Еволюція ґотичної поетики і роман "Буреверхи" Емілії Бронте

- Вияснено, що реінкарнація ґотичної естетики, закодованої в архітектурі, детермінована “романтичною революцією”, що виникла як опозиція догматичній регламентації жанру класицизмом й завуженості раціоналізму Просвітництва.

- Встановлено, що архетипними константами “Замку Отранто” Г. Уолпола - першого ґотичного роману - були: образ лиходія та його жертв, драматична напруга сюжету, заангажованість у дійство надприродних сил, зокрема постмортальних постатей тощо.

- Концепція “приємного страху”, яку презентує своїми романами А. Радкліфф, базована на почутті задоволення, що виникає внаслідок уникнення небезпеки, на раціоналістичному тлумаченні уявних “духів”.

- Текстуальним аналізом показано, що френезія (шаленство) ґотичних творів Льюїса, Метьюріна та ін. - це концентрація жахів, натуралізм огидних “трупарних” мотивів, а разом з тим поширення типажу образом Агасвера - Вічного Блукача, галереєю портретів монастирських інквізиторів, посланців диявола і головнокомандуючих нечистою силою - Вельзевула, Люцифера, орієнтального Ібліса (відповідно розрізнено модифікацію “сатанинський роман”).

- У дисертації в ракурсі теоретичного узагальнення подано опис жанрової моделі вже відносно визрілого ґотичного роману.

- З'ясовано, що поняття “нова ґотика” реалізується у літературному процесі в Англії у ранньому вікторіанському періоді, коли активізуються реалістичні тенденції поруч з інерцією романтизму і відлунням бароко. Висвітлено теорію співіснування, конфронтації, взаємодії художніх напрямів і стилів для узагальнення, що оптимальною є ідея синтезу різних тенденцій, підтверджена іманентним і культурно-історичним процесом розвитку. Речниками синтезу ідеалістичних теорій і матеріалізму сучасної їм науки виступали окультисти, зокрема В.Г. Ейнсворт і Е. Бульвер-Літтон, які у своїх творах пояснювали надприродні явища витвором енергетики людської психіки.

- Блискучим здобутком “нової ґотики” стали романи сестер Бронте - “Джейн Ейр” Шарлотти і “Буреверхи” Емілії. Інтерпретація названого твору першої з них дає підстави вбачати у його структурі перехрестя романтизму, реалізму з елементами натуралізму й ґотики. Твір має прикмети роману виховання, а конкретніше - педагогічного, а також любовного.

- Монографічне дослідження роману Емілії Бронте засвідчує скомплікованість структури - вузлового утворення з різних художніх напрямів і стилів та жанрових форм. Доведено, що переважаючими є прийоми ґотичної поетики. Можна погодитись, що при визначенні жанру твору симбіоз англійських ґенологічних назв romance і novel - “novel's romance” (химерно-побутовий роман) у даному випадку оптимальний. Спостережено додаткові нюанси жанру - елементи роману виховання, любовного роману, сімейної хроніки, роману верстатного й філософського (трансформація “приземлених” реалій у символіко-універсальні). На рівні філософському і психологічному перегукуються з єдиним твором великої прози Емілії Бронте її вірші, які становлять своєрідний щоденник душевного стану авторки. Масштабності “Буреверхів” сприяє ускладнена наративна система, зорієнтована на урізноманітнення епіко-монологічного викладу хронологічною та асоціативною ретроспекцією.

- Вияснено, що романтизм з його гіперболізацією пристрасті, з невиліковним засліпленням у вимріяний ідеал у “Буреверхах” своєрідно переломлюється крізь призму характерів жінок, спроможних на переоцінку своїх безтямних любовних поривів. Реалізм - це не лише використані дійсні історії узурпаторства, мотивація вчинків персонажів, а й спосіб зображення побуту, елементи сімейного роману. Проаналізовано поставлену проблему взаємозалежності людини і простору. Відзначено, що зло у романі розподілено поміж “чорними характерами” меншого калібру - мешканцями дому на Буреверхах і монументальним ґотичним лиходієм Хіткліфом. Простір свободи (вересовища) мислиться як міфологема втраченого раю. Руйнування рівноваги й осягнення її потрактовано у вимірах космічної циклічності. Стверджено й обґрунтовано світовий резонанс “Буреверхів”.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Денисюк Х. Ренесанс роману Емілії Бронте “Буреверхи” / Христина Денисюк // Слово і час. - 2005. - № 11. - С. 83-88.

2. Денисюк Х. Функція ґотики у романі Емілії Бронте “Буреверхи” / Христина Денисюк // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К. : ІВЦ Держкомстату України. - 2005. - Вип. 10. - С. 297-303.

3. Денисюк Х. Ґотичний роман : специфіка жанру / Христина Денисюк // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К. : ІВЦ Держкомстату України. - 2005.- Вип. 11. - С. 286-294.

4. Денисюк Х. Ґотичний роман “приємного страху” (“Таємниці замку Удольфо” Анни Радкліфф) / Христина Денисюк // Наукові записки ; [за ред. проф. М. Ткачука]. - Тернопіль : ТНПУ, 2006. - Вип. 21. - С. 194-203. - (Серія : Літературознавство).

5. Денисюк Х. Локус несамовитості у ґотичному романі / Христина Денисюк // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - 2006-2007. - Вип. XIII-XIV. - С. 157-164. - (Серія : Філологія (літературознавство)).

6. Денисюк Х. Два англійські романи ґотико-френетичної поетики (порівняльний аспект) / Христина Денисюк // Слово і час. - 2007. - № 1. - С. 75-87.

7. Денисюк Х. Елементи ґотичної поетики у творчості “молодомузівців” / Христина Денисюк // Вісник Львівського університету : теорія літератури та порівняльне літературознавство. - Львів. - 2007. - Вип. 39. - С. 101-105. - (Серія філологічна).

8. Пастух Х. Неоґотика в англійському романі ранньої вікторіанської доби (В. Ейнсворт, Е. Бульвер-Літтон, Ш. Бронте) / Христина Пастух // Сучасний погляд на літературу : зб. наук. праць [редкол. В.Ф. Погребенник, С.С. Кіраль, І.В. Савченко та ін.]. - К. : ДП “Інформ.-аналіт. агентство”. - 2007. - Вип. 11. - С. 282-290.

9. Пастух Х. Наративна стратегія як система у романі “Буреверхи” Емілії Бронте / Христина Пастух // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія : Збірник наукових праць. - Чернівці : Рута, 2009. - Вип. 431. - С. 191-198.

ДОДАТКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ:

1. Пастух Х. “Грозовий Перевал” - найромантичніший твір, на думку англійців / Христина Пастух // Всесвіт. - 2008. - № 3-4. - С. 172-175.

Размещено на Allbest.ru