Стереотипні словесні поетичні образи в американському поетичному дискурсі: комунікативно-прагматичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стереотипні словесні поетичні образи в американському поетичному дискурсі: комунікативно-прагматичний аспект

Лариса Бєлєхова

(Херсон, Україна)

Стаття присвячена виявленню комунікативних і дискурсивних функцій стереотипних поетичних словесних образів та їхнього прагматичного потенціалу в американському поетичному дискурсі. Доведено, що виконуючи дискурсивну референційну функцію в поетичному тексті, стереотипні словесні образи забезпечують його завершеність і комунікативно-прагматичну спрямованість, інтегруючи словесні поетичні образи в єдиному семіотичному просторі американського поетичного дискурсу.

Ключові слова: стереотипні словесні поетичні образи, поетичний дискурс, комунікативні й дискурсивні функції.

This article focuses on revealing communicative and discursive functions of stereotypal verbal poetic images in American poetic discourse. It has been proved that discursive functions of stereotypal poetic images ensure integrity of poetic discourse and its communicative properties.

Key words: stereotypal verbal poetic images, poetic discourse, communicative and discursive functions.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Поняття "образу" завжди знаходилось у центрі когнітивних досліджень семантики художнього тексту. За останні десятиліття ХХ ст. і початку ХХІ ст. на перший план було винесено такі ключові питання, як когнітивні та лінгвостилістичні особливості породження словесних образів у поетичних текстах (Л.І. Бєлєхова, Л.В. Димитренко) [3; 10], контрастивні тропеїчні засоби вираження словесних поетичних образів (О.С. Маріна) 14, синтаксичні засоби створення поетичних образів (А.В. Стрільчук) [20], символіка словесних поетичних образів (Т.Ю. Горчак) [9], гендерна специфіка художніх образів у поетичних текстах (А.О. Колесова) [12], лінгвокультурний і лінгвосинергетичний аспекти формування словесних образів в американській поезії (Н.С. Алфьорова, Н.В. Воробей) [1; 6].

У ХХІ столітті з активізацією когнітивно-дискурсивної парадигми у дослідженнях різних типів словесних образів відбувається зсув фокусу уваги з лінгвокогнітивного аспекту формування образів на комунікативно-прагматичний, пов'язаний з виявленням комунікативних особливостей функціонування словесних образів, визначенням їхньої ролі у створенні перлокутивного ефекту. Акцентуація когнітивного вектору прагматичних досліджень дозволяє інтенсифікувати дослідження перлокуції та розглядати її як невід'ємний компонент поетичного тексту, який виявляє свої властивості тільки в дискурсі [2: 20-27].

З огляду на комунікативно-прагматичний підхід вивченню підлягають образні засоби як такі, що актуалізують певні інтенції автора. Дискурсивною складовою образності вважаємо способи репрезентації інформації читачеві з урахуванням прагматичної спрямованості тексту, інтенцій автора й контексту, спрямовані на досягнення певного перлокутивного ефекту.

Актуальність статті пояснюється тим, що дослідження здійснюється на теренах новітньої лінгвістичної парадигми, яка дозволяє глибше поринути у лінгвокогнітивні та комунікативно- прагматичні властивості образності. З'ясування когнітивно-прагматичної ролі стереотипних словесних образів у поетичному тексті уможливлюють їх адекватну інтерпретацію, розкриття прагматичного потенціалу образності для виявлення прихованих смислів, яких вона набуває у поетичному дискурсі сучасності.

Поетичний дискурс є процесом і результатом соціального, історичного та культурного процесів, що реалізується у вигляді поетичних текстів, які характеризуються спроможністю естетично перетворювати дійсність крізь призму авторського осмислення картини світу в художньо завершене ціле.

Об'єктом дослідження постають стереотипні словесні поетичні образи в американському поетичному дискурсі, а предметом - їхні комунікативно-прагматичні властивості. Основна мета статті полягає у виявленні комунікативних та дискурсивних функцій стереотипних словесних поетичних образів в американському поетичному дискурсі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Невичерпність людського життя, його смислу пояснює безкінечність словесних поетичних образів, їх унікальність, неповторність. У світлі когнітивної лінгвістики словесний поетичний образ розуміємо як лінгвокогнітивний текстовий конструкт, в якому інкорпоровано різні типи знань [2: 147, 220, 296; 26: 124]. У поетичному тексті він постає як тривимірна величина, що має передконцептуальну, концептуальну й вербальну іпостасі [2: 147; 25: 10-13; 27: 234; 28: 167] Концептуальний аналіз словесних поетичних образів американської поезії дав змогу виділити низку образів, які можна кваліфікувати як старі (архетипні й стереотипні) та нові (кенотипні та ідіотипні) - пізнавально- творчі структури, які відображують новий досвід людства. Вони відрізняються один від одного спроможністю чи неспроможністю здійснювати прорив у звичному концептуальному просторі поняттєвої системи людини [2: 147, 219-222, 291]. Стереотипні словесні образи втілюють знання про предмети, явища і події навколишнього світу, що укорінені у свідомості мовної спільноти.

Якими б різними не здавалися поетичні твори, в них завжди можна знайти словесні поетичні образи, що повторюються. У творчості багатьох американських поетів зустрічаються такі образи, як “the blue clear sky ”, “the bright golden sun ”, “star eyes ”, “pearl fog ”, “the silver moon ”, “gloomy fate”, “bitter days”; “the doggy life”, “sunny smile” і таке інше. Ці усталені, стереотипні образи слугують комунікативними віхами, контактними точками, які сприяють розумінню поетичного тексту, що пояснюється їх укоріненістю в поетичній свідомості як поета, так і читача.

Стереотипними вважаються в роботі усталені словесні поетичні образи, в яких містяться багатократно повторювані елементи з віршованих текстів різних літературно-стильових періодів. Повторювані елементи є узвичаєними, взірцевими поетичними висловами, в яких закарбувалися найкращі зразки фонетичного, лексичного й синтаксичного оформлення поетичної думки.

У лінгвістичній літературі повторювані елементи тексту називаються по-різному: “спільні місця” [5: 101-117], “loci communes” [23: 143], готові формули [8: 181], “кліше” [21: 218], “стереотипи” [10: 4, 5; 17: 34-37; 21: 240; 15: 17-19; 24: 16-27]. При цьому маються на увазі різні явища: повторення слів, словосполучень, строф, речень, а також повторення смислів, змісту, повторення на рівні фонетичному й синтаксичному.

Моделі, які мають певні метричні, синтаксичні та, частково, лексичні спільні властивості, було спочатку зафіксовано у фольклорі (епічні формули, парні формули в еддичній поезії, традиційні формули у ліричних піснях) [див., напр.: 5: 101-15; 16: 250-265; 19: 266-270;]. Саме в ньому відбувається становлення стереотипних поетичних формул та образів, яке далі закріплюється в поетичній свідомості через постійне повторювання.

Стереотипні словесні поетичні образи розглядаються нами не як кліше, що набули негативного відтінку, а як стійкі, художньо-естетичні категорії поетичного мислення, які витримали випробування часу і слугують зразками поетичного витворення. Стереотипні образи сприяють стійкості культури, її життєдіяльності та цілісності [15: 18]. Вони є результатом не типізації, а ідеалізації, тобто співвіднесення з еталоном, що стабілізує константність їх сприйняття усіма членами спільноти [21: 236]. У стереотипних поетичних образах втілені ціннісно значущі для людства або певної культурної спільноти ознаки та властивості навколишньої дійсності.

До стереотипних ми відносимо словесні поетичні образи, концептуальна структура яких містить мінімальну кількість прототипових концептуальних схем, що характеризуються передбачуваним вектором асоціацій та систематичністю мапування ознак сутностей царини джерела на царину мети. Стереотип, взагалі, - це усталене знання про певний предмет, явище або ситуацію реального чи уявного світу. На відміну від прототипу, зміст якого є нейтральним, стереотип завжди має аксіологічне значення і може бути соціально, культурно або національно маркованим. Стереотипні образи можуть бути авторськими, проте знайомими широкому колу людей завдяки регулярній повторюваності багатьма поетами і завдяки тому, що їх зміст є мотивованим спільною структурою колективної культурної пам'яті, тобто лінгво-ментальним простором культури, який містить інформацію про те, як людина сприймає світ, оцінює його та свою роль і місце в ньому. Ось чому основними функціями стереотипних образів є аксіологічна й характерологічна.

Стереотипні словесні поетичні образи - це колективне свідоме, що формує поетичну традицію. Такі образи є контекстуально вільними, оскільки укорінені не у тексті, а в образному просторі американської поезії. Підґрунтям стереотипних словесних поетичних образів є прототипові концептуальні схеми, що відображають типові уявлення й знання про предмети, явища й події реального й уявного світу. Стереотипи побудовані за усталеними поетичними формулами, що відображають синкретичне, аналогове й асоціативне поетичне мислення, втілене в постійно повторюваних, укорінених у художній свідомості епітетах, поетичних порівняннях, метафорах, оксиморонах : “the blue clear sky ”, “the bright golden sun ”, “star eyes ”, “pearl fog ”, “the silver moon ”, “gloomy fate ”, “bitter days ”; “the doggy life ”, “sunny smile ”; “cold as a stone ”; “pretty as a flower ”; “as white as snow ”; “sinful pleasure ”.

Стереотипні словесні поетичні образи не втрачають своєї привабливості попри перманентне вживання у всі періоди поетичної культури. Це пояснюється, на наш погляд, тим, що вони відбивають усталені еталонні знання певної культурної спільноти або всього людства. Вони є свого роду фільтрами, крізь які проходить інформація з давньої давнини. Цікаво, що стереотипна схема ОСТАННЯ РІЧКА ЖИТТЯ втілилась як у західній, так і в слов'янській культурах у словесних поетичних образах: “waters of Lethe ”, “the river of Styxs ” - води Лєти, річка Стікс, хоча у давній античній поезії вживалися й інші назви річок підземного царства, по яких Харон перевозив душі померлих до судилища: Ахеронт, Коцитон, Флегетон, - та вони не витримали випробування часом. Отже, стереотипні концептуальні схеми є когнітивними одиницями як зберігання, так і обробки знань, що опредметнені в поетичному тексті.

Серед чинників, що обумовлюють розвиток поетичних стереотипів, чільне місце посідають синтаксичні та прагматичні. Синтаксичним чинником є простота синтаксичної структури, яка зумовлена тяжінням стереотипних словесних поетичних образів до мінімізації синтаксичної структури (словосполучення з частотними епітетами у ролі означення, типу a nice girl; fine weather; a twinkling star); до вживання усталених конструкцій (конструкції порівняння: as...as; as like as; so.., as; not so...as; або простих речень, в яких відсутні підрядні зв'язки. Згідно з дослідженнями, проведеними датськими лінгвістами у галузі методики засвоєння мови, конструкції із сурядними зв'язками сприймаються легше підрядних, а усталені та ідіоматичні звороти сприяють адекватній інтерпретації тексту [22: 209]. Такі висновки можуть слугувати поясненням прагматичної спрямованості стереотипних поетичних образів у віршованому тексті на встановлення комунікативного зв'язку між автором і читачем.

Чинником прагматичної спрямованості є тяжіння стереотипних словесних образів до афористичності. Діалектика функціонування стереотипу полягає в тому, що, з одного боку, у своєму формуванні вони запозичують культуреми пареміологічного фонду культури людства, а з другого - вони самі прагнуть стати крилатими виразами. Так, наприклад, джерелом формування словесного поетичного образу Р. Фроста “Good fences make good friends” у вірші “Mending Wall” (Frost SP: 56) “Сусіда добрий, якщо тин високий” є відоме англійське прислів'я “My house is my castle” - “Мій дім - це моя фортеця”. Але з часом, завдячуючи простоті своєї синтаксичної структури та укоріненості розділених знань, тобто спільних знань у автора й читача про певний фрагмент дійсності, наведений вище словесний поетичний образ увійшов у загальний культурний фонд знань американського народу [30: 403].

Серед стереотипних “крилатих” словесних образів, які ми кваліфікуємо як авторські, слід назвати такі: “Publication is the auction of the Mind of Man ” (Dickinson OB: 453) - “Публікація - це аукціон розуму”; “It is equal to live in a tragic land/ To live in a tragic time” (Stevens OB: 324) - “Жити на небезпечній землі - усе рівно, що жити у тяжкі часи”; “He who is ridden by a conscience / Worries about a lot of nonscience ” (Nash NA: 665) - “Той, хто позбавився здорового глузду, не турбується про відсутність науки”; “Purity is obscurity” (Nash NA: 666) - “Пуризм - це глупство”; “Keep away from the little deaths” (Sandburg CP: 234) - “Тримайся осторонь малих смертей”; “The Road Not Taken” (Frost CP: 10) - “Інша дорога, не обраний шлях” ; “Two Roads diverged in a wood / And I -1 took the one less traveled by” (Frost CP, 10) - “Два шлях розбіглись у гаї, і я, - я обрав той, що менш хоженим був”; “Time winged chariot” (Marvell OB: 674; Emerson OB: 245) -“Колесо фортуни”; “'My candle burns at both ends” (Millay OB: 697) - “Моя свічка палає з обох кінців” (жити яскраво, повною мірою).

Авторські стереотипні словесні поетичні образи є ядром національної культури, центром образного простору американської поезії. Вони відбивають головні цінності американського образу життя та способу мислення, оскільки базуються на розділених знаннях про світ, що є укоріненими у свідомості багатьох американців.

В образному просторі текстового світу стереотипні словесні образи, окрім комунікативної, виконують функції референційної та релятивної специфікації, що забезпечує цілісність та завершеність поетичного тексту. Референційна специфікація - це ідентифікація та встановлення зв'язків між сутностями текстового світу, а релятивна специфікація здійснює зв'язок між фактами та подіями, що описані в тексті [22: 200-213]. Зв'язність будь-якого тексту забезпечується реалізацією внутрішніх, відносних (релятивних) зв'язків між мовленнєвими одиницями тексту експліцитно через сполучники, сполучні слова (прислівники so, yet, therefore), сурядні сполучники (and, but), словосполучення (as consequence, in contrast with this), відносні займенники (some, others), або імпліцитно через логічну послідовність описуваних ситуацій чи подій, причинно-наслідкові та контрастні відношення між реченнями в тексті [7: 73; 22: 204-205]. У поетичному тексті, який характеризується редукцією або й відсутністю (особливо у текстах постмодерну) експліцитно виражених сполучних зв'язків, релятивну функцію, тобто функцію забезпечення зв'язаності та зчепленості елементів тексту, беруть на себе словесні поетичні образи, причому кожний тип має свої специфічні функції. Стереотипні словесні поетичні образи поряд із релятивною функцією виконують також функцію релятивної недоспецифікації, яка пояснюється відсутністю в їх синтаксичній структурі відносних сполучувальних слів, що слугують ідентифікації зв'язків між мовленнєвими одиницями тексту.

Натомість в образному просторі віршованих текстів стереотипні словесні поетичні образи виконують функцію референційної надспецифікації [22: 213], надаючи своїм сутностям додаткових характеристик, що сприяє встановленню референтів-відповідників в інших словесних поетичних образах американської поезії. Виконуючи дискурсивну референційну функцію в поетичному тексті, стереотипні словесні образи забезпечують його завершеність, інтегруючи словесні поетичні образи в єдиному семантичному просторі американського поетичного дискурсу.

Розглянемо, як виконують ці функції словесні стереотипні образи на прикладі поетичного тексту Р. МакКуена “Some Trust In Chariots” - “Деякі вірять у колісниці ”:

THERE WERE THOSE WHO MUST HAVE THOUGHT US

MAD spending all the time and money we never had.

Well, some trust in chariots and some in marble banks, some of us just love each other and never ask for thanks.

There were those who must have thought us daft from the way we cried together and the way we laughed.

Well, some trust in chariots and some in big machines, some of you save diamonds, baby, some of us save dreams.

Some trust in chariots with great big yellow wheels.

Well, I had a ride in chariot and oh how empty it feels.

There were those who must have thought us fools loving like a house on fire and breaking all the rules.

Well, some trust in chariots. in chariots they ride,

we ride the wings of love together side by side. (Mc Kuen SS: 85)

Образний простір вірша, що є домінантою смислу поетичного тексту, складається лише зі стереотипних словесних поетичних образів “some trust in chariots”, “some trust in chariots, in chariots they ride ”, та “we ride the wings of love ” “loving like a house on fire ” “breaking all the rules”, які, виконуючи референційні та релятивні функції, забезпечують його зв'язність та завершеність. Релятивна функція стереотипних словесно-поетичних образів здійснюється за допомогою повтору словесного поетичного образу “some trust in chariots” у всіх строфах та його розширення у третій строфі: “Some trust in chariots with great big yellow wheels”. Релятивна недоспецифікація проявляється в тому, що стереотипні словесні образи в силу їх тяжіння до мінімізації своєї синтаксичної структури не мають позначників релятивних зв'язків між іншими мовленнєвими одиницями тексту. Зчепленість та інтегративність тексту досягається використанням словесних поетичних образів, що належать до єдиного образного простору американської поезії. Так, словесні поетичні образи: “some trust in chariots”, “some trust in chariots with great big wheels”, “I had a ride in chariot”, “some trust in chariots, in chariots they ride”, “ we ride the wings of love” походять від архетипного словесного поетичного образу “Elijah's ride into the sky in a chariot offire” [Old Testament; 30: 8; 31: 264] - “Сходження Іллі на небо у вогняній колісниці”, зміст якого “одержання нагороди за благодійні вчинки” протягом розвитку поетичного мислення було модифіковано у різних поетичних образах культури людства. В античній поезії Вергілія та Овідія, в мистецтві й поезії Відродження, згаданий вище словесний поетичний образ був редукований до колісниці, яка символізувала тріумфальний віз, що уособлював славу, успіх, любов [31: 301]. Атрибутами колісниці стали вогняні колеса або крилаті коні, які згодом теж були спрощені до просто колеса та крилів, що позначали рух, злет до фортуни, успіху, любові [29: 179]. Відлуння цих значень маємо в словесних поетичних образах англійського Відродження, вплив якого на американську поезію не може бути неоціненим. Порівняйте, наприклад, словесні поетичні образи У. Шекспіра та А. Марвела: “the wings of love have brought me here” (Shakespeare, Romeo and Juliet, Act 3, Scene 5) - “Це крила кохання мене принесли ”; “But at my back I always hear / Time winged chariot hurrying near ” (Marvell NA: 1089) - “Та позаду я завжди чую крилату колісницю часу ”.

Отже, формування словесного поетичного образу відбувається не тільки під впливом творчої уяви автора при осмисленні явищ об'єктивної дійсності, а й як результат взаємодії словесних поетичних образів в образному просторі культури людства. Стереотипні словесні образи в силу їх укоріненості в поетичній свідомості автора й читача сприяють встановленню референтних зв'язків між сутностями образів поетичного тексту й сутностями словесних поетичних образів текстового світу, між текстовим світом окремого вірша і всім образним простором американської поезії. Так, у вірші, що аналізується, стереотипний образ “some trust in chariots” перегукується з ізотипними образами інших поетів та отримує подальший розвиток у самій структурі цього тексту, завдяки функції референційної надспецифікації, яка полягає у розширенні образу за допомогою агенса, що виражений особовим займенником замість неозначеного: “some trust in chariots, in chariots they ride ”. Використання дейксисного зсуву - вживання особових займенників замість неозначених, означеного артиклю замість неозначеного, - сприяє інтимізації комунікативної спрямованості тексту [22: 75; 24: 30], що веде до більш глибокого розуміння його змісту. Прикладом референційної надспецифікації слугує вживання особового займенника we у стереотипному словесному поетичному образі “we ride the wings of love together side by side ” в останній строфі поетичного тексту, що аналізується. Причому особовий займенник we -- ми певною мірою демонструє функціональну переорієнтацію цієї частини мови, яка проявляється у здатності займенника виконувати функцію номінації, що притаманна іменникові. Вживаючи особові займенники, автор окреслює їм певне коло людської спільноти, яке характеризується змальованим у вірші безкорисним ставленням до життя, та надає йому позитивної оцінки шляхом синтаксичного стилістичного прийому паралельного протиставлення словесних поетичних образів: “some of you save diamonds, baby, some of us save dreams”.

Стереотипні поетичні образи наявні майже у кожному поетичному тексті та свідчать вони не про клішованість поетичного мовлення, а про збереження традицій. “Традиційність художнього вираження настроює читача та слухача на потрібний лад. Ті чи інші традиційні формули, жанри, теми, мотиви, сюжети слугують створенню у читача певного настрою. Стереотип не є ознакою бездарності автора, художньої слабкості його доробку” [18: 71].

В образному просторі американської поезії стереотипні словесні поетичні образи функціонують мов якорі, які не обмежують творчу фантазію автора, а лише утримують її у потрібному руслі, слугуючи комунікативній спрямованості поетичного тексту та забезпеченню адекватності його сприйняття та інтерпретації.

Стереотипні словесні поетичні образи поділяємо на універсальні, культурно-специфічні та авторські. До універсальних відносимо словесні поетичні образи, що створені за допомогою постійних тавтологічних епітетів, семантика яких тавтологічна описуваним ними предметів. В основі їх формування лежить синкретичне поетичне мислення та принцип психологічного паралелізму, що базується на загальному семантичному законі пов'язаності, гармонії мікрокосму та макрокосму Всесвіту.

До культурно-специфічніних - такі, що сформовані атрибутивним мапуванням ознак, які не містяться у денотативному значенні сутностей царини джерела, але є добре знайомими усім членам культурної спільноти, тобто є укоріненими у їх свідомості.

Авторськими вважаємо стереотипні поетичні образи, які набули афористичності завдяки змістовності, що зумовлено використанням культурем загальнолюдського та національного характеру, та систематичному цитуванню у творах інших авторів. Авторські стереотипні словесні образи є модифікаціями архетипних схем, і з часом набувають аксіологічності, завдяки афористичності змісту, який відбиває загальнолюдські універсальні істини, знайомі всім членам культурної спільноти. Отримавши чіткість лексико-синтаксичного оформлення в поетичному мовленні, вони міцно увійшли в поетичну свідомість американської культури.

Релятивна функція стереотипів допомагає досягти композиційної єдності та цілісності поетичного тексту. Дискурсивна референційна - встановлює зв'язки з різними світами поетичного текстового світу в дискурсивному просторі американської поезії, зберігаючи поетичну традицію. Релятивна недоспецифікацїя компенсується функцією референційної надспецифікації, що забезпечує подальший розвиток стереотипності словесного поетичного образу. Стереотипні словесні поетичні образи розташовані на горизонтальній осі образного простору американської поезії, розширюють її культурний простір та слугують комунікативній спрямованості поетичного тексту.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у виявленні етнокультурної специфіки стереотипних словесних поетичних образів у текстах австралійської, канадської і новозеландської поезії.

стереотипний словесний поетичний американський

Бібліографія

1. Алфьорова Н. С. Функціонування питальних речень у сучасних американських поетичних текстах : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н. С. Алфьорова. - Херсон, 2012. - 21 с.

2. Безуглая Л.Р. Прагмапоэтика в когнитивном измерении / Л.Р. Безуглая // Вісник Київського нац. лінгвістичного ун-ту. Серія “Філологія”. - 2013. Т.16, № 2. - С. 20-27.

3. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) : монографія / Бєлєхова Л. І. - Херсон : Айлант, 2002. - 368 с.

4. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия)/ Н.Г. Брагина // Фразеология в контексте культуры. - М. : Языки русской культуры. - 1999. - С. 131 - 138.

5. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / Веселовский А.Н. - М. : Высшая школа, 1989. - 406с

6. Воробей Н.В. Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н.В. Воробей. - Херсон, 2011. - 20 с.

7. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин - М. : Наука, 1981. - 139 с.

8. Гаспаров М.Л. Ритмико-синтаксическая формульность в русском 4-стопном ямбе / М.Л. Гаспаров // Проблемы структурной лингвистики. - М. : Наука. - 1986. - С.181 - 199.

9. Горчак Т.Ю. Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Т.Ю. Горчак. - К., 2009. - 20 с.

10. Даниленко В.Г. Архетип, монотип, стереотип як формотворчі структури художнього тексту (на матеріалі прози Григора Тютюника): дис... канд. філол. наук: 10.02.01 Українська мова. / В.Г. Даниленко. - К, 1994. - 160 с.

11. Димитренко Л.В. Когнітивні та лінгвостилістичні особливості поетичного образу (на матеріалі американської поезії ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Л.В. Димитренко. - Одеса, 2000. - 19 с.

12. 12 Колесова А.О. Художній образ Коханої/Коханого в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття: лінгвокогнітивний та гендерний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” /А.О. Колесова. - Херсон, 2010. - 20 с.

13. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина [ Под общ. ред. Е.С. Кубряковой]. - М. : Московский гос. ун-т, 1996. - 245 с.

14. Маріна О.С. Контрастивні тропи і фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 /Київський національний лінгвістичний університет/ О.С. Маріна. - К., 2004. 19 с.

15. Маслова В.А. Введение в лингвокультурологию /Маслова В.А. - М.: Наследие, 1997. - 208 с.

16. Мелетинский Е. М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа / Мелетинский Е. М.. - М. : Наука, 1986. 320 с.

17. Павлович Н.В. Словарь поэтических образов. - М.: Эдиторная УРСС, 1999. Т. 1 - 795 с., Т. 2 - 872 с.

18. Лихачев Д.С. Поэтика древнерусской литературы /Дмитрий Сереевич Лихачев. - М. : Наука, 1979. - 359 с.

19. Смирницкая О.А. Метрические единицы аллитерационного стиха. (К проблеме стиха германской эпической поэзии) / О.А. Смирницкая // Художественный язык средневековья. - М. : Наука. - 1982. - С. 266 - 270.

20. Стрільчук А.В. Синтаксична організація текстів сучасної американської поезії: конітивно-семіотичний та синергетичний аспекти: : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / А.В. Стрільчук - К., 2009. - 20 с.

21. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты /Виктория Николаевна Телия. - М. : Школа “Языки русской культуры”, 1996. - 288 с.

22. Dirven R., Verspoor V. Cognitive Exploration of Language and Linguistics / Dirven R., Verspoor V. - Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1998. - 301 p.

23. Duijker H. C. J. National Character and National Stereotypes / Duijker H. C. J., Frijda N. H. - Amsterdam : North Holland, 1960. - 238 p.

24. Hofstadter P. R. Das Denken in Stereotypen / Hofstadter P. R. - Gottingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 1960. - 213 S.

25. Lakoff G. Philosophy in the Flesh: The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought / G. Lakoff, M. Johnson. N. Y. : Basic Books, 1999. - 624 p.

26. Semino E. Language and World Creation in Poems and Other Texts / Semino E. - L.; N.Y.: Longman, 1997. - 274 p.

27. Tsur R. Playing By Ear and the Tip of the Tongue: Precategorial Information in Poetry / Reuven Tsur. - John Benjamins B.V. - 2012. - 309 p.

28. Turner M. The Literary Mind: The Origin of Thought and Language / Turner M. - N.Y., Oxford : Oxford University Press, 1998. - 187 p.

29. Тресиддер Дж. Словарь символов: Пер. с англ. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. - 448 с.

30. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве: Пер. с англ. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. - 656 с.

31. The Dictionary of Cultural Literacy / Ed. by E.D. Hirsch, Jr., Joseph F. Kett, J. Trefil. - Boston; N.Y.: Hougton Mifflin Company, 1993. - 619 p.

32. Frost СР - Frost R. Complete Poems of Robert Frost. - N.Y.: Holt, Rinehart and Winston, 1962. - 666 p.

33. McKuen SS - McKuen Rod. In Someone's Shadow. - N.Y.: Cheval Books, Random House, Inc., 1969. - 107 p.

34. MV - The Pocket Book: Modern Verse / Ed. by Oscar Williams. - N.Y.: Washington Square Press, Inc., 1958. - 635 p.

35. NA - The Norton Anthology of American Literature: Third Edition - N.Y., L.: W.W. Norton & Company, 1989. - 2856 p. OB - The Oxford Book of American Verse - N. Y.: Oxford University Press, 1950. - 1132 p.

36. Sandburg CР - Sandburg Carl. The Complete Poems. - San-Diego; N. Y.; L.: Harcourt Brace Jovanovich Publishers, 1970. 797 p.

Размещено на Allbest.ru