Образність американських фольклорних балад: когнітивний аспект
Балада як жанр, її когнітивне підґрунтя. Інтерпретація когнітивно-семіотичного наповнення образів твору на прикладі "The Cup Of Cold Poison". Залучення інтегративного підходу до вивчення архетипів та образності баладного тексту як системного утворення.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.05.2017 |
| Размер файла | 23,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Образність американських фольклорних балад: когнітивний аспект
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Зацікавленість баладним жанром ученими різних наукових течій визначає особливе значення такого роду текстів. Виокремлюються різні підходи до дослідження балади залежно від поставленої мети та домінуючої парадигми.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналітичний огляд дозволяє окреслити основні з них: літературознавчий - спроби класифікувати баладу за тематичною ознакою (О. Анікст, В. Жирмунський, Г. Лоуз, Ю. Смірнов, А. Фрідман) чи критика перекладу (Н. Гнедич, А. Грибоєдов); семіологічний - інтерпретація балади як знака, що віддзеркалює середньовічну картину світу (Л. Шитая); семантичний - лексико-стилістичні засоби мови в англо-шотландській народній баладі (Л. Зайцева, Л. Семенюк); історичний - російська літературна балада 1830-х - 1850-х років (С. Мухіна); порівняльно-історичний - функціонування в контексті російської літератури баладної творчості С.Т. Кольриджа і Р. Сауті (Г. Подольська) та мотиви шіллерівських балад (Є. Петривняя) в романах
І.С. Тургенєва (О. Бєлопухова); інтертекстуальний - міфічне начало жанру балади (А. Слєсарєв, Ю. Вєрховская); описовий - граматика і поетика англійської народної балади (О. Томберг); концептуальний - “дім” як фрагмент фольклорної картини світу (О. Філіпова) та авторський ракурс у середньовічній народній англо-шотландській баладі (Н. Родина) тощо. Незважаючи на широку популярність баладного тексту серед дослідників, образність як системне явище не знайшла свого відображення. Тому метою статті є довести важливість розгляду образності як складної системи словесних образів балади з позицій когнітивно- семіотичного підходу.
Актуальність статті визначається загальною тенденцією на сучасному етапі мовознавства залучати інтегрований підхід до розгляду тексту як складного системного утворення. Така методологічна експансивність у лінгвістиці продиктована більшою експланаторною можливістю, яка виникає при комбінації декількох методів різних парадигм знання. Образність, що є однією з найважливіших текстових категорій, охоплює різні рівні самого художнього витвору. Логічним вбачається дослідження ролі образності у фольклорних американських баладах із залученням концептуального та лексико- семантичного аналізів, котрі є інструментами когнітивної поетики.
Виклад основного матеріалу. Балада як жанр є стійким утворенням, що пройшло крізь віки у майже незмінній формі, пронісши основні теми любові, життя, добра і зла та глибоко закорінившись у сучасному мистецтві через авторські балади. Основною причиною, що уможливила довготривалість та популярність фольклорної балади, є мистецтво запам'ятовування (з грец. mneme - пам'ять, термін уведений Р. Земоном) [10], в основі якого лежать основні механізми творчого мислення - аналогове, асоціативне, контрастивне мапування. Базу творчого осмислення дійсності складають архетипи як закорінені знання людини та образ-схеми як основний спосіб формування, зберігання та передачі знання від однієї людини до іншої, від одної свідомості до іншої. Саме тому при аналізі образності можна говорити про систему словесних образів, що віддзеркалюють певний тип свідомості, певний стиль концептуалізації та культурно обумовлену картину світу, створену через словесні образи. Глибина структури словесних образів (СО) балади визначається “тяглістю схеми втілення певних елементів” [10], “пам'яттю жанру ” [6; 20], що є мнемонічною властивістю, яка не залежить від авторського усвідомлення / неусвідомлення. Таким чином, когнітивне підґрунтя ресурсу баладних образів дає можливість розглянути архетипи як передконцептуальну іпостась СО, які активують “велику пам'ять” [6], “великий досвід людства”, у якому “пам'ять, що не має меж, пам'ять, що опускається і йде в долюдські глибини матерії і неорганічного життя світів та атомів”, зберігається “тисячоліттями у системі фольклорних символів” [6]. Архетип, що “належить усій людській расі” [31, с. 97] й складає основу СО, виринає на перетині ноуменальної (осягнений розумом) та феноменальної (осягнений чуттєво) провідних ліній психологічного творення образу за К. Юнгом.
Картину того, як словесні образи завдяки функціонуванню як цілісний об' єкт заглиблюють реципієнта у потаємні закутки свідомості, пропонуємо розглянути на прикладі баладного твору “The Cup Of Cold Poison ” через інтерпретацію когнітивно-семіотичного наповнення твору.
Обрана балада є прикладом асиміляції європейської фольклорної традиції на теренах Америки. Вона пройшла довгий шлях передачі з уст в уста, є поширеною німецькою, голландською, швецькою, угорською та лужицькими (західнослов'янськими) мовами, існує в 19 версіях, а також популяризована в американській культурі [34, 151-166; 32, 4672; 35, 23-28; 42, 105-119; 24, 197-198]. Назва балади відповідає варіантові, записаному у 1931 році Р. Барнс у Мічигані зі співу Роланда О. Белла, котрий перейняв цей твір від матері, жінки англо-голландського походження [42, 30].
Центральна подія у творі подається у формі діалогу між матір'ю та сином, під час якого очевидною стає подружня зрада, результатом якої є страждання головного героя до такої міри, що він знесилюється і не хоче жити. Перед смертю герой заповідає кожному з членів родини своє майно та свої побажання: матері - оселю, батькові - коней, синам - величезний світ, котрий треба пізнати, а жінці - ключі від воріт пекла. Діалог розгортається циклічно за допомогою граматичних повторів, що реалізують однорідні синтаксичні структури у формі питань матері та відповідей сина.
Структура системи СО. Художній простір балади формується на основі фольклорної свідомості, котра відображає розвиток поетичного мислення від синкретичого міфопоетичного в архаїчну епоху до аналогового та асоціативного в канонічний період, а далі до парадоксального, параболічного та есеїстичного на етапі індивідуально-творчого становлення поетичного мистецтва [7, 10-34; 1, 3-6; 30, 378]. Міф є основною складовою будь-якої балади [14]. Глибинна семантика балади лежить в континіумі міфологічних вірувань та уявлень про світобудову архаїчною людиною [4,71]. Оскільки міф не може обійтись, на думку Аверінцева С.С. [1, 18], без таких понять як “першоелементи”, “первообрази”, “схеми”, “типи”, то в науковому дискурсі використовують термін “ архетипи” (від грец. “первообраз”). Архетип у такому розумінні існував ще у платонівській традиції [19, 8], пропагувався Е. Дюркгеймом як стереотип усіх форм культури, що були створені доісторичним колективом та передані сучасним поколінням в їхньому сакраментальному обов'язку та незмінності [36, 427-460].
Спираючись на психологічні дослідження природи пізнання [31; 33, 18], у контексті нашого дослідження ми вважатимемо, що архетипи автоматично активуються підсвідомістю та сприймаються як передконцептуальна діяльність когнітивного процесу пізнання, що викликане емоціогенним досвідом людини. Архетип є формою існування колективного позасвідомого, яке наповнюється змістом через віднесеність до міфологічних образів, символів, мотивів і сюжетів [8, 10-34; 3; 33].
У процесі пізнання реципієнт сприймає текст концептуально, тобто у його смисловій цілісності [4, 59]. Така властивість ментальної діяльності обумовлена фасцинативною направленістю на сприйняття естетичного об'єкту [18, 10] і виражається в емоційному переживанні, емфатичному злитті з текстом, та носить автокомунікативний характер [20], тобто є згорненою, рекурентною структурою, яка є смислом СО. Процес розгортання міфологічних структур є подібним до пригадування, тому, з погляду Бєлєхової Л. І., когнітивний процес активації і активізації архетипних образів, схем, структур із залученням фонових, енциклопедичних знань є симуляцією, тобто імітацією ментального образу у свідомості реципієнта [9].
Балада, яку ми розглядаємо, з перших рядків занурює реципієнта до світу архаїчних уявлень про світобудову та роль людини в ньому. Сам текст балади на вербальному рівні не є переобтяженим стилістичними фігурами чи тропами. Такий формульно-типовий стиль викладу йде від епічної традиції виконання [16, 19] та вказує на колективне бачення світу, а не індивідуальне. Формули є знаряддям типізації подій. Вербальні формули є сигналами, що активують позасвідомі знання, реконструювати які можна за допомогою психологічних архетипів К. Юнга і когнітивних інструментів, що представлені ідеалізованими когнітивними моделями - образних, пропозиційних, метафоричних, метонімічних та символічних Дж. Лакоффа [37; 38; 39; 44]. Основою для формування когнітивних моделей слугують ментальні простори Ж. Фоконьє, котрі задаються абстрактною схемою концептуалізації дійсності - базовою образ-схемою. Результат обробки баладного твору викладено у таблиці. Аналіз концептуальної складової системи СО балади спирається на методику, розроблену в рамках теорії словесного образу Л. І. Бєлєхової. Методика опису архетипних образ-схем та базових концептів передбачає розкриття у термінах семантичних слотів інформації про фізичний і емоційний досвід та базову логіку. Довербальну іпостась СО представляємо у вигляді ланцюжка: архетип - образ-схема архетипу та образ-схема базового концепту - концептуальні імплікації та концептуальні ознаки.
балада когнітивний образ семіотичний
Таблиця. Архетипи й образ-схеми, що структурують образний простір балади
|
№ п/п |
Текст, що реалізує фразову та концептуальну єдність |
Архетип |
Базова образ-схема |
|
|
1. |
Серед яких просторів ти поневірявся, мій любий сину? Серед пагорбів та ланів, мамо. Приготуй мені постіль Я знесилений через гіркий біль, що пронизує до самого серця, я хочу лише одного - заснути. |
ВІЧНИЙ МАНДРІВНИК МАТИ/ ЖІНКА СМЕРТЬ |
ЖИТТЯ Є РУХ ЖИТТЯ Є ПРОСТІР ЖИТТЯ Є ЛЮБОВ ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ Є ЦИКЛІЧНІСТЬ, |
|
|
2. |
Чи їв ти чи пив щось, мій любий сину? Випив чашу холодної отрути, мамо |
МАТИ ТРИКСТЕР |
ЖИТТЯ - ЦЕ ЛЮБОВ СМЕРТЬ Є ХВОРОБА ДРУЖИНА Є ЗРАДНИЦЯ ЗРАДА - ЦЕ ОТРУТА |
|
|
3. |
Що ти заповідаєш своїй матусі, мій любий сину? Рідну домівку та свою ферму, мамо |
МАТИ ЖИТТЯ |
ЖИТТЯ Є ЛЮБОВ, НАРОДЖЕННЯ ДІМ - ЦЕ СИМВОЛ НАРОДЖЕННЯ / ЖИТТЯ |
|
|
4. |
Що ти заповідаєш своєму батькові, мій любий сину? Свого коня та своє сідло, мамо. |
МАТИ ЖИТТЯ |
КІНЬ - СИМВОЛ ЧОЛОВІЧОГО НАЧАЛА КІНЬ - ЦЕ ЖИТТЯ |
|
|
5. |
Що ти заповідаєш своїм дітям , мій любий сину? Цей неосяжний світ для мандрівок, мамо. |
МАТИ ЖИТТЯ |
ДІТИ - ЦЕ ПРОДОВЖЕННЯ ЖИТТЯ ЖИТТЯ Є КОЛОВОРОТ ЖИТТЯ Є ПОДОРОЖ ЖИТТЯ Є РУХ |
|
|
6. |
Що ти заповідаєш своїй дружині, мій любий сину? Страшні ключі від Пекла, мамо. |
МАТИ ТРИКСТЕР СМЕРТЬ |
ЖИТТЯ Є ЛЮБОВ ЗРАДА Є СМЕРТЬ СМЕРТЬ Є ПЕКЛО |
Так, перша строфа балади апелює до образу турботливої матері, котра дала початок життя. Цей образ червоною стрічкою пронизує усі строфи балади. Він активує архетип МАТИ, який психологічно є одним із найбільш значущих для людини і підсвідомо активізує образ-схему ЖИТТЯ Є НАРОДЖЕННЯ. У слоті “ емоційний досвід” архетип МАТИ містить такі імплікації: народження, отчий дім, плодючість, захист, турбота. У словесному образі об'єктивуються деякі імплікації - почуття захищеності, турботи, довіри, тепла, що і складає смисл словесного образу. На рівні базових фреймів реалізується акціональний фрейм контактної дії AG-агенс діє на PT- пацієнс. На вербальному рівні словесний образ турботливої матері розторгується через словесні знаки “my own darling son” та запитання “where have you been rambling?” і “what have you been drinking?”. Концептуальний аналіз образу турботливої матері дозволяє виявити атрибутивне аналогове мапування, яке лежить в основі сворення концепту ЖИТТЯ Є НАРОДЖЕННЯ / ДІЯ / ЗМІНА СТАНУ Це означає, що фізичний досвід народження та виховання дитини матір'ю мапується на концепт ЖИТТЯ, представлений номінативними одиницями “my own darling son”. У ході формування передконцептуальної іпостасі (базового знання) СО задіяна лінгвокогнітивна операція спеціалізації та процедура узагальнення. Концептуальна іпостась СО конструюється за допомогою субститутивного мапування та лінгвокогнітивної процедури заміщення. Адже концепт ТУРБОТЛИВА МАТИ містить низку референційних значень, які втілені у словах, що позначають фізичні характеристики, притаманні людині - любов до сина, турбота, переживання (“my own darling sod”).
Наступними ключовими словами, які активують архетип ВІЧНИЙ МАНДРІВНИК є “where have you been rambling” та “over the hills and valleys”. Архетипні образ-схеми, які актуалізує зазначений архетип виражаються наступним чином: ЖИТТЯ Є РУХ, РУХ Є ПІЗНАННЯ, тобто ЖИТТЯ Є ПІЗНАННЯ, а також ЖИТТЯ Є ПРОСТІР. Слот “емоційний досвід” містить такі імплікації: розвиток, переміщення у просторі, пошук свого місця в житті, фізичні та моральні випробування, результатом яких є знання про світоустрій. Базова образ-схемама ЖИТТЯ Є ПРОЦЕС СО пошуку свого місця в житті розширюється завдяки імплікаціям просторових характеристик протяжності світу та перепон на шляху і оформлюється у ЖИТТЯ Є ШЛЯХ, СПОВНЕНИЙ НЕСПОДІВАНОК. Основою створення СО є аналогове атрибутивне мапування, коли концепт ЖИТТЯ осмислюється у термінах подорожі через складну місцевість, вінцем якої є досягнення пункту призначення. Лінгвокогнітивні операції конкретизації та процедури звуження допомагають реалізувати смисл СО про те, що життя складається з певних етапів, пройшовши які людина отримує досвід. Слова, що викладені у рядках “make my bed down, for I'm sick to my heart, and long to lie down” є вербальними ключами, що активують архетип СМЕРТЬ. Імплікації, що лежать в основі архетипу є руйнування, відродження, страждання, перехід у інший стан, темрява. Основною імплікацією для формування архетипної образ-схеми СМЕРТЬ Є СТРАЖДАННЯ слугує біль, який є не фізичним а душевним, адже словесна одиниця “heart” реконструює архетип ДУША, яка разом із тілом є основою людини. Імплікаціями, що є базовими для архетипу ДУША виступають безсмертя, вічність, можливість існування без тілесної оболонки. СО хворої людини, що страждає від душевних потрясінь, формується через концепт СМЕРТЕЛЬНОЇ ХВОРОБИ, тобто базовою образ-схемою виступає СМЕРТЬ Є ХВОРОБА. У ході аналогового атрибутивного мапування з залученням операцій модифікації та процедури розширення простежується ізоморфізм між фізичною слабкістю, яку спричиняє серйозна хвороба, та душевним переживанням, яке затьмарює життєві сили людини. Результатом фізичного безсилля, з одного боку, є бажання лягти в ліжко, а, з іншого, моральне виснаження веде до втрати сенсу життя. Тобто, образ-схеми СМЕРТЬ Є ХВОРОБА, ХВОРОБА Є СТРАЖДАННЯ, ДУШЕВНЕ СТРАЖДАННЯ ВЕДЕ ДО БЕЗСИЛЛЯ, що об'єктивують СО знесиленої стражданням людини, розширюються завдяки додатковим імплікаціям «злягти від душевної хвороби» до ДУШЕВНЕ БЕЗСИЛЛЯ Є СМЕРТЬ. Символом СМЕРТІ виступає ЛІЖКО. Цей символ формується завдяки субститутивному мапуванню через операцію заміщення, оскільки містить референційне значення, що є характерним при фізичній виснаженості тіла людини - бажання прилягти. Базовими образ-схемами СО виснаженої стражданням людини є СМЕРТЬ Є СТАН, СТАН Є ПРЕДМЕТ, які реалізують базовий предметний фрейм Х Є ТАКЕ. Мовна одиниця “heart” є символом глибоких душевних страждань, що на ментальному рівні реалізується за допомогою базової схеми ТІЛО Є КОНТЕЙНЕР, СЕРЦЕ МІСТИТЬСЯ ВСЕРЕДЕНІ КОНТЕЙНЕРА, СЕРЦЕ Є КОНТЕЙНЕР, ЗАПОВНЕНИЙ ДУШЕЮ. Тобто, з огляду на базисні фрейми використовується посесивна схема інклюзивності CR-контейнер має CT-вміст та СТ-вміст має CR-контейнер.
Передконцептуальною основою СО “a cup of cold poison” (“чаша холодної отрути ”) є архетипи ЖІНКА та ТРИКСТЕР (архаїчний персонаж міфології). Чаша є символом жіночим, який асоціюється зі здоров'ям, благополуччям, з рогом достатку. Таке розуміння йде від кельтського магічного котла, вміст якого за язичницьким віруванням діяв як засіб, що дарує сили ослабленим правителям. Ясно прослідковується зв'язок між таким віруванням та архаїчним ритуалом, адже правитель уособлює деміфологізованого тотемного предка-родоначальника. З плином часу образ тотемного героя наповнювався реалістичним змістом, проте перехід від тотемного предка до реальної дійової особи відбувається поступово. Так, за героєм балади стоїть рід, котрий він уособлює. Тобто балада ілюструє неповну де міфологізацію. Це і є рудименти архаїчного мислення, що розчинились у фольклорі, а згодом у літературній традиції набувають реальних обрисів окремих персонажів. Імплікаціями, що формують архетипну образ-схему ЧАША Є ЗДОРОВ'Я / СИЛА, слугують наступні характеристики: віддавати, приймати, наповнювати. Базовим концептом виступає КОНТЕЙНЕР.
У часи християнства чаша асоціюється з церемоніальним бокалом, священним вином християнської євхаристії (кров'ю Ісуса Христа) та Священним Граалем. Імплікаціями символу ЧАША виступають духовне просвітління, знання, безсмертя. Зберігаючи імплікацію, пов'язану з архаїчним розумінням чаші як жіночого символу, цей символ за часів християнства трансформується шляхом лінгвокогнітивної операції модифікації та процедури розширення, він уособлює концепт ПОДРУЖНЯ ВІРНІСТЬ. Таким чином, словесний образ чаші формується шляхом складного ланцюга ментальних операцій та процедур спочатку на основі субститутивного мапування та процедури заміщення образ чаша заміщує цілющі властивості її вмісту. Згодом образ деформується під впливом операції модифікації. Оскільки типове уявлення про основні функції жінки в родині - відтворення роду та піклування про його збереження, то забезпечення членів родини їжею та питвом входить в її обов'язки жінки. Таке бачення ролі жінки в родині означає, що їй довіряють своє здоров'я, а відтак, і життя. Результатом подібних пресупозицій стає формування концепту ВІРНІСТЬ, символом якої стає ЧАША. Базовою образ-схемою у становленні образу чаша слугує ВІДЧУТТЯ Є ВМІСТОМ КОНТЕЙНЕРУ Оскільки в образі реалізується лише концепт КОНТЕЙНЕР, то формування символічного образу задіює субститутивне мапування.
У баладі образ чаша отримує додаткові імплікації отруєний та холодний, котрі активують архетип СМЕРТЬ, що імплікуєруйнування, кінець, та архетип ТРИКСТЕР, імплікаціями якого є конфлікт, трагедія. Таким чином, СО чаша у цій баладі актуалізує концепт ПОДРУЖНЯ ЗРАДА, оскільки у поєднанні з імплікаціями, що є об'єктивовані лексичними одиницями “cold poison”, СО отруєної чаші змінює вектор інтерпретації образу з позитивного на негативний. Підґрунтям формування цього образу є парадоксальне мислення, яке функціонує завдяки механізму контрактивного мапування. При контрактивному мапуванні складники, які проектуються, у даному випадку рідина, що несе руйнування життєвих сил є шкідливою, має схожі онтологічні властивості зі складником рідина, що має надавати життєвих сил є корисною. Значення складників образу отруєна чаша у результаті когнітивної процедури зштовхування реалізують концептуальний ціннісно-орієнтаційний оксиморон. Базисна схема інклюзивності CT-вміст має СК-контейнер відповідає посесивному фрейму.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, аналіз словесних образів баладного твору під кутом когнітивно-семіотичного підходу дозволяє дійти висновку, що підґрунтям образності є архетипи, котрі первісні знання та активізують когнітивні моделі для творчого оформлення чуттєвого досвіду через символи. Символи, у свою чергу, слугують знаряддям креативного мислення, вони є концентрованим інформаційно насиченим утворенням, котре забезпечує лаконічність та експресивність баладного твору, а відтак і їхню довготривалість та популярність як жанрового різновиду. Перспективним уважаємо дослідження образності в світлі лінгвосинергетики з тим, щоб виявити системні властивості словесних образів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аверинцев Н. И. Богородица // Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х томах / Гл. ред.Токарев С. А. - М. : Сов. Энциклопедия, 1991. - Т 1. - С.114-115.
2. Алексеев М. П., Жирмунский В. М., Мокульский С. С., Смирнов А. А. История западноевропейской литературы. Средние века и Возрождение / М. П. Алексеев, В. М. Жирмунский, С. С. Мокульский, А. А. Смирнов. М. , 2000.
3. Андреев Н. П. Подходы, сохраняющие актуальность (Из выступлений на конференции по историзму фольклора в 1964 г. / [Публикация А. И. Алиевой] // Фольклор. Проблемы историзма. - М. : Наука, 1988. - С. 244271.
4. Бабенко Л.Г.Лингвистический анализ художественного текста / Л.Г.Бабенко,Ю.В.Казарин. -М.:Флинта, Наука, 2004. - 496 с.
5. Балашов Д. М. Постановка вопроса о балладе в русской и зарубежной фольклористике / Д. М. Балашов // Труды Карельского филиала АН СССР. - 1962. - С. 62-106.
6. Бахтин М. М. Заметки / М. М. Бахтин // Литературно-критические статьи. - М. : Художественная литература, 1986. - С. 518-520.
7. Бєлєхова Л. І. Образний простір американсько поезії: лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.04 / Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2002. - 34 с.
8. Бєлєхова Л. І. Еволюція словесного поетичного образу в американській поезії епохи модернізму і постмодернізму / Л. І. Бєлєхова // Південний архів: збірник наукових праць. Філологічні науки. - Вип. УІІ. - Херсон : Айлант. - 2000. - С. 36-43.
9. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект. Монографія / Л. І. Бєлєхова. - Херсон: Айлант, 2002. - 368 с.
10. Бовсунівська Т. В. Когнітивна жанрологія та поетика: монографія / Т. В. Бовсунівська. - К. : Видавничо- поліграфічний центр “Київський університет”, 2010. - 180 с.
11. Верховская Ю. В.. Жанровая судьба шотландского мифа “Поэмы Оссиана” Дж. Макферсона // А^ікїіса. “История создания”. Ассоциация англистов. 1997. Выпуск V
12. Воронцова Т. И. Картина мира в тексте английской баллады: Когнитивная основа и языковая репрезентация: автореф. дисс. ... д-ра филол. наук : 10.02.04. - СПб., 2003. - 32 с.
13. Ганіч О. М. Проблема походження української народної балади: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.07 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2007. - 20 с.
14. Гугнин А. А. Народная и литературная баллада: судьба жанра / А. А. Гугнин // Развитие поэтических жанров в литературе Центральной и Юго-Восточной Европы. - М., 1995.
15. Дах М. І. Літературне життя народної балади «Ой не ходи, Грицю...»: проблема олітературення сюжету і жанру: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.07 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2001. - 19 с.
16. Жимолостнова В. В. Баллада и основные тенденции развития жанра в аспекте преемственности фольклорной и романтической традиций / В. В. Жимолостнова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К., 2003. - Вип. 24. - С. 176-183.
17. Зайцева Л. А. Лексико-стилистические средства языка в англошотландской народной балладе. : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - 10. 02. 04. - СПб., 1994. - 20 с.
18. Карасик В. И. Языковая кристаллизация смысла. / В. И. Карасик. - М. : Гнозис, 2010. - 351 с.
19. Криничная Н. А. Персонажи преданий: становление и эволюция образа / Н. А. Криничная. - Л.: Изд-во “Наука”, 1988. - 192 с.
20. Лотман Ю. М., Успенский Б. А. Миф имя - культура / Ю. М. Лотман, Б. А. Успенский // Труды по знаковым системам. Сборник научных статей. - Тарту, 1973.
21. Петривняя Е. К. Немецкая романтическая литературная баллада, I половина XIX века: К. Брентано, Э. Мерике : автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.01.05. - Н. Новгород, 1999. - 20 с.
22. Родина Н. В. Авторский ракурс в средневековой народной англо-шотландской балладе: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 2005. - 19 с.
23. Семенюк Л. С. Українські народні балади Західного Полісся (загальноукраїнський контекст і регіональна своєрідність): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1998. - 16 с.
24. Смирнов Ю. И. Восточнославянские баллады и близкие им формы: Опыт указателя сюжетов и версий / [Отв.ред. Е.П. Наумов]. М. : Наука, 1988.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення традиції стародавніх народних шотландських балад у творчості англійських поетів "озерної школи". Визначення художніх особливостей літературної балади початку XIX століття. Розгляд збірки "Ліричні балади" як маніфесту раннього романтизму.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 15.12.2014Побутування жанру балади в усній народній творчості та українській літературі. Аналіз основної сюжетної лінії твору. Розкриття образів головних героїв повісті О. Кобилянської. Використання легендарно-міфологічного матеріалу з гуцульських повір’їв.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 30.11.2015Романтизм як літературно-мистецька течія в Англії наприкінці XVIII – початку XIX століття. Жанр балади в європейській літературі. Провідні мотиви та особливості композиції балад у творчості поетів "озерної школи" Вільяма Вордсворта та Семюела Кольріджа.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 16.12.2013Інтелектуальний роман початку ХХ ст. як один із яскравих феноменів літератури модернізму. Екзистенціалістська парадигма твору "Дівчина з ведмедиком", поліморфна природа образів. Методичні рекомендації до вивчення творчості Домонтовича у середній школі.
дипломная работа [81,2 K], добавлен 19.07.2012Термін "балада" в українській літературі. Основні риси романтизму як суспільного явища. Балада і пісня - перші поетичні жанри, до яких звернулися українські письменники-романтики. Розвиток жанру балади в другій половині XIX - на початку XX сторіччя.
контрольная работа [106,2 K], добавлен 24.02.2010Жанр, сюжет і система образів у поемі "Божественна комедія" Данте. Особливості композиційної будови твору письменника Символіко-алегоричний зміст поеми. Розробка системи уроків з вивчення поеми згідно шкільної програми з світової літератури для 8 класу.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 10.05.2012Теорія архетипів та її роль у аналізі художнього твору. Визначення архетипів у психологічній повісті сучасного українського письменника Марка Лівіна "Рікі та дороги". Архетипи як форми осягнення світу головним героєм. Жіночі образи у повісті М. Лівіна.
научная работа [92,9 K], добавлен 22.02.2021Передумови написання циклу "В казематі" Т. Шевченка, його композиційна організація та жанрово-стильова мозаїка. Використання фольклорних мотивів у циклі. Символіка фольклорних образів. Специфіка художніх особливостей поетичної спадщини Тараса Шевченка.
курсовая работа [395,0 K], добавлен 10.06.2015Автобіографічні та біографічні відомості І.П. Котляревського, пов’язані з основою твору. "Енеїда" - епїчна, бурлескнотравестійна поема, перший твір нової української літератури. Правда та художній вимисел, проблематика твору, аналіз художніх образів.
реферат [33,7 K], добавлен 01.12.2010Дослідження сутності цитації чужого тексту - одного із засобів зображення реального світу, ситуації й одночасно способу осягання її глибини. Особливості цитування документів, читача, Г. Вінського у творі Л.Н. Большакова "Повернення Григорія Вінського".
реферат [24,6 K], добавлен 20.09.2010Раціональні елементи в окресленні поняття Бога та категорії сакрального. Ототожнення моральності з релігією. Типологічні рівні дослідження літературної сакрології. Інтерпретація релігійних традицій. Вивчення внутрішньої організації художнього твору.
реферат [34,7 K], добавлен 08.02.2010Азнаямленьне з біяграфічнай гісторыяй жыцця і зараджэннем літаратурнага таленту Яна Чачота. Стылістычнае асаблівасцю спявае стала выкарыстанне нацыянальнага фальклору пры напісанні балад "Свіцязь", "Мышанка". Вызначэнне ўкладу Яна ў галіну мовазнаўства.
контрольная работа [16,3 K], добавлен 01.03.2010Аналіз епічного твору Ніколаса Спаркса "Спіши любити" з використанням схеми. Рік створення твору. Доцільність визначення роду та жанру. Тематичний комплекс, провідні мотиви. Основні ідеї, конфлікт твору. Специфіка архітектоніки, композиція сюжету.
реферат [16,9 K], добавлен 09.03.2013Гісторыя стварэння аповесці. Асаблівасці сюжэту і вобразаў галоўных герояў. Стылістычныя асаблівасці аповесці. Тэма палону ў яе разнастайных паваротах хвалявала пісьменніка ў твораў пра вайну. Твор як гераічная балада пра цану чалавечай мужнасці.
реферат [27,4 K], добавлен 07.10.2009Поняття фольклору та фольклористики. Роль фольклору у художній літературі. Загальні особливості твору О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала" та авторська інтерпретація балади "Ой не ходи, Грицю…". Фольклорні образи і мотиви у повісті "Земля".
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.10.2014Розкриття ідейного змісту, проблематики, образів роману "Чорна рада" П. Куліша, з точки зору історіософії письменника. Особливості відображення української нації. Риси черні та образів персонажів твору "Чорна рада", як носіїв українського менталітету.
дипломная работа [131,5 K], добавлен 22.11.2010Обставини відкриття, зв’язки "Слова" з києво-руською літературою, з народною творчістю. Сутність двоєвір’я як зустрічі двох світоглядів. Питання двоєвір’я в "Слові о полку Ігоревім". Язичницька міфологія, яка увічнена в поетичній образності "Слова".
дипломная работа [90,4 K], добавлен 03.11.2010Літературно-стилістичний аналіз повісті. Історія створення та принципи написання повісті "Старий і море" Е.Хемінгуейем. Варіативність концепцій щодо різних сприймань змісту твору. Символічність образів твору.
реферат [19,5 K], добавлен 22.05.2002На прикладі поем "Ваал", "Каїн" Володимира Сосюри розкривається інтерпретація біблійних образів для відображення радянської ідеології. Розгляд проблематики релігійних ідей та мотивів у поемах Сосюри в контексті біблійного та більшовицького дискурсів.
статья [25,3 K], добавлен 18.08.2017Загальна характеристика і риси доби преромантизму в українській літературі. Особливості преромантичної історіографії і фольклористики. Аналіз преромантичної художньої прози. Характеристика балад П. Білецького-Носенка як явища українського преромантизму.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 13.10.2012
