Образ Гойї у романi Лiона Фейхтвангера "Гойя або тяжкий шлях пізнання"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образ Гойї у романi Лiона Фейхтвангера "Гойя або тяжкий шлях пізнання"

Говоренко Вiкторiя Вiкторiвна

Лiон Фейхтвангер - нiмецький романiст ХХ століття. Його літературна спадщина налічує багато романів, але особливе місце у творчості автора займає роман "Гойя або тяжкий шлях пізнання" і саме тому, що він оповідає про життя й творчість великого іспанського художника кінця XVIII - початку XIX століття, наше дослідження носить характер порівняння образу Гойї у романi та Гойї як iсторичноi постатi. Оскільки відомо, що Гойя є реальною людиною, то метою даної роботи можна вважати дослідження образа Гойї та зіставлення цього образу з історичною постаттю, а також виявлення справжніх та наданих Фейхтвангером нових художніх характеристик герою романа. фейхтвангер романiст гойя

Отже у ході наукового пошуку були встановлені факти біографії Гойі як історичної особистості. Наприклад, дата народження Гойi спiвпадає з датою народження героя роману - це 30 березня 1746 року. У романi також зазначено мiсце народження автора - село Фуентетодос, яке теж співпадає з реальним мiсцем народження реально iснувавшої людини. Герой роману народився у сім'ї ремісника. Що теж пiдтверджується бiографiчними фактами з життя Гойї - художника. Безперечно у ході дослідження було з'ясовано, що автор не втiлив усi тонкощі життя іспанського митця у романi, якi були основними в життi прототипа. Наприклад такi, якi свiдчать про те, що з основами живопису Гойя познайомився в Сарагосi, тут же йому вдалося придбати деякi знання у гуманiтарних науках. Коли йому виповнилося 17 років, він відчув, що столиця Арагона для нього вже занадто мала, мати наділила його грошима на дорогу і зошитом, заповненим іменами знатних арагонців, що жили в Мадриді, та відправила у дорогу.

Однак той факт, що у 1792 роцi Гойю вразила страшна хвороба - глухота, знайшло сво? вiдображення на сторiнках роману. Одже, надовго мистецтво стало для Гойї єдиним притулком, єдиним порятунком. Вiн став цуратися людей, пішов у себе. Гойю залишає слух і він повністю поринає у роботу. Ця характеристика героя не є художнiм вимислом автора, а напроти - є реальним фактом з життя Гойї. У результатi втрати слуху у Гойї-художника сформувалося нове бачення дійсності, яке було втiлено у таких образотворчiх композиціях, як "Суд інквізиції", "Будинок божевільних", "Процесія флагеллантів". Як і у житті, так і у романі ці композиції принесли Гойї ще бiльшу популярність.

Стало відомо, що у 1800 році Гойя створює "Портрет королівської сім'ї", який став неабияким об'єктом обговорень та нових схвилювань у соціумі. Дослідивши роман, стало зрозуміло, що цей факт з бiографiї Гойї був перенесен Фейхтвангером у роман. Ось наприклад, навіть Хосефа - дружина Гойї, злякалася, дивлячись на портрет. "... З етюдів на неї дивилися злісні особи, а від завершеної картини, яку вона собі уявляла, їй стало холодно. Вона боялася, що в картині буде якийсь шкідливий дух, якесь єретичне, небезпечне, крамольне початок... "Занадто на себе схожі?" - запитав Гойя і Хосефа кивнула [1, 540].

Не можна також не вiдмiтити, що у творчості Гойї особливе мiсце займає його вражаюча серія офортів (малюнкiв виповнених на металевих дошках для друку на зволоженому паперi) [3] "Капрічос", яка складається з вісьмидесяти трьох творів. Загальний дух офортів сам Гойя прекрасно висловив у коментарі до одного з листів: "Світ - це маскарад... Усі хочуть здаватися не тим, що вони є, всі обманюють, і ніхто себе не знає" [2]. Знову стає очевидним, що змальовані Фейхтвангером факти з життя Гойї та факти з життя реальної людини збігаються, тому що у романі також офортам приділяється доволі значуще місце. "Капрічос" - це вся сучасна Гойї Іспанія: тут і інквізитори, і аристократи, і звідниці, і стряпчі ..[2] "Капрічос" побачили світ, і інквізиція вже нічого не могла вдіяти. Тут художник зображує жахливий світ чудовиськ. Фейхтвангер зауважив, що як і в житті так і у романі Гойя підписує та характеризує кожен твір.

Авторське зображення Гойї, який залишається в повній самоті, у якого вмирають його дружина і діти та в живих залишається тільки син Хавієр повнiстю спiвпадає з фактом бiографii Гойї-митця. Художник купує собі заміський будинок на річці Мансанарес. Ще раз ми усвiдомлюємо те, що художнiй образ героя є зеркальним вiдображенням життя Гойї реального. Усі факти у романі є правдивими. Гойя дійсно переживає багато втрат, серед яких смерть молодших дітей та дружини. Слід також зауважити, що Гойя мав таємне кохання, яке мав у справжньому життi i на сторiнках роману. Автор не змiнює iмґя, це - герцогиня Альба, яка також фігурує і у житті, і на сторінках роману. Фейхтвангер знову не відхиляється від істини. Однак втрату цiєї коханоi жінки було зображено в романi у реальнiй правдивостi. Таким чином, характеризуючи образ Гойї як героя, можна стверджувати, що багато фактів співпадає з біографією реальноi людини. У романі передано і душевний розвиток іспанського художника Франсіско Гойї, і його особисте життя. Гойя у Фейхтвангера проходить "тяжкий шлях пізнання" і завершує його, коли створює щось, зрозуміле своєму народу. Слід зауважити, що Фейхтвангер не ідеалізує Гойю. "Гойя завершив свій "тяжкий шлях пізнання", пройшовши через втрати, помилки, навіть глухоту до своєї перемоги над усiми [2].

Отже очевидним є той факт, що і у реальному житті, і у романі Гойя постає перед нами маючи майже однаковi характеристики в образах. Це дуже сильна, вольова людина, яка не зламалася ні перед якими труднощами, яка йшла до кінця та не зупинялася ніколи. Гойю можна також назвати безстрашною людиною, та й в образі це теж яскраво змальовано Фейхтвангером. Він не боявся осуду навколишнього світу, він передавав своє бачення, свою точку зору через картини. На нашу думку, це в нього виходило безперечно.

Таким чином треба зазначити, що переживши крах надій, пізнавши сильне і слабке в людині Гойя все ж таки приходить до пізнання життя і його сенсу. "А пока что мы сами живем и жрем. Сила током проходит по телу. Хорошо потешаться, издеваться, измываться над прожорливостью и коварством, пока сам еще сидишь за столом и жрешь" [4].

Література

1. Фейхтвангер Л. Гойя, або тяжкий шлях пізнания / Л.Фейхтвангер. - М.: Худож. літ-ра, 1990. - 540 с.

2. Прокофьєв В.Н. "Капричос" Гойі / В.Н. Прокофьєв. - М., 1970

3. Вікіпедія - вільна енциклопедія [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Офорт

4. Батикль Ж. Гойя: Легенда та життя / Ж.Батикль. - М.:Астрель, 2006.

Размещено на Allbest.ru