Психологізм дитинячого оповідання І. Франка

Дослідження дитячої психології І. Франком, розкриття таємниці п'ятирічного віку. Аналіз оповідань "Малий Мирон", "Оловець", "Отець-гуморист". Опис бачення та розуміння письменником найскладніших психічних процесів, які відбуваються в дитячій душі.

Рубрика Литература
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 01.11.2015
Размер файла 16,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологізм дитинячого оповідання І. Франка

І. Франко досконало знав дитячу психологію, як митець тонко відчував дитячу душу, цікавився дитячим мовлення, полюбляв моделювати на сторінках дитячих оповідань. Постійно моделював внутрішній світ. Письменник-психолог відкрив у червоному письменстві таємницю п'ятирічного віку, яка, за твердженням сучасних учених, є особливою віхою в житті людини.

В оповіданні "Малий Мирон" ми бачимо образ незвичайної дитини. Тут наявна його оцінка з боку членів сім'ї, сусідів і оповідача: "дивна дитина", "він не сміливий і не проворний", а коли часом і відізветься з чим-небудь, то говорить таке, що старші як почують, то тільки плечима стискають.

У голові Мирона присутні різні думки, що не дають йому спокою та вирізняють з-поміж інших дітей. Поряд з цим йому як дитині притаманна цікавість до оточуючого ще невідомого світу: "не може йому поміститись в голові, що сонце маленьке, а тато говорить, що воно велике" Мирон не довіряє думкам старших людей, а намагається за допомогою споглядання робити власні висновки. Інколи вони є парадоксальними: "Чому тото свята Матінка дивиться, дивиться а капусти не їсть?". Попри намагання батьків думати "так як люди", він намагався шукати свої власні шляхи вирішення серйозних та значних (як йому здавалося) проблем. Які перспективи майбутнього Мирона малює перед нами Іван Франко? Серед багатьох шляхів є шлях проповідника правди, людини зі щирими та гарячими словами, які понесе він "між темних і пригноблених, під рідні сільські стріхи".

Із глибоким знанням дитячої психології створена ціла галерея образів дітей сільської бідноти і в таких оповіданнях, як "Оловець", "Отець-гуморист". У них майстерно змальовано ставлення до учнів учителів-самодурів, які затуманювали дітям голови своєю схоластичною наукою, безкарно над ними знущалися. Звірячими методами проводить свою науку отець Телесницький з оповідання "Отець-гуморист". Жорстоким побиттям учнів він "… довів клас до того, що діти справді туманіли зо страху і поступи в науці були чимраз гірші… Ми жили весь час, мов у тумані" (6. - Т. 4. - С. 224-225). Вражаючим у творах І. Франка є розуміння письменником найскладніших психічних процесів, які відбуваються в дитячій душі. Як глибоко переживає герой оповідання "Оловець" (1879 р.), коли мимоволі стає причиною страждань свого товариша! Ось він тішиться олівцем, знайденим по дорозі до школи. Письменник передає стан дитини, що стала власником такої розкішної речі, через детальний опис олівця, через роздуми, деколи напівфантастичні, звідки міг він узятись. Та радісне збудження хлопчика проходить, коли він дізнається, що олівець загубив його товариш, якого вчитель за це побив майже до непритомності. У душі героя борються протилежні почуття, докори сумління не дають йому спокою, коли він роздумує, яке рішення прийняти. Письменник тонко зображає муки дитини, яка і в думці не мала, щоб по-злодійськи скористатися знахідкою, але, боячись учителя, не призналась відразу про неї - все одно обох побили б! Біль товариша стає для оповідача власним болем: "Я так живо уявляв собі його біль, - ні, я терпів не менш його, - а тут іще той проклятий внутрішній голос раз у раз шептав мені, що він через мене терпів, що оловець його!"

Яскраві засоби психологізму присутні і в автобіографічному оповіданні "У кузні", в якому дійсність письменник змальовує крізь призму душі й серця малого хлопчини. Символічного значення набуває у творі персоніфікований образ вогню: "На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі". Можливо, сааме цей вогник з батькової кузні і надихав І. Франка на створення високохудожніх образів з того середовища, з якого вийшов сам письменник. дитячий психологія душа франко

Яскрава тема школи та її впливу на формування особистості виявляється в таких оповіданнях: "Отець-гуморист", "Красне писання".

У цих оповідання зображено н людське ставлення вчителів до учнів. Цим самим автор стверджує, що такі відносини не приведуть ні до чого доброго, бо жорстокість породжує жорстокість. Звернемося перш за все до образу вчителя в даних оповіданнях. Це людина тиран, яка здебільшого не має не те що відповідної освіти, а й задатки та здібностей до виховання та навчання. Досить колоритно зображується зовнішність учителів. Вони вирізняються з натовпу своїми нелюдськими очима та непривабливою зовнішністю. Що до образу дітей, то можна виділити один узагальнений тип - учні 2-3-х класів. Хоча й серед них автор здебільшого виділяє кілька головних героїв, які піддаються жорстоким покаранням. Цей загальний збірний образ дітей характеризується ще не сформованим внутрішнім світом, тобто це ті діти які перебувають на шляху становлення своїх морально-ціннісних та духовних життєвих орієнтирів. Діти що навчалися у школах, змальованих Франком, були бідними. Їхні батьки не мали коштів та особливого соціального становища. Тому вчителі-тирани не боялися бити та знущатися з учнів. Наприклад, в оповіданні "Красне писання" пан Валько, побивши одного з хлопчиків спочатку злякався, але коли довідався про його походження то заспокоївся. Ще одним атрибутом оповідань про школу є тростинка, що супроводжує "навчання". Епізоди з цим предметом, який потрапив до рук учителя, займають чи не основну частину оповіді. Діти, бачачи тростинку, уже знають, що покарання не уникнути. Хоча, як ми бачимо часто катування є невиправданими та безпідставними. Іван Франко намагається змалювати те, що болить не лише йому, а й усьому Українському суспільству кінця ХІХ ст. Іван Якович стверджував, що освіта та школа має важливе значення в житті країни, бо ця система формує свідомість майбутнього покоління, на якому буде базуватися матеріальне та духовне благополуччя рідної держави. Саме тому реформацію суспільного життя слід починати зі школи.

Звернемо увагу на декілька оповідань Івана Франка у яких яскраво репрезентовано освіту та виховання тогочасної школи.

В оповіданні "Красне писання" Франко зобразив нормальну школу отців василіан у Дрогобичі. Усі предмети викладали ченці, лише красно писання у 2-гому класі, де навчалося 85 учнів,вів колишній економ пан Валько. Спостерігаємо типовий франківський портрет учителя: середній зріст, руді короткі вуса, широке лице, великі вуха та малі жаб'ячі очі, які блимали злобно та неприязно. Цей портрет уже налаштовує читачів на тупість, обмеженість та жорстокість людини. Що може дати дітям такий учитель? Тут наявний збірний образ дітей, які з появою Валька дрижали, як у пропасниці.

Оригінальним є хронотоп цього оповідання. Час дії - один урок, а уява героя розширює просторо часові межі, а саме дитина думає, як в лятку поїде додому, буде насолоджуватися природою. Наявне просторове протиставлення природи і сірих стін класу співвідносне з настроєм героя. Звичайним був плин часу до приходу вчителя Валька, швидко пролетів момент пояснення уроку, сповільнення часу настало при опитуванні і покаранні учнів. Таки чином автор акцентує увагу на тому, що цей випадок "став першим насінням буренням, погоди і вічної ворожнечі проти усякого неволення і тиранства"

Тему фізичного та морального насилля над дітьми втілено й в оповіданні "Отець гуморист", де зображено учнів 3-го класу. Учитель Софрон Телесницький був високим та худим, мав великий рот. Першими його словами були: "Я тут господар класу! Пам'ятайте собі. На моїх годинах маєте лиш тоді сміятися, коли я вам скажу, і тоді плакати коли я вам скажу" (т. 21, с. 291). Телесницький безкарно мучив дітей не лише фізично а й морально. Він був боягузом, бо звичайно викликав тих, що мали найбільш переляканий вираз обличчя, і в кого "малювалося на лиці нечисте сумління". У цьому оповідання також присутня тростинка. Часто автор наголошує на тому, що "вдесятеро чуткіше гуляла його тростинка" (т. 21, 297).

В оповіданні "Грицева шкільна наука" відсутній образ учителя-ката. Тут основну роль належить простому сільському хлопцю, якого віддали в науку. У даному оповіданні оригінально скомпоновані художній простір і час. Простір: Гриць на вигоні (де він є "володарем гусей") та у класі ("туман"). Час: один день на толоці - урок у школі - розмова з батьком після школи - рік навчання - повернення Гриця до гусей. Тут проміжки часу є не співвідносними між собою: рік промину в швидко, а епізод на вигоні зображений докладніше це зроблено з тією метою, щоб показати що для головного героя займає дійсно пріоритетне значення. Гриць не створений для науки, а вона для нього. Це у першу чергу виявляється в тому, що весь час, описаний у творі, на Грицеві не позначився, не змінив його. Що до образу дітей у цьому творі, то тут наявні й інші школярі. Вони своїм натхненням до навчання особливо не відрізнялися від Гриця: "Один довбав пальцем у носі, другий іззаду раз у раз старався уткнути невеличке стебельце Грицеві у вухо, третій працював довгий час дуже пильно, микаючи зі свого старого кафтана латки, нитки та остроки; вже їх перед ним на спідній дошці лавки лежали ціла купа, а він усе ще микав і скуб зо вскї сили".

Усе вивчене Грицем за рік виявляється лише в трьох словах: а баба галамага. У даному оповіданніФранко не акцентує увагу на те, чому Гриць так і не зміг увійти в науку.

Але читачеві зрозуміло напевно, що призначення Гриця - пасти гусей.

Отже, у циклі оповідань Івана Франка про школу яскрава простежується її вплив на формування та розвиток дитини.

Автор зобразив недосконалу освітню систему, яка була наявна в тогочасному суспільстві. Іван Франко доводить, що реформацію школи слід починати перш за все з добру висококваліфікованого педагогічного складу, бо саме вчитель формує в дитині не лише знання та моральні норми, а й любов до життя. Від нього залежить духовне піднесення або (що часто спостерігається в оповіданнях про школу) злам.

Отже, однією з центральних проблем дитячих оповідань Франка була проблема школи.

Письменник зобразив тогочасний стан освіти та рівень педагогічної майстерності вчителів.

Франко доводить, що крім добре організованого освітнього процесу необхідна ще й правильна дидактична робота вихователя, бо від цього залежить формування дитячої психіки.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Зміст та визначення психологізму як способу зображення персонажів. Біографічні передумови створення дитячих оповідань, різнобарв'я прийомів для змалювання світу ззовні та в душі дитини, авторська світоглядна позиція Франка, автобіографічна суть сюжетів.

    контрольная работа [48,4 K], добавлен 05.11.2009

  • Оповідання як жанр літератури. Дослідження художніх особливостей англійського оповідання на матеріалі творів Р.Л. Стівенсона "Франсуа Війон, школяр, поет і зломник", "Притулок на ніч", "Берег Фалеза", їх гострота проблематики та художня довершеність.

    курсовая работа [84,6 K], добавлен 21.04.2011

  • Специфіка та структура дитячої літератури. Особливості оформлення книжкових видань за індивідуальним проектом і зміст наповнення. Розкриття характерів персонажів в книгах. Дослідження дитячого бачення світу. Аудиторія, цільове призначення видання.

    реферат [20,3 K], добавлен 12.12.2013

  • Психологізм як метод образно-логічного осягнення соціально-психологічної суті людини в художній творчості. Форми втілення психологізму в українській літературі. Сублімація авторської психології в художні образи. Постать Коцюбинського в рецепції критиків.

    дипломная работа [140,2 K], добавлен 21.08.2012

  • Сприйняття творчості Едгара По у літературознавчих працях його сучасників. Поетика гумористичних та сатиричних оповідань Едгара По, їх композиція та роль у досягненні письменником творчого задуму. Значення творчості Едгара По для світової літератури.

    дипломная работа [114,8 K], добавлен 13.03.2012

  • Питання розвитку культури учнів на уроках позакласного читання. Розкриття особливостей ведення читацького щоденника. Дослідження драматичних творів І.Я. Франка та його зв’язок з театром. Аналіз проведення уроків-бесід на уроках позакласного читання.

    курсовая работа [64,3 K], добавлен 02.12.2014

  • Дослідження особливостей творчості І. Франка (поета, прозаїка, драматурга, перекладача, публіциста, критика) - феноменального явища в історії української та світової культури. Розуміння закономірності історії людства. Національна ідея та її трагедія.

    курсовая работа [107,9 K], добавлен 28.02.2011

  • Дитинство Валеріана Петровича Підмогильного. Навчання в Катеринославському реальному училищі. Вихід I тому збірки оповідань "Твори". Найвизначніші оповідання В.П. Підмогильного. Переїзд з дружиною до Києва. Розстріл із групою української інтелігенції.

    презентация [974,5 K], добавлен 06.03.2012

  • Дослідження основних рис творчості Марка Твена, визначення своєрідності гумору в творах видатного письменника. Аналіз гумористичних оповідань. Дійсність через сприйняття простодушної людини. Гумор Марка Твена як взірець для письменників сучасності.

    реферат [21,5 K], добавлен 15.12.2015

  • М. Вовчок як видатна українська письменниця, аналіз біографії. Загальна характеристика творчої діяльності великого прозаїка, аналіз цікавих робіт. Розгляд головних джерел та циклів "Народних оповідань", знайомство з прийомами літературного пейзажу.

    курсовая работа [96,4 K], добавлен 26.04.2014

  • Життєвий і творчий шлях письменника Дж. Д. Селінджера. Герой Селінджера. Перші спроби Селінджера в індійській поетиці. Оповідання "Перегорнутий ліс". Загадка Селінджера: символіка чисел та прихований (сугестивний) зміст "Дев'яти оповідань". "Тедді".

    реферат [37,6 K], добавлен 09.02.2008

  • Аналіз поезії Я. Щоголева "Остання січа". Портрет Мотрі як засіб розкриття її характеру (по твору "Кайдашева сім’я" І. Нечуй-Левицького). Аналіз поезії І. Манжури "Щира молитва". Справжні ім’я та прізвище письменників: Хома Брут, Голопупенко, Мирон.

    контрольная работа [23,7 K], добавлен 08.06.2010

  • Визначення ролі антонімії у художньому мовленні. Використовування Іваном Франком скарбів української мови. Основні прийоми та методи авторського відбору мовного матеріалу та його творчої обробки. Дослідження функції антонімії в поезіях Каменяра.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 08.12.2014

  • Питання дружніх стосунків і співпраці між І. Франком та духовенством. Фактори, що зближували І. Франка та деяких священиків. Плідна співпраця І. Франка зі священиками на полі етнографічної наукової діяльності, збиранні старих історичних документів.

    статья [21,3 K], добавлен 14.08.2017

  • Збірка "Коли ще звірі говорили" І. Франка як видатне явище в українській дитячій літературі. Теми навчання і виховання дітей у автобіографічних оповіданнях. Казка як засіб пізнання дійсності для малят, використання автором образних багатств фольклору.

    реферат [23,7 K], добавлен 11.11.2013

  • І. Франко, його життєвий та творчий шлях. Аналіз п’єси "Учителі" та оповідання "Борис Граб". Розбір оповідань Б. Грінченко "Сонячний промінь" та "Украла". Аналіз твору А. Тесленко "Страчене життя". Донесення до читачів образа вчителя як позитивного героя.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 25.03.2017

  • Тема трагічної долі підгірського селянина у прозі І. Франка. Руйнування селянських господарств Галичини, пролетаризація селянства, первісне капіталістичне нагромадження. Тяжке життя робітників на нафтових промислах і експлуатація їх підприємцями.

    реферат [21,9 K], добавлен 06.06.2011

  • Особливості становлення жанру новели в історії літератури; її відмінності від оповідання. Звеличення боротьби проти "золотих богів" та розкриття гіркої правди революції в творах Г. Косинки. Відображення образу матері в новелах Григорія Михайловича.

    курсовая работа [58,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Дослідження літературного образу жінки як хранительки "домашнього огнища" та "основи суспільства" в повісті Франка "Для домашнього огнища". Особливості гендерного переосмислення в повісті. Опис простору щасливого дому що перетворюється на дім розпусти.

    статья [24,3 K], добавлен 31.08.2017

  • Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Філософський світогляд І. Франка. Позитивізм у соціальній філософії І. Франка. Проблема суспільного прогресу в працях І. Франка.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 17.09.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.