Твір за повістю Панаса Мирного "Лихі люди"
Дослідження естетико-літературних традицій в українській літературі. Аналіз ідеї повісті Панаса Мирного "Лихі люди". Нетрадиційний погляд на українську інтелігенцію. Естетичне освоєння проблем народу. Боротьба проти царського режиму, визвольний рух.
| Рубрика | Литература |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.10.2014 |
| Размер файла | 15,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного «Лихі люди» (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка.
У «Лихих людях» Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об'єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в'язниці. У цих мареннях Петро Телепень бачить себе в різні роки життя, передає настрій тих років, намагається відтворити обставини формування характеру. Панас Мирний відкрив спосіб характеристики через суб'єктивну самосвідомість героя. Через образи кількох соціально характеристичних осіб (Попенко, Шестірний, Жук), що уособлюють різні суспільно-політичні течії (навіть більше -- ідеології) письменник відображає об'єктивність соціально-історичної реальності. Соціальне середовище вже не замикається безпосередньою даністю оточення героя, воно вбирає в себе універсальність і суперечність суспільних обставин.
Змалювавши різні характери і долі колишніх шкільних товаришів, Панас Мирний виказав нетрадиційний погляд на українську інтелігенцію XIX ст. Жоден із чотирьох представників не виправдав призначення інтелігенції -- покращувати життя всього суспільства.
Порівняльна характеристика Жука і Телепня -- героїв повісті Панаса Мирного «Лихі люди»
У повісті Панаса Мирного «Лихі люди» основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. -- зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов'язані, а письменник такий зв'язок подає шляхом безпосереднього аналізу.
У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні ідеї своєї творчості опинився за ґратами царської в'язниці.
Петро Федорович вихований у дусі творення добра для людей: у дитинстві це добро він розуміє як слухняність, повагу до батьків, прагнення до навчання, у більш зрілому віці -- як працю заради освіти суспільства. Телепень прихильно ставився до народницьких теорій, вірив в можливість поліпшення долі народу шляхом поширення освіти, культури. Своїм хистом письменника Телепень хоче допомогти народові покращити умови свого життя, і сам страждає від цього наміру. Зокрема він зазначає: «Вона [мати] в мене добра, учила любити... Я послухав, а тепер караюсь за те...». Нестерпні тюремні умови і неприйняття справедливості свого ув'язнення (Телепень кілька разів у розпачі повторює: «Я ж нікого не займав, нікому нічого не зробив лихого») стають причиною важкого психічного захворювання і самогубства Телепня. мирний література інтелігенція повість
Панас Мирний змальовує ще одного борця проти царського режиму. Образ Тимофія Жука -- типовий образ революційного народника того часу. Жук набагато твердіший і жорстокіший за Телепня. Формування його світогляду як демократа відбувалося ще в стінах гімназії, де він читав заборонену літературу і вів дискусії на злободенні політичні теми. Захоплений ідеями народництва, Жук радить Попенкові їхати в село вчити селянських дітей: «... піп так близько стоїть до народу; люди звикли його батюшкою звати... От і будь їм за батька, Грицьку!.. Тільки роби справжнє добро, а не шукай слави та грошей через його... Школу постав так, щоб виходили з неї не писарі-п'явки, а грамотні люди».
У порівнянні з Телепнем Жук набагато активніший, стійкіший, послідовніший. Виходець із дворянського кола, він зливається з простим народом, з ідейних міркувань пориває навіть стосунки із найріднішою людиною у світі, із своєю матір'ю. «... не так наше життя порізнилося, щоб ждав я від моєї матері помочі... Вона вигодувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім'ї, не буде чистити тієї риби, що син її наловив своїми руками, вихолена у панській сім'ї, не буде ходити коло мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить; не дасть свого добра гоїти болячі виразки та порізи; не допоможе безталанній сім'ї бідного рибалки, коли заробітку немає і вона холодна й голодна клене своє тяжке життя у чужій хаті... Чого ж нам сходитись? Навіщо стрічатись? Щоб вилити каплю панських сліз на якесь безталання свого сина?.. Господь з ними! Хай дожива вона віку на своєму добрі...».
Сильна, дужа натура, людина принципу, Жук прямо говорить своєму другові Телепню про його відірваність від народу, закликає боротися силою: «...не можна просьбою -- бери силою! Бийся! Борися -- а бери, добувай!».
Телепень не сприймає насильницької політики Жука. У його шкалі цінностей війна, кровопролиття -- страшне народне горе. Телепень ратує за духовне збагачення народу, Жук -- за матеріальне.
Жукова сумна пісня, у якій Телепень пізнав голос свого колишнього товариша, штовхнула його до несвідомого самогубства.
Що ж чекає в житті Жука? Він сам відповів на це запитання: «Я тільки бачу, що шляхи наші різні, а становище Петре, однакове... Де воно буде -- чи на шибениці, чи у Дніпрі... Все одно де б не було!».
Отож, можемо припустити, що його також чекає смерть, але на відміну від Телепня свідома: чи, справді, на шибениці, чи у вирі подій жовтневого перевороту, чи в колесі сталінських репресій. Автор повісті про це ще не згадує, бо він ще сам не знає, до чого призведе посилення визвольного руху. Однак, із спогадів сучасників Панаса Мирного знаємо, що події комуністичного перевороту письменник не сприйняв і не зрозумів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Біографія Панаса Мирного. Характеристика та особливості композицій творів: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", "Лихі люди". Відображення письменником основних рис характеру дійових осіб повістей - Петра Телепня, Тимофія Жука, Шестірного, Григорія Попенка.
реферат [21,3 K], добавлен 30.10.2013Тема кріпацтва в українській літературі та засудження письменниками кріпосної реформи. Короткий опис життя, особистісного та творчого становлення Панаса Мирного, відображення гіркої кріпацької долі в його оповіданнях, їх популярність на сучасному етапі.
курсовая работа [61,1 K], добавлен 30.04.2009Мета, завдання та основні принципи компаративного аналізу художніх творів на уроках словесності. Сучасні підходи до класифікації між літературних зв’язків. Компаративний аналіз жіночих образів в романах Панаса Мирного "Повія" і Толстого "Воскресіння".
контрольная работа [43,8 K], добавлен 22.12.2013Етапи та фактори формування Панаса Мирного як революційно-демократичного письменника, визначного майстера критичного реалізму, полум’яного патріоту України. Роль народної творчості у становленні Мирного як літератора. Його найвідоміші друковані твори.
реферат [8,1 K], добавлен 13.11.2011Короткий опис життєвого та творчого шляху Панаса Мирного - видатного українського прозаїка та драматурга. Осудження кріпацтва, напівкапіталістичної і напів-кріпацької дійсності як ключова тема в творчості автора. Огляд основних творів Панаса Мирного.
презентация [2,4 M], добавлен 15.05.2014Панас Мирний (Панас Якович Рудченко). Навчання в Миргородському парафіяльному, Гадяцькому повітовому училищах. Чиновницька служба. Літературні інтереси Панаса Мирного. Громадська діяльність. Меморіальний будинок-музей. Робочий кабінет письменника.
реферат [18,7 K], добавлен 21.10.2008Дослідження особливостей розвитку української літератури в другій половині ХІХ століття. Вивчення творчості письменників-патріотів: Лесі Українки, Марка Вовчка, Івана Нечуй-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка. Основні риси реалізму в літературі.
презентация [396,5 K], добавлен 30.09.2015Вивчення біографії, років життя та головних рис творчості видатних українських письменників: І.П. Котляревського, І.Я. Франко, Ліни Костенко, Марко Вовчка, М.Г. Хвильового, О.П. Довженко, Ольги Кобилянський, Панаса Мирного, Тараса Шевченка та інших.
реферат [30,2 K], добавлен 14.05.2011Центральний образ роману Панаса Мирного - Чіпка - селянин-бунтар, невтомний шукач правди, що зрештою зiйшов на криву стежку боротьби i став "пропащою силою". Етапи багатостраждального життя героя, майстерність автора у розкритті його внутрішнього свiту.
реферат [14,3 K], добавлен 10.04.2010Поняття "художня мова" та "мовностилістичні особливості" у мовознавстві і літературознавстві. Психолого-педагогічні проблеми вивчення мовностилістичних особливостей старшокласниками у школі. Специфіка художньої мови романів "Повія" та "Лихий попутав".
дипломная работа [128,6 K], добавлен 26.04.2011Феномен жіночої емансипації в українській літературі, специфіка його відображення в літературних творах. Опис та структура образу Дарки Попович у повісті Ірини Вільде, що вивчається. Критика радянської епохи та її особливості на сучасному етапі.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 22.10.2014Леонід Іванович Глібов як талановитий продовжувач байкарських традицій своїх попередників, художник-новатор, який відкрив нову сторінку історії розвитку цього жанру в українській літературі. Аналіз байки "Вовк та Ягня". Основні твори письменника.
биография [27,4 K], добавлен 23.11.2008Побутування жанру балади в усній народній творчості та українській літературі. Аналіз основної сюжетної лінії твору. Розкриття образів головних героїв повісті О. Кобилянської. Використання легендарно-міфологічного матеріалу з гуцульських повір’їв.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 30.11.2015Філософська повість-притча у літературі Просвітництва. Жанр філософської повісті в творчості Вольтера. Ставлення автора до релігії: ідеї деїзму. Особливості стилю письменника: гумор і сатира, гротеск, гіпербола. Проблематика повісті "Білий Бик".
курсовая работа [44,4 K], добавлен 17.12.2015Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ ст. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років. Літературознавчий аналіз художніх творів, в яких було створено образ Г. Сковороди.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 25.08.2010Раціональні елементи в окресленні поняття Бога та категорії сакрального. Ототожнення моральності з релігією. Типологічні рівні дослідження літературної сакрології. Інтерпретація релігійних традицій. Вивчення внутрішньої організації художнього твору.
реферат [34,7 K], добавлен 08.02.2010Постать Уласа Самчука в українській літературі, характеристика його творчості літературною критикою. Реалізація теми селянства, звичаї та традиції українського народу. Домінанти змістового рівня творів У. Самчука: проблеми, ідеї, концепція людини.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 16.01.2014Загальна характеристика романтизму у світовій літературі та його особливостей в англійській літературі. Готичний роман як жанр літератури предромантизму. Прецедентність роману М. Шеллі "Франкенштейн". Впливи традицій готичного у романі М. Шеллі.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 06.02.2014Визначення поняття "дума". Структура, класифікація дум. Тематика дум часів боротьби проти турків і татар. Думи періоду боротьби українського народу проти польської шляхти, про соціальну нерівність та на суспільну тематику, про революційні події 1905 року.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 21.03.2009О Пушкине сказано и написано много хорошего. Значение его творчества настолько велико, что можно говорить и писать о нем бесконечно.Что писали и думали о нем и его творчестве величайшие люди земли русской? Гоголь, Герцен, Тургенев, Чернышевский, Толстой,
доклад [4,5 K], добавлен 22.10.2004
