Жанрова своєрідність казки-притчі Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки ЛОДА

Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради

Наукове товариство Дрогобицького педагогічного ліцею

Відділення: літературознавство

Секція: світової літератури

ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ КАЗКИ-ПРИТЧІ АНТУАНА ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ "МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ"

Роботу виконала:

Решетнікова Олена Русланівна

Учениця групи Г-21

Дрогобицького педагогічного ліцею

Науковий керівник:

Борецька Галина Іванівна

Учитель світової літератури

Дрогобицького педагогічного ліцею

Дрогобич-2015

ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ КАЗКИ-ПРИТЧІ АНТУАНА ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ ,,МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ”

Решетнікова Олена Русланівна

Науковий керівник: Борецька Галина Іванівна, учитель світової літератури Дрогобицького педагогічного ліцею

Актуальність дослідження полягає в осмисленні філософського змісту казки-притчі ,,Маленький принц” та в роздумах над загальнолюдськими цінностями, які автор прагнув донести до нас, вибравши дивовижну форму філософської казки, що найбільш поетично виражала його ідеї.

Метою дослідження стало розкриття жанрових особливостей твору, в якому майстерно поєднуються ознаки казки, з притаманним їй оптимізмом та пошуком простих істин, і притчі, яка найкраще відображає філософські погляди письменника на життя людини та її призначення.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, стилістичний та метод аналізу.

Об'єкт дослідження: жанрова своєрідність казки-притчі ,,Маленький принц” та особливості образної системи.

У своєму творі Антуан Де Сент-Екзюпері звертається в першу чергу до тих, хто прагне задуматися над життям і намагається зрозуміти, що ж у ньому має справжню цінність. Тут письменник повертається до своїх улюблених думок, але висловлює їх у новій формі, вибравши жанр казки-притчі, що дозволив найкраще виразити його власні погляди та життєві орієнтири.

Автор переконаний, що найголовніше знаходиться всередині нас, тому у формі казки намагається пробудити нашу дитячу натуру й донести нам, що дитинство нікуди не зникло, воно ходить десь поруч і з'являється у хвилини найстрашнішого відчаю і самотності. Воно несподівано підійде й запитає, з цікавістю дивлячись на розбитий літак: ,,А що це за штука?” і одразу ж поверне вже дорослій людині ту щирість і прямоту суджень, яка буває лише у дітей.

Екзюпері також звертається до жанру притчі, щоб надати глибоко філософський зміст своєму твору. ,,Маленький принц” - це свого роду вчення про те, як потрібно жити, щоб пізнати щастя та мир.

Ще на планеті Ліхтарника Маленький принц зауважує: ,,Коли він запалює свій ліхтар - немов народжується ще одна зірка чи ще одна квітка. А коли він гасить ліхтар - немов зірка або квітка засинають. Чудове заняття. По-справжньому корисно, тому що красиво”. Головний герой говорить внутрішній стороні прекрасного, а не її зовнішній оболонці. Він втілює у казці людські якості, які надали сенс людському життю.

Романтична казка закінчилася сумно, проте вона залишила прагнення до світлого, красивого та сподівання на звільнення ,,дорослих” людей від буденної метушні та дріб'язкових клопотів.

Практична вартість отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані на уроках світової літератури та під час подальшого вивчення творчості Антуана Де Сент-Екзюпері.

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ,,МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ” - ПІДСУМОК ШУКАНЬ ПИСЬМЕННИКА-ФІЛОСОФА
• РОЗДІЛ 2. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ
• РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФСЬКА ТЕМАТИКА КАЗКИ ТА РОМАНТИЧНІ ТРАДИЦІЇ У НІЙ
• 3.1 Етичні проблеми у творі
• 3.2 Тлумачення образів-символів
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Казка-притча ,,Маленький принц” - галерея образів, що виникають у розумі зрілої людини, роздумуючи над прожитим життям. А починається вона з повернення в світ дитинства. Тут автор розмірковує над сенсом людського існування, піднімає філософські проблеми життя і смерті, любові і дружби. Потреба в глибоких узагальненнях спонукала автора звернутися до жанру притчі, що дозволило письменникові висловити свої погляди на моральні проблеми його часу.

,,Маленький принц” - це романтична казка, мрія, яка не зникла, а зберігається людьми, бережеться ними, як щось дорогоцінне з дитинства, адже воно нікуди не зникло, а ходить десь поряд і приходить в хвилини найстрашнішого відчаю і самоти, коли нікуди йти. Воно підійде, як ні в чому не бувало, неначе воно і не покидало нас на ці довгі роки, сяде поряд навпочіпки і, запитає, з цікавістю дивлячись на розбитий літак: ,,А що це за штука?” Тоді все встане на свої місця, і до вже дорослої людини повернеться та ясність і прозорість, безстрашна прямота думок і оцінок, яка буває тільки у дітей.

У творі міститься філософське вчення про те, якою повинна бути людина, яким є її призначення. Головний пафос казки - прославляння дитинства, того періоду життя, коли почуття і думки чисті, а бачення світу безкорисливе. Маленький принц вражений обмеженістю дорослих. Він прийшов з планети дитинства, щоб пізнати світ і починає свою подорож, тому що шукає друзів. Шукає, але не може знайти.

Золотоволосий принц - це казковий, поетичний символ того, що так цінує Сент-Екзюпері в людях. Дитина з мудрим серцем знає справжню ціну речам. Він знає, що жити треба не заради себе, а щастя народжується, лише тоді, коли віддаєш себе іншим. Можна приручити квітку або лисицю і зрозуміти, що таке щастя.

Сент-Екзюпері вірив у добрі відносини між людьми, в щиру дружбу. ,,Єдина справжня розкіш, - говорив письменник, - це розкіш людського спілкування”. Про неї написані всі його книги, в тому числі і ,,Маленький принц”. Це дуже поетична і витончена казка про сенс і мету життя, про віру в велич людини і її покликання.

РОЗДІЛ 1. ,,МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ” - ПІДСУМОК ШУКАНЬ ПИСЬМЕННИКА-ФІЛОСОФА

Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає. Антуан де Сент-Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері був французьким льотчиком, який героїчно загинув у повітряному бою з фашистами. Він створив зворушливі філософські твори і тим самим залишив глибокий слід у гуманістичній літературі 20-го століття.

Письменник ще з ранніх років захоплювався малюванням, музикою, поезією. Своєрідність Екзюпері полягає в рідкісному поєднанні професійного бачення льотчика з філософським проникненням у сенс життя. У письменнику він бачить садівника, який вирощує прекрасні душі: ,, Я був створений, для того, щоб стати садівником”. На його думку, художник, як і садівник, розкриває та вирощує людські душі. Письменника завжди хвилювали людські відносини: товариство, дружба, любов, він відчував пронизливий біль за людину і мав по-дитячому непохитну віру в добро та справедливість. Екзюпері говорив: ,,Дитинство - це величезний край, звідки приходить кожен. Звідки я родом? Я родом з мого дитинства, немов з якої-небудь країни”.

Він завжди цінував дружбу, вона була для нього мірилом щирості, вважав її найдорогоціннішим почуттям. ,,Ми жителі однієї планети, пасажири одного корабля” - говорив Екзюпері, він мріяв про порятунок всього людства, був готовий врятувати кожного на цій землі, жив заради неї. Йому була чужою роль пасивного спостерігача подій, він завжди був у центрі. Тому під час Другої світової війни, письменник говорив: ,,Я не люблю війну, але для мене нестерпно залишатися в тилу, коли інші ризикують життям... Я хочу брати участь в цій війні заради любові до людей”.

Краса світу і природи, сходу і заходу сонця, кожної квітки - ось ті вічні ідеали, за які воював Антуан, які залишилися з нами в його книгах. Його думки для нас немов світло далекої зірки чи маленької планети, з якої він дивиться на нас. З такої позиції вся земля предстає перед нами єдиною, великою батьківщиною всіх людей. Маленький будинок у величезному космосі, але свій власний, надійний і теплий.

Історія про ,,Маленького принца” виникла з одного із сюжетів ,,Планети людей”. Це розповідь про випадкову посадку самого письменника і його механіка Прево в пустелі. В Екзюпері існують ключові, улюблені образи-символи. Тут, наприклад, до них ведуть сюжетні лінії: це пошуки води льотчиками, що знемагають від спраги, їхні фізичні страждання і дивовижний порятунок. Символ життя - вода, угамовує спрагу загублених у пісках людей, є джерелом всього, що існує на землі, це та субстанція, яка дає можливість на відродження.

У ,,Маленькому принці” Екзюпері наповнив цей символ глибоким філософським змістом. Першооснова життя - вода, одна з вічних істин, непохитна річ, що володіє великою мудрістю. Зневоднена пустеля - це символ світу, спустошеного війною, хаосом, руйнуванням, людською черствістю, заздрістю та егоїзмом. Це світ, у якому людина вмирає від духовної спраги. Порятунок людства від прийдешньої неминучої катастрофи - одна з основних тем у творчості письменника. Її він активно розвиває в творі ,,Планета людей” і точно та ж тема присутня в ,,Маленькому принці”, але тут вона отримує набагато глибший розвиток.

,,Любити -- це не означає дивитися один на одного, це означає дивитися в одному напрямі” -- ця думка визначає ідейний задум повісті-казки. ,,Маленький принц” був написаний в 1943 році, і трагедія Європи в Другій світовій війні, спогади письменника про розгромлену, окуповану Францію накладають свій відбиток на твір. Чому так влаштоване життя на Землі, і як зробити, щоб у дітях не гинула прекрасна й обдарована особистість, щоб вони не перетворювалися на метушливих, стурбованих постійним підрахунком зірок, ділових людей і не зраджували друзів, вміли бачити щастя в одній-єдиній Троянді і вгамовували спрагу джерельною водою? Багато подібних питань наповнюють роздуми Екзюпері.

Наповнивши свій твір дивними й винятковими літературними прийомами, автор немов доніс до своїх читачів мелодію, яка чується між рядками: ,,Ночами я люблю слухати зірки. Немов п'ятсот мільйонів бубонців…”. У такій манері висловлювання своїх поглядів міститься таємничість , що по-новому розкриває нам давно відомі істини, показує їхній справжній сенс, примушуючи читачів замислитися і знову повернутись у давно забутий світ дитинства.

Свою казку Екзюпері присвятив Леону Верту зі словами: ,,Прошу дітей пробачити мене за те, що я присвятив цю книжку дорослому. Моє виправдання: цей дорослий мій найкращий друг. І ще: він розуміє все на світі, навіть дитячі книжки. І, нарешті, він живе у Франції, а там голод й холод. І він дуже потребує розради. Якщо ж все це мене не виправдовує, я присвячу книжечку тому хлопцеві, яким був колись мій дорослий друг. Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про цю пам'ятає. Отже, я виправлю присвяту: Леону Верту, коли він був маленький. ”

Своєю світлою, сумною і мудрою казкою він захищав невмирущу людяність, живу іскру в душах людей. У відомому сенсі повість з'явилася підсумком творчого шляху письменника, філософським і художнім його осмисленням.

РОЗДІЛ 2. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ

Потреба в глибоких узагальненнях спонукала Сент-Екзюпері звернутися до жанру притчі.

Притча - це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини.

Відсутність конкретно-історичного змісту, конкретних назв, умовність, характерна для цього жанру, його дидактична обумовленість дозволили письменникові виразити свої погляди на етичні проблеми його часу. Задля реалізації ідеї використовується дуже своєрідна композиція: дія відбувається у конкретному часі і в конкретній ситуації, а сюжет, досягнувши своєї найвищої точки напруження, знову повертається до початку. Особливість тут у тому, що, повернувшись до вихідної точки, читач знаходить в цьому новий філософсько-етичний сенс. Так Маленький принц у кінці знову повертається на власну планету. І він, і оповідач, незважаючи на вік, відкривають для себе багато нового у житті, один в одному, і розходяться вони вже іншими - оновленими і навченими.

Саме жанр притчі стає реалізатором роздумів Екзюпері над суттю людського буття.

Казка, як і притча, найдавніший жанр усної народної творчості. Вона навчає людину жити, вселяє в неї оптимізм, затверджує віру в торжество добра і справедливості.

Жанрові ознаки твору:

Таблиця (2.1)

Народна казка	"Маленький принц"
Фантастика	Фантастика мала реалістичне підґрунтя (порушували реальні земні проблеми, діяли сучасні образи тощо)
Розподіл персонажів на позитивних і негативних	У творі наявне протиставлення - "дорослі" - "діти", письменник прагнув розбудити дитячу душу в кожній дорослій людині
Мандрівка героя як композиційний прийом	Мандри героя відбувалися не тільки на землі, а й у всесвітньому просторі і в просторах людської думки і душі, що надало твору філософського характеру
Повторення епізодів, ситуацій (3 рази, 7 разів)	Маленький принц відвідав сім планет, повтор епізодів, ситуацій мав на меті не лише розкрити характери героїв, а й поглибити певні думки, ідеї
Символічність персонажів, алегоричність образів, боротьба добра і зла	Багатозначність символіки, боротьба духовного і бездуховного начал
Умовність часу і простору	Умовність оповіді не заперечувала належності подій казки до епохи XX століття
Повчальний характер	Автор не повчав, для нього головне мислити разом з людьми, допомагати їм шукати істину, розуміти їхні почуття, а люди самі повинні зробити висновки
Позиція автора прихована	Відкрита позиція автора
Щасливий кінець	Фінал відкритий, не мав однозначного тлумачення
Морально-етична проблематика	Філософські проблеми, що пов'язані не тільки з мораллю, а й з долею людства і всесвіту взагалі

Казка - це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

За фантастичністю казкової фабули і вигадки завжди ховаються реальні людські стосунки. Подібно до притчі, в казці завжди перемагає етична й соціальна правда. Казка-притча ,,Маленький принц” написана не тільки для дітей, але і для дорослих, які ще не цілком втратили дитячу вразливість, по-дитячому відкритий погляд на світ і здатність фантазувати. Сам автор володів таким по-дитячому гострим зором. Він звертається до форми казки, бо саме в ній про важливе йдеться просто, про складне - захоплююче і зрозуміло для всіх. Епіграф звучить як нагадування дорослим: не забувати про дітей, пам'ятати про те, що вони і самі були дітьми. А діти, вважає Екзюпері, багато чого розуміють краще за дорослих, відчувають глибше, сприймають по-своєму навколишній світ. Тут дивно-казкове поєднується з реальним, життєво важливі проблеми обговорюються з урахуванням особливостей дитячого сприйняття. Він пам'ятає себе маленьким, а тому так близько до серця проймається долею Маленького Принца, так тонко відчуває його ,,таємничу і незвідану душу”.

Те, що ,,Маленький принц” -- казка, визначають за наявними в повісті казковими ознаками: фантастична подорож героя, казкові персонажі (Лис, Змія, Троянда).

,,Праобразом” літературної казки ,,Маленький принц” можна вважати фольклорну чарівну казку з бродячою фабулою: прекрасний принц через нещасливу любов покидає батьківський дім і мандрує нескінченними дорогами в пошуках щастя і пригод. Він прагне здобути славу та підкорити неприступне серце принцеси. Сент-Екзюпері бере за основу цей сюжет, але переосмислює його по-своєму, навіть іронічно. Його прекрасний принц зовсім дитина, страждаюча від капризної і навіженої квітки. Але це тільки зовнішня сторона сюжету. В першу чергу, це філософська казка, і за простим, на перший погляд, сюжетом ховається глибокий сенс. Сам сюжет вміщує в собі величезні пласти морально-етичного плану. Через сприйняття маленької людини з великою доброю душею проходять різні колізії великого (дорослого) життя.

Не дивлячись на те, що Маленький принц дитина, йому відкривається істинне бачення світу, недоступне навіть дорослій людині. Та й люди із змертвілими душами, яких зустрічає на своєму шляху головний герой, набагато страшніші за казкових чудовиськ. Стосунки принца з Трояндою набагато складніші, ніж стосунки принців і принцес із фольклорних казок. Заради своєї Троянди Маленький принц здатний пожертвувати власною матеріальною оболонкою - він обирає тілесну смерть і повертається на рідну планету.

Глибокий сенс приховується в образі-символі його рідної планети. Це символ людської душі, спорідненості чужого серця. Екзюпері хоче сказати, що в кожної людини, є своя планета, свій острівець і своя дороговказна зірка, про яку ніколи не варто забувати.

РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФСЬКА ТЕМАТИКА КАЗКИ ТА РОМАНТИЧНІ ТРАДИЦІЇ У НІЙ

У творі присутні яскраво виражені романтичні традиції. По-перше, це вибір саме фольклорного жанру - казки. Романтики звертаються до жанру усної народної творчості не випадково. Фольклор - це дитинство людства, а тема дитинства в романтизмі є однією з ключових.

Так німецькі філософи-ідеалісти висунули тезу - людина рівна Богові в тому, що вона може, подібно до Всевишнього, продукувати ідею і реалізовувати її. А зло в світі відбувається тому, що людина забуває про це, починає жити тільки заради матеріальної оболонки, забуваючи про духовні цінності. Лише дитяча душа не схильна до меркантильних інтересів і, відповідно, до зла. Звідси в творчості романтиків простежується культ дитинства.

Але головна трагедія ,,дорослих” героїв Екзюпері не стільки в тому, що вони підпорядковані матеріальному світу, а в тому, що вони ,,розгубили” всі духовні якості і стали безглуздо існувати, а не жити в повному розумінні цього слова.

Автор переконаний, що найголовніше знаходиться всередині нас, в нашому ставленні до моральних і матеріальних цінностей. Маленький принц для Екзюпері - ангел, що зійшов на землю. Він втілив в собі вічну живу частинку душі, став образом, що дозволив оцінити в людині людяне.

У казці розкрито важливі життєві проблеми: влади; честолюбства; пияцтва; почуття відповідальності; ефемерності; черствостиі людської душі.

3.1 Етичні проблеми у творі

Оскільки це філософський твір, то автор ставить перед нами глобальні проблеми в узагальненому вигляді. Він розглядає тему Зла в двох аспектах: з одного боку - це ,,мікрозло”, тобто зло всередині окремо взятої людини. Це змертвілість і внутрішня спустошеність жителів планет, які втілюють собою всі людські вади. І не випадково мешканці планети Землі характеризуються через жителів планет, побачених Маленьким принцом. ,,Земля - планета не проста! На ній налічується сто одинадцять королів, сім тисяч географів, сім з половиною мільйонів п'яниць, триста одинадцять мільйонів честолюбців - разом близько двох мільярдів дорослих”. Цим автор підкреслює те, наскільки дріб'язковий сучасний йому світ. Але Екзюпері зовсім не песиміст. Він вірить в те, що людство, подібно до Маленького принца, пізнає таємницю буття, а кожна людина знайде свою зірку, яка освітлюватиме їй життєвий шлях.

Другий аспект теми зла можна умовно назвати ,,макрозлом”. Баобаби - це персоніфікований образ зла взагалі. Одне з тлумачень цього метафоричного образу пов'язане з фашизмом. Сент-Екзюпері хотів, щоб люди дбайливо викорчовували ті, що несуть в собі зло ,,баобаби”, що загрожували розірвати планету на частини. ,,Бережіться баобабів!” -- заклинає письменник. Він сам ілюстрував казку, і при розгляданні коріння дерев, які обплутали маленьку планету, мимоволі нагадується знак фашистської свастики. Сама казка була написана тому, що це було ,,страшно важливо і невідкладно”. Письменник часто повторював, що насіння лежить в землі до певного часу, а потім проростає, і з насіння кедра -- зростає кедр, а з насіння тернини -- тернина. Потрібно, щоб проростало добре насіння. ,,Адже всі дорослі спочатку були дітьми...”. Люди повинні зберегти і не розгубити на життєвому шляху все те світле, добре і чисте в їхніх душах.

Тільки особистість з багатим внутрішнім світом і прагненням до духовного самовдосконалення має право називатися Людиною. На жаль, мешканці маленьких планет і планети Земля забули про цю просту істину і розчинилися серед бездумного натовпу.

Вперше тему особи і натовпу в філософії виділив німецький філософ-романтик І. Фіхте. Він доводить, що всі люди діляться на споживачів (натовп) і художників (особистостей), по їх відношенню до матеріального (зла). Конфлікт між особою і натовпом спочатку залишається нерозв'язним. Так само нерозв'язний конфлікт між головним героєм і мешканцями планет (,,дивними дорослими”), які ніколи не зрозуміють принца-дитину. Вони чужі один одному, сліпі і глухі до поклику серця, пориву душі. Їх трагедія в тому, що вони не прагнуть стати Особою. ,,Серйозні люди” живуть у власному, штучно створеному маленькому світі, відгородившись від інших (у кожного своя планета!) і вважають його істинним сенсом буття! Ці безликі маски ніколи не дізнаються, що таке справжня любов, дружба і краса.

З цієї теми витікає основний принцип романтизму - принцип двохвимірності світу споживача, якому чужа духовність і світу художника (Маленький принц, автор, Лис, Троянда), якому властиві етичні якості, яким ніколи не судилось зіткнутися.

Тільки Художник здатний побачити справжню, далеко заховану суть - внутрішню красу і гармонію навколишнього світу. Здійснюючи свою подорож, Маленький Принц замислюється над багатьма проблемами. Він розмірковує про проблему влади, поділяє думку Короля про те, що влада ,,перш за все, повинна бути розумною” і ,,з кожного треба вимагати лише те, що він може дати”. Нічого доброго не принесли Маленькому принцу зустрічі з Честолюбцем і П'яницею, які пропили свою совість. Лише на планеті Ліхтарника Маленький принц помічає: ,,Коли він запалює свій ліхтар - немов народжується ще одна зірка чи ще одна квітка. А коли він гасить ліхтар - немов зірка або квітка засинають. Чудове заняття. По-справжньому корисно, тому що красиво”. Головний герой говорить внутрішній стороні прекрасного, а не її зовнішній оболонці. Людська праця повинна мати сенс, а не просто перетворюватися на механічні дії. Будь-яка справа корисна лише тоді, коли вона внутрішньо прекрасна.

У розмові з географом піднімається ще одна важлива естетична тема - ефемерність прекрасного. ,,Краса недовговічна”, - сумно помічає головний герой. Тому Сент-Екзюпері закликає нас як можна бережливіше ставитися до всього прекрасного і намагатися не розгубити на важкому життєвому шляху красу всередині себе - красу душі і серця.

Але найголовніше про прекрасне Маленький принц дізнається від Лиса. Зовні красиві, але порожні всередині троянди не викликають ніяких відчуттів у дитини-спостерігача. Вони мертві для нього. Головний герой відкриває істину для себе, автора і читачів - чудово лише те, що наповнене змістом і глибоким сенсом. Тут письменник піднімає і ще одну важливу тему. Це тема дружби. Люди більше не вміють дружити, поважати і дорожити один одним. Чому? Тому, що це потребує певних зусиль з їхнього боку. Саме цю думку Екзюпері доносить до нас через роздуми Лиса. ,,Пізнати можна тільки ті речі, які приручиш, - сказав Лис. У людей вже не вистачає часу щось пізнавати. Вони купують готові речі в магазинах. Але ж немає таких магазинів, де торгували б друзями, і тому люди більше не мають друзів. Якщо хочеш, щоб у тебе був друг - приручи мене! Для цього треба бути дуже терплячим. Спершу сядь он там, віддалік, на траву - ось так. Я буду на тебе скоса поглядати, а ти мовчи. Слова тільки заважають розуміти один одного. Але з кожним днем підсідай трошки ближче ... Краще приходь завжди в один і той же час. Ось, наприклад, якщо ти будеш приходити о четвертій годині , я вже з третьої відчую себе щасливим. І чим ближче до призначеного часу, тим щасливішим. О четвертій годині я вже почну хвилюватися і тривожитися. Я дізнаюся ціну щастя! А якщо ти приходитимеш щоразу в інший час, я не знатиму, на яку годину готувати своє серце” .

Нерозуміння, відчуженість людей - це ще одна важлива філософська тема. Сент-Екзюпері не просто зачіпає тему непорозуміння між дорослим і дитиною, а тему непорозуміння і самоти в космічному масштабі.

Змертвілість людської душі веде до самотності. Людина судить інших тільки по ,,зовнішній оболонці”, не бачивши головного в людині - її внутрішньої етичної краси: ,,Коли дорослим говориш: ,,Я бачив красивий будинок з рожевої цегли, у вікнах у нього була герань, а на даху голуби”, вони ніяк не зможуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: ,,Я бачив будинок за сто тисяч франків”, - і тоді вони вигукують: ,,Яка краса!”.

Земля у казці населена більш ніж дивними істотами. Їх життя не має сенсу в системі моральних координат Маленького Принца, але тільки не їх самих. Вони горді, що в їх садах тисячі прекрасних троянд, але не можуть дати щастя нікому, і самі нещасні. Вони користуються річками та озерами, але можуть вгамувати спрагу, бо не розуміють благодаті одного-єдиного ковтка води. Вони метушаться, в поспіху прямуючи то на північ, то на південь і не знаходять того, що шукають. Вони економлять час, купують таблетки, вгамовують спрагу, щоб не ходити до джерела, не розуміючи принади чистої джерельної води. Холодна і жорстка планета Земля населена нещасними дорослими, які забули безліч прекрасних і мудрих істин, відомих дітям, але вірять в цифри і номери. Над усім цим сумно розмірковує автор, намагаючись бути поблажливим до дорослих.

Люди роз'єднані і самотні, навіть коли знаходяться разом через нездатність зрозуміти, полюбити іншого: ,,Де ж люди? - знов заговорив Маленький принц. - В пустелі все-таки самотньо. - Серед людей теж самотньо, - відповіла змія”. сент екзюпері казка маленький принц

Самотнім, ніким не прийнятим почуває себе і сам автор. Його самота серед людей близька до самотності Маленького принца. Справжній його талант під силу зрозуміти лише людям з відкритим і чистим серцем. Саме тому так легко і швидко Маленький принц знаходить друга в особі автора, саме тому принц розуміє автора без слів і готовий відкрити другу всі таємниці власного серця.

Одна з ключових філософських тем казки ,,Маленький принц” - тема буття. Вона ділиться на реальне буття - існування й ідеальне буття - суть. Реальне буття тимчасове, скороминуще, а ідеальне - вічне, незмінне. Сенс людського життя полягає в тому, щоб осягнути, максимально наблизитися до суті всього на цьому світі.

,,Серйозні люди” із Землі і з планет-астероїдів розчинені в реальному бутті і не прагнуть осягнути суті нескороминущих цінностей, а душі автора і маленького принца не скуті льодом байдужості. Тому їм відкривається істинне бачення світу: вони дізнаються ціну справжньої дружби, любові і краси.

Та Маленький принц не відразу осягає цю мудрість. Він покидає власну планету, не знаючи, що те, що він шукатиме опиниться так близько - на його власній.

До пізнання істини Маленький принц зробив декілька кроків:

1 крок - прощання з астероїдом В-612 (символи: Астероїд - символ дому, вулкани - те, за що ти відповідаєш, троянда - символ краси, духовності, жіночності, баобаби - зло, погані звички);

2 крок - зустріч зі змією на Землі (символ: змія - символ долі, земної мудрості; диявольська спокуса, зла фатальність, яка несе смерть ("торкнувшись когось, я поверну його землі")).

3 крок - зустріч Маленького принца з квіткою з трьома пелюстками (квітка - символ духовності);

4 крок - Маленький принц на високій горі (символи: гора - високий ідеал, якого прагне досягти людина, луна - самотність, механічне відтворення);

5 крок - сад з трояндами - перевага добра;

6 крок - зустріч з Лисом (символ Лис - мудрості (кожна людина повинна мати духовний притулок, бути відповідальною за того, кого приручила), відповідальності);

7 крок - зустріч зі стрілочниками (потяг - символ людської долі, життєвих шляхів, що рухаються у усіх напрямках);

8 крок - зустріч з торгівцем пішолями від спраги (пішолі - символ прагнення людства забути свої проблеми; духовна наснага; розрив із природою);

9 крок - зустріч із пілотом (пілот - друг);

10 крок - криниця (символ - духовний зміст буття);

11 крок - зірки, що вміють сміятися (символ щастя, краси);

12 крок - повернення до землі, до людей, до природи, до своєї душі.

Центральний конфлікт казки - зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних. Принцип побудови - мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою.

Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного етапу у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.

Багатогранна і в той же час глибока за змістом і жанром казка ,,Маленький принц” піднімає безліч проблем сучасного людства. Антуан де Сент-Екзюпері вилив у творі власні переживання під час трагічних часів Другої світової війни, не лише за долю рідної Франції, але й за людство в цілому.

3.2 Тлумачення образів-символів

Написані в традиціях романтичної філософської казки образи глибоко символічні. В той же час ми можемо тільки вгадувати, що хотів сказати автор, і трактувати кожен образ залежно від особистого сприйняття. Основними образами-символами є Маленький принц, Лис, Троянда і пустеля.

Маленький принц - це символ людини - мандрівника у всесвіті, що шукає приховане значення власного життя.

Він турботливий і працьовитий. Щоранку поливає Троянду, спілкується з нею, прочищає три вулкани, щоб вони давали більше тепла … І все-таки він почувається дуже самотнім. У пошуках друзів, Маленький принц вирушає в його останню подорож по чужих світах.

Образ автора розвивається протягом всієї казки. Спочатку він - лише льотчик, потерпілий у пустелі аварію, а вже наприкінці, практично сам перетворюється на дитину, переймає у Маленького принца здатність бачити приховану в кожному здібність бачити справжню суть речей.

Пустеля - це символ духовної спраги. Вона прекрасна, бо в ній знаходяться приховані джерела, знайти які людині допомагає тільки серце.

Цей образ розвивається у всіх книгах письменника. Тут льотчик зустрічає Маленького принца. Пустеля здавалася Екзюпері особливим світом, подібним до неба. Там немає ,,рахівників і крамарів”, там не діють закони, регулюючі їх існування. Людина стає абсолютно вільною і лише тут пізнає ціну життя і дружби.

Вода - символ життя, вона втамовує спрагу загублених у пісках людей, є джерелом всього на землі, це та субстанція, що дає змогу відродитися загубленій душі.

Змія була першою, кого зустрічає Маленький принц на Землі. У казці вона поєднує у собі чудодійну силу й сумне знання людської долі: ,,Всякого, кого я торкнуся, я повертаю землі, з якій він вийшов”. Вона пропонує герою ознайомитися з життям Землі та вказує йому шлях до людей, переконуючи, що ,,між ними теж самотньо”.

Троянда - це символ любові, краси, жіночого начала.

Маленький принц не відразу розгледів внутрішню сутність краси. Хоч його Троянда і була примхливою й надто вразливою, і принц із нею зовсім мучився, але ,,вона була така прекрасна, що подих перехоплювало! ”, і він прощав квітці всі її примхи.

Сент-Екзюпері з недовірою ставився до різного роду політичних чи ідеологічних розбіжностей, оскільки вони розділяли людей на ворогуючі угрупування. Не випадково, негативні персонажі у творі повністю відповідають казковим традиціям. Так епізодичні персонажі - Король, Ділок, Географ, Честолюб, на відміну від головних героїв, написані цілком у дусі традиційного для дитячих казок умовного зображення та максимально узагальнені. Кожен із них зображає одну зі сторін людської (дорослої) обмеженості: жага влади, жага безглуздих знань, жага поклоніння...

На планеті Короля Маленький принц не може зрозуміти, навіщо взагалі потрібна влада, але відчуває до короля симпатію, оскільки той був дуже добрим і віддавав лише розумні накази. Екзюпері нагадує сильним світу цього про те , що правитель може бути мудрим, а влада має спиратися на закон.

На наступних двох планетах Маленький принц зустрічає Честолюбця і П'яницю . Їхня поведінка йому цілком незбагненна і відразлива. Головний герой бачить наскрізь всю безглуздість життя їхнього поклоніння, яке присвячує себе хибним ідеалам.

Ліхтарник єдиний, хто вартий пошани. Але ,,вірність звичаям” бідного Ліхтарника, який неминуче приречений те що, щоб без відпочинку запалювати і гасити свій нікому непотрібний ліхтар, як і безглузда, так і сумна.

У розмові з Географом Сент-Екзюпері закликає нас турботливо ставитись до всього прекрасного і старатись не розгубити на важкому життєвому шляху красу всередині себе - красу душі, й серця.

Найстрашнішим у моральному аспекті виявляється Бiзнесмен. Його душа настільки змертвіла, що він не бачить красу, яка його оточує. Він дивиться на зірки не очима художника, а очима ділка. Автор не випадково обирає саме зірки. Тим самим він підкреслює повну бездуховність ділової людини, її нездатність розгледіти прекрасне. Його світ відображається через міркування і розповіді істот, що постраждали від нього . Дорослий світ забирає в автора його Друга - Маленького Принца, той самий світ позбавляє автора можливості навчитися малювати, щоб намалювати баранчика, виганяє прирученого Лиса …

Лис відкриває дитині чистоту людського серця, вчить ритуалам кохання і дружби, які давно забуті. Він відкриває Маленькому принцу таємницю приручення: приручати - отже поєднати з кимось свою душу, відчувати відповідальність за цю людину.

Незвично великі вуха Лисиці на малюнку Екзюпері, швидше за все, навіяні маленькою лисичкою фенек - тваринка, приручена письменником під час служіння в Марокко.

Глибокий сенс ховається в образі-символі рідної планети Маленького принца. Це символ людської душі, символ будинку людського серця. Екзюпері хоче сказати, що у кожної людини є своя планета, свій острівець і своя дороговказна зірка, про яку людині не варто забувати. ,,Хотів би я знати, навіщо зірки світяться, - задумливо промовив Маленький принц. - Напевно, потім, щоб рано чи пізно кожен міг знов відшукати свою”. Герої казки, пройшовши тернистий шлях, знайшли свою зірку, і автор вірить в те, що і читач знайде свою далеку зірку.

Кожен образ слугує для розуміння тієї чи іншої мудрості. Знання про кохання, дружбу та вірність так необхідні, як і знання про існування марнославства, дурості чи пияцтва.

Маленький принц осягає цю мудрість, а разом із тим, вона відкривається і льотчику, і читачеві. Разом з маленьким героєм ми заново відкриваємо собі найголовніше - те, що було приховано від очей, затуманених людською черствістю та егоїзмом.

ВИСНОВОК

У ,,Маленькому принці” Антуан де Сент-Екзюпері звертається до своїх улюблених думкок, але виражає їх по-новому, тобто образно й узагальнено.

Казка, як і притча, найдавніший жанр усної творчості. Вона вчить людину жити, викликає у неї оптимізм, підтверджує віру в перемогу добра та справедливість. За фантастичністю фабули і вимислу завжди ховаються реальні людські стосунки. Подібно до притчі, в казці завжди тріумфує моральна і соціальна правда.

Кожного разу, перечитуючи ,,Маленького принца”, бачиш його по-новому. Це романтична казка, мрія, яка оберігається людьми, як найдорогоцінніший дар з дитинства, свого роду заповіт ідеалів, кодекс чистої моралі.

Відвідуючи послідовно шість планет, Маленький принц на кожній з них стикається з певним життєвим явищем, утіленому в мешканцях цих планет: владою, марнославством, пияцтвом, псевдовченістю. На думку письменника, вони відображають найпоширеніші людські вади. Не випадково саме тут у героя виникають перші сумніви у правильності людських суджень.

Слухаючи дзвінкий і сумний голосок Маленького принца, розумієш, що в ,,дорослих” людях відмерла природна щедрість серця, прямота і щирість. Замість того, щоб прикрашати свій дім, доглядати свій сад, вони ведуть війни, забивають голови непотрібними цифрами.

Коли оповідач намалював удава, який проковтнув слона, то дорослі сприйняли це як ,,капелюх”. Лише дитина наділена унікальної здатністю часто бачити те, що часто цілком недоступне дорослому.

Геніальність стилю Екзюпері й у тому, що він вмів робити щасливими інших, хоча сам був глибоко нещасним. Маленький принц тікає з планети Земля, повертаючись на свою власну планетку: одна-єдина троянда здавється йому дорожчою за всі багатства Землі. Така планетка була і в Екзюпері: він постійно згадував дитинство - втрачений рай, куди не було повернення. Здавалося від часу дитинства минуло нескінченно багато часу, але тільки там він був по-справжньому щасливим.

Головне, для чого написана ця казка, це те, щоб цю істину запам'ятали діти і дорослі й не пройшли повз основне - завжди залишалися вірними в любові і дружбі, прислухалися до голосу серця, не були байдужим до того, що відбувається в світі, не ігнорували проростаюче зло, щоб кожен відповідав не тільки за свою долю, але і за долю іншої людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антуан де Сент-Екзюпері// Письменники Франції про літературу. - М.: Просвещение, 1978. - С.156.

2. Антуан де Сент-Екзюпері// Зарубіжна література. XX століття: підручник/Н.П. Михальська, В.А. Пронін та ін; За заг. ред. Н.П Михальської. - М.: Дрофа, 2003. -Б 464 с.

3. Антуан де Сент-Екзюпері// Літературний енциклопедичний словник. - М.: Просвещение, 1987. - 543.

4. Антуан де Сент-Екзюпері// Шабловська І.В. Історія зарубіжної літератури XX століття (перша половина). - Мн.: Вид. центр В«ЕкономпрессВ», 1998. - С. 24-27.

5. Буковська А. Сент-Екзюпері, або Парадокси гуманізму. - М.: Просвещение, 1983. - 342 с.

6. Спогади Жюля Руа// Сент-Екзюпері, А. де. Планета людей. - М.: Просвещение, 1970. - С.296-297.

7. Галлай М. Не можу не брати участь// Антуан де Сент-Екзюпері. Вибране. - М.: Изд-во В«ПравдаВ», 1987. - С.5-13.

8. Зарубіжна література. XX століття: хрестоматія/Упоряд.: В.М. Тимофєєва, І.В. Шабловська, Б.П. Міцкевич. - Мн: Вид. центр В«ЕкономпрессВ», 1998. - 476 с.

9. Історія зарубіжної літератури XX століття (1917-1945)/За ред Л.Г. Андрєєва,. - М.: Просвещение, 1980. - 476 с.

10. Кандауров О. Володар Царства духу/О. Кандарья. // Наука і релігія. - 2000. - № 6. - С.12-17.

11. Мареничів О. Туга за льотчику: [До 100-річчя з дня народження А. де Сент-Екзюпері]/О. Мареничів// Вчить газета. - 2000. - 23 травня.

12. Міжо М. Сент-Ензюпері. (ЖЗЛ). - М.: Мол. гвардія, 1965. - 365 с.

13. Сент-Екзюпері, А. де Маленький Принц// Антуан де Сент-Екзюпері. Вибране. - М.: Изд-во В«ПравдаВ», 1987. - С.375-435.

13. Стефанов Ю.Н. Ти - моя цитадель .../Ю.М. Стефанов// Наука і релігія. - 2000. - № 6. - С.12-17.

14.Губман Б.Л. “Істина для людини - це те, що робить його людиною”. [Предісл.] // Сент-екзюпері А. Маленький принц і інші проивед. М.: Вища школа, 1992.

15.Полторацкая Н.И. Французька літературна казка в XX столітті. [Предісл.] // Казки французьких письменників. Л.: Леніздат, 1988.

16.Лунгина Л.З. Живе диво казки. [Предісл.] // Родарі Дж. Пригода Чиполліно і ін. Мінськ: Наука і техніка, 1986.

Ілюстрація автора до книги ,,Маленький принц”

Додаток(1)

Размещено на Allbest.ru

...