Просвітницькі тенденції в російській та українській прозі 60-80-х років ХІХ століття

30. Зарва В.А. „Нам не треба войни, а треба просвіти!” (своєрідність „нового” героя-інтелігента І.Нечуя-Левицького і „нові” люди в російській літературі) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - 2004.- № 15. - С. 15-19.

31. Зарва В.А. Специфіка російського Просвітництва в контексті європейського // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей / Відп. ред. В.О.Соболь та ін. - К.: Знання України, 2005.- Вип. Х. - С. 224-233.

Матеріали й тези доповідей, додаткові публікації:

32. Зарва В.А. Типологічні мотиви в творчості Марко Вовчок і Миколи Лєскова (на прикладі творів із народного побуту) // Марко Вовчок: Статті і дослідження / Відп. редактор Р.С.Міщук. - К.: Наук.думка, 1985. - С. 131-142.

33. Зарва В.А. К значению терминов „Просвещение” и „просветительство” // Міжнародна наукова конференція „Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць”. Тези доп. - Чернівці, 1991. - С. 25-27.

34. Зарва В.А. Просвітительські традиції у повісті М.Костомарова „Холуй” // Микола Костомаров і проблеми суспільного та культурного розвитку української нації. Тези доповідей наук-практ. конф., присвяченої 175-річчю від дня народження М.І.Костомарова (Рівне, 14-15 травня 1992 р.). - Рівне: РДПІ, РДІК, 1992. - С. 48-49.

35. Зарва В.А. До особливостей художнього конфлікту української та російської просвітительської прози 60-х років ХІХ ст. // Х Всеукраїнська славістична конференція „Духовне відродження слов'ян у контексті європейської та світової культури” (Тези доповідей). - Т.1. - Чернівці: ЧДУ, 1992. - С. 91-92.

36. Зарва В.А. Б.Грінченко в „Історії українського письменства” Сергія Єфремова // Проблеми творчої спадщини Бориса Грінченка. Тези доповідей респ. наук. конф., присвяченої 130-річчю з дня народження Б.Д.Грінченка. - Луганськ: ЛДПІ ім. Т.Шевченка, 1993. - С. 70-71.

37. Зарва В.А. Симбиоз двух видов реализма в р усской и украинской литературах 60-80-х годов ХІХ в. // Нові підходи до філології у вищій школі. Матеріали Другої всеукр. наук. конф. - К., 1994. - С. 9.

38. Зарва В.А. Деякі зауваження до з'ясування проблеми нового героя-інтелігента в творчості І.Нечуя-Левицького та в російській літературі // Сучасні проблеми вивчення фольклору та літератури у вищих та середніх навчальних закладах. Матеріали науково-практичної конференції (27-29 травня 1996 року). - Мелітополь. - К., 1996. - С. 42-43.

39. Зарва В.А. Просвітительська концепція „нового” героя в „Хмарах” І.Нечуя-Левицького // Літературознавство: Матеріали ІV конгресу Міжнародної асоціації україністів (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.) / Упор. і відп. редактор О.Мишанич. - К.: Обереги, 2000. - Кн.1. - С. 349-359.

40. Зарва В.А. „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного і „Підліток” Ф.Достоєвського як „романи виховання” // Панас Мирний і літературний процес: Зб. наук. статей. - Полтава: ПДПУ, 2000. - С. 62-65.

41. Зарва В.А. Просвітницька раціоналістично-сенсуалістична тенденція у творчості Ф.Достоєвського // Молода нація. Альманах / Гол. ред. О.Проценко. - К.: Смолоскип, 1999. - С. 267-277.

42. Зарва В.А. Просветительская рационалистично-сенсуалистичная тенденция в творчестве Ф.М. Достоевского // Филология на рубеже тысячелетий. Материалы Международной научной конференции. - Вып.3. Литература на рубеже тысячелетий. - Ростов-на-Дону: Донской издательский дом, 2000. - С. 48-50.

43. Зарва В.А. Просвітительські тенденції в творчості І.Я. Франка 70-80-х рр. ХІХ ст. // Літературознавчі студії. - Вип.2. - К.: ВПЦ „Київський ун-т”, 2002. - С. 113-119.

44. Зарва В.А. Просвітницькі тенденції в російських повістях Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура: Зб. пр. міжнар. 35-ї наук. шевченківської конф.: Черкаси, 20-22 квіт., 2004 р.: У 2 кн. / Відп. ред. В.Л.Смілянська. - Черкаси: Брама-Україна, 2004. - Кн. 2. - С. 87-93.

АНОТАЦІЯ

Зарва В.А. Просвітницькі тенденції в російській та українській прозі 60-80-х рр. ХІХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.05 - порівняльне літературознавство. - Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ - 2005.

У дисертації вперше в українському літературознавстві пропонується компаративне дослідження розвитку російської та української прози 60-80-х рр. ХІХ ст. в аспекті функціонування просвітницьких тенденцій. Визначено оригінальну теоретичну філософсько-естетичну концепцію взаємодії людини і середовища у творах письменників. Розроблено нову порівняльно-типологічну класифікацію просвітницького героя в російській та українській прозі 60-80-х рр. ХІХ ст. Вперше в українському літературознавстві простежено жанрові та стильові особливості просвітницького роману виховання в російській та українській прозі 60-80-х рр. ХІХ ст.

Ключові слова: просвітницький рух, просвітницькі тенденції, раціоналізм, сенсуалізм, просвітницький герой, антропологія, рецепція, просвітництво, роман виховання.

АННОТАЦИЯ

Зарва В.А. Просветительские тенденции в русской и украинской прозе 60-80-х гг. ХІХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора филологических наук по специальности 10.01.05 - сравнительное литературоведение. - Институт филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев - 2005.

В диссертации впервые в украинском литературоведении предлагается компаративное исследование развития русской и украинской прозы 60-80-х гг. ХІХ в. в аспекте функционирования просветительских тенденций. Определена оригинальная философско-эстетическая концепция взаимодействия человека и среды в произведениях русских и украинских писателей, сформированная на просветительских философских положениях. Н.Чернышевский, Л.Толстой, Ф.Достоевский, М.Салтыков-Щедрин критикуют „теорию среды”, герои их произведений вступают в конфликт с обстоятельствами. Одновременно писатели акцентируют на моральной ответственности человека за свои поступки, детерминированные внешними обстоятельствами. В ХІХ в. происходит все большая дифференциация внутреннего мира личности, индивидуализация характера. У Л.Толстого, Ф.Достоевского, Н.Лескова, И.Франко судьба и поведение героя в большей степени, чем у А.Чехова, определяются значимостью его личности, хотя и с учетом влияния внешних обстоятельств.

Разработана новая сравнительно-типологическая классификация просветительского героя в русской и украинской прозе 60-80-х гг. ХІХ в. (тип героя-революционера, тип эмансипированной женской личности, тип просвещенного коммерсанта, тип героя либерала-реформатора, культурника, тип героя-праведника). Изучена проблема соотношения в человеке рационального и эмоционального начал, выделена типология героев (тип героя, у которого превалирует рационалистическое начало; тип героя, у которого превалирует эмоциональное начало; сковородинский тип человека, который соединял эти начала). Впервые в украинском литературоведении прослежено жанровые и стилистические признаки просветительского романа воспитания в русской (Л.Толстой, И.Гончаров, Н.Лесков, Ф.Достоевский) и украинской (Т.Шевченко, А.Свидницкий, Панас Мирный, И.Франко) прозе 60-80-х гг. ХІХ в. Процесс воспитания представлен обращением к детству и юности как периоду формирования духовного мира личности, влиянием наставников, условий существования, общества и среды, становлением психологии героя, многочисленными конфликтами с общественными нормами, а также самовоспитанием героев ради позитивной жизненной программы и лучшего будущего. Критическое начало, философское содержание, моральная проблематика, своеобразный тип героя, вопрос соотношения мечты и реальности, а также социальная мотивация разлада между ними поддерживали уровень высоких гражданско-эстетических требований эпохи Просвещения и определили эволюцию жанра романа воспитания.

Раскрыты составляющие этической теории „разумного эгоизма” в творчестве русских и украинских писателей 60-80-х гг. XIX в. Определены разные аспекты просветительского антропологизма в прозе русских и украинских писателей 60-80-х гг. XIX в., который предусматривает рассмотрение человека как родового существа, как представителя родовой природы, общей для всех сословий; связь просветительской идеи „природного человека” с критикой цивилизации; апология крестьянина как „природного человека”; воплощение идеала „природного человека” в образе ребенка; изначальная неиспорченность человеческой натуры, которая толкуется как детскость, непосредственность, сохранившиеся в человеке; просветительская концепция взаимоотношений человека и природы, где человек находится в постоянных связях с природой, является просветительским идеалом. Просветительская концепция „природного человека” связывается с традицией руссоистского „природного человека”.

В диссертации уточняются философско-культурное содержание и объем понятия „просветительство”, его исторические истоки, этапы и пути развития. Систематизируются важнейшие черты просветительской идеологии и художественного мышления, рассматриваются общие закономерности и особенности развития просветительства в Западной Европе, России и Украине. Освещаются просветительские теории совершенствования индивидуальности и общественной жизни, рассматриваемые русскими и украинскими писателями 60-80-х гг. ХІХ в. При сложности и разнообразии европейского Просвещения в нем выделяется некий единый, довольно устойчивый комплекс идей, который продолжает свою жизнь за пределами эпохи Просвещения, функционально трансформируется, но удерживается в позитивизме. Особенно важную роль он играет в России - Украине в 1860-1880-е гг.: его вводят в художественные произведения, с ним спорят и его принимают.

Ключевые слова: просветительское движение, просветительские тенденции, рационализм, сенсуализм, просветительский герой, антропология, рецепция, просветительство, роман воспитания.

ANNOTATION

Zarva V.A. The educational Tendencies in Russian and Ukrainian prose of 60-80th of the ХІХth century. - A manuscript.

Dissertation for the doctor of philology science degree in speciality 10.01.05 - Comparative literary critics. - The Institute of Philology of the Kiev National University of Taras Shevchenko, Kiev - 2005.

The comparative and typological research of the development of Russian and Ukrainian prose of 60-80th century is analyzed in the dissertation through a prism of Enlightenment tendencies functioning for the first time in Ukrainian literary critics. The original theoretical philosophical and aesthetic conception of person and environment interaction in literary works is offered. The author develops new comparative and typological classification of the Enlightenment hero in Russian and Ukrainian prose of 60-80th of the ХІХth century. For the first time in Ukrainian literary critics the genre and style attributes of the Enlightenment „Upbringing novel” in Russian and Ukrainian prose of 60-80th of the ХІХth century are interpreted.

Key words: Enlightenment movement, Enlightenment tendencies, rationalism, sensationalism, the Enlightenment hero, anthropology, reception, Enlightenment, the „Upbringing novel”.

Размещено на Allbest.ru