Інтелектуальний інтертекст прози Докії Гуменної

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 821. 161.2-3.09

10.01.01 - українська література

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ІНТЕРТЕКСТ ПРОЗИ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ

Николюк Тамара Володимирівна

Київ - 2009

Робота виконана на кафедрі української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Давидюк Віктор Феодосійович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, професор кафедри української літератури.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Ковалів Юрій Іванович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої української літератури.

кандидат філологічних наук, доцент Белімова Тетяна Валеріївна, Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", доцент кафедри української мови та літератури.

Захист відбудеться "26" березня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01033.

Із дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 58, м. Київ, 01033.

Автореферат розісланий "18" лютого 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 15 Л.О. Ткаченко

Анотації

Николюк Т.В. Інтелектуальний інтертекст прози Докії Гуменної. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 - українська література. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей інтелектуального інтертексту прози Докії Гуменної. У ході роботи визначено генологічну специфіку есе та сюжетних творів письменниці. Окреслено поняття "інтелектуальний інтертекст". гуменна інтертекст генологічний

До аналізу науково-популяризаторської фантастики залучено праці Геродота, М. Грушевського, М. Рудинського, Б. Рибакова, Митрополита Іларіона, Ф. Вовка, М. Сумцова, М. Марра, О. Потебні. Сюжетну наукову белетристику Докії Гуменної аналогізовано з науково-фантастичними творами у світовій літературі, які можна було б визначати як інтелектуальну прозу (О. Гакслі, Р. Шеклі).

На прикладі науково-фантастичної прози письменниці простежено процес естетизації та інтелектуалізації жанру. Виявлено способи реалізації інтертексту в науково-популяризаторській прозі та інтертексту і голосу автора в науковій фантастиці. Дешифровано окремі образи, епізоди та лексеми в сюжетних творах.

Ключові слова: текст, інтертекст, метатекст, архітекст, конінтертекстуальність, жанр, стиль, автор, читач.

Николюк Т.В. Интеллектуальный интертекст прозы Евдокии Гуменной. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию особенностей интеллектуального интертекста прозы Евдокии Гуменной. В ходе работы определена генологическая специфика эссе, сюжетных произведений писательницы и термин "интеллектуальный интертекст".

К анализу эссе привлечены работы Геродота, М. Грушевского, М. Рудинского, Б. Рыбакова, Митрополита Иллариона, Ф. Вовка, Н. Сумцова, Н. Марра, А. Потебни. Сюжетную фантастику Евдокии Гуменной аналогизированно с научно-фантастическими произведениями в мировой литературе, которые можно было бы определять как интеллектуальную прозу (О. Хаксли, Р. Шекли).

На примере научно-фантастической прозы писательницы прослежен процесс эстетизации и интеллектуализации жанра. Выявлены способы реализации интертекста в научно-популяризаторской прозе и интертекста и голоса автора в научной фантастике. Дешифрованы отдельные образы, эпизоды и лексемы в сюжетных произведениях.

Ключевые слова: текст, интертекст, метатекст, архитекст, конинтертекстуальность, жанр, стиль, автор, читатель.

Nykolyuk T.V. Intellectual intertext in the prose of Evdokia Humenna. - Manuscript.

The dissertation for the candidate degree in philology, discipline 10.01.01. - Ukrainian literature. Institute of philology of the Kyiv National Shevchenko University, Kyiv, 2009.

This thesis is dedicated to the peculiarities of intellectual intertext in Evdokia Humenna's prose. The genealogical specificity of essay and subjected works of the author are researched during this research. Author's works are analyzed by form, material and content. Formally, they have scientific structure. Also, some particular figures (further transformed into full valued figures in subjected essay) and poetic language assets are not typical for popular scientific literature. Essay belongs to popular scientific literature by the material and content, because they are based on the hypothesis of the author and other researchers, but not on the facts like it is done in science fiction. D. Humenna essay can be found similar by genre to some works of Olexander Horbovsky, Aizek Azimov, Yuriy Shylov and Yuriy Kanygin. The works of Herodot, M. Grushevsky, M. Rudynsky, B. Rybakov, Metropolitan Illarion, F. Vovka, M. Sumtsova, M. Marra, O. Potebni are also taken into the analyses of the popular scientific literature.

The dissertation depicts the methods of intertext realization in the essay: the author adds its own thoughts to the existing hypothesis, gives its own views on the basis of origin source, reinterprets other texts.

The specificity of essay scientific intertext can be explored in conintertextual aspect, when the system of writer's views are investigated in plan of synchronism and provide exploration pretexts as far as posttexts.

The process of getting more aesthetic and intellectual in science fiction genre can be traced in the author's works as an example. It was found, that popular scientific works (essay "Bless me, Mother", "Family album", "The Past flowing to the Future") were transformed into science fiction, because the author realized scientific concepts in novels and stories, and later encoded scientific ideas into artistic figures and topic. That is why such texts need additional explanations and are marked as intellectual in the thesis.

The analogy between Humenna's plot fiction and the world-known science fiction, which can be determined as intellectual prose, can be found in author's work (O. Huksley, R. Shekley).

Some figures, episodes and tokens are decoded in author's works. It was found out that science basis and subject are textually separated and never mixed up. In the stories, for example, science basis lies at the background and is not always read by recipient.

The author's voice is changed often into heroes' thoughts. In a story "Sky dragon" it was found several ways of author's voice expression. With the help of intertextual exploration of the story many subjects were determined, some specific character creation were understood.

In the story "Big Dady" ("Velyke Tsabe") intertext specificity was determined: prototext and posttext are the same in the work. An information for an additional explanation is conditionally divided into several groups.

Keywords: text, intertext, metatext, architext, conintertextuality, genre, style, author, reader.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Історія української літератури й до цього часу нагадує книгу з багатьма вирваними сторінками. Особливо це стосується літератури 40-50-х та 70-80-х років XX століття, коли найвартісніші прозові твори виходили в світ за межами України. Серед незаслужено забутих персоналій цього періоду й ім'я Докії Гуменної, на популяризацію якого істотно не вплинув навіть столітній ювілей письменниці. До сьогодні в Україні перевидана лише незначна частина її літературної спадщини (лише чотири із двадцяти трьох книг). Звідси й доволі мала кількість літературознавчих досліджень, нез'ясованість питань жанрової специфіки її творів, а відтак і досить поверхове осмислення в українському літературознавстві жанрів, які найповніше відбилися саме у її творчості.

Твори еміграційного періоду ("Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій") до недавнього часу були предметом студій переважно в українській діаспорі. Якщо про біографію письменниці читач хоч щось може дізнатись безпосередньо з її спогадів чи автобіографічного твору "Дар Евдотеї", то належно оцінити її доробок, а особливо наукову фантастику (за визначенням О. Керч) Керч О. Докія Гуменна. Родинний альбом / Керч О. // Укр. книга: зб наук. статей / Ред. кол. : Б.Романенчук (гол. ред. кол.) та ін. - Філадельфія: Київ, 1971. - № 3. - С. 85-86. , чи твори "історіософської та міфологічної візії" (Г.Костюк), фактично неможливо у зв'язку з їх дуже обмеженим тиражем.

Майже всі дослідники наголошували на унікальності її романів, зауважували, що вони дуже різняться від творів тогочасних радянських письменників, однак мало хто сприймав, принаймні на офіційному рівні, історичні концепції, покладені в їх основу.

Докії Гуменній мало б належати досить поважне місце не лише з огляду на кількісно вагомий доробок, а й тому, що вона чи не єдина в українській літературі у своїх есе достатньо фахово на художньому рівні відтворила праісторичне минуле українських земель, порушила тему спадкоємності українського етносу від представників давніх епох і народів, на що знайшла вагомі докази в структурі сучасних культурних явищ українців. Цим письменниця яскраво репрезентувала в українській літературі не дуже популярний на "материковій" Україні жанр наукової фантастики.

Тематична специфіка літературної спадщини Докії Гуменної забезпечує можливість використання інтертекстуальних джерел.

Проблема діалогізму, "чужого" слова, актуалізована М. Бахтіним, а пізніше введена в науковий обіг як поняття "інтертекстуальність" Ю. Крістевою, донині залишається актуальною для українського літературознавства. До цього часу дослідники дискутують із приводу визначення функцій алюзій, ремінісценцій, цитат у літературних творах: чи це вияв неспромоги автора створити щось своє, чи навпаки: ознака асоціативного мислення, спроби реінтерпретації певних явищ довколишнього світу та "інакомовлення".

Такі питання мимоволі виникають після прочитання давніх та новіших праць М. Бахтіна, Ю. Крістевої, Р. Барта, Ж. Дерріди, М. Гловінського, О. Астаф'єва, Л. Біловус, Н. Бєляєвої, Т. Белімової, С. Бальбус та ін. Вони дають підстави стверджувати, що письменники доволі часто звертаються до наукових джерел із метою поглибити зміст твору, розширити його первинну семантику, надати їй сучасного звучання. У зв'язку з цим проблема інтертекстуальності пов'язана з іншою - інтелектуалізацією літератури.

Творчість Докії Гуменної актуалізує й чимало питань генологічного плану. Зокрема, Г. Костюк спростував доволі поширену думку літературознавців про те, що казка-есе "Благослови, Мати" - науковий трактат. Він зауважив, що "романтична мандрівка таємничими просторами минулих тисячоліть" - "Благослови, Мати" - це есе-візія, де авторка проявила себе як "мистець-дослідник, як психолог і візіонер..." Костюк Г. На перехрестях життя та історії: до 70-річчя і 50-річчя літ. діяльн. Докії Гуменної / Григорій Костюк // У світі ідей і образів. Вибране: (критич. та іст. літ. роздуми: 1930-1980). - Мюнхен: Сучасність, 1983. - С.311- 352.. М.Лаврусенко називає "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє" - романами-есе, а "Благослови, Мати" - просто есе, Н. Іщук-Пазуняк "Благослови, Мати" визначає як наукове есе, А. Юриняк розповідь "Минуле пливе в прийдешнє" трактує як наукову розвідку, П. Сорока кваліфікує казку-есе "Благослови, Мати" як монографічне дослідження, а "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє" - як науково-популярні монографії.

Такі розбіжності у жанровому конституюванні творів зумовлені їх науковою структурою, "безсюжетністю" та "безубразністю". Не зовсім звична "науковоподібна" форма частково детермінована архітекстуально У дисертації послуговуємось категоріями М.Гловінського. Див.: Gіowiсski M. Intertekstualnoњж // Pamiкtnik literacki. - Warszawa: Instytut Badaс Literackich Polskiej Akademii Nauk . - 1986. - Z.4. - S.75-100., адже письменниця називала їх есе, а це почасти пояснюється вибором жанру: сама Докія Гуменна визначила "Родинний альбом" як "белетристику на науковому тлі" (у літературній критиці в сімдесятих роках питання рівня "науковості" та "художності" науково-фантастичних романів було особливо актуальним; один із відомих дослідників А. Бритиков зазначав, що окремі твори жанру наукової белетристики почасти нагадували наукові праці) Бритиков А.Ф. Русский советский научно-фантастический роман / А. Бритиков.- Ленинград: Наука, 1970. - С.28..

Ця проблема ще не розв'язана і єдиної думки з приводу того, чи інтерпретувати популяризаторську фантастику як художню літературу, немає. Ще більше ускладнює питання той факт, що в Україні цей різновид жанру майже не розвивався, тому дослідники поставились досить упереджено до наукових коментарів у творах Докії Гуменної, щоправда, не могли не погодитись із тим, що твори письменниці "стимулюють думку", отже, мають своєрідну інтелектуальну "напругу".

П. Сорока, досліджуючи повість "Велике Цабе", слушно зауважив, що казковий сюжет твору - це лише його зовнішня канва, що дозволяє письменниці заглибитись у давнину Сорока П. Докія Гуменна: літературний портрет / П. Сорока- Тернопіль: Арій, 2003. - С. 364.. Отже, повість двопланова і, як твори інтелектуальної прози, потребує глибшого прочитання.

Такий аспект науково-фантастичної прози Докії Гуменної не був предметом дослідження, як не вивчено й інтертекстуальні зв'язки у творчості письменниці, які також позначились на певних рівнях: метатексті, архітексті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною теми "Історико-естетичні аспекти української літератури: традиції та сучасність" кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Мета дослідження: з'ясувати генологічну специфіку есе Докії Гуменної, дослідити інтертекстуальні зв'язки у науково-фантастичних творах письменниці.

Завдання дисертаційної роботи:

встановити рівень "гіпотетичності" в есе;

визначити роль, місце і значення алюзій, цитат у художніх текстах;

з'ясувати спосіб реалізації наукового інтертексту в есе "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє";

з'ясувати рівень та спосіб співвідношення есе та наративу в контексті наукових досліджень;

дослідити спосіб екстраполяції та перекодування наукових концепцій у романі "Золотий плуг" та "інакомовлення" в повістях "Велике Цабе" та "Небесний змій";

встановити рівень кореляції сюжетної канви та наукових ідей у повісті "Велике Цабе", романі "Золотий плуг", повісті "Небесний змій".

Предмет дослідження - інтелектуальний інтертекст у творах Докії Гуменної "Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій" та питання їх генологічного конституювання.

Об'єктом вивчення стали твори Докії Гуменної: "Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій".

Теоретико-методологічна основа. У дисертації використано такі методи: генологічний, порівняльно-типологічний - для встановлення жанрової специфіки творів і визначення претексту художньої прози письменниці; інтертекстуальної інтерпретації тексту - для виявлення інтертекстуальних зв'язків в есе, романі, повістях та з'ясуванні їх функцій; міждисциплінарний - з метою ідентифікації історичних прототипів у сюжетній прозі Докії Гуменної.

У зв'язку з цим у методологічному плані робота ґрунтується на наукових працях теоретиків та істориків О. Астаф'єва, Р. Барта, М. Бахтіна, Т. Белімової, О. Бочарова, А. Бритикова, М. Гловінського, А. Гуляка, Г. Гуревича, Ж. Дерріди, Л. Єршова, Ж. Женнета, Ю. Кагарлицького, Г. Костюка, Ю. Крістевої, Г. Клочека, Ю. Коваліва, С. Крижанівського, А. Нямцу, С. Павличко, Я. Поліщука, А. Ткаченка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

у здійсненні першої спроби аналізу прози письменниці в контексті наукової белетристики та з'ясуванні специфіки жанрових новацій в есе письменниці;

в окресленні понять "науковий" та "інтелектуальний інтертекст";

у визначенні механізмів художнього переосмислення наукових ідей.

Теоретичне значення дисертації зумовлене цілісним осмисленням проблеми інтертекстуальності в генологічній специфіці прози Докії Гуменної, усуненні дискусійних питань жанрової ідентифікації окремих творів письменниці, в окресленні поняття "інтелектуальний інтертекст".

Практичне значення роботи. Положення і висновки дисертації можуть бути використані при подальших дослідженнях творчості Докії Гуменної та жанру наукової белетристики в українській літературі. Вивчення творчого доробку письменниці сприятиме повному виданню її творів в Україні, введенню її творчості в програмні курси вищих шкіл.

Робота спонукатиме до досліджень інтердисциплінарного характеру та вивчення у такий спосіб творчості інших письменників, які репрезентують інтелектуальну прозу, допоможе у процесі проведення семінарських та практичних занять у вищій школі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовано на конференціі до Днів науки у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки (Луцьк, 2002), науково-практичних конференціях у Рівненському державному гуманітарному університеті (Рівне, 2003, 2004), Міжнародній конференції "Фольклор і сучасна культура" в рамках IV міжнародного фестивалю українського фольклору "Берегиня" (Луцьк, 2004).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (254 позиції). Загальний обсяг дослідження - 204 сторінки, із них 186 сторінок основного тексту та 18 сторінок бібліографії.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукову новизну, ступінь розробленості, визначено предмет, мету і завдання дослідження, теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи та практичне застосування одержаних результатів.

Перший розділ. Генологічна специфіка прози Докії Гуменної присвячений розв'язанню проблем теоретичного плану, щоб створити підґрунтя, на якому відбуватиметься аналіз прози Докії Гуменної. Досліджено питання генологічної ідентифікації творів "Благослови, Мати", "Минуле пливе в прийдешнє", "Родинний альбом" з метою подальшого визначення основи художніх текстів письменниці.

У підрозділі 1.1. Інтелектуальний інтертекст у контексті художньої літератури проаналізовано літературно-критичні праці українських та зарубіжних дослідників, окреслено визначені ними кілька типів інтертексту у творах наукової фантастики: інтертекст-художній прийом (В.Брюховецький), що обумовлює двоплановість на текстовому рівні і слугує динамізації подій, пожвавленню викладу; науковий інтертекст, притаманний науково-популяризаторській фантастиці (А. Бритиков), який зумовлює "занауковленість" прози і зближує твори з науково-популярною літературою; інтертекст, що може бути інструментом для кодування чи декодування змісту, сприяє багатоплановості у творі й трапляється в інтелектуальній прозі.

Дискусійним у літературознавстві виявилось питання ідентифікації науково-популяризаторської прози в художній літературі. Г. Гуревич виявив такі ознаки жанрового різновиду науково-популяризаторської фантастики: гіпотетичність, безобразність, безсюжетність і кваліфікував її як художню прозу (книга Олександра Горбовського "Крізь темінь віків"). До неї, на нашу думку, належать і окремі твори Айзека Азімова, книги Юрія Шилова та Юрія Канигіна.

З часом, за нашими спостереженнями, цей різновид жанру еволюціонував у наукову фантастику, а наукова термінологія стала ознакою стилю письма (оповідання Айзека Азімова, Роберта Хайнлайна, Роберта Желязни, в українській літературі - твори Ігоря Росохватського, Олеся Бердника, Олександра Тесленка). Таким чином він означив процес естетизації науки у літературній творчості (М. Бахтін).

Наступний етап - процес інтелектуалізації жанру, коли твори набули ознак параболічності (роман Олдоса Гакслі "О дивний новий світ", оповідання Роберта Шеклі "Поєдинок розумів"), а науковий інтертекст науково-популяризаторської прози перейшов у контекст. Такий тип інтертексту означено як інтелектуальний.

Багатоплановість у художній літературі, двоадресатність зазвичай обумовлює наявність прототексту та пов'язана з фантастикою як формою умовності (Олександр Астаф'єв). Метафоричність як одна з ознак інтелектуальної прози виявляє якісніший естетичний рівень вираження тексту (Ж. Женнет), а інтертекстуальність - співвідношення, при якому відбувається "надбудова" тексту (М. Гловінський).

1.2. Твори Докії Гуменної в генологічному дискурсі.

Генологічні особливості казки-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє" проаналізовано за критеріями: форма, зміст, матеріал (концепція М. Бахтіна). Окреслено їх основні формально-стильові ознаки.

Есе мають наукову структуру (вступ, висновки, бібліографія). Хоч сама авторка стверджувала, що послуговувалась у творах фактами та гіпотезами інших дослідників, однак у своїх твердженнях Докія Гуменна не категорична і доволі часто використовувала модальну лексему "може". Об'єктом уваги в есе стало давнє минуле, палеоліт, тому основним методом останнього дослідження був ретроспективний.

Для казки-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє" характерна метафорична мова, чимало фактів сприйнято через візуальні та слухові рецептори ("чуєте", "бачимо"), діалогічна мова передана через цитати. Авторка часто апелювала до власного досвіду та інтимних почувань читача (ненауковий метод), а персонажами творів стали міфеми Лада, Леля, Гоя, почерпнуті з календарної обрядовості і пісенності. В есе чимало асоціативних фантазій. Отже, за формально-стильовими ознаками це не наукові дослідження.

У другому розділі "Синтез науки та вимислу в науково-популяризаторській фантастиці Докії Гуменної. Інтертекст, контекст" досліджено науковий матеріал та зміст казки-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє". Якщо в казці-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє" авторка лише констатувала факти, то ці твори, безумовно, можна конституювати як науково-популярну літературу. Якщо ж вона їх реінтерпретувала, то це вже науково-популяризаторська фантастика. У першому варіанті першотекстами роману "Золотий плуг" та повісті "Небесний змій" слугували б наукові праці дослідників, якими письменниця користувалась, у другому варіанті прототекстами до роману та повісті може бути есе самої Докії Гуменної.

Казка-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє" поліцентричні (поліфонічні). Авторка апелювала до багатьох джерел, переважно, складних для прочитання, розрахованих на спеціалістів: до монографій, статей, подеколи - художніх текстів. Серед різноманіття літератури трапляються матеріали, на які письменниця посилалась доволі часто і зазвичай використовувала їх у своїх творах. Це "Історія" Геродота, "Повість врем'яних літ", "Історія української літератури" М. Грушевського.

2.1. Авторська інтерпретація історичних тем у казці-есе "Благослови, Мати".

У казці-есе письменниця по-різному послуговувалась науковими матеріалами: подеколи доповнювала власними думками вже існуючі гіпотези, іноді робила свої припущення, застосовуючи першотекст для їх аргументації або реінтерпретувала чужі тексти. Для прикладу, думка Михайла Грушевського про "Кривий танець", як тип дуже архаїчного хороводу, поглиблена авторкою таким чином: це дуже старовинна гра, яка маніфестує палеолітичну спіраль, що репрезентує ідею переходу в потойбіччя. З контексту праці М. Грушевського стає зрозуміло, чому Докія Гуменна пізніше досліджувала купальську обрядовість та весільний обряд: автор "Історії української літератури" наголосив, що вони могли колись мати багаті драматизовані форми та глибшу семантику. Очевидно, дії, які виконувались під час свят, ігор мали магічне значення й сприяли вегетативним функціям рослин. Звідси й зацікавлення письменниці до гри "Воротар". А от приклади до неї вона брала вже з дослідження О. Воропая "Звичаї нашого народу." Вибір, вочевидь, зумовлений тим, що варіанти, які подає у своїй праці О. Воропай, краще ілюструють думку про символіку меандру-спіралі: дороги до того світу.

Ще один зі способів використання метатекстової інформації у творі - реінтерпретація першоджерела. Найкращим прикладом щодо цього в казці-есе є цитата з "Повісті врем'яних літ" про перше одруження князя Володимира з Рогнідою. У прототексті він одружується з донькою полоцького князя після того, як сватає, а вбивство сталось тому, що Рогніда хоче вийти заміж не за Володимира, а за Ярополка. За Докією Гуменною, Володимир одружився з Рогнідою, як скит: спочатку повбивав її батька й братів, а вже тоді почав сватати. Така інтерпретація першотексту не шкодить думці, яку авторка хотіла донести до читача: Володимир вчинив, як скит, бо, за християнськими уявленнями, за відмову жінки чоловікові не платили життям. Це були особливі закони, за якими жили скіфи: вони завойовники, поневолювачі, отже, не звикли бути приниженими будь-ким. Письменниця ж трохи інакше трактувала епізод тому, що знайшла схожі паралелі з осетинською казкою про Сослана-богатиря, де він прийшов сватати дівчину після того, як убив її батька. Отже, на її думку, такий стереотип поведінки мав би передатись генетично від скитів.

2.1.1. Питання матріархальної системи устрою.

Послуговуючись уже згаданими способами переосмислення претексту, авторка вибудувала чимало гіпотез навколо проблеми матріархальності в українському суспільстві.

Часто вона доволі вправно переакцентовувала увагу читача. Прикладом цього можна вважати казку-есе "Благослови, Мати" та монографію П. Єфименка "Первісне суспільство". Докія Гуменна часто акцентувала увагу на тих фактах, про які дослідник згадував досить побіжно.

Архітекст твору має кілька рівнів. Сама його назва "Благослови, Мати" детермінована саме архітекстом: цар гетитів діставав владу з рук Богині Матері, що благословляла його на царство. Так благословляє мати дітей, коли ті одружуються. На цьому факті авторка наголошувала постійно, хоча "Рускоє весілє" Й. Лозинського переконує, що у весільній обрядовості домінуюча роль належить жінці лише на початкових етапах весілля. Вочевидь, проблема пріоритету матері в історії, суспільстві, родині стала актуальною в есе Докії Гуменної у зв'язку з родинними обставинами в житті письменниці (складні стосунки в сім'ї між батьком та матір'ю). Вона не виконала материнської функції, звідси зрозуміло, чому в сьомій частині есе, що має назву "У вирій", авторка сакралізувала процес народження і порівнювала його з уявленнями первісної людини про перебування в потойбіччі. Звідси, на нашу думку, її зацікавлення скіфо-савроматським ("амазонським") питанням.

Однак думка про перманентний матріархальний устрій за часів палеоліту та енеоліту, яку відстоювала авторка, отримує все більше противників серед археологів і етноісториків. В такому разі можна говорити не про теоретичний матеріал в есе, а про гіпотетичний.

2.1.2. Проблема походження скіфів і їх спорідненості з козаками.

Через архітекст дешифруємо назву одного з розділів казки есе під назвою "Золотий плуг": плуг символізує скіфську владу, багатство і могутність.

По-різному дослідники розшифровували гербові зображення скіфів. Докія Гуменна, як і С. Руденко, інтерпретувала їх як тотемістичні, але Д. Раєвський цю думку заперечував. Неоднозначно потрактовано в науці проблему походження скіфів: Геродотову версію про малоазійське походження скитів першим ґрунтовно заперечив Б. Граков, стверджуючи про північнопричорноморські скіфські корені. Д. Гуменна, спираючись на гіпотезу Геродота, заперечила його ж думку про варварство скіфів. Різні погляди в істориків і з приводу етимологізації лексеми "козак": авторка есе його походження виводила від "сак", "скіф", П. Меріме - від слова "стрілець", а О. Братко-Кутинський - від "оскол", "Ворскла".

Неймовірною видається і думка письменниці про генетичний зв'язок скіфів та козаків, та все ж схожі висновки знаходимо і в наукових працях. У такому разі засвідчено перехід фантастичного в гіпотетичне.

2.2. Проблема тотемізму в есе "Родинний альбом".

Найменш виразний науковий інтертекст в есе "Родинний альбом". Викликано це тим, що тема має відношення до найменш досліджуваного в науці питання - тотемізму. Існує понад п'ятдесят гіпотез походження цього релігійного світогляду, тому Докія Гуменна творила власні припущення на напівфантастичних гіпотезах інших дослідників або на суб'єктивно-емоційному матеріалі.

Чимало припущень у творі ґрунтуються на популярній у 30-х роках яфетичній теорії М. Марра, яку авторка застосувала до українського мовознавчого матеріалу. Походження багатьох лексем письменниця виводила з найдавніших часів, тому не дивно, що В.Петров вважав лексему "товар" витвором скіфської доби, а Докія Гуменна найдавніше його значення вбачала в палеоліті.

Окремі гіпотези письменниця творила завдяки ненауковому методу психологічної ретроспекції: намагалась зрозуміти "тотемічні" логіки (термін К. Леві-Строса) та перенестись у минуле. У такий же спосіб вона досліджувала зв'язок між шумерійцями та українцями. Зацікавлення письменниці однією з найдавніших цивілізацій Межиріччя з'явилось, очевидно, під впливом праць В. Істріна та Л. Вуллі, але монографії дослідників стали лише підґрунтям для творення власних домислів.

Специфіка наукового інтертексту есе в тому, що його можна розглядати в конінтертекстуальному аспекті Смирнов И.П. Порождение интертекста: Опыт интертекстуального анализа с примерами из творчества Б.Л. Пастернака / И.П. Смирнов. - Москва: СПб, 1997. - С. 110., коли система поглядів письменника досліджена в синхронічному плані і передбачає вивчення не лише претекстів, а й посттекстів. Деякі висновки Докії Гуменної абсолютно обґрунтованими або ж близькими до істини вважали науковці В. Давидюк, М. Іванченко, М. Ласло-Куцюк.

2.3. Система міфологічних образів в есе "Минуле пливе в прийдешнє".

У центрі уваги цього твору - тема українського Трипілля. Питання виникнення, періодизації та зникнення трипільської культури у час його написання були відкритими. Не було ще виявлено писемних артефактів. Таким чином матеріал, пов'язаний із Трипіллям, виявився дуже благодатною темою для наукових експериментів та фантазій авторки. Та навіть за цих умов інтертекст знайшов своє застосування.

У творі відчутний вплив праць Ф. Вовка, М. Грушевського, Митрополита Іларіона. Ремінісценції з монографії Митрополита Іларіона виявлено на структурному рівні.

На основі гіпотези З. Соколової про поступову антропоморфізацію тотему Докія Гуменна, використовуючи український етнографічний матеріал, витворила і власну: бик в уявленні українців набув людських рис і перетворився в бога Сварога, те ж сталось і з тотемним лелекою. У такий же спосіб вона переосмислила думку В. Збеновича про деградацію пізнього Трипілля, але, за версією письменниці, це відбулось внаслідок зміни матріархального устрою патріархальним.

Індивідуальне бачення виявила Докія Гуменна і на відображення у весільному обряді антиномії патріархального та матріархального устроїв. Не роди сперечаються між собою, а матріархальні пережитки з патріархальними, тому Див походить від Дани, а не навпаки, як вважав пізніше О. Знойко.

На основі фольклорних та наукових інтертекстів у творі виведена ціла система міфологічних образів із календарної обрядовості: Купали, Лелі, Дани, Гої, але інтерпретовані вони інакше, ніж в офіційній науці. Наприклад, Купалу авторка трактувала як богиню у двох іпостасях. У претексті (праця М. Сумцова) її не потрактовано як божество, а в контексті (Ю. Климця) заперечується її семантика воскресіння-народження. Полемізуючи з невідомим опонентом (насправді з М. Сумцовим), авторка відстоювала "божественність" Лелі і вивела власний міфологічний прототип Геї - Гої.

Третій розділ - Інтертекстуальність сюжетних творів Докії Гуменної . 3.1. Посттекст як прототекст у повісті "Велике Цабе".

Повість "Велике Цабе" - один із перших сюжетних творів Докії Гуменної, в основі якого покладена історична тематика. Для нього характерне двопланове розгортання ідеї. Письменниця спробувала детально відтворити трипільську епоху, послуговуючись науковими джерелами та власними спостереженнями. У післяслові намагалась полегшити читачеві сприйняття твору і пояснила значення окремих лексем, образів та сюжету, які використовувала в тексті.

Особливість інтертексту повісті у тому, що той матеріал, який авторка взяла за основу, згодом використала в есе. Таким чином посттекст виступає й прототекстом, але повний обсяг наукової інформації, який опрацювала Докія Гуменна, розкривається лише у посттексті.

У тексті знаходимо ті лексеми, образи та епізоди, які письменниця не конотувала в післяслові. Наприклад, значення слова хорсовод дешифруємо через посттекст ("Минуле пливе в прийдешнє") як шлюбний танець, бо Хорсів танок. Його виводять ще під час весняних гаївок, а пізніше й на Купала. Символіка хорсоводу як шлюбного танцю посилюється у ніч на Купала, адже саме тоді формуються пари, у цей час дівчата й хлопці афішують свої стосунки. Лука, головний герой, на Купала, ігноруючи заборону паніматки, чинить дуже зухвало: скаче з дівчиною через вогонь. Вогонь у повісті - поняття полісемантичне - це неодмінний атрибут трипільського побуту і те, без чого не обходився жодний магічний ритуал. Усе, що пов'язувалось із ним, мало магічне значення, тож не випадково Лука Савур називає Ягілку жарщастям. Пізніше в казці-есе "Благослови, Мати" Докія Гуменна спорадично наголошувала на зв'язку семантики лексем жар, цар. Тож називаючи жарщастям свою кохану, Лука в такий спосіб хотів виявити найсильніші почуття.

Інформацію, що потребує додаткового тлумачення, умовно можна поділити на кілька груп: оказіоналізми: хорсовод, посестрий, жарщастя, жарквітка; загальновживані слова з новими конотаціями: Ягілка, Бусол, рід лелек, жерти, гаю-гаю, гойне, паніматка, відьма, Цабе, боги, хорс, князь; історичні події: приручення коня, протистояння племен за часів знищення цієї видатної культури; семантика окремих традицій та явищ, що збереглись із тих часів: відьомство, поїдання колива, вивернутий кожух у весільному обряді; характеристика певних образів: паніматки як голови роду, Ягілки, Луки; описи побутового плану: архітектура трипільців, орнаментація посуду, прикраси.

3.2. Наукові коментарі як метатекст у романі "Золотий плуг".

Специфіка інтертексту в романі "Золотий плуг" у тому, що наукові коментарі та сюжет текстуально розділені і не синтезовані. Наукова - інтелектуальна підоснова - дипломна робота головного героя Миколи Мадія, над якою він розмірковує упродовж роману, сюжетна лінія - події в його та Гаїни Сай особистому житті.

У творі образ Мадія не зовсім відповідає своєму історичному прототипу: Мадій виводить свою генеалогію від князя Мадія, скитського ватага 614 р. до н. е., але попри фізичну схожість у нього немає більше нічого спільного зі скитами, він нерішучий, боязкий і часто невпевнений у своїх силах. Інший персонаж - Гаїна Сай більше підходить під означення "скіфської степової принцеси". Прообраз Гаїни - синтез двох різних епох: хліборобської трипільської та вершницької, ямної. Не до кінця зрозумілою може видатись інша алюзія: Гаїна Сай і Артеміда. Якщо доцільна асоціація героїні зі степовою принцесою, то можна її ототожнити і з божеством, адже саме на скіфських золотих прикрасах зображувалась богиня, яка асоціювалась із Артемідою. Інша аналогія твору: Гаїна Сай - Київська Діва Тавропола, скіфотаврійське божество, яке постійно потребує жертв. Така асоціація стає зрозумілою, якщо дослідити претекст: про особливу кровожерність Херсонеської Діви Докія Гуменна наголосила в казці-есе. Перетворення "степової царівни", "гіперборейки" в Діву Таврополу зумовлене особистим ставленням Миколи до Гаїни.

Алюзії в романі зазвичай трансформуються у справжні видива, а візії Миколи Мадія подеколи перериваються життєвими колізіями. У творі чимало варіацій лексем із семантикою "думати", тому не випадково авторка здебільшого акцентувала увагу на внутрішньому сюжеті. У "Золотому плузі" немає динамічного сюжету, а герої спілкуються переважно лише візуально тому, що здебільшого перебувають у стані інтелектуальної напруги: стосунки Мадія та Сай обмежуються "мовчазним романом".

Роздуми аспіранта укладаються в метатекст, але тільки після прочитання обох творів: "Золотий плуг", "Благослови, Мати" - стає зрозуміло, чому письменниця у другому трохи по-іншому інтерпретувала релігійні уявлення скитів. Міркування Мадія не завжди органічно об'єднуються в сюжет, подеколи вони переплітаються з побутовими думками, а його дипломна робота - не компілятивна праця, а оригінальний погляд на певні історичні процеси самої авторки.

У "Золотому плузі" Докія Гуменна не обтяжувала читача надміром цитат та авторитетних прізвищ дослідників, а голос автора, такий виразний в есе "Благослови, Мати", "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє", змінюється роздумами головного героя та міркуваннями науковців Аріядни й Тараса.

3.3 Інтертекстуальність як спосіб інакомовлення у повісті "Небесний змій".

Повість "Небесний змій" також двопланова, проте кількаплановість у цьому творі проявилась на дещо іншому рівні, ніж у романі "Золотий плуг". Фантастична форма, якою письменниця скористалась, матеріалізується вже переважно на рівні сюжетних перипетій і сприймається як казка про захопюючу подорож юнака в різні кінці світу, хоча текстуально також розділена (один із планів зображення - наукова експедиція в минуле). Однак основою сюжету став науковий матеріал, опрацьований та переосмислений в есе, тому повість прочитується як закодоване письмо.

Сварожич Яр здійснює мандрівку на Правобережжя України, на південь та в Іран (Персію) - це матеріалізація гіпотези про вихід індоєвропейців із території України ("Благослови, Мати.") Село Майдан, де народилась Дана, - трипільське протомісто-гігант Майданецьке, саме його авторка вважала столицею Трипілля, а Володимирівку - предтечею сучасних базарів ("Минуле пливе в прийдешнє")", тому Дану викрадають у сусідньому селі під час ярмарку. Оригінально дешифровано у повісті онім сварожичі.

Завдяки дослідженню інтертекстуальних зв'язків повісті та есе вдається конотувати чимало епізодів "Небесного змія." Наприклад, епізод із викраденням Дани та її адаптації до звичаїв племені сварожичів (асиміляція трипільців давньоямниками), суперечки Спаретри та Дани за спадок своїх дітей (війна синів жіночих водних богинь Дану та Адіті (Докія Гуменна вважала це протистояння символом антагонізму племен за скотарські угіддя), заборона Дані входити в святилище (поступ нового патріархального закону). Дешифровано й деякі лексеми: нав'є означає тогосвітню частину роду, померлих предків ("Родинний альбом"), кавказький князь названий Аспурґом, бо Аспа, асва, як стверджувала дослідниця, - іранська назва коня ("Родинний альбом"), а плем'я Аспурґа - вершники, які чинили набіги на сварожичів, займали луки та пасовиська.

Досліджуючи інтертекстуальні особливості твору, можна зрозуміти й специфіку характеротворення у повісті. Приміром, чому хетський цар Уріяс видається надто самовпевненим, гордим та деспотичним, а поведінка цариці зовсім інша; чому головний персонаж дуже допитливий і завжди намагається дізнатись про причини та наслідки подій, які з ним трапляються.

У повісті виявлено кілька способів вираження авторського голосу - репліки мовознавця, міфолога, історика, антрополога, соціолога, які беруть участь в експедиції в минуле, що складає ще один план зображення, та, матеріалізовані в думках дослідника Твастро, особисті спостереження Докії Гуменної,. Ці дискусії полегшують читачеві сприйняття твору.

У висновках синтезовано результати дослідження.

Цілісне дослідження наукової фантастики Докії Гуменної дало змогу зняти ряд дискусійних питань із приводу того, як трактувати ці твори і до якого жанру вони належать.

Тексти проаналізовано за формою, матеріалом та змістом. Формально вони мають наукову структуру, але у творах фіксовано окремі картини-образи (пізніше трансформовані в повноцінні образи в сюжетних творах) та засоби поетичної мови, не характерні для науково-популярної літератури. За матеріалом та змістом есе належать до науково-популяризаторської фантастики, бо ґрунтуються не на фактах, як науково-популярна література, а на гіпотезах не тільки інших дослідників, а й самої Докії Гуменної.

Простежено способи введення наукового тексту в прозу.

На нашу думку, відбувається естетизація науки в есе, а пізніше й інтелектуалізація жанру в сюжетних повістях "Велике Цабе", "Небесний змій" та в романі "Золотий плуг".

Окремі твори Докії Гуменної можна досліджувати в контексті інтелектуальної прози, а її наукова фантастика репрезентує процеси у світовій літературі, коли науковці ставали письменниками і творили цілком новий різновид жанру.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Садівська Т. Докія Гуменна про відображення ролі жінки у весільному обряді (за творами "Благослови, Мати", Минуле пливе в прийдешнє") / Т. Садівська // Фольклористичні зошити: зб. наук. праць / Ред. кол.: В.Давидюк (голова ред. кол.) та ін. Ї Луцьк: Полісько-Волинський народознавчий центр, 2001. - №4. - С.119-124.

2. Садівська Т. Проблема автобіографізму в романах Докії Гуменної / Т. Садівська // Філологічні студії: зб. наук. праць / Ред. кол.: В.Зубович (голова ред. кол.) та ін. - Луцьк: Волинський академічний дім, 2002. - №3. - С. 36-44.

3. Садівська Т. Твори Докії Гуменної: інтелектуальна проза чи наукова фантастика? / Т. Садівська // Філологічні студії : зб. наук. праць / Ред. кол.: В.Зубович (голова ред. кол.) та ін. - Луцьк: Волинський академічний дім, 2002. - №1. - С. 191-198.

4. Садівська Т. "Скіфська тематика" у творах Докії Гуменної "Благослови, Мати", "Родинний альбом"/ Т. Садівська // Філологічні студії : зб. наук. праць / Ред. кол.: В.Зубович (голова ред. кол.) та ін. - Луцьк: Волинський академічний дім, 2003. - №1. - С. 19-25.

5. Садівська Т. Твори Докії Гуменної в контексті "наукової белетристики" / Т. Садівська // Слово і час. - 2004. - №3. - С. 70-76.

6. Садівська Т. Неординарний талант Докії Гуменної / Т.Садівська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - №2. - С. 182-187.

7. Cадівська Т. Проблема жанрового визначення твору (за романом-есеєм Валерія Шевчука "Мисленне дерево" та творами Докії Гуменної "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє") / Т.Садівська // Волинь-Житомирщина: : зб. наук. праць / Ред. кол. : В.Єршов (голова ред. кол.) та ін. - Житомир: Волинь-Житомирщина, 2004. - №12. - С. 111-116.

8. Садівська Т. Романи Докії Гуменної в контексті науково-дослідницьких творів / Т.Садівська // Дивослово. - 2005. - №3. - С. 45-49.

9. Николюк Т. Актуальні проблеми української фольклористики в творчості Докії Гуменної / Т. Николюк // Фольклористичні зошити: зб. наук. праць / Ред. кол.: В.Давидюк (голова ред. кол.) та ін. Ї Луцьк: Полісько-Волинський народознавчий центр, 2004. - №7. - С.253-268.

10. Николюк Т. Інтертекстуальність як спосіб "інакомовлення" у повісті Докії Гуменної "Небесний змій" / Т. Николюк // Слово і час. - 2005. - №10. - С. 22-30.

11. Николюк Т. Формально-стильові ознаки творів Докії Гуменної / Т.Николюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: зб. наук. праць / Ред. кол.: Я.Поліщук (гол. ред. кол.) та ін. - Рівне: Перспектива, 2005. - Вип.XV. - С. 167-174.

Размещено на Allbest.ru

...