Вербальні маркери контекстуалізації фахового середовища в літературно-художньому творі (на матеріалі роману "Аеропорт" А. Хейлі)

Простежено інтердискурсивні особливості функціонування вербальних засобів відтворення фахового середовища і як ефективних вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища при породженні тексту. Опис засобів деконтекстуалізації середовища роману.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2018
Размер файла 17,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 811.111'42:82.09

ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ КОНТЕКСТУАЛІЗАЦІЇ ФАХОВОГО СЕРЕДОВИЩА В ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ "АЕРОПОРТ" А. ХЕЙЛІ)

Анжела Посохова (Львів, Україна)

У статті досліджуються особливості вживання і функціонування вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища в літературно-художньому дискурсі на матеріалі роману А. Хейлі “Аеропорт ”. Простежено інтердискурсивні особливості функціонування вербальних засобів відтворення фахового середовища і як ефективних вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища при породженні тексту, і як продуктивних засобів деконтекстуалізації середовища роману при його інтерпретації адресатом -- читачем твору

Ключові слова: контекстуалізація фахового середовища, маркери контекстуалізації, вербальні маркери контекстуалізації, деконтекстуалізація, інтерпретація твору дискурс, інтердискурсивність.

інтердискурсивний вербальний фаховий деконтекстуалізація

The article deals with the research of the communicative, cognitive, and discursive characteristics of the verbal markers of professional environment contextualization and their functions in the literary discourse based on the novel “Airport” by A. Hailey. The interdiscursive characteristics of the functionality of the verbal means of recreating the professional environment both as effective verbal markers of contextualization in the process of creating the novel by the author and as productive means of decontextualization of the narrative medium in the process of the novel's interpretation by the reader

Key words: professional environment contextualization, markers of contextualization, verbal markers of contextualization, decontextualization, interpretation of the novel, discourse, interdiscursivity.

Комплексне вивчення засобів і прийомів контекстуалізації і деконтекстуалізації тексту відіграє важливу роль у розумінні процесів породження тексту та його інтерпретації. Актуальність дослідження полягає у спрямованості на визначення комунікативно- функціональних і когнітивно-дискурсивних особливостей опису фахового середовища, в якому розгортаються події літературно-художнього твору, в якому діють і живуть персонажі - представники певних професій. Романи А. Хейлі відрізняються ретельним відтворенням фахового середовища мовностилістичними засобами художнього твору, що дає можливість прослідкувати стратегії контекстуалізації фахового середовища та визначити типи маркерів контекстуалізації у вербальній тканині твору.

Метою дослідження є вивчення особливостей вживання вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища в літературно-художньому творі на матеріалі роману А. Хейлі “Аеропорт”. Дослідження здійснене на основі контекстуально-інтерпретаційного методу.

Наукова новизна роботи в тому, що вперше представлено комплексний аналіз комунікативно-функціональних і когнітивно-дискурсивних особливостей вживання вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища в романах А. Хейлі.

Об'єктом дослідження є роман “Аеропорт” А. Хейлі [5], предмет дослідження становлять вербальні маркери контекстуалізації фахового середовища аеропорту, в якому відбуваються події твору.

Події роману А. Хейлі “Аеропорт” відбуваються у чітко регламентованому фаховому середовищі. Визначальним для сприйняття твору й інтенції автора є розуміння роботи аеропорту, специфіки виконання посадових функцій його співробітниками тощо. Відтак контекст, у рамках якого відбуваються події роману, є фаховим контекстом, що ретельно відображає функціонування специфічного інституціонального середовища. З огляду на те, що контекстуалізація спрямована на формування “системи безперервного контексту, в межах якого здійснюється розвиток відповідної теми й розкриття концепту тексту” [2: 253], контекстуалізація фахового середовища аеропорту сприяє формуванню цілісного контексту як для реалізації тематичної спрямованості роману, так і презентації концепту AIRPORT як концепту всього твору.

Серед вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища аеропорту виділяємо такі групи: 1) маркери контекстуалізації території аеропорту; 2) маркери контекстуалізації приміщень аеропорту; 3) маркери контекстуалізації окремих структурних підрозділів і служб аеропорту; 4) маркери контекстуалізації персоналу аеропорту; 5) маркери контекстуалізації технічних об'єктів аеропорту, авіа техніки й авіа обладнання; 6) маркери контекстуалізації типологічних службових ситуацій; 7) маркери контекстуалізації надзвичайних службових ситуацій тощо.

З огляду на обмежений обсяг статті зосередимо увагу на двох групах маркерів контекстуалізації фахового середовища в романі “Аеропорт”: вербальних маркерах приналежності діючих осіб твору до персоналу аеропорту та вербальних маркерах окремих структурних підрозділів аеропорту.

Окрему групу маркерів контекстуалізації фахового середовища аеропорту складають вербальні маркери приналежності діючих осіб твору до персоналу аеропорту, що вказують на їхні посади та місце в службовій ієрархії. Для прикладу:

загальні маркери приналежності до керівної ланки працівників аеропорту - внутрішня керівництво аеропорту airport maintenance and management та зовнішній контрольний орган the Federal Aviation Administration;

конкретизуючі маркери контекстуалізації, що безпосередньо вказують на займану посаду - a senior foreman; the maintenance foreman; airport general manager; the tower watch chief; freight supervisors; snow shift supervisor; the parking lot supervisor; the regular dispatcher; the airport's duty fire chief.

Намагання автора повною мірою відтворити специфіку функціонування такого складного виробничого, технічного та сервісного комплексу як міжнародний аеропорт супроводжується залученням до вербальної тканини твору чисельної термінологічної та фахової лексики, що, з одного боку, є цілком виправданим, а, з другого - є типологічною ознакою авторського стилю А.

Хейлі. Проте, спостерігається і тенденція до певної мовної економії, а саме: скорочення маркерів при їхньому чергову вживанні в тексті роману. Наприклад, трансформація маркерів: airport maintenance and management => airport management; the tower watch chief => the tower chief. Останній приклад можна розглядати як приклад подвійної мовної економії, оскільки the tower також є скороченням назви підрозділу аеропорту the Tower Snow Control Desk.

Частіше лексична база маркерів контекстуалізації розширюється, оскільки автор постійно доповнює картину подій, уточнює деталі:

маркер airport general manager доповнюється маркерами an airport manager та an assistant airport manager, що презентують найближчих співробітників головного менеджера аеропорту;

загальний маркер airport maintenance and management доповнюється маркерами controllers and airport management; airline internal management;

маркер supervisors позначає велику групу маркерів, що вказують на керівників окремих служб аеропорту - freight supervisors; snow shift supervisor; the parking lot supervisor; the Conga Line supervisor; останній приклад дає підстави вважати, що кожна авіалінія має свого контролера/інспектора.

Роман розпочинається з опису надзвичайної ситуації - сніжний буран паралізував роботу аеропорту. Описуючи всі служби аеропорту задіяні в ліквідації наслідків бурі, автор вводить в оповідь і бригади по розчистці аеропорту від снігу: загальний маркер maintenance snow crews включає маркери snow removal groups, regular workers, the auxiliaries. Підкреслюючи, що в критичній ситуації до рятувальних робіт залучають усіх, автор уточнює: the auxiliaries -- carpenters, electricians, plumbers, clerks, police, розширюючи як вербальну, так і семантичну базу маркера the auxiliaries.

Функціонуючи в художньому творі, вербальні маркери контекстуалізації фахового середовища аеропорту, попри наявність у їхній структурі здебільшого термінологічної і фахової лексики, набувають стилістичного забарвлення. Контраст між детальним, фахового точним описом роботи бригад по розчистці аеропорту від снігу та емоційною оцінкою їхньої роботи створює яскраву картину правдивого життя аеропорту, сприяє стилістичній динаміці оповіді, допомагає читачеві емоційно долучитись до описаних подій, відчути задум автора та адекватно інтерпретувати події в романі:

The auxiliaries were pulled from their regular airport duties and paid time-and-a-half until the snow emergency was over. But they knew what was expected, having rehearsed snow maneuvers, like weekend soldiers, on runways and taxi strips during summer and fall;

snow removal groups <...> removing snow from the airport's operating area was equal to clearing seven hundred miles of highway.

Прикметно, що автор і в порівняннях при можливості зберігає фахову тематику, якщо в першому випадку створено яскравий образ - the auxiliaries <...> like weekend soldiers, то в другому випадку порівняння стосується не людей, а обсягу роботи, тому воно менш емоційне, проте не менш вражаюче - removing snow from the airport's operating area was equal to clearing seven hundred miles of highway.

Розглянемо групу маркерів контекстуалізації фахового середовища аеропорту, що називають його окремі підрозділи.

Усі зусилля персонажів роману спрямовані на подолання надзвичайної ситуації, тож і серед маркерів контекстуалізації фахового середовища аеропорту, що вказують на службові підрозділи, провідне місце займає маркер, що позначає контрольний пункт снігозбирання: the Tower Snow Control Desk, та його скорочені форми - the Snow Control Desk => the Snow Desk. Для підтвердження провідної ролі цього підрозділу в роботі аеропорту взимку загалом, і в цій конкретній надзвичайній ситуації зокрема, автор констатує: the Tower Snow Control Desk was a command post <...> the snow clearance command post - це вже не порівняння як в прикладах, розглянутих вище, а твердження. Такий прийом дозволяє зберегти стиль оповіді, максимально наближений до документалістики, проте, стверджувальна структура містить непряме порівняння контрольного пункту снігозбирання з командним пунктом, що знаходить подальший розвиток у тексті твору, трансформуючись у командний пункт снігозбирання.

Подібно описано й Центр забезпечення роботи по снігозбиранню, що ототожнюється із штабом на передовій фронту: the Maintenance Snow Center => the Maintenance Snow Center was a front line headquarters.

Найбільшою частотністю вживання відзначається маркер Air Traffic Control / командно-диспечерський пункт, що є природним з огляду на його провідне місце в організаційній структурі аеропорту, утворена від цієї назви абревіатура ATC дозволяє лаконізувати оповідь, зберігши при цьому максимальну наближеність до документальності опису подій.

Отже, вербальні маркери контекстуалізації фахового середовища аеропорту в однойменному романі А. Хейлі функціонують як ефективні мовні засоби відтворення особливостей специфічного інституціонального середовища, виступають продуктивними засобами об'єктивації просторових, часових, людських чинників у системі складних відносин під час складних подій за надзвичайних обставин. Основну лексичну базу вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища складає термінологічна та фахова лексика. У стилістично забарвленому контексті художнього твору нейтральна термінологічна та фахова лексика маркерів контекстуалізації також набуває стилістичного забарвлення, що сприяє глибшому розкриттю теми роману та емоційному впливові на читача.

Таким чином, дослідження показало, що вербальні маркери контекстуалізації відіграють визначальну роль у породженні тексту художнього твору, оскільки є мовною базою відтворення фахового середовища, в якому відбуваються події романів А. Хейлі. Проте, вербальні маркери контекстуалізації функціонують і як продуктивні засоби деконтекстуалізації середовища роману при його інтерпретації адресатом - читачем твору. Отже, це свідчить про інтердискурсивність як важливу ознаку функціонування вербальних маркерів контекстуалізації у літературно- художньому дискурсі.

Перспективність подальших досліджень особливостей вживання і функціонування вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища в літературно-художньому дискурсі може бути пов'язана як з особливостями їхньої експлікації у творі, так і зі стратегіями декодування іншомовною читацькою аудиторією.

Бібліографія

1. Загнітко А. П. Основи дискурсології: науково-навчальне видання / А. П. Загнітко. - Донецьк: ДонНУ: 2008. -194 с.

2. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

3. Фоменко Ю. В. Человек, слово и контекст / Ю. В. Фоменко // Концепция человека в современной философской и психологической мысли. - Новосибирск, 2001. - С. 164-168.

4. Niladri Sekhar Dash. Context and Contextual Word Meaning // SKASE Journal of Theoretical Linguistics [online]. - 2008. - Vol. 5. - No. 2. - Р. 21-31. - [Cited 2014, 20 Aug.]. - Available from: http://www.skase.sk/Volumes/JTL12/pdf_docZ2.pdf.

5. Hailey A. Airport. - Toronto: Bantam Books of Canada Ltd., 1968. - 10th print. - 502 p.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Анжела Посохова - старший викладач кафедри іноземних мов Львівського державного університету внутрішніх справ.

Наукові інтереси: лінгвостилістика, комунікативна лінгвістика, дискурсологія, лінгвометодика.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.