Ґендерний дискурс у літературі non-fiction (на матеріалі щоденників письменників першої половини ХХ століття)

Головний аналіз ґендерних аспектів вираження авторської суб’єктивності в художньому тексті. Характеристика концепцій жіночого письма. Особливість некласичного уявлення людини про навколишній світ у щоденниках письменників першої половини ХХ століття.

Рубрика Литература
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 75,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Аналіз ґендерної ідентичності суб'єкта художньо-документального дискурсу в щоденниках засвідчив появу queer-суб'єктивності як реакцію окремих індивідів на надмірне пропагування стереотипних ідеалів фемінності й маскулінності. Дискурсивне закріплення стереотипу маскулінного чоловіка продукує одночасно такі явища, як гомосексуальність і гомофобію. З огляду на це queer-суб'єкт змушений розігрувати в суспільстві ґендерну роль, котрій він сам не відповідає. В аналізі щоденника В. Ґомбровича продемонстровано, як дискурсивно самовикривається гомоеротична ідентичність. Схильність я-персонажа щоденника до об'єкт-гомоеротичності приховується наратором, котрий виступає перед читачами прибічником традиційної сексуальної орієнтації, репрезентує маскулінну суб'єктивність і демонструє гомофобний дискурс, домінантний у суспільстві. Щоденник Ф. Кафки засвідчує наявність фемінних рис і в я-персонажа, і в наратора, котрі доповнюють один одного, що зумовлено самоадресованістю тексту; окрім того, фемінністю позначений і сам стиль діаріуша. Актуалізація ґендерного чинника, виявленого у щоденниках, дає змогу глибше проникнути в образний світ їх авторів і проаналізувати форми вираження ґендерної ідентичності в художніх творах письменників.

Ґендерна ідентичність автора особливо виразно проявляється в текстах літератури non-fiction. Аналіз конструювання ґендерної ідентичності в художньо-документальному дискурсі засвідчив її парадигматичний характер, оскільки ґендерний компонент простежується і на мікро-, і на макро- структурі щоденників. На рівні мікроструктури ґендерні позиції найбільшою мірою представлені в особливостях використання лексичних та синтаксичних мовних одиниць (метафори сексуальності, риси маскулінного / фемінного письма); на рівні макроструктури щоденників ґендерні позиції відображаються в тематиці, проблематиці та образах персонажів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Варикаша М. Трагічне світовідношення як тематика жіночої есеїстики початку ХХ століття / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. - Вип. ХІV : Лінгвістика і літературознавство. - С. 282-285.

2. Варикаша М. М. Щоденник як жанр літератури non-fiction / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. - Вип. ХVII : Лінгвістика і літературознавство. - 496 c. - С. 216-223. (0,5 др. арк.).

3. Варикаша М. Ґендерний дискурс : семіотичні аспекти / Марта Варикаша // Слово і Час. - 2008. - № 7. - С. 83-89. (0,6 др. арк.).

4. Варикаша М. Критерий чувства любви в становлении личности / М. М. Варикаша // Русский язык и литература в учебных заведениях. - 2001. - №6. - С. 21-26. (0,25 др. арк.).

5. Варикаша М. Деформація категорії моральності у романі «Чесність із собою В.Винниченка» / М. М. Варикаша // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. VII. - Ч. 2. : Художня література в контексті культури. - С. 55-60. (0, 3 др. арк.).

6. Варикаша М. Прийоми психологічного зображення у романі В.Винниченка «Чесність із собою» / М. М. Варикаша // Актуальні проблеми слов'янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. - К. : Знання України. - Вип. 10 : Лінгвістика і літературознавство. - 2005. - С. 302-306. (0, 3 др. арк.).

7. Варикаша М. Фемини-тематика в женских эссе первой половины ХХ ст. / М. М. Варикаша // Таленавітыя жанчыны Беларусі у культурнай, навуковай і мастацкай прасторы свету : зборнік матэрыялау Міжнароднай навукова-практычнай конферэнцыі, Мазыр, 24-25 мая 2007 г. - Мазыр : УА МДПУ ім. Шамякіна, 2007. - С. 232-235. (0,25 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Варикаша М. М. Ґендерний дискурс у літературі non-fiction (на матеріалі щоденників письменників першої половини ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ, 2009.

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів ґендерного дискурсу (культурно-екзистенціальний, психоаналітичний, семіотичний).

З'ясовано, що література non-fiction становить різновид письменства на межі художності й документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої до читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників визначені ознаки, що дають змогу розрізняти художні тексти і тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспоглядання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна та літературно-творча) і щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична).

Осмислено ґендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної і мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної і маскулінної суб'єктивностей; з'ясовано ґендерні стереотипи та їх роль у ґендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

Ключові слова: ґендерний дискурс, фемінність, маскулінність, queer-ідентичність, гомоеротичність, автобіографізм, література non-fiction, щоденник.

Varykasha M. M. Gender discourse in non-fiction literature (writers' diaries of first half of the XX century). - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate in Philology. Specialty 10.01.06 - Theory of Literature. - Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Existential, psychoanalytic and semiotic aspects of gender analysis are studied in the thesis.

The non-fiction literature is considered as a variety of literary texts that exists on the border of fiction and documentary, depends on the competence of a recipient and represents a coexistence of historical and autobiographic truths. On the material of diary and pseudodiary the author distinguishes the fictitious texts and texts of the non-fiction literature.

The functions of the diary, relative to author (self-cognition, self-expression, self-contemplate, compensation, recreational, literary-creative) and to conditional addressee (cognitive, decoding, aesthetical playing, defogging) are studied in the thesis. Gender discourse is comprehended as a component of the diary author's identity. The manifestation of queer, feminine and masculine subjectivities is investigated in the diaries by V.Gombrowicz, F.Kafka, V.Vynnychenko, O.Kobylianska, V.Woolf.

Key words: gender discourse, queer-identity, homoerotic subjectivity, autobiography, non-fiction literature, diary.

Варикаша М. Н. Гендерный дискурс в литературе non-fiction (на материале дневников писателей первой половины ХХ столетия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины. - Киев, 2009.

В диссертации впервые в украинском литературоведении систематизировано основные теоретико-литературные аспекты гендерного дискурса: культурно-экзистенциальный, психоаналитический, семиотический. Отмечено, что гендерное литературоведение является междисциплинарным полем, объединяющим исследования по феминологии, андрологии и queer-идентичности, опирается на дискурс-анализ, психоанализ, теории деконструкции гендера и включает анализ специфики мужского и женского письма. Отмечено, что в гендерной теории акцентируется на том, что именно в телесности следует искать объяснения гендерной идентичности субъекта или перехода границ пола. Телесность рассматривается в таких формах как сексуальность, перверсии, аффект и смерть. Гендерная идентичность автора особенно выразительно проявляется в текстах літератури non-fiction.

Отталкиваясь от работ В. Шмида, Дж. Серля, Дж. Остина, Ж. Женетта, Г. Винокура и Я. Мукаржовского, автор исследования анализирует особенности эстетической и рецептивной функций в литературе non-fiction и доказывает, что последняя является разновидностью литературы, которая находится на границе художественности и документальности и зависит от компетенции реципиента. Предложено классификацию художественной литературы по наличию в ее произведениях исторической и автобиографической правды (художественная, частично автобиографическая, историческая) и литературы non-fiction по направленности к адресату (самоадресованная, диалогизированная, полилогизированная), а также выделена граничная литература (псевдо-художественная и псевдо-non-fiction).

На материале дневников (Ф. Кафки, В. Вулф, В. Гомбровича, О. Кобылянской, А. Любченко, В. Винниченко) и псевдодневников («Крещеный китаец» А. Белого, «Царевна» О. Кобылянской) установлено признаки, позволяющие различать художественные тексты и тексты литературы non-fiction: контекстуальные и метакоммуникативные сигналы, следы абстрактного автора, представление об абстрактном читателе, специфика гомодиегетического нарратора, главная идея и функции текстов, причины отбора элементов событий. Осуществлен сравнительный анализ наррататоров в дневниках, написанных женщинами и мужчинами.

Представлено определение жанра дневника, исследовано его специфику в аспектах проблемы адресата и автора, хронотопа, классификации и места в системе жанров. Выделено функции дневника по отношению к автору (самопознание, самовыражение, самосозерцание, самоувековечивание, фиксационная, развлекательная, компенсаторная, литературно-творческая) и к условному адресату (познавательная, дешифрующая, эстетическая, игровая, катарсическая).

Основываясь на анализе теоретико-литературных, философских трудов (З. Фрейд, Ш. Ференци, Ж. Лакан, С. де Бовуар, Л. Иригарей, Э. Сиксу, Ю. Батлер, Ю. Кристева, Дж.Проссер, Т. Гундорова, С. Павличко, Н. Зборовская) и текстов дневников писателей первой половины ХХ столетия, автор исследования осмысляет гендерную идентичность субъекта как составляющую часть языковой индивидуальности автора дневника; анализирует особенности проявления queer-субъективности, а также феминной и маскулинной субъективностей; гендерные стереотипы изучаемого культурно-исторического периода и их роль в гендерной самоидентификации писателей первой половины ХХ века.

Анализ гендерной идентичности субъекта художественно-документального дискурса в дневниках свидетельствует о появлении queer-субъективности как реакции отдельных индивидуумов на чрезмерное пропагандирование стереотипных идеалов феминности и маскулинности. Дискурсивная фиксация стереотипа маскулинного мужчины порождает одновременно такие явления, как гомосексуальность и гомофобия. Queer-субъект вынужден разыгрывать в обществе гендерную роль, которой он не соответствует. В анализе дневника В. Гомбровича продемонстрировано, как дискурсивно самообличается гомоэротическая идентичность. Склонность я-персонажа дневника к объект-гомоэротичности скрывается нарратором, который выступает перед читателями сторонником традиционной сексуальной ориентации, представляет маскулинную субъективность и демонстрирует гомофобный дискурс, доминантный в обществе. Доказано, что дневник Ф. Кафки свидетельствует о наличии феминных черт и у я-персонажа, и у нарратора, которые дополняют друг друга, что обусловлено самоадресованностью текста; кроме того, феминностью отмечен и сам стиль диариуша. Актуализация гендерного показателя, обнаруженного в дневниках, дает возможность глубже проникнуть в образный мир их авторов. На материале конкретных произведений Ф. Кафки, В. Гомбровича и О. Кобылянской проанализировано влияние гендерной идентичности автора на его творчество.

Ключевые слова: гендерный дискурс, queer-идентичность, гомоэротичность, автобиографизм, литература non-fiction, дневник.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • У дитячій німецькій літературі другої половини XIX - першої половини XX ст. помітного розквіту набули два автори - це Вільгельм Буш і Генріх Гофман. У 20-30-х роках великою популярністю користувалася творчість Берти Ласк, Августи Лазар і Алекса Веддинга.

    реферат [19,8 K], добавлен 20.12.2008

  • Змалювання теми кохання у творах німецьких письменників кінця ХІХ-середини XX ст. Кохання в англійській літературі та особливості літературної манери Р. Кіплінга. Тема кохання в російській літературі. О. Купрін–яскравий представник російської літератури.

    дипломная работа [150,6 K], добавлен 01.11.2010

  • Аналіз художніх етнообразів Австралії та Новій Гвінеї у нарисовій літератури для дітей та юнацтва письменників українського зарубіжжя з позиції теоретичних концепцій про Іншого. Вивчення цих образів у творчій спадщині П. Вакуленка, Л. Полтави та Д. Чуба.

    статья [18,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження особливостей розвитку української літератури в другій половині ХІХ століття. Вивчення творчості письменників-патріотів: Лесі Українки, Марка Вовчка, Івана Нечуй-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка. Основні риси реалізму в літературі.

    презентация [396,5 K], добавлен 30.09.2015

  • Слово о полку письменницьком. Загальна характеристика літератури Луганщини XIX - початку ХХ століття. Журнал та письменницька організація "Забой". Літературні угрупування,спілки, з’їзди та зібрання письменників. Сучасні письменники Луганщини, їх твори.

    реферат [28,3 K], добавлен 21.06.2011

  • Козацікі літописи як найвидатніше явище історичної літератури першої половини 18 століття, їх головні особливості. Літописи Самовидця та Григорія Граб’янки. Самійло Величко "Сказання про війну козацьку з поляками" 1720 р., мета й основний зміст роботи.

    презентация [321,8 K], добавлен 09.11.2013

  • Тенденції розвитку романтизму початку ХІХ ст. як літературно-естетичного явища. Світоглядно-естетичні засади байронізму. Польський романтизм як національна інтерпретація європейського художньо-естетичного досвіду доби. Основи творчості Ю. Словацького.

    курсовая работа [124,0 K], добавлен 27.12.2015

  • Розвиток української літератури в 17–18 столітті. Короткий нарис історії дослідження вітчизняних латиномовних курсів теорії поетичного та ораторського мистецтва. Поняття поезії в українських латиномовних поетиках. "Поетика" М. Довгалевського.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 19.09.2010

  • Передумови виникнення та основні риси романтизму. Розвиток романтизму на українському ґрунті. Історико-філософські передумови романтичного напрямку Харківської школи. Творчість Л. Боровиковського і М. Костомарова як початок романтичної традиції в Україні.

    курсовая работа [90,0 K], добавлен 14.08.2010

  • Творчість Томаса Еліота і процес "реміфологізації" в західноєвропейській культурі першої половини XX століття. Містерії як пізньосередньовічний драматичний жанр Англії XII-XVI ст. Модифікація теорії драми Т.С. Еліотом в західноєвропейській культурі.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 22.02.2015

  • Неокласики як група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття, напрямки їх діяльності, тематика творів, видатні представники. Життя та творчість Миколи Зерова та Максима Рильського, аналіз їх творів і роль в світовій літературі.

    презентация [426,2 K], добавлен 25.10.2014

  • Осмислення дискурсу міста в культурологічному та філософському контекстах у роботі В.Г. Фоменко. Українська художня урбаністика в соціально-історичній перспективі. Вплив міста на процеси розвитку української літератури кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.

    реферат [18,4 K], добавлен 18.01.2010

  • Аналіз поезії Я. Щоголева "Остання січа". Портрет Мотрі як засіб розкриття її характеру (по твору "Кайдашева сім’я" І. Нечуй-Левицького). Аналіз поезії І. Манжури "Щира молитва". Справжні ім’я та прізвище письменників: Хома Брут, Голопупенко, Мирон.

    контрольная работа [23,7 K], добавлен 08.06.2010

  • Неповторний український світ, менталітет народу. Етико-моральні, духовні цінності нації. Розвиток проблемного та поетично-метафоричного роману. Аналітично-реалістична, художньо-публіцистична та химерна стильова течія. Тематичне розмаїття романного епосу.

    презентация [3,8 M], добавлен 21.05.2013

  • Життя і творчість Остапа Вишні. Сатира та гумор у творчості українських письменників 20-30-х р. ХХ століття. Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху Остапа Вишні. Цикл "Мисливські усмішки" як вищий прояв професіоналізму та таланту письменника.

    курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.11.2010

  • Короткий біографічний нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення Ф. Стендаля як одного із видатних французьких письменників XIX століття. Аналіз творчих здобутків даного письменника, тематика та ідеологія його найвидатніших творів.

    презентация [498,3 K], добавлен 18.02.2015

  • Огляд творчої діяльності видатних письменників доби Відродження, європейського культурного руху. Вивчення теоретичних й історико-літературних аспектів жанру пікарескного роману. Аналіз трансформації героя пікарески, світового розвитку шахрайського роману.

    курсовая работа [65,1 K], добавлен 19.06.2011

  • І. Франко, його життєвий та творчий шлях. Аналіз п’єси "Учителі" та оповідання "Борис Граб". Розбір оповідань Б. Грінченко "Сонячний промінь" та "Украла". Аналіз твору А. Тесленко "Страчене життя". Донесення до читачів образа вчителя як позитивного героя.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 25.03.2017

  • Аналіз образу моря у філософській поезії першої половини XX ст., який пов'язаний із відпочинком авторів на узбережжі морів. Особливості мариністики В. Свідзінського - художнє окреслення місця й ролі моря в картині світу, сформованій поетом-мислителем.

    реферат [30,1 K], добавлен 15.03.2010

  • Романси М. Глінки у музичній культурі другої половини XIX століття. Характеристика засобів виразності романсу "Не пой, красавица, при мне". Поетичні особливості вірша. Характеристика романсової спадщини С. Рахманінова. Жанрово-стилістичний аналіз романсу.

    курсовая работа [5,1 M], добавлен 29.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.