Художня своєрідність архетипів дому, дороги і дитини (на матеріалі романів У. Стайрона "Вибір Софі" і Дж. Барнса "Історія світу в 10ѕ розділах")

Такі стійкі міфологічні прикмети архетипу дому, як зовнішня захищеність, покровительство вищих жіночих і чоловічих істот, духовна єдність тощо не спрацьовують у творах У. Стайрона «Вибір Софі» та Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах». У межах історичного впливу на архетипні чинники відбувається потужна деформація сталих архетипних мотивів мудрого батька, захисту, вищих істот-охоронців тощо. Установлено індивідуально-авторські проекції цього архетипу в моделях «рідний дім», «не-дім» та «антидім». «Не-домами» стають квартири, які винаймають герої, готелі, гуртожитки, ковчег, туристичний лайнер та ін. Простежено основні тенденції наповнення архетипу дому історичними характеристиками й появу моделі «антидому» (вагон, що везе людей до табору смерті, табірний барак, концтабір/в'язниця - У. Стайрон, ковчег як зосередження гріха і світового зла, терористичний полон, психіатрична лікарня, церква як утілення релігійного ізоляціонізму, примусовий «анти-рай» - Дж. Барнс).

Шлях має багатозначну природу. Він може бути реальним (подорож, пересування тощо), метафоричним (життєвий шлях) і віртуальним (спогад, сон, переживання творів мистецтва, зокрема «музичний» шлях). Архетип дороги також наповнюється історичними характеристиками, відбуваються негативні зміни в мотиві «вічного повернення» й набуття досвіду. У дисертації розглянуті біблійна і християнська складові в архетипі дороги. Життєвий шлях Софі (роман У. Стайрона «Вибір Софі») на архетипному рівні подібний на дорогу колами пекла, яку вона проходить спочатку насправді (концтабір Аушвіц у Польщі, напад у підземці в Америці), а надалі у спогадах. У романі Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах» усі частини об'єднані біблійним міфом про Потоп і мотивом подорожі, що привносить свою специфіку в архетип дороги, де вступають в опозицію біблійні алюзії (та ілюзії) і правда світової історії.

Оскільки персонажі обох романів часто опиняються у глухому куті, ми спробували розглянути модель «шлях-лабіринт» як дорогу в безвихідь. У романі У. Стайрона такий шлях матеріалізується як у топографічній площині (блукання героїні містами, країнами, світом), так і у віртуальній («мислимій» - блукання з відчуттям провини лабіринтами пам'яті). Ми акцентували увагу «музичному» шляху як своєрідній формі віртуальної дороги, яка підкреслює головні моменти життя Софі - радісні, драматичні та трагічні. Зазначено, що всі типи шляхів у романі У. Стайрона, які стосуються Софі та Натана, пов'язані з архетипним мотивом неповернення у життєдайну площину.

У свою чергу, роман Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах» уже навіть композиційно відтворює модель лабіринту без виходу на всіх рівнях (фізичному і мисленнєвому). Герої кожного фрагменту/частини роману блукають лабіринтами світу ідей, релігії, кохання, історії, сподіваючись знайти вихід, але зазвичай залишаються в цій пастці. Роман Дж. Барнса - і поліжанрове поєднання, і своєрідний жанровий «лабіринт» як навмисне повторення жанрових прийомів. Розглянуто мотив характерного для англійської літератури водного шляху («Історія світу в 10Ѕ розділах) і виявлено, що він має конотацію катастрофи та смерті.

Аналіз індивідуально-авторського наповнення архетипу дитини у творах У. Стайрона «Вибір Софі» та Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах» дав змогу зробити висновок, що архетип дитини трансформується під впливом історичних подій, особливо Другої світової війни. Усе більше проявляється амбівалентність архетипу дитини, що пов'язана зі втягненням дитини у площину «абсолютного зла» в умовах тоталітаризму. Водночас відбувається традиційний архетипний розподіл на дітей-жертв (у контексті роману - жертв фашизму), та дітей, що потенційно наближаються до катів і відтворюють у мініатюрі психологію соціального насильства. Отже, у зазначених творах немає місця дитині як праобразу Христа у звичному сенсі. Натомість у романі Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах» відсутність детально розвинутих образів дитини («мінус-прийом») тільки підкреслює абсолютну значущість дитини у світі. Усунення дитини з «дорослого» світу призводить до руйнації архетипної домінанти вічного відродження.

Трансформовані індивідуально-авторські архетипи «дім», «дорога» і «дитина» в аналізованих романах У. Стайрона і Дж. Барнса корелюють із положеннями екзистенційної та соціальної філософії про «абсолютне зло». Залежність людини від тоталітарного начала формує трагічні конотації архетипних складників на мотивному, сюжетно-фабульному, композиційному рівнях романів. Нестача в концептуальному полі захищеного «дому», продуктивної «дороги» та «дитини-Бога» як запоруки людяності та дійсного прогресу компенсує функціонування цього образного шару через «мінус-прийом».

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Своеобразие архетипа дороги в романе Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах // Літературознавчий збірник. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Вип. 26-27. - С. 233-240.

2. «Путь-лабиринт» в романе Ч. Буковски «Макулатура» // Літературознавчий збірник. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Вип. 29-30. - С. 241-250.

3. Архетип дома в романе Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах» // Літературознавчий збірник. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - Вип. 33-34. - С. 170-180.

4. «Не-дом» и «антидом» как разновидности архетипа дома в романе У. Стайрона «Выбор Софи» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - Луганськ: ЛНУ, 2009. - № 14 (177). - С. 20-28.

Додаткові публікації

1. К вопросу о переосмыслении библейских мотивов в романе Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах» // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали Другої міжвузівської наукової конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 48-50.

2. Дорога и дом в романе Джона Барта «Плавучая опера» // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали Третьої міжвузівської наукової конференції молодих учених (15-16 лютого 2005 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 204-205.

3. Дорога - путь - лабиринт - тупик в «Ярмарке тщеславия» У. М. Теккерея // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали Четвертої міжвузівської наукової конференції молодих учених (1-3 лютого 2006 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Ч. 2. - С. 221-223.

4. Архетип ребенка в романе У. Стайрона «Выбор Софи» // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали V міжвузівської наукової конференції молодих учених (29-31 січня 2007 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 243-244.

5. Путь Софи как круги ада в романе У. Стайрона «Выбор Софи» // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали VI міжвузівської наукової конференції молодих учених (28-29 січня 2008 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2008. - Т. 1. - С. 28-31.

6. Архетип дома в романах постмодернистской эпохи // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали VII міжвузівської наукової конференції молодих учених (27-28 січня 2009 p.). - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Т. 1. - С. 26-28.

АНОТАЦІЯ

Бондар Н.Ю. Художня своєрідність архетипів дому, дороги і дитини (на матеріалі романів У. Стайрона «Вибір Софі» і Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах»). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації проаналізовано художню своєрідність архетипів дому, дороги і дитини у романах У. Стайрона «Вибір Софі» (Sophie's Choice,1979) і Дж. Барнса «Історія світу в 10Ѕ розділах» (A History of the World in 10Ѕ Chapters, 1989) в ракурсі індивідуально-авторського наповнення цих сталих архетипних моделей історичними й етичними характеристиками. Розглянуто універсальні ознаки літературних архетипів. Досліджено головні міфопоетичні особливості функціонування архетипів дому, дороги, дитини при зображенні тоталітаризму/фашизму. Виявлено концептуальну значущість біблійного компоненту архетипів дому, дороги, дитини в художньому світі означених романів. Доведено, що у художньому вимірі романів немає місця для «рідного дому» та дитини, а функціонування цих архетипів виходить у творах на «мінус-прийом».

Ключові слова: архетип, міфопоетика, хронотоп, дім, дорога, дитина, біблійна символіка, абсолютне зло, тоталітаризм.

SUMMARY

Bondar N. Y. Artistic Originality of the Archetypes of Home, Way and Child (based on the novels by W. Styron Sophie's Choice and J. Barnes A History of the World in 10Ѕ Chapters). - Manuscript.

The dissertation is submitted for the Candidate of Philological Sciences degree, speciality 10.01.04. - Literature of Foreign Countries. - Oles Honchar Dnepropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, 2010.

Artistic originality of the archetypes of home, way and child in the novels by W. Styron Sophie's Choice and J. Barnes A History of the World in 10 Ѕ Chapters from the point of view of the individual author's filling of these steady archetypical models with historical and ethical characteristics are analyzed in the thesis. Universal signs of literary archetypes are considered. The basic mythopoetical features of functioning of the archetypes of home, way and child while depicting totalitarianism/fascism are investigated in the dissertation. The conceptual importance of the biblical component of archetypes of home, way and child are revealed in the art world of the above-mentioned novels. It is proven that there is no place for “native home” and child in the artistic dimension of the novels, and functioning of these archetypes becomes the illustration of “minus-technique”.

Key words: archetype, mythopoetics, temporal-spatial relation, home, way, child, biblical symbolism, absolute evil, totalitarianism.

АННОТАЦИЯ

Бондарь Н.Ю. Художественное своеобразие архетипов дома, дороги и ребенка (на материале романов У. Стайрона «Выбор Софи» и Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах»). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепропетровск, 2010.

Диссертация является системным исследованием художественного своеобразия архетипов дома, дороги и ребенка в романах У. Стайрона «Выбор Софи» и Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах». Установлены фундаментальные архетипические составляющие мотивов и образов дома, дороги и ребенка, а также их индивидуально-авторские проекции в анализируемых романах Стайрона и Барнса. Уточнены мифопоэтические корреляты дома, дороги и ребенка у Стайрона и Барнса с учетом художественно-философского контекста их романов.

В работе рассматриваются такие архетипические составляющие моделей дома, как «родной дом», «не-дом», «антидом». «Не-дом», являясь антиподом «родного дома», определяется вынужденным пребыванием героя вне родных стен. «Антидом» в контексте романа экзистенциально противоположен идее «дома» и даже «не-дома» - это насильственное удержание человека в неком локусе, где царят унижение и смерть. Это библейский ковчег как первичное средоточие греха и зла, барак, вагон с заключенными, корабль беженцев, фашистский концлагерь/тюрьма.

В работе констатируется, что на архетипическом уровне модель «родительского» дома в романах У. Стайрона «Выбор Софи» и Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах» расшатывается за счет трансформации мотивов мудрых наставников, которые не оправдывают высокого предназначения. В результате анализа символики «антидома» делается вывод, что в романах сама мировая история в условиях фашизации и тоталитаризма представляет на метафорическом уровне путь человечества от дома и «не-дома» к «антидому», т.е. к гибели.

В работе установлены архетипические составляющие топографического и виртуального видов пути. Первый связан с физическими передвижениями в художественном хронотопе, второй объединяет идеаторные перемещения во времени и пространстве (воспоминания, сны, мечты и т.д.). Эти типы пути рассматриваются с учетом мифологического, христианского и библейского начал. Показано, что идея невозможности спасения и/или возврата героя на исходные позиции в тоталитарном мире реализуется в сквозном архетипическом мотиве лабиринта.

Установлено, что архетип ребенка в художественном мире романа Стайрона «Выбор Софи» проявляет опасную амбивалентность: наряду с характеристиками чистоты, святости и становления (дитя-ангел, дитя-мудрец, дитя как воплощение идеи вечного обновления) здесь актуализированы черты жестокости, бесчеловечности и равнодушия (дитя-Левиафан, дитя как потенциальное зло). Показано, что катастрофы человечества (земля/история как аналог «дома») от древности до новейшего времени (немецкий фашизм и тоталитарная система в целом, терроризм, массовое забвение общечеловеческих и христианских ценностей), проявленные на архетипическом уровне дома, дороги и ребенка, есть трагический, но закономерный процесс.

Сделано вывод о том, что Стайрон и Барнс предприняли попытку художественного постижения и нравственной оценки социальных феноменов фашизма, расизма и тоталитаризма как разновидностей «абсолютного зла» (Х. Арендт) на новейшем историческом этапе с учетом индивидуально-авторских составляющих таких базовых архетипов, как дом, дорога и ребенок.

Полученные результаты позволяют расширить представления об архетипах дома, дороги и ребенка в романах У. Стайрона «Выбор Софи» и Дж. Барнса «История мира в 10Ѕ главах». Материалы могут быть использованы при разработке общих лекционных курсов по истории зарубежной литературы XX века, а также для тематических спецкурсов по современной англоязычной прозе. Материалы и выводы диссертации дополняют научные представления о творчестве У. Стайрона и Дж. Барнса и могут быть учтены при составлении учебных пособий по зарубежной литературе второй половины XX века.

Ключевые слова: архетип, мифопоэтика, хронотоп, дом, дорога, ребенок, библейская символика, абсолютное зло, тоталитаризм.