Текстово-образні універсалії-закінчення як архітектонічні компоненти творів народного героїчного епосу: структура, семантика, поетика (на матеріалі текстів дум)
Структура, семантика й поетичні функції текстотвірних елементів народних дум кінцівок. Аналіз текстово-образних універсалій-закінчення як архітектонічних компонентів творів героїчного епосу. Дослідження мовностильової специфіки думових формул-закінчень.
Рубрика | Литература |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.10.2017 |
Размер файла | 31,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Текстово-образні універсалії-закінчення як архітектонічні компоненти творів народного героїчного епосу:структура, семантика, поетика (на матеріалі текстів дум)
Беценко Т.П.
Анотація
У статті розглядаються структура, семантика й поетичні функції текстотвірних елементів народних дум кінцівок. Увага зосереджена на аналізові мікрота макроодиниць текстово-образнихуніверсалій, які формують означений різновид стилістично-композиційних структур. Виявлено специфіку словесно-образної організації фінальних конструкцій: на рівні внутрішньої структури, змісту, естетичних функцій. Проаналізовано мовно-структурний зв'язок фінальних формульних структур дум з ідентичними компонентами текстової організації інших фольклорно-епічних творів. Підкреслено синкретичний характер текстово-образних універсалій закінчень.
Ключові слова: формула закінчення, фінальна конструкція, дума, текстово-образна універсалія.
Аннотация
Беценко Т. П. Текстово-образные универсалии-концовки как компоненты архитектоники произведений народного героического эпоса: структура, семантика, поэтика (на материале текстов дум). Статья.
В статье рассматриваются структура, семантика и поэтические функции текстообразующих элементов народных дум концовок. Внимание сосредоточено на анализе микрои макроединиц текстово-образных универсалий, которые формируют определенный вид стилистических композиционных структур. Выявлена специфика словесно-образной организации финальных конструкций: на уровне внутренней структуры, содержания, эстетических функций. Проанализирована связь финальных формульных структур дум с идентичными компонентами текстовой организации фольклорно-эпических произведений иных жанров. Подчеркнут синкретический характер текстово-образных универсалий-окончаний. Ключевые слова: формула окончания, финальная конструкция, дума, текстово-образная универсалия.
Annotation
Betsenko T P. Textual-shaped universals-endings as components of the architectonics of works of the folk heroic epic: structure, semantics, poetics (based on the texts of doom). Article.
The article discusses the structure, semantics and text-forming elements of the poetic function of people's thoughts endings. Attention is focused on the analysis of micro and makroodinits text-shaped universals, which form some kind of stylistic composite structures. The specificity of verbal and figurative organization offinal designs: at the level of the internal structure, content, and aesthetic features. Analyzed the relationship final doom definable structures with identical components of the text organizing folk-epic prizvedeny other genres. Emphasis syncretic nature of text-shaped universals-endings.
Key words: Formula end, the final design, thought, text-shaped universal.
Народний героїчний епос українського народу феноменальне національно-культурне явище. Тексти народних дум репрезентують своєрідно синкретизований фольклорний дискурс. Привертають увагу фінальні конструкції (по-іншому, формули закінчення, кінцівки, текстово-образні універсалії-закінчення). Дослідження мовностильової специфіки думових формул-закінчень має безпосередній стосунок до розв'язання низки теоретико-практичних проблем, пов'язаних із з'ясуванням виникнення та ґенези жанру дум (у порівнянні з іншими видами фольклорної словесної творчості), з виокремленням дум на тлі інших зразків народнопоетичного мистецтва. семантика народний дума мовностильовий
Композиційно-стилістичні текстово-образні універсалії фінальні структури визнані органічними елементами архітектонічної організації народних дум. На існування фінальних конструкцій у структурі думових текстів указували П. Житецький, Ф. Колесса. Найбільше уваги розглядові цього питання приділив Ф. Колесса, який виокремив означений різновид формул. Уважаємо, є потреба в докладному аналізі мовностилістичних особливостей фінальних структур, засвідчених у текстах дум.
Мета статті описати структурно-семантичні ознаки, притаманні фінальним конструкціям як архітектонічним компонентам текстів дум; з'ясувати поетику означених структур, їх естетичний потенціал.
Думові закінчення як текстово-образні універсалії-макроструктури характеризуються лексичними, фразеологічними, морфологічними, синтаксичними особливостями й діляться на власне текстові кінцівки, якими завершується оповідь і які не мають формульного вираження як такого; кінцівки-формули, для яких характерна: а) виокремленість із тексту, б) відсутність безпосереднього зв'язку з ним, в) наявність певної теми, г) наявність мікроформул, ґ) теологічне наповнення (теологічний зміст).
Простежуючи за ґенезою текстово-образних універсалій у закінченнях дум, доходимо думки, що становлення й виокремлення їх відбувалося поступово (про це свідчать варіанти однієї й тієї самої думи, записані в різні часи, у різних місцях, від різних виконавців). Наприклад, дума «Козак Голота»: І і ІІ варіанти думи не містять власне виокремленої формули закінчення [19, с. 73]: кінцівка в цій думі хоча і є, проте вона не відділяється від тексту думи, тісно з ним пов'язана та оформлена прямою мовою. Така кінцівка є продовженням описуваних подій у думі, вона засвідчує зв'язок із попередніми подіями (відповідно, і текстовим викладом). Будучи оформленою монологом, кінцівка містить: а) звернення до татарина, б) оцінку щодо дій татарина, в) розповідь про те, як козак буде діяти. ІІІ варіант думи дещо відмінний: тут також наявний монолог козака (у формі прямоїмови), але іншого змісту, ніж у І і ІІ варіантах: герой звертається не до татарина, а до поля, до Бога з проханням сприяти козакам у перемозі. Окрім того, поза прямою мовою (монологом) додані три рядки зовсім інакшого змісту, що тяжіють уже до суто виокремленої частини тексту як кінцівки: стверджується, що «слава не вмре, не поляже» й додаються слова молитовного змісту [19, с. 78]. Четвертий варіант думи «Козак Голота» засвідчує чіткіше розмежування та відокремлення прямої мови (монологу) персонажа і власне текстово-образної універсали формули закінчення. До того ж пряма мова, порівняно з попередніми варіантами, має дещо узагальнений зміст. І в прямій мові, і у власне текстово-образній універсали закінчення наявне звернення до Бога.
Певно, текстово-образні універсалії-закінчення додалися пізніше, виникли вони в середовищі виконавців, про що свідчить той факт, що однакові кінцівки простежуємо в думах, записаних у різний час, від різних кобзарів, у різній місцевості. Згодом наявність закінчень у думі стала явищем нормативним. І жанр думи надалі почав вимагати таких універсалій закінчення, які мали бути незалежними від тексту загалом і «прикладатися» до думової оповіді.
Думова кінцівка «як архітектонічна форма, ціннісно спрямована на зміст (можливу подію), зарахована до нього» [1, с. 15]. Ціннісна спрямованість думових закінчень, вочевидь, постає вже з їх тематики. Згідно зі спостереженнями Ф. Колесси, невільницькі плачі, наприклад, закінчуються прокльоном турецької неволі та молитвою про визволення [12, с. 33], у кінцівках лицарських дум прославляється полеглий козак-товариш [12, с. 40], група дум про щасливе повернення козаків у кінцівках має вказівку на паювання здобичі й засвідчує похвалу ватажкові, думи про Хмельниччину містять прославлення воєнних успіхів і побажання козакам [13, с. 49], побутові думи закінчуються похвалою батьківській-материнській молитві [13, с. 50] тощо.
Ідейно-тематичний зміст текстово-образних універсалій-кінцівок певною мірою визначають окреслені в них концепти. Відповідно до ідейно-змістового навантаження дум, опису історико-героїчних подій, закінчення активізують концепти пам'ять, слава, воля/неволя, прохання, побажання, віра. Провідним концептом для закінчень і для дум загалом є концепт віра, який репрезентований насамперед у теологічній назві Бог як домінанті, атрибутивних текстових універсаліях з епітетами-означеннями православний, хрещений (з опозиційними до них бусурманський, турецький).
Лексико-граматична домінанта думових текстово-образних універсалій закінчення представлена:
І) іменниками: 1) істотами (теологічними назвами та найменуваннями осіб за різними ознаками): Бог, Господь, християни, козаки, невільники, неприятель, збірними поняттями на позначення сукупності людей: люд, мир, народ, рицарство, військо; 2) неістотами: а) просторовими найменуваннями: берег, край, город, води, б) абстрактними поняттями: слава, пам'ять, просьби, молитви;
II) прикметниками: а) веселий, тихий, б) хрещений, православний, царський, християнський, бусурманський;
III) дієсловами (часто в наказовій формі з відтінком прохання, побажання) на позначення: а) слухових виявів: услиш, б) дій, спрямованих на об'єкт мовлення: визволь, пошли, сотвори, утверди, в) фізичного стану: помирати, полягти, сотвори.
Окрім того, закінчення активізують також фразеологічні одиниці, зокрема поетичну фразеологію постійні епітети ясні зорі, тихі води, які вживаються для побудови адвербіальних текстово-образних універсалій зі значенням місця й водночас функціонують як перифрастичні найменування української дійсності (національного простору в усіх його вимірах конкретних та абстрактних (насамперед духовних)); тавтологічні сполуки різного ступеня складності (Будетъ слава славна [19, с. 155], буде слава славна [20, с. 48], буде світ світати [19, с. 67]), синекдохічні утворення (Померла трехъ братьевъ голова [19, с. 155], слухающі голови), фразеологізмами церковнослов'янського походження (многая літа, до конця віка, однині до віка, амінь, на здравіє), що переконливо свідчить про вплив релігійних джерел на мовностильову організацію думових текстів.
Текстово-образні універсали думові кінцівки як макроодиниці будуються на основі парадигматичних зв'язків, зокрема на синонімічних відношеннях між компонентами: в просьбах, у молитвах [19; 20], А слава не вмре, не поляже [19], А слава його не вмре, не загине [19], слава не вмре, не поляже [20].
За синтаксичною організацією думові текстово-образні універсалії-закінчення реалізують просте ускладнене речення (здебільшого односкладне [5; 19; 20]), складне речення (сурядне [5; 19], підрядне [19]), складне синтаксичне ціле [19; 20].
У багатьох випадках засвідчено функціонування однорідних членів (додатків, обставин), напр.: Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах /Люду царському, / Народу християнському / І усім головам слухащим / На многая літа, / До конця віка! [19, с. 411]; <.. .> так слава їх козацька молодецька не помре, не поляже / Междо панами, / Междо козаками, /Междо всіма православними християнами <...> [19, с. 188]. Актуалізованими є обставинні сполуки місця адвербіальні текстово-образні універсалії зі значенням місця (Визволь, Боже, бідного неволька /На святоруський берег, / На край веселий, /Меж народ хрещений! [19, с. 102]) та адвербіальні текстово-образні універсали зі значенням часу (Дай, Боже, миру царському, / Народу християнському / На многая літа, /До конця віка ! [19, с. 388]).
Інколи закінчення об'єднують ніби дві окремі універсали в одній [5; 18; 19; 20]. Наприклад:
Буде слава славна Помеж козаками,
Помеж друзями,
Помеж рицарями,
Помеж добрими молодцями!
Утверди, Боже, люду царського,
Народу християнського,
Войська запорозького, донського
З сією черню дніпровою,
Низовою На многія літа,
До конця віка! [19, с. 242].
Мікроструктури 1) і 2) творять єдину текстово-образну універсалію-закінчення; мікроструктуру, позначену 1), характеризуємо як таку, що має семантику «уточнення того, які межі поширення слави»; мікроструктура 2) відзначається семантикою прохання й водночас ствердженням певних ідей, зокрема релігійного віровчення та національної самоідентифікації, уславлення й возвеличення козаків як захисників народу, також побажання, що є традиційним, канонічним у релігійних обрядах.
Засвідчені випадки, коли в одному варіанті думи текстово-образна універсалія-макроструктура є кінцівкою, а в другому частиною тексту, що передує кінцівці, виконуючи функцію не власне виокремленої кінцівки, а виступаючи завершальними, підсумковими словами ліричного героя (героїв) із досить виразним узагальнено-символічним змістом. Пор., наприклад, текстово-образні універсалії закінчень І та ІІ варіантів думи «Плач невільників»: І. Визволь, Господи, невольника з неволі, / На простиг дороги, / На ясні зорі, /На руський берег, /На край веселий, /Меж мир хрещений [19, с. 106]; ІІ. То як стали бідниг невольники на собі кров забачати, / Стали турка клясти-проклинати: / «Ой ти, турок проклятий, віро бесурмлянська, / Розлуко християнська! / Ти не одного сина із отцем і з матір'ю розлучила, / І брата з сестрою, І мужа з женою, Товариша із товаришем; Бідному невольнику ніколи й спокою немає. / Визволь нас, Господи, із тяжкої неволі / Та на тихії води, /1 на ясниї зорі, / Та у край веселий, /Между мир хрещений, / У городи християнські!» / Дай, Боже, люду царському, / Народу християнському /На здоров'я й на многіг літа / До конця віка! [19, с. 107-108]. Подібні до другого варіанта закінчення й у ІІІ-ІУ варіантах цієї думи. Така особливість у побутуванні думових закінчень свідчить про ґенезу дум як жанру.
Універсалії-кінцівки можуть тісно поєднуватися з попереднім текстом. Як правило, такі структури започатковуються сполучником сурядності, що й створює враження приєднувальної конструкції, напр.: Полягли двох козаків голови вище річки Самарки, / А третього найменшого, / Пішого-піхотинця, на Савур-могилі. / А сяя слава не вмре, не поляже однині й до віка, / А вам, братця, всім слухаючим головам на многая літа! [19, с. 209].
Як переконуємося, одна з основних функцій фінальних структур не тільки підводити підсумок, а й максимально естетизувати епічну оповідь. Кінцівки в думах позначені урочистим емоційно-експресивним колоритом. Поряд із констатацією факту загибелі героя-захисника воднораз засвідчено увіковічення його пам'яті. Фінальні формули із семантикою побажання також відзначаються емоціями урочистості, піднесення. Естетика формул-кінцівок високопозитивна, емоційно виразова; релігійний компонент у складі означених структур споріднює думи з книжними джерелами.
Отже, думові кінцівки текстово-образні універсалії-макроструктури виникли як своєрідний максимально узагальнений підсумок описаних подій, як певне обрамлення оповіді з актуалізацією відповідних концептів і зверненням до Бога як вищого начала з проханням про визволення духовне, фізичне. Звернення до Бога є обов'язковою композиційною умовою кінцівки в усіх текстах дум.
Як зачини, так і кінцівки є своєрідними стилістично-композиційними «макровузлами» текстової організації дум. Їх синкретичний (комплексний) характер слугує доказом єдності та взаємозв'язку різноструктурних текстово-образних універсалій. Разом означені компоненти композиційної організації дум органічно формують мовностилістичну природу текстів героїчного епосу.
Література
1. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики / М.М. Бахтин. М. : Худ. лит., 1975. 504 с.
2. Бондар О.І. Часова структура української народної казки / О.І. Бондар // Мова і стиль українського фольклору : зб. наук. праць. К., 1996. С. 85-100.
3. Буслаев Ф.И. О литературе. Исследования. Статьи / Ф.И. Буслаев. М. : Худ. лит., 1990. 512 с.
4. Дмитренко М. Українські народні думи як феномен традиційної культури / М. Дмитренко // Дмитренко М. Українська фольклористика: аспекти сьогодення / М. Дмитренко. К. : Сталь, 2008. С. 20-69.
5. Думи (Історико-героїчний цикл) : зб. / упоряд. О. Дея ; вст. слово М. Стельмаха ; іл. худ. В. Лопати. К. : Дніпро, 1982. 159 с.
6. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. К. : Femina, 1995. 686 с.
7. Житецкий П. Мысли о народных малорусских думах / П. Житецкий. К. : Киевская старина, 1893. 249 с.
8. Житецький П.Г. Вибрані праці. Філологія / П.Г. Житецький. К. : Наук. думка, 1987. 328 с.
9. Квятковский А. Поэтический словарь / А. Квятковский. М. : Сов. энцикл., 1966. 376 с.
10. Колесса Ф. Про генезу українських народних дум (українські народні думи у відношенні до пісень, віршів, похоронних голосінь) / Ф. Колесса. Львів, 1921. 144 с.
11. Колесса Ф. Українська усна словесність / Ф. Колесса. Едмонтон, 1983. 645 с.
12. Колесса Ф. Формули закінчення в українських народних думах у зв'язку з питанням про наверствування дум / Ф. Колесса. Львів, 1935. 67 с.
13. Кононенко Н. Епос та плач: про витоки української думи / Н. Кононенко // Родовід. 1993. № 6. С. 27-30.
14. Костенко Н.В. О стихе украинских народных дум и его связи с былинным стихом / Н.В. Костенко // Вісник Київського університету. Серія «Літературознавство, мовознавство». 1985. Вип. 27. С. 64-70.
15. Марченко М.І. Історія української культури / М.І. Марченко. К. : Рад. школа, 1961. 286 с.
16. Народні думи : зб. / упорядкув., передм., приміт. С. Мишанича ; іл. худож. В. Лопати. К. : Дніпро, 1986. 173 с.
17. Рильський М.Т. Зібрання творів : у 20 т. / М.Т. Рильський. К. : Наук. думка, 1983-1985. Т. 16. 1983. С. 132-163.
18. Русанівський В.М. Методи дослідження граматичного матеріалу і теорія граматики / В.М. Русанівський // Мовознавство. 1967. № 1. С. 10-18.
19. Украинские народные думы / изд. подгот. Б.Н. Кирдан ; отв. ред. серии «Эпос народов СССР» А.А. Петросян ; отв. ред. тома В.М. Гацак ; вст. ст. Б.П. Кирдана. М. : Наука, 1972. 560 с.
20. Українські народні думи та історичні пісні / упорядкув. : П.Д. Павлій, М.С. Родіна, М.П. Стельмах ; за ред. М.Т. Рильського, К.Г. Гуслистого ; іл. М.Г. Дерегуса ; вст. стаття П.Д. Павлія. К. : Вид-во АН УРСР, 1955. 660 с.
21. Українські народні казки, легенди, анекдоти. К. : Молодь, 1989. 432 с.; Українські народні думи. К. : Державне видавництво України, 1927. Т. 1 : Тексти № № 1-13. 1927. 176 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
"Беовульф" як пам’ятка стародавнього англосаксонського героїчного епосу, його найвідоміший зразок. Аналіз сюжету твору. Образ Беовульфа як могутнього богатиря, який уособлює силу і міць свого племені. "Беовульф" як зразок стародавнього героїчного епосу.
творческая работа [20,4 K], добавлен 30.03.2015Твір "Іліада" у перекладі на російську Н. Гнєдіча. Творчість Гомера у контексті давньогрецької літератури античного періоду. Особливості героїчного епосу Гомера. Способи створення образів героїв. Уявлення про красу в образах богів, війни, природи.
реферат [36,8 K], добавлен 08.12.2013Заголовок як один із компонентів тексту, його важливе значення для розкриття ідейного та філософського смислу художніх і публіцистичних творів. Дослідження та аналіз структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей в назвах творів.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 28.01.2011Особисте життя Лесі Українки та його вплив на тематику її творів. Психологізм "На полі крові" як вияв прагнення до незалежного українського театру. Радянська традиція трактування творів Лесі Українки. Пошук істини шляхом зображення християнських общин.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 04.06.2009Специфіка оповідної організації та жанрово-стильові модифікації експериментальної белетристики на прикладі творів Л. Скрипника, М. Йогансена і Г. Шкурупія. Вплив синкретизму літературних та кінематографічних елементів на наратологічну побудову тексту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 01.12.2011Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.
реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010Дослідження основних ознак французького реалістичного роману. Бальзак як теоретик і практик реалізму. Творча історія, художня та ідейна своєрідність, джерела, семантика і структура твору "Людська комедія"; його вплив на розвиток світової літератури.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 19.02.2013Структура та теми народних дум. Розподіл їх на історичні групи. Аналіз дум як історико-епічних творів. Визначення розглянутого жанру усної народної поезії в української фольклористиці. Розвиток художньої культури різних періодів духовного життя народу.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 27.02.2015Особливості літературних жанрів доби Середньовіччя. Характерні риси епосу: міфологізація минулого, зображення боротьби людини з силами природи, які втілені в образах чудовиськ. Героїчні образи в піснях про Сігурда, характерні елементи стилю пісень.
реферат [47,0 K], добавлен 25.04.2009Оповідання як жанр літератури. Дослідження художніх особливостей англійського оповідання на матеріалі творів Р.Л. Стівенсона "Франсуа Війон, школяр, поет і зломник", "Притулок на ніч", "Берег Фалеза", їх гострота проблематики та художня довершеність.
курсовая работа [84,6 K], добавлен 21.04.2011- Функционирование устойчивых словосочетаний с цветовыми прилагательными в русском и английском языках
Феномен цвета, особенности его восприятия человеком и отражение в речи. Структура и семантика устойчивых словосочетаний с цветовыми прилагательными в языке русских и английских электронных СМИ. Проблема определения термина "устойчивое словосочетание".
дипломная работа [223,1 K], добавлен 26.06.2010 Теоретические аспекты создания речевой картины в художественном произведении. Основные формы речи в романе У.Голдинга "Повелитель мух" и их семантика. Роман У.Голдинга в контексте экзистенциализма. Речевая картина в романе.
дипломная работа [82,6 K], добавлен 06.01.2003Поняття та сутність фантастики з погляду естетичного досвіду людства та нинішніх концепцій фантастичного. Структура жанрів фантастичної прози О. Бердника. Визначальні компоненти ідіостилю О. Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття.
реферат [40,2 K], добавлен 13.04.2014Неокласики як група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття, напрямки їх діяльності, тематика творів, видатні представники. Життя та творчість Миколи Зерова та Максима Рильського, аналіз їх творів і роль в світовій літературі.
презентация [426,2 K], добавлен 25.10.2014Історія написання та структура поеми "Енеїда" Івана Котляревського. Головні і другорядні герої поеми "Енеїда". Тема героїчного в поемі Котляревського, екскурси в минуле і самозречення в ім'я Вітчизни. Вираження духовного світу української людини в поемі.
презентация [1,3 M], добавлен 27.05.2019Передумови формування революційних настроїв і поглядів у Генріха Гейне. Дитячі роки під впливом французької окупації, життя у Франції. Елементи Просвітництва в політичній ліриці. Особливості творчого стилю, поетики, композиції та жанру поетичних творів.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 15.11.2015Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона, жанрово-стилістичні особливості проблематики його творів. Морські фразеологічні звороти в оповіданнях. Вивчення творів англійських письменників на уроках та позакласних заходах з англійської мови (5-8 класи).
дипломная работа [63,8 K], добавлен 08.09.2010Різноманітність художніх форм казки як її суттєва жанрова ознака. Класифікації казок різними авторами. Огляд груп казок та їх педагогічних можливостей. Особливості казок про тварин. Чарівні (героїчні) казки як найбільша група казкового народного епосу.
реферат [26,3 K], добавлен 16.11.2009Біографія та творчість Всеволода Зіновійовича Нестайка. Книжки для дітей та про дітей. Публікації у журналах "Барвінок" та "Піонерія". Аналіз творів письменника: "В країні Сонячних Зайчиків", "Тореадори з Васюківки". Основна тематика творів В. Нестайка.
реферат [22,6 K], добавлен 11.12.2010Створення художніх творів. Зв’язок між текстом та інтертекстом. Значення інтертекстуальності задля створення оригінальних текстів у літературі. Ігрові функції цитат та алюзій в інтертекстуальному просторі світової літератури. Ігрові інтенції інтертексту.
реферат [49,9 K], добавлен 07.05.2014