Поезія Аркадія казки та її місце в літературному процесі перших десятиліть ХХ ст.

Спроба канонізації усталеного нововитвореного світопорядку є одним з чинників використання стійких форм. Серед них - сонети (14), вінок сонетів (1), газелі (3), тріолети (17), рондо (2), рондо складне (1), елегійні дистихи (2). У сонетах, як правило, викладено основні філософські узагальнення, обґрунтовано світоглядну концепцію. Вдаючись до формальної локалізації, автор вибудовує для героя своєрідну точку опори, яка дозволяла краще бачити світ, нелокалізований простір, на відміну, наприклад, від М.Зерова, який створює обмеження за допомогою темпоральної, номінальної, географічної причетності (“Київ”, “Книжки і автори”, “Образи і віки”).

А.Казці належить також один з перших вінків сонетів “Аргонавти” поряд з “Вінком сонетів” М.Жука. Якщо в першому через кохання, любов до життя, природи реалізується вища любов, то в другому автор зупиняється лише на стосунках між двома закоханими.

У тріолетах домінує мотив розчарування, відчаю, безвиході, що перегукується з настроєвістю тріолетів В.Кобилянського, який частіше використовує образ природи для відтворення смутку ліричного героя, як, наприклад, образ заплаканого неба (у А.Казки, навпаки, небо завжди асоціюється з джерелом тихої радості). Такий настрій пом'якшується в рондо спробою знайти оптимальні шляхи порятунку. У газелях такий мотив зникає, а в елегійних дистихах домінує нейтральна універсальна тематика. Вони не прив'язані А.Казкою до тієї доби, звідки були запозичені (скажімо, у газелях немає східної образної символіки), а взяті як універсальна, перевірена часом форма для моделювання нового текстосвіту.

У “Висновках” викладено результати дослідження лірики Аркадія Казки, визначено його роль у літературному процесі 20-х років ХХ століття, акцентовано на структурних особливостях його тексту і світу всередині нього.

Відчуття трагізму є однією з художніх ознак світосприйняття поета і виражається у створенні паралельних світів, один з яких є реальним, інший - уявним, омріяним, часто ідеалізованим, а також у виведенні відповідного типу ліричного героя, який протиставляє себе світові, відчуває неузгодження з тим, що є, і тим, що мало б бути. Зрушення і зміни поет пояснював двома причинами: змінюється не світ, а душа людини через відповідну систему пізнання; змінюється сам світ і не на краще, що сприяє деструкції особистості.

Ознаками його лірики як філософської є поетичне дослідження онтологічних питань, витворення власної гносеологічної концепції, що ґрунтується на індуктивному вивченні світу, натурфілософські основи буття, виведення спостерігача-філософа як ліричного героя.

Аналіз поетичного світу А.Казки здійснювався з таких позицій: поділ на сфери та їхня взаємодія всередині тексту, виокремлення образної домінанти, показ засобів і шляхів гармонізації, досягнення “вічної любові”, формальне вираження текстів.

Отже, філософське підґрунтя лірики Аркадія Казки, розуміння поезії як сплав слова і музики, об'єднаних формою, визначило відповідне моделювання світу у текстах, функціонування якого зумовлювалося правильною взаємодією компонентів, існуванням природи, музики, світла, людини, що вміє мислити і відчувати, а також детермінувало створення особливого типу ліричного героя. Поет також визначив шлях до світорозуміння, що полягав у спостереженні, пізнанні, вмінні вловити внутрішніми відчуттями того, що не побачиш і не почуєш, в емпіричному відчутті музики, любові, гармонії, синтезі дослідження зовнішнього і внутрішнього світів.

Опубліковані праці за темою дисертації

1. Деркачова О.С. Основні критерії натурфілософського буття й проблема шукань гармонійної особистості в поезії А.Казки// Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 4. - Київ: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, 2003. - С. 142-147.

2. Деркачова О.С. Текст і канон: формальний аспект лірики А.Казки// Слово і час. - 2003. - №8. - С. 73-79.

3. Деркачова О.С. Трансформація античних мотивів у вінку сонетів Аркадія Казки “Аргонавти”// Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. - Вип. 10. - Київ-Одеса: Твім інтер, 2002. - С. 310-318.

4. Писарєва О.С., Баран Є.М. Казка Аркадій Васильович // Баран Є.М. Українська поезія ХХ століття в іменах. - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - С. 18-19.

Анотація

Деркачова О.С. Поезія Аркадія Казки та її місце в літературному процесі перших десятиліть ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003.

Дисертація багатопланово досліджує особливості лірики Аркадія Казки. З'ясовується місце поета у тогочасному літературному процесі. На основі аналізу контексту доби, компаративного аналізу текстів А.Казки і тогочасних поетів визначається специфіка творів досліджуваного автора, доводиться приналежність його лірики до філософської. На основі такого твердження можемо говорити про натурфілософські онтологічні критерії існування світу у текстах, створення особливого типу ліричного героя - філософа-спостерігача, ідею всезагальної гармонізації, виокремлення сфер реального й уявного існування, специфіку образної домінанти.

Запропонована концепція аргументується логікою дослідження лірики Аркадія Казки. Принцип вибору творів і їх аналізу зумовлений не хронологією їхнього написання, а відповідністю у послідовності висвітлення тих чи інших аспектів творчості поета. Відбір компаративного матеріалу відбувався за принципом подібності чи яскраво вираженої антитетичності, що допомогло визначити константні особливості поезії А.Казки. Також акцентовано на ембріональній зосередженості автора на індуктивному сприйнятті оточуючого, що безпосередньо реалізується у новому погляді на прості й буденні речі, прагненні мандрів без просторово-часових обмежень, ідеї внутрішніх шукань.

Шляхом дослідження текстової структури світу робляться висновки про особливості лірики Аркадія Казки, основні з яких - споглядальна філософічність, активізація деструктивно-трагедійного дискурсу, створення нового ракурсу кордоцентризму, поліальтернативність сфер перебування ліричного героя, спрямованість діючих структур на досягнення гармонії, чітка формальна організація текстів.

Ключові слова: ліричний герой, текст, структура, домінанта, канонізовані строфи, трансформація, антитеза, кордоцентризм.

Аннотация

Деркачёва О.С. Поэзия Аркадия Казки и её роль в литературном процессе первых десятилетий ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Прикарпатский университет имени Василия Стефаника. - Ивано-Франковск, 2003.

В диссертации комплексно исследуются особенности лирики Аркадия Казки.

Определяется роль поэта в литературном процессе данного периода. Обосновываясь на контекстуальном исследовании эпохи, компаративном анализе текстов А.Казки и поэтов упомянутого периода, была определена специфика произведений исследуемого автора, доказана философичность его лирики. На основании таких утверждений можем говорить о натурфилософских онтологических критериях существования мира в текстах, создании особенного типа лирического героя - философа-наблюдателя, об идее всеобщей гармонизации, выделении сфер реального и воображаемого пребывания героя, специфику образной доминанты.

Начальным этапом в исследовании текстуальной картины мира послужило собственно авторское невосприятие деструкции, отображенной в образах мирового пожара урагана и т.д., и создание нового мира как альтернативы существующему. Особенность его моделирования заключается в представлении его как своеобразного зеркального отражения действительности и соответственной замене минусов на плюсы, а также вере в возможность возрождения внутреннего мира человека. Рекреация души показана через ряд параллелей с образами природы, при помощи христианской символики, доминирующей идеи всемирного прощения и возможности восприятия вечной любви.

Натурфилософские основы существования этого мира определили путь познания окружения и себя самого, который заключается в наблюдении за природой, в умении разгадать загадки окружающего. Такую особенность мировосприятия мы назвали “философией “сучка”, суть её в том, что человеку для познания необходимо стать наивным, как ребенок, и присмотреться к окружающим предметам. Именно такая способность определила главные черты лирического героя, а также его желание исследовать свой внутренний мир. Путешествие “внутри себя” воплощается в символических образах дороги и путешественника, конкретизированного на дальнейших этапах как всемирный путешественник-дух. Цель его - создание гармоничной личности, которая способна услышать музыку высших сфер.

А.Казка избегает пространственно-временной локализации, поэтому его герой свободно путешествует не только в различных временных параллелях, а и разных сферах, определённых как сферы реального и воображаемого пребывания. Первые включают в себя бытие на земле, взаимоотношение неба и земли как эротически-танатологическую версию существования мира и подчинение общего миропорядка константному компоненту, коим является солнце-серце. Бытие на земле не ограничено одним пространственным отрезком. В данном случае мы имеем дело с возможностью пребывания в другой реальности, включающей в себя как мир прошлого, так и будущего в отдельности.

Сновидения, понятие вечности, универсальной музыки являются главными составляющими сфер воображаемого пребывания, суть которых заключается в вере лирического героя в их существование, подстановки себя в их структуру как составляющей и в одновременном понимании, что они пока что находятся слишком далеко от него. Этим объясняется неоднозначность их трактования.

Особая роль отводится музыке, представленной главным компонентом в гармонизации. С одной стороны, она выступает силой, способствующей новой креации, примиряющей четыре стихии, а с другой, является вспомогательным средством для человека в его желании не только увидеть и познать существование высшего порядка, а и изменится самому.

Идея чёткого миропорядка и взаимодействия структурных компонентов была отображена и в формальной организации текстов, а именно в использовании канонизованных строф, в соблюдении чёткой ритмической организации.

Предложенная концепция аргументируется соответственным исследованием лирики Аркадия Казки. Принцип выбора произведений, их анализа обусловлен не хронологией их написания, а соответствием последовательности освещения тех или иных аспектов творчества поэта. Отбор компаративного материала объясняется его сходством или ярко выраженной антитетичностью, что помогло определить константные особенности поэзии Казки. Также был сделан акцент на эмбриональной сосредоточенности автора на индуктивном восприятии окружающего, которое непосредственно реализуется в новом осмыслении простых повседневных вещей, желании путешествовать без пространственно-временных ограничений, идеи внутренних поисков.

Путём исследования текстовой структуры мира сделаны выводы об особенностях лирики Аркадия Казки, коими являются созерцательная философичность, активизация деструктивно-трагедийного дискурса, полиальтернативности сфер пребывания лирического героя, создание нового ракурса кордоцентризма, направленность действующих структур на осуществление гармонии, чёткая формальная организация текстов.

Ключевые слова: лирический герой, текст, структура, доминанта, канонизованные строфы, трансформация, антитеза, кордоцентризм.

Summary

Derkachova O.S. Arkady Kazka's poetry and its role in the literary processes of the early XX th c. - Manuscript.

The dissertation for a candidate degree in philology studies. - Speciality 10.01.01 - Ukrainian Literature. - Precarpathian University named after Vasyl Stefanyk. - Ivano-Frankivsk, 2003.

The dissertation deals with the research of the peculiarities of Arkady Kazka's lyric in different aspects.

On the beginning Kazka's place in the literary process of that period is elucidated. On the basis of the description of the literary context, comparative analysis of Kazka's texts and other poets of that time the lyric's specify was determined. We also determined it to be a philosophy poetry. So, it is possible to say about natural philosophy ontological criterions of the existence of the world in the texts. As philosophy lyric Kazka creates a new type of the hero - the philosopher-observer, develops the idea about universal harmony, distinguishes the spheres of real and imaginary existence and its character dominant.

This concept realizes in the logic of analysis of Arkady Kazka's lyric. The principle of texts' selection and their studying isn't explained by their chronology. Verses were taken in order of the throwing light upon different aspects of the poetry. Its similarity or nonsimilarity to Kazka's lyric chose comparative material. It helps to determine its constant specialties. It is also was emphasized on author's embryonic concentration of inductive world's perception which realizes in a new view of looking at ordinary things, in striving for travelling without local and time restriction, in the idea of inner searching.

On the basis of research of text's structure of the world we can draw the conclusions about peculiarities of Kazka's poetry. The main of them are the contemplative philosophy, activation of destruction and tragedy discourse, polyalternative of existence spheres, trend of the functional structures in the direction of harmony, clear formal organization of the text.

Key words: lyric hero, text, structure, dominant, canonize strophes, transformation, antithesis, kordocentrysm.

Размещено на Allbest.ru