Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах "Маруся Чурай"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема уроку: Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». чурай твір композиція сюжет

Мета уроку: навчальна - поглибити знання учнів про роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», навчити визначати жанр твору, історично-фольклорну основу твору, тему, ідею, особливості сюжету, композиції, визначати центральні проблеми, словесно створити образний портрет Марусі, висловлювати своє ставлення до вчинків героїні;

розвивальна - розвивати навички роботи в групі, самостійної роботи з підручником, вміння аналізувати ліричні твори; розвивати особистісну, комунікативну, пізнавальну компетентності учнів;

виховна - виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, почуття відданості; формувати в учнів почуття гордості за вершинні здобутки української літератури.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: бесіда, розповідь учителя, словникова робота, ілюстрування, фронтальне опитування, самостійна робота, робота з підручником, робота біля дошки.

Наочність і ТЗН: портрет письменниці, літературний диктант (до життєвого і творчого шляху), картки (для самостійної роботи), ілюстрації (портрети Марусі Чурай).

Міжпредметні зв'язки: народознавство (народні свята в Україні 17ст.); історія України ( історичні події, що лягли в основу роману).

Міжмистецькі зв'язки: усна народна творчість, живопис.

Теорія літератури: історичний роман, роман у віршах, ко нфлікт.

Список використаних джерел:

Барабаш С. Т., Барабаш Д. В. Ліна Костенко // Нові імена в програмі з української літератури.-- К., 2000.

Клочек Г. Ліна Костенко: Біографія. Вибрані поезії. «Маруся Чурай». Інтерпретація творів.-- Кіровоград, 2003. -- 319 с.

План уроку

Організаційний момент (1 хв.)

Перевірка домашнього завдання (4 хв.)

Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Актуалізація опорних знань (6 хв.)

Вивчення нового матеріалу(20 хв.)

Систематизація і узагальнення знань (10 хв.)

Підведення підсумків уроку (2 хв)

Пояснення домашнього завдання (1 хв.)

Хід уроку

Організаційний момент

Учитель(заходить до класу, вітається, відмічає відсутніх, вішає на дошку портрет письменника, оголошує тему уроку).

(Портрет див. набір унаочнення.)

Перевірка домашнього завдання

Учитель: Удома ви мали вивчити біографію Ліни Костенко, прочитати її роман «Маруся Чурай», а також ознайомитись з історією написання цього твору. Тож роботи у нас багато.

А розпочнемо ми з того, що перевіримо, як добре ви знаєте біографію письменниці. Тому до вашої уваги літературний диктант до життєвого і творчого шляху Ліни Костенко.

(Учитель проводить літературний диктант.)

(Літературний диктант див. набір унаочнення.)

Мотивація навчальної діяльності

(Учитель оголошує тему уроку і пояснює її важливість вивчення.)

Актуалізація опорних знань

Учитель: Сьогодні ми з вами познайомимось із всесвітньовідомим романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Але, перш ніж ми перейдемо до розгляду цього матеріалу, нам потрібно з'ясувати декілька моментів. Скажіть, будь ласка, який жанр літератури зашифровано в такому визначенні: великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв'язку із суспільним розвитком.

Учень: Це роман.

Учитель: Правильно. А які ви знаєте види романів?

Учень: Історичний роман, пригодницький роман, соціально-психологічний роман.

Учитель: Правильно, до якого з перелічених вами романів відноситься «Маруся Чурай»?

Учень: До історичного роману.

Учитель: Дайте визначення історичного роману.

Учень: Історичний роман - великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин.

Учитель: Гарне визначення, давайте запишемо його. (Діти записують визначення в зошити.)

Учитель: А які ви знаєте основні риси історичного роману?

Учень: Основні риси жанру історичного роману:

поєднання історичних фактів із художнім вимислом;

показ історії через життя окремих людей;

історичні особи і вигадані персонажі;

історичні конфлікти поєднуються з соціальними, національними, моральними.

Учитель: Правильно. Запишіть у зошити: основні риси історичного роману.

(Учні записують в зошити.)

Учитель: Як ви розумієте, я не просто так запитала вас подібний матеріал, оскільки сьогодні ми поговоримо про історичний роман у віршах. Ви вже, мабуть, здогадалися, який твір я маю на увазі?

Учень: Роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Вивчення нового матеріалу

Учитель: А зараз запишіть у зошити, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку.

(Учитель диктує тему, а учні записують).

Розповідь учителя

Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У творах Ліни Костенко -- єдність характеру й слова, а увагу привертає історична тема, історична пам'ять. Талановита поетеса не зрушує коріння, розуміючи його значення в розвитку духовності, національної культури. Своєю поезією застерігає нас від втрати історичної пам'яті. Особливо виразно ця думка звучить у її романі у віршах «Маруся Чурай». Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам'ятайте нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні й знані у світі.

«Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки у пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся Чурай» Ліни Костенко»,-- писав наприкінці 1980 р. літературознавець Павло Охріменко. Але, як ми вже знаємо, насправді історія з цим твором розпочиналася не так легко й радісно. Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість… Лише після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений 1979 р. «Радянським письменником». Цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр -- роман у віршах. А можливо хтось мені скаже, що являє собою роман у віршах?

Учень: Роман у віршах -- різновид ліро-епічного (змішаного) жанру, у якому поєднані особливості і ліричного, і епічного зображень, що веде до багатоплановості художнього світу.

Учитель: Запишіть, будь ласка, і це визначення в зошити.

Розповідь учителя

Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було «духовним мечем». І ось ожила легендарна дівчина на сторінках історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Василівни Костенко, який побачив світ у 1979 р. Вихід цього твору став справжньою подією в нашій літературі. Люди, які двох слів не могли зв'язати рідною мовою -- нещасні жертви свого часу -- шукали, діставали, читали й перечитували «Марусю Чурай». Приміром, у далекому Казахстані українці від руки переписували роман. Розсипаний набір книжки розкотився, як добірне невмируще зерно по всій Україні й дав свої сходи.

У чому ж сила цього твору? Яка причина його фантастичної популярності? Зі сторінок роману постала неприкрашена історія нашого народу. Нашу пам'ять про те, хто ми, чиї діти, витравлювали, випалювали, відбивали немилосердно… Але вона -- живе. Хто порахує всіх спраглих, що припадали й припадають до «Марусі Чурай», як до життєдайного джерела? Адже така потреба зумовлена надзавданням, що постало перед нашим суспільством: духовне відродження нації як єдиний порятунок від морального й фізичного вимирання.

«Маруся Чурай» Ліни Костенко -- це не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст.

У Ліни Костенко історія -- це жінка, змучена, катована, зневажена, але не розтоптана, бо вона не загубила духу свого, гордість, гідність людську. Історичне полотно твору становить окрему сторінку, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. І життєву лінію головної героїні Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше -- періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Представники козацької республіки в романі -- Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шибилист і ті, хто з небуття повернулися в думі (Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко). До цього славного лицарства належить і дід Гамарник, «самітник і химерник», котрий од трьох шабель ще й досі не загоєн. Грицько Бобренко теж козак, але він з часом засвоїть іншу мораль, далеко не козацьку, неодноразово повторивши Марусі: «Любов любов'ю, а життя життям».

В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю…».

Більш як півтора століття розробляється цей сюжет в українській, польській та російській літературах. Досить назвати імена письменників, які в своїй творчості зверталися до нього,--Б. Залєський, О. Шаховський, К. Тополя, О. Гроза, Г. Бораковський, А. Александров, П. Білецький-Носенко, І. Онопріенко-Шелковий, Л. Боровиковський, Є. Озерська-Нельговська, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В. Лучук… А коли додати, що його певною мірою використала в повісті «В неділю рано зілля копала…» О. Кобилянська, що сама балада перекладена російською, польською, німецькою, угорською, французькою, англійською мовами, то з усією очевидністю розумієш сміливість Ліни Костенко, яка наново взялася за настільки, здавалося б, зужитий у літературі матеріал. Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя й творчості зверталися Г. Квітка-Основ'яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім'я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Вам було задано знайти легенду, хто хоче розповісти її?

Учень: За переказами, у 1625-1650 рр. жила в Полтаві Маруся Гордіївна Чурай -- поетеса й співачка, пісні якої були широко відомі в народі. Вона любила Гриця Бобренка. Але їх кохання було нещасливим і закінчилось трагічно. Дівчина померла в молодому віці, навіть точно не відомо як, але її чудові пісні, що їх вона подарувала народові, дали їй вічне життя в пам'яті українського народу.

Учитель: Так, але на жаль, не збереглося жодних архівних документів, які б засвідчили існування Марусі Чурай, страшна пожежа 1658 р. знищила всі архіви Полтавського магістрату. А легенди й перекази розповідають про сильне, але трагічне кохання дівчини-співачки й козака Гриця Бобренка, який помер наглою смертю, мабуть, через отруєння. Ця сюжетна лінія вплітається в історичну фабулу роману -- народну війну українців за визволення від поляків, татар. Дія твору розгортається в основному в Полтаві, що на той час була важливим містом, військовим осередком, мала свій козачий полк, який боронив рідну землю. Художній твір вважається історичним передовсім тоді, коли автор правильно й всеохоплююче відображає історичну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено.

Учитель: Історичну основу ми з'ясували, а тепер поговоримо про сюжет та композицію. Які ви побачили у творі сюжетні лінії?

Учень: В основі твору -- дві наскрізні взаємопов'язані сюжетні лінії: доля Марусі й доля України. Вони прочитуються не лише в конкретно-історичній площині, а й у понадчасовій: Маруся -- неповторна, одухотворена, творча особистість, яку намагається поглинути дріб'язковий, егоїстичний, безжальний буденний світ; Україна -- сильна й прекрасна країна, яка протягом століть прагне здобути свободу, державність, але цьому заважають інтриги сусідів і підступність своїх перевертнів.

Учитель: Ви дома читали роман, а зараз наше завдання охарактеризувати образ Марусі і образ України. Хтось буде біля дошки записувати, а ми будемо допомагати та коментувати відповіді. Також зараз я пропоную вашій увазі портрети Марусі Чурай.

Образ Марусі Чурай	Образ України

(Учитель показує учням ілюстрації.)

(Учні розглядають ілюстрації.)

(Ілюстрації див. набір унаочнення)

Учень: Серце Марусі відкрите для кожної чесної людини, усі свої найсвітліші почуття вона висловлює в піснях. Маруся виросла в сім'ї, де панувала любов до Вітчизни, уболівання за щастя народу. Маруся чесна серцем, швидка на розум, окрім того, наділена поетичним і музичним талантом, вона розуміє, яке значення має для рідної України сміливе слово та незрадливе серце. Її серце сповнюється гордістю, коли чує, як козацький полк співає її пісні.

Маруся полюбила Гриця Бобренка, але, як засвідчують легенди, кохання Марусі й Гриця було нещасливим і закінчилося трагічно. Гриць зрадив кохану, що, на її думку, було найбільшим злочином. І хоча Гриць зрадив її, порушив моральні народні принципи, сама дівчина залишилася вірною, не змогла полюбити іншого. Вірність у коханні для Марусі Чурай рівнозначна вірності своєму народові, Вітчизні, глибокій пошані до культури, до вироблених віками і тисячоліттями норм співжиття людей у громаді. Ліна Костенко поставила Марусю вище особистої трагедії і підняла до рівня загальнолюдських проблем, що визначають саме існування людини, водночас утіливши в дівчині всі риси народного ідеалу. Перш за все -- це патріотизм, любов до свого народу. Патріотизм Марусі визначається в першу чергу через її ставлення до рідної землі. Пошана до минулих подвигів козаків, в тому числі й рідного батька, нероздільні для дівчини з прагненнями зберегти волюта незалежність. Усі свої найсвітліші почуття вона висловлює в піснях, в яких -- і про козаченьків, які досвіту вставали, збираючись у похід, і про свого коханого Гриця, і про того, котрий поїхав за Десну. За словами Івана Іскри, Маруся -- це душа України: «Звитяги наші, Муки і руїни безсмертні будуть у її словах». Образ Марусі Чурай фокусує невичерпність духовного потенціалу українського народу.

Учень: Образ України - є надзвичайно важливим, він присутній вже і в першій частині роману. Полтавський козацький полк, сама Полтава -- один із осередків вільнолюбного лицарського духу -- все це також Україна. Але збагачується, стає масштабним її образ саме тоді, коли Чураївна виходить за межі «маленької батьківщини» -- свого рідного міста. Мандрівка робить гострішим і проникливішим зір, а побачене дає простір почуттям і роздумам. Маруся зупиняється у подиві перед красою рідного краю.

Далі дорога приводить подорожуючих поміж «села удовині», де панує страшна руїна, мор, злидні. Та й сама дорога нагадує, як каже супутник-дяк, стражденний шлях, бо покарані уздовж неї українські непокірні зазнали не менших страждань, ніж ті древні бунтівні раби, яких було розіп'ято обабіч дороги з Риму. Тож і в такому вигляді постає Україна перед очима прочан. Із уст мандрівного дяка проситься сумний рефрен: «...люди, люди, Божа подоба, до чого ж ви цю землю довели?!» Перетягують її долю, наче той канат на якомусь дикому довготривалому змаганні. Саме з руки таких, як Ярема Вишнивецький, наплодилося по Україні доволі чужих панів та підпанків, на зразок «ходачкової шляхти». Отак спільними зусиллями зайшлих вояк з доморощених недолюдків багатий, щедрий край довели до того, що цілі сім'ї зриваються з рідних сіл, утікаючи від голоду, що і сам Київ спалено та сплюндровано, що, здається, вже нічого доброго не буде на цій землі.

Учитель: А якою постає Україна в очах Марусі?

Учень: З початку вона милувалася красою рiдноп землi, до якоп нiколи не була байдужа. Але згодом пейзаж поступово став змiнюватися. Дивовижна краса поступилася мiсцем зруйнованим хатам, порожнiм оселям. Аж ось перед Марусиними очима "стопть сторозтерзаний Кипв". Славетна столиця зазнала тяжких ран вiд рук завойовникiв. На рупни перетворилася його краса. Кожний клаптик священноп землi був политий кров'ю та сльозами. Дивлячись на цi «удовинi села», спустошенi мiста, випалену землю, Маруся, яка досi гадала, що нiкому немає гiрше в свiтi, як пй, розумiє: особиста бiда - то маленька крапелька в морi всенародного горя.

Учитель: Зараз ми з вами виконаємо таке цікаве завдання, яке називається «Коло думок» - Маруся - жінка і Маруся - патріотка України. Ви підбираєте цитати до характеристики Марусі і зачитуєте їх.

(Діти шукають цитати, зачитують).

Учитель: Як би ви визналичили конфлікт твору? Але для початку, давайте пригадаємо що таке «конфлікт» у творі?

Учень: Конфлікт -- зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що

призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.

Учитель: Запишіть це визначення у зошити. То ж який конфлікт у романі «Маруся Чурай»?

Учень: Як і більшість творів Л. Костенко, роман побудо вано на різкій антитезі, контрасті високого й низького, матеріального й духовного. Такий визначальний конфлікт «Марусі Чурай».

Для українця того часу основним був осілий, селянський спосіб життя. У цьому сенсі цілком типовий образ -- Бобренчиха, яка закопалася в землю, «як кріт». Маруся ж з її духовним буттям, моральним максималізмом -- рідкісний виняток у цьому прагматичному, приземленому світі.

Точно каже Грицева мати: Марусине серце «горде і трудне». Трудне -- бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, прагнучи справжності й повноти в усьому, у коханні -- передусім. Але «нещасливе щастя» Марусі в тому, що її «горде і трудне» серце, не питаючись розуму, вибрало саме Гриця Бобренка.

На відміну від Марусі Гриць -- якраз типова, звичайна людина. Його душа розчахнута, роздвоєна між небом і землею, духовним поривом і практичним розрахунком. Більшість людей переживає таку ж роздвоєність, як і Гриць. Тут найголовніше -- зробити правильний вибір, щоб не занапастити себе. Гриць робить вибір хибний -- слабодухо дозволяє затягнути себе в болото буденщини, а відтак утрачає лицарську гідність, щирість, красу, окриленість душі (козацькі чесноти) -- усе те, за що Маруся, напевне, й покохала його ж.

Думаючи у візниці про свою непросту любов, Маруся знаходить вельми точні слова, які пояснюють першопричину їхньої трагедії:

Моя любов чолом сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі.

Учень: Ліна Костенко з особливою любов'ю змальовує образ Марусі. Це красива дівчина, добра, щира, наділена талантом,її щиро кохав Іван Іскра, але серце Марусі належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним. Гриць перебував під впливом своєї матері, котра не хотіла нічого знати про одруження сина з Марусею. Ідеалом кохання для Марусі є подружнє життя її батьків , яких доля звела "наче в нагороду за те, що мали незглибимі душі". Чурай, на відміну від Гриця, не ламав собі голови земельними наділами та великими грішми, а «побачив свою долю, - ось ти, ось я, тепер нас буде двоє». Такою ж безоглядною і сильною була й Марусина любов до Гриця.

Учитель: Добре, ви гарно охарактеризували конфлікт, а тепер перейдемо до композиції твору, як вона побудована?

Учень: Композиція твору струнка: роман складається з дев'яти розділів, розвиток подій -- лінійний, ускладнений спогадами Марусі. Кожен фрагмент твору стає доповненням великого полотна й водночас не руйнує цілісності.

Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть далі. Тут започатковані головні сюжетні лінії й проблеми, починається досить активне розкриття характерів.

Головне завдання другого розділу «Полтавський полк виходить на зорі» І створенні панорамного образу українського народу, який воює за свою волю. Полтавський полк, що вирушає в похід, -- наскрізний образний мотив романі»

Третій розділ «Сповідь» подано у формі спогадів (внутрішніх монологів, потоку почуттів) головної героїні. Тут найповніше розкрито її душу. Зі спогадів Марусі дізнаємося про історію її нещасливого кохання, яку подано на широкому етнографічно-побутовому тлі полтавського життя XVII ст.

Четвертий розділ «Гінець до гетьмана» розширює просторові межі твору. Бачимо вже не тільки Полтаву, а й більшу частину України. Значну увагу авторка приділяє образу Богдана Хмельницького, який постає мудрим, виваженим політичним і військовим діячем -- творцем української держави.

У п'ятому розділі «Страта» сюжет максимально драматизовано. Такий хід, здається, доречнішим був би аж перед фіналом твору. Однак авторка знаходить можливості зберігати емоційне, психологічне напруження на всіх етапах оповіді.

Шостий розділ «Проща» знову виводить читача з власне полтавського на всеукраїнський обшир. Мандрівний дяк, з яким подорожує Маруся, робить споглядання рідного краю осмисленим. «Проща» є своєрідним інтелектуальним центром роману, бо тут відбувається осягнення історії України, проблем її існування.

Останні три розділи -- «Дідова балка», «Облога Полтави», «Весна, і смерть, і світле воскресіння» -- поєднані одним сюжетним стрижнем -- облогою Полтави польським військом. Зосередження на цих подіях умотивовує жанрову специфіку роману як історичного. У цих розділах також продовжується й завершується розробка основних характерів.

Учитель: З композицією, сюжетними лініями, змістом роману ми розібрались, тому можемо зробити ідейно-тематичний аналіз.

Тож хто хоче визначити тему цього твору?

Учень: Тема роману - зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.

Учитель: Запишіть, будь ласка, в зошити тему роману «Маруся Чурай».

(Учні записують в зошити тему твору.)

Учитель: Тепер нам потрібно визначити ідею. Є бажаючі?

Учень: Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.

Учитель: Правильно. Запишіть ідею роману в зошит.

Учитель: А які ж проблеми, на вашу думку, порушила авторка роману?

Учень: У романі «Маруся Чурай» Ліна Костенко порушила такі проблеми, як:

таїна, сила й незбагненна, часто безжальна логіка любові;

фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесеного й приземленого в людському житті;

доля як наслідок вибору між цими цінностями;

шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зрада як шлях до загибелі;

творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;

славна й трагічна боротьба народу за свою державність.

Учитель: Запишіть це у зошити, будь ласка.

Систематизація і узагальнення вивченого

Учитель: Ми опрацювали з вами матеріал, а тепер, щоб краще його засвоїти, виконаємо декілька завдань. Я зараз роздам вам картки, по одній на парту, а ви запишете в зошит номер картки і відповіді. На кожній картці одне тестове завдання, а друге завдання є розгорнутим. Ви пишете номер картки, номер завдання і його виконання.

(Учитель роздає картки, учні виконують завдання).

(Картки до них див. набір унаочнення).

Підведення підсумків уроку

Учитель: Що ж, наш урок добіг кінця. Ми розглянули один із кращих творів нової української літератури.

Роман «Маруся Чурай» є одним із тих творів, які через свою непроминущу мистецьку вартість назавжди залишаються в літературі. Це -- твір, невичерпний своїм змістом, багатством поетичних тем, філософсько-моральних колізій, загальнолюдською та національною проблематикою. Багатьом поколінням він відкриватиме образний світ нашої непростої історії, ошляхетнюватиме душі високим патріотичним почуттям, даруватиме насолоду.

А зараз ми поставимо оцінки за урок, оскільки ваші старання повинні бути оцінені.

(Учитель ставить оцінки за урок, учні несуть щоденники).

Пояснення домашнього завдання

Учитель: Вашим домашнім завданням буде виписати з роману 5-6 афористичних висловлювань та підготувати характеристику образу Марусі Чурай за планом.

Орієнтовний план:

1. Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.

2. Батьки Марусі.

3. Художня обдарованість.

4. Стосунки: Маруся -- Грицько, Маруся -- Іван.

5. Піснетворчість.

6. Спільне й відмінне між Марусею Чурай та Мавкою з «Лісової пісні» Лесі Українки.

7. Моє ставлення до образу Марусі Чурай.

Размещено на Allbest.ru

...