Номінації тварин, як компонент лінгвосеміотичного простору французьких фольклорних текстів для дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Номінації тварин, як компонент лінгвосеміотичного простору французьких фольклорних текстів для дітей

Анотація

Статтю присвячено дослідженню номінацій тварин як компоненту лінгвосеміотичного простору французького фольклорного тексту для дітей. Лінгвосеміотичні і лінгвокультурні властивості зоонімів аналізуються в ракурсі міфологічно орієнтованого семіозису. На основі аналізу текстів французьких народних загадок, казок, колискових пісень виявлено основні семіотичні елементи, що впливають на формування національної картини світу французького етносу.

Значний період в історії кожного народу та людства взагалі характеризується культивуванням міфологічного мислення. Це період анімістичних (коли предмети неживої природи, тварини, рослини наділяються душею) та антропоморфних вірувань (коли тварини, рослини наділяються людськими властивостями та зображуються в людській подобі), які сформували основу як первісних релігій, так і сюжетів, мотивів, образної системи усної творчості. З часом міфологічні образи втрачають реальну основу та сприймаються творцями й носіями фольклору як художні образи і символи, у яких народ втілював свої уявлення й суспільні ідеали [1, с. 96]. Тому вважаємо актуальним дослідження французьких фольклорних текстів для дітей про живу природу (тваринний світ), що дозволить краще зрозуміти ставлення французького етносу до навколишньої дійсності.

В останні десятиліття вивчення складників лінгвосеміотичного простору твору посіло чи не основні позиції в лінгвістиці. Важливим є внесок у вивчення цієї теми відомих науковців у галузі міфології та символіки (С.П. Денисова, У. Еко, М.М. Маковський, Е.М. Мелетинський), лінгвосеміотики ^.Ж. Греймас, Д. Бертранд, Ж. Курте, К. Леві-Строс), етнолінгвістики (СЯ. Єрмоленко, А.А. Залевська), психолінгвістики (А.Н. Леонтьєв, Н.В. Уфимцева), філософії (Ю.С. Степанов), фольклористики (В.Я. Пропп).

Мета дослідження полягає у виявленні складників лінгвосеміотичного простору французьких фольклорних текстів для дітей та окресленні, на основі виокремлених лінгвосеміотичних компонентів, шляхів формування національної картини світу французького етносу. Об'єктом дослідження стали французькі фольклорні тексти для дітей. Предмет дослідження становить національна картина світу, а також семіотичні елементи та мовні засоби її відображення. Матеріалом дослідження обрані французькі фольклорні тексти для дітей, а саме колискові, лічилки, загадки та казки. Корпус ілюстративного матеріалу налічує до 300 одиниць кожного жанру.

Для виокремлення значущих текстових компонентів у статті залучено методи семантичного аналізу, такого, як семний аналіз, спрямований на пошук сем, які збагачують у творах мовні одиниці додатковим поняттєвим і емоційним змістом. лінгвосеміотичний французький етнос зоонім

а) Le jeune cheval prit effectivement, sans hйsiter, une des routes les plus sauvages, marchant aussi vite que le lui permettait l'entrave [5].

б) Poulain libre des pieds, poulain libre des dents,

et le petit cheval est aussitфt venu [5].

Обидва фрагменти французької казки конотують образ коня як символ швидкості і руху, на що вказує семантика лексеми cheval n.m. -- mammifиre herbivore de grande taille, а un seul doigt par membre, coureur rapide des steppes et prairies, dont la domestication a jouй un grand rфle dans l'essor des civilisations asiatiques et europйennes. Personne active, tenace а l'ouvrage, robuste [8]. Виокремлюємо лексичні одиниці на позначення процесу руху та швидкості: іменник coureur (n.m. -- 1) qui recherche assidыment quelque chose, qui frйquente habituellement un lieu; 2) personne entraоnйe, rapide а la course [8]), похідний від дієслова courir (v.i. -- se dйplacer rapidement, en s'appuyant alternativement sur une jambe puis sur l'autre ou sur une patte puis sur l'autre. Aller vite quelque part [8]), та прикметник rapide (adj. -- qui se dйplace а une vitesse йlevйe. Qui coule avec une grande vitesse. Qui prйsente une forte inclinaison accйlйrant les mouvements vers le bas [8]). Семантичне навантаження цих лексем становить сема "швидкість", на що вказують лексичні одиниці vite та vitesse. Так само у фрагментах казок навколо образу коня утворюється лексико- семантичне поле "швидкий рух": завдяки мовним одиницям прислівнику effectivement (adv. - d'une maniиre effective; rйellement. S'emploie pour confirmer une affirmation; en effet [8]), що позначає ефективність та невідкладність зазначеної дії; дієслову marcher (v.i. -- se dйplacer en mettant un pied devant l'autre [8]), яке вказує на процес руху, переміщення; прийменнику vite (adv. -- а une vitesse relativement grande [8]) номінується ступіть швидкості руху. Сему швидкості посилює словосполучення aussitфt venu (aussitфt adv. -- sur l'heure, immйdiatement; venir v.i. -- se rendre jusqu'oщ se trouve celui qui parle ou а qui l'on parle ou se diriger vers lui. Arriver, apparaоtre, se produire [8]), де прийменник та дієслово вказують на миттєву появу коня. Отже, швидкий рух є переважаючою ознакою коня.

Наступним анімалістичним компонентом є образ мула. Мул - символ страждання, терпіння, важкої праці й навіть жертовної працездатності. Символізує працьовиту і дбайливу людину, котра знає і діє за принципом: терпіння і праця здолають усе і приведуть до успіху та добробуту. Мул не тільки працьовитий, але й мирний, витривалий, чим викликає повагу та довіру [7]. Саме таку рису, як витривалість, представляє образ мула у свідомості французького народу:

Ils chargиrent ces richesses sur deux mulets, et furent les convertir aussitфt en une maison rustique, accompagnйe des plus belles terres de la contrйe. Puis ils eurent de beaux enfants... Puis les annйes s'йcoulaient [5].

Словникові дефініції лексеми mulet (n.m. -- hybride mвle, stйrile, produit par l'accouplement de l'вne et de la jument. Le mulet est un animal adroit, rйsistant et sobre, robuste mкme dans la vieillesse. C'est pourquoi il est recherchй dans les pays montagneux et de climat rude [8]) вказують на силу та витривалість цієї домашньої тварини. Ми виокремлюємо прикметники adroit (adj. -- qui exйcute avec prйcision et opportunitй les gestes nйcessaires а la rйussite de ce qu'il veut rйaliser [8]), rйsistant (adj. -- qui supporte bien les йpreuves physiques ou les conditions de vie rigoureuses. Qui rйpond par une force contraire а celle qui s'exerce sur lui [8]), sobre (adj. -- se dit d'un animal peu exigeant pour sa nourriture et qui peut rester longtemps sans boire [8]), robuste (adj. -- qui est solidement constituй, capable de fournir un effort physique important et de rйsister а la fatigue. Qui rйsiste bien aux causes d'agression ou d'altйration [8]), які безпосередньо презентують мула як тварину, яка наполегливо працює, має гарні фізичні якості, невибаглива у їжі, здатна протистояти втомі.

Домашньою твариною, яка символізує вірність, є собака. Собака є найдавнішим домашнім супутником людини. У текстах французьких казок ми віднаходимо образ собаки як символ вірності та відданості своєму господарю:

Une nuit, il guetta Aubry dans la forкt, se jeta sur lui traоtreusement, un poignard а la main, et le tua. Puis s'enfuit а cheval. Le chien Verbaux, qui traоnait а la suite de son maоtre, vit seulement la fuite de l'assassin. Il se prйcipitй vers le corps sans vie йtendu sur la mousse et les feuilles, se mit а aboyer, а hurler а la mort. Toute la nuit, il veilla ainsi le cadavre; la forкt йtait dйserte, profonde, peu de personnes s'y hasardaient... [5].

У фрагменті казки йдеться про те, що навіть після смерті героя його собака залишається йому вірним та охороняє його бездиханне тіло. Словникове визначення лексеми chien (n.m. -- mammifиre (canidй) carnivore aux multiples races, caractйrisй par sa facilitй а кtre domestiquй, par une course rapide, un excellent odorat et par son cri spйcifique, l'aboiement [8]) експлікує собаку як тварину, яку дуже легко одомашнити, приручити, на що вказує лексема domestiquй (domestiquer v.t. -- rendre domestique un animal sauvage; apprivoiser [8]). На лексико-семантичному рівні казки вірність собаки простежується в його діях, які вербалізовано словосполученням traоnait а la suite de son maоtre ("йшов слідом за своїм господарем"). Дієслово traоner (v.i. -- marcher difficilement, progresser lentement [8]) та прийменник а la suite (derriиre, aprиs, en suivant: suite n.f. -- escorte, ensemble des personnes qui accompagnent quelqu'un. Ce qui vient aprиs [8]) вказують на те, що собака супроводжував свого хазяїна. Речення Il se prйcipitй vers le corps sans vie ("Він кинувся до мертвого тіла") засвідчує присутність собаки поряд навіть після смерті господаря. Дієслово se prйcipiter (v.pr. -- se hвter, faire les choses а la hвte, en particulier sans prendre le temps de la rйflexion. S'йlancer vivement, se porter en grande hвte [8]) має експресивне забарвлення й указує на той факт, що собаці не було байдуже, він не просто підійшов до господаря, а миттєво відреагував, кинувся до тіла. Ці дві дії значно відрізняються одна від іншої за своєю швидкістю та миттєвістю. Наступна фраза se mit а aboyer, а hurler а la mort ("почав гавкати, вити до смерті") демонструє стан розпачу тварини, яка почала гавкати (aboyer v.i. -- crier, en parlant du chien [8]), вити (hurler v.i. -- pousser de longs cris, plaintifs ou furieux. Йmettre des cris violents, sous l'effet de la douleur, de la terreur, de la colиre [8]), про що свідчать лексеми douleur (n.f. -- souffrance physique. Souffrance morale [8]), terreur (n.f. -- chose qui provoque une grande peur [8]), colиre (n.f. -- violente irritation [8]). Фраза Toute la nuit, il veilla ainsi le cadavre ("Всю ніч він дивився за тілом") показує відданість собаки. Дефініції дієслівної лексеми veiller (v.t.ind. -- кtre au chevet de. Кtre attentif а. Prendre soin, s'occuper de [8]) вказують на підвищену увагу тварини до свого господаря, а словосполучення toute la nuit ("всю ніч") тільки підтверджує цей факт. Отже, наведений фрагмент казки імплікує лексико-семантичне поле вірності та відданості собаки своєму господарю.

На відміну від собаки, який завжди відданий своєму хазяїну, кіт символізує незалежність, відсутність прив'язаності до дому та нічні прогулянки. Підтвердження цих фактів містяться в текстах французьких загадок:

Au jardin du mystиre oщ la neige est silence,

Et les feux de l'йtй brillent en plein hiver

(Le chat) [4].

У тексті загадки кіт зображується як загадкове створіння, що демонструють такі мовні одиниці: іменник mystиre (n.m. -- ce qui est inaccessible а la raison humaine, ce qui est de l'ordre du surnaturel, ce qui est obscur, cachй, inconnu, incomprйhensible [8]), який вербалізує щось надприродне, недоступне людському розуму; silence (n.m. -- absence de bruit dans un lieu calme. Faire silence. Action, fait de se taire, de ne rien dire [8]), який конотує мовчання, відсутність інформації, а отже, якусь таємницю; secret (n.m. -- ce qui doit кtre tenu cachй. Discrйtion, silence qui entoure quelque chose. Ce qui est cachй, mystйrieux ou rйservй aux initiйs [8]), що також вказує на щось приховане, містичне; прикметник fascinant (adj. -- qui exerce un vif attrait, йblouit. Qui sйduit, qui a un attrait irrйsistible [8]), який номінує підвищену цікавість, увагу стосовно об'єкта, який він характеризує. Усі ці лексеми створюють атмосферу таємничості, незрозумілості, що безпосередньо стосується образу кота. Крім того, у загадці згадуються піски пустелі у фразі Je garde les secrets des sables du dйsert ("Я бережу секрети пісків пустелі"). Як відомо, з котячими в єгипетській міфології асоціювалася переважна кількість божеств. У 17-му розділі "Книги Мертвих" один із найважливіших богів єгипетського пантеону, бог сонця Ра, виступає в образі рудого кота. Навколо цієї одомашненої тварини дотепер існує безліч прикмет та легенд. Отже, кіт дійсно є символом потойбічного та містичного, відображення чого ми віднаходимо в тексті французької народної загадки.

У французьких фольклорних текстах трапляються образи барана і вівці.

У французькій культурі ця тварина асоціюється з безпомічністю та нерозумністю. Звернемося до ілюстративного матеріалу:

Bйnйzet йtait un jeune berger aussi petit et gringalet que le roseau dans lequel il avait taillй son fifre. On le prenait pour un simple d'esprit, aussi bкta que ses brebis [5].

У фрагменті казки йдеться про молодого пастуха, якого порівнюють із його вівцями, адже він був такий же простодушний та дурний, як ці тварини. Ми виокремлюємо прикметникові лексеми simple (d'esprit) (adj. -- qui manque de finesse, qui est par trop naпf. Qui suffit а soi seul, qui n'a besoin de rien d'autre pour produire l'effet attendu [8]) та bкta (adj. fam. Sot, niais. Terme affectueux adressй а un enfant [8]), які вказують на відсутність розумових здібностей та наївне сприйняття навколишньої дійсності, що підтверджують лексеми naпf (adj. -- qui est ingйnu, confiant et simple par inexpйrience ou par nature. Qui est d'une crйdulitй, d'une candeur excessives, au point d'кtre ridicule [8]), sot (adj. -- qui manifeste soudain de l'embarras, de la confusion, face а une situation qui le dйconcerte. Qui est а la fois fвcheux, regrettable et absurde [8]), niais (adj. -- qui est sot et gauche par excиs de simplicitй ou manque d'expйrience [8]). Крім того, у словникових дефініціях лексеми brebis міститься сталий вираз brebis galeuse ("паршива вівця") - personne considйrйe comme nйfaste et tenue а l'йcart d'un groupe [8], що має негативну семантику та есплікується як людина, яка несе шкоду для оточення. Відповідно вівця як представник жіночого роду цього виду тварин має негативне значення для французів.

Серед образів домашніх птахів особливе місце належить курці. Будучи захисником своїх яєць і пташенят, курка є архетипом МАТЕРИНСТВА. Вона також символізує терпіння. У семи вільних мистецтвах вона ілюструє граматику, яка вимагає великого терпіння для тих, хто вчиться. У Центральній Європі символіка курки часто негативна. Цю птаху пов'язують із дурістю [7]. Образ курки переважно трапляється в текстах французьких колискових пісень. Наведемо приклад:

Do do, l'enfant do L'enfant dormira tantфt. Une poule blanche Est la dans la granges, Qui va faire un petit coco

J'ai une poule dans ma chamber Qui pond et qui chante Qui fera des petits cocos Aux enfants qui feront dodo [6, c. 5].

У тексті колискової центральним образом є курка. Символізуючи матір, яка турбується про своїх дітей, вона співає та несе яйця для того, щоб діти скоріше заснули (Qui va faire un petit coco, Pour l'enfant qui va faire dodo). Діти у французьких колискових піснях переважно постають в образі курчат, натрапляємо на жіночий та чоловічий рід: дівчинка - poulette, хлопчик - poulot. Серед словникових визначень виокремлюємо словосполучення mиre poule (mиre qui a des attentions excessives а l'йgard de ses enfants [8]) та papa poule (pиre qui s'occupe de ses enfants, les йlиve [8]), що безпосередньо вказують на те, що мати та батько, які добре турбуються про своїх дітей, асоціюються із куркою.

У текстах французьких загадок для дітей трапляється образ півня як об'єкт референції. Назва цього свійського птаха походить від кельтського кореня "kog", що означає червоний. Червоний - це колір зорі і планети Венери. Вона символізує перехід від темряви до світла. Півень і сонце тісно пов'язані між собою у свідомості людей. Давні люди були переконані, що півень закликає сонце вставати над землею. Він своїм співом проголошує щоденне воскресіння "зірки дня", що знаменує поразку темряви [7]. Звернемося до ілюстративного матеріалу:

N'est pas un prince N'est pas un gardien

(Coq) [4].

У тексті загадки півень зображується через свою здатність рано всіх будити, на що вказує дієслово rйveiller (v.t. -- tirer du sommeil quelqu'un, un animal, les ramener а l'йtat de veille. Faire sortir quelqu'un de son apathie, de son inactivitй [8]), яке позначає процес впливу на тварину чи людину з метою відновлення їх активності після сну. Прийменник tфt (adv. -- а un moment situй relativement prиs du dйbut de la journйe, de la nuit, de la vie, d'une pйriode quelconque [8]) номінує період між закінченням ночі і початком нового дня. Серед словникових дефініцій виокремлюємо вираз au chant du coq (au point du jour [8]), який інтерпретується "на світанку". Відповідно півень безпосередньо є символом нового дня, адже він своїм співом рано вранці пробуджує все живе на землі.

Отже, анімалістичний компонент складає невід'ємну частину лінгвосеміотичного простору французького фольклору для дітей. Представлені образи тварин презентують набуті віками асоціації та конотації, які яскраво віддзеркалилися у французьких творах для дітей.

Література

1. Захарова Н. В. Лінгво-культурологічні особливості українських і німецьких народних загадок: структура, семантика, прагматика / Н.В. Захарова. -- К., 2009. -- 224 с.

2. Левченко О. П. Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгво-культурологічний аспект / О. П. Левченко. -- К., 2007. -- 465 с.

3. Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии / З. Фрейд. -- СПб. : Алетейя, 1997. - 222 с.

4. Французькі загадки [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.takatrouver.net/devinettes/index.php

5. Histoires et Lйgendes de France. Contes traditionnels. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://eprimaire.free.fr/contes/tradi/recits_fr.html

6. Rolland E. Rimes et jeux de l'enfance. Nouv.йd. -- Paris : Maisonneuve & Larose, 2002.

7. Dictionnaire des symboles [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.dictionnairedessymboles.fr/article-le-symbolisme

Размещено на Allbest.ru