Размещено на http://www.allbest.ru/

Художні традиції поетів озерної школи у творчості Вень Ідо

У статті розглянуто поняття романтизму, його основні характеристики, особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа, доробок Вень Ідо, художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.

Ключові слова: романтизм, озерні поети, художні образи, романтизм у Китаї, С.Т. Кольрідж, Вень Ідо.

Романтизм - рух у літературі, філософії, мистецтві, релігії і політиці вісімнадцятого та дев'ятнадцятого ст., що протиставляв себе неокласицизму і формальній ортодоксальності попередніх століть.

Романтизм виник так поступово і пройшов через таку кількість фаз розвитку, що формулювання задовільного визначення його як явища не є можливим. Традиційно зародженням романтизму вважається збірка "Ліричні балади", опублікована у 1798 р.В. Водсвортом (1770 - 1850) і С. Кольріджем (1772 - 1834). Закінчення епохи позначається "Гімнами до ночі" Новаліса та смертю В. Скотта (1771 - 1832) і І. Гете (1749 - 1832) 1832 року. Культовою фігурою для більшості філософсько-етичних концептів романтизму став швейцарський філософ Ж. - Ж. Руссо (1712-1778). Він сформував емоційну та образну думки XVIII ст., що дає право вважати його прототипом романтичного руху [9, c.136].

Багато ідей Ж. - Ж. Руссо було органічно засвоєні романтизмом, у тому числі:

Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним.

Єдність людини з природою, яка у подальшому призвела до відділення індивіда від навколишнього світу, розділу суб'єкта та об'єкта.

Ідея вільної людини була прийнята теоретиками французької революції, що мало свій вплив на революційну поезію романтиків.

Романтична поезія характеризувалась певними особливостями літературного підходу та вираження. По-перше, уява була піднята до позиції верховної здатності розуму. Романтики прагнули визначити і презентувати уяву як головну творчу силу "формування" світу, приблизний людський еквівалент творчих сил природи або навіть бога. Уява - первинна умова для створення усього мистецтва. Об'єднуючись розум та почуття (С.Т. Кольрідж описав це парадоксальною фразою, "інтелектуальна інтуїція"), уява визначається як остаточна синтезуюча здатність, що надає людям можливість врегулювати відмінності та протилежності у проявах світу. Це узгодження протилежностей - центральний ідеал для романтиків [1, c.59].

Найбільш значним вираженням романтичного відданості стала передмова В. Вордсворта до другого видання "Ліричних балад" (1800), де він стверджує, що "всі гарні вірші це спонтанне переповнення сильних почуттів". Хоча В. Вордсворт поточнює це твердження, заявляючи, що поет - людина, схильна до роздумів, а тому згадує свої емоції "у спокої", акцент на спонтанності, почутті і використання терміну "переповнення" свідчить про різкий відхід від попередніх ідеалів розсудливості та стриманості.

Перший етап англійського романтизму (90-ті роки 18-го ст.) представлений так званою Озерною школою. Озерними поетами в насмішку прозвав у 1807 році гурток В. Вордсворта журнал "Edinburgh Review", С.Т. Кольрідж і Р.Р. Сауті були названі його членами. Життя і творчість цих трьох поетів пов'язані з Озерним краєм, північними графствами Англії, природу яких вони часто ідеалізували. Їх девізом стали слова: "Ближче до природи, а від природи - до Бога" [3, c.236].

Незважаючи на абсолютно різні стилі та філософію, С.Т. Кольрідж, Р. Сауті та В. Вордсворт - всі вони вважаються поетами-романтиками. Романтичне захоплення незвичайним і надприроднім знаходить відображення в багатьох творах С.Т. Кольріджа та Р. Сауті, особливо у "Поемі про старого моряка" (1798) С.Т. Колріджа. В. Вордсворт і С.Т. Кольрідж обидва мали яскраву уяву, а також сильне чуттєве сприйняття, однак, у той час як В. Вордсворт використовував свої творчі сили для ідеалізації звичайного, С.Т. Кольрідж досліджував філософські аспекти поезії. Романтичні зусилля Р. Сауті зосереджувалися на подорожах та пригодах.

В. Вордсворт втілює свої ідеї через природні та сільські теми: "скромне та сільське життя було по більшості обрано, тому що у такому стані основні пристрасті серця знаходять кращий грунт, на якому вони можуть досягти зрілості, вони менш стримані і говорять простішою та більш виразною мовою, бо в такому стані життя наші елементарні почуття співіснувати в стані більшої простоти".

Романтики Озерної школи обожнювали Природу. Основним принципом романтичної поезії членів Озерної школи був пейзажний, опис природи. Природа для поетів набувала особливого сенсу - всі її прояви, зміни, примхи стали відображеннями душевних станів поетів.

У віршах В. Вордсворта англійська природа постала по-новому: відмовившись від міфологічних умовностей і перифраз класицизму, В. Вордсворт знайшов точні і виразні слова для передачі відтінків листя та світлових ефектів. В. Вордсворт і С.Т. Кольрідж розглядали Всесвіт як прояв абсолютного духу. Завдання поезії - вловити абсолютне в найпростіших явищах сучасного життя. Інтуїтивне сприйняття оточуючих речей веде до найбільш повного пізнання їх внутрішнього значення, розширює межі пізнання взагалі. Поет повинен підтримувати зв'язки між людиною і творцем, показуючи видимий, чуттєво сприйманий світ як недосконале відображення надприроднього потойбічного світу.

Перемога інтуїції над розумом стає символічним втіленням розкутих людських пристрастей. "Шляхетна відмінна риса поезії полягає в тому, що вона знаходить свої матеріали в будь-якому предметі, який може зацікавити людський розум".

травня" спричинив культурну революцію у Китаї, що призвело до змін у літературі. Це помітно позначилося на напрямках подальшого розвитку літератури, а також на інтересі до інших літератур. Іноземні твори мали значний вплив на нову літературу Китаю. Засвоювалися суспільні ідеї, естетичні принципи, прийоми та способи, характерні для Заходу. Хоча й конфліктуюча з традиційними цінностями, літературна революція відповідала історичному прогресу та модернізації. Вона вказала на фактичні досягнення нової культури та сучасної літератури у кожному аспекті:

1) поширення народної мови 2) залучення великої кількості іноземної культури та літературної думки, що спричинили реформи вітчизняної культури і літератури 3) виникнення нових філософських напрямків та літературних ідей 4) поява нових літературних асоціацій та угрупувань 5) концепції нової літератури та філософії 6) новий стиль, мова, побудова тексту, спосіб передачі та зображення. 20-ті роки 20-го ст. [4, c.21].

Сучасна китайська література відобразила наступні характеристики:

1) було встановлено вивільнення індивідуальності людини з-під традиційних догм, думки "чистого духу" могли бути повно висловлені

2) традиційні цінності були відкинуті, поети показали пошуки нових шляхів та ідеалів

3) був побудований новий літературний стиль; впроваджували нову мову, ритм і методи зображення

4) були випробувані нові підходи до творчості та сприйняття мистецтва

Творчість Вень Ідо відносять до літератури "4 травня", яка зазвичай характеризується прямолінійністю, натомість у віршах поета неабияке місце посідає змалювання природи, символічні натяки на суспільні та духовні переживання автора через її описи та стани. Природа набуває нового вигляду, створює настрій поезії, викриває головну думку, закладену автором. Вень Ідо приніс у поезію "4 травня" новий погляд на любовну та пейзажну лірику, зобразив її новими фарбами, образами, почуттями. Саме природі, глибоким, метафоричним пейзажам присвячені більшість віршів першої збірки поета. Його улюбленими образами виступають весна та осінь, які приносять йому найбільше натхнення. Ці образи - традиційні символи, які слугували віддзеркаленням душі поетів, служили засобами змалювання їхніх настроїв та душевного стану.

Вень Ідо як представник руху "4 травня" відстоював інноваційні ідеї у літературному процесі, наголошуючи на необхідності залучення досвіду попередніх століть не тільки західної літератури, але й класичної китайської традиції. На ранньому етапі творчості він належав до прихильників концепції "мистецтво заради мистецтва". Він зображав красу оточуючої природи, описував її образи, милувався нею, звертався до неї з різними хвилюючими його питаннями. На пейзажну лірику Вень Ідо відчувається вплив давньої поезії: поет використовує безліч образів класичних віршів, проте не усі вони співпадають із традиційними значеннями, поет надає образам своїх відтінків, переосмислює їх на основі європейських канонів. Великий вплив західної літератури можна помітити і в концепціях віршотворення Вень Ідо, тільки під впливом класичного романтичного вірша та верлібру У. Уітмена та Р. Тагора можливою стала поява "нового регулярного вірша" [8, c.12].

Гурток Озерних поетів - В. Вордсворд та його прибічники - вважаються першопроходцями, засновниками англійського романтизму

Так само і есе та ліричні збірки Вень Ідо стали переворотом для китайської літератури, опорною точкою для нового осягнення традиційних символів, використання нових образів та рими, першим яскравим виявом модерного романтизму.

Ознайомившись з доробком цих двох знакових "явищ" літератури, хоча й розділених немалим часовим проміжком, не можна не звернути увагу на безперечну близькість тематики та постулатів, характеру віршів поетів англійського та китайського романтизму.

Отже, у творчості озерних поетів та Вень Ідо були такі спільні засади:

· Використання повсякденної мови.

· Естетичність

· Архітектурність

· Пейзажність

· Опис почуттів

· Символічність

· Висвітлення соціальних питань і буденного життя

· Патріотизм

· Ірраціональність творчості

· Зображення поета

Проаналізуємо деякі з принципів.

Архітектурний.

Лейкісти проголосили злам традиційної класицистської системи віршування, заміну силабічної системи віршування більш відповідною нормам англійської мови тонічною системою. Вірші часто створювались витонченими, з нагромадженням спеціально підібраних звуків. Наприклад у поезії "Кубла Хан" С.Т. Кольрідж використовує численні алюзії, складно побудовані описи та звороти, тонічна побудова рими досягається наголошеним закінченням через рядок:

In Xanadu did Kubla Khan

A stately pleasure-dome decree:

Where Alph, the sacred river, ran

Through caverns measureless to man

Down to a sunless sea.

В країні Ксанаду благословенній

Палац побудував Кубла Хан,

Де Альф біжить, потік священний,

Крізь імлу печер гігантських

Впадає в сонний океан.

Вень Ідо використав замість традиційної п'яти або семистопної рими дев'ятистопну. Його вірші звучать "просторими", ритмічно потужними та, незважаючи на дещо "нагромаджений" звук, архітектурно досконалими. Поет був переконаний, що на китайському ґрунті можна і потрібно створити новий вірш, який би відрізнявся як від класичного, так і від вільного. Утвердження нової форми вірша супроводжувалося також появою відомого трактату Вень Ідо "Закони поезії", в якому поет чітко встановлює принципи побудови вірша, висловлює свої думки з приводу рими. Він вважає, що відсутність ритміки у поезії пов'язана з тим, що митець нехтує технікою свого ремесла, адже поетична творчість повинна мати правила написання. Ритм, як показує Вень Ідо на прикладах віршів зі збірки "Мертва вода", виникає завдяки членуванню рівноскладних рядків на однакове число ритмічних відрізків (тактів), які розділяються паузами; кожен такт має підсилювальний наголос.

Поезії Вень Ідо та Озерних поетів були новим ступенем у розвитку літератури, вони реформували традиційну систему віршування та ввели нові засади складання рими. Ритміка віршів поетів стала ближчою до прозової мови, звільнила поезію від надмірної математичності римування [13].

Освітлення соціальних питань, буденного життя

У передмові до "Ліричних балад" Водрстворт пише, що "головним предметом його поезії будуть відтепер події і положення звичайного життя, життя скромного і сільського", близького до "прекрасного і незмінного життя природи". У творах лейкістів відбилося масове зубожіння англійського селянства, засуджувалися нелюдяність і жорстокість правлячих класів Британії. Зображуючи картини повсякденного побуту скромних трудівників, простих людей, озерні поети стали продовжувачами традицій сентименталізму. Головні герої їх творів - прості люди, трудівники і страждальці: бездомний матрос, жінка, що втратила на війні чоловіка і трьох дітей, розорена сім'я. Ці люди - жертви безжального і несправедливого суспільного ладу [3, с 354]. У вірші "Гуді Блефк та Генрі Джилл" В. Вордсворт описує бідний побут простої селянки:

All day she spun in her poor dwelling, And then her three hours' work at night! Alas! 'twas hardly worth the telling, It would not pay for candle-light.

Весь день вона пряде у своїй бідній оселі,

І три години вночі!

На жаль! Неварто й говорити,

Цього не вистачало навіть на свічки.

Навіть у своїй ранній Вень Ідо творчості розкриває суспільно-політичні теми, зображаючи болючі проблеми нерівності суспільства у збірці "Мертва вода". У вірші "Пісня про прання одягу" автор виступає проти расової дискримінації і поважає цей вид праці, оскільки він вимагає витримки і наполегливості, які притаманні представникам китайського народу:

ДгЛµПґТВµДВтВфМ«ПВјъ,

(ni shuo xi yi de mai mai tai xia jian)

їППВјъЦ»УРМЖИЛІ»іЙ?

(ken xia jian zhi you tang ren bu cheng)

ДгГЗµДДБК¦ЛыёжЛЯОТЛµ:

(ni men de mu shi ta gao su wo shuo)

Т®ЛХµД°Ц°ЦЧцДѕЅііцЙн,

(ye su de ba ba zuo mu jiang chu shen)

ДгРЕІ»РЕЈїДгРЕІ»РЕ?

(ni xin bu xin ni xin bu xin)

Ви кажете, що прання білизни занадто принизливе,

Пронизливі справи тільки китайці можуть робити?

Ваш священик сказав мені, що Батько Ісуса був теслею,

Ви вірите в це? Ви вірите в це?

Образ прання відображає невтомність і трудолюбство, але тут присутній присмак жалю і гіркоти, адже в Америці такий рід діяльності був ознакою бідності й зубожіння. Вень Ідо не подобалось ставлення американців до його земляків; до того ж, поета огортав страшенний сум за рідним краєм.

Отже як озерні поети так і Вені Ідо незважаючи на образність та пейзажність своєї поезії звертались до питань соціально болючих, висвітлюючи страждання та важку працю простих людей.

Художня своєрідність поезії С.Т. Кольріджа багато в чому пов'язана з символічністю його поетичного мислення. У теоретичних працях романтика простежується думка про те, що справжня поезія мусить бути символічною. Символ, за С.Т. Кольріджем, - породження уяви. У ньому проглядається, вгадується інтуїтивно сама правда життя, Божественна Істина. У символі примирюються і протилежні начала (що неможливо ні в яких інших проявах). Символічність мислення - одна з основних рис справжнього поета. З позиції використання символів, в ліричних творах С.Т. Кольріджа переважають образи Місяця і Сонця, птахів і дерев, води і змій [9, c.121].

Вень Ідо використовує символи, по-перше, віддаючи данину стародавній традиції, що змушує поета висловлювати свою думку непрямо, але, в той самий час, допомагає створити додаткову алюзійну глибину. По-друге, щоб віддзеркалити власні почуття, через виникаючі образи передати модерність свого мислення.

В творчості С.Т. Кольріджа та Вень Ідо присутні як індивідуальні символи, так і схожі, повторювані для обох романтиків, щоправда з розрізненням відтінків значень, а інколи і з протилежними інваріантами. Тут приводимо основні символи-образи з творів поетів та їхні інтерпретації.

У С.Т. Кольріджа Сонце і Місяць в більшості творів протиставлені. Лише позначаючи красу та різноманітність світу, вони можуть з'єднуватися в одному контексті, ілюструючи гармонію протилежностей. У більшості ж випадків вони протиборствують, і перемога то на одній, то на іншій стороні.

Сонце найчастіше має негативний інваріант значення. Під його заступництвом відбуваються криваві драми, воно освітлює шлях обивателю, воно - світло практичної необхідності. Сонце називається кривавим (The bloody Sun), супроводжує злочину в поемі "Сказання про Старого Мореплавця" [10, c.21]:

As if through a dungeon-grate he peered

With broad and burning face;

Are those her ribs through which the Sun

Did peer, as through a grate?

Наче через тюремні грати воно дивилось

Широким і палаючим лицем;

Чи це її ребра, через які Сонце

Дивиться пронизливо, як через грати?

Проте С.Т. Кольрідж визнає велич сонця як породження природи, саме у цьому проявляється традиційний для романтиків пантеїзм.

Вірш "Сутінки" Вень Ідо безумовно належить до сучасної поезіі, однак саме у його поетиці відчувається вплив стародавніх традицій. Древній образ сутінок завжди мав значення закінчення життя, старості. Але у поезії Вень Ідо немає такого натяку, тут поет йде наперекір усталеному сприйняттю: для нього сутінки - час радості. Поет персоніфікує небесне світило, яке ніби отримало сутінки, як винагороду за свою клопітку працю. Образ сутінок уже несе у собі значення спокою і миру. Сонце, змальоване Вен Ідо, таке радісне, що аж наливається червоним, воно шаленіє від радості. Автор звертається до сутінок, як до охоронця таємниць світоустрою, задає глибокі філософські питання. У поезії Вень Ідо сутінки виступають образом мудрості.

М«СфРБїаБЛТ»МмЈ¬

(tai yang xin ku le yi tian)

Ч¬µГТ»ёцЖЅ°ІµД»Ж»иЈ¬

(zhuan de yi ge ping an de huang hun)

ПІµГВъГжНЁємЈ¬

(xi de man mian tong hong)

Т»ЖшЦ±НщЙЅНЭАпїс±ј

(yi qi zhi wang shan wa li kuang ben)

єЪчцєГ±ИОЮЙщµДУкЛїЈ¬

(hei an hao bi wu sheng de yu si)

ВэВэНщКАЅзЙПЖ®Ич

(man man wang shi jie shang piao sa)

Сонце працювало важко цілий день,

тоді лише отримало собі спокійні сутінки,

потім, радіючи та наливаючись червоним,

шалено біжить у глибини гір.

Темінь схожа на безмовний легкий дощ,

що повільно розсипається по світу.

Спокій та затишок сутінок у вірші передають вирази вуличні вогні перетворюються на золоті квіти, солодкий сон, весело і голосно сміється , саме вони створюють атмосферу миру та суцільної мякості кольорів оточуючого.

У поезії С.Т. Кольріджа

Місяць - супутник поета, символізує натхнення, любов, творчу інтуїцію, так само як і сонце, він виступає величною силою природи.

Сонце - символізує чоловічу силу, місяць - жіночу, у поезії автор звертається до них як до одухотворених створінь. У "Сказанні про Старого Мореплавця" значна частина пейзажів припадає на опис місяця та його сили як частини величної природи:

The moving Moon went up the sky,

And nowhere did abide;

Softly she was going up,

And a star or two beside.

Second Voice: "Still as a slave before his lord,

The Ocean hath no blast;

His great bright eye most silently

Up to the Moon is cast.

Йдучи Місяць піднялась у небо,

Ніде не забарившись;

М'яко вона йде вгору,

І зірка або дві поруч.

Другий Голос: "Як раб перед своїм паном,

Океан не має волі;

Його велике яскраве око дуже тихо

До Місяця звернуто. "

Він оберігає і попереджає чисті, тонкі душі. Місяць може як карати, так і нагороджувати. Він пророкує, і не його вина, якщо до нього не прислухаються. Місяць - помічник закоханих. Він вказує шлях сердець і зберігає їхні таємниці ("Гендекасіллаби в дусі Катулла", "Любов"). По взаємодії героїв з Місяцем ми можемо судити про ставлення до них автора. Улюблені романтиком персонажі завжди підтримувані і освітлюватися Місяцем, або ж самі подібні йому ("Кристабель", "Елліс дю Кло").

Символи Сонця і Місяця так само часто зустрічаються в творчості Вень Ідо, що було притаманно епосі Тан, коли дані архетипи використовувались чи не в кожному вірші з найрізноманітнішими значеннями. Найчастіше з місяцем асоціювали мудрість, вічність, він виражав настрої, бажання, думки поета.

У поезії Вень Ідо "Місяць і людина" ("ФВББєНИЛ"), пізніше перейменованій на "Сплячий" ("ЛЇХЯ"), зображена людина, що спить. Перед публікацією вірш був дещо виправлений автором: увага була перенесена на людину, її стан душі, а місяць став більше елементом пейзажу. Перша ж назва вірша "Місяць і людина" вже надає небесному архетипові головну роль у вірші:

µЖ№вГр

(deng guang mie)

ФВ¶н°СТші±·ЕЅшґ°ЧУАпЈ¬

(yue e ba yin chao fang jin chuang zi li)

ЙдµЅЛЇѕхµДИЛµДЛ«ШМЙП

(she dao shui jiao de ren de shuang ye shang)

Світло лампи потухло,

місяць проник через вікно в кімнату.

Пірнув у ямочки на обличчі сплячого.

Місяць разом із автором є свідком справжнього людського виразу обличчя, що відображає внутрішній світ сплячої людини. Лише уві сні, під світлом Місяцю людина має такий вигляд наївності і простоти, бо коли приходить день, кожен одягає свою маску і поринає у вир турбот. Притаманний С.Т. Кольріджу пантеїзм проявляється у Вень Ідо в описі надзвичайних можливостей нічного світила - тільки єдиний місяць має могутність і здатність показати справжню суть людської душі, він і тільки він здатен зняти маску з людського обличчя. Поет з любов'ю споглядає на сплячу людину, лагідно описує місяць, надаючи йому значення всеосяжної мудрості та всемогутності [12, c.6].

Інший приклад оспівування місяця маємо у вірші "Щира порада":

ОТЛµЈє"ФВ¶щЈ¬ФІИ±КЗДгµДіЈКВ

(wo shuo yue er yuan que shi ni de chang shi)

Дг±рґжГАіуµЧ№ЫДоЈЎ

(ni bie cun mei chou di guan nian)

ДгИ±µЅ°л№жЈ¬И±µЅ¶рГјЈ¬

(ni que dao ban gui que dao e mei)

ОТ»№КЗ°®ДгДЗЗе№вІУАГЈ» (wo hai shi ai ni na qing guang can lan)

Я кажу, - "Місяцю, бути повним чи серповидним - твоя буденна справа,

ти не переслідуєш ідею прекрасного чи потворного.

Чи тебе у небі половина, чи ти уподібнений до форми брів,

я все одно люблю твій чистий блиск.

Вень Ідо, як і класичні китайські автори звертається до місяця, оспівуючи його красу, питає в нього поради, запрошує на бесіду. Проте бачимо новий погляд на образ місяця, адже за традиціями повний місяць вважався прекрасним, а молодий - потворним. Так, у віршах доби Тан, серпик місяця зображувався у поезії, де панували сум і страждання. Повний місяць, - навпаки, вважався атрибутом чудової, гарної, світлої ночі. Поет суперечить класичним традиціям, спростовуючи стереотипи - місяць не намагається бути гарним чи потворним, він просто існує як сила природи.

Досліджуючи творчість групи "озерних" поетів та письменника початку 20го століття Вень Ідо, можна помітити багато суміжностей у творчому та естетичному світогляді митців. Започаткувавши напрямок романтизму в Англії, В. Вордсворт та С.Т. Кольрідж виокремили основні мистецькі принципи своєї літератури, а саме: фольклорний, естетичний, архітектурний, пейзажний, детального опису почуттів, використання символів для повнішого розкриття ідеї твору; висвітлення побутових, соціальних питань буденного життя; патріотизму; ірраціональності творчості та нового підходу до образу поета в літературі. Вень Ідо, наслідуючи великих попередників та підкорюючись творчій інтуїції, залучив такі самі компоненти до основних своїх творчих постулатів, через що можна зробити висновок про приналежність поета до течії романтизму.

З-поміж осередку "лейкістів" найбільш разюча схожість виявляється у творчій методі Вень Ідо та С.Т. Кольріджа. Обидва поети використовували різноманітні символи для надання подвійного, а іноді й потрійного (за рахунок додаткових авторських відтінків) змісту своїм творам. Символізація стає улюбленим прийомом поета-романтика, що роздумує про долю людини в широкому контексті світового, вселенського життя. Символ розрізняє два світи: світ речей і світ ідей та стає умовним знаком, що з'єднує ці світи. Досліджуючи творчий доробок поетів, можна зробити висновок про безперечний вплив на творчість Вень Ідо течії англійського романтизму, а зокрема напіввізіонерської лірики С.Т. Кольріджа.

романтизм кольрідж ідо вень

Список використаних джерел

1. Алексєєв В.М. Праці з китайській літературі/ Алексєєв В. М - К.: 2002. - 301с.

2. Алексеева М.П. История английской литературы/ Алексеева М.П. - М. - Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1943. - 415с.

3. Ванслов В.В. Эстетика романтизма/ Ванслов В.В. - М.: 1966. - 316с.

4. Вень Идо Избранное/ Вень Идо - М.: Прогресс, 1960. - 201с.

5. Воскресенський Д.Н. Історія світової літератури: У 9 томах. / Воскресенський Д. Н - М.: Наука, 1983-1994. - 315с.

6. Го Шао-юй, История древнекитайской литературной теории и критики/ Го Шао-юй - Пекин, 1959. - 459с.

7. Черкаський Л.В., Дощова алея. Китайська лірика 20 - х і 30 - х років/ Черкаський Л. В - М.: 1969. - 199 с.

8. Камишев В.А. Історія зарубіжної літератури XIX століття. Романтизм: Хрестоматія історико-літературних матеріалів/ Камишев В.А. - М.: 1990. - 482с.

9. Лосев А.Ф. Конспект лекций по эстетике Нового времени. Романтизм/ Лосев А.Ф. - М.: 1990. - 382с.

10. Мурашевич К.Г. Образи природи у ранній творчості Вень Ідо/ Мурашевич К.Г. - К.: Сходознавство, 2004.

11. Мурашевич К.Г. Традиційна та авторська символіка поезії Вень І-до (1899-1946) / Мурашевич К.Г. - К.: Сходознавство, 2004.

12. Admussen, Nick, Twentieth century Chinese prose poetry/ Admussen, Nick - ProQuest, UMI Dissertations Publishing

13. Sze Arthur,: On Wen Yiduo, Hunter College Reading/ Sze Arthur - LA: Writing center, 2001.

14. Kai-yu Hsu Twentieth Century Chinese Poetry/Kai-yu Hsu - New York: 1964.

Размещено на Allbest.ru

...