"Обломов" І.О. Гончарова: жанрові особливості та роль у процесі розвитку російського роману ХIХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

УДК 821.161.1 - 31 (Гончаров)(043.3)

«Обломов» І. О. Гончарова: жанрові особливості та роль у процесі розвитку російського роману ХIХ століття

10.01.02 - російська література

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Малиновський Артур Тимофійович

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі світової літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Раковська Ніна Михайлівна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри світової літератури.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Філат Тетяна Віталіївна, Дніпропетровська медична академія, завідувач кафедри мовної підготовки;

кандидат філологічних наук, доцент Савоськіна Тетяна Олексіївна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, проректор з наукової роботи.

Захист відбудеться «21» квітня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К?41.051.10 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул.?Преображенська, 24.

Автореферат розіслано «____» березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. М. Шевченко

роман темпоральний синтез

АНОТАЦІЯ

Малиновський А. Т. «Обломов» І. О. Гончарова: жанрові особливості та роль у процесі розвитку російського роману ХIХ століття. "ОБЛОМОВ" І. О. ГОНЧАРОВА: ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РОЛЬ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ

РОСІЙСЬКОГО РОМАНУ ХIХ СТОЛІТТЯ- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 - російська література. - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса, 2010.

У дисертації проаналізовано жанрові особливості роману І. О. Гончарова «Обломов» з точки зору здійснюваного в ньому художнього синтезу та встановлюється зв'язок утворюючих його компонентів із суміжними структурно-змістовними аспектами російського роману ХIХ століття. Вперше на системному рівні розглянуто роман І. О. Гончарова як епічне ціле, що поєднує в собі два протилежних складники: романічне у функції жанрової стратегії твору та ідилічне як його жанроутворюючий компонент. Систематизовано чинники, за допомогою яких обидва компоненти утворюють жанровий синтез: взаємодія жанру та стилю, творчий діалог суміжних за своїми якостями жанрів, парабола як форма романної цілісності, мотивна організація, ідилічна модальність. Розглянуто шляхи і засоби трансформації романічної та ідилічної структур. Простежено основні лінії розвитку російського роману ХIХ століття.

Ключові слова: жанр, жанрова модальність, жанрово-родова динаміка, художній синтез, романічний, етологічний, епічний, ідилія, хронотоп, парабола.

АННОТАЦИЯ

Малиновский А. Т. «Обломов» И. А. Гончарова: жанровые особенности и роль в процессе развития русского романа ХIХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - русская литература. - Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова. - Одесса, 2010.

В диссертации впервые предпринимается комплексное исследование жанрового целого «Обломова» И. А. Гончарова, а также его влияния, места и роли в истории русского романа ХIХ века. Анализ «Обломова» под этим углом зрения предполагает, во-первых, соотнесенность в нем таких противоборствующих жанровых начал, как романическое и идиллическое, а во-вторых, выявление их типологического сходства со смежными по своим моделирующим качествам жанровыми компонентами в русской литературе ХIХ века. Установлено, что в романе И. А. Гончарова родовая форма эпики конкретизируется в виде нравоописательного типа произведения. Его признаки и свойства воплощаются в идиллии как разновидности нравоописания. Благодаря единству, устойчивой связи между романом и идиллией, в «Обломове» реализуются основные особенности классически-канонической романной формы середины ХIХ века. Особое внимание диссертанта уделено обоснованию специфики художественного синтеза в «Обломове» И. А. Гончарова, исследованию его путей, механизмов и уровней.

Обосновывается вывод о том, что синтез в романе «Обломов» осуществляется прежде всего в различных формах жанрово-стилевого единства. Оно определяется соотнесением статики и динамики, описания и повествования. Синтез в «Обломове» также обусловлен диффузностью отношений между нравоописательными жанрами, что находит выражение в идилличности, утопичности, сатиричности романа. Вычленяется уровень наджанрового синтеза, реализующегося в форме сна как полифункционального, поливалентного образа и параболы как формы романной целостности.

Исследование романа как жанрообразующей стратегии «Обломова» позволяет сделать вывод о том, что автор прибегает к новым способам и средствам отображения внутренней жизни героя. Моделирование романной коллизии демонстрирует с наибольшей отчетливостью динамическое начало произведения. Устанавливается также связь романной динамики со статичностью нравоописания. В связи с этим исследуется трансформация романического.

Составляющей жанрового целого «Обломова» является идиллия, в которой конкретизируются и углубляются особенности романного типа. При этом идиллическое исследуется в аспекте жанровой модальности.

Установлено, что в жанровом целом «Обломова» И. А. Гончарова концентрируются основные тенденции предшествующей и последующей стадий развития русского романа. Определяется место, роль и значение романа И. А. Гончарова в общем процессе развития жанров в русской литературе ХIХ века. В связи с этим прослеживается динамика литературного процесса в России, осмыслению которой способствует раскрытие сложных взаимоотношений между жанрово-родовыми структурами литературы.

В диссертации обосновывается вывод о том, что «Обломов» И. А. Гончарова с точки зрения реализуемого в нем жанрового типа предстает классической романной формой, обретающей художественную зрелость на основе формирующегося в ней жанрового целого, сбалансированного подвижно-устойчивым соотношением между различными его составляющими.

Ключевые слова: жанр, жанровая модальность, жанрово-родовая динамика, художественный синтез, романический, нравоописательный, эпический, идиллия, хронотоп, парабола.

SUMMARY

Malynovskyy A. T. Oblomov by I. Goncharov: genre peculiarities and role in the process of development of the Russian novel of ХIХth century. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Philology. Speciality 10.01.02 - Russian Literature. - Odessa Il'ia Mechnikov National University. - Odessa, 2010.

The dissertation deals with the analysis of genre peculiarities of the novel Oblomov by I. Goncharov from the point of view of artistic synthesis. The dissertation defines the connection of the components of the novel with the related structural-semantic aspects of the Russian novel of ХIХth century. The novel by I. Goncharov is first regarded on the systematic level as a whole which unites two opposite constituents: novelistic constituent as its genre strategy and idyllic constituent as its genre-making component. There are systematized the factors which help the two constituents to make genre synthesis: interaction of genre and style, creative dialogue between the genres related in their features, parabola as a form of novelistic integrity, motive organization, idyllic modality. The ways and methods of transformation of novelistic and idyllic structures are analyzed. The main lines in the evolution of the Russian novel of ХIХth century are observed.

Key words: genre, genre modality, genre-generic dynamics, artistic synthesis, novelistic, etological, epic, idyll, chronotop, parabola.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Російський роман ХIХ століття - складне і водночас самобутнє явище літературного процесу. Дослідження жанру, жанрових різновидів і модифікацій російського класичного роману є перспективним напрямком літературознавства, який дозволяє осмислити основні закономірності розвитку літератури: динаміку художніх епох, специфіку творчого мислення письменників, зрештою, стадіально-фазовий розвиток жанру роману в російській літературі ХIХ століття. Особливо актуальним є дослідження жанру в його динаміці, мінливості. Жанр доцільно розглядати в «комплексі ідейно-естетичних причин його виникнення, розвитку, видозміни, занепаду, відродження, у зв'язку з історико-суспільною ситуацією епохи, у двосторонньому зв'язку з розвитком літературного напряму, течії, із внутрішньолітературним процесом послідовності і заперечення раніше досягнутого, з розвитком критики і теорії». Оскільки жанр репрезентує «літературу в мікрокосмі», то, завдяки своїй «формотворчій силі» та «еластичності», він є поняттям синтетичним. Про це свідчить культурологічний вимір категорії жанру, який дозволяє розглядати ті чи інші явища в широкому діапазоні. Саме цим пояснюється «залежність жанру від культурних явищ, роль жанру у процесі зміцнення суспільних конвенцій… у формуванні контексту свого функціонування».

Врахування зазначених характеристик жанру дає змогу простежити динаміку російського літературного процесу ХIХ століття, зокрема, місце і роль у ньому роману та його різновидів. Як пише Є. М. Черноіваненко, «кожна епоха в розвитку літератури не просто породжує якісь нові жанри, не просто вибудовує свою ієрархію жанрів, - у кожну епоху більш-менш змінюється сама природа жанру». Це насамперед стосується і вивчення різних аспектів роману як жанру. Потреба в їх комплексному осмисленні вже існує давно. На думку А. О. Слюсаря, «механізм створення жанрових різновидів роману ще недостатньо досліджений у літературознавстві, щоб можна було з усією впевненістю говорити про характер його функціонування».

Особливо актуальним і важливим завданням є створення системної історії російського роману середини й останньої третини ХIХ століття. Недостатня дослідженість шляхів та механізмів здійснення синтезу в ньому зумовлена тим, що, з одного боку, ми маємо справу з утвердженням жанру роману, тобто із набуттям ним зрілості у 50 - 60 роки ХIХ століття, а з другого боку, з його розквітом у наступні десятиліття. Все це ускладнює, максимально диференціює процес жанрово-родової динаміки російської літератури цього часу. Стан його вивчення в літературознавстві не може задовольняти. Механізм взаємодії, синтезування жанрових компонентів та міжродових структур досліджено поки що недостатньо.

Саме цим зумовлена необхідність дослідження жанрової специфіки роману І. О. Гончарова «Обломов». До її з'ясування й аналізу зверталися в різні часи М. Пруцков, Ю. Лощиц, В. Мельник, В. Недзвіцький, В. Кантор, М. Отрадін, О. Краснощокова. Однак розв'язання даної проблеми на сучасному етапі важко визнати задовільним. Це пояснюється, в першу чергу, тим, що, як зазначає О. Постнов, «вивчення творчості Гончарова важко складається в єдиний процес, тому неможливо однозначно говорити про його результати». У літературознавстві відсутні роботи, які б розглядали жанр «Обломова» в його цілісності. Дослідників цікавлять лише окремі його аспекти, увагу зосереджено тільки на окремих жанрових компонентах. Між тим, необхідність комплексного розгляду жанрової природи твору І. О. Гончарова давно констатується вченими, адже І. О. Гончаров є творцем російського роману у власному розумінні цього слова. Визначаючи його місце та роль у процесі розвитку жанрів у російській літературі ХIХ століття, В. Б. Мусій пише про те, що «найпершим з російських письменників роман, який відповідає всім своїм жанровим ознакам, створив І. О. Гончаров».

Аналіз «Обломова» в аспекті жанру дозволить розширити і поглибити уявлення про принципи внутрішньо- та міжжанрової взаємодії, а також про шляхи та механізми інтегрування жанрових компонентів у романну цілісність. Вивчення цих механізмів повинне вестися з урахуванням жанрового досвіду, що передував І. О. Гончарову, і разом з тим, із дослідженням впливу цього досвіду на шляхи наступного розвитку російського роману ХIХ століття.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у межах планової наукової теми кафедри світової літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Дослідження моделі світу в художньому тексті» (номер державної реєстрації 0106U006198). Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Наукової координаційної ради при Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» (протокол № 4 від 3 листопада 2009 р.).

Об'єктом дослідження є роман І. О. Гончарова «Обломов». Визначенню його місця та ролі в історико-літературному процесі сприяє розгляд його жанрової природи у контексті романної традиції 1830 - 1880-х рр.

Предметом наукового дослідження стали жанрово-типологічні аспекти роману І. О. Гончарова «Обломов» у їхній співвіднесеності з жанрово-родовою динамікою російської літератури ХIХ століття.

Мета дослідження - комплексний аналіз жанрової специфіки роману І. О. Гончарова «Обломов» як синтетичної форми, що інтегрує різножанрові компоненти і висвітлює на цій основі його роль та вплив у процесі розвитку російського роману ХIХ століття.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційному дослідженні передбачалося вирішити такі завдання:

1. Обґрунтувати теоретико-методологічні і типологічні аспекти жанру роману як форми цілісності, що реалізується в єдності типу твору і форми роду.

2. Розглянути та систематизувати співвідношення статико-описового та динамічно-темпорального складників жанрово-стильового синтезу в романі «Обломов».

3. Встановити і простежити шляхи та механізми здійснення в «Обломові» І. О. Гончарова синтезу етологічних жанрів.

4. Виявити багатоаспектність і полівалентність романічного як жанроутворюючої категорії в романі І. О. Гончарова.

5. Показати роль і функції ідилічного компонента у формуванні жанрового цілого в «Обломові».

6. З'ясувати місце і роль роману І. О. Гончарова «Обломов» у контексті жанрово-родової динаміки російської літератури ХIХ століття.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі історії і теорії літератури. Методологічною базою вивчення жанру роману як типу цілісності, а також його теоретичної моделі в історичному висвітленні слугували роботи М. Бахтіна, С. Бройтмана, А. Большакової, М. Гіршмана, В. Головчинер, Н. Драгомирецької, Н. Копистянської, Ю. Крістевої, Н. Лейдермана, Р. Сендики, А. Слюсаря, Н. Тамарченка, Цв. Тодорова, Р. Веллека, О. Уоррена, В. Халізева, Є. Черноіваненка, Л. Чернець.

Напрямки вивчення творчості І. О. Гончарова визначаються важливими у методологічному плані працями літературознавців Ю. Алексєєва, Н. Борзенкової, Є. Дмитрієвої, Є. Еткінда, В. Зарви, В. Кантора, Є. Краснової, Є. Краснощокової, Ю. Лебедєва, Ю. Лощица, Є. Ляпушкіної, В. Мельника, Н. Нагорної, В. Недзвіцького, А. Нямцу, М. Отрадіна, О. Постнова, О. Фаустова.

Методи дослідження. Мета і завдання роботи зумовили використання кількох методів. Фундаментальним, базовим постає типологічний метод. За допомогою порівняльно-історичного методу ведеться дослідження динамічних змін, що простежуються в структурі ідилічного жанрового компонента і визначають його історичний «об'єм». Цей метод є у безпосередньому зв'язку зі структурно-семантичним, на основі якого дослідження жанрової структури ведеться у співвіднесеності з різними рівнями макро- і мікропоетики. Використовувались також елементи герменевтичної інтерпретації та мотивного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- доведено амбівалентну статико-динамічну природу жанрово-стильового синтезу в романі І. О. Гончарова «Обломов»;

- встановлено вплив стилеутворюючого фактора у здійсненні синтезу суміжних етологічних жанрів у романі «Обломов»;

- як форму наджанрового синтезу кодифіковано параболу, реалізовану у притчовому та казково-міфологічному началах роману І. О. Гончарова;

- виявлено моделюючі функції романічного як жанроутворюючої категорії, яка інтегрує компоненти не суміжних з нею жанрових груп в «Обломові» І. О. Гончарова;

- розроблено типологію романічного, а також досліджено шляхи його трансформації в «Обломові» І. О. Гончарова;

- розглянуто в аспекті жанрової модальності категорію ідилічного в «Обломові»;

- розроблено типологію ідилічного у романі «Обломов»;

- запропоновано дослідження жанрової специфіки роману І. О. Гончарова «Обломов» у співвідношенні з розвитком російського роману ХIX століття.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації можуть бути використані у подальшій розробці питання про специфіку романного жанру в творчості І. О. Гончарова, динаміку жанрово-родових змін у російській літературі ХIХ століття, створення системної історії російського роману. Отримані результати використано дисертантом при викладанні лекційних курсів та спецкурсів на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Матеріали дисертації також можуть бути використані при викладанні російської і зарубіжної літератури в загальноосвітніх школах, гімназіях та ліцеях. Результати дослідження можуть слугувати допоміжним матеріалом при написанні методичних розробок, навчальних програм, планів практичних та семінарських занять, а також навчальних посібників з історії літератури і наукових досліджень з методики аналізу епічних жанрів та тих чи інших аспектів творчості І. О. Гончарова.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри світової літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Основні положення роботи пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: «Міф і легенда у світовій літературі» (Чернівці, 2000), ІІ науковій конференції молодих учених (Київ, 2000), «Роди і жанри літератури» (Одеса, 2001, 2004), «Русистика и современность» (Одеса, 2003, 2006, 2009; Санкт-Петербург, 2004; Жешув, 2005, 2008), «О. С. Пушкін та світовий літературний процес» (Одеса, 2001, 2004, 2006, 2009), «Серебряный век: диалог культур» (Одеса, 2002, 2006), «Сучасні проблеми літературознавства» (Ізмаїл, 2003), «Поезія у філософії - філософія у поезії» (Одеса, 2003), «Пушкин: исторический факт и легенда в перспективе эпох» (Ізмаїл, 2004), «Литературные жанры: теоретические и историко-литературные аспекты изучения» (VII Поспеловские чтения) (Москва, 2005), «Слов'янські читання» (Ізмаїл, 2007), «Фащенківські читання» (Одеса, 2007, 2008, 2009), «Біографічний метод у сучасному гуманітарному знанні» (Одеса, 2008), «Актуальные проблемы преподавания русского языка и литературы» (Одеса, 2008), Наукова конференція професорсько-викладацького складу і наукових працівників (Одеса, 2003, 2007, 2008). Деякі аспекти дисертації висвітлювались на засіданнях Пушкінської наукової комісії Одеського Будинку вчених та публічних лекціях Одеського філіалу Грецького фонду культури.

Особистий внесок здобувача. Дисертація та всі опубліковані статті, вказані в авторефераті, написані автором одноосібно.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження надруковано 22 статті, з яких 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків і списку використаних джерел (314 позицій). Загальний обсяг роботи - 217 сторінок, із них 182 - основного тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, розкрито теоретико-методологічну базу, сформульовано мету та завдання роботи, визначено наукову новизну, апробацію, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Роман І. О. Гончарова “Обломов” в історико-літературному висвітленні» простежено динаміку критичної та наукової рецепції роману І. О. Гончарова як самобутнього жанрового явища російської літератури середини ХIХ століття.

У підрозділі 1.1. «Роман І. О. Гончарова “Обломов” у критичній рецепції» проаналізовано і систематизовано критичні рефлексії роману І. О. Гончарова як самостійного художнього цілого, що формується на основі об'єктивної творчої манери (М. Добролюбов, О. Дружинін), жанрово-стильової єдності (Ю. Айхенвальд, Д. Святополк-Мирський), поетизації патріархальної ідилії, «цілісного та єдиного патріархального світу, що зберігає доброчесності корінної російської душі» (Ап. Григор'єв), специфічно романічного образу героя (Д. Мережковський), в якому виявляється або національно-архетипічне (В. Розанов), або загальнолюдське (В. Соловйов). При цьому точки зору критиків зіставляються і систематизуються відповідно до їх поглядів щодо творчої манери письменника. Доведено, що оцінка й осмислення роману І. О. Гончарова в критиці сприяє найбільш повному і багатогранному його аналізу як об'єкта літературознавчої рецепції.

У підрозділі 1.2. «Роман І. О. Гончарова “Обломов” як об'єкт літературознавчого осмислення» виявлено актуальні проблеми та пріоритетні напрямки у вивченні різних аспектів творчості письменника і, зокрема, роману «Обломов». Доведено, що в науковій рецепції романної спадщини І. О. Гончарова переважає дослідження поетики його творів. Під цим кутом зору розглянуто праці вчених, в яких проаналізовано специфіку сюжетно-композиційної структури та стильової манери романів І. О. Гончарова, аспекти міфопоетики, засоби психологічного аналізу, особливості мовленнєвої організації і т. ін. Окремо розглянуто праці вчених, присвячених вивченню жанрової специфіки роману І. О. Гончарова «Обломов» або у зв'язку з окремими аспектами поетики, або із урахуванням того чи іншого переважаючого жанрового компонента. При цьому відзначено, що природа самого жанрового цілого лишилася поза увагою літературознавців. Практично недослідженими залишаються шляхи та механізми жанрового синтезу в романі «Обломов». Про них лише принагідно згадується в зв'язку з наявними в «Обломові» трансформацією, динамікою жанрової структури російського роману ХIХ століття (праці В. Марковича, Ю. Манна, В. Недзвіцького, О. Краснощокової та ін.). У дисертації обґрунтовується продуктивність вивчення механізму взаємозв'язку таких жанрових начал, як ідилічне та романічне, а також перспективність подальшого дослідження взаємозв'язку компонентів жанрової структури роману, що сприяє виявленню самого цілого в «Обломові», яке розкривається, в свою чергу, з найбільшою глибиною в контексті розвитку російського роману ХIХ століття.

Другий розділ «Жанр роману як теоретико-методологічна проблема сучасного літературознавства» складається з двох підрозділів, у яких висвітлюються теоретичні аспекти дисертації. Тут розглянуто праці українських і зарубіжних літературознавців з теорії роману та обґрунтовано методику дослідження.

У підрозділі 2.1. «Роман як епічний жанр. Методологія дослідження роману» систематизовано існуючі наукові концепції роману як основоположного епічного жанру. В дисертації акцентується увага на варіативному розумінні роману теоретиками літератури: як жанру, в якому докорінно змінюється тип цілісності (М. Бахтін), як синтетичного утворення, в якому єдність форми роду і типу твору є найбільш усталеною (А. Слюсар, Н. Тамарченко, Л. Чернець), або типу оповідного дискурсу, заснованого на трансформації амбівалентного текстового простору (Ж. Женетт, Ю. Крістева, Цв. Тодоров). Підкреслено, що теоретична рефлексія роману як різновиду епічного жанру має тривалу традицію та вперше набуває системності у філософській естетиці (Ф. Бланкенбург, З. Біркен, Ф. Шеллінг, Г. Гегель). При цьому сучасні літературознавчі концепції розглядаються в безпосередньому зв'язку з попередніми теоріями роману.

В роботі обґрунтовано методологічну значущість жанру роману, який визначає шляхи розвитку словесно-художньої творчості на постепічній стадії. Особливо значна роль роману в процесі розвитку епічних жанрів у російській літературі ХIХ століття. В цьому зв'язку простежено основні шляхи та механізми романізації жанрів. Виявлено домінуючу роль романного синтезу в процесі жанрово-родової динаміки російської літератури. Вирішувані в працях В. Марковича, О. Полякової, В. Вацуро, Н. Старигіної та ін. проблеми романного синтезу дозволили розробити стратегії аналізу роману другої половини ХIХ століття.

У підрозділі 2.2. «Жанр роману як єдність форми роду і типу твору» запропоновано й обґрунтовано методику аналізу епічних жанрів, іманентну класичній моделі твору. В цьому зв'язку проаналізовано праці Н. Копистянської, Л. Чернець, В. Халізева, А. Слюсаря, Н. Тамарченка та інших учених. Встановлено, що категорія жанру посідає проміжне місце між родовою формою і типом твору. В системі епічних жанрів роман виступає в якості цілісного «жанрового типу» (М. Бахтін). Методика аналізу даного жанру зумовлена особливостями застосовуваного до нього типологічного підходу. Його сутність полягає у розробці та послідовній реалізації єдиних критеріїв, параметрів для зіставлення жанрових компонентів як у межах одного твору, так і низки творів, що відносяться до різних жанрових груп.

У дисертації обґрунтовано правомірність: 1) внутрішньотипологічного зіставлення, яке передбачає виокремлення та аналіз на різних рівнях жанрових особливостей роману І. О. Гончарова «Обломов», його складників, між якими утворюється жанрове ціле; 2) зіставлення різних жанрових типів роману в процесі встановлення ролі «Обломова» І. О. Гончарова в історико-літературному процесі ХIХ століття.

Третій розділ «Художній синтез у романі І. О. Гончарова “Обломов”» складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджено шляхи, механізми та рівні здійснення художнього синтезу в романі «Обломов». При цьому вирішуються такі питання: як об'єднуються в одне ціле жанр і стиль у романі І. О. Гончарова; яким чином художнє ціле в «Обломові» пов'язане зі статичним та динамічним началами роману; які форми наджанрового синтезу визначають специфіку художнього цілого роману «Обломов».

У підрозділі 3.1. «Єдність жанру і стилю в “Обломові” І. О. Гончарова» обґрунтовано необхідність виокремлення в романі І. О. Гончарова форм жанрово-стильової єдності, які є передумовою здійснення синтезу в ньому. «Жанр і стиль… постають однаково необхідними характеристиками саме цілісності літературного твору». Дослідженню різних рівнів прояву жанрово-стильового цілого в «Обломові» І. О. Гончарова сприяли як праці теоретиків (С. Авєрінцев, Л. Чернець, В. Халізев), так і історико-літературні концепції вітчизняних та зарубіжних літературознавців (Є. Еткінд, Н. Нагорна, Г. Халачиньська-Вертеляк). У даному розділі доводиться «доцентровий» характер структури роману «Обломов» та у зв'язку з цим зроблено висновок про уподібнення утворюючих роман цілих.

У пункті 3.1.1. «Статика як основа опису побуту в “Обломові”» аналізується така форма жанрово-стильової єдності, як нарис. При цьому відзначено його метажанровий статус у творчості І. О. Гончарова, а також простежено різноманіття жанрових модифікацій нарису як форми статичного відтворення дійсності. На основі виділених ознак і властивостей нарису встановлено шляхи впливу традицій «натуральної» школи на розвиток жанру роману в творчості І. О. Гончарова. В центрі уваги дисертанта - переважно аналіз першої частини «Обломова», в якій романний рух, динаміка передаються «за допомогою тих чи інших статичних форм».

У пункті 3.1.2. «Від статики до динаміки в романі “Обломов”» аналізуються шляхи переходу від описовості, статичності до темпоральності та динамічності роману. Акцент зміщується із зовнішнього на зображення внутрішнього життя у його процесуальності. У результаті констатується більш ускладнена форма жанрово-стильової єдності в «Обломові». Вона виражається у дослідженні внутрішнього світу героїв, різних етапів перебігу кохання в «темпорально-драматичному аспекті» (Ж. Женетт). Доводиться, що предмет і стиль оповіді, знаходячись у різних площинах, принципово не збігаються. Спад романного динамізму, навпаки, виявляється в точці повного їх збігу. Результатом цього стає або підвищений ступінь описовості (відтворення статичності життя в «петербурзькій» та «виборзькій» частинах роману), або втручання в хід оповіді авторського дискурсу, який проявляється в зайвій декларативності та дидактичності (зображення сімейного щастя Штольців).

У підрозділі 3.2. «Сон як форма жанрового синтезу в романі І. О. Гончарова “Обломов”» розглянуто структурно-композиційну роль сну в жанровому цілому «Обломова». Обґрунтовується думка про те, що сон у романі І. О. Гончарова сприяє поглибленню жанрового «об'єму» і у зв'язку з цим характеризується амбівалентністю. Він реалізується як художній образ і умовний прийом водночас. Тому сон в «Обломові» має тринарну структуру, яка складається з концентричних кіл: це сон героя про своє дитинство, апофеоз сну обломовців і, нарешті, вписаний у нього фольклорно-міфологічний образ сну. Подібна структура дозволяє говорити, як пише А. Нямцу, про «багатофункціональний мотиву сну, який давав... можливість створити псевдореалістичні мотивування зображуваного, надавав їх моделям видимість “правдивості”…». В дисертації досліджується також зв'язок між моделюванням багатозначного, полівалентного образу сну та етологічним континуумом твору. Вираженням цього зв'язку і є сон як умовна жанрова форма, яка передає «застій» (Гончаров), статичність життя.

Підрозділ 3.3. «Парабола як форма жанрового синтезу в романі “Обломов”» присвячений виявленню наджанрового рівня художнього синтезу. В якості «оцільняючо-завершальної» (В. Тюпа) його форми в «Обломові» кодифікується парабола. Вона розкривається насамперед у вигляді притчі про Блудного сина. Її просторова реалізація в «Обломові» додатково ускладнюється міфологічними мотивами бенкету та земного раю. В основі притчі та модель світопорядку, яка найбільшою мірою відповідає жанровій природі роману. Разом з тим в «Обломові» стратегії реалізації притчі про Блудного сина корелюють із ідилічною структурою хронотопу. Сюжетно найбільш розгорнутою є «фаза» повернення до патріархально-ідилічного мікрокосму (Обломов) або до усвідомлення на засадах філософської рефлексії цінностей першовитоків буття (Штольц). У зв'язку з цим робиться висновок про амбівалентний циклічно-лінійний характер реалізації в «Обломові» структури притчі про Блудного сина. В дисертації доведено також зв'язок романної параболи в «Обломові» з казково-міфологічним началом. Встановлено сюжетні паралелі з казкою про російського дурня-ледаря Ємелю й античним міфом про Пігмаліона та Галатею. Аналіз структурно-моделюючих можливостей параболи дозволив розширити уявлення про межі та стратегії жанрового синтезу в романі І. О. Гончарова «Обломов».

Четвертий розділ «Специфіка романічного як жанроутворюючого начала в “Обломові” І. О. Гончарова» присвячений дослідженню жанрової властивості, невід'ємно пов'язаної зі шляхами та засобами створення «романності». Її аналіз ведеться з урахуванням «трьохмірності» романної структури, у межах якої здійснюється синтез.

У підрозділі 4.1. «Моделювання образу “людини ідилії” в романі І. О. Гончарова “Обломов”» аналізуються передумови визрівання романного конфлікту. Його специфіка полягає в тому, що в зіткнення зі світом вступає герой ідилічного складу. Воно проявляється у відображенні процесу докорінної ломки патріархально-ідилічного устрою й обраною внаслідок цього особливою позицією ідилічного героя в романному світі. Обломов стає на позиції «чужого» в «своєму» просторі, в результаті чого притаманна йому ідилічність трансформується в чудацтво, що є однією з найбільш радикальних форм протиставлення себе світу. В розділі доведено, що це протиставлення уможливлюється на основі виявлення зв'язку між ідилічним світовідчуттям героя і романним цілим.

Підрозділ 4.2. «Динамічне начало в романі І. О. Гончарова “Обломов”» присвячений виявленню та обґрунтуванню пріоритетності динамічного як жанрової константи роману. Динаміку розглянуто як основний спосіб розкриття романічного і простежено на кількох структурно-семантичних рівнях.

У пункті 4.2.1. «Мотив “згасання” як сюжетоутворюючий у романі І. О. Гончарова “Обломов”» акцентовано увагу на відтворенні письменником духовної деградації героя роману. В зв'язку з цим виявлено підвищений статус мотиву «згасання», який, за словами самого І. О. Гончарова, «є панівним у романі». Найбільш адекватним способом його реалізації є хронотоп шляху. В ньому внутрішнє життя героя розгортається в його процесуальності, динамічності. «Романність» “Обломова”, заснована на неспівпаданні героя з самим собою і своєю долею, визначає його амбівалентність, внутрішню суперечливість. У зв'язку з цим в дисертації виявлено й проаналізовано співприродну романному жанру діалогічну ситуацію «дзеркала в дзеркалі» (В. Махлін). У ній всебічно розкриваються та взаємовідображуються два антитетичних начала в особистості Обломова: просвітницьке та патріархально-ідилічне.

У пункті 4.2.2. «Мотив становлення героя в романі І. О. Гончарова “Обломов”» фокусується увага на кожному зі складників окремо. В даному розділі розкривається жанроутворююче значення хронотопу роману виховання у відображенні письменником зміни життєвих укладів крізь призму внутрішнього світу героя. Схожість «Обломова» І. О. Гончарова з романом виховання проявляється насамперед в особливому співвідношенні статичного та динамічного начал. Воно по-різному розкривається в таких жанрових варіантах зображення становлення героя, як біографії Обломова та Штольца. Відповідно у виокремленій в «Обломові» жанровій структурі роману виховання послідовно чергуються то статика, тобто зображення осідлого, патріархально-ідилічного, то динаміка, що ґрунтується на відцентровому та відтворює зустріч із «чужим», просвітницько-європейським світом. При цьому обидва варіанти, не дивлячись на властивий їм «ідилічно-циклічний інгредієнт» (М. Бахтін), нагадують щось на кшталт біографії в мініатюрі, яка стає частиною романного цілого. Підкреслюється, що переважаючим є динамічне начало.

Його виявлення сприяє встановленню в пункті 4.2.3. «Мотив кохання як жанроутворюючий у романі І. О. Гончарова “Обломов”» романічного «фокусу», або «центру роману» (Є. Еткінд). Зв'язок мотиву кохання з жанром відображається насамперед у русі хронотопу, який передає перехід від статики до динаміки. При цьому характер динаміки змінюється, оскільки вона втілюється безпосередньо в сюжеті твору. Створювана автором «поема витонченого кохання» (І. Гончаров) складає динамічне «ядро», «фокус» роману. Моделюється щось подібне до роману в романі, в якому підвищується роль випадку, казусу, що змінюють усталений хід життя. Ця динаміка, процесуальність досліджується дисертантом як з точки зору реалізації в драматичній структурі сюжету, так і в плані виявлення її структурно-жанрових компонентів (аналіз листа Обломова до Ольги Ільїнської).

У підрозділі 4.3. «Шляхи трансформації романічного в “Обломові” І. О. Гончарова» досліджено та систематизовано модифікації романічного начала, яке вступає у взаємодію з елементами інших жанрів. Дисертант виокремлює два шляхи подібної трансформації.

У пункті 4.3.1. «Статика як основа романічного сюжету в “Обломові” І. О. Гончарова» йдеться про наявні в романі процеси жанрової інтерференції. В цьому зв'язку демонструються механізми творчого діалогу романічного та етологічного. Трансформація романічного аналізується у світлі впливу на нього статичності опису побуту, що розглядається, в свою чергу, «не у вузькому значенні, а в широті діапазону передроманної структури». При цьому відзначено, що динамічне зображення кохання змінюється на «площинну» статику опису побуту. Даний прояв синтетизму є загальним вираженням жанрової структури російського класичного роману ХIХ століття.

У пункті 4.3.2. «Роман як “картина побуту” в “Обломові” І. О. Гончарова» модифікація романічного виступає у вигляді статико-динамічної єдності, яка дозволяє передавати «звичаї у русі» (Л. Чернець). Виявлено й обґрунтовано жанрово-типологічну варіативність даної модифікації романічного. Підкреслюється несхожість цієї модифікації романічного із суміжними жанровими варіантами. Зображення життєвого шляху Штольців багато в чому нагадує «вставну новелу» (О. Краснощокова). Подібний жанровий ракурс є результатом включення в романну структуру «Обломова» «критико-утопічного потенціалу пасторального жанру», на основі якого моделюється можливість здійснення в житті героїв «природно-культурного» (В. Топоров) та міжкультурного синтезу.

П'ятий розділ «Ідилічне як форма вираження жанрової модальності в романі І. О. Гончарова “Обломов”» присвячений аналізу ідилічного як жанрового компонента, що підсилює в «Обломові» ознаки і властивості типу твору. В дисертації розглядаються та систематизуються концепції ідилічного, котре співвідноситься з категорією жанрової модальності, що є «атрибутивною властивістю жанру виражати усталене ставлення до будь-якого об'єкта своєї рефлексії». Обґрунтовано специфіку і типологію ідилічного жанрового начала в романі І. О. Гончарова «Обломов».

У підрозділі 5.1. «“Сон Обломова”: ідилічний хронотоп і жанр» аналізується фрагмент роману, в якому ідилічна модальність реалізується в найбільш сконцентрованому вигляді. В цьому зв'язку обґрунтовано думку про те, що «Сон Обломова» - це «фокус» ідилічного в романі. Його вираженням постає ідилічний хронотоп, структура якого характеризується максимальною стратифікованістю, що передбачає дрібне членування зображуваного на часо-просторові сегменти. Конститутивними характеристиками ідилічного хронотопу є циклічність часу, замкненість та непроникливість простору, єдність ритмів життя людини і природи. В даному підрозділі також виявлено і продемонстровано жанроутворюючі функції ідилічного хронотопу в «Обломові».

Їх докладний аналіз веде до створення в підрозділі 5.2. «“Сон Обломова” як вираження єдності ідилічних “реальностей” цілісної моделі патріархально-ідилічного світоустрою та виявлення в ній певної «структури» і «семантики». Реалізацією цієї моделі є насамперед єдність ідилічних «сусідств» та «реальностей» (М. Бахтін), організуючих та «цементуючих» циклічно-безперервний ритм життя, на якому заснований ідилічний світопорядок. Вираженням усталеності, стабільності життя патріархальної спільноти є визначальні для обрядів і ритуалів культ їжі та невід'ємні від нього сміх, сон, смерть. У зв'язку з цим аналізуються так звані парні сусідства в ідилії: народження та смерть, їжа та сміх, їжа та сон, сон та смерть. Дифузні відносини між ними зумовлюють цілісність та «щільність» етологічного континууму роману.

У підрозділі 5.3. «Шляхи трансформації ідилічного в романі І. О. Гончарова “Обломов”» простежуються модифікації ідилічного під впливом суміжних жанрових компонентів. Встановлюється варіативність даних модифікацій стосовно інваріанту, «фокусу» ідилічного - «Сну Обломова».

У пункті 5.3.1. «Від ідилії до антиідилії в “Обломові” І. О. Гончарова» йдеться про посилення ролі сатиричного начала у відображенні руйнації патріархально-ідилічного світоустрою. У зв'язку з цим підкреслено вплив на ідилію жанру фізіологічного нарису. Також констатується та обґрунтовується перетворення ідилії на свій антижанр - «антиідилію» (П. Тірген). Її вираженням є насамперед «петербурзький» хронотоп роману.

У порівнянні з аналізом «петербурзької» антиідилії у пункті 5.3.2. «Ідиліко-утопічний синтез: трансформація пасторальної модальності в романі “Обломов”» підкреслюється суттєва різниця «витонченої» ідилії Обломова, конструйованої на основі поетизації. Розглядається трансформація традиційної ідилії під впливом утопічної жанрової константи.

Дисертант зосереджує увагу на виявленні можливостей творчого діалогу, синтезу патріархально-селянської та садибної ідилій. Оскільки в реальності подібний синтез є недосяжним, то створювана Обломовим ідилія естетично сублімована, штучно утворена. Тому закономірно, що ідиліко-утопічна єдність постає як жанрове інобуття героя.

У пункті 5.3.3. «Від пасторалі до патріархальної ідилії: епізація ідилічного в “Обломові”» йдеться про модифікацію ідилії, найбільшою мірою наближеною до свого інваріанту в «Сні Обломова». Між «обломовською» та «виборзькою» ідиліями встановлено парну схожість насамперед на рівні організації часо-просторових відносин та епічності відображення. Разом з тим акцентовано увагу на відмінностях у характері епізації обох ідилій: 1) «виборзька» ідилія має дискретно-фрагментарний характер, у ній на першому плані не стільки цілісність ідилічного життя, як у «Сні Обломова», скільки його розчиненість у побуті; 2) «жива ідилія» Виборзької сторони є прозаїчною, на відміну від заснованої на казково-поетичному началі «обломовської» ідилії; 3) відтворення ідилічних культів, «щасливого побуту» (Л. Пумпянський) є багато в чому зниженим та профанованим у порівнянні з їхньою сакралізацією в справжній ідилії Обломовки.

Дослідження жанрової структури «Обломова» з точки зору його концептуально-синтетичної природи, яка розкривається у протиборстві і разом з тим співіснуванні романічного та ідилічного, дозволяє простежити основні тенденції і закономірності розвитку російського роману ХIХ століття.

Цьому присвячений шостий розділ «Роман І. О. Гончарова “Обломов” у контексті жанрово-родової динаміки російської літератури ХIХ століття», який містить підсумки вивчення процесу розвитку жанру роману в російській класичній літературі. В розділі визначено місце та роль «Обломова» І. О. Гончарова в історії російського роману. Найбільш доцільним є аналіз у напрямку виявлення взаємодії компонентів жанрової структури «Обломова» з типологічно схожими компонентами, що визначають тенденції розвитку російського класичного роману в цілому.

«Обломов» І. О. Гончарова досліджено в контексті трьох етапів розвитку жанру роману в російській літературі: 1) пушкінсько-гоголівського, 2) власне гончаровсько-тургенєвського роману середини ХIХ століття і, нарешті, 3) його розквіту в творчості Ф. М. Достоєвського і Л. М. Толстого. Встановлено спадкоємні зв'язки як усередині творчості І. О. Гончарова, так і в цілому з історією жанру роману та його подальшою трансформацією у все нові й нові різновиди. Особливу увагу приділено виявленню спадкоємності, творчого діалогу роману І. О. Гончарова як самобутнього жанрового явища з традиціями попереднього російського роману. З цією метою проводиться докладний аналіз першого роману І. О. Гончарова «Звичайна історія».

Окремо дисертант приділяє увагу обґрунтуванню специфіки російського роману першої половини ХIХ століття, яка визначається площиною жанрово-родового синтезу. Встановлено схожість «Обломова» І. О. Гончарова з типом образної системи та безпосередньо жанровими компонентами «Євгенія Онєгіна» О. С. Пушкіна, «Героя нашого часу» М. Ю. Лермонтова, «Мертвих душ» М. В. Гоголя. Проте акцентовано більш виражену в жанровій формі «Обломова» «чистоту», «канонічність», принципову «негібридність», які визначатимуть загальні динамічні зрушення в романі 1850-1860-х рр. У зв'язку з цим дисертантом аналізуються в порівняльно-типологічному аспекті романи І. О. Гончарова і І. С. Тургенєва.Також увагу зосереджено на жанровій специфіці останнього роману І. О. Гончарова «Обрив», який став перехідною ланкою на шляху до роману другої половини ХIХ століття. В ньому констатовано тенденцію до універсалізації жанрової структури, яка стане домінуючою в романах Ф. М. Достоєвського і Л. М. Толстого. Певний ступінь масштабності, причетності всезагальному характеризує також «Обломова». Будучи створеним між двома епохами становлення та розквіту російського роману ХIХ століття, «Обломов» саме цим відображає рух його жанрової структури до універсалізації.

Місце та роль «Обломова» І. О. Гончарова як роману, що розділяє і водночас з'єднує дві половини ХIХ століття, визначаються тим, що він став «у контексті російської літератури певним всесвітом естетичних можливостей, кожна з яких не виключає інших». У зв'язку з цим в дисертації робиться висновок про те, що роман І. О. Гончарова «Обломов» відображає загальну картину розвитку епічних жанрів у російській літературі ХIХ століття.

У Висновках узагальнено та систематизовано результати дослідження жанрової структури роману І. О. Гончарова «Обломов» та його місця і ролі в контексті розвитку російського роману ХIХ століття.

Вивчення жанру «Обломова» в аспекті співвідношення романічного та ідилічного компонентів, а також реалізація в ньому синтетичної «трьохмірної» жанрової структури, виявлення й аналіз її складників у контексті жанрово-родової динаміки російської літератури дозволило зробити висновок про формування та утвердження в середині ХIХ століття принципово нового типу романного цілого.

До його основних жанрових чинників можна віднести:

- синтетизм як якісну характеристику романного жанру середини ХIХ століття;

- посилення та конкретизацію епічних властивостей, що є вираженням жанрової чистоти роману;

- романічне як жанроутворюючу стратегію;

- ідилічний компонент як вираження жанрової модальності, що визначає «внутрішню міру» (Н. Тамарченко) роману.

Дослідження критичної і літературознавчої рецепції романістики І. О. Гончарова показало, що найбільш актуальним і вагомим є вирішення питань, пов'язаних із визначенням та обґрунтуванням жанрової специфіки творів письменника. Аналіз «Обломова» в аспекті жанру дає можливість: 1) побачити та виокремити в ньому новий тип жанрового цілого; 2) проілюструвати його місце та роль в історико-літературному процесі ХIХ століття.

Специфіка художнього синтезу в романі «Обломов» визначається співвідношенням статичного та динамічного начал, з якими пов'язана жанрова полівалентність, об'ємність, багатоскладовість. Ці властивості реалізуються насамперед у жанрово-стильовій цілісності, яка передбачає складне «площинне» включення, «переакцентуацію» (М. Бахтін) опису звичаїв в романному континуумі. Багатоаспектним вираженням жанрово-стильової цілісності є взаємодія суміжних жанрів етологічної групи: ідилії, утопії, сатири. Вступаючи між собою в дифузні відносини, вони утворюють одну з жанрових складових «Обломова», його ціле, яке, однак, ще більш виразно та рельєфно проявляється на рівні наджанрового синтезу. Шляхи його реалізації пов'язані з відтворенням ємного, полівалентного образу сна та з параболічною структурою роману «Обломов».

Жанрово-синтетична природа «Обломова» пов'язана з виокремленням у ньому романічного як провідної жанрової стратегії. При цьому специфіка романічного визначається подвійно: 1) як жанрова якість, пов'язана зі шляхами та засобами створення «романності»; 2) як особливість героя та конфлікту. Протиборство в герої двох начал - патріархально-ідилічного та просвітницького - розкривається в динаміці як вагомій складовій романного жанру. Вона створює романічний «фокус» «Обломова». Його взаємодія з іншими жанровими складниками - насамперед етологічними - сприяє виявленню особливого типу романного синтетизму в «Обломові».

Жанроутворюючим компонентом роману «Обломов» є ідилічне. В ньому конкретизується жанровий різновид роману етологічного типу. Інакше кажучи, ідилічний компонент у жанровій структурі «Обломова» адсорбує ознаки і властивості типу твору. При цьому він реалізується на рівні жанрової модальності, яка передбачає напругу між різноприродними жанрами, зокрема, ідилією та заснованому на ідилічному структурно-змістовному компоненті романом.

В аспекті жанрово-родової динаміки російської літератури ХIХ століття «Обломов» І. О. Гончарова є типом жанрового цілого, в якому «зустрічаються» та схрещуються магістральні лінії розвитку російського роману. Подібне становище «Обломова» в історико-літературному процесі зумовлене тим, що в ньому складається та приймає класично-канонічний вигляд велика епічна форма. Тому цілком закономірним є те, що вона відображає стадіальний розвиток російського класичного роману.

Подальше вивчення роману І. О. Гончарова «Обломов» є перспективним як з точки зору аналізу його жанрової форми, так і в плані історико-літературному, який передбачає співвіднесеність із жанрово-родовою динамікою літературного процесу ХIХ століття. Воно є необхідним етапом на шляху створення системної та цілісної, заснованої на єдиних жанрових критеріях, історії російського роману.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні публікації:

1. Малиновский А. Т. Жанровые особенности романа И. А. Гончарова «Обрыв» / А. Т. Малиновский // Проблеми сучасного літературознавства : [зб. наук. праць / відп. ред. Шляхова Н. М.]. - Одеса, 1999. - Вип. 7. - С. 98-105.

2. Малиновський А. Т. Жанрові та світоглядні риси ідилії в романі І. О. Гончарова «Обломов» / А. Т. Малиновський // Історико-літературний журнал. - 2000. - № 5. - С. 25-30.

3. Малиновский А. Т. О природе художественной целостности в романе И. А. Гончарова «Обрыв» / А. Т. Малиновский // Проблеми сучасного літературознавства : [зб. наук. праць / відп. ред. Шляхова Н. М.]. - Одеса, 2001. - Вип. 9. - С. 67-78.

4. Малиновський А. Т. Художній синтез у романі І. О. Гончарова «Обломов» / А. Т. Малиновский // Історико-літературний журнал. - 2002. - № 7. - С. 228-235.

5. Малиновский А. Т. Идиллическое и утопическое в романе И. А. Гончарова «Обломов» / А. Т. Малиновский // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету / [гол. ред. О. М. Лебеденко]. - Ізмаїл, 2002. - Вип. 12. - С. 149-152.

6. Малиновский А. Т. Функции пародирования в отображении процесса эволюции романтической личности / А. Т. Малиновский // Проблеми сучасного літературознавства : [зб. наук. праць / відп. ред. Шляхова Н. М.]. - Одеса, 2004. - Вип. 13. - С. 24-31.

Додаткові публікації:

7. Малиновский А. Т. Пушкин и Гончаров: тип героя и особенности художественного пространства // Вопросы творчества и биографии А. С. Пушкина. - Одесса, 1999. - С. 112-118.

8. Малиновский А. Т. Деструктивность и гармония вещного мира в романах И. А. Гончарова «Обломов» и «Обрыв» / А. Т. Малиновский // Психологизм в мировой литературе : [учеб. пособие / отв. ред. Н. М. Раковская]. - Одесса, 2001. - С. 112-115.

9. Малиновский А. Т. Пародирование сентиментально-романтического дискурса и пушкинский текст в романе И. А. Гончарова «Обыкновенная история» / А. Т. Малиновский // А. С. Пушкин и мировой литературный процесс : [сб. научн. статей по материалам международной научной конференции, посвященной памяти профессора А. А. Слюсаря (г. Одесса, 19 - 20 октября 2001 г.)]. - Одесса : Астропринт, 2002. - С.132-138.