Аналіз твору Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Мета:

Ш навчальна: розкрити характер головного героя роману Чіпки, простежити еволюцію його поведінки; розкрити соціальні та психологічні причини бунтарства Чіпки;

Ш виховна: на прикладі еволюції Чіпки (від правдошукача до розбійництва) виховувати високі морально-етичні риси особистості;

Ш розвивальна: розвивати почуття відповідальності людини перед рідними, перед Батьківщиною, розвивати аналітичне мислення і творчі здібності учнів.

Тип уроку: урок аналізу художнього образу.

Методи і прийоми: розповідь учителя, фронтальне опитування, бесіда, самостійна робота, робота з підручником.

Наочність і ТЗН: ілюстрації , картки, таблиці «План-характеристика головного героя роману Чіпки Варениченка», «Картини українського народного життя».

Міжпредметні зв'язки: світова література, історія України.

Міжмистецькі зв'язки: усна народна творчість, малярство як вид мистецтва.

Список використаних джерел

1. Єфремов С. Панас Мирний / С. Єфремов. - К., 1999. - 105 с.

2. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя / Б. Степанишин. - К.: Проза, 2001.

3. Погребенник В. Панас Мирний / В. Погребенник // Українська мова та література. - 1998. - № 21-24. - С. 23-28.

4. Білецький О. Панас Мирний / О. Білецький // Зібрання праць у 5 т. - К.,1999. - т. 2.

5. Горленко В. Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія у 3 кн. - К., 1998. - кн. 2.

6. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ - початку ХХ ст. - К., 2004.

План уроку

1. Організаційний момент (2 хв.)

2. Актуалізація опорних знань (3 хв.)

3. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

4. Вивчення нового матеріалу (22 хв.)

5. Узагальнення та систематизація знань (10 хв.)

6. Підведення підсумків уроку. Оцінювання знань учнів (3 хв.)

7. Пояснення домашнього завдання (2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель заходить до класу, вітається з учнями, перевіряє присутніх на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

ь Чим незвичайний пейзаж на початку роману? (Вживається метафора «спіє хліборобська доля» та ін.; насичений філософськими роздумами та узагальненнями.)

ь Про що свідчив одяг парубка? Який прийом використовує автор? (Про вдачу хазяїна; автор використовує персоніфікацію.)

ь Про що свідчить така портретна деталь: «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», «хижа туга». (Про непростий, експресивний характер.)

ь Які риси характеру парубка можна назвати з первинного опису. (Любить природу, хліборобську працю, охайний, працьовитий, чутливий до краси; гордий і сміливий; пережив важкі моменти.)

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Існує думка, що в людину від народження закладено все - і добро, і зло. Якщо життя зруйнує духовні цінності, орієнтири чесного, справедливого життя - переможе зло. Що залежить від генетичної спадщини, що від суспільства, а що - від самої людини, спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці. І чи мали рацію радянські літературознавці, які стверджували, що Чіпка - бунтар, протестант, правдошукач, якого до злочину змусили вдатися соціальні обставини.

VI. Вивчення нового матеріалу

Учитель: З-поміж прозових творів Панаса Мирного найбільший розголос здобув роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Головний герой роману Чіпка стає палієм та розбишакою через тяжкі обставини суспільного життя. Він бачить, що багачі живуть коштом та працею бідних, всюди царює неправда, й це панування неправди робить його бунтарем. Соціальна неправда, конфлікт між панами-багачами - з одного боку, та кріпаками, що все життя й усі сили віддавали на чужу користь, - із другого є головним змістом твору. Друга частина роману присвячена майже столітній історії села Піски, котру автор висвітлив із широким розмахом. Реформа XIX століття скасувала кріпацтво, законодавчими актами закріпаченим селянам надавалися права купівлі-продажу нерухомого майна, ведення торгівлі, вільного заняття ремеслом, права на вільний шлюб, вирішення всіх родинних справ без дозволу поміщика. Але ці права надавалися тільки після переходу на викуп, після введення уставних грамот, які складали самі землевласники-поміщики. Для складання уставних грамот надавався дворічний термін, під час якого селяни лишалися тими ж кріпаками, тільки офіційно називалися тимчасовозобов'язаними. Поміщицькі лани лишалися у панській власності, а та земля, якою користувалися кріпаки, продавалася їм примусово. Право на викуп землі мали тільки ті родини кріпаків, які користувалися нею раніше. Екскурс у минуле в другій частині роману, ясна річ, гальмує розвиток основних подій, дуже поширює експозицію, однак дає значущий матеріал для характеристики головних персонажів, а також дає можливість авторам відобразити споконвічну боротьбу народних мас за волю, за людські права.

Наскрізним образом роману є образ Чіпки Вареника. Кожен епізод життя Чіпки, рисочка характеру, портретний штрих допомагають краще уявити цього сильного, розумного й талановитого чоловіка, який міг би принести багато користі людям, а через соціальне становище став розбійником-каторжником. У житті йому зустрічалося небагато хороших людей: баба Оришка, дід Улас, Галя. Більше зазнав він горя: батько покинув, землю відібрали, вигнали із земства, навіть мати в дитинстві лаяла й била, зриваючи злість через невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому ще з дитинства Чіпка прагнув помсти. Спочатку були горобці, потім багатій Бородай, який побив за непослух, потім пан, який привласнював плоди селянської праці. Раз ставши на шлях злодійства, розбою, пияцтва, Чіпка вже не зміг від нього відмовитись. Були в його житті й світлі моменти - знайомство й одруження з Галею, господарювання на землі, вибори в земські гласні. Дружина й мати своєю любов'ю деякий час утримували Чіпку від темних справ. Але нові несправедливості та лихі друзі підштовхнули його до остаточного падіння, кривавого розбійництва. Хоч Нечипора називали стихійним бунтарем, борцем за соціальну справедливість, але нічим не можна виправдати його злочину, коли він убив сторожа, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім'ю хуторян. Такий життєвий вибір зробили свого часу й батько Галі Максим та його дружина Явдоха. Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий самий сирота й бідняк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно господарювати на ній. Галя, дружина Чіпки, була «розбишацькою дочкою». Але вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку.

Учитель: Що ж тоді, на вашу думку, було мотивом вчинків Чіпки?

Учень: В душі головного героя жила злість на особистих кривдників, і вона рухала його вчинками. Навіть після бунту, коли Чіпка змінив спосіб життя, він зробив це лише з однією метою - мстити ще дошкульніше. Його можна назвати стихійним, неусвідомленим протестантом. Краще сказати, що він -

трагічна, морально роздвоєна особистість, яку життя зробило стихійним бунтарем. А поряд з ним були люди, які вірили йому або зневірювалися в ньому: баба Оришка, мати, Галя, Грицько, Христя та інші.

Учитель: Чим можна пояснити складність характеру головного героя?

Учень: Чіпка - психологічно складна, вразлива натура. В ньому поєднується добро і зло. Тому ставлення до нього двояке: симпатія до скривдженого, обдарованого від природи і розумного хлопця , але осуд його недобрих вчинків та злочину.

Учитель: Все добре переймай, а зла уникай. Добре ім'я - найкраще багатство. Чи сповідував у своєму житті ці моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко?

Учень: Ні. Можливо, те, що він час від часу був надто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда, на те були й інші причини зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки. Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки. мирний чіпка роман народний

Учитель: Чи мало вплив дитинство Чіпки на його подальшу долю? Доведіть.

Учень: Звичайно. Мати - зневажена селянка, яка й хати власної не мала.

Єдине її багатство - це працьовиті руки й чесна душа. Батько - панський попихач, утікач із панської неволі, москаль. Ми бачимо, що Чіпка походить з тих обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й «байстрюк», «виродок». Чіпка змалечку відчув себе нелюбом, другосортним.

(Учитель демонструє ілюстрації до образу Чіпки під час відповіді учня.)

Учитель: Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Учень: Найкращі свої риси Нечипір проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками - бабусею Оришкою та дідусем Уласом. Тут він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро.

Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму правду.

Учитель: Але Чіпка був ще й хліборобом, добрим господарем. Згадайте, чому так тяжко сприйняв герой звістку про те, що в нього забирають землю? На підтвердження своєї відповіді знайдіть цитату з твору та зачитайте її.

Учень: Великою силою емоцiйної напруженості позначенi роздуми Чiпки в той час, коли в нього несправедливо вiдібрали землю. Рiзкi переходи вiд сподiвань жити щасливо на своєму добрi до гiрких розпачливих настроїв, до болiсних думок про кривду, що «заснувала цiлий свiт», про лихо, з тенет якого не вирватися трудiвниковi, гарячкова розмова з самим собою у важку безсонну нiч, коли зримо постала неправда у свiтi сильних, розкривають чесну, бентежну душу парубка. Тому й вразила кривда прямо в серце Чiпки, коли за право працювати на своїй землi чиновник з цинiчною вiдвертiстю вимагає хабара. Саме в цю мить Чiпка втратив не лише ниву, а й вiру в справедливiсть.

ь «Що тепер я? Людський попихач, наймит?.. Пропало… все пропало… і добро, і душа пропала, бо немає правди між людьми».

ь «Навіщо, це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світу зживаєш… Плюнь ти на ту землю!.. Що ж робити?.. Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли й тепер не сидітимемо без нього…Тоді ти малий був, - сама пучками та ручками заробляла, - та не померли з голоду… А тепер - не те, що тоді!.. Тепер і ти заробляєш, і я допоможу».

Учитель: Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?

Учень: Пристрасть Чіпки до чарки, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд. Тверезіючи, він розумів, що чинить щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом із ним і все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли страждання скривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставлення до матері. Не прощає йому й автор. У хвилини розпачу з вуст Чіпки прозвучали зболені слова: «Де ж правда?». Так і не знайшов він відповіді на це питання в суспільстві, серед якого жив.

Учитель: Як бачимо, головний герой роману - психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле живе в ньому водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитись над суттю людського буття.

Перед вами знаходиться таблиця «План-характеристика головного героя роману Чіпки Варениченка», але вона не повністю заповнена. То ж давайте доповнимо її, розкривши всі риси характеру головного героя.

Учні разом з учителем продовжують заповнювати таблицю.

Слово вчителя. Складання таблиці.

Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя. Заповніть таблицю про зображене в романі.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель: Як ви гадаєте, чому Чіпка є «пропащою силою»?

Учень: З самого народження хлопчик не бачив батька. Він жив разом з мамою та бабусею. Ще з дитинства Чіпка зазнав страждань. Подорослішавши хлопець став добрим хазяїном. Але знов «подарунок» долі. У Чіпки відбирають його власну землю. Герой починає пиячити. В результаті Чіпка залишився майже голий і босий. Так почала діяти «пропаща сила». Але ж Чіпка на цей раз задумався, оженився, став поважним чоловіком на селі. В той час були вибори в волость, куди вибрали Чіпку від села, але його не підтримали поміщики. Так знов доля не посміхнулося Чіпці і він розчарувався в житті, остаточно скорившись «пропащій силі». Таким чином, скалічений у нерівній боротьбі із системою гноблення й несправедливості, він подавав світлі й великі надії, але в кінці роману деградує, втрачає людське обличчя, стає бандитом, кривавим убивцею, якого зрікається навіть рідна мати.

Учитель: Отже, хто він, Чіпка? Бунтар чи злодій? Чи варто його виправдовувати?

Мільйони людей живуть за однакових соціально-історичних умов, зазнають однакових бід та знущань. Але ж чому одні живуть за законами добра і справедливості, а інші стають на шлях злочину? Виходить, справа в самій людині. Ненависть до людей, яка вкоренилася в серці Чіпки змалку, штовхнула його на шлях злодія і вбивці, витіснивши світлі думки, мрії, сподівання. Чіпці неодноразово чинили зле, але це не може служити виправданням того, що він стає злочинцем, убивцею. На мій погляд, у нього в житті були й інші шляхи: наполеглива праця, віра. А Чіпка так і не зумів знайти своєї правди. Його можна зрозуміти, але виправдати - ні!

Врешті, чого навчає нас його гіркий досвід?

Учень: Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернята добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.

Самостійна робота учнів

Учитель: Зараз я вам роздам картки із завданнями.

(Роздає картки по 1-й на парту).

1. Кого в романі названо «польовою царівною»?

2. Кого називали Махамедом?

3. Про кого слова: «Як підстрелена горлиця тіпається, б'ється, тихо туркоче й стогне»?

4. Хто говорив про Чіпку: «У Чіпки й серце добріше й душа чістіша… А що він п'є? То його лихо п'є »?

5. Яка з чотирьох частин є екскурсом в минуле?

6. Кому належать слова: «Що я тепер? Людський попихач. Наймит. Пропало… Все пропало…»?

7. У кого Чіпка служив у наймах?

8. За яких обставин і хто вигукує слова: «Так оце та правда! Оце вона!»?

9. З ким Чіпка пас громадську отару?

10. Упізнай персонажа: «Начальство його любили за те, що був до всього здатний, моторний, сильний і розумний»?

11. Хто пообіцяв Чіпці написати прошеніє в суд, коли у нього відібрали землю?

12. «Розбишацька дочка» -- хто це?

Відповіді:

1. Галя.

2. Максим, батько Галі.

3. Мотря, мати Чіпки.

4. Христя.

5. ІІ частина.

6. Чіпці.

7. У вівчара діда Уласа був підпасачем.

8. Галя, коли Чіпку забрали з двору за вбивство сім'ї.

9. З Грицьком.

10. Максим.

11. Порох.

12. Галя про себе.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання знань учнів

Учитель: Чіпка - тип селянина-трудівника. У його образі автор відбив найістотніші риси трудящого селянства за часів капіталізму: працьовитість, любов до землі, ненависть до поміщиків, куркулів й інших експлуататорів, пристрасне бажання волі й кращого життя. Проте Чіпка в змалюванні Панаса Мирного не тільки позитивний герой, йому властиві й негативні риси. Чіпка недостатньо зв'язаний із трудовим народом. Він не став на шлях організованої боротьби проти експлуататорів, а потоваришував з п'яницями, розбійниками, морально зіпсованими людьми. Співчуваючи, підтримуючи його в боротьбі проти поміщиків, чиновників, народ засуджує ті вчинки Чіпки, які зв'язані з розбоєм, з грабежем. Гине сила, яка в інших соціальних умовах могла б дати велику користь народу. Ось чому автори й назвали Чіпку «пропащою силою». Трагічний образ Чіпки дає нам зрозуміти, що ні при яких негативних суспільних обставинах, об'єктивних чи суб'єктивних, людина просто не має морального права забувати про те, що вона перш за все людина, інакше вона перетворюється в хижого звіра.

Учитель виставляє оцінки, отримані учнями за урок.

VІІ. Пояснення домашнього завдання

Підготуватися до характеристики жіночих образів, дібрати цитати.

Ілюстрації

Размещено на Allbest.ru