Образ героя-естета в російській літературі ХІХ-ХХ століть

У дисертації окреслено коло основних рис, притаманних образу російського героя-естета - денді як у художніх текстах, так і в реальному житті письменників: досконалість зовнішньої форми, внутрішня культура і блискуча освіта; схильність до філософування, енциклопедизм, дотепність, ерудиція, гурманство, аристократизм (значною мірою ці риси були притаманні класичному денді ХІХ ст.); індивідуалізм, гордість, іронічність, психологічні експерименти, маніпулювання людськими слабкостями, навіть демонізм, саркастичність, самоконтроль над почуттями та їх публічним вираженням, удавана байдужість (характеризують багатьох літературних героїв-денді: Онєгіна, Чацького, Печоріна, Адуєва-старшого, Павла Кірсанова); витонченість, естетизм, нарцисизм, андрогінізм, гедонізм, театральність, креативність, ліричність, вибудова своєї артистичної пози за власним смаком (притаманні героям-естетам символізму - денді-артистам); епікуреїзм, владарювання, харизматичність, цинізм, перверсії, аморалізм, антиестетизм, поетика зла, авторитарність (знакові складові декадентської версії дендизму) тощо.

Аналіз художніх текстів дозволив виявити певні етапи формування образу героя-естета в російській літературі, уможлививши висновок, що появі образу класичного денді передувала модель героя (образ “чепуруна”), актуалізована у російській літературі XVIII ст.

Дослідження низки художніх творів російських класиків ХІХ ст. дозволило розглянути літературні образи як систему із домінантною дендистською складовою, та укласти типологію образа героя-естета.

У творчості переважної кількості російських письменників виокремлення дендистської складової стає не самоцінним, а вписується у контекст розв'язання більш загальних філософських, світоглядних, соціальних проблем.

Аналіз модифікацій образної моделі в межах декадансу, символізму, футуризму та імажинізму виявив, що найбільш повно в межах цих художніх напрямків був реалізований варіант героя-естета першого типу - творчої особистості, митця, артиста, тим часом як денді (денді, що декадентствує, денді-гравець, маска денді) був лише варіантом першого.

Створення типології героя-естета дозволило представити динаміку розвитку літератури в конкретних образних утіленнях: від пародійних естетів ХVIII ст. (чепурун, петиметр-галоман, пустий франт, закоханий чепурун, провінційні карикатури на героя-естета) - до класичного денді ХІХ ст. (світський байронічний денді, пародійний двійник денді, денді-літератор, денді-розбійник, денді-військовий, демонічний денді, франт-інтелектуал, денді-лібертін, денді-андрогін, холоднокровний естет, денді-наставник, естет-англоман), від поета-естета, артиста, “деміурга” межі ХІХ-ХХ ст. (поет-деміург, поет-медіум, поет-месія, поет-жрець, поет-пророк, харизматична особистість, аморальний митець, демонічний геній, поет-маг, поет-майстер, поет-міфург, поет-артист, денді) - до постмодерністської моделі (блатний-аристократ, реактуалізований варіант витонченого естета епохи модернізму, денді-декадент, естет, що прикрашає дійсність власною уявою), яка ще не має свого чіткого визначення.

У російській літературі ХІХ-ХХ ст. образ героя-естета має особливо багату історію художнього втілення, а дендизм перетворився на суспільне культурно-літературне явище.

Потенціал дендистської складової у російській літературі актуалізує притаманний національній культурній традиції духовний, внутрішній імператив, згідно з яким краса як у класичному, так і у не-класичному та пост-не-класичному потрактуванні, є виходом назовні глибинної сутності людини, оформленням (вістуванням) її звернення до світу.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Бабик М.И. Герой-эстет в ранней прозе Л.Н.Толстого // Літературознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип. Х. - К.: Київський національний ун-т ім.Тараса Шевченка, 2004. - С. 18-23.

2. Бабик М.И. Пародийные прототипы образа героя-эстета в русской литературной традиции XVIII века // Літературознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип. ХІ. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 14-20.

3. Бабик М.И. Образ денди в русской литературной традиции XIX века // Русская литература. Исследования. Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. - Вип. V. - К.: Логос, 2004. - С. 317-326.

4. Бабик М.И. “Надменный “Dandy”: пушкинская модель образа денди // Русская литература. Исследования. Сб.науч.тр. / Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. - Вып. VІ. - К.: Логос, 2004. - С. 161-170.

5. Бабик М.И. Образные модификации героя-эстета и концепция человека в литературе декаданса и символизма // Русская литература. Исследования. Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. - Вып. VІІ. - К.: Логос, 2005. - С. 167-182.

6. Бабик М.И. Образ героя-эстета в творчестве русских футуристов // Літературознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип.ХІІ. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 30-36.

7. Бабик М.И. Образные варианты представления героя-эстета в русской литературе постмодернизма // Русская литература. Исследования. Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. - Вып. VІІІ. - К.: Логос, 2006 - С. 347-355.

8. Бабик М.И. Сергей Есенин и Анатолий Мариенгоф: денди-имажинисты // Літературознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип.ХIV. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 22-26.

Анотації

Бабік М.І. Образ героя-естета в російській літературі ХІХ-ХХ ст. (Генезис і типологія). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 - російська література. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007 р.

У дисертаційній праці на підставі вивчення модифікацій образної моделі “героя-естета” в російській літературі XVIII-XX ст., визначаються й характеризуються знакові тексти, в яких цей складний герой був представлений найбільш повно й послідовно. Аналізуються різні етапи та підходи теоретичного, наукового, стильового і власне літературного осмислення образу героя-естета, який найчастіше реалізував себе у двох основних типах - творчої особистості та денді. Вперше літературний процес досліджено через концепцію певного літературного героя. У дисертації простежено еволюцію образу героя-естета від пародійних реалізацій у літературі ХVIII ст. (“чепурун” - рос. “щлголь”) - до класичного денді ХІХ ст. з витонченістю персоніфікацій естетично свідомої особистості, від поета-естета, артиста, “деміурга” межі ХІХ-ХХ ст. - до постмодерністської моделі, яка ще не має свого чіткого визначення.

Ключові слова: герой-естет, творча особистість, денді, дендизм, естетизм, дендистська складова.

Бабик М.И. Образ героя-эстета в русской литературе XIX-ХХ веков (генезис и типология). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - русская литература. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

В диссертационной работе на основе изучения модификаций образной модели “героя-эстета” в русской литературе XVIII-XX вв., определяются и характеризуются знаковые тексты, в которых этот герой представлен наиболее полно и последовательно. Анализируются разные этапы и подходы теоретического, научного, стилевого и собственно литературного осмысления образа героя-эстета, чаще всего реализующегося в двух основных типах - творческой личности и денди.

В первую очередь внимание было сосредоточено на специфике освоения названной модели героя в научных и публицистических источниках. В результате было выявлено, что большинство литературоведческих исследований посвящено рассмотрению определенных локальных вопросов по дендизму, с превалированием культурологического аспекта, или же они проводились на материале английской либо французской литературы. Русская литература, как и сам герой-эстет, изучены в меньшей степени.

Исследование вопроса о функционировании эстетически ориентированного героя в составе концепций личности, развиваемых в художественных стилях различных эпох, выявило тенденцию колебаний актуализации, “подъемов” и “спадов” модели героя-эстета, в определенной степени совпадающих с общей динамикой стилей. Также было доказано, что наиболее активно изучаемая модель развивалась в рамках “вторичных” (по Д.С. Лихачеву) стилей эпох эллинизма, барокко, романтизма, модернизма и постмодернизма.

Изучение ранних форм реализации образа героя-эстета в русской сатирической литературе XVIII века (щеголь, как пародийный прототип классического денди ХIХ века) подтвердило идею о том, что изображение щеголей и щеголих часто сопровождалось уничижительными авторскими комментариями, с целью сознательного искоренения из русской культуры щегольских интенций.

Русская литература ХIХ века заложила основы традиции изображения героя-эстета, модифицирующегося в зависимости от общей стилистики и проблематики произведения. Оформился генеративный центр основных типологических изменений образной модели, которая в дальнейшем будет варьироваться в соответствии с эстетическими установками новых направлений в искусстве. При этом знаковые атрибуты образа денди приобретут статус классических для литературных денди ХХ века.

В литературе модернизма наметился ряд общих изменений артистических концепций, повлиявших на дальнейшее типологическое модифицирование образа героя-эстета. Выявлено, что образ героя-эстета, оказавшись созвучным модернистским исканиям в области эстетики, структурировал общий эстетический код начала ХХ века, организовывал бытовое поведение творческих людей, а также художественное пространство русской литературы этого периода. Доказывается, что наиболее последовательно в пределах декаданса, символизма, футуризма и имажинизма был реализован вариант героя-эстета первого типа - творческой личности, творца, артиста.

Исследование героев-эстетов романистики К.Вагинова позволило сделать вывод о принципиальном значении эстетически ориентированной личности в творчестве этого писателя.

В процессе изучения произведений Г.Газданова и В.Набокова, оказалось возможным сделать следующее заключение: в творчестве этих писателей, герой-эстет реализует себя в относительно новых для русской литературы вариантах (образ эстетствующего автора-рассказчика, женщина-денди, “вспоминающий” повествователь-эстет, денди-спортсмен).

Особое внимание в работе уделяется рассмотрению специфики интерпретации образа героя-эстета в русской литературе постмодернизма. На материале избранных для анализа произведений, оказалось возможным проследить процесс возрождения классической дендистской парадигмы, а также выявить основные тенденции, которые повлияли на творческое переосмыслении модели в целом.

Ключевые слова: герой-эстет, творческая личность, денди, дендизм, мода, эстетизм, дендистская составляющая.

Babik M.I. The image of a hero-aesthete in Russian Literature of XIX-XX centuries (genesis and typology). - Manuscript.

Thesis for a Candidate of philology degree in speciality - 10.01.02 - Russian Literature. Institute of philology of Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

In the thesis due to the study of modification of a figurative model of a hero-aesthete in Russian Literature of XIX-XX centuries the sign texts are being determined and characterized, in which this complicated hero has been presented most completely and consistently. Different stages and approaches of theoretical, scientific, stylistic and in fact literary comprehension of a hero-aesthete, that has been realized most often in two main types - a creative personality and a dandy are being analyzed. At first the literary process has been investigated through the conception of the certain literary hero.

In the thesis the evolution of image of a hero-aesthete has been followed from the mock realization in the literature of XVIII century (“a fop”) - to the classical dandy of XIX century with the refinement of personification of aesthetically conscious personality, from a poet-aesthete, an artist, “a demiurge” of the verge of XIX-XX centuries - to the post-modern model that has not had its own exact definition yet.

Key Words: hero-aesthete, creative personality, dandy, dandyism, fashion, aestheticism, dandyism's constituent.

Размещено на Allbest.ru