Наративні структури в українській новелістиці 80-90-х років ХХ ст. (типологія та внутрішньотекстові моделі)
Типологія наративних структур із розгорнутою і нерозгорнутою буттєво-онтологічною базою (або її відсутністю). Текстуальні функції категорії "персонаж" у різних типах наративних структур. Художня, естетична вартість "малої" прози 80-90-х років ХХ ст.
Рубрика | Литература |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2014 |
Размер файла | 55,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АНОТАЦІЯ
Сірук В.Г. Наративні структури в українській новелістиці 8090-х років ХХ ст. (типологія та внутрішньотекстові моделі). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 - теорія літератури.- Інститут літератури ім. Т.Г Шевченка НАН України.- К., 2003.
У дисертації досліджується проблема наративної структури епічного твору в аспекті комунікативної абстракції художніх висловлювань. Задана тенденційність з'ясовується на основі буттєво-онтологічної аналітики наративу й функціональності мінімальних розповідних одиниць. Способи організації й буття розповідних текстів “малої” прози генерації всімдесятників моделюються як центричні й ацентричні, лінійні й нелінійні типи, традиційні й нетрадиційні види наративних структур. Запропоновано безфабульні художні тексти означувати як наративну структуру із квазіісторією, або мінімумом буття.
Докладно з'ясовується функціональність категорій “персонаж”, “герой”, “актор”, “актант”, що кваліфікуються як елементи-підструктури у виявлених типах наративних структур. Авторська система вісімдесятників прочитується шляхом залучення матеріальної субстанції - знака, що дає змогу означити художньо-естетичні орієнтири цього покоління. Розкриттю наративного потенціалу прозових творів малого жанру сприяють виокремлені нюансові особливості розповідних інстанцій на відповідних рівнях художньої комунікації.
Ключові слова: наративна структура, мінімальні розповідні одиниці, подія, історія, квазіісторія, наратор, нарататор, персонаж, актор, актант.
АННОТАЦИЯ
Сирук В.Г. Нарративные структуры в украинской новеллистике 80-90-х годов ХХ в. (типология и внутритекстовые модели). - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы.- Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины.- К., 2003.
В диссертации исследуется проблема нарративной структуры эпического произведения в аспекте коммуникативной абстракции художественных высказываний, то есть, строится бытийно-онтологическая аналитика нарратива вследствие функциональности минимальных повествовательных единиц (предложение, группа предложений, сюжетные элементы, фрагменты, детали). Это значит, что категория нарративной структуры рассматривается как система внутритекстовых отношений, которая проектируется на динамическую конструкцию текста и представляет собой модель-абстракцию, которая воплощается в жанрах “малой” формы (в новелле, рассказе и др.), то есть зависит от форм изложения, событийности, пространственных ориентаций и выясняет общие условия их организации.
Способы бытия повествовательного текста модифицируются в центрические и ацентрические, линейные и нелинейные типы, традиционные и нетрадиционные виды нарративных структур, которые аргументируются анализом новеллистики 8090-х годов ХХ в. Таким образом, в ходе исследования обращено внимание на наименьшую единицу, центральный элемент сюжета - событие, являющееся отправным пунктом смыслопорождения.
Очевидным стал тот факт, что художественные тексты, в которых отсутствует чёткая нарративная схема, нуждаются в теоретическом определении, в силу чего было предложено подобные нарративы рассматривать как нарративную структуру с квазиисторией или минимумом бытия. Таким образом, центрическая, линейная нарративная структура - это классический сюжетный текст, объектом повествовательного дискурса которого является история. Это рассказы В. Даниленка “Киевский мальчик”, “Улыбка Савула”, О. Жовны “Провинциальная история”, “Маёрша”, Н. Ковалик “Яблоки от Ромы” и другие. Структура может быть закрытой на событийном и/или на повествовательном уровне, то есть, отчётливо наблюдается присутствие события-финала или финальной фразы. Для открытой структуры характерна категория настоящего продолжительного времени, с которого повествует нарратор или авторский приём утаённой развязки. В этой связи рассматриваются рассказы Л. Пономаренко “Напротив, на той стороне улицы”, А. Тютюннык “Глубокий колодец”, В. Габора “Телеграмма”. Отдельным является вид нарративной структуры, в которой события находятся в служебной роли к повествовательным единицам-признакам. Это психологические рассказы О. Жовны “Хромая русалка”, Ю. Гудзя “Ёля” и другие. Нелинейная нарративная структура произведений О. Денисенка “Душа реки”, Н. Ковалик “Горянка” и других конструируется посредством деформации фабулы сюжетом.
Когда в постмодерном произведении каждая повествовательная единица раскрыта на множественность прочтения или представлены возможные варианты конструируемых событий, то нарративная структура будет рассматриваться как нетрадиционная, нелинейная (В. Мулык “Колесо вперёд, колесо назад”, М. Рябчук “Домой и назад”).
Отдельным является тип нарративной структуры, в которой история конструируется речевыми партиями акторов, то есть, читатель не следит за ходом разворачивающихся событий, а строит и воспроизводит их в своём воображении из диалогов персонажей. Эта тенденция присуща рассказам В. Портяка “В воскресенье утром”, Б. Жолдака “С моста”, Л. Пономаренко “Полцарства за слезу” и других.
Соположение сугубо нарративных (повествуемых о минимуме бытия) и “ненарративных” (описания, комментарии, размышления) фрагментов в нарративной структуре с квазиисторией обусловлены друг другом, поскольку им свойственно перенесение смыслового поля, где несобытийные фрагменты несут коннотативную функцию. Этот принцип построения характерен для новелл Г. Пагутяк “Другие”, “Однажды Вавилонская башня ...”, О. Лишеги “Ощущение весны”, Ю. Гудзя “Звягельский поезд”, “В саду осенних наслаждений”, “Рубашка без тела - белая”. Диффузия жанров (эссе и художественного текста) рассматривается как экспериментальная проза с метафорической установкой (К. Москалец “Человек на льдине”, В. Медведь “HORROR Vacu”, В. Назаренко “Зеркало”). Нонселективная организация, монтажная конструкция текста является нарративной структурой ацентрического типа (Г. Пагутяк “Душа бабочки”, В. Медведя “Новелла”). Детально рассматривается функциональность категорий “персонаж”, “герой”, “актор”, “актант” как элементов-подструктур в разработанных типах нарративных структур.
Художественно-эстетическая ценность новеллистики 8090-х годов ХХ в. определяется посредством материальной субстанции - знака. Раскрытию нарративного потенциала прозаических текстов способствуют выделенные нюансные функции повествовательных инстанций на соответствующих уровнях художественной коммуникации. Подчёркнута перспективность дальнейшего изучения произведений писателей постэпохи, поисков жанрово-родовых, стилистических особенностей этой прозы сквозь призму нарративности.
Ключевые слова: нарративная структура, минимальные повествовательные единицы, событие, история, квазиистория, нарратор, наррататор, персонаж, актор, актант.
ANNOTATION
Siruk V.H. Narrative Structures in Ukrainian Short Story Writing of the 8090-ies of the 20th Century (Typology and Intratext Models). Manuscript.
Dissertation for the degree of candidate of philology in specialіty 10.01.06 - theory of literature.- Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine.- Kyiv, 2003.
In the dissertation studied is the problem of narrative structure of an epic work in the aspect of communicative abstraction of fiction expressions. The specified tendentiousness is being cleared up on the basis of existence-ontological analytics of the narrative and functionality of minimum narrative units. Methods of organization and existence of narrative texts are modeled into centric and acentric, linear and non-linear types, traditional and non-traditional types of narrative structures, which are being argued by the analysis of “short” prose of generation of the eighties. It is offered to mark non-story fiction texts as a narrative structure with quasihistory or minimum of existence.
Functionality of categories “character”, “hero”, “actor”, “actant” is being elucidated in detail. They are categorized as elements-substructures in the developed types of narrative structures. Author system of generation of the eighties can be read by means of involving material substance, which is a sign that allows discovering artistic-aesthetic reference points of this generation. Singled out nuance peculiarities of narrative hierarchies at the corresponding levels of fiction communication contribute to exposure of a narrative potential of prose works of a short story genre.
Key words: narrative structures, minimum narrative units, event, history, quasihistory, narrator, narratator, character, actor, actant.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні типи дискурсів у сучасній українській літературі. Поезія 90-х років XX століття. Основні художні здобутки прози. Постмодерний роман "Рекреації". Становлення естетичної стратегії в українському письменстві після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
реферат [23,3 K], добавлен 22.02.2010Ієрархізація морфологічних засобів вираження предикатів стану. Диференціювання відприслівникових, дієслівних, предикатів якісного стану та кількісних предикатив. Типологія предикатів стану суб’єкта, їх категорії та використання в спадщині О.П. Довженка.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 19.03.2013Характеристика головних характерних рис ментальності населення Стародавнього Риму. Творчість Марка Туллія Цицерона - літературне втілення синтезу римської й грецької культури. Представники українського реалізму і романтизму 50-60-ті років XIX ст.
контрольная работа [32,1 K], добавлен 19.10.2012Формування концепції нової особистості у демократичній прозі ХІХ ст. Суспільні витоки та ідейно-естетична зумовленість появи в 60-70-х роках ХІХ ст. інтелігентів-ідеологів в українській літературі. Історичний контекст роману І. Нечуй-Левицького "Хмари".
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.05.2011Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ ст. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років. Літературознавчий аналіз художніх творів, в яких було створено образ Г. Сковороди.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 25.08.2010Проблема світоглядної моделі в художній творчості. Специфіка моделювання ідентичності героя та провідні типи характерів як стилетворчих чинників. Аксіологічні концепти в системі світомислення жіночої прози. Вплив системотвірних філософем на твори.
автореферат [46,9 K], добавлен 11.04.2009Поява еротичного компоненту в сюжетній структурі новели "Пригода Уляни" - фактор, який трансформує сюжет літературного твору на модерністський. Зіставлення різних типів жіночого досвіду між собою - характерна особливість малої прози Ірини Вільде.
статья [15,9 K], добавлен 18.12.2017Поняття дискурсу, його типологія. Зміна поколінь і нові естетичні орієнтири у літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст., перехід до соціальної тематики. Місце жінки у персонажній парадигмі письменника. Галерея чоловічих образів у контексті нової епохи.
дипломная работа [67,4 K], добавлен 10.01.2014Становлення та специфіка жанру новели. Оновлення жанрового канону в українській малій прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Проблемно-тематичний поліфонізм малої прози. Образна специфіка новелістики Галини Тарасюк. Жанрова природа новел письменниці.
дипломная работа [104,1 K], добавлен 26.06.2013Міжнародний характер і типологічна подібність чарівних казок слов'ян. Типологія антигероя в чарівних казках слов'ян. Образ змія. Баби - Яги. Кощея Безсмертного. Система міфологічних культів у контексті трактування типології антигероя.
курсовая работа [26,6 K], добавлен 07.06.2006Причини і передумови виникнення українського романтизму 20-40-х років XIX ст. Історія України у творчості Л. Боровиковського та М. Костомарова. Трактування історичного минулого у творах представників "Руської трійці" та у ранніх творах Т. Шевченка.
дипломная работа [145,5 K], добавлен 01.12.2011Творчість Б. Грінченка у контексті реалістичної прози XIX століття. Рецепція малої прози у вітчизняному літературознавстві. Звернення в оповіданнях до теми дитинства. Драматичні обставин життя дітей. Характеристика образів. Відносини батьків і дітей.
курсовая работа [93,7 K], добавлен 09.06.2016Дослідження особливостей розвитку української поезії та прози у 20-ті рр. ХХ ст. Характерні риси та поєднання розмаїтих стильових течій в літературі. Втручання компартії у творчий процес. "Неокласики" - неформальне товариство вільних поетів-інтелектуалів.
реферат [34,6 K], добавлен 23.01.2011Культурно-гендерна тематика в творчості Кобилянської, її вплив на прозу "новаторів" міжвоєнного двадцятиліття. Імпресіоністичний психологізм та еротизм прози Віконської. Своєрідність героїнь Вільде, проблема збереження національної гідності в її новелах.
реферат [21,5 K], добавлен 10.02.2010Література латиноамериканського культурного регіону, модерністські течії. Життєвий та творчий шлях видатного прозаїка і журналіста Хосе Габріеля Гарсія Маркеса; композиційна специфіка його творів. Риси магічного реалізму у романі "Сто років самотності".
курсовая работа [35,1 K], добавлен 18.02.2013Бориславський цикл, романи з життя інтелігенції та близьких до неї прошарків, його дослідження вченими. Безупинний пошук митця, його експеримент з формою. Групи малої прози Бориславського циклу за способом моделювання нової тематики і структури жанру.
статья [13,8 K], добавлен 28.09.2014Становлення латиноамериканської літератури і поява магічного реалізму як напрямку в літературі. Риси магічного реалізму, специфіка творів, в яких він використовується. "Сто років самотності" - яскравий приклад композиційної специфіки творчості Г. Маркеса.
курсовая работа [53,4 K], добавлен 30.11.2015Генезис та естетична природа новелістики Г. Косинки, самобутність індивідуальної манери митця, багатогранність його стилю. Поняття "концепція людини" як літераутроознавча категорія. Художні засоби психологічного аналізу в новелістиці Г. Косинки.
дипломная работа [86,5 K], добавлен 25.03.2012Аналіз специфіки художнього моделювання національного характеру в українській драматургії 20 – початку 30-х років ХХ століття. Художні прийоми при осмисленні національного характеру в драмі "Мина Мазайло". Національна соціокультурна концепція М. Куліша.
курсовая работа [46,7 K], добавлен 22.04.2011Містичні (квазірелігійні) мотиви у творчості Куліша. Поява демонічних елементів у творах російських "гофманістів". Створення Хвильовим "демонічних" героїв в українській літературі 1920-х років. Антихристові риси Хуліо в комедії М. Куліша "Хулій Хурина".
реферат [21,2 K], добавлен 19.03.2010