Концепт Gourmandise (ласощі) в однойменному романі Мюріель Барбері

В останні роки лінгвісти все частіше звертаються до вивчення й аналізу концептів, що реалізуються (відтворюються) на матеріалі художніх текстів.

У процесі аналізу виходимо з розуміння, що концепт - «термін, що служить поясненню одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що відображує знання й досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, усієї картини світу, віддзеркаленої в людській психіці. Поняття концепту відповідає уявленню про ті змісти, якими оперує людина у процесах мислення і які відображають наслідок досвіду й знання, зміст результатів усієї людської діяльності та процесів пізнання світу у вигляді певних «квантів» знання. Концепт виникає у процесі побудови інформації про об'єкти та їхні властивості» [3, с. 90]. Текстовий концепт можна обмежити уявленнями, знаннями, досвідом, але зафіксованими в окремому або окремих текстах (певного періоду або напряму, одного автора тощо). Оскільки фрагмент світу в такому випадку обмежується рамками тексту (або текстів), концепт може бути пов'язаний з образом головного або другорядного персонажу і, звичайно, представляє індивідуально-авторські знання, уявлення, досвід і відображує, можливо, частково, його бачення світу.

У нашому дослідженні ми спираємось на визначення текстового концепту О. М. Кагановської, яка під ним розуміє кодоване мовленнєво- розумове утворення змістового плану, що зумовлюється багатосмисловою напруженістю художнього тексту, характеризується надкатегоріальністю й імплікує сукупність ознакових рис художнього твору [2, с. 10].

Гастрономія посідає значне місце у складі французької матеріальної культури. Мета цієї статті - проаналізувати концепт GOURMANDISE (ласощі) й особливості його репрезентації в однойменному романі Мюріель Барбері. Цей аналіз дозволить більш повно і всебічно розглянути текстовий концепт у зв'язку з особливостями індивідуального стилю автора. Завданням роботи є визначити сутність концепту GOURMANDISE в однойменному романі Мюріель Барбері і розглянути особливості його розгортання в тексті (засоби його об'єктивації в тексті).

У романі «Gourmandise» однойменний концепт виступає як концепт- домінанта. Базовим представником текстового концепту є gourmandise - лексема, що має статус ключового слова тексту, назви роману, за першим значенням - гурманство, обжерливість, за другим - ласощі. Концепт- домінанту розглядаємо як частину концептуальної структури роману на тлі інтттих концептів, що утворюють значущий фон [1, с. 39].

Текстовий концепт у художньому творі будується як на індивідуально - авторських уявленнях, так і на усталених. Концепт GOURMANDISE розкривається в романі М. Барбері [4] на тлі трьох світів, поєднаних: світу дитинства, відтвореного через призму спогадів кулінарного критика і знаменитого дегустатора; світу кулінарного мистецтва, дегустацій і обжерливості; світу слів, що оформлюють спогади метра, який стоїть на порозі смерті. Спогади «оживляють» рідних, зустрічі з друзями, а також і через географічні назви і найменування національних страв - відвідані персонажем країни. Світ кулінарного мистецтва включає назви страв- шедеврів, що зберігаються в пам'яті і виникають у спогадах, численні моменти професійного життя. Світ слів - це «смачні» слова, метафори, порівняння та інші виразні мовні засоби.

Концепт GOURMANDISE відтворюється в романі на основі родо- видових та синонімічних відносин між словами, що містяться у внутрішньому монолозі майстра та являють собою справжнє свято смаку.

У центрі роману М. Барбері «Gourmandise» - відомий дегустатор і кулінарний критик, людина похилого віку, яка на порозі смерті намагається згадати той давній смак, вишуканий і неперевершений, який чомусь зникає, але який йому хотілося б відчути в останній раз. У внутрішньому монолозі майстра проходить довга низка смакових відчуттів-спогадів, починаючи від самих звичайних продуктів до екзотичних страв. Від хліба (pain), адже чим ще, крім хліба, живі люди на Землі? Quelque chose mais ce n'estpas encore tout a fait cela... pain... pain... Mais quoi d'autre ? De quoi d'autre que de pain vivent les hommes sur la terre ? Перелік екзотичних страв, які кулінарний критик скуштував протягом свого професійного життя, надто великий.

Кулінарний критик шукав або хотів відчути у стравах серце (le c&ur) шеф-кухарів, він докоряв їм за відсутність серця в їх стравах, в їх кухарському мистецтві. І він не мав гадки, що саме йому бракуватиме серця, що йому воно зрадить. За іронією долі, саме серце, його серце, відмовлялось добре працювати, і сам він помирає від хвороби серця, тобто у кінці життя йому самому саме серця і бракувало, він помирає від серцевої недостатності (Je meurs d'une insuffisance de c&ur). При тому, що його вірні помічники (mes plus fiddles lieutenants), пані Печінка (le sieur Foie) і однодумець Шлунок (son acolyte l'Estomac), почувалися добре після численних бенкетів, моря випитого вина та інших алкогольних напоїв, після інших недієтичних продуктів, як-то масло, сметана, соус, жир тощо. І наприкінці життя він починає задумуватися, що це саме йому бракувало серця.

Метр точно пам'ятає свої перші кулінарні уподобання. З бабусею (світ родини і дитинства) у кулінарного критика пов'язані спогади про святкове меню з чудовим м'ясним рагу, з картоплею під соусом. Je ne saurais dire avec precision quelles furent mes premieres extases gastronomiques mais l'identite de ma premiere cuisiniere de predilection, ma grand-mere, ne laisse pas subsister beaucoup de doute a ce sujet. Au menu des festivites, il y eut donc de la viande cri sauce, des pommes de terre dans la sauce et de quoi saucer tout ga.

Пізніше на цей смак накладається ніжність ласки першого сусі: La finesse de la caresse du premier sushi, майже п'янка еротична м'якість устриці після скибочки хліба з солоним маслом: le veloute enivrant et presque erotique de l'huitre qui suit une brisee de pain au beurre sale. Між цими крайнощами, між щедротою тушкованого м'яса бабусі і кришталевою строгістю раковини критик пройшов весь спектр кулінарного мистецтва, доступний естету і знавцю, який завжди попереду на одну страву, але завжди позаду на одне серце: Entre ces deux extremes, entre la richesse chaleureuse de la daube et l'epure cristalline du coquillage, j'ai parcouru tout le spectre de l'art culinaire, en esthete encyclopedique toujours en avance d'un plat - mais toujours en retard d'un c&ur.

Ніколи жоден кухар не готував і не готує, як наші бабусі: - Aucun cuisinier ne cuisine, n'a jamais cuisine comme nos grands-meres....Leur cuisine, c'etaient leurs appas, leurs charmes, leur seduction - et c'est cela qui l'inspirait et la faisait a nulle autre pareille. Їх кухня була одночасно принадами, чарами, спокусою - це саме те, що надихало і робило її ні на кого не схожою. Справжнє кулінарне мистецтво неможливе без душі.

Берегині домашнього вогнища, бабусі - це чарівниці, які створюють вишуканий гастрономічний смак. Бабусі - справжні кулінарні чаклунки у сприйнятті їх онуків: Mais sous l'effet de ses mains expertes, les substances les plus anodines devenaient des miracles de la foi. Le vin blanc coulait a flots et nous mangions, mangions, mangions. Oursins, huitres, moules, crevettes grillees, crustaces a la mayonnaise, calamars en sauce mais aussi daubes, blanquettes, paellas, volailles roties, en cocotte, a la creme; il en pleuvait. «Але в її умілих руках найпростіші речі перетворювалися на справжні дива. Біле вино текло рікою, і ми їли, їли, їли. Морських їжаків, устриць, мідій, смажених креветок, крабів під майонезом, кальмарів під соусом... печеня, рагу, паелья, курей і гусей - смажених печених, запечених - їх була тьма».

На питання, поставлене одному з персонажів, Марке, про приготування апельсинового сорбету «Comment fais-tu cela, le sorbet, le sorbet a I'orange ?», у відповідь було: «Comme ma grand-mere». На подібне питання найвищого стратега-гурмана, наставника, майстра, молодий учасник дегустації відповідає розгублено: «Qa me rappelle les sorbets que faisait ma grand- mere...» - це нагадує мені морозиво, яке готувала моя бабуся. І він (суворий критик) попросив розказати про бабусю: Et il me dit:« Maisparlez-moi donc de votre grand-mere. » А потім зауважив: « Le croirez-vous (il me sourit presque affectueusement), j'avais aussi une grand-mere, dont la cuisine etait pour moi un antre magique....» -- Чи Ви повірите, - і він майже ласкаво посміхнувся, - у мене також колись була бабуся, і її кухня була для мене чарівною печерою.

І ставши тими, ким вони стали, відомі шеф-кухарі продовжують готувати так, як готували їх бабусі. Мабуть, витоки кар'єри майстра слід шукати у смачних запахах, які долітали з бабусиної кухні. Бабуся сяяла сама і огортала онука теплим і запашним сяйвом, добрим гумором та безмежною енергією - колосальною життєвою силою: Et puis elle debordait d'energie, de bonne humeur ravageuse, d'une force de vie prodigieuse qui nimbait toute sa cuisine d'une vitalite eclatante et j'avais le sentiment d'etre au c&ur d'une matiere en fusion, elle rayonnait et m'enveloppait de ce rayonnement chaud et odorant!

Ставлення бабусі до приготування їжі відбивається у виборі письменницею дієслова officier - священнодіяти: Ma grand-mere officiait aux fourneaux, avec une altiere tranquillite. «Моя бабуся з гордим спокоєм священнодіяла на кухонній плиті».

Вибір професії і, можливо, успіх у кар'єрі пов'язаний у кухарів- професіоналів з їх бабусями: смак найбільш вдалих страв нагадує смак з дитинства, смак страв бабусиної кухні.

Від ролі бабусь критик переходить до всієї слабкої статі. Метр намагається оцінити кулінарні подвиги, коли жінки, готуючи у своїх «лабораторіях» прості і надзвичайні страви, прокладали прямий шлях до сердець чоловіків: des mets simples et extraordinaires que leurs femmes avaient prepares dans leurs laboratoires prives. І ці кухарські подвиги піднімалися на таку висоту, на якій ніколи не стояли інтриги, гроші та інші силові аргументи суспільства. Кулінарний критик підкреслює роль papilles «смакових горбиків» у завоюванні чоловіків. Цю смакову насолоду, що створюється жінкою, знаменитий дегустатор називає le paradis «раєм». Метафора le paradis дуже точно передає блаженні відчуття чоловіків: Ces hommes ressentaient le paradis, tout simplement, et meme s'ils ne pouvaient se l'avouer, ils savaient bien qu'eux-memes ne pouvaient le donner ainsi a leurs femmes... Таким чином, кулінарне мистецтво жінок у романі тісно пов'язується зі сімейним укладом, традиціями і завоюванням прихильності чоловіків.

Сам критик мав щасливе дитинство, але діти його щасливими не були. Його син (Jean), засуджує батька, але, говорячи про виховання, він також використовує кухарські терміни, представляє цей процес у кулінарному аспекті. Mais si, pere, tu en as fait quelque chose de tes marmots, ils ne sont rien d'autre que ton wuvre, tu les as haches menu, debites, noyes dans une mauvaise sauce et voila ce qu'ils sont devenus: de la boue, des rates, des faibles, des minables. «Але так, батько, це ти зробив із свої дітлахів, вони не що інше, як твій витвір, ти їх порубав, пропустив через м'ясорубку, протушкував під поганим соусом, і ось, подивись, чим вони стали: відходами, невдахами, жалюгідними і нікчемними слабаками». Навіть виховання дітей у цьому романі метафорично змальовується як кулінарний процес, хоч ці два процеси - поняття несумісні.

Внутрішній монолог героя - справжній калейдоскоп смакових відчуттів, наповнених химерними гастрономічними фантазіями. Письменниця проводить аналогію між лексикою та їжею. Часом слово конкурує з ласощами: слова можуть стати головним частуванням на бенкеті, і дегустатор радісно віддає належне не стільки їжі, скільки мові. На фермі метр насолоджувався простою і смачною селянською їжею....C'est la truculence de leur parler, brutal en sa syntaxe debraillee mais chaleureux en son authenticite juvenile. Він ласував соковитими, яскравими словами з їх селянських посиденьок, з неохайним синтаксисом, але дуже теплими з їх юною непідробленістю. Він трапезував словами: Je me suis regale des mots. Отже, слова можуть надавати більше задоволення, ніж справжня їжа. Серед слів метр виділяє слова-ласощі і слова-скриньки. У слова-скриньки (ecrins) складають відкинуту дійсність і змінюють її на блискучі (дорогоцінні) миті; слова-чарівники (magiciens) перетворюють обличчя повсякденності, прикрашають його, складають у бібліотеки спогадів. Слова його випадкових друзів прикрасили трапезу і стали головною стравою: Ainsi, les mots de mes amis de fortune, aureolant le repas d'une grace inedite, avaient presque malgre moi constitue la substance de mon festin et ce que j'avais apprecie avec tant de gaiete, c'etait le verbe et non la viande. І на цьому бенкеті кулінарний критик смакував не страви, а слова, не м'ясо, а промови.

Навіть перо метра могло розсіювати повсюди у пресі сіль або мед: dispersant le sel ou le miel de ma plume aux quatre vents des journaux.

Дегустація в ресторані Марке віртуозно поєднується з мистецтвом красномовства, яке відтісняє на другорядний план власне дегустацію страви:... des glaces et des sorbets se jouait une declinaison progressive de chauds et de froids... Лексема une declinaison позначає відмінювання, отже une declinaison progressive de chauds et de froids чергування теплого і холодного. Дегустатор смакує на слух два слова des glaces (морозиво) і des sorbets (сорбет) та пропонує вимовити, відчути і відзначити різницю між почутим: Faites l'exercice de prononcer a voix haute: «Veux-tu de la glace ?» puis d'enchainer, immediatement, sur: «Veux-tu du sorbet ?», et constatez la difference....

Його дочка (Lora) згадує канікули на грецькому острові Tinos (Тінос), де вони з батьком їли loukoumades - «лукумади», маленькі круглі оладки з маком, обсмажені в киплячій олії й обмазані медом. Згадуючи, вона відмічає, що думає, як батько, використовуючи кулінарні терміни. Comme lui je decortique la succession des sensations, comme lui je les enrobe d'adjectifs, je les distends, je les dilate sur la distance d'une phrase, d'une melodie verbale, et je ne laisse plus subsister de la pature passee que des mots de prestidigitateur, qui font croire au lecteur qu'il a mange comme nous... «Як він, я видаляю лушпиння з відчуттів (вилущую відчуття), як він, я їх вкриваю прикметниками, і розмазую їх, і розтягую на відстань фрази, ця словесна мелодія перетворює трапезу на заклинання факіра, що змушує читача повірити, що і він їв разом з нами». Отже, читач через слово зазнає тих самих смакових відчуттів.

Танжерські трапези, що складалися із простого і ситного м'яса, дарували їдокам la bienveillance du monde - «невимовну насолоду». І навіть не згадавши розшукувану страву, дегустатор радіє самій можливості згадати: Peut-etre ne trouverai je pas ce que je cherche. J'aurai au moins eu I'occasion de me rememorer cela: la viande grillee, la salade mechouia, le the a la menthe et la corne de gazelle. J'etais Ali Baba. La caverne aux tresors, c'etait cela... Метр намагається, щонайменше, згадати. Спогад про іспанське місто Танжер пов'язане з бенкетом, коли м'ясо на вертелі супроводжував гарячий салат із помідорів і перцю, чай з м'ятою та мигдальне печиво під назвою «ріжки газелі». Він відчував себе Алі-Бабою, який з його печерою символізує казкове збагачення. gourmandise концепт роман барбері

Значущість професії кулінарного критика передається в описі одного з його робочих моментів, коли він дає майстер-клас: C'etait une masterclass, un de ces jours ou, endossant l'habit de guide spirituel, il conviait a dejeuner avec lui la fine fleur de la jeune critique gastronomique europeenne et, en pontife reconverti a la predication, du haut de sa chaire, apprenait le metier a quelques spectateurs epoustoufles. Le Pape trdnant au milieu de ses cardinaux: il y avait quelque chose d'une messe en grande pompe dans ce concile gastronomique ou il regnait sans partage sur une elite recueillie. Письменниця називає його духовним наставником (guide spirituel), порівнюючи з понтифіком (en pontife), тобто римським жерцем, який спустився до проповіді захопленим прихильникам (a quelques spectateurs epoustoufles), яких він навчав ремеслу. Він так само нагадував Папу (Le Pape), який засідав серед своїх кардиналів (trdnant au milieu de ses cardinaux). У цьому «гастрономічному соборі» (ce concile gastronomique) було щось від меси, тобто католицької обідні, чільне місце на якій займав головний персонаж, кулінарний наставник. Метафори guide spirituel, d'une messe en grande pompe, ce concile gastronomique, pontife переносять кулінарні відчуття до сфери католицької релігії. Таким чином, автор проводить історичну паралель між давньоримським жерцем (понтифіком), Папою Римським, і головним дегустатором, підкреслюючи принципову роль кожного з них у різних сферах. Взагалі, поважне, шанобливе ставлення до їжі передається в метафорі:....des temples a la gloire de la deesse Bouffe «...храми на пошану богині Їжі...».

Висновки і перспективи подальших розвідок. Таким чином, концепт GOURMANDISE відображує родо-видові, синонімічні відносини лексем. Слова також виступають як ласощі і можуть приносити навіть більше задоволення, ніж їжа. Для цього письменниця використовує їх образну, метафоричну функцію. Широко вживаючи при втіленні гастрономічних фантазій дегустатора назви страв національних кухонь, Мюріель Барбері подорожує у спогадах країнами, де кулінарний критик бував протягом свого життя. Через смакові відчуття розкриваються багатий світ персонажу, сторінки його біографії, його стосунки з близькими і друзями, колегами і учнями. Культурно-національні риси концепту GOURMANDISE передають гастрономічні назви sorbet a I'orange, sardine bretonne, sauce, ragout, madeleines, confits, crepes, etc. Їм протиставляються інтернаціональні особливості, представлені, перш за все, у номінаціях кулінарних шедеврів різних країн світу: le riz thatlandais тайський рис, іспанські la salade mechouia салат Мішуа та la paellas паелья, les sashimis, les sushi японські сашімі й сусі, la kesra marocaine марокканська перепічка, les loukoumades грецькі лукумади тощо. Метафорично вживана гастрономічна термінологія використовується в таких сферах життя, як виховання, спілкування тощо.

Цей концепт перспективний для вивчення не тільки в межах цього роману і цього автора. Цікавим уявляється дослідження зв'язків концепту GOURMANDISE з іншими концептами, такими, як SOUVENIRS, PARENTE. (спогади, родинні зв'язки), а також вивчення аналізованого концепту на більш широкому колі текстів, оскільки для французької нації з її багатою національною кухнею цей концепт слід віднести до ключових.

Література

1. Иеронова И.Ю, Трофимова О.А. Текстовый концепт «общество потребления» в романе Фредерика Бегбедера 99 франков/ И.Ю. Иеронова, О.А. Трофимова // Вестник Балтийского федерального ун-та им.И.Канта. 2012. Вып.2. С. 38-43.

2. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини XX сторіччя): автореф.... дис.на здобуття наук.ступеня. д-ра філол. Наук: спец. 10.02.05 «Романські мови»/ О.М. Кагановська. К., 2003. 33с.

3. Краткий словарь когнитивных терминов /под общей редакцией Е.С. Кубряковой / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. М.: Филол. ф-т МГУ. 1996. 245с.

4. Barbery M. Une gourmandise/ M. Barbery. P.: Gallimard, 2000. 145 p.

Анотація

Стаття присвячена текстовому концепту GOURMANDISE (ласощі) в однойменному романі сучасної французької письменниці Мюріель Барбері. У роботі текстовий концепт обмежується рамками цього твору і тісно пов'язаний з образом головного персонажа, відомого дегустатора. Текстовий концепт GOURMANDISE багатоплановий, він об'єднує в собі три світи - світ дитинства, представлений спогадами метра (і його дітей) і відображує певні традиції кулінарного мистецтва й родинні; світ сучасної французької кухні, дегустації та кулінарних шедеврів; світ слів кулінарної термінології, представлений також мистецтвом красномовства (метафори, порівняння тощо).