Поетика гіперроману у культурологічній та літературно-критичній перспективі

Роман Ш. Джексон „Клаптикова дівчина” і М.Д. Каверлі „Каліфія”, написані у середині 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст., намічають подальшу перспективу розвитку гіперроману. Посилення аудіовізуального ряду цих творів, їхня мультимедійна колажність стають невід'ємною рисою гіперроманів, акцентуючи їхній ігровий момент і тим наближаючи до комп'ютерної гри-стратегії. У зв'язку з цим актуальним є питання про надання таким творам статусу масової літератури, оскільки їхня популярність лежить не стільки у сфері смислового навантаження твору, скільки пов'язана з інтерактивною спрямованістю мислення сучасної людини.

Враховуючи технічний розвиток гіперроману, тим не менш, можна стверджувати, що усі аналізовані твори мають спільні поетологічні характеристики, серед яких інтертекстуальність, метатекстуальність, відкритість до смислового експериментування, фрагментарність виступають як основні.

Дослідження творів М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М.Д. Каверлі також переконує в необхідності надання гіпертекстуальній літературі статусу специфічного феномену сучасності, а, разом з цим, виокремлення спеціальної галузі літературознавства, метою якого повинна стати систематизація та критерії аналізу творів цього літературного потоку. Адже дослідник гіперроману працює в інших, порівняно з традиційною літературою, умовах, знаходиться в позиції театрального критика, оскільки має справу з безмежною сукупністю індивідуальних прочитань твору, реконструкцією не тільки авторського задуму, а й усіх можливих читацьких інтерпретацій. Відкритість, динамічність, відмова від можливості тлумачення єдиного оригінального тексту стають невід'ємними рисами гіпертекстуальної критики, оскільки трансформаціям, що відбуваються в літературі, мають відповідати зміни в критичному мисленні. Лише така відповідність приведе до розуміння шляхів подальшого розвитку гіпертекстуального роману і, в цілому, художньої літератури.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Рітц-Ракул К.П. Художня література в Інтернеті: теоретичні аспекти гіпертексту / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Наукові записки : літературознавство. - Тернопіль: ТНПУ, 2005. - XVIII. - С. 197-207 (0, 9 др. арк.)

2. Рітц-Ракул К.П. Поетика лабіринту в романі С. Моултропа «Сад перемоги» / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Наукові праці : науково-методичний журнал : філологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. -Т. 59, № 46. - С. 91-98 (0,7 др. арк.)

3. Рітц-Ракул К.П. Дигітальна культура: колективні художньо-літературні гіпертекстуальні проекти / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Вісник Львівського університету : іноземні мови. - Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - №13. - С. 271-278 (0,6 др. арк.)

4. Рітц-Ракул К.П. Літературні джерела гіпертекстуального роману / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Мова і культура : науковий журнал.- К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2007. - № 9., Т. ІХ (97) «Художня література в контексті культури». - С. 46-54 (0,8 др. арк.)

5. Рітц-Ракул К.П. Фігура автора в гіпертекстуальній літературі / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Іноземна філологія.- Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2007. - № 118. - С. 267-273 (0,7 др. арк.)

6. Рітц-Ракул К.П. Тематичний аналіз роману Стюарта Моулиропа «Сад перемоги» / Рітц-Ракул Катерина Павлівна // Від бароко до постмодернізму : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. - ХІ. - С. 190-195 (0,6 др. арк.)

АНОТАЦІЯ

Рітц-Ракул К.П. Поетика гіперроману у культурологічній та літературно-критичній перспективі (на прикладі романів М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М. Каверлі). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.04 - література зарубіжних країн. -Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпропетровськ, 2009.

Дисертація є першою в українському літературознавстві спробою комплексного аналізу поетологічних особливостей та інтерактивних засобів функціонування гіперроману.

Романи М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М. Каверлі досліджуються в контексті світоглядних уявлень і найсучасніших досягнень технонауки постмодерної доби. У дисертації проаналізовано літературні джерела гіперроману, традиції, що стимулювали його розвиток, структурну організацію і проблемно-тематичний комплекс обраних творів, а також інтерактивні можливості читача. Особливу увагу в роботі приділено

становленню гіперлітературознавства, визначено його спільні з гіпертекстуальною літературою параметри - відкритість, процесуальність, метатекстуальність, відмову від ідеї наявності канонічного тексту оригіналу, динамічність.

Ключові слова: гіперроман, гіпертекст, гіперлітературознавство, кіберкультура, дигітальна культура, ризома, лабіринт, інтерактивність, мультимедійна колажність, співнаратор.

АННОТАЦИЯ

Ритц-Ракул Е.П. Поэтика гиперромана в культурологической и литературно-критической перспективе (на примере романов М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М. Каверли). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран. - Днепропетровский национальный университет им. О. Гончара, Днепропетровск, 2009.

Диссертация является первой в украинском литературоведении попыткой комплексного анализа поэтологических особенностей и интерактивных способов функционирования гиперромана.

Романы М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М. Каверли исследуются в контексте мировоззренческих представлений и новейших достижений технонауки периода постмодерна. В диссертации были проанализированы литературные истоки гиперромана, традиции, которые стимулировали его развитие, структурная организация и проблемно-тематический комплекс избранных произведений, а также интерактивные возможности читателя. Особенное внимание в работе уделено становлению гиперлитературоведения, обозначены параметры, общие с гипертекстуальной литературой - открытость, процессуальность, метатекстуальность, отказ от понятия канонического текста оригинала, динамичность.

Ключевые слова: гиперроман, гипертекст, гиперлитературоведение, киберкультура, дигитальная культура, ризома, лабиринт, интерактивность, мультимедиальная коллажность, сонарратор.

SUMMARY

Ekaterina Rietz-Rakul. Poetical Peculiarities of Hypernovels in Cultural and Literary Perspective. (Based on the Novels of M. Joyce, S. Mouthrop, Sh. Jackson and M. D. Coverly). - Manuscript.

Thesis for the academic degree Candidate of Philosophy; speciality 10.01.04 - literature of foreign countries - Dnipropetrovsk National Oles Honchar University, Dnipropetrovsk, 2009.

The dissertation is the first integrated research of poetic and structural peculiarities, as well as interactive possibilities of hypernovel, in Ukrainian literary studies.

The beginning of the 21^st century was signified by a tendency to globalization of contemporary culture and deep attention to various cultures and subcultures. Contemporary society drifts away from the idea of unified ways of development and linear progress. One of the most successful nonlinear pluralistic projects is the Internet - the reason and the cause of many processes happening in the modern culture. Among these is also an emergence of mass-communication (vs. mass media), cyber culture, collective literary projects and, of course, single-author hypertext fiction.

The issue of hyperfiction itself raises the question of a national literary tradition anew. It appeared in American literature and was at once adapted in its “melting pot”, or, rather, “salad bawl”, along with dominating tendencies of postmodernism and multiculturalism. On the other hand, it exists in the international literary context Vladimir Nabokov, Italo Calvino, Jorge Luis Borges, Stйphane Mallarmй, Milorad Paviи et al.

Two contrary points of view dominate theoretical discourse on hypertext literature. The first one is rather optimistic and sees hyperfiction as an evidence of new stage of development of contemporary culture. The nonlinear character of hyperfiction, the freedom and activeness of its reader, multiplicity of its narrative and the openness of its structure are its most significant merits.The pessimistic point of view on hypertext sees it as a form of literary suicide, describes it as an electronic prison under control of new electronic means. Defending the canons of traditional fiction, they claim that formal experiments, fragmented structure and the accentuation of technical aspects of reading lead to the deficit of the reader's interest in the content of a literary work.

Technically, the emergence of hypertext literature is bound to the development of new communicational technologies. Philosophically, it is based on the postmodernist Weltanshauung, characterised by the collapse of western rationalism and thus the crisis of representation. Hypertext discourse recreates the historical moment of a paradigmatic shift in its own way. The change of scholarly paradigms was stated by Umberto Eco's open work. It foresaw the pluralism of art, new understanding of a text, its reader and its interpretation. In general, scholars accentuate the change in textual strategies of both a reader and a writer, as well as the interconnection of narrative structures and ideological superstructures. The presupposition that the structure of a work of art mirrors the structure of contemporary cultural perception of reality becomes fundamental for any research in the arts, especially for hyperfiction critics.

The object of this study іs formed by four hypernovels: Afternoon, a Story by Michael Joyce, Victory Garden by Stuart Moulthrop, Califia by M. D. Coverly and Patchwork Girl by Shelly Jackson. Analysis of poetic and structural peculiarities of the novels illustrates several possible approaches towards the phenomenon of hyperfiction.

Analysis of the plot and the formal structure in Aftrenoon, a Story, reveals postmodernist rhizome as the modelling principle. Further investigation of the peculiarities of story construction in the Afternoon examines the strategies of internal structuring principles of a single text-block. These enable text-blocks to stay open for potential connections, though partly deteriorating the causal logic. Moreover, an attempt was undertaken to analyse one variant of possible readings.

S. Moulthrope's Victory Garden is focused on contemporary (American) society and the problem of constantly emerging military conflicts, as well as rapid technical development. Along with the thematic composition, its structuralising principle - a labyrinth, as that described by Borges and Eco, is analysed in this thesis.

Similar to all four novels, Shelley Jackson's Patchwork Girl demonstrates strong intertexual references, distinctive for postmodern literature; in this text obviously accentuated by the title and the author's name. The (patchwork) body as the metaphor of hypertext and gender problematic as a leitmotiv are examined in this research.

Multimedia collage is a distinguishing trait of Califia by M. D. Coverly, it underlines the open character of hyperfiction; whereas the novel's is rather strait and reminds of an archive built around the central story - a motive of treasure search, classic for American literature.

For the presented study of various aspects of hyperfiction, the author used perceptive and narrative methods of analysis, as well as elements of structuralist and deconstructivist strategies.

Applied postmodernist terminology and theories were created by such theorists as Jean Baudrillard, Jacques Derrida, Gilles Deleuze, Umberto Eco, Yuriy Lotman et al. Narrative strategies were analysed on the basis of Roland Barthes, Douwe W. Fokkema, Seymour Chatman, Wolf Schmid, Wayne C. Booth, Theo D'haen and others. By the analysis of the role of a reader the author referred to the receptive aesthetics of Wolfgang Iser and semiotic strategies of Umberto Eco. The works of new media researchers and hypertext critics, such as Marshall McLuhan, Espen Aarseth, George Landow, Donna Haraway, Reine Koskimaa, Mikhail Epstein, Mikhail Visel were consulted as well.

The mechanisms of writing, reading and analysing hypertexts are being actively researched and no final answers can be given yet. This thesis offers a conceptual approach to the problem of hypertext fiction and attempts to position it in the general context of literature and postmodernist theory. The criteria of hypercriticism are summarised and it is proved that it might be considered as a separate branch of literary criticism. Whereas hypertext fiction, and particularly hypernovels, belong to the literary avant-garde and unite mentality, philosophy and art of the late 20^th-early 21^st centuries.

Key words: hypernovel, hypertext, hypertext critics, cyber-culture, digital culture, rhizome, labyrinth, interactive, multimedia, co-narrator.

Размещено на Allbest.ru