Готична традиція у літературі США та її трансформація у творчості Вокера Персі

2) Онтологія літературного готицизму покладається на дуалістичну концепцію буття, що задає площину готичної умоглядності як таку, що визначена бінарними опозиціями - Добро і Зло, реальне - потойбічне, раціональне - ірраціональне, норма - аномалія, природне - штучне, живе - мертве, своє - чуже, тощо. Відтак, є підстави розглядати літературну готику як категорію водночас стильову і буттєву, художню й естетичну, чим й обумовлена її динамічність, багатовалентність, дифузність. Завдяки такому онтологічному фундаменталізму літературна готика завжди актуалізується у переламні епохи, під час зміни культурної парадигми та модусу мислення, в залежності від яких виявляє симптоматичні трансформації всередині власних концептів.

3) Використання готики В. Персі має безпосередній зв'язок з його семіотичними побудовами (через травестуваня й інвертування готичних міфологем автор художньо моделює концепцію «закостенілого означника» та проблематизує девальвацію знака й символа), з медичними світоглядними стереотипами (розгортання таких понять як біль, хвороба, аномалія, патологія тощо в широкі метафори й символи, і також перенесення їх у площину екзистенціального концептуалізму) та імпліцитним ствердженням християнського гуманізму (відхід від модерністського релятивізму на користь церковної етики, акцентування мотиву боротьби добра та зла, світлого й темного начал у людині).

4) У романах Персі за допомогою готичної образності актуалізовано найгостріші для Америки історико-філософські дискусії ХХ століття - це проблема духовних аномалій нації в історіософському контексті закономірностей суспільного розвитку, феноменологія моралі й ідентичності в умовах сучасності, проблема релігійної антропології у ситуації постмодерну, тощо.

5) У поетикальному аспекті літературна готика характеризується великим арсеналом стійких образів, архетипів та сем. Творчо переосмислені та адаптовані, структурно-змістові елементи готики плідно використовуються В. Персі у його філософських романах. Так, авторське поняття «примарності» (ghostliness) є похідним від готики та вживається в екзистенціальному значенні етичної, аксіологічної й поведінкової дезорієнтації людини у суспільному й особистому житті та водночас як алегорична характеристика об'єктивної дійсності як локусу подій роману. При цьому протагоністи Персі - це герої типу freaks не тільки в гротескно-емпіричному, але й в екзистенціальному значенні; готичний родовід продовжує також низка гротескових і карикатурних персонажів. Готичний рух у різних його формах використовується письменником як як духовна Одісея, блукання й поверннея додому в «Останньому джентльмені», як готичний квест - пошук несвятого Граалю в «Ланселоті», як ескапізм до замкненого простору у «Другому пришесті», як гонитва й переслідування у «Коханні на руїнах».

6) Адаптація готицизму у прозі В. Персі розширює інтерпретаційний діапазон та інкорпорує в рамках доробку письменника різні культурні й літературні традиції. Амбівалентність й антидогматизм постмодерністської ментальності, у якій відбилася криза гуманістичного й позитивістського світогляду, розчинення в ній традиційно полярних етичних категорій, травестування літературних архетипів, діалогічність й плюралізм у прочитанні - у цьому модусі відбувається відповідне іронічне перевитворення готичної традиції на багатовимірний полісемантичний елемент металітературної гри. В. Персі, отже, постає як письменник, що виявляє багатозначність національної літературної традиції, шукає нових шляхів її застосування - поєднує у своїй творчості класику й сучасність, національний дух та європейський досвід.

7) Дане дослідження окреслює перспективи для інтерпретації творів багатьох сучасних письменників з позицій переосмислення літературної готики та пошуку нових можливостей роману на основі множинності традицій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1) Лащенова О. Ю. Готика та сучасний літературний процес / О. Ю. Лащенова // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - Серія Іноземна філологія. - № 30. - С. 74-76. (0, 35 др. арк.)

2) Білоус О. Ю. Американський Південь у романі Вокера Персі «Останній джентльмен» / О. Ю. Білоус // Літературознавчі обрії. Праці молодих вчених. - Випуск 2. - К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - 2001. - С. 127-130. (0, 4 др. арк.)

3) Білоус О. Ю. Передромантичне та романтичне в американському романі другої половини ХХ століття / О. Ю. Білоус // Американські літературні студії в Україні . Дискурс романтизму у літературі США. - 2007. - № 4. - С. 203-213. (0,37 др. арк.)

Додаткові публікації:

4) Лащенова О. Ю. В. Фолкнер і готична традиція / О. Ю. Лащенова // Зарубіжна література - 1997. - № 46 (62). - С. 6. (0, 25 др. арк.)

5) Лащенова О. Ю. Готика у сучасній американській літературі / О. Ю. Лащенова // Матеріали міжнародної конференції «Американська література після середини ХХ століття». - К. : Довіра. - 2000. - С. 168-182. (0, 25 др. арк.)

6) Білоус О. Ю. Готика у сучасній літературі США: європейська традиція та національні особливості / О. Ю. Білоус // Наукова спадщина професора Ю. О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. Збірник наукових праць до 85-річчя доктора філологічних наук, професора Ю. О. Жлуктенка. - К. : Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - 2000. - С. 26-31. (0, 3 др. арк..)

7) Білоус О. Ю. Неоготична проза: спроба семіотичного аналізу /О. Ю. Білоус // Матеріали ІІ Міжнародної конференції з літератури США «Американська література на рубежі ХХ-ХХІ століть». - К. : Видавництво ІМВ. - 2004. - С. 325-337. (0, 5 др. арк.)

8) Білоус О. Ю. Онтологія готицизму у творчості В. Персі / О. Ю. Білоус // Матеріали ІІІ міжнародної конференції з літератури США «Головна течія - гетерогенність - канон в сучасній американській літературі». - К. : Факт. - 2006. - С. 325-337. (0, 35 др. арк.)

9) Білоус О. Ю. Семіотичний аспект творчості В. Персі. / О. Ю. Білоус // «Теоретична та прикладна лінгвістика»: Зб. Наук. праць. - Український Інститут Лінгвістики і Менеджменту, 2006. - № 3. - С. 79-86. (0, 3 др. арк.)

АНОТАЦІЯ

Білоус О. Ю. Готична традиція у літературі США та її трансформація у творчості Вокера Персі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04. - література зарубіжних країн. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 2009.

Традиція готики та romance виявилася впливовим чинником у формуванні американської національної романної традиції. Епістемологія готицизму дає підстави розглядати літературну готику як категорію водночас стильову і буттєву, художню й естетичну, чим й обумовлена її дифузність і здатність актуалізуватися у переламні моменти. Онтологія готики у творах В. Персі обумовлена його семіотичними дослідженнями (інвертуючи готичні міфологеми автор моделює концепцію «закостенілого означника» та проблематизує девальвацію знака й символа), медичними світоглядними стереотипами (поняття болю, хвороби, аномалії, патології тощо набувають метафоричності і проектуються у площину екзистенціального концептуалізму) та імпліцитним ствердженням християнського гуманізму (критика модерністського релятивізму й акцентування боротьби добра та зла). Творчо переосмислені готичні семи і структурні елементи простежуються в авторській концепції «примарності» як аксіологічній й поведінковій дезорієнтації, галереї героїв типу freaks, низці мотивів (духовна Одісея, блукання, готичний квест тощо). За допомогою готичної образності у творах Персі актуалізовано численні історико-філософські дискусії ХХ ст. - це проблема духовних аномалій нації в історіософському контексті, феноменологія моралі й ідентичності, проблема релігійної антропології у ситуації постмодерну, тощо. Отже, креативні спроможності готики у ХХ ст. виявляються доволі потужними, і романістика В. Персі як митця, що поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США та Європи, класики й сучасності - представляє плідне поле естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій.

Ключові слова: готична традиція, готичні семи, готична поетика, онтологія готицизму, Південна школа, екзистенціалізм.

АННОТАЦИЯ

Белоус О. Ю. Готическая традиция в литературе США и ее трансформация в творчестве Уокера Перси. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04. - литература зарубежных стран. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2009.

Традиция готики и romance оказала существенное влияние на становление американской национальной романной традиции. Эпистемология готицизма дает основания рассматривать готику как категорию стилевую и вместе с тем бытийную, художественную и эстетическую, чем и обусловлена ее диффузность и способность актуализироваться в переломные эпохи. Онтология готики в творчестве У. Перси обусловлена его семиотическими исследованиями (инвертируя готические модели, автор моделирует концепцию «закостенелого означающего» и проблематизирует девальвацию знака и символа), медицинскими мировоззренческими стереотипами (понятия боли, болезни, аномалии, патологии обретают метафоричность и проецируются в плоскость экзистенциального концептуализма), а также имплицитным утверждением идеи христианского гуманизма (критика модернистского релятивизма и акцентирование борьбы добра и зла). Творчески переосмысленные и готические семы и структурные элементы прослеживаются в авторской концепции «призрачности» как аксиологической и поведенческой дезориентации, галерее геров типа freaks, ряде мотивов (духовная Одиссея, скитания, готический квест и т.д.). Посредством готической образности в творчестве Перси актуализирован ряд историко-философских дискуссий ХХ в., таких как проблема духовных аномалий нации в историософском контексте, феноменология морали и идентичности, проблема религиозной антропологии в ситуации постмодерна и проч. Таким образом, креативные возможности готики в ХХ в. весьма значительны, и романистика У. Перси, как писателя, соединившего в своем творчестве литературу и филососфскую антропологию, культурные традиции США и Европы, классики и современности - представляет собой плодотворное поле эстетического функционирования субстрата готики и ее модификаций.

Ключевые слова: готическая традиция, готические семы, готическая поэтика, онтология готицизма, Южная школа, экзистенциализм.

SUMMARY

Bilous O. Y. Gothic Tradition in the Literature of the USA and Its Modification in Walker Percy's Fiction. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in philology: speciality 10.01.04. - literature of foreign countries. - Shevchenko Institute of Literature of the National Academy o Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Gothic and romance tradition has always been thriving in American fiction and particularly in Southern regions of the USA. Assimilation of the European gothic proved crucial in formation of the national novel-writing tradition. Therefore, appealing to vertical perspective of reality and broad involving of transgression acquire especial importance in works of numerous American classical writers of the XVIIIth - early XXth centuries: (Ch. B. Brown, E. A. Poe, N. Hawthorne, W. Faulkner etc). The mid- and late XXth century showed the ongoing dynamics of gothic poetics and aesthetics, which shaped both narrative strategies and visions of human predicament in the texts of nonconformist, neo-avant-garde, existential or postmodern authors (J. Steinback, J. C. Oats, T. Pynchon, J. Gardner, J. Updike, T. Morrison, W. Percy etc). Thus, the transformations within American gothic tradition reflect to a certain extent the general tendencies and developments of the USA literature. Gothic epistemology proceeds from dualistic conception of being and is defined by a system of binary oppositions: good vs evil, real vs uncanny, natural vs artificial, normal vs anomalous, self vs otherness etc. Gothicism then might be viewed as related to both style and entity, fiction and aesthetics, hence its dynamics, ambiguity and diffusion across various media. Due to its ontological complexity gothicism becomes especially prominent at crisis points, contextualizing current social and cultural anxieties and symptomatically changing its paradigm.

W. Percy elaborates the gothic mode at the intersection of different strands of his investigations in the areas of medicine, semiotics and theology. By subverting gothic cliches Percy discloses his conception of the ossified signifier and looks into a matter of sign and symbol devaluation. Pain, disease, pathology, anomaly and suchlike notions of gothic origin are presented as symbols and metaphors in Percy's novels offering an existential dimension for gothic matrix. Gothic iconography also proves helpful for Percy to incarnate his critique of modernist relativity, scientism and Cartesian mind-body split, instead maintaining a sacramental vision of reality following his Catholic beliefs. Thus, gothic imagery and semantics in Percy's texts play an important part in shaping the most urgent issues of Percy's contemporary social and cultural discourse. The writer offers historiosophical view of what he calls modern spiritual maladies, argues on phenomenology of morals and identity in light of present-day humanist assumptions and problemizes anthropology of religion in the postmodern conditions.

Poetics of gothic provides a wide range of conventional semes, archetypes and images. Rediscovered in terms of existential discourse and adjusted to Percy's medical outlook and Catholic views, gothic forms and structural models appear productive in his philosophical novels. Ghostliness, a gothic-inspired term, was coined by Percy to denote an axiological, moral and behavourial bewilderment typical of an existential ordeal. It is also central for an allegorical locus to contemplate on protagonists' interpersonal communication. Many of Percy's characters possess gothic ancestry. They are occasionally grotesque caricatures and freak types though masterfully transfigured to illustrate existential perplexities. Stemming from gothic, wandering and quest motifs structure the dialectic moving of Percy's protagonists. Original gothic samples are reshaped as an Odyssey of spirit, wandering and coming home motif in «The Last Gentleman», gothic-like quest and search for an Unholly Grail in «Lancelot», confinement and enclosure as well as search for a sign in «The Second Coming», pursuit and prosecuting in «Love in the Ruins».

Adjustment of gothicism in Percy's fiction enables the author to incorporate various literary styles and cultural practices within his existential and semiotics-focused discourse and in that way to extend the range of interpretation significantly. Ambiguity and antidogmatism of postmodern mentality project the crisis of positivist ideology and blur the boundaries between conventionally opposed morals categories bringing about diversity, pluralism and distortion of archetypes. In such a modus gothicism has been ironically recreated to articulate the controversies of human predicament and turned into polysemantic element of the metaliterary game. By using gothic models W. Percy reveals a multivalence of American literary tradition and proves it possible to combine classical and contemporary approaches as well as national peculiarities and European experience within American literary mainstream.

This thesis opens a prospect for further investigation of gothic creative power and provides a new angle to view present-day authors in terms of plurality and polysemanticism of American literary tradition.

Key words: gothic tradition, gothic semes, gothic poetics, gothicism ontology, Southern school, existentialism.

Размещено на Allbest.ru