Алюзії з культурологічною компонентою у художньому дискурсі Дж. Фаулза

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 821.111.0Фаулз

АЛЮЗІЇ З КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЮ КОМПОНЕНТОЮ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ДЖ.ФАУЛЗА

Юлія Шульженко (Кременчук, Україна)

У статті розглядається стилістичний прийом алюзії з точки зору лінгвокультурної парадигми, що дозволяє наблизитися до розуміння інформації культурологічного плану і дослідити її вираження у художньому дискурсі Дж. Фаулза.

Ключові слова: алюзія, лінгвокультурна спільнота, культурологічна компонента, художній дискурс.

стилістичний алюзія лінгвокультурний фаулз

The article deals with the stylistic device of allusion from the linguocultural paradigm point of view, which allows to understand linguocultural information and to study its implementation in Jh.Fowles ' literary discourse.

Keywords: allusion, linguocultural community, culturological component, literary discourse.

Кожна художня епоха установлює свої стосунки з класикою. Сучасну літературу відзначає те, що вона вступає у своєрідний діалог зі своїм минулим, звільняючись від влади загальноприйнятих авторитетів і звертаючись до них же у пошуках стимулу художнього розвитку. Проблема цитації, інтертексту є у наш час однією з найпопулярніших, хоча і почала розроблятися відносно недавно. На сучасному етапі інтертекстуальність розглядається і з літературознавчої, і з перекладознавчої, і з лінгвістичної точки зору, при чому остання включає не лише стилістичний, прагматичний, когнітивний, а й культурологічний рівень, який дає змогу описати будь-який елемент інтертекстуальності (а алюзія є одним з них) як проекцію і фрагмент культурного простору і розглядати його крізь призму лінгвокультурних зв'язків. Питанням дослідження мови і культури та алюзії як стилістичного прийому присвячені роботи О. С. Ахманової, І. В. Гюббенет, Д. Б. Гудкова, С. В. Іванової, Ю. М. Караулова, В. В. Красних, В. М. Телії, І. В. Арнольд, Л. А. Машкової, М. І. Кіосе, Гаріфулліної А.М., І. С. Христенко та ін.

Актуальність даного дослідження обумовлена спробою об'єднати лінгвокультурну та силістичну сфери і, по-перше звернутися до лінгвокультурної парадигми як такої, що дозволить розкрити особливості взаємозв'язку мови і культури, а по-друге вибрати алюзію у якості об'єкту дослідження через її значимість як одиниці з багатою культурологічною семантикою, аналіз якої дозволяє наблизитися до розуміння інформації культурологічного плану, що має відношення до культури англійської лінгвокультурної спільноти. Тому матеріалом для дослідження стала творчість англійського романіста Джона Фаулза, оскільки його постмодерний дискурс з одного боку невіддільний від світової літератури, філософії, мистецтва, а з іншого - всі інтертекстуальні алюзії, цитати, епіграфи, ремінісценції є для нього тим інструментом, за допомогою якого він відтворює англійську культуру, вона буквально матеріалізується на сторінках його творів. Тому метою дослідження є саме аналіз культурологічної компоненти його алюзій, що дозволить дешифрувати культурні коди англійської лінгвокультурної спільноти і описати представлений фрагмент культурного простору.

Алюзія - явище, добре відоме в традиційній стилістиці. Однією з основних функцій алюзії є активація у свідомості читача певних затекстових пластів і представлення авторського тексту у співзвучних йому зовнішніх контекстах, звернення уваги на окремі стилістичні рішення, при чому авторський текст включається у складну систему культурних асоціацій і співставлень. Це відображається у фундаментальному визначенні алюзії І.Р.Гальперіна - «...приховане звертання, оформлене словом чи фразою, до історичного, літературного, міфологічного, біблейського факту чи факту повсякденного життя, яке зустрічається в усному чи писемному мовленні» [1]. Існують й інші визначення алюзії, але всі вони зводяться до інтерпретації алюзії як непрямого посилання на якийсь факт (особу чи подію), який мислиться відомим.

Виходячи з цього, однією з найважливіших характеристик алюзії є її культурна обумовленість. Кожна нація має свою картину світу, яка не має аналогу в інших мовах і тому не сумісна із жодною з них. Алюзія як одиниця з національно-культурологічним компонентом значення складає частину цієї картини, і акцентуація якогось образу при використанні алюзії свідчить про його важливість у картині світу, створеній нацією [4]. Алюзивне слово, як і будь-яке інше слово, не можна розглядати просто як назву предмета чи явища з оточуючої людину дійсності. Проходячи через свідомість людини вона набуває деякі специфічні риси, властиві даній національній суспільній свідомості. Щоб дешифрувати лінгвокультурні коди,які містяться в алюзії, адресат повинен володіти певним набором фонових знань, іноді вельми специфічних, мати лінгвокультурну та соціокультурну компетенцію.

Отже, культурологічна маркованість алюзії є двовекторною: по-перше, алюзія є відсиланням до тієї чи іншої події чи об'єкту (історичного, літературного тощо), який має значення для даної лінгвокультурної спільноти. По-друге, вона створює проекцію результату згадки того чи іншого культурно-історичного факту на сам текст і робить культурну інформацію невід'ємною його частиною [5].

Культорологічна компонента алюзії може бути реалізована у слові, у понятті та у референті (трикутник Огдена-Річардса) [2]. Якщо культурологічна компонента обумовлена мовним знаком (словом), то культурологічно маркованим може бути будь-який шар значення слова: сигніфікативний, денотативний, прагматичний, синтаксичний. Якщо якесь поняття розуміється по-різному представниками різних лінгвокультурних спільнот, то це означає, що культурологічна компонента локалізується в понятті. Коли йдеться про різноманітні реалії, які характеризують життя певного народу, культурологічна компонента локалізується в референті [3]. Аналіз художнього дискурсу Дж.Фаулза виявляє, що серед джерел культурологічної маркованості алюзій перш за все привертає увагу референт і прагматичний шар значення слова як такі, що є прикладами культурологічного навантаження [2].

Алюзія може бути реалізована у лексичних одиницях, в яких культурологічна маркованість обумовлена особливостями референту і має безпосереднє відношення до оточуючої дійсності. Звертає увагу той факт, що випадки, коли культурологічна компонента локалізується в референті, є доволі частотними, наприклад: Everything interested Alison - the people, the country, the bits in my 1909 Baedeker about the places we passed. [10] (Baedeker - путівник по історичними місцям, названий за ім'ям Карла Бедекера, видавця путівників).

Прагматична інформація передбачає показ ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться, чи до адресату за рахунок конотацій, а також потенційних чи прихованих сем [3]. Так, невід'ємним яскравим елементом дискурсу Дж.Фаулза є шекспірівські алюзії. Культурологічна компонента, що сягає шекспірівських текстів, локалізується у прагматичному шарі мовного знаку. Нагадаємо, що конфлікт шекспірівської п'єси «Буря» полягає в тому, що воля, характер, прагнення кожної дійової особи стикається з волею Просперо. Він виявляється моральним суддею кожного персонажу. Те ж відбувається у романі «Маг»: Моріс Кончіс демонструє Ніколасу за допомогою різноманітних ситуацій-тестів його егоїзм і нездатність любити. Наступний уривок - опис загадкової, домінуючої, владної натури Моріса Кончіса: After a while he (Кончіс) stood up, and I waved. He raised both his arms in his peculiar hieratic way, a way in which I knew now there was something deliberately, not fortuitously symbolic. The dark figure on the raised white terrace; legate of the sun facing the sun; the most ancient royal power. He appeared, wished to appear, to survey, to bless, to command; dominus and domain. And once again I thought of Prospero, even if he had not said it first, I should have thought of then. [10] Ніколас виявляє схожість лексичних одиниць dominus і domain (lands owned or ruled by a nobleman, government etc.), він розуміє, що у своєму маєтку Моріс Кончіс такий же абсолютний володар, як і Просперо на острові. До того ж, ця алюзія є наскрізною, бо асоціації з «Бурею» має й інший роман Фаулза - «Колекціонер», більше того, трагікомедія Шекспіра відіграє особливу роль в експлікації культурного простору англійської лінгвокультурної спільноти, оскільки постійно відновлюється у британському художньому дискурсі (див. «Портрет Доріана Грея» О. Вайлда, «О чудовий новий світ» О.Хакслі тощо).

Дж. Фаулз нерідко використовує єдину систему денотатів алюзій і наскрізні алюзії у своїх творах. Так, Міранда, головна героїня роману «Колекціонер», порівнюється з Робінзоном Крузо: I have marked the days on the side of the screen, like Robinson Crusoe [6]. Дана алюзія дає змогу уявити самотність Міранди, яка не має контактів з іншими людьми, окрім свого викрадача Фредеріка Клега.

У романі «Жінка французького лейтенанта» Дж.Фаулз знову вдається до наскрізної алюзії: Grogan then seized his hand and gripped it; as if he were Crusoe, and Charles, Man Friday: and perhaps something passed between them not so very unlike those sleeping girls half a mile away [8]. Письменник порівнює свого персонажа - доктора Грогана - до Робінзона Крузо, а Чарльза - до П'ятниці, оскільки вони обоє пристрасно вірять у вчення Дарвіна, в той час як багато хто з їх сучасників не розділяє погляди великого еволюціоніста.

Ніколас Ерфе любить прогулянки у південній частині острова, під час однієї з них він помічає тонкий димок над дахом вілли, яка до цього була пустою. Перша його реакція є негативною, як і в Робінзона Крузо, коли він уперше побачив слід людської ноги на острові. But now a thin wisp of pale smoke curled up from the roof. It was no longer deserted. My first feeling was one of resentment, a Crusoe-like resentment, since the solitude of the south side of the island must now be spoilt and I had to feel possessive about it [10].

Дослідники відзначають, що в сучасному світі практично не лишилося чистих етнічних культур. Сьогодні у будь-якій культурі можна виявити етнічно нейтральні(загальносвітові) і етнічно забарвлені риси. Англійська культура аж ніяк не виняток у цьому сенсі, про що свідчить художній дискурс Дж. Фаулза, який поєднує посилання на специфічні та на універсальні факти культури. Алюзії, денотатами яких є Біблія, римська і давньогрецька міфологія, світова література та інші феномени культурного життя людства, нерідко ґрунтуються на знаннях, які є надбанням західної цивілізації: God bless the poor in taste [7]. Тут є очевидною паралель з рядками Біблії: «Blessed are the poor in spirit». Персонаж повісті «Вежа з чорного дерева» Девід Уільям вдячний Енн за її грубувату доброту та готовність допомогти. Культурологічна компонента експлікує універсальні знання людства, оскільки посилається на універсальне для західної культури джерело - Святе Письмо.

Яскравим прикладом, що характеризує культуру англійського народу, є алюзія до її представників - художників Фр.Бекона і Гр.Сазерленда: And after all, he was now indisputably major, one had to put him with the Bacons and Sutherland [7]. Головний герой твору «Вежа з чорного дерева» Девід Уільям, вивчаючи творчість сучасного йому художника Генрі Бреслі, вирушає до нього в маєток, щоб під час особистої бесіди уточнити деякі моменти його біографії. Дорогою Девід розмірковує про те, що ця поїздка є не такою вже й обов'язковою, оскільки можна поставити потрібні питання і в листі. Але особисте знайомство з художником, чиї полотна ставлять в один ряд з картинами знакових для англійського мистецтва постатей - експресіоніста Фр.Бекона (1909-1992) та абстракціоніста, сюрреаліста та експресіоніста Гр.Сазерленда (19031980), буде корисним йому. Дана алюзія носить національно-специфічний характер, оскільки співвідноситься зі специфічними знаннями британської лінгвокультурної спільноти.

Хоча співвідношення культурно-мовної специфіки і універсальних рис варіюється у різних творах Дж.Фаулза, велика кількість прикладів свідчить про його англоцентричність [11]. Таким чином, незнання культурного шару, вертикального контексту може призвести до значних втрат в осмисленні творів. Зміст культурологічної компоненти співвідноситься з трьома складовими культури: цивілізаційної, соціально-психологічної і модусної [3]. Звертає на себе увагу той факт, що в дискурсі Дж.Фаулза більша частина алюзій пов'язана саме з соціально-психологічною складовою [2], яка включає національний характер, менталітет, прояви моралі: He advanced, hand outstretched,in pale blue trousers and dark blue shirt,an unexpected flash of Oxford and Cambridge, a red silk square [7]. Блакитний колір - це колір спортивної форми студентів Кембріджського університету, а темно-синій з фіолетовим відтінком - Оксфордського. Оксфорд і Кембрідж є одними з найвідоміших освітніх центрів Великобританії. Генрі Бреслі, один з головних персонажів повісті «Вежа з чорного дерева», запрошує свого гостя Девіда на пікнік і одягає ясно- блакитні штани і темно-синю сорочку. Таке сполучення кольорів викликає у Девіда асоціацію зі спортивною формою Оксфорду та Кембріджу. Дана алюзія відсилає до знань про особливості способу життя англійського суспільства і є культурно маркованою. Героїня уже згадуваного роману Дж.Фаулза «Колекціонер», Міранда, у розмові зі своїм викрадачем Клегом згадує персонажів роману Ч.Діккенса «Великі надії», семирічного хлопчика Піпа і його тітку місіс Джо, у домі якої він жив, рано залишившись сиротою:

M. So your aunt took you over.

C. Yes.

M. Like Mrs. Joe and Pip.

C. Who?

M. Never mind.

C. She's all right. She kept me out of the orphanage [6].

Як бачимо, співрозмовник не зміг декодувати смисл, закладений в алюзивних іменах Mrs. Joe and Pip, що підкреслює приналежність героїв твору до різних соціальних верств, а класовість англійського суспільства є однією з його визначальних рис. Це, до речі, один з найулюбленіших прийомів Дж.Фаулза - підкреслювати нерозуміння між героями за допомогою цитат: Come, thou tortoise! [6 ] - звертається Міранда до Клега словами з шекспірівської «Бурі», а той її не розуміє: a literary quotation I think it was[6 ], що знову ж таки є підтвердженням сказаного вище.

Цивілізаційна складова культури представлена меншою кількістю прикладів, хоча у будь- якому романі, наприклад у романі «Колекціонер», можна знайти і їх: She said she wanted one of those old Windsor chairs in it (quite like old times, her asking for something) which I got the next day and actually took down and showed her [6]. У цьому епізоді Міранда, головна героїня роману «Колекціонер», яку Клегг силоміць тримає у підвалі свого будинку, просить подивитися одну з кімнат верхнього поверху, куди Клегг обіцяє її з часом перемістити. Вона говорить, що їй хотілося б поставити в цій кімнаті старе віндзорське крісло. Алюзія Windsor chairs (меблі, що вироблялися на початку правління однойменної династії) відсилає до результатів господарської діяльності людей у певний історичний період.

Модусна, чи діяльнісна, сторона культури вказує на комплекс зразків поведінки, що визначають спосіб життя: I have the misfortune to be a youngest son, Mr Ayscough. [9] Один з персонажів роману «Черв» Семпсон ділиться з містером Аскью тим, що йому не пощастило бути молодшим сином у сім'ї. Справа в тому, що за англійськими законами того часу, після смерті батька його майно повністю успадковував старший син, а після його смерті воно переходило його дітям. Молодший син міг претендувати на спадок лише в тому випадку, коли його старші брати помирали бездітними.

Отже, алюзія є засобом створення вертикального (історико-філологічного) контексту літературного твору. Яскравим прикладом цього є художній дискурс Дж.Фаулза як проекція і фрагмент британської лінгвокультурної спільноти, у якому стилістичний прийом алюзії не лише створює інтертекстуальний простір, а є також культурологічно маркованим і слугує для передачі універсальних і культурно-специфічних рис англійського культурного простору. Співвідношення культурно-мовної специфіки і універсальних рис варіюється у різних творах Дж.Фаулза, однак наведені у дослідженні приклади підтверджують тезу про яскраву англоцентричність автора. Подальша перспектива дослідження вбачається у розгляді алюзії як вербалізованого культурного знаку та аналізі співвідношення різних рівнів культурологічної компоненти, що знаходять своє вираження в алюзивних одиницях, між собою.

Бібліографія

1. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка/ Гальперин И.Р. - М.: Высшая школа, 1977. - 459 с.

2. Гарифуллина А.М. Культурологическая маркированность аллюзий в художественном дискурсе Дж.Фаулза: дисс. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки»/Гарифуллина А.М. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.lib.ua.-rn.net>diss>cont/390494.html.

3. Иванова С.В. Лингвокультурология и лингвокогнитология: Сопряжение парадигм./Иванова С.В. - Уфа: Изд-во БашГУ, 2004. - 345 с.

4. Киосе М.И. Лингвокогнитивные аспекты аллюзии: на материале заголовков англ. и рус. журнальных статей: дисс. . канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание /Киосе М.И. - М., 2002. -356 С.

5. Клочкова И.М. Лингвистический аспект механизма действия аллюзии: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки»/ Клочкова И.М. - Тбилиси, 1990. - 32 С.

6. Fowles Jh. The Collector. /Jh.Fowles [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.Royal.Lib.ra>book/Fowles_John_The Collector.html.

7. Fowles Jh. The Ebony Tower /Jh.Fowles [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.ralit.net>...faulz- dzhon.. .the ebony-tower-download.

8. Fowles Jh. The French lieutenant woman. Jh.Fowles [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.twprix.com>Всё для студента>132499.

9. Fowles Jh. The Maggot./Jh.Fowles[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.magnetbox.com>download... fowles-the-maggot. faulz. .

10. Fowles Jh. The Magus. /Jh.Fowles [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.Royal.Lib.ra>book/Fowles_John_The Magus.html.

11. Юсупова Ю.Л. Концепт «английское» как средство исследования художественной картины мира Дж.Фаулза: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Юсупова Ю.Л. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.lib.ua-ru.net>diss/cont/362279.html.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Юлія Шульженко - старший викладач кафедри перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Наукові інтереси: феномен інтертекстуальності у лінгвокультурології, перекладознавстві та літературознавстві, постмодернізм.

Размещено на Allbest.ru