Рецепція творчості сестер бронте в українській літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 82.091(043)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Рецепція творчості сестер бронте в українській літературі

10.01.05 ? порівняльне літературознавство

Назаренко Надія Іванівна

Київ ? 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії літератури і компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка письменницький твір література

Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент Гнатюк Мирослава Михайлівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури і компаративістики.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, профессор Зимомря Микола Іванович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри германських мов і перекладознавства;

кандидат філологічних наук Тьопенко Юлія Андріївна, Київський економічний інститут менеджменту, доцент кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться «21» квітня 2011 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

Із дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий “ 16 ” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Наумовська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Тема рецепції художньої спадщини Шарлотти, Емілії та Анни Бронте в українській літературі ще не була предметом окремого дослідження. Незначна кількість критичних та літературознавчих праць, присвячених їхній творчості, має фрагментарний характер. Це видається парадоксом, зважаючи на популярність їх романів серед широкого читацького, найбільше ? жіночого, загалу. Надважлива проблема цих творів - проблема жіночої самостійності й незалежності - є однією з нагальних і сьогодні, в добу глобалізації. Творчість сестер Бронте уособлює певні літературні та культурні інновації й визначає провідні тенденції європейської літератури. Їхні романи не втрачають своєї популярності протягом 160 років і серед українських читачів. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю першого цілісного, всебічного аналізу творчого доробку Шарлотти, Емілії та Анни Бронте та його адаптації до українського грунту.

Наявність різночасових перекладів романів ?Джен Ейр? Ш.Бронте та ?Грозовий перевал? Емілії Бронте, а також їхня типологічна подібність до белетристики Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Любові Яновської, Євгенії Ярошинської дають підставу розглянути проблему рецепції англійської прози у контексті теорії діалогізму та англо-українських літературних взаємин другої половини ХІХ ст.

Триєдиний феномен сестер Бронте - унікальне явище, воно виявило своєрідність розвитку жанру психологічного роману в англійській літературі 1840-1850-х рр. Завдяки їм з'явилися нові типи героїв, здатні до дії, тонкого відчування життя. Шарлотта, Емілія та Анна Бронте, як і їхні сучасники Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей, показували життя з реалістичних позицій, водночас не відмовляючись від високих почуттів і романтичних уявлень.

Несхожі за своєю стилістикою, епічні полотна сестер віддзеркалювали особливості і нюанси світосприйняття активної Шарлотти, мужньої Емілії і чутливої Анни. Для них роман став засобом саморозкриття й самопізнання особистості, з виразним звучанням теми жіночої емансипації. Героїні сестер Бронте відстоюють почуття гідності і самоповаги, відчувають емоційну та духовну значущість, приймають самостійні рішення й досягають мети, відповідаючи за свої помилки. Кожна з них позиціонує себе як самодостатню та незалежну особистість. Письменниці акцентували увагу суспільства на відсутності можливостей для повноцінного розвитку жінок. Закономірно, що їхні твори і в ХХ ст. найбільш затребувані з класики вікторіанської доби.

Протягом другої половини ХХ ст. "бронтезнавство" пройшло кілька стадій розвитку: від моральної біографії, сенсаційно-романтичної візії, психологічної біографії, феміністичного дискурсу до постфеміністського ревізіонізму.

Українська критична рецепція їх літературної спадщини ? це, передусім, розділи в підручниках із зарубіжної літератури, кілька передмов, критичних статей і літературних нарисів та есеїв. Велика роль у популяризації романів Шарлотти та Емілії Бронте в Україні належить М.Рудницькому і Т.Денисовій.

З початком нового століття інтерес українських науковців до літературного феномену сестер посилюється, з'являються критичні праці, що містять ґрунтовний аналіз окремих творів. Це розвідки О.Анненкової, О.Бандровської, Є.Бесараб, Х.Денисюк (Пастух), І.Зіньчука, Г.Теленько.

Здебільшого увага критиків зосереджувалася на романах ?Джен Ейр? Ш.Бронте та ?Грозовий перевал? Е.Бронте, кожен з яких має три варіанти перекладу українською мовою. Романи ?Шерлі? та ?Містечко? Ш.Бронте, ?Агнес Грей? А.Бронте ще чекають свого перекладу і критичного прочитання, як і твір ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? А.Бронте, перекладений 2009 року.

У науковій літературі не прийнято вважати сестер-письменниць феміністками, але їхня поява на літературній арені, проблематика творів, образи головних героїнь свідчать про те, що проблема "жінка - автор і жінка - читач" стала реальністю.

Пожвавлення феміністичного мислення в європейській літературі ХІХ ст. вплинуло також на українську та російську, де жіноче письмо виокремлюється як самобутнє явище. Такі видатні автори того періоду, як Ганна Барвінок, Марко Вовчок, О.Кобилянська, Н.Кобринська, Уляна Кравченко, Леся Українка, Л.Яновська, Є.Ярошинська, О.Енгельгардт, С.Ковалевська, Є.Тур, Н.Хвощинська, М.Цебрікова та інші втілювали різні аспекти теми жіночої незалежності у своїй творчості. Про це писали С.Павличко, В.Агеєва, Т.Гундорова, Н.Зборовська, М.Крупка, В.Погребна, розгорнувши концептуально новаторське прочитання жанрових особливостей жіночої літератури.

Проте залишаються недослідженими контексти та типологічні спільності англійської й української жіночої прози як вияв єдиного європейського літературного процесу. Вивчення універсальних спільностей та відмінностей національних літератур - пріоритетне завдання компаративістики. Цьому сприяють порівняльні методи, базовані на дослідженні контактно-генетичних зв'язків та типологічних особливостей в їх гармонійній єдності. Тому варто звернути увагу на характер і шляхи входження в український художній простір ідей, мотивів, сюжетно-тематичних конструкцій та художніх образів творів сестер Бронте як фундаторок створення розвитку жіночої літературної традиції в Європі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження пов'язана з головним напрямом роботи кафедри теорії літератури та компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також з комплексною проблемою "Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації" (номер державної реєстрації 06 БФ 04401, науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Г.Ф.Семенюк). Тема затверджена вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 15.02.2010 р.).

Об'єктом дослідження є романи Шарлотти Бронте ? ?Джен Ейр?, ?Шерлі?, Віллет? (?Містечко?); Емілії Бронте ? ?Грозовий перевал? (?Буреверхи?); Анни Бронте ? ?Агнес Грей? та ?Незнайомка з Вілдфел-Холу?; а також твори українських авторів, зокрема, Марка Вовчка (романи ?В глушині?, ?Жива душа?, повість ?Три долі?), О.Кобилянської (повість ?Царівна?, роман ?Через кладку?), Н.Кобринської (оповідання ?Дух часу?, ?Ядзя і Катруся?), прозові твори Лесі Українки (?Чашка?, ?Розмова?, ?Жаль?, ?Приязнь?, ?Пізно?), Л.Яновської (повісті ?Мій роман?, ?Тайна нашої принцеси?, оповідання ?Два дні життя?), Є.Ярошинської (повість ?Перекинчики?, оповідання ?Єї повість?).

Предмет дослідження - рецепція творчої спадщини сестер Бронте в українській літературі ХІХ - ХХ ст.

Мета дисертації: дослідити рецепцію творів англійських письменниць сестер Бронте в українській літературі, простежити й проаналізувати динаміку, закономірність та специфіку цього процесу, типологічні сходження їхніх творів та романів Марка Вовчка, повістей О.Кобилянської, оповідань Лесі Українки, з'ясувати схожість феміністичних тенденцій та виражальних засобів.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- окреслити причини рецепції романів Шарлотти, Емілії та Анни Бронте в українській літературі;

- схарактеризувати з позицій теорії діалогізму українські переклади творів Шарлотти, Емілії та Анни Бронте як ієрархію голосів оригіналу та їх перекладних версій, встановити інтерференцію національних образів світу;

- за рахунок методу ?стереоскопічного читання? визначити критерії і темпоральні ознаки першого українського перекладу роману ?Незнайомка з Вілдфел-Холу?А.Бронте;

- виявити типологічні сходження між романами сестер Бронте і творами українських письменниць другої половини ХІХ ст.;

- розкрити феміністичні тенденції в творах сестер Бронте та в українській жіночій прозі другої половини ХІХ ст.

Теоретико-методологічна основа дослідження ? праці вітчизняних та зарубіжних учених з теорії діалогізму та рецептивної естетики (М.Бахтін, Р.Гром'як, Г.Ізер, Р.Інгарден, Е.Касперський, Г.Клочек, П.ікерР Рікер, Г.Яусс), герменевтики (Г.Гадамер, Е.Гуссерль, В.Дільтей, Ю.Ковалів, В.Шлеєрмахер), порівняльного літературознавства (В.Жирмунський, Л.Грицик, О.Діма, Д.Дюришин, Д.Наливайко), теорії перекладу (П.Баррі, М.Гарбовський, М.Зимомря, Р.Зорівчак, С.Ковганюк, В.Коптілов, П.Топер) тощо.

Методи дослідження. Комплексний характер дослідження передбачає інтеграцію ряду наукових методів. У дисертації застосовано історико-літературний, біографічний, контекстуальний та філологічний методи аналізу, а також методи гендерної критики, завдяки чому простежено еволюцію науково-критичної рецепції творчого здобутку сестер Бронте в Україні та систематизовано певні наукові концепції. Методом текстологічного аналізу напрацьовано висновки щодо якості україномовних перекладів ?Джен Ейр? Ш.Бронте, ?Грозового перевалу? Е.Бронте, ?Незнайомки з Вілдфел-Холу? А.Бронте, виявлено ступінь близькості рівнів текстів оригіналу та перекладів і визначено прийоми досягнення перекладної еквівалентності. Використано також порівняльно-історичний та типологічний методи аналізу, які дозволяють виявити типологічні збіги у творчій спадщині англійських та українських письменниць.

Наукова новизна дисертації полягає в дослідженні особливостей рецепції творів сестер Бронте в українському художньому та науково-критичному просторі.

Уперше застосовано комплексний підхід до вивчення рецепції творів сестер Бронте в українській літературі. На основі схеми герменевтичного кола розглянуто можливі діалогічні відносини в середині їхніх творів та в зовнішніх зв'язках з українською прозою другої половини ХІХ ст.

Здійснено текстологічний аналіз різночасових україномовних перекладів романів Шарлотти та Емілії Бронте за принципом герменевтичної лінії "автор - читач", де встановлено специфіку діалогічності між національними культурами та ієрархію голосів оригіналу і його перекладів. Окреслено суть художньої цінності першого українського перекладу роману ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? Анни Бронте, визначено його критерії його художності і темпоральні ознаки. Запропоновано нову перекладацьку інтерпретацію вірша Емілії Бронте ?Старий стоїк?.

Виявлено подібність типів наративної стратегії романів Ш.Бронте ?Джен Ейр?, ?Містечко?, А.Бронте ?Агнес Грей? та повісті О.Кобилянської ?Царівна?, а також А. Бронте ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? й Е.Бронте ?Грозовий перевал? та роману О.Кобилянської ?Через кладку?; встановлено типологічні сходження, окреслено феміністичні тенденції, сюжетно-композиційні домінанти, описано еквівалентність архетипних образів, хронотопів, образів персонажів.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при вивченні специфіки українсько-англійських літературних зв'язків ХІХ ст., написанні дипломних і магістерських робіт, підготовці підручників та навчальних посібників, курсів лекцій і семінарів з історії англійської, української літератур, літературної компаративістики. Робота може сприяти появі нових перекладів творів сестер Бронте.

Апробація результатів дослідження. Концептуальні положення дисертації викладено у формі доповідей на ІХ науково-практичній конференції викладачів МДГУ (Маріуполь, 2008); XVII Міжнародній науковій конференції ім. проф.С. Бураго ?Мова і культура? (Київ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції «Мова і міжкультурна комунікація» (Бердянськ, 2008); Філологічному семінарі ?Літературна критика і критерії художності? (Київ, 2008); ІІ Міжнародному науково-методичному семінарі ?Актуальні проблеми художнього і галузевого перекладу? (Горлівка, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції ?Актуальні проблеми філології: мовознавство, літературознавство, методика викладання іноземних мов? (Маріуполь, 2009); Міжнародній науковій конференції ?Місто-як-текст: літературні проекції? (Бердянськ, 2009); VIII Міжнародній науковій конференції ?Художній текст і культура?, ХІІІ Міжнародній науковій конференції викладачів англійської літератури (Володимир, Росія, 2009); І Міжнародній науково-практичній конференції ?Актуальні проблеми філології: мовознавство, літературознавство, методика викладання іноземних мов? (Маріуполь, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 14 публікаціях, 8 з яких - статті у фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи визначається завданням та метою даного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (249 позицій). Загальний обсяг дисертації - 227 сторінок, із яких 206 сторінок - основного тексту.

Основний зміст роботи

У Вступі охарактеризовано стан наукової розробки теми, розкрито її актуальність і наукову новизну, сформульовано мету і завдання дослідження, окреслено теоретико-методологічну базу й практичне значення його основних положень. Вказано на апробацію результатів дисертації.

Перший розділ - ?Українська рецепція творчості Шарлотти, Емілії та Анни Бронте в контексті теорії діалогізму? ? присвячений вивченню загального стану досліджуваної проблеми, проаналізовано характер та особливості сприйняття творів сестер Бронте в українській літературі.

У підрозділі 1.1 ?Літературний феномен сестер Бронте? стисло оглянуто творчість сестер Бронте як визначне художнє явище вікторіанської доби. Концептуалізовано термін "розуміння" стосовно української рецепції згаданих творів і методів їх інтерпретації. Зазначено, що ?бронтезнавство? як герменевтична модель художньої комунікації пройшло шлях від популярних життєписів родини Бронте до ґрунтовних наукових досліджень. Англійські романи, які в різних українських перекладах були діалогом автора й інтерпретатора і "врівноважували" права обох комунікантів і культур, що стоять за ними, сприяли становленню та подальшому розвитку англійської й української жіночої літератури ХІХ ст.

У підрозділі 1.2. ?Художня спадщина англійських письменниць у призмі наукової критики? висвітлено історію рецепції творів сестер Бронте в Україні, від першого українського перекладу роману Емілії Бронте ?Буреверхи?, здійсненого Михайлом Рудницьким (1933), його передмови до перекладу роману Ш.Бронте ?Джен Ейр? Ольгою Сліпою (1939), до численних перекладів і перевидань у 70-90-х рр. ХХ ст., де більшість передмов належать Т.Денисовій. Вона вказує на органічне поєднання реалістичної правдивості і романтичного колориту у творах Ш.Бронте, відзначає благополучний фінал (?хеппі-енд?), що поєднує їх з прозою Ч.Діккенса. Роман ?Віллет? (?Містечко?) українська дослідниця вважає найбільш автобіографічним і найтрагічнішим, а ?Джен Ейр? дефініціює як класичний роман виховання.

Із початком ХХІ ст. інтерес українських науковців до літературного феномену сестер Бронте посилюється і з'являються розвідки О.Анненкової, О.Бандровської, Є.Бесараб, І.Зіньчука, М.Люборадової, Н.Михальської, Н.Поліщук, Г.Теленько, а також дисертація Х.Пастух ?Еволюція готичної поетики і роман Емілії Бронте?Буреверхи? (2009).

Вчені зазначають, що у творах сестер Бронте органічно зливаються лінії, які поєднують романтичне мистецтво Д.Байрона і П.Шеллі з реалізмом Ч.Діккенса і В.Теккерея, звучать загальноєвропейські теми та мотиви: ?втрачених ілюзій? та ?зіткнення мрії і реальності? ? ?Агнес Грей?, ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? А.Бронте, ?Грозовий перевал? Е.Бронте; ?влада грошей в суспільстві? ? ?Містечко? та ?Шерлі? Ш.Бронте; мотив Попелюшки ? ?Джен Ейр?, ?Агнес Грей?.

В урбаністичному романі ?Містечко? Ш.Бронте домінує тема співіснування людини й міста, самотності людини в великому місті, гірке відчуття якої пронизує весь твір; тут відчутна домінанта екзистенційної проблематики, прикметними рисами якої є відчуженість людини від соціуму, глибокий психологізм та персоналізм.

На думку науковців, ?Шерлі? Ш.Бронте ? роман з образами, створеними за принципами позитивістської естетики. За наявності прикмет романтизму (автобіографізм, ліризм, наявність ситуацій, створених на основі контрастного протиставлення), принципи реалістичного мистецтва домінують у ньому більше, ніж у ?Джен Ейр?.

У романі А.Бронте ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? практично нема слідів готичної поетики, романтичні елементи поступаються місцем конкретиці та психологізму. Це реалістичний сімейно-психологічний роман ХІХ ст., де внутрішнє життя персонажів генерує зовнішні конфлікти.

Другий розділ ?Переклад як форма рецепції: ієрархія голосів оригіналу і його художніх версій?? висвітлює темпоральні ознаки різночасових українських перекладів творів Ш.Бронте ?Джен Ейр? та Е.Бронте ?Грозовий перевал?, конкретизує сказане і бачене.

У підрозділі 2.1. ?Концепція образу адресата як спроба заново прочитати оригінал? зіставлено переклади роману "Джен Ейр" Ш.Бронте, що належать О.Сліпій (1939), П.Соколовському (1971), У.Григораш (2009).

Наголошено на тому, що свідомість автора хоча й орієнтована на образ адресата, та все ж реляцію "автор - дійсність - художній твір - читач" доповнює перекладач, який часто коригує образ адресата, що особливо помітно в скорочених перекладах. Скорочений переклад Ольги Сліпої є зразком вільного перекладу, де збережено кількість розділів першотвору, але порушено його синтаксичну і змістову єдність. Скорочено описи природи, психологічні характеристики персонажів, філософські роздуми, часопросторовий вимір подій та ін. На наш погляд, основною тенденцією, якою керувалася О.Сліпа, було намагання подати спрощений образ адресата, познайомити українського читача з цікавим сюжетом, життєвими перипетіями героїв, показати тип ?сильної? жінки, прилучити реципієнта до культурних надбань іншого народу. Її переклад зорієнтований на західноукраїнського читача, носія мовленнєвої культури галицької інтелігенції першої половини ХХ ст. Переклад вийшов у 1939-му, його перцептуальне поле звужене, сьогодні твір має певну естетичну цінність хіба що для історії української перекладної літератури.

Переклади П.Соколовського та У.Григораш (1971, 2009) виконано сучасною українською літературною мовою, вони передають стиль і ?сповідальну? тональність оригіналу, зберігають особливості композиції й часопростору першотвору. Концепція адресата в них вибудована так, що твір не лише постає ?почутим і зрозумілим?, а й містить у собі відповідь на ?висловлювання автора оригіналу? (Г.Гадамер) Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Г.-Г. Гадамер. - К.: Юніверс, 2000. ? Т. 1. ? Основи філософської герменевтики. ? С. 356. . У перекладах адекватно відтворено синтаксичну структуру роману, не порушена його художня цілісність. Підкреслено, що при зіставленні текстів першотвору та українських інтерпретацій увага зосереджена на концептуалізації образу адресата, ієрархії голосів оригіналу та його перекладів, на тих прийомах перекладацької практики, які націлені на адекватне відтворення змісту і форми.

У підрозділі 2.2. ?Переклад ? інтерференція національних образів світу? головну увагу зосереджено на зіставленні перекладів романів Емілії та Анни Бронте з-під пера М.Рудницького (1933), Д.Радієнко (2006), О.Андріяш (2009), Н.Тітко (2009). Перекладачі досить вдало зберігають у своїх текстах індивідуалізовану мову персонажів. У мові мешканців мизи Буреверхи превалюють лайливі вирази і прокльони, на відміну від спокійної, ввічливої мови представників родини Лінтонів, власників маєтку Трашкросс Грейндж. Спроба перекладачів відтворити це мовне протиставлення, за яким стоїть ?розколотість? світу, є спробою "трансформувати думку з одного національного поля в інше" (Г.Гачев), Гачев Г. Д. Национальные образы мира / Г. Гачев. - М.: Сов. писатель, 1988. - С. 179. де кожен багатозначний образ розкривається через контекст. Помітне емфатичне посилення лайливої лексики у перекладі Д.Радієнко й подекуди контекстуальна заміна у випадках стилістично забарвлених порівнянь, метафор та яскравих епітетів. Варіант перекладу М.Рудницького, попри його скорочення та певні лексико-стилістичні недоліки, здається адекватнішим, ніж сучасний переклад.

У перекладі Д.Радієнко вжито досить багато діалектних слів, які може й передають специфіку національного мислення галичан, але не завжди зрозумілі читачам Центральної та Східної України. Напр.: "битлива вдача" ? мінлива, "нещечко" ? створіння або ж дитина, "хлинець" ? погана дитина, "жаске видовище" ? страхітливе видовище та ін. Тут, окрім інтерференції національних образів світу, постає ще проблема контексту національної літератури та мовного дискурсу. Як М.Рудницький, так і Д.Радієнко необґрунтовано оминули переклад речення, де звучить порівняння головного героя Хіткліффа з пташеням зозулі. Символічна історія зозуленяти, яке виростає в чужому гнізді, а потім руйнує інші гнізда, лежить в основі сюжету й драматичної колізії цього твору. Цей художній образ зберігся у перекладі О.Андріяш, доволі цікавому й емоційно врівноваженому.

Через наявність певних ?купюр? не можна вважати повним переклад роману ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? Анни Бронте, який здійснила Н.Тітко (2009), хоча подекуди тут вдало передано авторський стиль, образність та мовне багатство першотвору.

У результаті дослідження визначено прийоми, які перекладачі застосовують для передачі змісту та духу першотвору. До них належать: транскодування, контекстуальна заміна, генералізація, внутрішньотекстові пояснення (додавання), створення гіпертексту.

Поза увагою українських перекладачів залишилися поетичні твори усіх Бронте. З їх доробку було перекладено лише деякі вірші Емілії, зокрема ?Старий стоїк?, ?Падай, листя, падай?, ?Спогад?, ?Останні рядки?, де приваблюють поетичні версії Р.Кухаря, В.Кикотя та О.Григор'євої.

У третьому розділі дисертації ?Типологічні сходження в творах сестер Бронте та українських письменниць другої половини ХІХ ст.? здійснено компаративний аналіз їх прозового доробку.

У підрозділі 3.1. ?Феміністичні тенденції у творах сестер Бронте та українській прозі? простежено типологічні спільності реконструкції жіночої долі, ревізії патріархальних канонів та стереотипних уявлень про жінку, духовного виміру материнства та любові. романів сестер Бронте та творів українських письменниць. В центрі творів - життя молодої освіченої дівчини з дворянського середовища, яка не може вжитися у вузьких рамках патріархального жіночого побуту й жіночого існування, де стосунки між подружжям визначаються чоловічою потребою влади над жінкою.

У другій половині ХІХ ст. літературна творчість стає для освічених жінок середніх верств засобом самореалізації і подолання маргінального місця жінки у патріархальному середовищі. Цей порив визначає творчість таких письменниць, як Наталія Кобринська, Олена Пчілка, Ганна Барвінок, Дніпрова Чайка, Любов Яновська, Катря Гриневичева, Грицько Григоренко, Уляна Кравченко, Христя Алчевська, Євгенія Ярошинська та ін. Спільною рисою творів Шарлотти і Анни Бронте та українських письменниць є тип нової або модерної жінки, яка є самодостатньою особистістю і ?виламується? зі старого патріархального оточення. Здебільшого сюжети узято з учительського побуту. Англійська гувернантка перетворюється на українську вчительку, важко бореться за своє існування, але разом з тим пізнає і почуття самоповаги й самоствердження.

Мотив конфлікту поколінь, старих уявлень і нових ідей виразно звучить в оповіданні Н.Кобринської ?Дух часу?, як і в творах інших українських письменниць, проте в нетрадиційній інтерпретації. Певною мірою цей конфлікт перегукується з характером стосунків пастора Хелстоуна, його племінниці Керолайн та її подруги Шерлі з роману Ш.Бронте ?Шерлі?. Пастор є уособленням звичних чоловічих поглядів на життя і місце жінки в суспільстві. Керолайн, що виросла в його домі, багато розмірковує над залежним становищем жінки і планує йти працювати гувернанткою, аби не залежати від дядька. Хелен Хантінгдон з роману ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? А.Бронте своїми новими методами виховання сина та своєю незалежністю викликає посмішки й роздратування поважних мотрон.

Серед провідних ідей, панівних у творах українських письменниць, є й традиційна тема материнства, названа "унікальною функцією" жінки. У більшості романів сестер Бронте ця тема практично взагалі відсутня, що можна пояснити впливом автобіографічного чинника. Майже всі головні героїні Бронте (за винятком Агнес Грей у Анни Бронте) ? сироти. В романі ?Шерлі? з'являється мотив ?знайденої матері? Керолайн Хелстоун, яка намагається увагою та любов'ю надолужити роки, прожиті у розлуці з дочкою. Роман ?Грозовий перевал? Емілії Бронте ? роман про батьків, а функцію матері для молодших героїв виконує служниця Неллі Дін.

Особливістю української ситуації є те, що у ХІХ ст. освіта вважалася засобом служіння народові. Твори українських письменниць другої половини ХІХ ст. показують, що першочерговим завданням освіти було виховання національно свідомих людей, а розвиток інтелекту, до якого прагнули героїні Бронте, розглядається як супутній елемент. Проблема визволення жінки долучалася до проблеми визволення нації. Цей аспект є відмінною рисою у творчості англійських та українських авторів. Для сестер Бронте проблеми визволення нації взагалі не існувало, бо їхня нація була панівною в імперії, нагальнішою виявилася проблема соціальної, культурної та майнової рівності жінок з чоловіками.

Сестри Бронте, як і Леся Українка, і, значною мірою, Ольга Кобилянська, визнавали ідею рівноправності жінки, але ніколи не позиціонували себе як одверті феміністки. Проте образи сильних жінок Леся Українка ставить у центр своїх драм. Визначальною рисою її жіночих образів є любов. Так само любов, сильна та пристрасна, є домінантою в образі Кетрін Ерншоу з роману ?Грозовий перевал? Е.Бронте. Слова Міріам з драми "Одержима" про страждання, зраду, смерть, якими вона визначає три свої найважчі випробування, передають також і сенс життя Кетрін: вона страждала разом з Хіткліфом, сприймаючи його муки як свої; вона зрадила Хіткліфа і себе, вийшовши заміж за Едгара Лінтона; вона помирає, сприймаючи смерть як покарання за зраду. Саме стоїцизм, героїчний дух протистояння, яким наснажені роман і вірші Емілії Бронте, найприйнятніші для Лесі Українки. Концепти життя, смерті, кохання стали провідними темами їхніх поетичних творів. ?Феномен духовної мужності? (Н.Зборовська)1¹ Зборовська Н. Моя Леся Українка [Есей] / Н. Зборовська. - Тернопіль: Джура, 2002. - С. 83. є спільною рисою в життєвих та творчих біографіях української та англійської письменниць.

Підрозділ 3.2. ?Шарлотта Бронте та Марко Вовчок: ?автентичність? та ?іншість? жіночої особистості?. Протягом тривалого часу в творах Марка Вовчка вбачали народність та антикріпосницький пафос, хоча автор переймалася багатьма цінностями тодішньої європейської інтелектуальної еліти. Вона цікавилася феміністичним рухом та вперше в українському й російському письменстві поставила в центр творів ідею емансипації жінки. Але феміністичні тенденції та образи жінок нового типу в її творчості до появи робіт С.Павличко, В.Агеєвої, В.Погребної вивчалися недостатньо.

Першою спільною рисою творів Шарлотти Бронте і Марка Вовчка є використання чоловічого псевдоніму. Відомі факти біографії обох письменниць: поради, настанови, а то й спроба патронажу з боку літераторів-чоловіків (Дж.Льюїс, В.Теккерей; П.Куліш, І.Тургенєв та ін.). Проте, обидві письменниці керувалися власними художньо-естетичними принципами, обстоювали творчу незалежність, змальовували жіночу долю. Прикметною рисою їхньої творчості є й автобіографізм.

Відчутні сюжетно-композиційні збіги, схожість важливих мотивів і принципів оповіді у повісті ?Три долі? Марка Вовчка та романі Ш.Бронте ?Містечко?, де репрезентовано різні погляди на сенс життя й різне розуміння його призначення. Окрім того, за зображенням пристрастей, що вирують у людських душах, могутності кохання, і манерою оповіді повість ?Три долі? Марка Вовчка нагадує роман Емілії Бронте ?Грозовий перевал?. З двох оповідачів головна роль належить простій жінці, служниці Неллі Дін, яка переказує події, свідком яких була, й оцінює поведінку та почуття героїв із позиції ?автентичності? та ?іншості? своєї індивідуальності. Тонкий психологізм, складні душевні переживання, морально-етичні конфлікти, зображення кохання як незборимої фатальної сили - ці художні риси поєднують два небуденних твори.

Окреслено типологічні сходження романів Марка Вовчка ?Жива душа? (1868) і ?В глушині? (1875) та романів Шарлотти й Анни Бронте. В їх центрі - життя молодої освіченої дівчини з дворянського середовища, як і в романах ?Джен Ейр?, ?Шерлі?, ?Містечко? Шарлотти Бронте та ?Агнес Грей?, ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? Анни Бронте. Науковці знаходять у цих творах риси автобіографізму. Еквівалентність простежується тут на рівні сюжету (мотив Попелюшки), жанрово-стильових ознак (роман?виховання) та типів головної героїні (незалежна емансипована дівчина, відкрита для діалогу з іншим).

Для Ш.Бронте і Марка Вовчка творчий приклад французької письменниці Жорж Санд слугував певним художнім орієнтиром, хоча з погляду глибини і змістовності порушених у творах питань, вони значно перевершили романи відомої попередниці.

У підрозділі 3.3. ?Діалог наративних моделей у творах сестер Бронте та Ольги Кобилянської? простежуються спільності на рівні оповідної манери - тем, сюжетів, образів, типу часопросторової організації на прикладі роману ?Джен Ейр? Ш.Бронте й повісті ?Царівна? та роману ?Через кладку? О.Кобилянської. Для порівняння залучено також роман Анни Бронте ?Незнайомка з Вілдфел-Холу?.

Характери Джен Ейр і Наталки Веркович зображені в процесі динамічного розвитку особистості, від тяжкого дитинства через юність, коли постає проблема пошуку власного життєвого шляху, до періоду зрілої молодості, завершення формування особистості. Обидві героїні пережили драматичний конфлікт: більшу частину своєї юності вони страждали від самотності, як життєвої, так і духовно-інтелектуальної, але це не порушило цілісності іхнїх натур.

Відзначено ще один спільний момент - подібність творів на сюжетному рівні. Основою обох сюжетів є ретроспективна розповідь героїні про своє життя - нелегке, драматичне, яке у фіналі складається щасливим чином: вона здобула своє місце в житті, утвердилася як особистість, до того ж щаслива у шлюбі. Такий сюжет відомий у західноєвропейській літературі як мандрівний, напр. сюжет Попелюшки, спорідненість ?Царівни? з яким першим побачив М.Грушевський, попри велике незадоволення О.Кобилянської. За сюжетно-композиційними законами роману-виховання створено повість О.Кобилянської ?Царівна? і роман Ш.Бронте ?Джен Ейр?.

У романі ?Через кладку? використано гомодієгетичну форму оповіді - щоденникові записи головного героя Богдана Олеся. Письменниця наслідує наративну форму оповіді ?Царівни?, але змінює при цьому стать оповідача - суб'єкт мовлення жіночої статі трансформований у чоловічий. Наративно-гендерна інверсія оповіді помітна і в романі А.Бронте "Незнайомка з Вілдфел-Холу". Головний герой твору, Гілберт Маркхем, у листах до товариша розповідає історію свого кохання. В подальшому він поступається місцем наратору-жінці, вміщуючи в своїх листах щоденникові записи Хелен.

Прозу Шарлотти Бронте з поєднанням рис реалістичного та романтичного письма, а подекуди й готичним забарвленням, як і творчий доробок Ольги Кобилянської, неможливо втиснути у рамки певного стилю. Її творчість - це симбіоз неоромантизму, реалізму та модернізму. Риси цих стильових напрямів у творах О.Кобилянської помітили С.Білоус, Т.Гундорова, В.Мельник, І.Каменська, С.Пригодій та інші. Як відомо, письменниця довільно класифікувала жанрову приналежність своїх творів ? великі за обсягом, такі як ?Земля?, ?Царівна?, ?У неділю рано зілля копала? називала повістями.

Спільність багатьох компонентів у творах Шарлотти Бронте і Ольги Кобилянської підтверджується не тільки на рівні типологічних подібностей, але й у царині контактних зв'язків. Творчість маловідомої сьогодні німецької письменниці ХІХ століття Євгенії Марлітт послужила медіатором між творами видатних англійської та української письменниць.

Зіставний аналіз часових та просторових ознак творів Ш.Бронте та О.Кобилянської дає підстави для констатації їх типологічних подібностей. Письменниці використовують аналогічні прийоми та засоби для передачі сюжетного часу та часу персонажа і також один тип наративу. Хронотопи дороги, дому (замку), вітальні, порогу, гір постають центром основних сюжетних подій.

У Висновках узагальнено результати дослідження. Встановлено специфіку української рецепції творів сестер Бронте та вирізнено етапи цього процесу. Перший етап припадає на 30-ті роки ХХ ст., передмова та післямова М.Рудницького до українських перекладів романів ?Буреверхи? Е.Бронте (1933) та ?Джен Ейр? Ш.Бронте (1939), написані в жанрі есеїв. Другий розпочався в 1971 р., коли вийшов новий переклад роману ?Джен Ейр? Ш.Бронте (пер. П.Соколовський) з грунтовною передмовою Т.Денисової, де висвітлено життєвий шлях письменниці та стисло проаналізовано її художні досягнення. Протягом 70-90-х років минулого століття з'явилася низка передмов до видань роману ?Джен Ейр? (1971-2004).

З початком ХХІ ст., третього етапу, рецепція творів англійських письменниць поглибилася, побачили світ нові переклади романів (?Джен Ейр? Ш.Бронте (2009), ?Грозовий перевал? Е.Бронте (2006, 2009), ?Незнайомка з Вілдфел-Холу? А.Бронте (2009), літературно-критичні статті та розділи у навчальних посібниках: праці О.Анненкової, О.Бандровської, Є.Бесараб, Х.Денисюк, І.Зіньчука, М.Люборадової, Н.Михальської, Н.Поліщук, Г.Теленько.

Прокоментовано полеміку щодо визначення жанру та приналежність до художнього напряму роману Е.Бронте ?Буреверхи? (?Грозовий перевал?). Ідеться про синтез романтизму та класичного реалізму (І.Зіньчук); ?Буреверхи? ? здобуток ?нової готики? з елементами романтизму, реалізму і символізму (Х.Пастух); поєднання готичного і сімейно-побутового роману з наявністю реалістичних елементів (О.Бандровська). На наш погляд, роман ?Буреверхи? (цей варіант українського перекладу назви твору вважаємо найбільш прийнятним) - це синтез романтизму, реалізму і певних елементів готичної поетики, де інтенції романтичного типу творчості втілені найпотужніше.

Схарактеризовано українські переклади творів сестер Бронте, з'ясовано ієрархію голосів оригіналу та його перекладних версій. Переклади М.Рудницького і О.Сліпої 30-х років минулого століття є типом вільного перекладу-переказу. Це було зумовлено спробою подати спрощений образ адресата. Але, попри форму переказу та деякі лексичні недоліки, М.Рудницький демонструє зразки адекватного, майстерного перекладу фразеологізмів, порівнянь, метафор.

Переклади романів сестер Бронте П.Соколовського, Д.Радієнко, У.Григораш, О.Андріяш, Н.Тітко, здійснені сучасною українською мовою, враховують інтерференцію національних образів світу, повністю зберігають ідейно-образну структуру оригіналів і виступають як їх семантико-стилістичні паралелі. Адекватно відтворено синтаксичні структури романів, без порушення їх художньої цілісності й образності. Також у дисертації розглянуто особливості відтворення українською мовою поетичних творів Е.Бронте. Увагу зосереджено на віршах ?Старий стоїк?, ?Падай, листя, падай?. Запропоновано нову версію перекладу ?Старого стоїка?, здійснену автором дисертації.

Рецепція здійснювалася протягом другої половини ХІХ ст., раніше, ніж з'явилися переклади романів та критичні статті. Тут можна говорити про спільний європейський контекст жіночої літератури, що поширився і на Україну. Спільною рисою творів англійських та українських письменниць є проблема жіночої емансипації, розроблена у багатьох їхніх текстах, виведення образу сильної жіночої особистості.

Еволюцію літературного фемінізму, за схемою Е.Шовалтер, уособлюють Жорж Санд, сестри Бронте і Марко Вовчок. Використовуючи чоловічі псевдоніми, жінки намагаються ввійти в культуру і вписатися у традиційний літературний канон. О.Кобилянська, Н.Кобринська, Леся Українка, Л.Яновська, Є.Ярошинська дотримуються синтезу національної та феміністичної концепцій.

Українські письменниці О.Кобилянська, Н.Кобринська, Леся Українка, Уляна Кравченко, Л.Старицька-Черняхівська, Л.Яновська, Є.Ярошинська розвивають модерні тенденції в літературі, рухаючись від реалізму до модернізму, який часто трактувався як синонім неоромантизму. Простежується певна типологічна схожість на рівні сюжетно-композиційних елементів, наративних стратегій, образів персонажів, маркерів, літературних напрямів. Екзистенційна проблематика урбаністичного роману ?Містечко? Ш.Бронте та безліч різноманітних інтерпретацій роману ?Грозовий перевал? Е.Бронте ріднять їх з модернізмом ХХ ст.

Встановлено подібність сюжетних схем та жіночих образів (головних і другорядних) в романах Марка Вовчка та Шарлотти Бронте. Вони першими в своїх національних літературах створили типи самостійних жінок і започаткували розвиток феміністичних тенденцій. Особливого колориту їхнім романам надають автобіографізм, суб'єктивність, сповідальний характер прозової оповіді, ліризм, емоційність, схильність письменниць до деталізації. Спільним для творів цих письменниць є архетипний образ Попелюшки.

У роботі вказано на тематичну та композиційну подібність повісті ?Три долі? Марка Вовчка та роману ?Грозовий перевал? Емілії Бронте. Досліджено особливості використання архетипу Бога в романі ?Джен Ейр? Ш.Бронте, в романі ?Незнайомка з Віллдфел-Холу? А.Бронте і в повісті ?Царівна? О.Кобилянської. Героїні Шарлотти та Анни Бронте сприймають Бога як вищу силу, що керує їхнім життям. У найтяжчі моменти свого життя вони не втрачають віри у вищий сенс буття. Героїня О.Кобилянської живе в такі часи, коли під впливом різних філософських систем поширюються сумніви щодо існування й величі Бога. Попри це, вона не втрачає віри і в хвилини розпачу звертається до Господа по допомогу.

Вказано на типологічні подібності в організації часопростору в творах Ш.Бронте та О.Кобилянської. Письменниці використовують аналогічні прийоми та засоби для передачі сюжетного часу та часу персонажа і також один і той же тип наративу (гомодієгетичний). Хронотопи дороги, дому (замку), вітальні, порогу, гір постають центром основних сюжетних подій, передаючи художні та філософські ідеї творів.

Феміністична традиція на Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. відрізнялася від західноєвропейської й американської тим, що українські письменниці тяжіли до соціальної і інтелектуальної свободи. Поглиблений психологізм, відчутний автобіографізм і сповідальний характер жіночої прози є спільними рисами творів англійських та українських письменниць.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Назаренко Н. Поетика роману Енн Бронте ?Незнайомка з Уайлдфелхолу? / Н. Назаренко. // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб.наук.праць. - Вип. 28. - Ч.1 / Редкол.: А.В.Козлов (відп.ред.) та ін. - К.: Твім інтер, 2007. - С. 558-565.

2. Назаренко Н. Хронотоп у романі Ш.Бронте ?Джен Ейр? і повісті О.Кобилянської ?Царівна?: компаративний аспект / Н. Назаренко. // Наукові записки. Серія: Літературознавство / За ред. проф. М.Ткачука. - Тернопіль: ТНПУ, 2008. - Вип. 24. - С. 250-261.

3. Назаренко Н. Типологічні спільності у творах Ш.Бронте і О.Кобилянської / Н.Назаренко. //Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика та літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В.А.Зарва. - Донецьк: Юго-Восток, 2009. - Вип. ІІІ. - С.524-531.

4. Назаренко Н. Порівняльний аналіз перекладів роману Ш.Бронте ?Джен Ейр? / Н. Назаренко. // Наукові записки. Серія: Літературознавство / За ред. проф. М.Ткачука. - Тернопіль: ТНПУ, 2009. - Вип. 26. - С. 244-255.

5. Назаренко Н.І., Ільчишина С. Образ міста в романі Ш.Бронте ?Віллет? / Н.І. Назаренко, С. Ільчишина. // Актуальні проблеми слов?янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В.А.Зарва. - Бердянськ: БДПУ, 2009. - Вип. ХХІІ. - С. 267 - 274.

6. Морєва Г.Г., Назаренко Н.І. Байронічні мотиви у творчості Емілі Бронте / Г.Г. Морєва, Н.І. Назаренко. // Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія: Філологія / За заг. ред. Ф.Ф.Кейди. - Маріуполь: Видавництво МДГУ, 2009. - Вип. 2. - С. 114 - 119.

7. Назаренко Н. Творчість сестер Бронте в українській та російській критиці / Н. Назаренко. // Філологічні семінари / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; редкол.: М. К. Наєнко (голова) [та ін.]. - К., 1998. Вип. 12: Літературна критика і критерії художності. - К.: Логос, 2009. - С. 199 - 202.

8. Назаренко Н. Роман Е.Бронте ?Грозовий перевал? в різночасових українських перекладах / Н. Назаренко. // Наукові записки. Серія: Літературознавство / За ред. проф. М. Ткачука. - Тернопіль: ТНПУ, 2010. - Вип. 29. - С. 259 - 268.

Додаткові публікації:

1. Назаренко Н. Історія перекладів романів сестер Бронте. - Лінгвістичні дослідження. Актуальні проблеми сучасного художнього і галузевого перекладу: Матеріали ІІ Міжнародного науково-методичного семінару. Випуск 8. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2009. - С.180-190.

2. Назаренко Н.И. Рецепция творчества сестер Бронте в российской и украинской критике. - Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. - Выпуск 3 / 2009. - С.65-70.

3. Назаренко Н.І. Культурний метатекст у романі Ш.Бронте ?Джен Ейр? і повісті О.Кобилянської ?Царівна?. - Мова і культура. (Науковий журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. V (117). - С.-276.

4. Назаренко Н.І., Ільчишина С. Художній світ роману А.Бронте ?Незнайомка з Уайлдфелл - холлу? // Актуальні проблеми філології: мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції / за заг.ред. І. Соколової. - Маріуполь, 2009. - С. 260 - 264.

5. Назаренко Н.И. Жанр романа в творчестве сестер Бронте / Н.И. Назаренко // Жанр и его метаморфозы в литературах России и Англии. ? Владимир: Владимирский государственный гуманитарный университет, 2010. - С. - 30.

6. Назаренко Н. Своєрідність української рецепції творчості сестер Бронте / Н. Назаренко // Актуальні проблеми філології: мовознавство, літературознавство, методика викладання філологічних дисциплін: Зб. наук. статей / за заг.ред. д. пед. н., професора Соколової І.В. - Т. ІІ Літературознавство. Методика викладання філологічних дисциплін. ? Маріуполь, 2010. - С. 169 - 174.

Анотація

Назаренко Н.І. Рецепція творчості сестер Бронте в українській літературі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 - порівняльне літературознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню рецепції прозових творів англійських письменниць Шарлотти, Емілії та Анни Бронте в Україні. Здійснено порівняльний аналіз різночасових україномовних перекладів романів Шарлотти та Емілі Бронте, де встановлено критерії художності і темпоральні ознаки перекладу, ієрархію голосів оригіналу та його перекладних версій, здійснено корекцію образу адресата, інтерференцію національних образів світу. Розглянуто типологічні спільності у творах сестер Бронте та українських письменниць другої половини ХІХ ст. (Марка Вовчка, О.Кобилянської, Лесі Українки, Є.Ярошинської, Н.Кобринської та ін.) на певних рівнях художнього наративу: приналежність до напряму, течії; жанр; проблематик; тема, сюжет, персонаж; особливості поетики.

Характерною спільною рисою творчості англійських та українських письменниць є проблема жіночої емансипації, розроблена у багатьох творах, та семантика ?автентичності? й ?іншості? жіночої особистості.

Ключові слова: рецепція, жіноча емансипація, автентичність та діалогічність, типологічні сходження, переклад, концепція адресата.

Аннотация

Назаренко Н.И. Рецепция творчества сестер Бронте в украинской литературе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.05. - сравнительное литературоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко - Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению рецепции прозаических произведений английских писательниц Шарлотты, Эмили и Анны Бронте в Украине. Проведен сравнительный анализ разновременных украинских переводов романов Шарлотты и Эмили Бронте, где обозначены критерии и темпоральные черты перевода, иерархия голосов оригинала и его интерпретаций, проведена коррекция образа адресата и интерференция национальных образов мира. Рассмотрены типологические общности в произведениях сестер Бронте и украинских писательниц второй половины ХІХ века (Марка Вовчка, О.Кобылянской, Леси Украинки, Е.Ярошинской, Н.Кобринской, Л.Яновской и др.) на определенных уровнях художественного произведения: направления, течения; жанра; проблематики; темы, сюжета, мотивов, образов; особенностей поэтики.

Характерной общей чертой творчества английских и украинских писательниц является проблема женской эмансипации, разработанная во многих произведениях, и семантика ?аутентичности? и открытости ?для другого? женской личности. Их героини - это самодостаточные женщины, которые стремятся утвердиться в мужском мире.

Ключевые слова: рецепция, женская эмансипация, аутентичность и диалогичность, типологические схождения, перевод, концепция адресата.

Summary

Nazarenko N.I. Reception of sisters Brontё's literary activity in the Ukrainian literature. - Manuscript.

The thesis for the scholarly degree of Candidate of Philology in speciality 10.01.05 - Comparative Literary Studies. - Kyiv National University named after Taras Shevchenko. - Kyiv, 2010.

The scientific paper investigates the reception of fictional works of the English writers Charlotte, Emily and Ann Brontё by Ukraine. The peculiarity of the Ukrainian reception of sisters Brontё's novels is that it began in the thirties of the twentieth century in Western Ukraine with the translation of E.Brontё's novel “Wuthering Heights”. Usually the traditional first place was given to Charlotte Brontё's works. Her novel “Jane Eyre” was translated into Ukrainian six years later, in 1939. The critical and translative reception became intensive during the last three decades of the XXth and at the beginning of the XXIst centuries, when new present-day translations of the same novels appeared.

The comparative analysis of Ukrainian interpretations of Charlotte and Emily Brontё's novels, translated at different times, is made. Several renderings of the original into foreign language are useful and provide better understanding for the reader.

The typological common features which unify the sisters Brontё's novels and the literary works of Ukrainian women writers of the XIXth century O.Kobylyans'ka, Marko Vovchok, Lesya Ukrainka, Ye.Yaroshyns'ka, N.Kobryns'ka, L.Yanovs'ka and others on the levels of trend, genre, problems, theme and plot, motives and images are revealed. The prominent common feature of the literary works of the above-mentioned English and Ukrainian women writers is the problem of women's emancipation and the image of a strong female personality. Their heroines are intelligent self-possessed women who strive to prove themselves in the men's world.

Key words: reception, women's emancipation, authenticity and commitment to dialogue, typological common features, translation, conception of addressee.

Размещено на Allbest.ru