Особливості звукової та метрико-ритмічної організації дитячої поезії (на матеріалі поезії Nursery Rhymes)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості звукової та метрико-ритмічної організації дитячої поезії (на матеріалі поезії Nursery Rhymes)

Останніми роками англійський дитячий фольклор, насамперед дитяча поезія Nursery Rhymes, усе частіше стають предметом сучасних лінгвістичних досліджень. Наразі інтенсивно вивчається питання мовної картини світу в текстах дитячої поезії [1], розглядаються їхні лінгвоментальні та лінгвокультурні характеристики [6]. Проблеми фонетичної організації дитячої поезії посідають одне з провідних місць з-поміж актуальних питань фоностилістики та фоносемантики. Так, Г.А. Єгорова [2] та А.Р. Субаєва [7] вивчають звукозображальні особливості дитячої поезії, М.А. Смусь здійснює експериментально-фонетичне дослідження ролі фонетичної структури дитячої поезії з ритмічним рухом [5]. Попри всю різноманітність досліджень фонетичної будови дитячих віршів, залишаються невивченими особливості звукової та метрико-ритмічної організації дитячої поезії в аспекті теорії іконічності, що й обумовлює актуальність нашої наукової розвідки.

Метою дослідження є з'ясування механізму дії принципу іконічності на фонетичному рівні організації поетичного тексту. Головні завдання статті полягають у тому, щоб виявити основні звукові та метрико-ритмічні особливості дитячої поезії Nursery Rhymes та визначити їх роль у створенні образності вірша.

В основу цієї наукової розвідки покладена семіотична теорія про знаки, розроблена Ч.С. Пірсом і Ч.В. Моррісом, котрі трактують мовний знак як єдність означника й означуваного та класифікують знаки за ступенем іконічності. У знаках-іконах відношення між означником і означуваним базується на їхній подібності. Формальним аспектом побудови поетичного тексту є його звукова та метрико-ритмічна схема. Отже, уподібнення знаків відбувається переважно за звучанням і метрико-ритмічним малюнком. З цього випливає, що звуки та метрико-ритмічні схеми в поезії стають інформативними, набувають додаткового значення, відіграють особливу роль у створенні образності вірша.

Факт, що принцип іконічності на фонетичному рівні організації дитячих віршів набуває особливої значущості, можна пояснити законами онтогенезу мовлення. У процесі розвитку дитячого мовлення першочерговими стають артикуляційні та рухові інстинкти. Звуки в мовленні дитини стають знаками певної ситуації - реакції або враження дитини. У своїй науковій праці «Звуковые законы детского языка и их место в общей фонологии» Р.О. Якобсон акцентує на «фонологічній значущості, якої набуває звук» [8: 106]. Науковець стверджує, що в дитячому белькотінні звуки семантизуються.

Ще однією важливою характерною рисою дитячого мовлення є образність. Доведено, що з двох до шести-семи років у дитини починається підготовчий період інтелекту, тобто дитина переходить від сенсомоторного періоду в розвитку мислення до образного. Дитячі враження в період образного мислення можна представити як «рухливу кіноленту, безперервність якої можна забезпечити за рахунок органічного зв'язку кожного кадру з попереднім і наступними кадрами» [4]. Цей факт зумовлює те, що дитяча література, розрахована для цього вікового періоду, маркована високим ступенем образності.

Дитяча поезія Nursery Rhymes розрахована для тієї вікової групи дітей, котрі досягли періоду образного мислення. Ця поезія поєднує в собі різноманітні малі жанри, такі як пісеньки, римовки, колискові, скоромовки, лічилки та інші вірші невеликого розміру, знайомі будь-якому носію англійської мови. І.В. Степанова наголошує, що поезія Nursery Rhymes відзначається високим ступенем прецедентності, оскільки вона є невід'ємною рисою англійської культури та має універсальні риси, характерні для дитячої поезії взагалі [6].

У поезії Nursery Rhymes якнайкраще виявляється принцип іконічності, адже дитина встановлює зв'язок між означником і означуваним на основі подібності між звучанням і предметом, які вона сприймає за допомогою органів чуття. Іконічність у дитячій поезії представлена зображальними можливостями всіх фонетичних засобів: звукописом, різноманітними звуковими повторами (алітерацією, асонансом, консонансом), римою, а також проявами звукосимволізму.

У поезії, дитячій зокрема, метрико-ритмічний малюнок гармонійно доповнює звуковий склад тексту. Ритм вірша створюється не тільки завдяки чергуванню наголошених і ненаголошених складів у певній послідовності. Тут ураховуються й інші просодичні засоби, такі як консонантні та асонансні послідовності, а також графічні засоби - пунктуація, розташування слів у поетичних рядках, і будова рядків та строф вірша взагалі.

Розглянемо деякі випадки, коли фонетичні засоби виявляють свій зображальний потенціал і доповнюють зміст вірша, на прикладах.

Звуковий склад дитячої поезії Nursery Rhymes відзначається високим ступенем продуктивності різних видів звукових повторів, що актуалізує один із принципів іконічності - принцип кількісного накопичення інформації. Згідно з цим принципом звуковий повтор не є надлишковим, а стає структурно активним, семантично насиченим.

Наприклад, у дитячій лічилці «Play Days» чітко виражений асонанс. Повтор дифтонга [el] та монофтонгів [л] і [ш] в комбінації з дактилічною стопою в першому рядку, яка чергується з хореєм у наступних рядках, сприяє створенню розміреного, чіткого ритму, характерного для лічилок:

How many days has my baby to play?

Saturday, Sunday, Monday,

Tuesday, Wednesday, Thursday, Friday,

Saturday, Sunday, Monday

дитячий поезія семантичний фонетичний

(Тут і далі цитати наводяться з електронної збірки дитячої поезії «The Real Mother Goose» [10]).

Алітерація відіграє особливу роль у жанрі коротких жартівливих дитячих пісень. У пісні «The Flying Pig» повтор проривних приголосних звуків [d], [b] на початку слів у кожному рядку гармонійно доповнює і врівноважує метричну схему, представлену чергуванням дактилічної та ямбічної стоп:

Dickory, dickory, dare,

The pig flew up in the air;

The man in brown soon brought him down,

Dickory,

dickory,

dare.

Повтор на всіх мовних рівнях організації цього дитячого твору (алітерація, рамковий повтор, часткова паралельна конструкція, тощо), а також використання оказіональних лексем та їх сполук (dickory, dickory, dare) працюють на створення розміреного, співучого ритму жартівливої пісеньки, яка легко запам'ятовується дитиною дошкільного віку.

Звукозображальні властивості дитячого мовлення зумовлюють високий ступінь продуктивності звуконаслідування. Звуконаслідування - це «слово, що виникло шляхом наслідування природного звучання позначуваного ним предмета» [3]. У стилістиці англійської мови на позначення звуконаслідування частіше застосовується термін «ономатопея», яка буває прямою та опосередкованою [9]. До звуконаслідування першого типу відносяться лексеми, звуковий склад яких викликає в уяві певний образ. Така звукозображальна лексика дуже часто трапляється в дитячій поезії Nursery Rhymes і представлена як традиційною звуконаслідувальною лексикою (ономатопами - термін С.В. Вороніна), так і оказіональною лексикою, де означник немов матеріалізує означуване.

З-поміж традиційної звуконаслідувальної лексики найчастіше натрапляємо на слова, які імітують

1) мову тварин: «Tick, tack, too» (John Smith»), «And the drake flew away with a quack, quack, quack» («A Little Man»), «The dove says coo, coo, what shall I do? <…>, / «Pooh, pooh! says the wren, I've got ten <…>» («The Dove and the Wren»), «The dog said, `Bow-wow'» («Old Mother Hubbard»), «Pussy-Cat said: «Mew, mew, mew,» and Robin flew away» («Robin Readbreast»);

2) звуки навколишнього середовища: «Diddle diddle dumpling <…>» («Diddle diddle dumpling»);

3) звуки, які виникають унаслідок певної дії людини: «Clap, clap handies, / Mammie's wee, wee ain» («Clap Handies»), «Wee Willie Winkie runs through the town <…> / «Rapping at the window, crying through the lock» («Wee Willie Winkie»), «The girl in the lane, that couldn't speak plain, / Cried, «Gobble, gobble, gobble»: / The man on the hill that couldn't stand still, / Went hobble hobble, hobble» («The girl in the lane»).

Така звуконаслідувальна лексика спрямована не скільки на розкриття додаткового глибинного змісту поетичного цілого, скільки на те, щоб привабити увагу дитини та сприяти швидкому запам'ятовуванню вірша завдяки чіткій метрико-ритмічній схемі, яка доповнюється повторами звукосполучень.

Особливе місце посідає звуконаслідувальна лексика, котра в результаті антономазії перейшла з розряду загальної назви до розряду власного імені: Humpty Dumpty, Willie Winkie, Blue Bell Boy, Little Bo-Peep, Dame Trot, Tweedle-dum and Tweedle-dee та інші. Такі імена характеризують персонажів і легко запам'ятовуються.

Оказіональна звуконаслідувальна лексика в дитячих віршах за морфологічними ознаками близька до вигуків: «There were two birds sat on a stone, / Fa, la, la, la, lal, de; <…>» («Two Birds»), «Dickory, dickory, dare <…>» («The Flying Pig»), «Hush-a-bye, baby, on the tree top! <…>» («Hush-a-bye»), «Fol de riddle, lol de riddle, hi ding do <…>» («Heigh-ho, the Carrion Crow»), «Hickety, pickety, my black hen <…>» («The Black Hen»), «Daffy-down-dilly has come to town <…>» («Daffodils»).

Звуконаслідування другого типу, відоме як звукопис, є одним із найпродуктивніших фонетичних засобів дитячої поезії. Звукопис - це «прийом художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.» [3]. Ретельно підібрана комбінація звуків має на меті викликати в дитини певні асоціації, емоції, або ж заспокоїти чи розвеселити дитину.

Так, наприклад, у вірші «The Winds» повтор глухих фрикативних звуків [s], [f], [0] та глухого проривного [t], створює звуковий малюнок, який сприяє «оживленню» такого природного явища, як вітер. Звуки насичуються семантикою заголовної лексеми:

Mister East gave a feast;

Mister North laid the cloth;

Mister West did his best;

Mister South burnt his mouth

Eating cold potato.

Тут ми маємо справу з так званим звуковим інструментуванням вірша, за допомогою якого можна почути імітацію завивання вітру.

Результати аналізу фактичного матеріалу дозволяють зробити висновок, що фонетичні засоби в дитячій поезії є не тільки структурним, але й семантичним стрижнем і застосовуються автором свідомо, адже вони впливають на сприйняття та розуміння віршу дитиною. Питання іконічності звукового складу та метрико-ритмічної схеми дитячої поезії не вичерпується в цій науковій розвідці. Перспективним напрямком може бути порівняльний аналіз фонетичних особливостей англійської та української дитячої поезії.

Бібліографія

1. Анашкина Н.Ю. Языковая картина мира в текстах английских стихов Nursery Rhymes и в их переводах на русский язык: дис…. канд. филол. наук: 10.02.20 [Електронний ресурс] / Наталия Юрьевна Анашкина. - Екатеринбург, 2005. - 228 с. - Режим доступу: http://www.dslib.net/sravnit-jazykoved/jazykovaja-kartina-mira-v-tekstah-anglijskih-stihov - nursery-rhymes-i-v-ih-perevodah.html

2. Егорова А.А. Звукоизобразительность в традиционной детской поэзии (на материале Nursery Rhymes): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / А.А. Егорова. - М., 2008. - 24 с.

3. Публічний електронний словник української мови [Електронний ресурс] / «УКРЛП/ORG». - Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/

4. Степанова И.В. Лингвоментальные и лингвокультурологические характеристики традиционных английских детских стихов: дис…. канд. филол. наук: 10.02.19 [Електронний ресурс] / Ирина Валерьевна Степанова. - Челябинск, 2003. - 252 c. - Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/94354.html

5. Субаева А.Р. Звукоизобразительность в традиционной английской детской поэзии (на материале Nursery Rhymes) [Електронний ресурс] / А.Р. Субаева. - Режим доступу: http://www.scienceforum.ru/2013/18/4062

6. Якобсон Р. Звуковые законы детского языка и их место в общей фонологии // Избранные работы / Роман Якобсон. - М.: Прогресс, 1985. - С. 105-115.

Размещено на Allbest.ru