Синоніми як засіб когезії у творах О. Генрі

Подібні за значенням слова-синоніми «тління й розклад»використовуються для того, щоб зробити наголос на тому, в якому стані знаходилася рослина. Та, на нашу думку, наголос потрібно зробити на наступному.

Лексема «розклад» використовується у тих випадках, коли мова йде про рослину, тварину тощо. Слово ж «тління» вживається на позначення згасання життєвих сил людини чи то від віку, чи то від хвороби.

Як бачимо, автор і вданому випадку, використовуючи дві схожі за значенням лексеми, прагматичне навантаження яких дещо відрізняється, поєднує образи людини і рослини, роблячи наголос н тому, що обидві з них згасають із плином часу.

Підсумовуючи все вищесказане, варто відмітити, що творчість О. Генрі - це приклад блискучого опанування жанру новели. Американський письменник - неперевершений майстер у використанні точної й виразної деталі, а особливо у вигадуванні незвичайного фіналу. За допомогою кількох штрихів, епітетів, синонімів, порівнянь, що наскрізь пронизують творчість цього видатного письменника, О. Генрі змальовує характер персонажів, їхнє життя, створює неповторну мистецьку картину твору.

При цьому також слід зробити наголос на тому, що частота вживання певних засобів когезії залежить від творчого задуму автора та загального змісту художнього твору. Ця частота змінюється в межах одного й того самого твору. Її кількісні показники є відмінними в різних елементах композиції художнього твору.

Таким чином, можна сказати, що висока частотність синонімічних мовностилістичних засобів у мові новел О.Генрі, які надають можливість розкрити всю глибину й діалектичну єдність контрастивних думок, є проявом могутньої майстерності автора.

Висновки

• В ході написання даної курсової роботи ми визначили основні характерні особливості синонімічної лексики, ознайомилися з когезійними засобами, які функціонують у літературних творах. Вагома увага в ході проведення нашого дослідження була приділена дискусійно-когезійній характеристиці текстів.
• В практичній частині даної роботи ми визначили загальні особливості творчості О. Генрі та проаналізували функціонування синонімів у якості когезій них засобів на прикладі його твору «Останній листок».
• Проведене нами дослідження допомогло зробити висновки, які полягають у наступному.
• Розглянувши різні визначення поняття «синонім», запропоновані мовознавцями на різних етапах лінгвістичних досліджень, нами було визначено одне загальне, яке, на нашу думку, охоплює основні характрні риси даного мовного поняття. Воно звучить наступним чином. "Синоніми - слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивними забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами".
• Дослідивши когезію, ми можемо зробити висновок, про те, що когезійні засоби вживаються для того, щоб об'єднати різні смислові та структурні частини тексту в єдине ціле задля того, щоб максимально відобразити і донести інформацію, закладену автором у літературному творі.
• Оскільки наша курсова робота присвячена дослідженню однієї з особливостей творчості О.Генрі, а саме функціонуванню синонімів я засобів когезії, то нами були визначені основні складові дискурсивно-когезійної характеристики текстів. Ми прийшли до висновку, що зв'язність (когезія) тексту виступає у якості центральної категорії тексту, його конструюючою ознакою. Саме навколо даного поняття і об'єднані усі стилістичні, граматичні та лексичні мовні засоби вираження думки.
• Ми також зробили висновок, що синонімічна когезія є специфічним підвидом когезії, яка реалізується через порівняння, перифраз, прямий синтаксичний паралелізм, повтор, прийом обігрування синонімічних значень, прийом, пов'язаний зі стилістичним використанням синонімів-неологізмів, прийом пунктуаційного та графічного виділення.
• В ході написання даної курсової роботи ми визначили основні особливості творчості О. Генрі, в рамках літературної спадщини якого і проводилося наше дослідження. Нами була відмічена різноманітність жанрів його творів: новела - сатира, новела - анекдот, новела - гротеск, новела - пародія, новела пригодницька, романтична новела.
• Ми також зробили висновок щодо своєрідності композицій, що стала художнім відкриттям письменника основний принцип якої - парадокс, розгадка якого припадає на фінал твору.
• Провівши детельний практичний аналіз твору О. Генрі «Останній листок», ми прийшли до висновку, що однією з його особливостей є використання синонімічної лексики.
• Саме багаторазове вживання синонімів допомогло авторові поєднати різнопланові образи, представлені у творі. При цьому слід підкреслити, що за допомогою синонімів, як засобів когезії пов'язані не лише окремі літературні образи, які використовує автор, а частини всього тексту. Твір, пронизаний наскрізь синонімічною лексикою, створює цілісне уявлення про те, що зображене у новелі, допомагає краще та яскравіше сприйняти специфічність образів літературних персонажів, створених автором.
• Синонімічна когезія вдрізняється від звичайної зв'язності тим, що означає не лише смислову єдність всередині надфразових єдностей або між ними, але, перш за все, мовні засоби реалізації зв'язку між двома та більше елементами в тексті. Когезія сприяє узгодженню всередині самого цілого тексту.
• Підводячи підсумки, зауважимо, що кількісне вивчення засобів когезії в різних частинах композиції твору стає надійним засобом характеристики авторського стилю письменника, індивідуальних особливостей розгортання дії. У перспективі доцільно простежити як закономірності чергування засобів когезії в різних творах одного письменника, так і продовжити кількісне вивчення засобів когезії (у поєднанні з іншими текстотворчими засобами) на творчості інших митців.
• Список використаної літератури
• 1. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. В.Н. Ярцева. М.: Сов. энцикл., 1990. С. 136-137.
• 2. Ахманова О.С., Натан Л.Н., Полторацкий А.И., Фатющенко В.Н. О принципах и методах лингвостилистического исследования. М., 1966. С.7-8.
• 3. Винокур Т.Г. Синонимия и контекст // Вопросы культуры речи. М., 1964. Вып.5. С. 21.
• 4. Галич Н.П. Теорія літератури. К.: Либідь, 2001. 245 с.
• 5. Дідківська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. К.: Наук. думка, 1982. 170 с.
• 6. Дослідження з лексикології та лексикографії. К.: Наук. думка, 1965. 271 с.
• 7. Евгеньева А.П. Основные вопросы лексической синонимии // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. М. Л.: Изд-во АН СССР, 1966. С. 4-29.
• 8. Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. Издание второе. М.: Изд-во МГУ, 1961. С. 252-258.
• 9. Єфименко В.А. Дискурсивна характеристика потоку свідомості в англійській мові: Автореферат дис. … на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. К., 1997. 16 с.
• 10. Залевская А.А. Понимание текста как актуальная психолингвистическая проблема // Литературный текст: проблемы и методы исследования. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1987.
• 11. Зарицький М. С. Стилістика сучасної української мови: Навч. посібник. К.: Парлам. вид-во, 2001. 156 с.
• 12. Звегинцев В.А. Замечания о лексической синонимии // Вопросы теории и истории языка. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. С. 25-40.
• 13. Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І.Ф. Формалізовані основи семан-тичної класифікації лексики. К.: Наукова думка, 1982. 250 с.
• 14. Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. Харків: ХДПУ, 1993. 136 с.
• 15. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1977. 116 с.
• 16. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: Гнозис, 2003. 275 с.
• 17. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії. К.: Наукова думка, 1987. 131 с.
• 18. Никитин М.В. Лексическое значение слова (структура и комбинаторика). М.: Высшая школа, 1983. 127 с.
• 19. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высшая школа, 1988. 167 с.
• 20. Новиков Л.А. Синонимические функции слов (семантическая синонимия) // Русс. яз. в школе. 1968. №1. С. 11-23.
• 21. Огуй О.Д., Микитюк М. Одиниці вторинної номінації в елементах композиції художнього твору: коефіцієнт смислового навантаження // Наукові записки / Тернопільський держ. педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. Тернопіль, 2002. Вип. 2. С. 99-104.
• 22. Палевская М.Ф. Проблема синонимического ряда, его границ и возможности выделения доминанты // Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С. 94-104.
• 23. Палевская М.Ф. Синонимы в русском языке. М.: Просвещение, 1964. 128 с.
• 24. Пентилюк М.І. Синонімічні засоби української мови. // Укр. моваі л-ра в школі. 1977. №2. С. 76-83.
• 25. Рудяков Н.А. Стилистический анализ художественного произведения. К.: Выща школа, 1977.
• 26. Соколовская Ж.П. Проблемы системного описания лексической семантики. К.: Наукова думка, 1990. 184 с.
• 27. Фигуровский И. А. Синтаксис целого текста. М.: Высшая школа, 1961. 153 с.
• Размещено на Allbest.ru