Ліна Костенко у системі соціальних комунікацій: дайджест інтернет-видань 2013-2014 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Ліна Костенко у системі соціальних комунікацій: дайджест інтернет-видань 2013-2014 рр.

К. В. Дюжева, кандидат філологічних наук

У статті розкрито сутність характерних для сучасного медійного простору особливостей відображення творчості та біографії відомої поетеси. Здійснено аналітичний синтез цього відображення та розроблено проекцію її сучасного соціального сприйняття. Йдеться про технологічно організоване комунікаційне поширення інформації про Ліну Костенко. Автор звертає увагу на соціально-комунікаційні процеси, пов 'язані з формуванням у масовій свідомості користувача Інтернету образу Ліни Костенко.

Ключові слова: соціальні комунікації, медійний контекст, образ, реципієнт, інтерпретація, тег, інтерв 'ю.

інтернет костенко поетеса

Сутність проблеми, якій присвячено статтю, полягає у тому, що творчість Ліни Костенко нині є широко відомою, доступною реципієнту, проте підхід до сприйняття образу поетеси та її творів, почерпнутий з матеріалів мережі Інтернет, останніми роками цілісно не аналізувався. Хоча саме в електронному просторі, на нашу думку, зосереджені запити та потреби сучасного суспільства, адже соціальні комунікації спрацьовують на такому рівні.

Мета пропонованого матеріалу - аналітичний синтез відображення життя і творчості видатної української поетеси Ліни Костенко в Інтернет-виданнях 2013-2014 років та проекція її сучасного соціального сприйняття. Актуальним є розгляд технологічно організованого комунікаційного поширення інформації про Ліну Костенко, який дає можливість простежити новітні підходи до її творів, побачити динаміку їхньої потреби, актуальності для реципієнта та суспільства загалом. Важливо зауважити: користувачі мережі Інтернет мають нагоду не лише прочитати / побачити/ послухати матеріал, який привернув увагу, а й відразу дати йому свою оцінку через функцію коментування. Таким чином, здійснюється взаємозв'язок між автором та читачем, формується об'єктивна оцінка підходу соціуму до певних віршових рядків, творів, подій, явищ. А це безпосередньо впливає на соціально-комунікаційні процеси, які відбуваються в інформаційному просторі.

Виклад основного матеріалу. Постать Ліни Костенко час від часу з'являється в засобах масової комунікації, до того ж, не лише принагідно, наприклад, після появи нової збірки, а й просто з тієї причини цікавості для реципієнтів її думок, поглядів, висловлювань щодо суспільно-політичних подій. Подібна ненав'язливість інформаційного впливу є ознакою соціальних комунікацій, до поняття про які включаємо, погоджуючись з тлумаченням професора В. Різуна, "систему суспільної взаємодії, яка включає визначені шляхи, способи, засоби, принципи встановлення і підтримання контактів на основі професійно-технологічної діяльності, що спрямована на розробку, провадження, організацію, удосконалення, модернізацію відносин у суспільстві, які складаються між різними соціальними інститутами, де, з одного боку, у ролі ініціаторів спілкування найчастіше виступають соціально- комунікаційні інститути, служби, а з іншого боку, - організовані спільноти (соціум, соціальні групи) як повноправні учасники соціальної взаємодії. Ці комунікації є соціально маркованими, бо передбачають взаємодію із соціально визначеними групами людей. Соціальні комунікації утворюються за законами спілкування, але, як і будь-які технологічні речі, передбачають використання наукових знань про спілкування та про все, що використовується для організації суспільно-комунікаційної справи" [1]. Оскільки наукові статті про Ліну Костенко, як правило, зазвичай пишуться з позиції філологічного підходу, розгляду образності, мови творів, то зауважимо, що соціально-комунікативний підхід ґрунтується, передусім, на ставленні реципієнта до зображуваного, до його розуміння та мотивації для читання / слухання / перегляду пропонованого матеріалу. Іншими словами, у статті інтерпретується потреба сучасної людини медійних повідомлень про творчу особистість Ліни Костенко, виходячи з позицій залежності від соціальної мети, особливостей впливу на аудиторію.

Хоча найновіші збірки Ліни Костенко "Річка Геракліта" та "Мадонна перехресть" вийшли друком у 2011 році, проте журналісти та редактори досі відводять у своїх матеріалах місце для повідомлень, пов'язаних з іменем Ліни Костенко. Адміністратори користувацьких груп у соціальних мережах теж не відстають, формуючи, таким чином, уявлення про творчість поетеси та її імідж серед читачів / глядачів. Адже для нефахівця далеко не завжди відомою та добре знаною є поезія Ліни Костенко, на рядки з якої так часто можна натрапити нині в мережі Інтернет. Тому не буде перебільшенням думка про те, що текстова інформація, почерпнута з електронних новин або навіть мимохіть прочитана на світлині у соцмережі, впливає на ставлення людини до постаті відомої поетеси. Цілком закономірно, що з часом

ґрунтовних матеріалів меншає, оскільки у нинішньому перенасиченому інформаційному просторі переважно пишуть про актуальне і нове. У статті розглядаються фактори, від яких зрештою залежить формування у масовій свідомості користувача Інтернету образу Ліни Костенко - поетеси, жінки, мислителя, борця. Її змодельоване в електронному вигляді, а не реальне "я", відтворене на сторінках мережі не таким, яким воно є насправді, а, на основі соціального сприйняття, таким, яким його бачить автор електронного повідомлення (тексту, світлини, відео, аудіо).

Розглянемо електронні публікації 2013-2014 років: "Поверніть мені радянську владу. Бо зараз усе таке глевке, що не знаєш, проти чого боротися" В. Радзієвської, журнал "Країна" від 3 квітня 2013 року; "Той вуж, який переможе, хай не захоче бути гадюкою" - як голосувала Ліна Костенко" Е. Сарахмана, Gazeta.ua, 25 травня 2014; "Як змусити українців читати більше" О. Карп'яка, BBC Україна, 26 червня 2014 року; "По запорожскому проспекту маршировали в украинских сорочках" А. Абліцової на запорізькому порталі "Z-city", 6 липня 2014 року; "Десять вопросов об Украине и украинцах" медіа- компанії "Время", 15 липня 2014 року; "Російських видавців на книжковому Форумі у Львові не буде" Г. Терещук, "Радіо Свобода", 21 липня 2014 року; "Бог однаково розподіляє дурнів - і серед академіків, і двірників, і письменників" Н. Павленко Gazeta.ua, 22 липня 2014 року.

Постійною увагою оточене ім'я поетеси і у соціальних мережах, як-от у популярних серед українців Facebook, Twitter, ВКонтактє, Однокласники.ру. Користувачі різних вікових категорій цитують поетичні рядки Ліни Костенко, висловлюють свої емоції від прочитаних віршів, не вдаючись до роздумів про особливості творчого шляху або особистого життя автора. Принагідно наводяться і розмисли про сучасний стан України, політику, подальшу долю народу та можливі шляхи виходу із кризової ситуації. До віршових рядків Ліни Костенко добирають світлини, поезію кладуть на музику, створюють відео- сюжети. Усе це супроводжується численними коментарями користувачів. Створені в мережах і групи прихильників Ліни Костенко. Так, наприклад, ВКонтактє при введенні в пошуковий рядок імені поетеси знаходить 17 спільнот; Однокласники.ру - 6 груп.

У матеріалі "Поверніть мені радянську владу. Бо зараз усе таке глевке, що не знаєш, проти чого боротися" Валерії Радзієвської, опублікованому в журналі "Країна" від 3 квітня 2013 року, шестеро друзів і знайомих розповідають про Ліну Костенко з нагоди її 83-го дня народження. Серед них: 1) Іван Котовенко, 68 років, полковник СБУ у відставці; 2) Михайло Слабошпицький, 66 років, літературознавець; 3) Дмитро Дроздовський, 26 років, літературний критик; 4) Мар'яна Савка, 40 років, поетеса; 5) Олександр Сизоненко, 89 років, письменник; 6) Дмитро Павличко, 83 роки, поет. Слова цих людей про постать Ліни Костенко викликають деяке пожвавлення інтересу реципієнтів до незнаної, якоїсь по-домашньому щирої поетеси, яка може запросити в гості, читає паперові листи тощо. Так, Іван Котовенко розповідає про поетесин ляпас директору філармонії через заборону її вистави "Маруся Чурай", про шалене кохання заміжньої поетеси з одруженим Василем Цвіркуновим, про гармонійне поєднання у ній "раціо та емоціо", про автограф В. Щербицькому з написом "Спасибі за повернення з еміграції", про те, що Ліна Василівна ніколи ніде не підробляла, навіть коли її не друкували, про заведену на неї справу. Михайло Слабошпицький говорить про відмову поетеси від політичних відзнак ("Я цю політичну біжутерію не приймаю"), про її постійну творчу працю і уникнення анонсів до своїх творів, про те, що готові твори вона сама не друкує, а шліфує, доробляє ("твори треба видирати для друку"). Дмитро Дроздовський заперечує поширений стереотип щодо егоцентризму Ліни Костенко, говорячи про її делікатність, внутрішню вразливість, прагнення ствердити істину і небажання "чути негативних коментів", "приймати чорнухи і болю травмованих людей". Молодому науковцю поетеса радила "обростати панциром і качати м'язи", а з приводу політичної ситуації колись сказала: "Поверніть мені радянську владу. Бо зараз усе таке глевке, що не знаєш, проти чого боротися". Мар'яна Савка звертає увагу на харизматичність та безпафосність Ліни Василівни, розповідає, як поетеса готується до зустрічей: "цілий день практично не розмовляє, щоб зберегти голос і енергію". Олександр Сизоненко згадує зустріч на московському з'їзді письменників, розповідає про чоловіків поетеси: Яна-Єжи Пахльовського, з яким вона поїхала в Польщу, але не стерпіла помикання собою його родини, забрала дитину і жила в Україні з матір'ю в "хрущовці"; Андрія Добровольського, з яким удвох вони написали сценарій "Перевірте свої годинники", хоча "Добровольським там і не пахло. Її був текст"; Василя Цвіркунова, якому Ліна Костенко народила сина Василя. Дмитро Павличко, з яким поетеса приятелювала в молодості, по-справжньому розмовляв з нею 20 років тому [2].

В ексклюзивному інтерв'ю з поетесою під назвою-цитатою "Той вуж, який переможе, хай не захоче бути гадюкою" - як голосувала Ліна Костенко" Ельдара Сарахмана, розміщеному в Gazeta.ua від 25 травня 2014 (у день виборів президента України), Ліна Василівна наголосила, що ми "повинні поставити крапку з нашими бідами" на цих виборах. Автор тексту подає репортажні деталі: "На виборчу дільницю у столичній школі № 91 письменниця з'являється о 18:00 в супроводі троюрідного брата. Зупиняється на вході, пропускає всіх, хто вже проголосував і виходить. Проходить у хол, вмощується на стілець. Одягнена в чорне". Поетеса розмірковує про політику, про сучасний неоцинізм та війну. Розповідає про наболіле, про проблеми зі здоров'ям. Згадує, як колись, "ще в інституті, знайомий студент, який одружувався, сказав одну річ: вдало одружитися - це все одно що засунути руку в мішок з гадюками і сподіватися витягти вужа. Так само і з цими виборами - сподіваємось витягти вужа. Тож голосуватиму за "вужа", - сміється письменниця" [3].

Аналітична стаття "Як змусити українців читати більше" Олега Карп'яка, BBC Україна, від 26 червня 2014 року наводить математичні відомості про те, що "середньостатистичний українець читає за рік 4,3 книжки. Серед найпопулярніших авторів - Михайло Булгаков, Пауло Коельо, Александер Дюма, Дар'я Донцова, Ліна Костенко і Ден Браун" [4]. Автор розмірковує про те, що в державі нині не лише політична, а й культурна криза, і, можливо, потрібно шукати вихід, передусім, із цієї духовної скрути. На шляху до цього не обійтися без книги, як наголошено у матеріалі.

У репортажі Анни Абліцової "По запорожскому проспекту маршировали в украинских сорочках", розміщеному на запорізькому порталі "Z-city" від 6 липня 2014 року, Ліна Костенко згадується як герой України: "Взрослые имели возможность проверить, кто знает больше героев Украины. В этом конкурсе больше всего называли знаменитых писателей (Тарас Шевченко, Лиина Костенко, Леся Украинка)" [5].

У матеріалі "Десять вопросов об Украине и украинцах" медіа-компанії "Время" від 15 липня 2014 року звучить питання до реципієнта ("колективного розуму читачів"): "Кто наш главный пророк? Григорий Сковорода? Тарас Шевченко? Николай Гоголь? Лина Костенко?" [6]. Це відгук на телефонний запит читача, якого напередодні 23-ї річниці незалежності України цікавить, що становить собою сучасна Україна.

Галина Терещук з електронної версії "Радіо Свобода" 21 липня 2014 року написала про те, що "Російських видавців на книжковому Форумі у Львові не буде". У цьому матеріалі йдеться й про книги Ліни Костенко, а саме - про купівлю та читання книжок, зумовлене "модністю" автора: "Якщо Ліна Костенко модна, її купують" [7].

У присвяченій Юрію Мушкетику статті Наталії Павленко "Бог однаково розподіляє дурнів - і серед академіків, і двірників, і письменників", опублікованій у Gazeta.ua від 22 липня 2014 року, наводяться слова письменника про Ліну Костенко: "Особлива вона, некомунікабельна, гонорова, дуже талановита поетеса, але дещо вреднюча баба, - сміється. - Колись матюкала мене. Я вирішив висунути її на Нобелівську премію. Зібрав усі її книжки, необхідні папери і вислав у Нобелівський комітет. Вона так лаялася, що я таке придумав" [8].

Значна кількість електронних ЗМІ звертаються до принагідного наведення цитат з творів Ліни Костенко. Є повідомлення з короткими згадками про те, що "Онука Ліни Костенко Ярослава Барб'єрі прочитала лекцію в Інституті філології" [9], що учасниця телевізійного шоу "Голос країни" Анна Ходоровська виконала у фіналі конкурсу композицію на слова видатної української поетеси Ліни Костенко "Як тепер тебе забути" [10], що молодь з різних регіонів України читає вірші поетеси, приймає участь у флешмобах та арт-акціях, вітаючи з днем народженням письменницю Ліну Костенко [11].

З огляду на вищесказане, можна зробити висновок про те, що факторами, від яких зрештою залежить формування у масовій свідомості користувача Інтернету образу Ліни Костенко, є передусім, об'єктивність подання інформації та особиста інтерпретація, ерудованість і глибина подачі матеріалу (як поетичного, так і біографічного) автором інформаційного повідомлення. Адже сучасний світ орієнтується на комунікативну функцію Інтернет-джерел і споглядає світ крізь призму їхнього підходу. Таким чином, на нашу думку, у реципієнта, який знайомиться із змістом Інтернет-матеріалів з тегом "Ліна Костенко" за 2013-2014 роки, формується цілісне уявлення про поетесине життя та творчість, а отже - і її певний імідж, ставлення до неї та її літературного надбання. І саме таким іміджем, привабливістю створеного в медійному контексті образу Ліни Костенко зумовлена її присутність / відсутність серед нових матеріалів, що втілює очікування мас та цінності сучасного суспільства.

Список використаних джерел та літератури

Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / В. Різун // Наукова сторінка професора Володимира Різуна / Інститут журналістики [сайт]. - Київ, 2011. - Режим доступу : http://joumlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologiyi.pdf.

Радзієвська В. "Поверніть мені радянську владу. Бо зараз усе таке глевке, що не знаєш, проти чого боротися"

[Електронний ресурс] / В. Радзієвська // Країна. - 3 квітня 2013. - № 166. - С. 44-47. - Режим доступу до журн. : http://gazeta.ua/articles/people-and-things-joumal/_povemit-meni-radyansku-vladu-bo-zaraz-use-take-

glevke-scho-ne-znayesh-proti-chogo-borotisya/490826.

Сарахман Е. "Той вуж, який переможе, хай не захоче бути гадюкою" - як голосувала Ліна Костенко / Е. Сарахман // Gazeta.ua. - 25 травня 2014. - Режим доступу до журн. : http://gazeta.ua/articles/politics/_toj-vuzh- yakij-peremozhe-haj-ne-zahoche-buti-gadyukoyu-yak-golosuvala-lina-kostenko/559995.

Аблицова А. По запорожскому проспекту маршировали в украинских сорочках [Електронний ресурс] / А. Аблицова // Z-city. - 6 липня 2014. - Режим доступу до статті : http://z-city.com.ua/По-запорожскому- проспекту-маршировали-в-украинских-сорочках-06.07.2014.

Десять вопросов об Украине и украинцах [Електронний ресурс] // Время. - 15 липня 2014. - Режим доступу до статті : http://timeua.info/150714/86507.html.

Терещук Г. Російських видавців на книжковому Форумі у Львові не буде/ Г. Терещук// Радіо Свобода. - 21 липня 2014. - Режим доступу до статті: http://www.radiosvoboda.org/content/article/25464045.html.

Павленко Н. "Бог однаково розподіляє дурнів - і серед академіків, і двірників, і письменників "[Електронний ресурс] / Н. Павленко // Gazeta.ua. - 22 липня 2014. - Режим доступу до статті: http://gazeta.ua/articles/people- and-1hings-joumal/_bog-odnakovo-rozpodilyaye-dumiv-i-sered-akademikiv-i-dvimikiv-i-pismennikiv/570668.Размещено на Allbest.ru