Міфопоетична парадигма художньої образності у "Повісті врем'яних літ"

Висновки. Незважаючи на те, що літопис (у цьому разі мовиться, зокрема про "Повість врем'яних літ") відображає історичне минуле східнослов'янських етносів і традиційно відноситься до хронографічного жанру, проте він може бути розглянутий як літературний текст, як "історична проза" з усіма відповідними літературними прикметами та правилами образотворчості. Міфологічний аналіз літопису аргументовано доводить цей висновок, тому вважаємо цілком умотивованим та зваженим визначення П.В. Білоуса: "Літопис - це літературна, ідеологічно зумовлена форма викладу історичних подій, художнім ядром якої є хронотоп, що розгортається за схемою середньовічних уявлень про світ, давні спільноти, а картина світу постає як здійснення християнської провіденційної ідеї та як алегорія боротьби добра і зла, боротьби життя і смерті".

Літописний текст - це текст, створений за середньовічними уявленнями та засобами середньовічної поетики, відтак йому притаманні символізм та алегоризм, які можна прочитувати як у недатованих сказаннях, так і в порічних "рядових" записах, а особливо у викладених (часто у модифікованій формі) міфологічних легендах, запозичених літописцями з автохтонної та чужоземної міфології різних історичних епох.

Міфологічний аналіз (у його сучасному науковому дискурсі) виявився достатньо придатним для роботи з літописним текстом з метою виявлення у ньому, ідентифікації, дослідження давніх міфів, які різними шляхами і з волі різних авторів увійшли до "Повісті врем'яних літ", надавши літопису неповторного літературного колориту.

Важливе пізнавальне та естетичне значення мають автохтонні міфи, оброблені літописцями у "Повісті врем'яних літ", оскільки доносять через літописну образність архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення тих етносів, які населяли сучасну територію України.

Запозичена міфологія, яка органічно увійшла до структури літописного тексту, уможливлює наші уявлення не лише про історичні, політичні, військові стосунки, а й про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом Х-ХІІ століть. Залучення до літопису інокультурного художнього досвіду свідчить про синтетичний характер творчості давніх літописців, про їх широку обізнаність із різноманітними джерелами (усними та писемними), про способи моделювання літописного наративу з відповідними ідеологічними та політичними завданнями.

Виявлення і дослідження міфологічного пласту у літописному тексті ("Повісті врем'яних літ") дає змогу конкретизувати своєрідний художній субстрат, який і надає літописові рис літературності, тобто властивостей такого тексту, котрий створений за образотворчими принципами художнього мислення, яке відповідає особливостям середньовічної естетики.

Вироблену і застосовану на практиці (у літературознавчій роботі над текстом "Повісті врем'яних літ") методику міфологічного аналізу можна застосовувати і щодо інших літературних пам'яток доби Київської Русі.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні публікації:

1. Вишина М.Ю. "Повість врем'яних літ" як об'єкт міфологічного аналізу" / М.Ю. Вишина // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 29. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 189-192 (0,3 др. арк.).

2. Вишина М.Ю. "Іван Франко про "Повість врем'яних літ" / М.Ю. Вишина // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - № 15. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 92-99 (0,5 др. арк.).

3. Вишина М.Ю. "Повість врем'яних літ" про давні звичаї українців" / М.Ю. Вишина // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 41. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 199-204 (0,6 др. арк.).

Додаткові публікації:

4. Вишина М.Ю. "Полікультурний феномен "Повісті врем'яних літ" / М.Ю. Вишина // Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України: Матеріали Всеукраїнської конференції (22-23 травня 2007 р.). - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 19-25 (0,4 др. арк.).

5. Вишина М.Ю. Трактування троїстої концепції всесвіту в "Повісті врем'яних літ" / М.Ю. Вишина // Літературознавчі студії. До 30-річчя наукової діяльності професора Петра Білоуса. - Вип.1. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 61-69 (0,4 др. арк.).

6. Вишина М.Ю. Залучення історичних мотивів до побудови образів у "Повісті времяних літ" / М.Ю. Вишина // Літературознавчі студії. - Вип. 2. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 105-114 (0,4 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Вишина М.Ю. Міфопоетична парадигма художньої образності у "Повісті врем'яних літ". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ, 2009.

У дисертації розглядається текст літопису "Повість врем'яних літ". Предметом дослідження є міфологічні джерела, використані авторами "Повісті врем'яних літ" у формуванні образної системи літописного тексту.

Міфологічний аналіз "Повісті врем'яних літ" дав змогу упевнитися, що літописці у процесі укладання тексту зверталися до різноманітних усних та писемних джерел, серед яких їхню увагу привертали і міфологічні джерела (місцеві та запозичені). Внаслідок проведеної роботи у дисертації виділено такі групи міфів: східнослов'янські (автохтонні), тюркські, скандинавські, античні та біблійні. У групі автохтонних міфів проаналізовано космогонічні, топонімічні, історичні та ритуально-обрядові міфи, мотиви та образи яких залучено до художньої структури літопису. Автохтонні міфи доносять через літописну образність архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення тих етносів, які населяли сучасну територію України. Залучення до літопису інокультурного художнього досвіду уможливлює уявлення про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом Х-ХІІ століть та свідчить про синтетичний характер творчості давніх літописців, про їх широку обізнаність із різноманітними джерелами. Міфологічний аналіз "Повісті врем'яних літ" аргументовано доводить літературність літопису, поєднання у ньому художності з історизмом.

Ключові слова: міф, міфологія, архетип, легенда, сюжет, мотив, образ.

АННОТАЦИЯ

Вышина М.Ю. Мифопоэтическая парадигма художественной образности в "Повести временных лет". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Национальный университет "Киево-Могилянская академия". - Киев, 2009.

В диссертации рассматривается текст "Повести временных лет" - самой древней летописи Украины-Руси. Предметом исследования являются мифологические источники, которые использовали авторы "Повести временных лет" для формирования образной системы летописного текста. Предложено и апробировано методику мифологического анализа художественного текста, которая предусматривает: распознавание в литературном тексте мифологических структур, идентификация распознанного мифа с возможным инвариантом, их сопоставление, определение историко-культурного, этнического источника мифа-инварианта, расшифровка значения мифологических образов в контексте всего произведения, определение художественного колорита мифологического образа (с учетом исторической эпохи, типа творчества, стилевых вариантов), исследование мотива обращения автора к мифологическим образам.

Несмотря на то, что летопись, в частности "Повесть временных лет", традиционно относится к хронографическому жанру, она может рассматриваться как литературный текст, как "историческая проза" со всеми соответствующими литературными приметами и правилами образотворчества. Летописный жанр, к которому мы относим и "Повесть временных лет", - это текст, созданный на базе средневековых представлений и средствами средневековой поэтики, поэтому для него характерны символизм и аллегория, которые обнаруживаем как в недатированных сказаниях, так и в ежегодных "рядовых" заметках, а особенно в изложенных мифологических легендах, заимствованных летописцами из автохтонной и зарубежной мифологии разных исторических эпох.

Мифологический анализ "Повести временных лет" предоставил возможность убедиться в том, что летописцы в процессе формирования текста обращались к различным устным и письменным источникам, среди которых их внимание привлекли и мифологические источники (местные и заимствованные). Вследствие проведенной работы в диссертации выделено следующие группы мифов: восточнославянские (автохтонные), тюркские, скандинавские, античные и библейские. В группе автохтонных мифов проанализировано космогонические, топонимические, исторические и ритуально-обрядовые мифы, мотивы и образы которых включены в художественную структуру летописи. Автохтонные мифы доносят через летописную образность архаическую информацию о мировоззренческих и художественных представлениях тех этносов, которые заселяли нынешнюю территорию Украины.

Заимствованная мифология, которая органично вошла в летописный текст, делает возможными наши представления не только об исторических, политических, военных взаимосвязях, но и о междуэтнических, международных контактах Руси в Х-ХІІ веках. Использование в летописи инокультурного художественного опыта свидетельствует о синтетическом характере творчества древних летописцев, об их широкой осведомленности в различных источниках (устных и письменных), о способах моделирования летописного наратива с соответствующими идеологическими и политическими заданиями. Мифологический анализ "Повести временных лет" аргументированно доказывает литературность летописи, синтез художественности и историзма.

Ключевые слова: миф, мифология, архетип, легенда, сюжет, мотив, образ.

SUMMARY

Vyshyna M.Y. The Mythological and Poetic Paradigm of Art Figurativeness in "The Story of Past Years". - Manuscript.

The thesis for the Degree of Candidate of philological science, the speciality: 10.01.01 - Ukrainian Literature. - National University of "Kyiv-Mohyla Academy". - Kyiv, 2009.

The thesis deals with the text of the annals "The Story of Past Years". Mythological sources used by the authors of "The Story of Past Years" in the formation of figurative system of the annals are the main subject of the research.

Mythological analysis of "The Story of Past Years" gives us opportunity to convince ourselves that chroniclers during the process of annals' creation accessed to the various oral and written sources among which they were interested by the local and borrowed mythological sources. As a result of completed work the dissertator allocates such groups of myths: East Slavic (autochthonous), Turkic, Scandinavian, antique and bible. Cosmogonic, toponymic, historical, ritual and ceremonial myths the motives and images of which are appended to the art structure of the annals are analyzed in the group of autochthonous myths. The autochthonous myths by means of annalistic figurativeness transfer archaic information about world outlook and art views of those ethnic groups which occupied the present territory of Ukraine. Appending to the annals of the culture experience of other nations expands our knowledge about international contacts of Ancient Russia during X-XII centuries and says about the synthetic character of old chroniclers' creativity, their wide knowledge of different sources. Mythological analysis of "The Story of Past Years" convincingly proves the prevalence of artistry over historicism in the annals.

Key words: myth, mythology, archetype, legend, plot, motive, image.

Размещено на Allbest.ru