Леся Українка, як ідеал і приклад для оточення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПО ФОРМУВАННЮ ВИСОКОЇ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Зміст

1. Анотація на досвід

2. Характеристика на авторів досвіду

3. Значно ближчими до істини є живописні портрети

4. Захоплення і обдарування

5. Узагальнення і систематизація вивченого

Висновок

Додатки

1. Анотація на досвід

Тема досвіду. Впровадження проектних технологій по формуванню високої мовно - літературної компетенції учнів при викладанні української мови і літератури.

Автори досвіду. Марчук Людмила Іванівна, Петровський Аркадій Петрович, Білошицька Лариса Миколаївна, вчителі української мови і літератури Йосипівської ЗОШ І - ІІ ступенів Малинського району Житомирської області.

Ідея досвіду. Ідеї досвіду з теми «Впровадження проектних технологій по формуванню високої мовно-літературної компетенції учнів при викладанні української мови і літератури» учителів української мови і літератури Петровського А.П., Марчук Л.І., Білошицької Л.М. можуть популяризуватись на районних семінарах-практикумах учителів словесності, районній і обласній виставках передового педагогічного досвіду,шкільних семінарах-практикумах,засіданнях творчих груп ,методичних об'єднаннях та в поурочній роботі учителів-словесників.

Актуальність досвіду. Досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування," починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Технологія діяльності. Аналіз результатів успішності протягом семестру показав, що збільшилася кількість учнів, що мають високий та достатній рівні навчальних досягнень.Аналізуючи відповіді учнів, результати навчальних досягнень, можемо зробити певні висновки: учні привчаються працювати самостійно, в команді, уміють прогнозувати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оцінювати результати діяльності. Головне -- змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

2. Характеристика на авторів досвіду

Марчук Людмила Іванівна вчитель української мови і літератури старший вчитель 1949 року народження освіта вища.

Петровський Аркадій Петрович вчитель української мови і літератури старший вчитель 1967 року народження освіта вища.

Білошицька Лариса Миколаївна вчитель української мови і літератури 1966 року народження освіта вища.

Ми, вчителі української мови і літератури Йосипівського НВК, у своїй роботі намагаємось дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями. Головною нашою метою вважаємо підготовку випускника - творчої особистості - здатного знаходити ідеї у складних життєвих ситуаціях, до самореалізації і саморозвитку, який житиме в злагоді з іншими і з природою.

Це і наштовхнуло нас на вибір саме такої науково - методичної теми: «Метод проектів на уроках української мови та літератури».

Основними цілями нашої діяльності вважаємо: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності. Для реалізації поставлених цілей працюємо над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання. Особливу увагу приділяємо аспектам: розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя; розвиток усного та писемного мовлення учнів; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності; зацікавити навіть тих учнів, які не вважають уроки мови і літератури вкрай необхідними. Для реалізації поставлених цілей використовуємо наступні методи, прийоми і форми: дискусія, метод проектів; випереджувальні завдання, передбачення, “незакінчене речення”; бесіда, переказування, читання з зупинками, “повільне читання”; робота в парах і групах, інсценування.

Над цією темою працюємо два роки. Учні, що виросли на інноваційних, сучасних технологіях, значно комунікабельніші та ерудовані. Результат нашої роботи ми бачимо і намагатимемось працювати у тому ж напрямку. Особливість нашої теми - це її постійна актуальність. Метод проектів виховує свідоме ставлення учнів до свого майбутнього, до громадського життя села, суспільного життя країни; створюючи проекти, діти свідомо пов'язують своє життя з життям суспільства в реаліях сьогодення. Привчає учнів переносити літературні типи в сьогоднішній день, критично оцінювати події та вчинки, уявляти себе на місці інших людей, розуміти нестандартність кожної особистості, її неповторність, самобутність.

Доля кожної національної мови залежить, насамперед, від того, чи молоде покоління перейматиме цю мову від своїх батьків та дідів, чи берегтиме її своєю активною дією від нищення та спотворення, чи живитиме її своєю любов'ю, чи знатиме усі її скарби, чи причаститься її піднесеністю, красою і силою, чи перейматиметься її чистотою. Адже слово - це джерельце, яке вливається в могутній мовний потік. Воно має бути кришталево - чистим, «чистішим від сльози»...

Та стан сучасної української мови викликає тривогу: наші сучасники перестають цінувати слово, яке завжди мало особливу владу. Сьогодні мову наповнюють тисячі порожніх слів. Від цього і тривожно: адже школярі мають низький рівень грамотності, їх висловлювання стають малозрозумілими, зникає інтерес до вивчення української мови та літератури.

Щоб запобігти цьому, щоб хоч у якійсь мірі зберегти свою національну неповторність, усе більше переконуємось у тому, що допоможе творчий підхід до викладання цих предметів, а зокрема, створення моделі уроків-проектів, співавторами яких є учні. Такі уроки - радість спілкування, співтворчості, коли навчаєш послідовно, систематично кожного учня, коли формуєш компетентність його у проектній діяльності, тобто, виробляєш здатність мобілізувати знання у реальній життєвій ситуації.

Ще донедавна, зачувши слово «проект», ми уявляли виконані на ватманському папері архітектурні креслення. Сьогодні це поняття викликає асоціації, пов'язані з найсучаснішими методами управління навчанням і вихованням молоді.

Далеко не всі види людської діяльності підпадають під визначення проекту. Не можна, скажімо, вважати проектом здобуття людиною певного фаху або постійний випуск серійної продукції масового характеру (зошитів, меблів, автомобілів). Та й кожен звичайний урок -це не проект.

Проект - цілісна робота, яку не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінюється кінцевий результат. Проект має мету, завдання, план і форми роботи над ним, хто їх виконує та очікуваний кінцевий результат. Ця робота складається із різних форм діяльності, але обов'язково повинна бути практична.

За видами діяльності у процесі вивчення української мови і літератури ми найчастіше використовуємо практико-зорієнтовані, творчі, дослідницькі, рольово-ігрові, рідше - інформаційні проекти. Між великими темами і проблемами пропонуємо учням вибрати і виконати дослідження в групах. Учні колективно обмірковують проблему, планують роботу по її виконанню, шукають джерела інформації, звертаються безпосередньо до нас, інших вчителів, до бібліотекаря. Така їхня самостійна робота сприяє створенню демократичної атмосфери у класі, партнерських стосунків між ними і своїми вчителями. Основне навантаження під час виконання проекту лягає на учнів, ми лише консультуємо, надаємо методичну допомогу, здійснюємо проміжний контроль.

Якщо дослідити урок-проект, то в ньому чітко виділяються три етапи:

а) підготовчий (визначення мети і завдання, форм і методів дослідження, створення груп, складання плану виконання проекту, розподіл функцій між його учасниками);

б) дослідницький (підбір джерел інформації, збирання та опрацювання її, аналіз, висновки, оформлення результатів дослідження);

в) підсумковий (ознайомлення учасників проекту з результатами дослідження, підготовка спільного рішення щодо форм і застосування результатів проекту, оцінка очікуваного результату).

У нашому досвіді роботи є такі теми колективних творчих проектів :

1) з української літератури:

«Як ніжно я люблю тебе, моє Полісся голубе...» (6 клас)

«Долі, обпалені війною» (9 клас);

«Гімн матері, і клятва, і сповідь перед нею» (8 клас)

«Як ніжно я люблю тебе, моє Полісся голубе...» (6 клас)

«Леонід Глібов.«Квіткове весілля». Алегоричність образів поезії. Життєствердний

пафос твору. Творчий проект.

«Долі, обпалені війною» (9 клас);

«Леся Українка як особистість».Проект - дослідження з української мови:

«Мова - дзеркало культури» (8 клас)

«Орфографічна грамотність - це наша компетенція» (6-7 класи);

«Ідеальний алфавіт» (5 клас)

У ці проекти ввійшли матеріали, які учні вивчали на уроках української мови та літератури, а також ті, що виходять за межі програм.

Усе частіше в практику школярських проектів входить їх виконання у формі мультимедійних презентацій, велику роль відіграють графіка, текст, відео, фотографія, звуковий супровід, тобто ціла сукупність комп'ютерних технологій.

І насамкінець... Потрібно пам'ятати, що не можна формувати особистість за наперед визначеною моделлю. Головне - створити умови для повноцінного розвитку дитини, активізувати сам процес навчання, надати йому дослідницького характеру. І саме цим передати учневі ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності. Сенека говорив: «Свої здібності людина може пізнати, лише застосувавши їх». І ми з цим цілком згодні. А ви?..

Урок української мови і літератури у 8 класі

Проект - дослідження.

Вчитель української мови і літератури

Петровський Аркадій Петрович

Тема. Леся Українка як особистість

Мета: допомогти восьмикласникам глибше осягнути життєвий і творчий шлях Лесі Українки, її багатогранну складну обдаровану особистість через спогади, листи, біографічні твори; удосконалювати вміння роботи з різними джерелами інформації; формувати навички дослідницько-пошукової роботи; розвивати усне зв'язне мовлення учнів; сприяти вихованню почуттів любові та гордості за приналежність до нації, яка має такого генія та потреби розвивати моральні цінності, які сповідувала велика поетеса.

Тип уроку: вивчення особи письменника.

Методи і прийоми: евристична бесіда, художня оповідь, виразно-художнє читання автобіографічних поезій і фрагментів біографічних творів, листів, елементи дискусії, учнівські повідомлення (дослідження).

Обладнання: на дошці схема «Чинники, що формують особистість», фотопортрети Лесі Українки та її батьків, живописний портрет Лесі Українки І. Труша, репродукції картин: І. Айвазовський «Дев'ятий вал», Рафаель «Сікстинська мадонна», Леся Українка. «Мати і дитя біля пташиного гнізда»; записи музичних творів: П. Чайковський «Вальс» з балету «Лебедине озеро», П. Чайковський «Баркарола».Мультимедійний проектор, презентації, комп`ютери, тест W.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя (з метою мотивації навчальної діяльності та організації інтелектуальної праці учнівського колективу).

На фортепіано виконується уривок п'єси Л. Бетховена «Елізі». Вчитель читає уривок вірша Лесі Українки «Надія».

Надія

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро,

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

[Луцьк, 1880]

Ви слухали уривок з п'єси Бетховена «Елізі», до речі, це улюблений композитор Лесі Українки. Його твори вона часто грала на фортепіано ще дитиною. Інший твір -- це вірш 9-ї річної Лесі «Надія».

Як ви гадаєте, таку дитину можна назвати особистістю? Чому?

Які чинники характеризують уже сформовану особистість? (Портрет, обдарування, захоплення).

Можете скористатися схемою, яку ви бачите на екрані. (Схема додається).

Ця схема допоможе нам сьогодні з'ясувати питання про формування і становлення Лесі Українки як особистості.

II. Повідомлення теми, мети і завдань.

Запишіть до зошитів тему «Леся Українка як особистість», накресліть схему, зазначте дати: 1871-1913 та епіграф уроку:

Є народження й смерть - два стовпи на межі. А між ними події одвічні: варіації стріч і розлук, і жоржин, Варіанти падінь і величчя. Велич Лесі Українки зрозуміли і її сучасники, і нащадки. Вона була високотитулована одним словом -- геній. Геній в умовах заблокованої культури.

Ліна Костенко

На дошці записані визначення поняття «геній». «Геній --

1) найвищий ступінь обдарованості, таланту людини, виразом якої є творчість, що має історичне значення для життя суспільства;

2) особа, яка володіє найвищим ступенем таланту, здібностей» (З тлумачного словника).

Ліна Костенко написала про Лесю Українку «є таланти, є явища, є особистості європейського рівня». Отже, як сформувалась особистість європейського рівня?

Оскільки клас був поділений на групи, кожна з яких отримала завдання дослідити ту чи іншу грань життя Лесі Українки, то працюємо таким чином: одна група представляє свої матеріали -- дослідження, всі інші заповнюють схему.

III. Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу.

Перше, що ми бачимо в людині -- це її зовнішність.

Портрет.

Матеріали, які представляє група. Група демонструє портрети Лесі Українки у різні періоди її життя, описує один, який сподобався найбільше.

Зачитують спогади сучасників про зовнішність поетеси.

Сестра Ольга Петрівна Косач-Кривнюк про зовнішність Лесі: «1879 --

Лесі йшов восьмий рік -- білява, тендітна;

1882 -- 11 років -- бліденька, аж зеленкувата, тоненька та довгенька, починає відпускати косу;



1882 -- 15 р. -- Леся вже заввишки з маму, тільки зовсім тоненька та кволенька.

1897 -- 26 років -- дуже худа, бліда, страшно втомлюється, ноги попухли внизу;

1899 -- 28 років -- струнка, з виразом терпіння дама, обличчя якої так сильно оживлене внутрішньою духовністю, що вона виглядає прямо красивою. 32 роки -- схудла, і до того змарніла, що до павутинки подібна»

(На екрані демонструються портрети цих років).

Покоївка Ганна Поліщук з Колодяжного

«Виглядала Леся вище середнього зросту, тоненька, худа дуже, смаглювата, лице мало загоріле, темне, довгасте, без рум'янців. Любила прихмурювати очі. Не признавала ніякої пудри.

Переважно одягала блузку і спідницю. У Колодяжному ходила в українському вбранні, а як їде в Ковель, то переодягається. Леся накульгувала».

Аріадна Труш

«Лесю уявляють мужеською, але вона відзначалася великою жіночністю. Леся любила одягатися. Одягалася гарно, але скромно, спеціально любила гарні блузки. На лівій руці носила чорну рукавичку. Ходила Леся рівно, але з паличкою…»

Гранат, молодий чиновник, який служив з батьком в одній установі, залишив такі спогади: «Невисока білява молода жінка, бліда, тендітна, ніби стомлена, але енергійна, весела. Ось вона сміється і з її звужених повік випромінюється тепло, густа синява, біля очей лягають тоненькими павутинками зморшки. Ось вона перестає сміятись, і враз павутиннячко зникає, зникає і синява очей. Вони стають світлими, блакитними, допитливими, ніби вона чогось жде від співбесідника. Ось вона піднімає невеличку руку, білу-білу, із синіми прожилками, і поправляє сплетені вузлом коси. Між брів, не зачіпаючи високого сяючого чола, стримить тоненька риска».

Звісно, фотографії -- це миттєвості, тому не завжди вони фіксують характерний звичайний вираз обличчя. Лише один знімок Климентій Квітка, чоловік поетеси, вважав вдалим «скромний вираз на тій карточці ближчий до властивого Лесі виразу. Можу запевнити, що і сама Леся находила сей знімок подібнішим за інші», хоча казала, що вираз обличчя надто вже смутний.

3. Значно ближчими до істини є живописні портрети

Відомі дві прижиттєві малярські роботи: Ф. Красицького та І. Труша.

За свідченнями Климентія Квітки «найбільш вартим репродукції є портрет, що змалював Іван Труш у Києві, хоча… тоді вираз Лесі був виключно втомлений».

Чи характеризує зовнішній портрет великої поетеси її внутрішній світ, характер? (Привітна, терпляча, добра, жіночна).

Висновок. Як багато про людину може сказати її зовнішність: про життєві обставини, характер, вдачу, моральні якості, тобто внутрішній світ.

4. Захоплення і обдарування

Учитель. Переконайте нас, що захоплення і обдарування у великій мірі характеризують особистість, її духовний світ.

Обдарування.

Леся була обдарованою дитиною: у 4 роки вже читала, мала хист до вивчення мов. Мала малярські, режисерські та акторські здібності.

У дитинстві любила вишивати (мати спонукала до цього, беручи дівчинку з собою під час поїздок по селах), власноруч вимережила любому батькові сорочку. Любила садити і доглядати квіти, яких на клумбах у Косачів було предостатньо. Гарно декламувала (це в неї від батька). Добре грала на фортепіано, імпровізувала власні композиції.

Міні-інсценізація

(Попередньо підготовлена учениця, котра добре грає на фортепіано, мала завдання скласти розповідь від імені поетеси і вжитися в образ Лесі -- музики).

Леся: Мені здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, якби натура не втяла зі мною кепський жарт.

Моїми вчителями музики були тітка Олена, батькова сестра, потім дружина Лисенка, Ольга О'Коннор, яка мала бездоганний смак і була справжнім професіоналом.

Я так зраділа, коли батьки подарували мені фортепіано.

(Гортає ноти).

Скільки насолоди дала мені музика. Я любила твори Шопена, Бетховена, Шумана, Гріга.

Мене вражала Бетховенова «Місячна соната». В ній було стільки смутку, стільки пристрасті й болю, стільки глибоких незбагненних почуттів.

(Грає сонату).

Згодом встає і читає вірш.

Мій давній друже, мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

В повідувать думки, веселі і сумні.

(Група продовжує представляти розповідь про обдарування).

Мати з батьком, помітивши малярські здібності своєї доньки, сприяли їх розвитку. Леся брала уроки малювання у відомого художника -- імпресіоніста професора О. Мурашка. Досить гарно, за словами матері, намалювала кілька олійних робіт.

(Демонструється одна з них -- «Мати і дитина».)

Цю картину можна схарактеризувати як ностальгію за материнством, що не збулося. Стільки ніжності, доброти і любові у постаті матері, що навчає свою дитину пізнавати світ.

А Леся власних дітей не мала, але любила своїх небожат і ставилась, як до рідних. А дітьми називала свої твори.

(Опис картини складає представник від групи).

«Літня пора, полудень. У саду мати з донькою біля пташиного гнізда. Щоб бути ближче до дитини, мати стала на коліна. У жінки струнка зграбна постава, витончені руки і рухи, на обличчі -- щира посмішка, крізь яку світиться материнська любов. Дівчинка довірливо тулиться до неньки… Мовчазний діалог двох рідних сердець».

Захоплення.

Світ Лесиних захоплень такий же розмаїтий, як і обдарування. Пізнати його допоможе «Вальс» П. Чайковського з балету «Лебедине озеро» та лист Лесі Українки з Відня. Звучить запис «Вальсу» П. Чайковського.

Художнє читання листа учителем. Учні мають можливість познайомитись з цим листом із допоміжних матеріалів за № 2.

Окрім того, Леся багато подорожувала. Хоча ці мандрівки були вимушені, але як багато дали вони поетесі. Особливо, знайомство з найкращими витворами людського генія. Бачила вона єгипетські піраміди, загадкового Сфінкса, міланську оперу «Ла-Скала», турецьку фортецю, Бахчисарайський фонтан, костел св. Стефана, де насолоджувалась грою органа, -- все це знаходить відгук у її душі і у творах.

Поетеса побувала на багатьох малярських виставках, відвідала Ермітаж у Петербурзі, бачила шедеври італійського живопису в оригіналі, але чи не найулюбленішою картиною була «Сікстинська мадонна» Рафаеля. Листівку з репродукцією цієї картини подарував їй Сергій Мержинський під час Лесиного перебування в Мінську. Це була найдорожча пам'ять про кохану людину.

(Демонструється репродукція картина Рафаеля «Сікстинська мадонна».)

Її дві улюблені стихії: ліси і море. У одному з листів поетеса писала:

«Найгірша помилка мого життя -- се що я зросла у волинських лісах, решта все тільки логічні наслідки. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, а вона дала мені багато радощів, хоч я відхорувала за неї (без сього не йде!).» (Додаткові матеріали за № 1).

Учитель. Ми з вами матимемо змогу познайомитися з цим пречудовим твором, гімном волинським лісам. А от море… Цей величний витвір природи!

Воно повертало поетесі здоров'я, настрій, дарувало натхнення. Це була стихія нерозгадана, таємнича, мінлива. Леся відтворила у своїх віршах характер моря, його душу.

Напевне, перебуваючи в Криму, Леся Українка відвідала виставку картин І. Айвазовського, тому ми скористаємося репродукцією знаменитого полотна «Дев'ятий вал», щоб почути і побачити бурю на морі.

(Демонструється репродукція картина І. Айвазовського. Учениця чи вчитель читає вірш «Негода». Звучить музичний запис «Шторм».)

Дивно, як вміють митці різними засобами передати бурхливий характер людської стихії.

Цікаві думки щодо специфіки творчості художників і поетів висловив І. Франко у своїй праці «Із секретів поетичної творчості»: «Є багато спільного у митців: використання відтінків барв, нюансів світла і тіні, концентрації художнього матеріалу, в роботі над композицією. Але перевага поезії над живописом у тому, що поет має можливість передати рух, безперервні зміни в природі.» Справді, якщо на картині велетенська хвиля застигла назавжди, то Лесині вірші щоразу при читанні навіюють ілюзію бурі.

Сподіваюсь, що два великі майстри передали і вам своє захоплення морською стихією.

Висновок. Учні роблять свої висновки щодо захоплень і обдарувань.

Учитель: На мою думку, найкращим підсумком цієї сторінки життя нашої знаменитої землячки будуть слова Ліни Костенко: «Леся Українка, з її освітою, розумом, з її безпомилковим етичним слухом з її хистом до музики, мов, до живопису, -- вона була одним з тих останніх поетів, «вихованих в буржуазній культурі», тобто -- вихована в системі інших культурних цінностей». українка творчий гімн поетеса

5. Узагальнення і систематизація вивченого

Отож, наша робота була плідною. І тепер належить зробити висновок, якою ж особистістю постала перед вами наша землячка? Скористайтеся для відповіді своїми схемами, які сподіваюсь, ви «оживили» під час уроку завдяки матеріалам, які представляли групи.

Висновок

Леся Українка -- високоосвічена обдарована особистість з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетна і благородна натура. Завдяки силі волі, витримці, залізному характеру витримала випробовування долі і могла підвести підсумок: «Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього».

У свій час Леся Українка була ідеалом і прикладом для оточення (особливо, молоді). Вона спромоглася сягнути таких вершин духу, що під силу лише генієві.

Учитель. Думаю, що Леся Українка як особистість може бути взірцем і для вас, сучасної молоді.

Ваші дослідження і виступи заслуговують відповідної нагороди (мотивування оцінок).

Домашнє завдання.

Написати міні-твір на основі власної схеми та почутого на уроці: «Чим привабила мене славетна землячка» або «Що імпонує мені в Лесі Українці як особистості?»

Додатки

Додаток 1

Досить уже з мене блукання світами, та й радикального нічого воно не дає, -- от собі латанина… Треба було в Єгипті вродитись, то, може, й був би лад, але найгірша помилка мого життя -- се що я зросла у волинських лісах, решта все тільки логічні наслідки. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, а вона дала мені багато радощів, хоч я відхорувала за неї (без сього не йде!).

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток 2

Лист з Відня

Ще про сам Відень треба написати. Все чудові будинки в різних стилях, сила на них орнаментики та скульптури, так що якось аж чудно дивитись. І коли ті люди успіли стільки всього понаставляти! Так немов би ті статуї були якісь ляльки порцелянові і їх нічого не стоїть цілими десятками накупити. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски, генії і бог зна що! Та вже такого розкішного міста, як Відень, може, і в світі нема. А громадські будови, концертові зали, театри. Яке то урядження, скільки скульптури, малярства, орнаментики всякої -- страх. Врешті, скільки не пиши, всього не опишеш, а вже час скінчити, бо й самій наскучив такий довгий лист, а тут і часу немає, бо це зараз ідемо до театру дивитись на італійське світило драматичне, що має сьогодні виступати у ролі Івана Грозного в п'єсі того ж імення Олексія Толстого. Не подумай однак, що я все отак по місті волочуся, бо все, що пишу, я бачила не за один раз, а за два тижні з половиною, взагалі ходжу не багато, бо нога болить, як боліла, а правду сказавши, що будь я здорова, то тільки б робила, що по Відні роздивлялась…

На уроці української літератури у 8 класі

Урок української літератури у 5 класі

Леонід Глібов.«Квіткове весілля». Алегоричність образів поезії. Життєствердний пафос твору. Творчий проект

Вчитель української мови і літератури

Білошицька Лариса Миколаївна

Іду й відчуваю вселенську гармонію, молюся до сонця, дерев і квіток.

Д. Білоус

Тема. Леонід Глібов. «Квіткове весілля». Алегоричність образів поезії. Життєствердний пафос твору

Мета: вчити відчувати поетичне слово; вдосконалювати вміння читати поетичні твори;розвивати відчуття єдності природи і людини; виховувати дбайливе ставлення до традицій свого народу та родини.

Обладнання: запис народних весільних пісень .

Теорія літератури: алегорія.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, музика, українська мова.

Зміст уроку

І.Організація учнів до уроку

-Сьогодні в нас урок незвичайний:до нас завітали гості і ми будемо разом будувати наш урок.У вас у кожного є завдання.І від того,як ви його виконали і як виконала своє завдання я, залежить результат нашої спільної роботи. А головний результат -це отримати задоволення від зробленого.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

1)Запитання з чарівної скриньки (вчитель заздалегідь готує запитання для повторення по темі «Творчість Л.Глібова.Акровірші»)

2)Запитання секторів «Що?Де?Як?Коли?» (діти вдома готують запитання для повторення раніше вивченого)

ІII.Оголошення теми і завдань уроку

-Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись з творчістю українського байкаря Л.Глібова,будемо працювати над його поезією «Квіткове весілля»

4.Пояснення нового матеріалу

1.Читання поезії «Квіткове весілля»дітьми

-Чи сподобалась вам ця поезія?

-Який настрій переважає в вірші?Чому ви так думаєте?Який корінь у слова весілля?

2.(Учитель читає текст «Чоловік тричі …»)

ВЕСІЛЛЯ

«Чоловік тричі дивний буває: як родиться, жениться і вмирає», -- мовиться про людське життя у прислів'ї. І справді, коли це діється, людина перебуває на видноті: саме її вшановують, влаштовуючи веселе свято чи сумну тризну. Немовля ще не усвідомлює тієї шани, а той, хто пішов з життя, вже не потребує ніякої відзнаки. Тому, пригадуючи народну мудрість, можна сказати, що найбільш дивною людина буває, як весілля гуляє. Бо дійсно, весілля -- диво, своєрідна народна вистава, де учасники є одночасно лицедіями і глядачами. І все в цій виставі надзвичайно людяне, зворушливе, щире. Весілля -- це ще й вияв одвічних людських прагнень, почуттів, сподівань. Так, сватання відбувалося завжди урочисто, з розумінням усієї важливості й відповідальності дійства. Сумом віяло від обряду прощання молодої з дівуванням, товаришками, батьками. А на весіллі вже панував веселий настрій, коли старший дружко чи боярин дотепно, з жартом вели його від дійства до дійства. Майже тиждень молоді, що звалися на весіллі князем і княгинею, були головними героями складного весільного ритуалу. Бо ж творилося диво -- народжувалася нова сім'я.

(Р. Кобальчинська)

група розповідає про весілля своїх батьків з демонстрацією весільних фотографій батьків

група розповідає про традиції святкування весілля

-Яку частину весілля описано в поезії?

-Які гості є на квітковому весіллі? Запис у зошити

Весілля квітів Весілля людей

5.Робота за малюнком у підручнику на ст.103 і на дошці

-Яких героїв немає на малюнку?

група демонструє малюнки тих героїв,яких немає на малюнку

Теорія літератури

-Ми читаємо про весілля рослин ,там присутні тварини,а розуміємо дії людей.

-Як називається таке двопланове зображення подій?

Алегорія -- змалювання людей в образах тварин, рослин, предметів, явищ.

-Якби це було не квіткове весілля,а людське,то які учасники є у вірші?

Запис у зошити

Який твір за жанром?Запис визначення у зошити

Алегоричний жарт -- твір, написаний із використанням алегоричних образів.

У вірші є слова позначені цифрами і записано їх значення.

Перезви-це переспіви сватів.

група розповідає про весільні пісні та демонструє приклади весільних переспівів

-Для чого квіти святкували весілля?(зачитати з тексту)

-Для чого люди святкують весілля?

Життєствердний пафос поезії:життя прекрасне і потрібно цінувати кожну прожиту мить,проводити її щасливо і весело.

Робота з текстом

Учні знаходять у тексті і зачитують дієслова, які допомагають відтворити розвиток дії: прогнать, звеселити, заходились, гулять,

здивував, узяв, танцює, грають, деренчить, потішає, підморгне, примовляє, танцювала, повеселити, утніть, гляне, переверне, почує, потанцює, пожартує, гріти, пов'янем, знає, гуляй, не журись, взялись, прищебечують, пристав, скаче, не вгаває, підморгне і примовляє.

Підсумок уроку

-- Чому поезія Л. Глібова називається «Квіткове весілля»?

— Чому жарт «Квіткове весілля» вважаємо алегоричним?

— Що нового ви дізналися?

— Чи сподобалося вам працювати на уроці?

— Що сподобалося найбільше?

— Чи отримали ви задоволення від роботи на уроці?

Д\З.Виразне читання вірша «Квіткове весілля»

Урок української мови у 7 класі

Дієприкметниковий зворот, відокремлення його комами на письмі.

Оптимальне поєднання традиційних та інноваційних освітніх методів на уроках української мови.

Вчитель української мови і літератури

Марчук Людмила Іванівна

Тема уроку: Дієприкметниковий зворот.Відокремлення його комами на письмі.

Мета уроку: - Навчитися відокремлювати дієприкметниковий зворот на письмі комами та в усному мовленні - паузами;

-удосконалювати навички морфологічног та синтаксичного розборів, зв`язного усного і писемного мовлення;

- розвиток вміння будувати певні синтаксичні конструкцї;

-виховувати повагу до українських народних традицій і цінностей.

Обладнання: Таблиця «Дієприкметник» дошка з текстом, «акваріум», «бочка і заморочками», «дерево успіху».

ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційна частина створення позитивного психологічного настрою:

Учні: Добрий день, шановні друзі.

Ми зустрілись в тіснім крузі.

Тут вивчаєм калинову,

Українську рідну мову.

Аліна Ми щодня і щохвилини

Бережем її, плекаєм,

Солов`їну, барвінкову,

Наполегливо вивчаєм.

(учні сідають)

Мотивація навчальної діяльності:

1.Слово вчителя:

- До роботи всіх вас кличу,

До простих й складних завдань,

То ж не зрадьте мене, діти

Й моїх великих сподівань,

- А як ви, діти, думаєте , на що ж

Я з вами сподіваюсь?

2. Учні ( хтось один) читає завдання уроку зі стенда

«Сьгодні на уроці»

3 Учитель:

- Чи ж можемо ми зразу приступити до вивчення нової теми?

4. Учень: так ( ні ) мотивує.

4.Учитель: - То ж запишіть дату, класну роботу і тему уроку в зошитах.

5. Учитель:

Рідна мова - ти ніжний цвіт

Ти п`яниш нас, як рута - м`ята.

Тож на цілий, на білий світ

Ти духмяністю розіллята.

III. Робота над новим матеріалом.

1.(а) Слово вчителя: «ялинки успіху» - шкатулки із снігу.

1. Усна робота за реченням :

2.Робота учнів ( самост.) за підручником. §16, ст.78.

3. Робота над зв`язним текстом.

ЗИМОВИЙ МИКОЛАЙ

Є три празники, названі в народі Миколаївськими,- Сави, Варвари,

Миколи. Пов`язані зі Святим Мколаєм обрядові дії виконувались 19 грудня. Вважалося , що він захисник усіх бідних. Та найбільше його шанували діти. Заворожені розповідями про його справи, вони чекали з нетерпінням гостинців. Налякані подарунками для неслухняних, дітлахи намагались не гнівити діда Миколая. (чому?)

Обдарована «миколайчиками», буде веселитися малеча (одягаємо сніжинки на ялинку успіху).

4.Підсумок про правила виділення дієприкметникового звороту.

ІV.Закріплення матеріалу:

1. Ви готували д/з. :прислів`я та приказки з дієприкметниками і складали їх у бочки із заморочками.

І гр. ІІ гр.

Учні по черзі одна група іншій читають прислів`я у якому команда має вказати дієприкметник, записують їх в зошит.

2. По одному учню від команди виходять до дошки із вибраним дієприкметником, та означуваним словом: роблять морфологічний розбір думають над запитанням; Клас теж працює в зошитах.

- Чи можливо зробити морфологічний розбір дієприкметника без означуваного ним слова?

Учень:

- Неможливо, тому що дієприкметник як і прикметник, пов`язується родом, числом і відмінком з означуваним словом

3.Утворення сенкену: від дієприкметників, обраних вами, утворити сенкен від початкової форми дієприкметника:

І гр. ІІ гр.

1.зароблений 1. прожитий

2.зароблений хліб 2. прожитий вік

3.зароблений своїми руками 3. прожитий моїми батьками вік 4.зароблений своїми руками хліб 4.вік, прожитий моїми батьками, був нелегким, але щасливим. 5.зароблений своїми руками хліб 5.житт завжди солодкий.

Працелюбство

СНІЖИНКИ

4.Робота з тестами ( обмін корточками). Оцінюють у групі одягають сніжинки. (ключ Б).

5. Гра «Акваріум». - розгадати загадки, виділити в них дієприкметниковий звороти.

Учитель:

Отже, до перлин усної народної творчості належать крім прислів`їв, щей загадки.

6. Дом. завдання було казкарям.

Слухання і оцівання казок про дієприкметник та дієприкметниковий зворот.

Домашнє завдання:

а) Іванчик С. та Шпакович В. впр.134

б) Яна Власюк, Юра Яковенко - впр.135

в) Решта учням виписати 5 речень із опов. Г. Тютюнника «Климко»

з дієпритниковими зворотами, підкресливши їх.

Оцінення знань учнів (по ялинці успіху).

Підсумок уроку: чи отримали ми очікуваний результат?

Чого нового ми навчилися?

Размещено на Allbest.ru

...