Експериментальна проза 20-их років ХХ століття: жанрово-стильові модифікації (В. Домонтович, А. Любченко, М. Йогансен)
Характеристика семантичного спектру літературного експериментування. Функціонування експериментальної моделі в романістиці В. Домонтовича, її розгортання і взаємооберненість у межах інтелектуального дискурсів. Естетика новацій прози М. Йогансена.
| Рубрика | Литература |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2014 |
| Размер файла | 50,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
З'ясовано питання термінологічної синонімії: прозові авангард та деструкція в контексті письменства 20-их років - різновекторні визначення об'ємнішого поняття літературного експерименту, які частково, фрагментарно характеризують феномен модерністської белетристики зазначеного періоду. Тоді як номінація експериментальна проза включає семантичні нюанси даних понять, але всуціль не вичерпується ними, акцентуючи в художній творчості специфіку власне експерименту, без вузької прив'язаності до дещо притягненого розмежування новаторської літературної продукції 20-их рр. ХХ століття на авангардну, нерідко ототожнювану дослідниками з авангардизмом (вона ж академічним літературознавством трактується як “ліва”, “сюжетна”), деструктивну (слід зауважити, що і в першому і в другому випадку за її взірці правлять одні й ті ж твори, переважно Г.Шкурупія, Ю.Смолича, М.Йогансена, лишаючи осторонь решту яскравих представників експериментального напрямку).
На основі проведеного в дисертації аналізу можна стверджувати, що експериментальна проза 20-их років ХХ століття виявилася одним із яскравих феноменів літератури модернізму і має бути ідентифікована як магістральний, а не периферійний напрямок, з властивою йому світоглядно-естетичною системою, поетикою, прикметними ознаками якої з позицій рецептивної естетики та теорії гри визнано: комунікабельність, модель співтворення модерністського твору автором і читачем, актуальну на всіх рівнях тексту концепцію ігрової реальності, явище так званої “саморефлектуючої літератури”. Власне, в адекватному літературознавчому контексті об'єкт дослідження може бути визначений як один із різновидів модерністського наративу 20-их років ХХ століття, який полягав у ревізії, реінтерпретації, творчій трансформації канонічних зразків класичної епічної літератури.
Окреслено три продуктивних напрямки експериментальної прози, якими в тій чи іншій мірі може визначатися нова белетристична продукція 20-их років, репрезентованих жанрово-стильовими модифікаціями творчості В.Домонтовича (інтелектуальна, дискусивна модель), А.Любченка (орнаментальна модель), М.Йогансена (модель сюжетна).
Любовний роман позначений вичерпаністю сентиментального дискурсу, розкриттям філософії почуттів, він же - роман інтелектуальний, дискусивний, “на тему”, “з приводу”, есеїзований, зі стильовою домінантою “неокласики”, де як експеримент сприймається апробація письменником умоглядних теорій, схем. Важливою організаційною одиницею інтелектуальної експериментальної моделі визнано засіб парадоксу, чинний насамперед на рівні ідей, понять, характерів (“Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус” В.Домонтовича).
Лірична філософічна повість, неомістерія “ренесансної” доби, “повість-мозаїка”, необарокова проза, в якій епіцентр художнього експериментування - апробація світоглядних засад концепції “активного романтизму”, плюс модернізація у вітаїстичному ключі давнього барокового жанру містерій та інтерлюдій. Орнаментальна експериментальна модель експлуатує принцип колажу, актуальний на рівнях композиційної структури, образів, мікрообразів (“Вертеп” А.Любченка).
“Флорофаунний” роман, “ландшафтне” оповідання, зворотна сторона якого - пародія авантюрного жанру, міфологізоване письмо, або “химерна” проза, де експеримент охоплює змішування літературних родів, синтетичне поєднання поезії і прози (це - лірична повість, проза, писана поетом), деканонізацію та реінтерпретацію класичної літератури, зокрема пригодницької, основних метанаративів доби. Функціональні одиниці сюжетної моделі - гротеск і принцип метаморфоз, співвідносні з рівнями слова, фабули, нарації (“Подорож вченого доктора Леонардо та його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію” М.Йогансена).
Одержані результати відкривають перспективи для подальших досліджень у такому напрямку: вивчення в ключі експериментальної прози 20-х рр. ХХ ст. творчості решти представників “розстріляного відродження” - насьогодні належно не прочитаних в повному обсязі, цікавих, оригінальних, як і заявлені автори.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Боярчук О.М. “Записки кирпатого Мефістофеля” В.Винниченка і “Доктор Серафікус” В.Домонтовича - експериментальна проза: особливості сюжетотворення // Літературознавчі студії: Зб. наук. праць Київського національного університету ім. Т.Шевченка. - 2001. - С.28-33.
2. Боярчук О.М. “Неокласична” проза В.Домонтовича як різновид модернізму // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. - 2001. - Вип. Х. - С.205-214.
3. Боярчук О.М. Парадокси романіста В.Домонтовича // Вісник Міжнародного інституту лінгвістики і права (Літературознавчі студії). - 2001.- Вип. 3. - С.193-203.
4. Боярчук О.М. Між реальністю і грою (ігровий аспект в “експериментальній” прозі 20-х рр. ХХ ст.) // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених України (Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України). - 2002. - Вип. 3. - С.83-89.
5. Боярчук О.М. Концепція нової людини у потрактуванні Івана Франка та Аркадія Любченка // Літературознавчі студії: Зб. наук. праць Київського національного університету ім. Т.Шевченка. - 2002. - С. 39-44.
6. Боярчук О.М. “Вертеп” А.Любченка - “театр” рухомої рівноваги та життєствердження // Слово і час. - 2002. - №11. - С. 32-41.
7. Боярчук О.М. “Експериментальна” проза 20-их років ХХ століття // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць Національного авіаційного університету. - 2002. - Вип. 1. - С. 106-114.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка оповідної організації та жанрово-стильові модифікації експериментальної белетристики на прикладі творів Л. Скрипника, М. Йогансена і Г. Шкурупія. Вплив синкретизму літературних та кінематографічних елементів на наратологічну побудову тексту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 01.12.2011Проза Аркадія Любченка 1920-х рр. Становлення реалістичного типу творчої манери, основні етапи творчого розвитку письменника. Жанрово-стильові особливості твору "Вертеп" Аркадія Любченка. Формування засад соцреалізму. Аркадій Любченко в час війни.
реферат [30,5 K], добавлен 13.03.2013Основні типи дискурсів у сучасній українській літературі. Поезія 90-х років XX століття. Основні художні здобутки прози. Постмодерний роман "Рекреації". Становлення естетичної стратегії в українському письменстві після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
реферат [23,3 K], добавлен 22.02.2010Проблема світоглядної моделі в художній творчості. Специфіка моделювання ідентичності героя та провідні типи характерів як стилетворчих чинників. Аксіологічні концепти в системі світомислення жіночої прози. Вплив системотвірних філософем на твори.
автореферат [46,9 K], добавлен 11.04.2009Поняття та сутність фантастики з погляду естетичного досвіду людства та нинішніх концепцій фантастичного. Структура жанрів фантастичної прози О. Бердника. Визначальні компоненти ідіостилю О. Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття.
реферат [40,2 K], добавлен 13.04.2014Аналіз особливостей літературної творчості Б. Грінченка - письменника, фольклориста і етнографа, літературного критика і публіциста. Характеристика інтелігенції у повістях "Сонячний промінь" і "На розпутті". Реалізм художньої прози Бориса Грінченка.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 20.10.2012Творчість Б. Грінченка у контексті реалістичної прози XIX століття. Рецепція малої прози у вітчизняному літературознавстві. Звернення в оповіданнях до теми дитинства. Драматичні обставин життя дітей. Характеристика образів. Відносини батьків і дітей.
курсовая работа [93,7 K], добавлен 09.06.2016Розвиток лiтератури XV—XVI ст, ренесансної прози. Значення дiяльностi П. Скарги. Осторг-центр полiмiчної лiтератури. Проза К. Ставровецького, полемiчнi твори I. Вишенського. Друкарська діяльність в Україні, досягнення книжно-української ренесансної прози.
реферат [24,5 K], добавлен 16.08.2010Відображення відносин чоловіка і жінки в української та норвезької літературі. Психологічні особливості головних персонажів творів В. Домонтовича і К. Гамсуна. Закономірності побудови інтриги в прозі письменників. Кохання як боротьба в стосунках героїв.
дипломная работа [98,8 K], добавлен 23.03.2014Інтелектуальний роман початку ХХ ст. як один із яскравих феноменів літератури модернізму. Екзистенціалістська парадигма твору "Дівчина з ведмедиком", поліморфна природа образів. Методичні рекомендації до вивчення творчості Домонтовича у середній школі.
дипломная работа [81,2 K], добавлен 19.07.2012Роль естетичних теорій у німецькій культурі XVІІІ століття. Переорієнтування німецького класицизму від наслідування французьким драматургам XVІІ століття. Рівняння на античність як ідеал гармонії. Жанрово-стильові особливості драми "Емілія Галотті".
курсовая работа [43,4 K], добавлен 19.06.2011Філософські та історіософські параметри художнього та наукового дискурсів В. Петрова-Домонтовича. Психоаналіз як методологічна парадигма вивчення модерних текстів. Авторська інтерпретація суперечливих образів постреволюційної доби у романах письменника.
дипломная работа [113,3 K], добавлен 30.03.2011Дослідження особливостей розвитку української поезії та прози у 20-ті рр. ХХ ст. Характерні риси та поєднання розмаїтих стильових течій в літературі. Втручання компартії у творчий процес. "Неокласики" - неформальне товариство вільних поетів-інтелектуалів.
реферат [34,6 K], добавлен 23.01.2011Дослідження жанрово-стильової природи роману, модерного характеру твору, що полягає в синтезі стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Огляд взаємодії традицій та новаторства у творі. Визначено місце роману в літературному процесі.
статья [30,7 K], добавлен 07.11.2017Становлення та специфіка жанру новели. Оновлення жанрового канону в українській малій прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Проблемно-тематичний поліфонізм малої прози. Образна специфіка новелістики Галини Тарасюк. Жанрова природа новел письменниці.
дипломная работа [104,1 K], добавлен 26.06.2013Біографія та творчість Степана Смаль-Стоцького. Аналіз літературознавчої спадщини вченого в контексті літературного процесу кінця ХІХ–30-х років ХХ століття. Кваліфікація С. Смаль-Стоцького як одного із основоположників наукового шевченкознавства.
дипломная работа [76,5 K], добавлен 23.04.2015Творчість і життєвий шлях сучасної постмодерної письменниці О. Забужко. Феномен сучасної української жіночої прози. Художньо-стильові особливості твору "Сестро, сестро". Аналіз співвідношення історичної правди та художнього домислу в оповіданні.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 17.01.2011Спроби зображення "вічної людини" в конкретних земних обставинах в повісті "Солов'їна луна" Кіма. Екзотика літератури Сходу в оповіданнях "Шипшина Меко", "Бродяги Сахаліну", Наречена Моря". Період споглядальної прози - "Уклін кульбабі", "Нефритий пояс".
курсовая работа [32,3 K], добавлен 15.01.2014Причини і передумови виникнення українського романтизму 20-40-х років XIX ст. Історія України у творчості Л. Боровиковського та М. Костомарова. Трактування історичного минулого у творах представників "Руської трійці" та у ранніх творах Т. Шевченка.
дипломная работа [145,5 K], добавлен 01.12.2011Казкові оповідання: жанрові особливості. Відмінність та особливості побудови семантичного простору у казках "Червоний Капелюшок" Шарля Перро та "Вовк" Марселя Еме: макроситуації та персонажі. Зіставлення структури концепту "вовк" у досліджуваних казках.
дипломная работа [74,8 K], добавлен 04.02.2016
