Біографія та особистість Томаса Мора та Томмазо Кампанелла

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Біографія та особистість Томаса Мора

2. Соціально-політичні погляди Т. Мора в творі "Утопія"

3. Томмазо Кампанелла - біографічні відомості

4. Соціально політичні погляди Т. Кампанелли в його праці "Місто сонця"

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Кінець XV ст. знаменував собою настання нового часу. Тенденції економічного розвитку цього періоду обумовили початок процесу первісного нагромадження капіталу. В Англії й інших найбільш розвинутих країнах Європи зароджуються нові суспільні відносини - капіталістичні, з'являються нові класи, формуються нації, підсилюється централізація державної влади, що підготовляє перетворення станово-представницьких монархій в абсолютистські. З особливою силою виявляються нові віяння в ідеології, що стає тією першою ареною, де розпалюється битва проти феодалізму, духовного поневолення людини католицькою церквою, проти схоластики і марновірства.

В Італії вже в XIV-XV ст., а в інших країнах Європи з кінця XV-початку XVI століття настає епоха Відродження - розгортається рух, що йде під прапором "ренесансу" античної культури. Приблизно в той же час з'являються ідеологічні течії гуманізму і реформації церкви. Кожна з них мала свою форму прояву і гамою суспільно-політичних ідей.

Переважна більшість гуманістів епохи Т. Мора були людьми помірковано прогресивних поглядів. Вони закликали до розвитку освіти, викорінюванню хабарництва і неуцтва в державному апараті, зм'якшенню жорсткостей у законах, але не більше того. Однак у надрах гуманізму виникли і більш радикальні вчення. Автором одного з них став Т. Мор - видатний англійський гуманіст XVI ст. Його політико-правові погляди не просто відбили появу нових суспільних і політичних відносин, але, насамперед, розкрили властиві їм внутрішні протиріччя. Разом з ним з'явився його послідовник Т. Кампанелла, який запропонував схожий спосіб життя до "утопічного" Мора. Вони мають свої недоліки, але загалом утопічний соціалізм - це справедливість, рівність і повага, чого так не вистачало тогочасному суспільству.

1. Біографія та особистість Томаса Мора

Правознавець за освітою, адвокат, депутат англійського парламенту, потім суддя, помічник шерифа Лондона, Лорд-канцлер Томас Мор (1478-1535) народився у багатій родині відомого дворянського титулу. Свою освіту Томас розпочав в Кентерберійському коледжі Оксфордського університету. Після повернення в Лондон батько наполягає, щоб син присвятив себе юриспруденції. Незабаром Мор розгортає активну правову практику в місті. Потім чотири роки живе в монастирі картезіанців, бере участь у великих богослужіннях, але постриг так і не прийняв.

До 1504 р. в Лондоні і по всій Англії зростає слава про непідкупного юриста. Відомий друг Мора Еразм Роттердамський писав, що підкупити цього юриста неможливо, він нікому не відмовляв у допомозі, піклувався більше про чужу вигоду, ніж про свою. Незабаром Мора запрошують викладати юстицію в університет. Світська діяльність виходить на перший план і Томас одружується.

Поступово Мор стає досить відомим правознавцем, його лекції з великим інтересом відвідують навіть доктори теології. Основні ідеї його політико-правового бачення - поняття християнської любові, справедливість, служіння праву, захист інтересів людей, побудова справедливого суспільства. Праворозуміння Мора було більше світським, ніж у його попередників.

У 20-30-х роках XVI ст. під час реформації в Англії Мор, займаючи посаду канцлера, не підтримує короля Англії Генріха VIII, який намагався укріпити абсолютські порядки і всі рішення приймати особисто. Мор стає в опозицію і керується своїми поглядами на право і закони. Він не тільки юрист, але й поет. Його називають попередником Шекспіра. Написав більше 250 віршів і епіграм латинською мовою з актуальних проблем того часу.

Пізніше Томаса Мора було страчено за відмову присягнути королю як главі церкви. 6 липня 1535 р. Томаса Мора звинуватили в державній змові. У вироку середньовічного суду, діяльність якого здійснювалася під наглядом короля Генріха VIII, товариша Томаса Мора з дитинства, було зазначено: тягнути Мора по землі через все лондонське Сіті в Тайберн. там повісити його так, щоб замучився до півсмерті, зняти з петлі, поки ще не помер, оскопити, розрізати живіт, вирвати і спалити нутрощі. Потім четвертувати і прибити по одній чверті його тіла над кожними з чотирьох воріт Сіті, а голову відрубати і виставити на Лондонському мосту. Зранку, коли повинна була початись страта, Томасу Мору сповістили про "королівську милість". Жорстока розправа замінялась відрубуванням голови, на що Мор відповів приблизно так: "Захисти. Боже моїх друзів від такої милості".

Оскільки Т. Мор постраждав за віру, католицька церква в 1886 р. канонізувала його. Політико-правові ідеї, висловлені Томасом Мором в "Утопії", назвали утопічним соціалізмом і комунізмом. Свій подальший розвиток вони одержали в роботах багатьох представників, які підтримували і розвивали це вчення. мор правовий утопія

2. Соціально-політичні погляди Т. Мора в творі "Утопія"

В історію Томас Мор ввійшов передусім як той, хто написав книжку, що стала свого роду тріумфом гуманістичної думки. Написав її Мор в 1515--1516 рр. і вже у 1516 року, за сприяння Еразма Роттердамського, побачило світ перше видання під назвою "Дуже корисна, і навіть цікава, воістину золота книжечка про найкращому устрої держави й про новий острові Утопія". Вже за життя цей твір, коротко зване "Утопією", принесло Мору всесвітню славу.

Само слово "Утопія" придумано Томасом Мором, який становив його з цих двох грецьких слів: " ou " - " не " і " topos " - " місце " . Буквально " Утопія " означає " місце, якого немає " і недаремно сам Мор перекладав слово " Утопія " як " Нігдея ".

Гуманістичний світогляд автора "Утопії" привів його до витоків великої соціальної гостроти і значимості, особливо в першій частині цього твору. Проникливість автора аж ніяк не обмежувалася констатацією жахливої картини соціальних нещасть, підкресливши в самому кінці свого твору, що при уважному спостереженні життя не тільки Англії, але і "усіх держав", вони не являють собою "нічого, крім деякої змови багатих, під приводом і під ім'ям держави думаючих про свої вигоди".

Характерні риси утопічної моделі ідеального суспільства Т. Мора: відсутність приватної власності. Акцентуючи увагу на тому, що "там, де є приватна власність, де все вимірюється грошима, навряд чи коли-небудь буде можливим справедливе і щасливе управління державою", Т. Мор стверджує, що "розподілити все порівну і справедливо, а також щасливо управляти справами людськими неможливо інакше, як зовсім знищивши власність".

По думці Мора, Утопія являє собою безкласове суспільство, що складається з вільних від експлуатації більшості. Однак, проектуючи справедливе суспільство, Мор виявився недостатньо послідовним, допустивши в Утопії існування рабів. Раби на острові - безправна категорія населення, обтяжена важкою трудовою повинністю. Вони "заковані" у ланцюги і "постійно" зайняті роботою. Наявність рабів в Утопії значною мірою, очевидно, було обумовлено низьким рівнем сучасної для Мора техніки виробництва. Раби потрібні утопійцям, щоб позбавити громадян від найбільш важкої і брудної праці. У цьому, безсумнівно, проявилася слабка сторона утопічної концепції Мора. Існування рабів в ідеальній державі явно суперечить принципам рівності, на основі яких Мор проектував зроблений суспільний лад Утопії. Втім, питома вага рабів у суспільному виробництві Утопії незначна, тому що основними виробниками все-таки є повноправні громадяни.

Рабство в Утопії має специфічний характер; крім того, що воно виконує економічну функцію, воно є мірою покарання за злочини і засобом трудового перевиховання. Головним джерелом рабства в Утопії був карний злочин, чинений ким-небудь з її громадян.

Основною господарською одиницею Утопії є родина. При найближчому ж розгляді, однак, виявляється, що родина в утопійців незвичайна і формується вона не тільки за принципом споріднення. Головна ознака утопійської родини полягає в її професійній приналежності до визначеного виду ремесла. Т. Мор неодноразово підкреслює, що відносини в родині строго патріархальні, "на чолі господарства стоїть найстарший. Дружини служать чоловікам, діти - батькам і взагалі молодші - старшим".

Крім того, в Утопії поширене шанування предків. Т. Мор перелічує ремесла, якими займаються в окремих сімействах: це звичайно "прядіння чи вовни обробка льону чи ремесло мулярів". Усі матеріальні блага належать тут більшості. Загальними в Утопії є не тільки природні багатства - земля і її надра, але і вся продукція суспільного виробництва, що також надходить у розпорядження всіх громадян. Держава в особі сенату робить облік і розподіл продуктів споживання в інтересах усього суспільства. На відміну від деяких древніх утопій, наприклад держави Платона, де головна увага приділялась суспільному споживанню і спільності споживання, Т. Мор основне значення додавав пошуку справедливої системи організації виробництва. В Утопії є достаток усіх матеріальних благ. Які його джерела? Насамперед, в Утопії немає приватної власності, а продуктивна праця обов'язкова для усіх. Тут немає вільних: крім землеробства, яким зайняті всі, кожний вивчає яке-небудь ремесло як спеціальне, а іноді навіть і кілька ремесел. Таким чином, в Утопії зовсім немає людей, які б вели паразитичний спосіб життя.

Якщо узагальнити, то у 1 частині Т. Мор критикує: 1. Огородження землі в Англії. 2. Криваве законодавство Англії. 3. Порушує питання про причини злочинності в Англії. 4. Робить висновок, що приватна власність і гроші породжують злочини. 5. Створює вчення про сутність держави і права. 6. Підкреслює, що складність і заплутаність законодавства відповідають інтересам багатіїв і спрямовані проти трудящих.

А у II частині йдеться про жителів "Утопії", про її суспільний і політичний устрій. У державі "Утопія": 1. Загальне майно. 2. Загальна обов'язковість праці. 3. "Утопія" федерація з 54 міст. 4. Устрій кожного міста типовий, живуть у кожному місті 6 000 родин. 5. Кожна родина займається певним ремеслом. 6. Посадові особи вибираються із середовища вчених. 7. Князь управляє населенням. 8. Найважливіші справи міста вирішують народні збори. 9. В "Утопії"" багато сект і релігій (віротерпимість). 10. Люди, які скоїли злочин, віддаються в рабство, але воно не довічне. 11. Раби заковуються в золоті ланцюги для того, щоб виховати презирство до коштовностей. 12. Примусові роботи, гуманна міра покарання. 13. До воєн Т. Мор ставиться негативно. 14. Побудову такої держави, як "Утопія", Т. Мор пов'язував тільки з розумом. 15. Т. Мор негативно ставився до реформації, а король Англії Генріх VIII розірвав відносини з Римським Папою. 16. В "Утопії" всі люди ходять в однаковому одязі, однакового кольору і покрою два роки. 17. Міські жителі періодично переїжджають у село, а сільські жителі - до міста. 18. Усі продукти і товари, виготовлені за день, зносяться на один великий склад. 19. Кожна родина бере товари і продукти зі складу за принципом комунізму: "Від кожного за здібностями, кожному - за потребами". В "Утопії"" висловлено ще багато утопічних ідей.

3. Томмазо Кампанелла - біографічні відомості

У 1623 р. була видана робота "Місто Сонця". Написав її домініканський чернець, ув'язнений у 1602 р. за участь у підготовці повстання проти іспанських колонізаторів. Південна Італія тоді була колонією Іспанії. Після 48 годин катувань чернець провів 27 років у в'язниці. Звали його Томмазо (Джиана Доменіко) Кампанелла (1568-1639). Він народився в сім'ї чоботаря у Калабрії, місто Стіло. Батько хотів, щоб син став юристом і відправив його в Неаполь, де рідний дядько був професором права. Але Томмазо уже ознайомився з роботою Хоми Аквінського "Сума теологій" і вирішив присвятити себе духовній кар'єрі. Вступає в домініканський орден, специфічну релігійну партію, чисельність якої в період розквіту досягла 150 тисяч осіб. У 1232 р. ордену передається інквізиція (церковний суд) і він стає жандармерією папи, захищаючи позиції католицизму в боротьбі з противниками папи та єресями.

У 1588 році Кампанелла познайомився з євреєм Авраамом, великим знавцем окультних наук і прихильником вчень Телезіо. Авраам навчив Томмазо складати гороскопи і пророчив йому незвичайну долю і велике майбутнє. Коли вийшла у світ книга Марти "Заперечення Аристотеля принципам Бернардино Телезіо", Кампанелла написав спростування "Філософія, заснована на відчуттях". Головна його теза полягала у тому, що природу варто пояснювати, виходячи не з апріорних суджень старих авторитетів, а на підставі відчуттів, отриманих у результаті досвіду. Для того щоб видати книгу, він залишив монастир і втік до Неаполю. Слідом за втікачем полетіла поголоска: Томмазо продав душу дияволу, складає і поширює єресь. Кампанелла знайшов підтримку в багатого неаполітанця дель Туфо, який поділяв погляди Телезіо.

У 1598 p. T. Кампанелла очолив зговір італійських повстанців у Калабрії проти іспанської тиранії. Через рік його схопили, жорстоко катували і засудили як злочинця та єретика до довічного ув'язнення. В неаполітанських тюрмах Т. Кампанелла провів 27 років, протягом яких він написав десятки творів з філософії, астрології, астрономії, медицини, фізики, математики, політики. Серед них: "Місто Сонця" (1602), "Монархія Месії" (1622), "Метафізика" (1638) та ін. Ці твори поширювались у списках і навіть були частково опубліковані в Німеччині. Свою знамениту утопію "Місто Сонця" Т. Кампанелла почав писати влітку 1601 р. Згодом він переклав цей твір на латинь, щоб видати за кордоном. Уперше латинський переклад "Міста Сонця" побачив світ у 1623 р. у Франкфурті.

У 1626 р. завдяки заступництву папи Урбана VIII, якій зацікавився творчістю Кампанелли, особливо його астрологічними прогнозами, в'язень був переведений у розпорядження римської інквізиції, а у 1629 р. - звільнений і виправданий. Однак у 1635 р. у зв'язку з вимогами іспанської влади про його видачу Т. Кампанелла втік у Францію, де продовжував працювати над своїми творами і політичними трактатами.

Він знову вступає в домініканський монастир у Парижі, де жив спокійно і займався політикою, правом, іншими науками. Помер у 71 рік, за десять днів до дати, яку сам собі прогнозував.

4. Соціально політичні погляди Т. Кампанелли в його праці "Місто сонця"

Кампанелла вважав, що порядки, встановлені ним в "Місті Сонця", найкраще відповідають природі людини. Він був переконаний, що згідно з природнім правом, все є спільним. Як приклад природної спільності Кампанелла приводив бджіл. На його думку, багатство і бідність - це найбільші недоліки людства. Вони створюють найбільші негаразди, а община робить всіх одночасно і багатими і бідними, багатими - тому що в них є все, бідними - тому що в них немає ніякої власності. Мистецтва і роботи розподіляються між усіма. Через те, що працюють всі, а до того ж праця полегшується технічними вдосконаленнями "кожному доводиться працювати не більше чотирьох годин на добу". Решта часу витрачається на розвиток розумових і тілесних здібностей. При такому ставленні до праці кожен сприймає свою професію як найпочеснішу. Той, хто знає якомога більше ремесел заслуговує на більшу повагу, тому всі прагнуть оволодіти якомога більшою кількістю професій.

У державі Кампанелли існує рівність чоловіка й жінки. Жінки вчаться й працюють так само, як чоловіки, вони навіть проходять військову підготовку, щоб при необхідності брати участь у захисті держави разом з чоловіками. Разом з тим умови праці жінок в Місті Сонця істотно полегшені у порівнянні з умовами праці чоловіків. Кампанелла добре пам'ятав жінок, яких бачив у дитинстві, юності, зокрема свою матір, яка через тяжку роботу стала старою вже в тридцять років, тому жінкам в "Місті Сонця" він відводить легшу роботу, яка не вимагає тяжкої фізичної праці (наприклад, прядіння, шитво, виготовлення ліків і одягу, стрижка бороди і волосся).

Велике значення приділяє Кампанелла дітонародженню. Він відкидає поняття шлюбу, замість того він пропонує систему, в якій начальники й начальниці Міста Сонця підбирали б чоловіків і жінок, які підходять одне одному для народження в них якнайкращих дітей: "Від напруженої розумової діяльності слабка їхня (мудреців) життєва снага й мозок їхній не витворює сили, бо вони постійно заглиблені в якісь роздуми і через те приводять на світ хирляве потомство. Цьому солярії намагаються рішуче завадити, отже, цих мудреців зводять з жінками жвавими, діяльними і гарними. А чоловіків невгамовних, рухливих і запальних - з жінками повними і лагідної вдачі". Тим самим раціональним принципам підкорене в Місті Сонця і виховання дітей.

Загальному невігластву народу в сучасному для нього суспільстві Кампанелла протиставляє піклування держави про освіту. Навчання проводиться під час прогулянок, коли діти роздивляються малюнки на мурах міста, на яких зображене каміння, мінерали і метали, моря й ріки, всі види дерев і трав, риб і птахів, математичних фігур та куточків землі тощо. Всі ці малюнки супроводжуються пояснювальними написами. Розглядаючи ці малюнки, діти вчаться, граючись. Згодом всі діти беруться за вивчення складніших наук: математики, медицини тощо. Солярії піклуються також і про фізичний розвиток дітей: "Вони займаються гімнастикою, бігом, метанням диска та іншими вправами та іграми, що всебічно розвивають їх тіло".

Для виявлення нахилів дітей до тієї чи іншої справи їх гуртом водять в майстерні де працюють різні ремісники - чоботарі, пекарі, ковалі, живописці тощо. Так з самого початку вже відомо, чим буде займатись кожен солярії землеробству. У призначені дні, всі вони, залишивши в місті тільки небагатьох, виходять за мури Міста Сонця щоб працювати на полях. Вони йдуть на цю роботу, як на свято, співаючи пісень і виставляючи знамена. Роблять всю роботу (сіють, жнуть, полють, збирають хліб і знімають виноград) вони дуже швидко не тільки тому, що працюють натхненно і всі разом, а ще й тому, що мають чудо-машини, які їм допомагають: "Вони користуються гарбами, обладнаними вітрилами, які можуть рухатися і проти вітру, а коли немає вітру, то дякуючи вміло побудованій колісній системі, віз тягне всього одна тварина".

Спільність всього майна, в тому числі і особистого, існує в комуністичній утопії Кампанелли поряд із збереженням розділення розумової і фізичної праці: в той час, як одна частина суспільства займається фізичною працею, ментальні функції, тобто організація виробництва, наукове й виробниче керівництво суспільством цілком передані в руки особливої групи соляріїв. Цим і визначається політичний устрій Міста Сонця. Цей політичний устрій навіть дуже відрізняється від справжнього народного правління. Правда, два рази щомісяця регулярно обирається Рада, яка складається з усіх громадян старших двадцяти років. Але функції цієї Ради є дуже обмеженими. Вона обговорює порядок виконання обов`язків посадовими особами, а також надає громадянам можливість висловитися на рахунок того, що їм не подобається в суспільному і політичному житті Міста Сонця. Справжнє обговорення державних справ і вибір посадових осіб здійснюється не Великою радою: вона тільки намічає кандидатури. Кожного восьмого дня збираються всі посадові особи - від верховного правителя до начальників загонів. Вони й обирають правителів, які б керували основними галузями господарства й управління. "Посадові особи змінюються за бажанням народу, - пише Кампанелла, не пояснюючи процес цієї заміни. На чолі общини стоїть верховний правитель, він же первосвященик. Його всі називають "Сонце", або "Метафізик". "Він має найвищу владу як у світських, так і в духовних справах; в усіх інших спірних питаннях йому належить остаточне вирішення. "Його помічниками є три співправителя: Сила, який відає питаннями війни і миру, військовими справами і фортифікацією, ремеслами, пов`язаними з обслуговуванням воєнних потреб; Мудрість, який відає вільними мистецтвами, науками, ремеслами й навчальними закладами, і Любов, який займається справами контролю за дітонародженням і вихованням немовлят, медициною, виготовленням ліків, землеробством і скотарством". Ці правителі обирають, а по суті призначають решту посадових осіб; при цьому їх обрання затверджується Малою радою. Найвищих правителів обирають на все життя, якщо тільки вони самі не захочуть скласти повноваження.

Отже, політико-правові ідеї роботи "Місто Сонця" практично такі самі, як і в "Утопії", але були і деякі нові: 1. "Місто Сонця" знаходиться на острові біля екватора. 2. Народ веде філософський спосіб життя. 3. Носять однаковий одяг. 4. Одержують однакову їжу. 5. Військовим строєм ходять на роботу, у їдальню, відпочивати і т. д. 6. На чолі "Міста Сонця" стоїть верховний правитель - Сонце, всебічно обдарована людина. 7. Йому допомагають три співправителі: Пон (Сила - відає військовою справою), Син (Мудрість - керує розвитком наук), Мор (Любов - керує вихованням, дітонароджуванням, сільським господарством, виробництвом продуктів і одягу). 8. У "Місті Сонця" двічі на місяць збирається Велика Рада і ті, кому 20 років, можуть виступити і вказати на різні проблеми міста. 9. Раді допомагають жреці. 10. У "Місті Сонця" існує право, правосуддя, покарання. 11. Закони нечисленні, короткі, ясні, вирізьблені на колонах у дверях храмів і там, де відбувається правосудця. 12. Процес - гласний, усний, швидкий. Для викриття необхідно п'ять свідків. 13. Катування і судові двобої не допускаються. 14. У "Місті Сонця" брачно-сімейні відносини відсутні. 15. Усі жінки - загальні. 16. Усі діти - теж загальні. 17. Виховуються діти не в родині, тому що її немає, а у великих будинках (прообраз дитячих садків).

Висновки

"Утопія" Мора була не першою книгою такого типу, але і не останньою. У древній Греції Гесіод у "Працях і днях", розташовує свою утопію в далекому минулому, у Золотому столітті. Біблія також розташовує її в минулому - у садах Едему. Грецький автор Евхемер теж писав про утопічний острів у своїй "Священній історії".

"Місто Сонця" - твір, який ніс на собі печатку часу, і якщо деякі упередження гуманіста не дозволять віднести цей твір до "прямо комуністичних теорій", проте заслуги Кампанелли в поширенні комуністичних вчень великі. Але відплачуючи належне цьому чудовому мислителю, що у знищенні приватної власності і гуманістично-філософському перетворенні суспільства бачив єдине врятування від жорстокостей свого часу, не слід перебільшувати історичне значення створеної ним утопії. Звичайно, і Мор, і Кампанелла були попередниками наукового соціалізму. Але не можна їх з'єднувати з утопістами XIX століття - Сен-Симоном і Оуеном - під загальною шапкою "утопічний соціалізм".

Після основоположників утопічного соціалізму і комунізму їхнє вчення розвивали Жан Мельє (1664-1729), Габріель Маблі (1709-1785), Гракх Бабеф (1760-1797), Анрі Сен-Симон де Рувруа (1760-1825), Франсуа-Марі-Шарль-Фур'є (1772-1837), Роберт Оуен (1771-1858), революціонери-демократи Російської імперії, Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ленін (Ульянов). Основна тенденція еволюції політико-правової думки була в постійному теоретичному ускладненні. На кожному її етапі система політико-правової аргументації залежала від конкретних історичних традицій.

"Весь світ прийде до того, щоб жити за їх звичаями." (Т. Кампанелла. "Місто Сонця")

Список використаної літератури

1. Брегеда А.Ю. - Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К. : КНЕУ, 1999. - 108 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. - Політологія: Навчальний посібник. 2007. - 345с.

3. Дзюбко І. С. К.М. Левківський, В.П. Андрущенко та ін.; Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К.: Вища шк, 1998. - 304 с.

4. Шляхтун П.П., /Політологія (теорія та історія політичної науки) / К.: Либідь, 2002.- 576 c.

5. Кирилюк Ф.М. / Політологія: Навчально-методичний комплекс: За ред. - К., 2005 р. - 257- с.

Размещено на Allbest.ru