І. Карпенко-Карий. Трагікомедія "Мартин Боруля", її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю

Завдання, які ставив Мольєр, створюючи свою п'єсу. Основа конфлікту п'єси "Міщанин-шляхтич". Сюжетна лінія "Мартина Борулі", переваги аристократів. Характеристика дворянства як міфу, який пов'язаний з кращим життям. Особисті етичні цінності та їх підміна.

Рубрика Литература
Вид конспект урока
Язык украинский
Дата добавления 22.12.2017
Размер файла 223,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю

Урок № 13

Дата: 20.10.15

Клас: 10 мольєр п'єса дворянство етичний

Мета:

Ш навчальна - допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості твору, його естетичну привабливість; вчити знаходити аналогії з творами інших авторів; знаходити в житті головні цінності і визначати, в чому вони полягають;

Ш розвивальна - розвивати вміння аналізувати драматичний твір, характеризувати його героїв;

Ш виховна - виховувати повагу до театрального мистецтва, прагнення дотримуватися пріоритету загальнолюдських цінностей, почуття гумору, гідність, щедрість у взаєминах із людьми.

Тип уроку: урок вільного спілкування.

Методи і прийоми: робота з епіграфом, робота з текстом, випереджувальні завдання, робота в міні-групах, компаративний аналіз п'єс, робота з картками, кола Вена, оцінювання за картками самоконтролю «Оціни себе сам».

Наочність і ТЗН: портрети письменників (І. Карпенка-Карого, Ж. Б. Мольєра), картки.

Міжпредметні зв'язки: історія, світова література.

Міжмистецькі зв'язки: усна народна творчість, живопис.

Список використаних джерел

1. Ганіч Н. І. Герої Ж.-Б. Мольєра, М. Куліша та І. Карпенка-Карого - носії однієї пристрасті / Кращі уроки зарубіжної літератури. Випуск І /уклад. С. І. Науменко. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. - С. 156-164.

2. Зимогляд Л. Уроки вільного спілкування при вивченні літератури. 10 клас // Вивчаємо українську мову та літературу. - № 13. - 2008. - С. 29-31.

3. Маслюк О. «Міщанин-шляхтич». Висміювання пихи, марнославства та безпідставних претензій на аристократизм у комедії / Кращі уроки зарубіжної літератури. Випуск І /уклад. С. І. Науменко. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. - С.119-125.

План уроку

1. Організаційний момент (2 хв.)

2. Актуалізація опорних знань (7 хв.)

3. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

4. Вивчення нового матеріалу(22 хв.)

5. Систематизація та узагальнення знань (8 хв.)

6. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання знань учнів (2 хв.)

7. Пояснення домашнього завдання (1 хв.)

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель (заходить до класу, вітається, відмічає відсутніх, вішає на дошку, записує епіграф).

Епіграф:

Не дивись, хто вище і хто нижче,

хто видніше і знатніше, багатше

і убогіше, але дивись на те, що

з тобою споріднене...

Григорій Сковорода

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з епіграфом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Учитель: Як ви розумієте слова Григорія Сковороди?

(Учні висловлюють свої думки)

Учитель: Чому ж все таки ми взяли за епіграф до нашого уроку слова Григорія Сковороди?

Формулювання висновків учнями

ь Парадоксально, але Боруля прагне ввійти до товариства людей, котрі є гіршими, аніж він сам. Але навіщо це йому? Чи варто прагнути до того, що насправді тобі не потрібно? Ці запитання і дають відповідь на головне питання нашого уроку.

ь Мартин Боруля нещасний, бо прагне відірватися від того, що йому близьке й дороге, і дорівнятися до тих, кого вважає щасливими. Він знущається зі своєї природи і саме цим викликає не співчуття, а осуд.

Учитель: Сьогодні на уроці ми, спираючись на знання змісту п'єси «Мартин Боруля», шляхом вільного спілкування дамо характеристику образу головного персонажа, поговоримо про те, як ви розумієте основні риси характеру персонажа; знайдемо аналогії з творами інших авторів; а також поговоримо про головні цінності в житті людини і визначимо, в чому вони полягають.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель: Перевіримо, наскільки ви добре засвоїли текст.

На запитання учні відповідають «так» або «ні», вказуючи правильний варіант.

* У Мартина Борулі було троє дітей.

* Марися була закохана в Миколу.

* Найбільшим своїм ворогом Мартин вважає Красовського.

* У місті в Омелька вкрали чоботи.

* Націєвський не прийняв пропозиції Мартина приїхати до них у гості.

* Батько змушує Марисю вчитися грати на фортепіано.

* Незмінним атрибутом Націєвського була гітара.

* Мартин і Палажка сваряться, бо не можуть дійти згоди, хто буде хрещеними батьками внуків.

* Степан на службі зробив собі непогану кар'єру.

* Мартин Боруля захворів, бо застудився, доглядаючи господарство.

* Мартин Боруля погоджується на шлюб Миколи та Марисі і благословляє їх.

* Головний герой так і не усвідомив, що дворянство - не головне у житті.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Доведіть, що твір має гостре соціальне спрямування і віддзеркалює сучасну І. Карпенкові-Карому дійсність.

Очікувані відповіді учнів

У п'єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники - досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники - збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов'язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.

Дворяни, як видно з твору, у суспільстві залишаються привілейованим класом, хоча селяни типу Борулі не поступаються їм у статках. Отож, із п'єси перед нами постала Україна середини 80-х років XIX століття. Зважаючи на те, що це був один із перших творів письменника на сучасному матеріалі, то, безперечно, «Мартина Борулю» з інтересом сприйняли перші його глядачі (прем'єра відбулася того ж 1886 року).

Навряд чи настільки цікавим є зображене у творі соціальне тло для людей XX і XXI століття. Чому ж п'єса користувалася величезним успіхом і пізніше?

Зрозуміло, що секрет твору в наповненні загальнолюдськими, так званими вічними проблемами.

Учитель: Спробуйте визначити проблеми, які порушує автор.

Очікувані відповіді учнів:

ь проблема людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді;

ь проблема праці як духовної потреби і джерела матеріального статку;

ь проблема батьків та дітей;

ь проблема кохання і сімейного щастя.

Учитель: Зверніть увагу, чи перегукується епіграф уроку із тими проблемами, які порушує автор? Чи близька ця проблема була авторові твору?

Виступ учня з випереджувальним завданням

Історія з дворянством мала місце і в родині Тобілевичів. Дружина І. Карпенка-Карого Софія Віталіївна згадувала про те, як батько драматурга затіяв судову справу про визнання роду Тобілевичів дворянським: «І все, здається, було вже зовсім готове, коли раптом хтось із писарів довідався, що в давніх паперах Тобілевич, а в нових Тобелевич, - і в дворянстві відмовили. Батько мато не заслаб з горя. Зібрав докупи всі права, герб, грамоту, зв'язав наглухо мотузкою і заховав на самий спід скрині...» Цікавою була реакція старшого Тобілевича на п'єсу «Мартин Боруля»: «Через багато літ, коли давня залежність і бідність згадувались як тяжкий сон, прочитав Іван батькові свою комедію «Мартин Боруля», старий слухав, а врешті з німим докором погрозив синові пальцем, а в очах було повно сліз. У цій комедії він пізнав себе, своє колишнє горе».

Отож для Карпа Тобілевича, як і Мартина Борулі, відмова у дворянстві була горем, трагедією всього життя.

Драматург психологічно вмотивовано підготував розв'язку твору, переконавши читачів, що спроби Мартина підмінити особистісні етичні цінності становою належністю - велика помилка.

У фіналі бачимо, що Мартин зазнає невдачі в усьому: сусід-поміщик виграє позов у суді, Степан втрачає роботу, Націєвський тікає від Марисі. Отже, всього цього могло не бути, якби Боруля залишався собою.

Тому ми говоримо словами Григорія Сковороди: «Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і знатніше, багатше і убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене...»

Учитель: Чи можете ви пригадати твір світової літератури, схожий на «Мартина Борулю»?

Учні пригадують комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Учитель: Сьогодні до уроку ви мали завдання попрацювати над компаративним аналізом комедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» та комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». Чим близькі образи Мартина Борулі й пана Журдена? Що в них відмінного? - на таке запитання ми повинні дати відповідь. Для цього об'єднаємося в групи і попрацюємо з картками.

Картка 1. Жан-Батист Мольєр «Міщанин - шляхтич»

1. Яке завдання ставив Мольєр, створюючи свою п'єсу? (Мольєр виступає як проти станової нерівності, так і проти впертого намагання деяких буржуа перейти у вищий клас)

2. Назвіть тему та ідею твору. (Схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття плазування буржуазії перед панівним класом)

3. Що покладено в основу конфлікту п'єси «Міщанин-шляхтич»? (Невідповідність між дійсністю та її сприйняттям головним героєм, який дивиться на реальність із позиції власного «високого» прагнення порівнятися і поріднитися з аристократами, але позбавленого здорового глузду. Манія «вищості» оволодіває Журденом цілком і робить його смішним і наївним. Вона призводить до комічних дій, ситуацій, у які потрапляє герой)

4. Схарактеризуйте сюжетну лінію п'єси «Мішанин-шляхтич».

(Сюжетна лінія розгортається залежно від дій і вчинків головних героїв. Журден охоплений манією дворянства, він розпоряджається долею доньки Люсіль. Дружина Журдена (пані Журден) і Люсіль противляться чоловікові і батькові. Особливу роль відіграє слуга Ков'єль, який допомагає молодим героям в їхній боротьбі за особисте щастя. Головний герой зазнає поразки - через інтриги)

Картка 2. Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

1. Яке завдання ставив І. Карпенко-Карий, створюючи п'єсу «Мартин Боруля»? (Карпенко-Карий висміює недолуге бажання буржуазії одержати дворянський титул)

2. Схарактеризуйте сюжетну лінію «Мартина Борулі». (Боруля робить усе для того, щоб вийти на «дворянську лінію», віддає свою доньку Марисю за нібито шляхтича Націєвського і відсилає свого сина Степана на службу в земський суд. Дружина (Палажка) і донька чинять опір своєму чоловікові і батьку. Неабияку роль відіграє слуга Омелько, який допомагає молодим героям в їхній боротьбі за особисте щастя. Мартин Боруля зазнає поразки завдяки щасливому збігу обставин)

3. У чому полягає, на думку Борулі, перевага аристократів? (Задумавши стати дворянином, Мартин мріє більше не бути схожим на «мужиків». Він всю свою сім'ю привчає до «дворянської лінії». Дітям своїм Мартин заборонив називати батьків «по-мужичі»: «мама», «тато», а неодмінно так, як це в панів кажуть: «папінька», «мамонька», наймитам же звелів величати себе «паном»)

«Критики» - представники від кожної групи - порівнюють ці шедеври світової класики. Під час розповіді критиків учні повинні самостійно скласти діаграму «Кола Вена»

1-ий критик: Зазначимо відразу, що обидва драматурги орієнтувалися на конкретні історичні реалії. За часів Мольєра панівним класом було дворянство. Хоча буржуазія набирала силу, все:ж вона була ще слабкішою в порівнянні з дворянством, коли мова йшла про загальний культурний розвиток, хороші манери, галантність. Крім того, їй були властиві чванство, скнарість, егоїзм, заздрість. Усі ці негативні риси давали благодатний матеріал для критики і висміювання буржуазії в сатиричній комедії.

Мольєр виступає як проти станової нерівності, так і проти впертого намагання деяких буржуа перейти у вищий клас, що супроводжувалося недолугими хитрощами.

2-ий критик: Епоха, в якій жив і творив Карпенко-Карий, характеризувалася значним розвитком капіталізму і феєричним збагаченням буржуазії, частина якої почала пнутися у дворянство. Особливо виразно проявилася подібна тенденція серед тих соціальних груп селянства, які намагалися за будь-яку ціну знаходитись на поверхні суспільно-економічних відносин. Карпенко-Карий сміється над недолугими бажаннями буржуазії одержати дворянський титул.

Головна думка обох п'єс полягала в запереченні авторами зусиль міської (у Мольєра) і сільської (у Карпенка-Карого) буржуазії поріднитися за будь-яку ціну з дворянством. Одначе в українській п'єсі значення людини і її гідність показана не в приналежності до вищого привілейованого стану, а в трудовій діяльності.

1-ий критик: Сюжетні лінії комедій схожі. Вони розгортаються в залежності від дій і вчинків головних героїв. Подібно до того, як Журден Мольєра, охоплений манією дворянства, розпоряджається долею своєї дочки Люсіль, Боруля, персонаж п'єси Карпенка-Карого, робить усе для того, щоб вийти на «дворянську лінію», віддає свою дочку Марисю за мнимого шляхтича Націєвського і відсилає свого сина Степана на службу в земський суд. Дружини центральних персонажів (пані Журден і Палажка) і діти (Люсіль. Марися) противляться своїм чоловікам і батькам. Значну роль в обох п'єсах відіграють образи слуг Ков'єль і Омелько, які допомагають молодим героям в їхній боротьбі за особисте щастя. Нарешті в комедіях головні герої терплять поразку, причому у Мольєра цей крах настав унаслідок інтриг, які у Карпенка-Карого зведені до мінімуму, уступаючи місце щасливому збігу обставин.

Разом із тим розв'язка комедії «Мартин Боруля» більш драматична, психологічно вмотивованіша.

Аналізуючи характери дійових осіб, скажемо, що деякі з них можна поєднати в пари: пані Журден - Палажка, Ков'єль - Омелько.

Але найбільше схожі центральні персонажі - Журден і Боруля. Манія, яка оволоділа ними, робить їх наївними, внаслідок чого вони здійснюють комічні, безглузді вчинки. Обидва відмовляються від традиційного способу життя і вводять у своїх будинках дивні порядки. Як Журден, так і Боруля перетворюються на предмет глузування з боку оточуючих. Журден втілює свої плани з великим розмахом. Для свого перевиховання він наймає вчителів музики, танців, філософії; замовляє новий дорогий костюм, який йому, до речі, не личить; заводить собі коханку Дорімену (яка, насправді, глузує з нього), щоб і в цьому повністю порівнятися з аристократами. Осміювання Журдена дворянством призводить його до цілковитої ізоляції і самотності.

В образі Журдена Мольєр досяг великої майстерності, яка виявилася перш за все в правдивому зображенні і результатах манії буржуа-вискочки, його пагубного впливу на оточуючих. Одначе французький драматург відтворив ситуації переважно умовні, за заздалегідь визначеною схемою, тобто в дусі класицизму.

2-ий критик: У Карпенка-Карого, манера письма якого тяжіє до реалізму, середовище більш реальне, персонажі показані в більш багатогранних стосунках, ніж у Мольєра. Мартин Боруля - живий, реальний тип з низкою позитивних рис, яких немає у Журдена. Але це покалічена людина, одержима бажанням поріднитися з дворянством. Задумавши стати дворянином, він не хоче бути схожим на «мужиків». Мартин мріє розвести собак, їздити на полювання, грати в карта - робити все, як роблять дворяни. Найвиразніше відхід Борулі від трудового життя засуджує вічний трудівник - наймит Омелько: «Поки був чоловіком, і не вередував, а паном зробили, - тепер чорт на нього й потрапе».

Боротьбу Борулі за дворянське звання драматург висміює як марну трату грошей. «Ти осліп од дворянства! - каже його сусід Гервасій Гуляницький. - І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство профиськаєш і таки нічого не доб'єшся».

Манія дворянства шкодить не тільки Журдену і Борулі, а і їхнім сім'ям. Журден - простий та прямодушний, дозволяє аристократам витягувати з нього гроші, влаштовує для них багаті свята з подарунками, цим самим розорюючи сім'ю, хоча у грошових справах він точний, скрупульозний, позичаючи гроші, пам'ятає суму боргу.

Навіть дійшовши до грані розорення, примарна мета ввійти до аристократичних кіл продовжує переслідувати його.

Образ Мартина Борулі полонить своєю наївністю і щирістю вчинків.

Дворянство не в'яжеться з побутовими порядками в сім'ї Мартина, але він уявляє себе дворянином і всю сім'ю привчає до «дворянської лінії». Дітям своїм Мартин заборонив називати батьків «по-мужичі»: «мама», «тато», а неодмінно так, як це в панів кажуть: «папінька», «мамінька», наймитам же звелів величати себе «паном». Гервасій Гуляницький благає Борулю відмовитися від претензій на дворянство і повернутися до «прадідівського ремесла», до праці біля землі, але він бере приклад із дворян і відмовляється від праці, вранці довго нудиться в ліжку, хоч і боки болять з «непривички», дочку Марисю примушує сидіти за п'яльцями, бо то, мовляв, панське діло, сина Степана «опреділив у земський суд», бо, мовляв, така служба підходить для дворянина.

1-ий критик: Пан Журден і Мартин Боруля хочуть бачити своїх дітей в аристократичному світі, і обоє деспотично забороняють дочкам шлюби з їх коханими. Так, пан Журден хоче зруйнувати щастя своєї дочки, не дозволяючи Люсіль вийти заміж за Клеонта. Він хоче, щоб його зять був знатного роду. Клеонт удається до обману, видаючи себе за сина турецького султана, і пан Журден погоджується видати дочку навіть за турка, аби той був дворянином. Таким чином, хоча пан Журден і знаходиться в центрі всіх подій, він зображений як іграшка в руках хитріших, винахідливіших людей. В образі Журдена парадоксально поєднуються здоровий глузд і практицизм з легковажністю і дурістю. Здоровий глузд пана Журдена перемагає, і він виліковується від своєї манії.

2-ий критик: Мартин Боруля теж не дозволяє зустрічатися дочці Марисі з Миколою, бо хоче дочку «пристроїть за благородного чоловіка». Та її «благородний» жених виявився шарлатаном. Невдачі чатують Мартина Борулю, здавалося б, скрізь: сусід-поміщик виграв позов у суді; Степана прогнали з канцелярії: наречений Марисі виявився шарлатаном і втік, чому Марися безмірно рада; нарешті, через оту одну літеру в прізвищі (Боруля - Беруля) не затвердили Мартина в дворянстві, і довелося спалити всі папери і герб «тишвард», а разом з ними й надії вийти колись на «дворянську лінію».

Постать Борулі змальована в добродушно-іронічному тоні, з вірою в те, що він не пропаща душа і лише тимчасово захворів на «дворянську» хворобу. Основна ідея комедії «Мартин Боруля» полягає в тому, що не аристократичне походження, а особисті якості людини визначають її роль і місце в суспільстві.

Незважаючи на спільне прагнення «вийти в люди», кожен із типів залишається представником свого часу й національності. У Мартинові Борулі вияскравлено риси української ментальності в її позитивних і негативних виявах.

V. Систематизація та узагальнення знань

Бесіда за питаннями:

Ш Навіщо Мартину Борулі потрібне було дворянство, адже він чесний трудівник, заможна людина?

Ш Як ви думаєте, чи додало б дворянство щастя Мартину Борулі та його родині?

Ш Хто з другорядних героїв твору вам запам'ятався найбільше?

Ш Чому твір «Мартин Боруля» називають трагікомедією?

VI. Підведення підсумків уроку. Оцінювання знань учнів

ь Учитель підбиває підсумки уроку.

ь Виставляє оцінки.

VII. Пояснення домашнього завдання.

Підібрати цитати до характеристики образу Мартина Борулі.

Оцінювання за картками самоконтролю «Оціни себе сам»

№ з/п

Вид діяльності учнів на уроці

Самооцінка

Оцінка вчителя

В

Д

С

Н

В

Д

С

Н

1.

Знання текстів

2.

Участь у роботі групи

3.

Самостійна пошукова робота

4.

Вміння робити висновки

Жан Батист Мольєр

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення життєвого шляху та літературної діяльності Івана Карпенко-Карого – видатного українського письменника та драматурга. Особливості драматургічної спадщини митця, який найповніше реалізував себе в жанрі комедії. Участь у діяльності театру корифеїв.

    презентация [723,7 K], добавлен 19.12.2011

  • Розуміння Карпенко-Карим багатства й краси українського слова та перші зерна артистичного хисту ще в дитинстві. Роки праці писарчуком. Боротьба за припинення переслідувань української культури. Формування світогляду письменника, його тонка гра на сцені.

    реферат [15,1 K], добавлен 22.11.2010

  • Творчість Байрона у контексті англійської поезії романтизму. Особливості образів та художньої мови у поезії Байрона. Мотиви мандрування та потойбічної реальності. Відображення бунтарського духу, незадоволення життям, бажання змінити життя на краще.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 19.05.2014

  • Анализ романа "Мартин Иден", его тематика, проблематика и идейная основа. Характеристика главных героев. Второстепенные и эпизодические персонажи. Композиция романа и его художественные особенности. Темы любви, общества, стремления и образованности.

    реферат [64,4 K], добавлен 23.12.2013

  • Евгений Онегин - реалистический роман, написанный в стихах, "энциклопедия русской жизни", описание столичного и провинциального дворянства 20 гг. XIX века: изображение быта, жизни, интересов дворянства, ироническая характеристика представителей общества.

    реферат [16,3 K], добавлен 08.12.2010

  • Характеристика літературної епохи. Життя та творчість О. Уайльда, літературна спадщина. Історія створення роману "Портрет Доріана Грея", своєрідність жанру та особливості естетизму, ствердження ідеї про безумовну перевагу мистецтва над реальним життям.

    курсовая работа [79,6 K], добавлен 05.09.2011

  • Теорія міфу в зарубіжному літературознавстві. Структурно-семантичний аналіз творів французької драматургії XX ст., написаних на міфологічні сюжети античних міфів. Елементи класичних міфів у міфологічній драмі. Звернення до міфу як шлях її оновлення.

    дипломная работа [247,5 K], добавлен 06.09.2013

  • Обставини життя і творчості О.Ю. Кобилянської. Боротьба письменниці за рівноправність жінки й чоловіка. Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем у оповіданнях. Роль її прози у міжслов’янських літературних контактах.

    презентация [3,7 M], добавлен 22.04.2014

  • Джек Лондон как талантливый художник и трагическая личность, краткий биографический очерк его жизни. Творчество Джека Лондона, этапы его пути к роману-исповеди "Мартин Иден" как к истории взлета и трагедии художника, главного конфликта его души.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 29.09.2011

  • Історія життя та творчості Осипа Турянського - західноукраїнського прозаїка, який працював у поетичних і критичних жанрах, перекладав з іноземних мов. Відтворення пережитого в сербському полоні в повісті "Поза межами болю" (1917 р.). Поетичний світ митця.

    презентация [69,0 K], добавлен 09.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.