Актуалізація концепту "селянин" у поезії Вільяма Вордсворта

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «СЕЛЯНИН» У ПОЕЗІЇ ВІЛЬЯМА ВОРДСВОРТА

Романишин Н.И.

Национальный университет «Львовская

В статье проанализирована структура предметно-информационного слоя концепта «крестьянин» в поэтическом дискурсе Уильяма Вордсворта. Основные параметры предметно-информационного слоя концепта как фреймовых слотов концепта, которые репрезентируют художественно отображенную информацию о соответствующем сегменте национальной и индивидуально-авторской картины мира, рассмотрены в семантических плоскостях: внешность, характер и поведение; мораль, закон, религия; труд и быт; семья, дом, земля и собственность.

Ключевые слова: поэтический дискурс, художественный концепт, поэтический, вербальный образ.

CONCEPT «PEASANT» ACTUALIZATION IN WILLIAM WORDSWORTH POETRY

Romanyshyn N.I.

Lviv polytechnic national university, Bandera str.,12, Lviv, Ukraine

The article analyzes the structure of the objective and informational stratum of the concept “peasant” within William Wordsworth's poetic discourse. The main parameters of the objective and informational stratum of the concept, understood as concept's frame slots, which actualize the artistically represented information about a certain segment of national and author's individual picture of the world have been considered in the following sematic spaces: appearance, character and behavior, morals, law, religion, labour and everyday life, family, house and property.

We focus our attention on the figurative representation of the main aspects of peasantry's national and social psychology and world view, the idea of love and “belonging” to their native land, attitudes towards the crucial philosophic notions of death, law, truth, harmony or discontent in social and interpersonal relations. The study of correlations between key words (lexical elements) and their correlates in the literary context enables to trace the development of semantic and imagery potential of language means and to penetrate into the sensual potential of objects in the system of social practice and to reveal the processes of their symbolic extention. In this respect the sphere of objective figurative details required for the most relevant recreation of the flow of the poetic reality includes the micro images of spinning wheel, thread, the process of spinning, the images of the stone and a grave as the representatives of the connection between worlds of living and dead, elegoric and parabolic ways to express the ideas of freedom and belonging, preservation.

The concept “peasant” is represented in Wordsworth's poetry by a great number of structurally different verbal images and a set of language units that nominate motion, colours, emotions that equire within the poetic contects additional semantic and symbolic properties.

Key words: poetic discourse, artistic concept, poetical, verbal image.

Ще за кілька десятиліть до того, як великий український поет Тарас Шевченко проголосив своїм поетичним кредо: «Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло їх поставлю слово...», на іншому кінці Європи вже лунали слова, що оспівували простого селянина-трудівника, був зведений поетичний пам'ятник, що уособлював тих, хто своєю долею і працею приносив дар землі, яка їх зростила: Prompt offering to thy Foster-mother, Earth.

Поезія Вільяма Вордсворта - особливе поєднання інтересу до конкретного, буденного враження та прагнення осмислити його приховану сутність, зобразити вічне крізь миттєвість, зрозуміти місце людини в загальній схемі світобудови. Поетична спадщина Вордсворта увійшла в історію англійської літератури як поезія життєвої правди, сувора пастораль (hard pastoral), де метою поета було крізь призму буденності (paint our lot of mortal days) відтворити драматизм порушення одвічного морального зв'язку між чистотою людської душі та чистотою і первозданністю природи, покладаючи в основу предмета поетичного зображення долі і внутрішній світ простих бідних співгромадян, що живуть у гармонії з природою, та освітити її променем поетичної уяви.

Джерелом поетичного натхнення Вордсворта ставали події звичайного сільського життя, у межах якого, на переконання поета, лише можливо зберегти силу й безпосередність почуттів, справедливість та благочестя - virtue and true goodness. Прості люди, люди чистого серця (of pure heart, a life of virtuous decency), які не зазнали негативних впливів урбаністичного промислового середовища, здатні берегти справжні духовні скарби і стати співрозмовниками ліричного героя і поета, бо саме вони:

By their good works exalted, lofty minds And meditative, authors of delight And happiness, which to the end of time

Will live, and spread, and kindle... (The Old Cumberland Beggar) [3].

Естетика та філософія творчості поета, динаміка його соціально-політичних, релігійних та моральних поглядів, новаторство в царині поетичної образності і стилістики достатньо глибоко та всебічно висвітлені в працях із літературознавства та історії англійської літератури [2]. Науковці виокремлюють серед домінантних тем поезії Вордсворта теми природи, дому і патріархальної родини, людських стосунків, материнства, цінності землі як духовної і фізичної власності та поняття «малої батьківщини». Його основні філософсько-етичні принципи охоплюють віру у вроджену доброту людини, її право на щастя, необхідність великих випробувань задля морального виховання. Героями життєво правдивої поезії Вордсворта стають прості люди, а основою сюжету - їхні духовні та фізичні випробування, що дало підстави означити його творчість як «панораму» життя найнижчих прошарків англійського суспільства (On man, the heart of man, and human life, a tale in every thing, those domestic tales that spake to me / Of shepherds, dwellers in the valleys, men/ Whom I already loved; not verily / For their own sakes, but for the fields and hills/ Where was their occupation and abode), яка відображає погляд на селянина-трудівника як носія вищих моральних якостей, етнічних і суспільних рис, які найбільшою мірою виражають дух «справжньої» доброї Англії:

A story-unenriched with strange events,

Where was their occupation and abode (Michael) [3].

Однак глибокий аналіз особливостей національної концептосфери поезії В. Вордсворта ще потребує опрацювання. Представлена стаття має на меті розкрити особливості поетичної актуалізації ключових поетичних концептів «мораль», «релігія», «побут», «дім» і «родина» в поезіях, що увійшли до циклу Ліричних балад, крізь призму головного персонажа - селянина, його психологію та світосприйняття, ознаками національної ідентичності. Адже поезія Вільяма Вордсворта є геніально написаним з натури психологічним портретом народу, її ідейно-художній зміст має глибокий взаємозв'язок з культурним, історичним та політичним контекстом епохи, доносить до нас крізь століття глибинний смисл образу Англії на зламі XVIII-XIX ст. і людини-селянина, його прив'язаності до малої батьківщини.

Незалежно від того, якою мовою розмовляють герої аналізованих поем (англійською чи галльською), де вони живуть (у долинах Озерного краю чи Шотландської височини), їх пов'язує спільність долі та життєвих обставин, у яких вони опиняються: крайнє зубожіння, втрата власності, землі, родини, рабська праця, вигнання або чужина, моральні та фізичні страждання. Власне, поняття англійського народу, отже, у Вордсворта постає недиференційованим за етнічними ознаками, про що свідчить аналіз функціонування лексеми English і словосполук English tongue, English land, які відображають мовлення персонажів, етнічне походження та лінгвокультуреми English fire в контексті Ліричних балад та інших поетичних творів, присвячених проблемі селянства. Перетворене вищими прошарками суспільства на маргінес, селянство мислиться як осердя національної ідентичності, що у своїх конкретних рисах є єдиним ідеальним прикладом людськості, гармонії суспільних відносин.

У центрі естетичної теорії та художньої практики Вордсворта - самоцінність простої людини-селянина, ціннісно-емоційного сприйняття нею дійсності, індивідуально- психологічне відображення навколишнього світу і своєрідність етнічного буття. Динаміка концепту Селянин розгортається в різноманітних площинах: зовнішність, характер і поведінка; мораль, закон, релігія; праця та побут; родина, дім, земля та власність; соціальне оточення, громада, які можна визначити як основні параметри предметно- інформаційного шару концепту, фреймових слотів концепту, що, структуруючись, репрезентують художньо відтворену інформацію про відповідний сегмент «картини дійсності».

У словесних портретах персонажів основне місце займають образні елементи, що віддзеркалюють основні концептуальні ознаки «бідність», «простота», «фізичне та психологічне здоров'я»: His cheek is like a cherry/ And no man was so full of glee; And graceful in his rustic dress! Thou wear'st upon thy forehead clear / The freedom of a Mountaineer; An old man, stout of heart, and strong of limb. І навіть певні вади (наприклад поеми An Idiot Boy та Blind Highland boy) чи каліцтва (вірш Michael) не приносять їм страждань And yet he neither drooped nor pined, / Nor had a melancholy mind; / For God took pity on the Boy, / And was his friend; and gave him joy / Of which we nothing know (The Blind Highland Boy). Герої цих поетичних творів є об'єктом любові та милосердя рідних, оточуючих та не позбавлені духовної краси.

Особливо наголошує автор на такій рисі своїх співгромадян, відображеній у художніх образах-персонажах, як релігійність, шанування традицій, моральне виховання:

My father was a good and pious man,

And nothing to my mind a sweeter pleasure brought (The Female Vagrant) [3].

Дотримуючись принципу простоти і прозорості теми, осяяної і піднесеної силою уяви до статусу поетичної істини, Вордсворт прагне не лише послуговуватись у створенні образів живим, оголеним народним словом, а й насичує тексти ліричних балад, поем і віршів детальним описом традицій, побуту, оточення, праці своїх героїв, у результаті чого художній прийом узагальнення різноманітних повсякденних фактів і явищ у деталях сприяє розкриттю глибоких психологічних, духовних аспектів авторської і національної картини буття. Так, наприклад, в основу вірша The Childless Father покладено традиційний сюжет охоти: село вже з самого ранку сповнене звуків, кольорів, поглинуте загальною атмосферою піднесеного настрою, свята, образ якого створюють лексеми кольору, руху, слова, що означають відповідні артефакти, об'єкти місцевості, тварин. Проте опис душевного стану ліричного героя Тімоті, сповненого скорботи від втрати усіх дітей, різко дисонує із загальними веселощами. За винятком єдиного експліцитного натяку на цей стан (with a tear on his cheek), автор вдається до його зображення в непрямий спосіб - через метафоричне та метонімічне вираження похорону, де ключове образне навантаження має художня деталь: у деяких частинах північної Англії існувала традиція під час процесії виставляти перед порогом будинку ємність, наповнену галузками самшиту, які присутні потім вкидали до могили на знак прощання з померлим.

"UP, Timothy, up with your staff and away!

Filled the fumeral basin at Timothy's door;

And he went to the chase with a tear on his cheek [3].

Привертає увагу також і символічне навантаження такої художньої деталі: герой замикає свою хатину і бере ключ із собою, йому нікому лишати ключ ("The key I must take, for my Ellen is dead."). Він приєднується до загальної справи (the chase), однак є глибоко самотнім. Мовні одиниці key та shut, їх асоціативне зіставлення стають «безтропним» способом створення художньої образності, утілюють психологічних стан персонажа, його самотність, виконують роль непрямої експлікації стереотипних етнокультурних ознак індивідуалізму та емоційної стриманості.

Слово, не наділене в системі мови образним потенціалом чи конотативним змістом, що містить низку значень, оточене найрізноманітнішим кільцем асоціацій, поставлене поетом у таку позицію, де воно створює необхідний естетичний ефект - не позбавлене концептотвірної функції в канві художнього тексту. Це твердження справедливо стосується слів лексико-семантичного поля «предмети побуту», «знаряддя праці», «одяг», «домашні тварини», «споруди», слів і виразів зі значенням простору, оточення, руху, які в поезії Вордсворта виступають засобом об'єктивації різноманітних аспектів предметно- інформаційного поля художнього концепту «Селянин», зокрема, таких, як праця та ставлення до неї, а також родина. Аналіз актуалізації семантики лексичних елементів у результаті їхньої взаємодії зі смисловими корелятами в художньому контексті дозволяє прослідкувати не лише розвиток семантичного та образного потенціалу мовних одиниць, що входять до визначених груп, а й проникнути в глибини смислового потенціалу речей у системі суспільної практики та розкрити процеси їхнього символічного прирощення.

Вордсворт зображає персонажів своєї поезії за роботою в полі, в саду, в домі, на селянському подвір'ї These plots of cottage-ground, these orchard-tufts, / Which at this season, with their unripe fruits, / Are clad in one green hue, and lose themselves / 'Mid groves and copses. Once again I see / These hedge-rows, hardly hedge-rows, little lines / Of sportive wood run wild [Lines Composed A Few Miles Above Tintern Abbey, On Revisiting The Banks Of The Wye During A Tour. July 13, 1798], Behold her, single in the field, / Yon solitary Highland Lass! / Reaping and singing by herself [A Solitary Reaper]; в оточенні простих домашніх речей, тварин (Men, dogs, and horses; The pretty flock which I had reared / With all my care and pains; the church-yard; these pastoral farms, / Green to the very door; and wreaths of smoke / Sent up, in silence, from among the trees; ...the untrodden ways / Beside the springs of Dove.

Чоловіки-пастухи випасають отари овець, жінки коло домашнього вогнища готують просту селянську їжу, чешуть та прядуть вовну коло каміну довгими зимовими вечорами, дім та подвір'я сповнені голосів дітей.У вікні допізна горить світло.

Прості селянські оселі змальовані на фоні гір, долин, в оточенні зелених лісів: near the waterfall, / Upon the village common; woods and green-hills warm; A broad and gilded vane; the glimmering lake; the field/ In which the Parish Chapel stood alone; the snow-white ridge; ...mountains; ... the forms of sheep that grazed / On verdant hills-with dwellings among trees, /And shepherds clad in the same country grey; the green valleys, and the streams and rocks. Щоденна праця на власному клаптику землі є джерелом стабільності, спокою, втіхи, впевненості, приносить моральне задоволення. Праця навіть у глибокій старості є стимулом життєвої активності і віри : Their labour did not cease [Michael]; All day she spun in her poor dwelling: / And then her three hours' work at night [Goody Blake And Harry Gill ] And though you with your utmost skill / From labour could not wean them.

«Любов і прив'язаність до рідної землі», що стала годувальницею та єством людини, «нерозривний зв'язок з природою», як основа працелюбності, доброчесності є основними концептуальними ознаками предметно-інформаційного шару концепту «Селянин» та найповніше розкриваються в образі пастуха Майкла з однойменної поеми Вордсворта: Those fields, those hills-what could they less had laid/ Strong hold on his affections, were to him/ A pleasurable feeling of blind love,/ The pleasure which there is in life /^//.Родина Майкла, піднесена автором до ідеалу родинних стосунків, є прикладом працелюбності для оточуючих, що знаходить своє експліцитне вираження у авторській та суспільній оцінці I may truly say,/That they were as a proverb in the vale/ For endless industry..

Кайло та лопата, затиснутий у руці ціпок пастуха, коса, плуг і серп, гойдання дитячої колиски, звук прядки, півники на флюгерах, тьмяне світло лампадки, старий домашній годинник, вогонь в каміні, свист чайника, скрип ткацького станка, удари лопати (flapping of the flame / Or kettle whispering), зелені простори, де: but they / Who journey thither find themselves alone / With a few sheep, with rocks and stones, and kites / That overhead are sailing in the sky. / It is in truth an utter solitude; окреслюють життєвий світ людини-селянина.

Образи артефактів служать проміжною ланкою в процесі трансформації природних феноменів у феномени художнього пізнання фактів соціокультурної та моральної ідентичності. Омовлення цих процесів відбувається шляхом семантичних зрушень у лексемах-назвах конкретних предметів, явищ, і саме в цьому зрушенні безпосередньо проявляється новизна авторської точки зору на зображуване явище дійсності, його поетичної концептуальної картини та особливостей національної картини світу.

У цьому плані в поезії Вордсворта привертає увагу акцентування в ланцюгу предметно відчутних образних деталей, необхідних для максимально достовірного, місткого відтворення рухомого потоку художньої реальності та долі поетичних персонажів, на мікрообразах прядки, веретена, нитки, процесу прядіння, перемотування пряжі тощо. Ці знаряддя праці, як і трудові процеси з ними пов'язані, наявні в міфології та віруваннях багатьох народів світу, наділені визначеним сакральним значенням. Веретено, а також прядка, і всі пов'язані з ними дії є символами життя і безперервності часу, долі, осі світового устрою. Вордсворт присвячує прядці окремий вірш «Song For The Spinning Wheel», у якому образ колеса прядки, що обертається, є символом руху Всесвіту. Дві поеми Вордсворта «Brothers» та «Michael» містять розгорнутий поетичний опис прядіння та перемотування ниток, при цьому в процес залучена родина, сім'я, чоловік та жінка, діти.

Так, у поемі «Michael», мікрообрази прядки та веретена (two wheels she had / Of antique form; this large, for spinning wool; / That small, for flax; and if one wheel had rest / It was because the other was at work) у межах мікроконтексту оточені словами home, homely, house, cottage, history, fireside, convenient work , employ the hands, stirring life, емоційними епітетами convenient work, natural hearts, fonder feeling, woman / Whose heart was in her house, woman's gentle hand, tendency of nature словами та виразами, що прямо чи імпліцитно передають почуття родинної, батьківської любові, позитивні емоції та почуття instinctive tenderness, the same / Fond spirit that blindly works in the blood of all, Exceeding was the love he bare to him, his heart's joy , but to Michael's heart / This son of his old age was yet more dear. Це, своєю чергою, закладає підґрунтя інтерпретації мікрообразів прядки, веретена та нитки як символів родинного зв'язку, смислового центру життя родини, незмінності циклічного руху подій, як циклічності змін пір року та роботи, пов'язаної з цими змінами.

Поема «Brothers», сюжет якої складає розповідь про моряка, що повернувся з далеких країн на батьківщину, аби відшукати свою родину, жити в рідному селі та почати нове життя, також починається зі сцени прядіння. Тут, поряд із вказаними семантичними зрушеннями в смислі досліджуваних мікрообразів (a quiet life, peaceful family - нерозривність зв'язку поколінь, пам'ять (A child is born or christened, a field ploughed, / A daughter sent to service, a web spun, memory) - з'являються нові символічні акценти: дуальність у визначенні параметрів людського життя - плинність часу, змінність у природі та долі людини (The old house-clock is decked with a new face) і одночасно - циклічність життя та смерті (And who would grieve and fret, if, welcome come / And welcome gone, they are so like each other, / They cannot be remembered), актуалізовані у відповідному контекстному оточенні. Отже, родина становить одну з основних цінностей у системі персонажів поезії Вордсворта, як і в самій етичній концепції поета, який був переконаний у тому, що лише в лоні простої селянської родини, «не зіпсованої» владою власності та грошей, лишаються збереженими істинно високі почуття батьківської любові, терпимості, безкорисливості. Розрив родинних стосунків, тієї живильної нитки, якою пов'язані члени однієї сім'ї, втрата родини, відхід від звичного способу життя і праці становить основну трагедію в долі людини - таким є повчальний фінал обох поем.

Особливими «провідниками» у внутрішній світ вордсвортівської людини стають також поетичні образи каменя та могили, які, відображаючи сутність ставлення до життя та смерті в царині концептуальної картини світу англійського селянина, визначають його культурно-ціннісні орієнтації. Поетичні образи могили та каменя в поезії Вордсворта відзначаються смисловою багатозначністю, зчитування якої може відбуватись у принаймні трьох напрямках: містичному, профанному, наївно-психологічному та соціальному.

Могила, церковний цвинтар є звичними елементами сільського пейзажу (the dead man's home/Is but a fellow to that pasture-field). Смерть і втрата є елементом буденного, невід'ємною частиною життя і долі: The thought of death sits easy on the man / Who has been born and dies among the mountains.

У поемі «Brothers» церковний цвинтар є книгою історії села, у яку час від часу додаються нові розділи: ...to the file / Another grave was added; And you, who dwell here, even among these rocks, / Can trace the finger of mortality. Проте книгою специфічною: із розмови героїв поеми ми дізнаємось, що на могилах немає звичних написів та епітафій, але ніхто не забутий, родичі та односельці, що відійшли в інший світ, живуть і присутні у свідомості своїх близьких:

We have no need of names and epitaphs;

Who has been born and dies among the mountains [3].

Найповніше стереотипний образ смерті як буденності в життєвому світі та свідомості простого селянства розкривається в поезії «We Are Seven» крізь призму дитячого світосприйняття: A simple Child, / That lightly draws its breath, / And feels its life in every limb, / What should it know of death?

Образна структура вірша втілює такі особливості ментальності суб'єкта поетичного зображення, які суперечать звичному уявленню про розмежованість двох світів - мертвих і живих, а навпаки - їхню єдність, безпосередню близькість із простором живих:

Two of us in the church-yard lie,

And, in the church-yard cottage, I Dwell near them with my mother [3].