Особливості словотвірних афіксів іменників у романі І. Багряного "Сад Гетсиманський"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Особливості словотвірних афіксів іменників у романі І.Багряного «Сад Гетсиманський»

Науковий керівник -

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри мовознавства

Окуневич Т. Г.

У статті розглянуто теоретичні питання, формування словотвірних афіксів іменників у художньому творі.

Ключові слова: афіксація, словотвірні категорії, іменник.

Питання словотворчих афіксів іменників актуальне і з погляду словотвору, і лексичної інтеграції. З твірною основою та словотвірним формантом пов'язаний особливий вузол проблематики в теорії словотвору. Цю проблему досліджували: О. Безпояско, К. Городенська, В. Горпинич, Ф. Нікітіна, Є. Карпіловська, Н. Клименко, І. Ковалик, Н. Клименко, В. Олексенко, О. Пінчук, В. М.Плющ, Л. Родніна. В. Русанівський, Г. Чернецька та ін.. Функціювання іменникових афіксів (чи груп афіксів) вивчали Г. Аркушин, П. Білоусенко, В. Горпинич, А. Мамрак, В. Німчук, В. Токар та ін.

Афіксація - морфологічний спосіб творення слів за допомогою афіксів. На відміну від основних морфем афікси не виступають самостійно, а лише в зв'язку з дериваційними базами (основними морфемами чи словами) будови слова. На думку Н. Клименко, вони мають як основні морфеми лексично-визначальне значення так і можуть транспонувати основне слово в іншу частину мови чи модифікувати значення слова, та самостійно вони не можуть бути основою слова [3, с.87].

К. Городецька зазначає, що «афікс виконує ту чи ту семантичну функцію не ізольовано, а в складі деривата, що є поверхневою, формально-граматичною репрезентацією певного типу семантичної структури», тому «зміст його семантичної функції визначає значення компонента семантичної структури - предиката або аргумента, який він уміщує у формально-граматичній структурі деривата» [2, с. 21].

Важливою проблемою категорійного словотвору є структурування словотвірних категорій. Одиницею такого структурування обрано словотвірний тип, оскільки словотворчий афікс (суфікс, префікс чи конфікс) свою семантико-синтаксичну функцію непредикатного компонента, функцію супровідного предиката та траспозиційну роль може реалізувати кількома словотвірними типами, тобто такими рядами похідних одиниць, для яких характерна спільність: 1) частиномовної належності твірних основ; 2) словотворчого засобу, відповідно й способу творення; 3) словотвірного значення.

Різні словотворчі афікси в межах певної частиномовної належності можуть виступати як дублетні форманти, виражати відмінні відтінки спільного словотвірного значення.

Роман І. Багряного «Сад Гетсиманський» має не однакову частиномовну приналежність з використанням різноманітних афіксів. У творі автор уживає іменники, що в своєму первинному лексичному значенні не містять емоційної оцінки: лексеми, що набувають емоційного забарвлення, вживаючись у переносному значенні: зі значенням пестливості, лагідності, ніжності. Слова, походження й значення яких не мотивуються в свідомості мовця, можуть сприйматися як носії емоційності тільки завдяки їх метафоризації. Так, у романі створюються нові образи; з негативним значенням, наприклад: собака, гадюка; та зі значенням пестливості, лагідності, ніжності, наприклад: мати - чайка, ластівка; сини - соколи; місто - старець; коні - змії. Ці групи слів, як вважає Г.Клочек, виконують характеристичні функції в структурі тексту, даючи характеристику не лише особам, а й оцінку тогочасної дійсності, суспільного устрою [4, с.125].

Суфікси суб'єктивної оцінки є важливим стилістичним засобом. Експресивне вживання їх важко точно описати, оскільки воно має багато відтінків суб'єктивного характеру, тому залежно від контексту той самий суфікс може мати різні значення, часом полярні [3, с.20]. Найчастіше в романі «Сад Гетсиманський» уживаються зменшено-пестливі форми, утворені за допомогою суфікса -к-, що потенційно несе в собі значення інтимності, ласкавості. Але ці суфікси в тексті десемантизуються, передаючи не тільки жахливий стан людей в умовах табірної дійсності, а й меншовартості, незначимості, жалюгідності людського життя, наприклад: Посхилявши голови на груди й позгинавши ноги, вони сидять рядочками, як індійські факіри а чи мусульмани на молитві, в глибокій філософській задумі, тяжко дихають і сходять потом [1, с.40].

Такі моделі утворилися шляхом приєднання до однієї й тієї самої основи іменника різних суфіксів суб'єктивної оцінки: 1) основа слова + суфікс зменшеності, наприклад: травка - трав+к(а). 2) основа зменшеної форми + суфікс, наприклад: травичка - травич+к(а).[1, с.165]. Емоційне звучання їх може досягатися засобами зменшено-пестливих форм, утворених за допомогою суфіксів -к-, -ок-, -ук-, -ак, -ик- та інших [6, с.24]. Наприклад: Лише була маленька дірочка в стіні, як око [1, с.31]. Позирає на вовчок і уриває свою мову [1, с.259]. Доріжка скрадала кроки, так що вони йшли ледве порушуючи мертву тишу, лише як черговий або наглядач оступався, тоді гриміло [1, с.32].

Зменшено-пестливі слова належать до лексики з яскраво вираженим позитивним звучанням. Вони, як правило, передають почуття ніжності, симпатії, наприклад: пізнав давно знайомі хатки й чинив, як у дитинстві, знайомі перевалки [1, с.23]; дуже аристократичний з обличчя, гостроносенький чоловічок [1, с.72].

Уживані І.Багряним такі слова, як миттячко, хвилинка, оченята, похідні від нейтральних, є завжди неодмінними носіями експресії, виразниками семантичних відтінків слів. Наприклад: Андрієвих очей швидкі оченята людини уникали уперто [1, с.254].

У тексті трапляються слова з яскраво вираженим негативним звучанням, зокрема зі значенням збільшення, згрубілості: Обійшов ливарню і вийшов на пустирище; він в цьому вагоні, в цьому товпищі опинився в привілейованому становищі [1, с.43].

Досить рідко в романі вживаються слова на позначення позитивних емоцій та почуттів: радість, любов, щастя, надія. Герої твору вживають цю лексику лише у своїх спогадах про щасливе минуле, про дитинство, наприклад: А в них - у мисливців - очі сяють від щастя й радості [1, с.23]; …пробігає багато, багато інших сліпучих картин їхнього прекрасного дитинства, одна другої яскравіша, одна другої ніжніша ніжністю неповторного, осяяного сяйвом глибокої дружби й щирої радості [1, с.24].

Помітне місце в романі посідають емоційно забарвлені антропоніми, що мають узагальнено-абстрактне значення. Іван Багряний уживає такі антропоніми (Голіат, апостол Петро) з експресивним значенням: Це був завгосподарством ХТЗ - Охріменко, справжній Голіат [1, с.69]; Петровський - священик Петровський, отой «апостол Петро», дістав від Давида умовлену безіменну передачу - кілька хусточок і кілька шкарпеток [1, с.183];

Збільшення виразової сили мовного елемента може досягатися за допомогою одного засобу, наприклад, суфікса (хатка), флексії (чорнії) тощо. Якщо ж виразова сила цього елемента збільшується за допомогою кількох різнорівневих засобів одночасно, то виникає комбінована експресивність [5, с.16]. У романі «Сад Гетсиманський» слова з комбінованою експресивністю, утворені за моделлю: городище, товпища, юрбища - пейоративна конотація + афективний суфікс. Наприклад: великі людські юрбища [1, с.57].

Таким чином, у системі мовних засобів, завдяки яким посилюється образність, виражальна цінність мовлення, важливу роль відіграють словотворчі засоби. Українська мова багата на афікси, зокрема суфікси іменників (-к-, -ок-, -ук-, -ак, -ик-), за допомогою яких можна передати найтонші відтінки почуттів, переживань героїв твору, оцінити їх вчинки. Уживання експресивно забарвленої лексики дозволило І.Багряному розширити межі використання лексики в художньому творі, запропонувати яскраву мовну палітру, досконало передати життя тогочасного суспільства, реалізувати приховане, глибинне в слові, збільшити виражальні можливості мови.

багряний роман образність афікс

Література

Багряний І. Сад Гетсиманський - К., 2001. - 545

Городенська К. Г. Семантичні функції дериваційних морфем / К.Г. Городенська // Мовознавство. - 1987. - № 1. - С. 20-30.

Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. - К., 1978. - 186 с.

Клочек Г. Романи Івана Багряного „Тигролови" і „Сад Гетсиманський" / Г.Клочек. - Кіровоград, 1998. - 389 с.

Мойсієнко А. К. До питання про експресивність // А.К. Мойсієнко. Стилістика української мови. - К., 1990. - С.25-28.

Сагач Г. М. Емоційні суфікси іменників на позначення позитивної суб'єктивної оцінки // Г.М. Сагач. Укр. мова та л-ра в шк. - 1975. - №12. - С.24-30.

Размещено на Allbest.ru