Подорож О.С. Грибоєдова на південь у 1825 році: науково-біографічний контекст і творча рефлексія

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

10. 01. 02 - Російська література

південний подорож грибоєдов

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Подорож О. С. Грибоєдова на південь у 1825 році: науково-біографічний контекст і творча рефлексія

Мінчик Сергій Сергійович

Сімферополь - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Зябрєва Галина Олександрівна, доцент

кафедри російської і зарубіжної літератури

Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Михед Павло Володимирович, завідувач відділу слов'янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України;

кандидат філологічних наук, доцент Марченко Тетяна Михайлівна, завідувач кафедри зарубіжної літератури Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов

Захист відбудеться «25» вересня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 52.051.05. Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007,м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4).

Автореферат розісланий «20» серпня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої ради І. В. Остапенко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Серед літераторів, інтерес до яких не слабшає з часом ані з боку читачів, ані з боку науковців, Олександр Сергійович Грибоєдов посідає одне з чільних місць. Однак і до цього часу його літературна особистість і власне творчість ще не отримали системного, детального й повного осмислення. Матеріали останньої конференції, що підсумовують досягнення і проблеми грибоєдознавства (Інститут російської літератури РАН, 10 лютого 2009), об'єктивно свідчать про те, що й сьогодні не втрачає гостроти комплекс проблем, пов'язаних із науковою біографією, художнім та філософським розвитком письменника, з текстологією його творів, їх датуванням, ідейними та поетичними особливостями, а також із могутнім впливом прославленого автора «Горе от ума» на культурні та суспільні процеси в Росії XIX століття. Зокрема, потребує вирішення і питання про подорож драматурга на Південь у 1825 році.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в рамках комплексної теми «Актуальні проблеми історії російської і зарубіжної літератури в сучасному соціокультурному контексті» (№ 0109U003997). Тему дисертації затверджено Вченою радою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 1 березня 2006 р.) і схвалено Координаційною радою Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (протокол № 2 від 28 травня 2009 р.).

Мета роботи - відтворити в науково-біографічному вимірі найбільш важливі обставини подорожі Грибоєдова на Південь, осмислити й показати їх значення в процесі ідейно-творчої еволюції письменника.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- виявити й проаналізувати сукупність робіт з досліджуваної теми;

- уточнити мету південної подорожі і коло спілкування Грибоєдова, що вплинуло на його етико-естетичні позиції;

- виявити джерела кримської «іпохондрії» та її зв'язок з|із| іншими подіями в житті і творчості письменника;

- реконструювати й охарактеризувати літературні задуми автора в досліджуваний період у світлі його соціально-етичних і поетологічних шукань; південний подорож грибоєдов

- визначити, яку роль у розвитку Грибоєдова-прозаїка відіграла робота над кримським щоденником, та яке місце він посідає в художньо-документальній спадщині автора;

- відшукати і розглянути раніше не враховані твори літератора, що відобразили його враження від перебування на Півдні.

Об'єктом дослідження в дисертації є щоденники і листи О. С. Грибоєдова, його нотатки з історії, культури, літератури і мови, сценічні та віршовані твори, а також публіцистичні тексти і службові документи. До аналізу при необхідності залучається художня, науково-критична, епістолярна і мемуарна спадщина представників російського та зарубіжного мистецтва, діячів науки XVIII-XIX століть, а також матеріали Слідчої справи про таємні товариства й архівні документи, що стосуються досліджуваної теми.

Предмет дисертаційного дослдіження - фактографія поїздки Грибоєдова на Південь та її відображення в естетичній свідомості і творчій практиці літератора.

Методи дослідження. У дисертації використано біографічний, порівняно-типологічний, психоаналітичний і статистичний методи дослідження, а також принципи реального коментування, реконструктивного і цілісного аналізу літературних текстів.

Методологічну і теоретичну основу дисертації складають роботи радянських, пострадянських і зарубіжних учених. Біографію О. С. Грибоєдова осмислено з опорою на ґрунтовні праці В. П. Мещерякова, М. В. Нечкіної, М. К. Піксанова, О. М. Цимбаєвої та ін. Київсько-кримський етап його життя досліджено у світлі спостережень С. С. Молдованової, А. О. Новикова, І. І. Петрової, Н. О. Тархової та ін. Історико-літературний фон цієї теми відновлено за роботами В. Г. Базанова, О. П. Люсого, Н. М. Петруніної, М. Л. Степанова та ін. Систему драматургічних задумів О. С. Грибоєдова реконструйовано на основі ідей В. Є. Вацуро, Є. О. Вілька, Ю. М. Лотмана, С. О. Фомичева та ін. Аналіз кримського щоденника і творчої еволюції автора проведено з урахуванням висновків Г. О. Зябрєвої, Л. О. Степанова, М. В. Строганова, В. О. Шачкової та ін.

Наукова новизна дисертації визначається постановкою важливої дослідницької проблеми, пов'язаної з вирішенням пріоритетних завдань грибоєдознавства і з розробкою нового трактування південної подорожі письменника, що ознаменувавла новий етап у розвитку його життєвих і творчих позицій.

Складено детальний коментар до суперечливих фрагментів із|із| південних листів та дорожніх нотаток літератора, завдяки чому уточнено й доповнено уявлення про його київське і кримське оточення. До наукового обігу запроваджує архівних матеріалів, на основі яких по-новому прокоментовано кримську «іпохондрію» О. С. Грибоєдова, виявлено її справжні мотиви й зумовленість переломними ситуаціями із| життя драматурга до 1825 року

Теоретична значущість дисертації зумовлена тим, що в ній пропонується адекватний методологічний підхід до вивчення життєвого шляху та літературної спадщини письменника, який ґрунтується на взаємодії принципів біографічного, реконструктивного, структурно-семантичного аналізу і технології реального коментування літературних текстів. Ця методологія відповідає сучасному погляду на літературознавство, вершинною метою якого визнається сам автор, об'єктом же - вся його творчість, а не лише художні твори. Із цієї точки зору щоденникова проза Грибоєдова видається такою ж показовою для характеристики його письменницької індивідуальності, як і драматургія.

Практична значущість дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані у процесі викладання літератури XIX століття в середній та вищій школі, як матеріали для спецкурсів і спецсемінарів за творчістю О. С. Грибоєдова, у науково-дослідній, методичній та екскурсійно-просвітницькій роботі. Дослідження може бути корисним при укладанні нових академічних видань Грибоєдовської енциклопедії, «Літопису життя і творчості О. С. Грибоєдова», а також коментарів до південних листів, щоденника літератора і спогадів його сучасників.

Особистий внесок претендента. Дисертація, автореферат і всі статті написані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, а також на конференціях, серед яких: ІІ Міжнародна наукова конференція «Лінгвістичні читання пам'яті професора О. М. Соколова» (Сімферополь, 26 жовтня 2006 р.), ІХ Міжнародна наукова конференція молодих вчених (Київ, 20 липня 2007 р.), ІІІ Міжнародна наукова конференція «Сучасний інформаційний простір: журналістика и медіаосвіта» (Алушта, 27 вересня 2007 р.), І Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених «Іноземна філологія в ХХІ столітті» (Запоріжжя, 10 квітня 2008 р.), Всеукраїнська наукова конференція «Література в контексті культури» (Дніпропетровськ, 13 квітня 2008 р.), VII Міжнародний науковий симпозіум «Крим і світова література» (Саки, 12 вересня 2008 р.), Міжнародна наукова конференція «Література, мистецтво і гуманітарні науки ХХІ століття в перспективі глобалізаційних процесів» (Харків, 19 вересня 2008 р.), ІІІ Міжнародна науково-методична конференція «Теорія й технологія іншомовної освіти» (Сімферополь, 1 жовтня 2008 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Фащенковські читання» (Одеса, 21 грудня 2008 р.), ІІ міжнародний український науковий конгрес дослідників світової літератури і культури «Актуальні проблеми і перспективи дослідження літератури зарубіжних країн» (Алушта, 20 лютого 2009 р.), IX Міжнародний Форум русистів України «Руський світ в сім'ї слов'янських та світових мов в епоху глобалізації» (Алушта, 14 березня 2009 р.), VIII Міжнародний науковий симпозіум «Російський вектор у світовій літературі: кримський контекст» (Феодосія, 11 вересня 2009 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Зарубіжні письменники і Україна» (Полтава, 19 травня 2010 р.), Міжнародна наукова конференція «Східнослов'янська філологія: від Нестора до сучасності» (Горлівка, 21 травня 2010 р.) и VIII Форум «Дні слов'янської писемності і культури» (Луганськ, 28 травня 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 статей, із них 10 надруковано у провідних наукових фахових виданнях України, 1 - матеріали конференції.

Структура роботи відповідає поставленим завданням і складається із вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків, додатків з картотекою і списку використаних джерел, що включає 410 найменувань. Обсяг дисертації - 262 сторінок, із яких основний текст налічує 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, охарактеризовано новизну, теоретичну й практичну значущість, пояснено методи і методику аналізу документально-біографічного та літературно-творчого матеріалу.

Розділ перший - «Подорож О. С. Грибоєдова на Південь як літературознавча проблема» - складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. розглянуто підходи до вирішення питання про подорож О. С. Грибоєдова в 1825 році, вироблені за багаторічну історію науково-критичного осмислення теми. Складено якомога повний і точний перелік праць, у яких ці підходи реалізуються, здійснено їх цілісний аналіз. Встановлено, що в жодному з досліджень про перебування Грибоєдова на Півдні ця проблема остаточно не розв'язана. Виявлено, що більшість авторів розглядає її або однобічно, тобто без урахування всього комплексу пов'язаних із нею принципових питань (І. М. Медведєва, С. С. Молдованова, А. О. Новиков, І. І. Петрова, Н. О. Тархова, С. О. Фомичов та ін.), або на рівні зовнішньої констатації фактів та без їх подальшого осмислення (В. С. Вихров, Г. П. Котницький, Г. М. Кунцевська, Є. В. Пєтухов, В. І. Філоненко, А. Р. Хуршутов та ін.). В небагатьох же роботах, де присутні спроби такого осмислення (П. А. Дегтярьов, А. І. Маркевич, В. П. Мещеряков, М. В. Нечкіна, О. І. Полканов, О. М. Цимбаєва та ін.), сформульовано висновки, що не відповідають документальним джерелам, або ж суперечать їм.

З'ясовано, що за інерцією, яка склалася в науці, подорож на Південь пов'язується з участю Грибоєдова в діяльності революційних організацій. Відповідним чином оцінюється, по-перше, його київське оточення, куди входили М. П. Бестужев-Рюмін, А. З. Муравйов, С. І. Муравйов-Апостол і С. П. Трубецькой (організатори заколоту на Сенатській площі по-друге, можливе знайомство з Хенріком Ржевуцьким (який нібито виконував директиви польських змовників в Одесі та в Криму); по-третє, зустрічі на півострові з М. Ф. Орловим і М. М Оржицьким (членами таємного товариства розмова з останнім про О. О Бестужева і К. Ф. Рилєєва (майбутніх учасників повстання); по-четверте, візит літератора в село Сабли

На правах історичного факту в грибоєдознавстві прийнято версію і про зустріч письменника з Адамом Міцкевичем (який нібито брав участь у діяльності польських революціонерів) 29 червня 1825 року в Артеку на дачі Густава Олізара (близького друга деяких бунтівників).

У підрозділі 1.2. на підставі зібраних контраргументів доведено непереконливість традиційної концепції та висновків, що з неї випливають.

Виходячи з аналізу листів Грибоєдова, в яких не замовчувався факт спілкування з|із| київськими радикалами|радикал-іонами|, і свідчень|показників| членів Південного таємного товариства|товариства| про повну|цілковита| байдужість письменника до підготовки заколоту, робляться висновки, що декабристи опинилися в його оточенні аж ніяк не завдяки участі Грибоєдова у змові, а у зв'язку з первинним|початковий| наміром драматурга відвідати Київ разом з А. О. Столипіним, відомим представником дворянської опозиції тієї пори.

Навряд чи мали політичний характер і кримські зустрічі Грибоєдова з М. М. Оржицьким та М. Ф. Орловим, оскільки жоден із них, як було з'ясовано, не мав прямого відношення до підготовки повстання на Сенатській площі. Згадка ж імен декабристів О. О. Бестужева та К. Ф. Рилєєва, а також вживання слова «республіканський» у бесідах Грибоєдова з Оржицьким теж пояснюється не політичними, а культурними реаліями епохи, а саме участю літераторів у діяльності Вільного товариства любителів російської словесності (так званої «Вченої республіки»), членом якої, разом з Бестужевим і Рилєєвим, був Грибоєдов.

У дисертації виключається можливість кримьскої зустрічі російського драматурга з польським поетом Адамом Міцкевичем та його товаришем Хенріком Ржевуцьким у кримському маєтку Густава Олізара «Кардіятрікон». Цей висновок мотивується аналізом щоденникового запису Грибоєдова від 29 червня 1825 року, з якого випливає, що того дня автор не відвідував цієї вілли і навряд чи був знайомий з її власником Даний факт доводиться і до сьогодні невідомими архівними документами щодо маєтку «Кардіятрікон», а також нотатками Жака Гамба, Карла Качковського і самого Густава Олізара з описами названої дачі

Крім того, враховуючи наявні відомості про еволюцію політичних поглядів Ржевуцького і його роль у кримському оточенні Міцкевича, слід визнати, що в Криму останній взагалі не міг брати участь у підпільній діяльності.

З опорою на невідомі в грибоєдознавстві архівні документи також стверджується, що маєток Сабли на момент приїзду Грибоєдова вже два роки не міг бути «кримським гніздом декабристів, оскільки граф Бороздін продав його ще в 1823 році.

З урахуванням наведених фактів стають очевидними, по-перше, безпідставність такого погляду на київський і кримський візити майбутнього класика, який припускає його участь у діяльності революційного підпілля; по-друге, необхідність переосмислення питання про подорож Грибоєдова на Південь у контексті неврахованих обставин його громадянської та творчої долі.

Вироблення й апробацію нових підходів здійснено в другому розділі дослідження - «Вояж О. С. Грибоєдова до Києва і Криму в системі актуальних питань його наукової біографії».

У підрозділі 2.1. на основі ретельного аналізу подорожніх нотаток автора, спогадів його сучасників та архівних документів уперше наведено уточнений перелік осіб, що бачилися з Грибоєдовим на Півдні. З одного боку, всупереч існуючим твердженням, зі списку виключаються Ж.-Ф. Гамба, П. І. Ланг, А. І. Офрен, Ф. Д. Ревеліоті та В. І. Ярославський. З іншого боку, до наукового обігу введено невраховані в грибоєдознавстві відомості про зустрічі драматурга з М. Ю. Патаніоті, деякими членами родин Бейм, Мальцових і Офрен, доповнено факти його знайомства з подружжям Манто.

У підрозділі 2.2. доведено необґрунтованість існуючих версій щодо причин кримської «іпохондрії» письменника. Для їх виявлення здійснено реальне коментування феодосійського листа О. С. Грибоєдова від 12 вересня 1825 року. Зізнаючись, що в Криму на нього налягали «пари Кюхельбекерової атмосфери», Грибоєдов мав на увазі хворобливі прояви запальності та фізичного нездужання, подібні до тих, які турбували і його близького друга  К. Кюхельбекера. Ім'я ж майбутнього декабриста він згадав тому, що брав участь в організації його дуелі з М. М. Похвісневим, яка мала трагічні наслідки як для Кюхельбекера, так і для самого Грибоєдова. Відчуття туги і провини за це - грузинська «іпохондрія» - повертало його до спогадів про інший поєдинок, а саме, про «четверну дуель» 1817 року за|із| участю О. П. Завадовського, О. І. Якубовича і ВШереметєва, що скінчилася смертю останнього.

У дисертації стверджується, що ця трагічна подія, яка стала поворотною в духовному, громадянському і творчому розвитку Грибоєдова, недооцінена наукою. Беручи участь в дуелі як секундант, драматург вважав себе відповідальним за її криваву розв'язку. Щоб спокутати скоєне, він вирушив у «добровільне заслання на Кавказ, де присвятив себе вивченню Біблії і ревному служінню Вітчизні. Але тривожні умови напіввоєнного побуту, на які автор нарікав у листах до близьких, а також участь ще у двох поєдинках (як супротивник О. І. Якубовича в 1818 році і, можливо як секундант В. К. Кюхельбекера в 1822 році) не дали йому можливості позбутися спогадів.

У третьому розділі дисертації - «Роль південної подорожі у творчій еволюції О. С. Грибоєдова» - розглянуто процес оновлення художніх принципів і творчих настанов письменника. Вважаємо, що результатом цього оновлення стали його «безмежні» задуми й утвердження на позиціях історизму, психологізму та енциклопедизму, що забезпечило концептуальну масштабність і образну виразність його драматургії й оповідного мистецтва.

У підрозділі 3.1. відзначено стійкий інтерес автора до минулого рідної країни, виявлено зв'язок цього інтересу з науковою і творчою діяльністю братів Муханових, а також з його наміром написати вагомий твір про Росію у відповідності з ідеями Ф. М. Глінки, що закликав мандрівних літераторів до роботи над такою документально-художньою оповіддю, яка могла б скласти альтернативу «Истории государства Российского» М. М. Карамзіна.

Підготовка Грибоєдова до подорожі на Південь, перебування в Києві і в Криму стимулювали цей намір, що реалізувався на рівні задуму трагедії про Хрестителя Русі. У дисертації трагедія вперше розглядається як складова триптиха на давньоруську тему, до якого також відносимо твір|вигадування| про рязанського князя Федора Юрійовича і фрагмент, відомий у науці під назвою «Диалог половецких мужей». Всупереч літературознавчій традиції розглядати|розглядувати| «Диалог…» у межах трагедії про Федора Рязанського, в дисертації він трактується як сцена з іншої, самостійної частини драматургічної трилогії.

Трилогія Грибоєдова трактується як відповідь літератора на творчі запити часу та прямий результат його розвитку як громадянина| і письменника, що усвідомив глибинний змістнаціональної історії та спробував виразити себе як автора істинно високої трагедії.

На матеріалі нотаток Грибоєдова про Петра I, проаналізованих у зв'язку з інтересом письменника до особи реформатора, доводимо, що і в трагедію про Володимира Великого (як і в п'єси «1812», «Горе от ума», «Дмитрий Дрянской» та ін.) автор вкладав гострий соціальний підтекст, що виражав його уявлення про найкращу для Росії форму державної влади і роль народу в управлінні країною.

У підрозділі 3.2. всебічно досліджено кримський щоденник О. С. Грибоєдова. Наголошується унікальність цього твору як своєрідного творчого «звіту» про подію, що стала однією з визначних у долі письменника і втілила його давню мрію про подорож, не пов'язану зі службовими обов'язками та переїздами.

Для виявлення цієї унікальності літературну «подорож» 1825 року проаналізовано в контексті всієї оповідної прози Грибоєдова: з одного боку, подорожніх нотаток 1818-1820 років, а з іншого - його дорожнього журналу за 1827 рік. У дисертації зроблено цілісний структурно-змістовий аналіз цих текстів, а також наведено статистичні підрахунки, результати яких відображено в трьох додатках з картотекою, націленою на демонстрацію документально-художньої природи кримського щоденника і на доказ того, що він є етапним твором в еволюції Грибоєдова-прозаїка.

Об'єктивність даних спостережень аргументується і схожими результатами зіставлення листів Грибоєдова за 1818-1820 роки зпосланнями 1825 року, також проаналізованими як приклад літературної творчості, а не побутової комунікації.

Щоденник із записами про похід на Ерівань у 1827 році унаочнює досвід роботи автора над кримською «подорожжю Тут у порівнянні з журналами 1818-1820 років теж значно більше географічних найменувань, поетичних фігур, нотаток з високим рівнем художньої відшліфованості,| змістової насиченості, а також статистичних підрахунків. Більше тут і спостережень, що загострюють проблемність викладу (правда, тепер господарська тематика переважає над історичною) та міркувань узагальнюючого характеру (присвячених, проте не долі Росії, а переважно особі самого оповідача).

Структурні особливості кримського щоденника Грибоєдова виразно виявляються й у сфері організації художнього простору який сприймається як євроазіатський, культурно й етично двоїстий Оскільки фабула «подорожі| зводиться до територіальних пересувань, то місцем дії стає центральний, південний і західний Крим: Сімферополь, Алушта, Партеніт, Гурзуф, Нікіта, Ялта, Гаспра, Місхор, Алупка, Сімеїз, Балаклава, Севастополь, Бахчисарай. Північ і схід півострова відкриваються мандрівникові лише з висоти Кримських гір. Грибоєдов поділяє всі просторові регіони на низку окремих локусів, кожен із яких має риси і західної цивілізації, і східної екзотики. Знаками європейського світу зазвичай виступають кам'яні будівлі, храми з дзвіницями, монастирі, флотські батареї, маяки, «казенні» сади тощо. Прикмети світу азіатського - це мечеті з мінаретами, лазні, кав'ярні, ханський палац, будівлі гаремів тощо.

У підрозділі 3.3. виявлено причини перелому в художньому мисленні Грибоєдова-прозаїка, внаслідок якого зріс естетичний рівень його кримського журналу і відкрилася перспектива гідної самореалізації в межах літератури мандрів.

Варто зазначити, що на початку своєї дипломатичної служби (1818-1820 рр.) Грибоєдов вів дорожні нотатки без розрахунку на публікацію. Рішення ж професійно використати цю оповідну розповідно форму визріло в нього значно пізніше, під впливом оточення і власного літературного досвіду

У 1820-1823 роках письменник приятелює з дипломатом Ж.-Ф. Гамба і медиком Р. Лайоллом, які успішно працювали над травелогами про перебування в Росії. У 1825 році Грибоєдов завершує нову для себе роботу над укладанням науково-популярних коментарів до «Необыкновенных приключений и путешествий русского крестьянина Дементия Иванова Цыкулина». Нарешт напередодні від'їзду на Південь, внаслідок несподіваної заборони публікувати і ставити п'єсу «Горе от ума увагу Грибоєдова привертає схожий епізод із життя його близького родича О. М. Радищева, автора знаменитого «Путешествия из Петербурга в Москву».

Отже, у процесі вдосконалення майстерності Грибоєдова-прозаїка роль поїздки на Південь видається справді визначальною|.

У висновках узагальнено результати дослідження, з урахуванням розвитку творчих принципів і світогляду О. С. Грибоєдова сформульовано цілісну концепцію його подорожі на Південь.

У 1825 році через термінову необхідність повернутися до місцяслужби драматург припиняє свою відпустку і залишає столицю

Збираючись втілити свою колишню мрію про першу в житті вільну й самостійну мандрівку, літератор покладає на неї великі надії. Він сподівається оздоровитися, зібрати потрібний матеріал для службової діяльності на Кавказі і спробувати себе в жанрі літературної «подорожі» з урахуванням своїх нових естетичних настанов. Так з'являється кримський журнал дорожніх нотаток з його соціальною загостреністю, фактографічною точністю, високим ступенем типізації життєвого матеріалу і виразністю його художнього віддзеркалення. Саме ці риси відтепер характеризуватимуть твори Грибоєдова в межах оповідної прози, з якою він мав намір пов'язати майбутнє своєї епічної творчості і роботу над масштабною художньо-документальною оповіддю про Росію, куди органічно повинні були увійти як його художні твори і щоденникові записи, так і нариси з історії та культури різних народів.

Письменник закінчує свій журнал записом про візит до кримського маєтку Сабли. З його власником, графом О. П. Завадовським, Грибоєдова пов'язує участь у «четверній дуелі» 1817 року, яка закінчилася загибеллю їх спільного друга В. В. Шереметєва і суттєво вплинула на сутність релігійних та громадянських переконань митця, зумовивши їх еволюцію.

Духовному розвитку Грибоєдова сприяли і його відвідин християнських святинь Києва та Криму, а також тісне спілкування з представниками духівництва і просто благочестивими людьми. Суспільно-політична ж свідомість письменника трансформувалася під впливом його вражень від царської колонізації південних земель несподіваних зустрічей із київськими декабристами, спілкування з господарниками і місцевим чиновництвом.

Грибоєдов замислює твір про Володимира Великого як «складову» триптиха з давньоруської історії, що був би співзвучним шекспірівським хронікам і включав би трагедії про князя Володимира Мономаха та Федора Рязанського. Робота над цим триптихом стає новою спробою Грибоєдова більш повно проявити себе як майстра драматургічного жанру.

Таким чином, на підставі зроблених в дисертації спостережень і висновків доводимо, що київська та кримська подорож Олександра Сергійовича Грибоєдова стала знаковою подією в його долі, що позначилася на загальній системі життєвих (громадянських та духовних) орієнтирів письменника і на всіх аспектах його творчої (ліричної, епічної, драматургічної) спадщини. Відтак, перспективи дослідження вбачаємо у формуванні якісно нової концепції всього життєвого та літературного шляху класика з опорою на зібрану фактографію й аргументацію.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Минчик С. С. Крымская "одиссея" А. С. Грибоедова в истории научно-критической мысли третьей четверти ХХ века / С. С. Минчик // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Изд-во ТНУ, 2007. - № 101. - С. 266-270.

Минчик С. С. А. С. Грибоедов и В. К. Кюхельбекер: как правильно толковать “украинские” письма великого драматурга? / С. С. Минчик // Література в контексті культури: Зб. наук. праць. - Днiпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2008. - Вип. 18. - С. 162-175.

Минчик С. С. А. С. Грибоедов и Г. Ф. Олизар: к вопросу о крымском окружении великого драматурга / С. С. Минчик // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия «Филология». - Симферополь: Изд-во ТНУ, 2008. - Том 21 (60). - № 2.- С. 255-260.

Минчик С. С. А. С. Грибоедов и “дуэль четверых”: украинский синдром / С. С. Минчик // Новая филология. - Запорожье: Изд-во ЗНУ, 2008. - Вып. 31. - С. 288-294.

Минчик С. С. Путешествие А. С. Грибоедова по Украине в творчестве крымских исследователей второй четверти ХХ века / С. С. Минчик // Литературознавчi обрiї. - Київ: ЛОГОС, 2008. - Вип. 13. - С. 68-72.

Минчик С. С. А. С. Грибоедов и христианство: к вопросу о пребывании классика в Украине / С. С. Минчик // Южный архив. - Херсон: Изд-во ХНУ, 2008. - Вып. 41. - С. 46-53.

Минчик С. С. «Украинская» ипохондрия А. С. Грибоедова как объект научной дискуссии // Вестник Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. - Серия «Филология». - Харьков: Изд-во ХНУ, 2008. - Вип. 50. - № 836. - С. 277-281.

Минчик С. С. Крым в художественно-документальной прозе А. С. Грибоедова / С. С. Минчик // Крымский архив. - Симферополь: Крымский архив, 2009. - № 11. - С. 131-145.

Минчик С. С. Неизвестная трагедия А. С. Грибоедова о князе Владимире: опыт реконструктивного анализа / С. С. Минчик // Вопросы русской литературы: Межвуз. науч. сб. - Симферополь: Крымский архив, 2009. - № 16 (73). - С. 68-84.

Мінчик С. С. Тема смерті та її генеза в «українських» листах О. С. Ґрибоєдова / С. С. Мінчик // Історико-літературний журнал. - Одеса: Вид-во ОНУ iм. I. I. Мєчникова, 2009. - Вип. 16. - С. 280-288.

Минчик С. С. Байроновская модель паломничества в контексте научной проблемы «Грибоедов и Украина» / С. С. Минчик // Актуальнi проблеми i перспективи дослiджень лiтературы зарубiжних країн: Зб. наук. праць. - Сiмферополь: Кримський архiв, 2010. - Вип. 2. - С. 179-191.

АНОТАЦІЯ

Мінчик С. С. «Подорож О. С. Грибоєдова на Південь у|біля| 1825 році|: науково-біографічний контекст і творча- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 - російська література. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2010.

У роботі якнайповніше на сьогоднішній день відновлено історію вивчення проблеми перебування О. С. Грибоєдова в Києві і Криму Уточнено й доповнено уявлення про його київське і кримське оточення, по-новому обґрунтовано кримську «іпохондрію» О. С. Грибоєдова. Також уперше реконструйовано загальні характеристики драматургічного триптиху О. С. Грибоєдова з давньоруської історії, відтворено ідейно-тематичні особливості його ключовоїланки - трагедії про князя Володимира Святославовича. Висвітлено провідну роль кримського щоденника у процесі творчої еволюції Грибоєдова як письменника-інтелектуала, виявлено вплив мандрівки Півднем на пафос грибоєдовського вірша «Хищники на Чегеме».

В дисертації доведено, що південна подорож О. С. Грибоєдова стала знаковою подією його долі й позначилася на загальній системі життєвих (громадянських, духовних) орієнтирів класика та на всіх аспектах його творчої (ліричної, епічної, драматургічної) спадщини.

Ключові слова: подорож на Південь, кримська «іпохондрія», «четверна дуель», ідейно-творча еволюція, художньо-документальна проза, жанр подорожнього щоденника, драматургічний триптих, трагедія, реконструкція.

АННОТАЦИЯ

Минчик С. С. «Путешествие А. С. Грибоедова на Юг в 1825 году: научно-биографический контекст и творческая рефлексия». - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 02 - русская литература. Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2010.

В диссертации представлена самостоятельно выработанная концепция путешествия А. С. Грибоедова в Киев и Крым, ознаменовавшего новый этап в развитии его жизненных и творческих позиций.

В работе наиболее полно на сегодняшний день восстанавливается история вопроса о пребывании А. С. Грибоедова на Юге, впервые осуществляется научно-критическая экспертиза трудов по данной теме. Выясняется, что путешествие 1825 года, по сложившейся в науке инерции, связывалось и до сих пор связывается с участием драматурга в деятельности радикальных организаций. Как следствие, без должного внимания остаётся ряд важных обстоятельств южной поездки Грибоедова, анализ которых позволяет объективно и в полной мере оценить её творческую составляющую. В диссертации осуществляется попытка исследовать посещение литератором Киева и Крыма в контексте неучтённых событий его гражданской и творческой судьбы.

В результате корректируются и дополняются представления об окружении Грибоедова той поры. На основании этого устанавливается, что значительное место в ряду лиц, близких к писателю во время путешествия, занимали не представители революционного подполья, а религиозные деятели, промышленники и литераторы. Благодаря этому выявляется и комплекс вопросов, привлекших внимание Грибоедова в связи с целями предпринятого путешествия и эволюцией его взглядов на жизнь и искусство.

В научный оборот вводятся неизвестные грибоедовистике архивные материалы, в свете которых по-новому объясняется внутренний кризис драматурга, традиционно именуемый крымской «ипохондрией». Обнаруживается, что её приступ был вызван посещением крымского имения Саблы, с хозяином которого, графом А. П. Завадовским, Грибоедова связывало участие в «четверной дуэли» 1817 года, завершившейся гибелью В. В. Шереметева. Выясняется, что это событие, явно недооценённое наукой, решительно повлияло на сущность аксиологии Грибоедова, обусловив ее трансформацию и сказавшись на творческих исканиях писателя.

В исследовании впервые анализируется воздействие киевского и крымского этапов путешествия на формирование литературных замыслов автора разной жанрово-родовой природы. В частности, реконструируются общие характеристики драматургического триптиха из древнерусской истории и его ключевого звена - трагедии о князе Владимире Святославиче, в работе над которой Грибоедов надеялся с наибольшей силой проявить свой талант драматурга. Раскрываются идейно-тематические особенности этой трагедии, их обусловленность мучительными раздумьями писателя о своей причастности к трагическому исходу «четверной дуэли», связь последних с причинами, по которым текст задуманного сочинения так и не дошёл до наших дней. Обосновывается ключевая роль крымского дневника в процессе творческой эволюции Грибоедова как писателя-интеллектуала, определяется место данного произведения в границах его художественно-документальной прозы. Показывается, как отразилось странствие по Югу и на пафосе грибоедовского стихотворения «Хищники на Чегеме».

Таким образом, аргументируется трактовка южного путешествия А. С. Грибоедова как знакового события в его судьбе, повлиявшего на общую систему жизненных (социальных, духовных) ориентиров и на все стороны творческого (драматического, лирического, эпического) наследия. Очерчивается перспектива дальнейшей работы, нацеленной на общее переосмысление биографии и литературного пути классика с опорой на те подходы, которые выработаны и реализованы в диссертации применительно к вояжу 1825 года.

Ключевые слова: путешествие на Юг, крымская «ипохондрия», «дуэль четверых», идейно-творческая эволюция, художественно-документальная проза, жанр путевого дневника, драматургический триптих, трагедия, реконструкция.

SUMMARY

S. S. Minchik. “A. S. Griboyedov's Travel Southwards in 1825: Scientific-Biographical Context and Creative Reflection”. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology. Speciality 10.01.02 - Russian Literature. - Tavrida National V. I. Vernadsky University, Simferopol, 2010.

This thesis focuses on the originally worked-out conception of A. S. Griboyedov's Travel to Kiev and to the Crimea which had marked a new period in his course of life and creative stand.

The scientific-critical examination of works, which deal with study of A. S. Griboyedov's “south” travel, is carried out for the first time in this thesis. Previous ideas of his milieu in Kiev and in the Crimea are specified and some details are added. A. S. Griboyedov's Crimean “hypochondria” is explained in a new way. General description of dramaturgic triptych from Old Russian history and its key part - tragedy about Prince Vladimir Svyatoslavovich - are reconstructed for the first time. The main role of the Crimean diary in process of Griboyedov's creative evolution is substantiated. It is shown in the thesis how Griboyedov's travel southwards influenced upon the emotion of his poem “Beasts of Prey on Chegem”.

So interpretation of A. S. Griboyedov's travel southwards is argued as a marquee event in his destiny. This travel influenced the system of his life (social and spiritual) guidelines and all the aspects of the creative (drama, lyric, epic) heritage.

Key words: travel southwards, Crimean “hypochondria”, four-handed duel, idea and creative evolution, fiction-documentary prose, genre of itinerary, dramaturgic triptych, tragedy, reconstruction.

Размещено на Allbest.ru