Фольклорні мотиви у творі Д. Гуменної "Благослови, мати!"
Розгляд світобачення Д. Гуменної крізь призму українського та світового фольклору, міфології на прикладі казки-есею "Благослови, Мати!". Архетипи українського фольклору (Купала, Ляля, Земля-Жінка), які мають жіноче начало та є сакральними образами.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2017 |
| Размер файла | 12,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
5
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеська національна академія харчових технологій
Фольклорні мотиви у творі Д. Гуменної "Благослови, мати!"
Філіпенко О.І., викладач
У статті розглянуто світобачення Д. Гуменної крізь призму українського та світового фольклору, міфології на прикладі казки-есею "Благослови, Мати!". Доведено, що в прочитанні трипільської культури письменниця звертає окрему увагу на архетипи українського фольклору (Купала, Ляля, Земля-Жінка), які мають жіноче начало.
Наголошено на тому, що фольклорні архетипи у творі "Благослови, Мати!" посідають одне із чільних місць, а жіночі символи є сакральними образами.
Ключові слова: фольклор, міфологія, символ.
Серед еміграційних письменників слід виокремити постать Д. Гуменної, творчий доробок якої репрезентований жанрами роману, повісті, оповідання, нарису. Останнім часом усе більше читачів та науковців звертають увагу на життя і творчість Д. Гуменної, чий талант, певною мірою, визначав особливості складного художнього процесу української діаспори. У творчості письменниці виокремлюється фольклорно-етнографічний чинник, який ґрунтується на фольклорі, міфології, спорідненій з українською національною ментальністю.
Мета дослідження вбачається в тому, щоб на прикладі казки-есею "Благослови, Мати!" виявити фольклорні мотиви як важливу складову формування українського світогляду.
Розгортаючи панорамне осмислення появи трипільсько-хліборобських міфологічних культів у національному фольклорі, авторка твору актуалізує увагу на особливій формі реалізації цих культів у сучасній обрядовості. На окрему увагу заслуговує в прочитанні семіосфери Трипілля в концепції Докії Гуменної культ Купали, який вона трактує як втілення трансцендентної природи Діви. Показано Діву-Купалу, як "втілення богині, що роздає долю" [1, с.103]. Для Д. Гуменної Купала-Діва визначає належність української культури до культу хліборобства, культу натальної функції Жінки (як символу), яка, як і Земля-Мати, "рождає зело", яке потім набуває, внаслідок сакрального акту народження, магічних функцій. Свято Купали для Д. Гуменної виступає в ролі єднального сполучника української етнонаціональної міфології з культурою інших народів. Це є "синтез не лише різних епох, а й принципово відмінних епох" [2, с.140]. Сама ж авторка вважає, що "наші Купальські огні не ізольоване українське свято, воно спільне для всіх не тільки. індоєвропейських народів, а й ширше" [1, с.104-105]. Образ Купала споріднений із поширеним у Північному Причорномор'ї культом Матері Богів Ма, тому трактується Д. Гуменною як форма одного з проявів сакрального очищення від усього матеріального. Авторка доводить, що "у рясніших чи скупіших описах Купальського свята завжди виступає оте споконвічне жіноче божество, що наймогутніше в усіх своїх проявах саме в ніч рівнодення" [1, с.105]. Слід не забувати, що в купальському обряді є два образи: найкращої "купавої дівчини" [1, с.106] і Марени-смерті, яку втоплять чи розірвуть на шматки.
Фольклорні форми "гаївок" для Д. Гуменної є засобами втілення й доведення до сучасної ментальності прадавніх архетипно-міфологічних одиниць. Свято Лялі авторка твору визначає як "одірваний фрагмент одного великого дійства, з великою богинею Матір'ю в центрі. В часі запису це свято стало вже тільки. дівочою грою" [1, с.99]. Ляля в архетипно-міфологічній концепції є універсальним божеством, яке грає роль богині достатку і щастя, а дівчата, що утворюють коло жриць, - відлуннями цього божества. Символ Лялі - прикметний для українського етнонаціонального світовідчування, адже вона втілює в собі основні ознаки універсальної богині. Авторка казки-есею "Благослови, Мати!" звертає увагу на гру як культове втілення сакрального начала. Це явище можна розглядати як предтечу постмодерної гри з тією хіба що відмінністю, що постмодерн пропонує гру задля гри, а Д. Гуменна трактує українську гру як своєрідну концептуальну одиницю праміфологічного світогляду.
Розглянемо обряд весілля, який є одним із важливих етапів родоводу. В концепції Д. Гуменної цей обряд набуває вирішального значення, адже символ Землі-Матері, Жінки органічно переплітається з культом роду. Саме тому жінка, а не чоловік, перебуває в міфологічному центрі цього обряду, зокрема - її ініціація є актом міфологічного наближення до сакрального єства буття.
"З оріньяцькою традицією зв'язана і ритуальна одежа матері - вивернутий кожух. Це вона зустрічає молодого у своїй другій, звіриній подобі, як зустрічала десятки тисяч років тому, з різницею, що колись то була віра, а тепер незрозумілий звичай" [1, с.132]. Тісна взаємопов'язаність образу матері з прадавнім символом Жінки-Матері всього сущого на Землі не лише в ролі архетипно-міфологічної одиниці, але й у ролі тотему - матеріального знаку присутності архетипно-міфологічного начала в українському сьогоденні. Такої самої тотемності природи в концепції Д. Гуменної набуває й коровай, що символізує родовий жертовний бенкет. Святість короваю тісно пов'язується з головною дійовою особою - Матір'ю (саме вона підносить молодим коровай), яка "втілює собою саму Велику Матір Леле із безнастанним виголосом: ''Благослови, Мати!" [1, с.133]. Саме культ Матері з часів оріньяку займає "панівне становище в родині як центру суспільної організації" [3, с.301].
Досліджуючи архетипну природу фольклорних символів Лялі, Купали, Жінки-Матері, відзначаємо таку обставину: культ жінки виходить на істотно новий рівень, стаючи органічною домінантою хліборобської культури праукраїнських земель. Ця тема у творчості Д. Гуменної є цікавою, але мало розробленою, чим і привертає увагу дослідників.
гуменна фольклор сакральний жіночий
Література
1. Гуменна Д. Благослови, Мати!: казка-есей / Д. Гуменна. - К.: Вид. дім "КМ Academia", 1995. - 271 с.
2. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору / В. Давидюк. - Луцьк: Вежа, 1997. - 296 с.
3. Сорока П. Докія Гуменна: літературний портрет / П. Сорока. - Тернопіль: Арій, 2003. - 496 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття фольклору та фольклористики. Роль фольклору у художній літературі. Загальні особливості твору О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала" та авторська інтерпретація балади "Ой не ходи, Грицю…". Фольклорні образи і мотиви у повісті "Земля".
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.10.2014Квантитативна специфіка українського фольклору на прикладі казок української мови "Колобок", "Казка про Іваньку-дурачка", "Хлопчик мізинчик" на морфологічному рівні. Частотний аналіз на синтаксичному рівні, коефіцієнт варіації за його результатами.
реферат [827,6 K], добавлен 01.01.2015Пізнання духовного світу народів, що населяють Британські острови через багатство та різноманітність британського казкового фольклору. Британські письменники, що звернулися до жанру літературної казки. Надання народним казкам індивідуального звучання.
реферат [26,7 K], добавлен 27.01.2010Особливості та антипросвітницькі мотиви літератури німецького романтизму. Соціально-психологічний аспект повісті-казки. Сатиричний та метафоричний зміст казки. Реалістичний і містичний світ у творі. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 14.05.2014Стан драматургії на початку XIX століття. Зв'язки Котляревського з українськими традиціями та російським літературним життям. Драматургічні особливості п'єси "Наталка Полтавка". Фольклорні мотиви в п'єсі "Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ'яненка.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 07.10.2013Світовий фольклор та місце в ньому українського. Зразки побутової пісенності, драматичні форми, проза, байки. Гумористичний світ творів С. Руданського. Доступність і простота поетичної мови гуморесок, українська сміхова культура, глибокий підтекст.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 08.09.2014Зародження українського емансипаційного руху на теренах України та його реалізація у творах тогочасних авторів. Проблеми емансипації у повісті О. Кобилянської "Людина". "Нова жінка" Кобилянської – людина сильна, спроможна на одинокий виклик суспільству.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 27.03.2013Образ Робінзона крізь призму філософії Локка. Відносини героя з довкіллям. Раціональний практицизм і релігійність в характері Робінзона. Закономірності розвитку особистості у надзвичайних обставинах, вплив оточення на людину і ставлення до дійсності.
реферат [22,3 K], добавлен 15.01.2013Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011Життєвий шлях Бориса Грінченка. Грінченко як казкар та педагог. Поняття українських символів та їх дослідження. Аналіз образів-символів казки "Сопілка" Б. Грінченка. Порівняння образів-символів Грінченка із символами-образами української міфології.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 07.01.2011Міф і фольклорний матеріал, переломлений крізь призму літературного досвіду у творчості О. Кобилянської. Переосмислення міфу про Ніобу в творі Габріеля Гарсіа Маркеса "Сто років самотності". Трагічна тональність повісті Ольги Кобилянської "Ніоба".
реферат [26,5 K], добавлен 20.09.2010Дослідження сфери митецького сходження на олімп світового визнання видатної особистості національної музично-театральної культури України – Д.М. Гнатюка. Аналіз злету українського оперного виконавства на щаблі європейського та світового визнання.
статья [24,6 K], добавлен 24.04.2018Риси "просвітницького героя" та їх запозичення в літературну казку доби реалізму. Пoетикальні особливості літературної казки як виміру реалізації просвітницького проекту пізнання в добу реалізму на прикладі роману Джона Рескіна "Король золотої ріки".
курсовая работа [58,0 K], добавлен 24.10.2014К. Ербен як своєрідний представник романтизму в чеській літературі. Знайомство з літературними творами поета: "Слов'янське читання", "Полуденна відьма", "Золоте веретено". Розгляд основних особливостей слов'янського фольклору у творчості К. Ербена.
реферат [72,0 K], добавлен 05.11.2012Історія явища фольклоризму, його значення та вплив на творчість та мислення народу. Дослідження українських фольклористів та літературознавців стосовно творчості Івана Нечуя-Левицького. Засоби вираження комічного у його творі. Значення лайки і прокльонів.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 03.10.2014Життя і творчість Остапа Вишні. Сатира та гумор у творчості українських письменників 20-30-х р. ХХ століття. Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху Остапа Вишні. Цикл "Мисливські усмішки" як вищий прояв професіоналізму та таланту письменника.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.11.2010Дослідження символізму Григорія Сковороди у його творах в контексті філософської спадщини визначного українського мислителя. Образно-символічний стиль мислення Григорія Сковороди. Використовування ним понять християнської містики, архетипи духовності.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 30.03.2016Розвиток української поезії в останній третині XX ст. Мотиви і образи в жіночій поезії. Жанрова специфіка поетичного доробку Ганни Чубач. Засоби художньої виразності (поетика, тропіка, колористика). Специфіка художнього світобачення в поезії Ганни Чубач.
магистерская работа [105,2 K], добавлен 19.02.2011Нетлінні барви української романтичної поезії. Творчість Петра Петровича Гулак-Артемовського, Миколи Івановича Костомарова, Віктора Миколайовича Забіли, Михайло Миколайовича Петренко. Пошуки шляхів до національного самоусвідомлення українського народу.
презентация [7,2 M], добавлен 27.11.2013Теорія архетипів та її роль у аналізі художнього твору. Визначення архетипів у психологічній повісті сучасного українського письменника Марка Лівіна "Рікі та дороги". Архетипи як форми осягнення світу головним героєм. Жіночі образи у повісті М. Лівіна.
научная работа [92,9 K], добавлен 22.02.2021
