід, створивши навколо себе світ розваг та втіх, які будуть завжди поряд з ними і відгородять їх від людських проблем і потреб, адже поки існуватимуть люди, існуватимуть і розваги. Це і є їх міфологія, яка сповнена швидкоплинних ігрових мотивів, які приносять тимчасову, обмежену довершеність у життєве сум'яття недовершеного світу.

Размещено на Allbest.ru