Художня своєрідність "малої" прози Мері Шеллі

Аналіз “малої” прози М.Шеллі, здійснений з урахуванням її романічного доробку та у зіставленні з творчими пошуками інших тогочасних літераторів, дає підстави говорити про естетичну перебудову в художньому мисленні письменниці. Очевидною є тенденція до посилення камерності та авантюрності сюжету, конкретизації подієвого ряду, зниження „високого” романтичного пафосу. При цьому відбувається адаптація культурних кодів і оповідальних стратегій „високого” романтизму до смаків пересічного читача, що, вочевидь, зумовлювалось впливом масової літератури на „високу” романтичну.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях

1. Воронова З.Ю. Итальянские мотивы в „малой” прозе М.Шелли (рассказ „История страстей, или смерть Деспины”) // Від бароко до постмодернізму. Зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2000. Вип.4. С. 40-45.

2. Воронова З.Ю. Итальянская тематика в „малой” прозе М.Шелли (рассказ „Брат и сестра”) // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Сер. літературознавство. Х., 2000. Вип. 1(25). С. 37-42.

3. Воронова З.Ю. „Свет с небес”. „Love story” в контексте эстетики романтизма (рассказ М.Шелли „Испытание любви”) // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Сер. літературознавство. Х., 2000. Вип. 2(26). С. 60-65.

4. Воронова З.Ю. Грани света и тьмы (рассказ Н.В.Гоголя „Вечер накануне Ивана Купала” и рассказ Мери Шелли „Трансформация”) // Литературоведческий сб. Донецк: ДонНУ, 2000. Вып.3. С. 81-87.

5. Воронова З.Ю. Приговоренные к жизни: рассказ М.Шелли „Смертный бессмертный” в контексте метасюжета о вечной жизни // Література в контексті культури. Д.: РВВ ДНУ, 2000. С. 168-175.

6. Воронова З.Ю. Художественное своеобразие английского романтического рассказа (рассказ М.Шелли „The Parvenue”) // Від бароко до постмодернізму. Зб. наук. пр.- Д.: ДНУ, 2002. Вип.5. С. 99-106.

7. Воронова З.Ю. Стилевые приметы трансформации художественного метода М.Шелли (на материале „малой” прозы) // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Сер. літературознавство. Х., 2003. Вип. 3(35). С. 8-14.

8. Воронова З.Ю. Переход „от героя к человеку” в истории английской литературы ХIХ в. (на материале „малой” прозы Мери Шелли 30-х годов // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Сер. літературознавство. Х.: ППВ „Нове слово”, 2005. Вип. 1(41). С. 49-53.

9. Воронова З.Ю. „Малый” жанр в творчестве Мери Шелли как переходное явление в истории английской литературы ХІХ века (рассказы „Ефрасия” (1838), „Девушка-привидение” (1832) // Від бароко до постмодернізму. Зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2005. Вип. 7. С. 85-88.

10. Воронова З.Ю. „Мала” проза М.Шеллі в контексті „серединної” пори західної літератури XIX ст. // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Сер. літературознавство. Х.: ППВ „Нове слово”, 2006. Вип. 4(48). С. 21-30.

АНОТАЦІЯ

Воронова З.Ю. Художня своєрідність „малої” прози Мері Шеллі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - література зарубіжних країн. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Захищається рукопис, в якому здійснений системний аналіз оповідань Мері Шеллі різних років, виявлена їх своєрідність з точки зору художнього втілення романтичних тем і моделей. З'ясовується механізм зміни естетичної стратегії автора „Франкенштейна” через трансформування романтичних тем, сюжетів, мотивів у ракурсі переходу „романтизм-реалізм”.

Ґрунтовний перегляд критичних оцінок творчої спадщини М.Шеллі у пострадянському й зарубіжному літературознавстві доводить, що традиційно увагу дослідників привертає лише один роман - „Франкенштейн”, проте помітне зростання інтересу до романістики письменниці.

Залучення до аналізу оповідань, що репрезентують різні періоди творчості М.Шеллі, дозволило дослідити еволюцію творчості письменниці, перетин романтичних та реалістичних тенденцій в її оповідях, а також визначити місце „малої” прози у творчості письменниці й у літературній спадщині англійського романтизму. Водночас здійснено спробу щодо виявлення проблемно-тематичної своєрідності оповідань М.Шеллі в контексті романтичної тематики: італійська тема, східні мотиви, тема кохання. Детально аналізується специфіка характерних для романтизму мотивів „угоди з дияволом”, „трансформації”, „двійництва” - ключових в оповіданнях автора „Франкенштейна”. Виявляються особливості системи образів у „малій” прозі М.Шеллі в пізнаваних й оригінальних комбінаціях структурування героя (“Deformed transformed”, жіночі образи, архетип близнюків). Однак історія англійського романтичного оповідання, як і „малої” прози М.Шеллі, все ще не може вважатися завершеною.

Ключові слова: романтизм, реалізм, жанр, „мала” проза, оповідання про кохання, картина світу, трансформація, двійництво.

АННОТАЦИЯ

Воронова З.Ю. Художественное своеобразие “малой” прозы Мери Шелли. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран. -Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2007.

Диссертация является первым в отечественном литературоведении системным исследованием рассказов М.Шелли, специфики художественного воплощения в них романтических тем и сюжетов, в которых со всей очевидностью выявляется процесс смены эстетических приоритетов писательницы.

Темы и мотивы, легшие в основу как ранней, так и поздней “малой” прозы автора “Франкенштейна” стали своего рода показателем трансформации эстетических принципов М.Шелли. Логика композиционного построения работы предопределена тематикой рассматриваемых рассказов. Через концептуальные для романтизма темы (восточные мотивы, итальянская тематика, метасюжет о вечной жизни, мотив двойничества, концепция и тема любви) предпринята попытка обнаружить особенности перехода из одной эпохи в другую, определить характер изменения трактовки сходных тематик в ином историко-культурном контексте.

Создавая свои рассказы в “пограничной” зоне между двух литературных эпох, М.Шелли находилась под влиянием того, что формировалось в искусстве реализма - социальная детерминированность судьбы и характера, поиск возможностей примирения противоречий личностного бытия в системе “я и другие”.

Как убеждает анализ, эта перестройка происходила внутри творчества самих романтических писателей на рубеже литературных эпох. Так, изображение картины мира (Италия, Восток) в ранних рассказах М.Шелли - универсально-символично: проблема внутренних противоречий в человеке предстает в многообразных связях с историческими, универсально-экзистенциальными и личностно-биографическими аспектами изображения (“История страстей, или Cмерть Деспины”, 1823; “Фердинандо Эболи”, 1828; “Дурной глаз”, 1829). В рассказах более позднего периода творчества М.Шелли Италия, Восток - это тот конкретизированный экзотический фон, на котором разворачиваются истории камерной жизни человека, сконцентрированные вокруг темы “домашнего очага” (“Контрабандист и его семья” (1833), “Старший сын” (1835). Претерпевают изменения и принципы изображения героя. В ранних рассказах М.Шелли доминирует герой, у которого много еще от “неистового” романтизма Байрона (“Валериус, воскресший римлянин”, 1819; “История страстей…”, 1823; “Невеста современной Италии”, 1824). В повествованиях более позднего периода (“Контрабандист и его семья” (1833), “Смертный бессмертный”, 1833; “Испытание любви”, 1834; “The Parvenue”, 1836) появляется “средний”, обычный человек - такой, как деревенский юноша Винзи, дочь бедного фермера Фанни, жена контрабандиста Джейн. Смена акцентов происходит и в художественных приемах, используемых автором “Франкенштейна”. “Скачкообразность” движения судьбы, роль фатума, мистических сил в ранних рассказах М.Шелли, как, к примеру, в “Истории страстей…”, “Дурном глазе” сменяется характерной для “малой” прозы 30-х годов социальной детерминированностью, логичностью судьбы и характера. Меняется и характер самого повествования. Преобладание символико-метафорического плана, например, в “Фердинандо Эболи”, “Дурном глазе”, “Истории страстей”, уступает место плану конкретной, узнаваемой реальности в “Смертном бессмертном”, “The Parvenue”, “Брате и сестре”; заметен интерес автора к мотивации поведения героя, что способствует особому характеру психологизации повествования.

Движение, смена акцентов в эстетической системе автора, прослеживающихся в ходе исследования “малой” прозы М.Шелли, позволяет сделать вывод о значимости “малой” прозы или вообще “малых” форм для уточнения поэтологических сдвигов и самого “механизм” смены эстетических систем в первой половине XIX века. Очевидно, что эстетические и философские взгляды писательницы, а также отразившая их стилистическая система тесно связаны с романтизмом, но несомненно и то, что автор “Франкенштейна” трансформировала его открытия в рамках своего творчества.

Ключевые слова: романтизм, реализм, жанр, “малая” проза, рассказ о любви, картина мира, трансформация, двойничество.

SUMMARY

Voronova Z.Y. Poetics Peculiarity of Mary Shelley's “Tales and Stories”. - Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality: 10.01.04 - Literature of Foreign Countries. - Dnepropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, 2007.

The research focuses on Mary Shelley's short stories' artistic peculiarity, poetics and style, the genre which is practically unknown and uninvestigated by both foreign and home literary criticism in the context of Romanticism.

The thesis presents the objectively and historically proven characteristics of Mary Shelley's creative activity and its apprehension in modern critical interpretation.

Nevertheless that part of Mary Shelley's literary heritage turns out to be very significant for understanding the process of aesthetic transformations which the author of “Frankenstein” as well as the Romantic literature in general underwent on the border of Romanticism and Realism epochs.

The analysis of topics, motives, heroes of her short stories created within two decades (1820-1830) reveals some obvious tendencies in the transformation mechanism each time presents a peculiar combination of “former” and “new”. A new vision of Romantic plots and motives is expressed in M.Shelley's stories and tales.

Some essential poetical features of prose (philosophical, intellectual, subjective and lyrical) are analyzed.

Her short stories preserving Romantic topics and imbibing new artistic tendencies have provided a new context for interpreting Mary Shelley's literary heritage.

Key words: Romanticism, Realism, genre, “short” prose, “love story”, vision of the world, transformation, duality.

Размещено на Allbest.ru