Народна медицина у творі Марії Матіос "Черевички Божої Матері"
Виокремлення інформації про народну медицину та лікувальну магію українців у творі Марії Матіос "Черевички Божої Матері". Розгляд забобонів, що побутували в народі та стосувалися народження дитини. Вивчення питання впливу імені дитини на її долю.
Рубрика | Литература |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.04.2018 |
Размер файла | 52,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАРОДНА МЕДИЦИНА У ТВОРІ МАРІЇ МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»
Тетяна ХЛІВНА
Анотація
народний медицина матіос магія
На основі ретельного прочитання твору Марії Матіос виокремлено інформацію про народну медицину та лікувальну магію українців. З'ясовано, що в повісті вміщено інформацію щодо лікування за допомогою рослин і за допомогою магічного впливу на хворобу, як-от: купівля хворого, купіль у «непочатій» воді, зважування голою, замовляння.
Окрему увагу автор акцентує на забобонах, що побутували в народі і стосувалися народження дитини. Не менш важливим є питання впливу імені дитини на її долю, що також порушується у статті.
Ключові слова: народна медицина, лікування травами, лікувальна магія, забобони, замовляння.
Аннотация
Татьяна Хлевная
НАРОДНАЯ МЕДИЦИНА В ПРОИЗВЕДЕНИИ МАРИИ МАТИОС «БАШМАЧКИ БОЖЬЕЙ МАТЕРИ»
На основе детального прочтения произведения Марии Матиос выделено информацию о народной медицине и лечебной магии украинцев. Выяснено, что в повести содержится информация, касающаяся лечения с помощью растений и с помощью магического влияния на болезнь, а именно: покупка больного, купание в «непочатой» воде, взвешивание голой, заговоры.
Особое внимание автор акцентирует на суевериях, которые существовали в народе и относились к рождению ребёнка. Не менее важным является вопрос влияния имени ребёнка на его судьбу, о чем также упоминается в статье.
Ключевые слова: народная медицина, лечение травами, лечебная магия, суеверия, заговоры.
Annotation
Tetiana Khlivna
FOLK MEDICINE IN MARIIA MATIOS'S WORK OF LITERATURE
“GOD MOTHER'S SHOES”
On the basis of careful reading of the work of Mania Matios are selected information about folk medicine and medical magic of Ukrainians. We found out that the story contains some information concerning the treatment with the help of plants and by means of magic impact on a disease, e.g. washing of a sick man, washing in the “untouched” water, weighing naked people, casting spells over people.
The author focuses special attention on prejudices, that was common among the people and concerned the child's birth. Very important is the problem of the influence of a child's name on the destiny. We could observe this problem in the work of art.
Key words: folk medicine, treatment by plants, medical magic, prejudices, spells.
Виклад основного матеріалу
Сучасна українська література вражає жанровим різноманіттям, гострими сюжетами, щирими героями. Сьогодні в літературному просторі зростає зацікавлення до нашої рідної культури, традицій, звичаїв. Марія Матіос - одна із сучасних письменників, хто у своїх творах активно використовує фольклорні та етнографічні матеріали українців. Творчість письменниці досліджували І. Насмінчук, Н. Адамовська, М. Якубовська, І. Ведмідь, Н. Гаєвська, С. Сипливець та ін.
Метою ж нашої статті є дослідження елементів народної медицини, використаних у буковинській сазі «Черевички Божої Матері».
Аналіз тексту твору дав підстави розподілити матеріал на три основні підгрупи: 1). Лікування за допомогою рослин, куди ми віднесли уривки тексту, де йдеться про традиційні методи народної медицини; 2) Лікувальна магія українців - відображені вірування у можливість магічного впливу на людину або хворобу; 3) Замовляння - засіб впливу на хворобу за допомогою слова. Через те, що замовляння є одним із найдавніших засобів впливу на людину, її долю, життя та здоров'я, ми, незважаючи на незначний обсяг матеріалу, виділили їх в окрему групу. 4) Забобони вони не є засобом лікування, однак їх використання, за віруваннями наших предків, давало можливість вплинути на людське життя, допомагало уникнути горя, хвороби тощо. Тому ми виділили їх в окрему групу.
Розглянемо кожну виділену нами групу детальніше.
І. Лікування за допомогою рослин
Традиційно пошуки цілющих трав пов' язані зі святом Івана Купала. Вважалося, що зібрані в цей день квіти мали неабиякі цілющі та магічні властивості. Існує в народі легенда про квітку папороті, яка зацвітає в купальську ніч, і той, кому вдасться її зірвати, буде володіти мовою рослин, птахів, тварин, зможе вилікувати будь-яку хворобу, буде знати, де заховані скарби. «Коли б не отой нічний переляк, що зробив її хворою і боязливою, Іванка й дотепер ходила би літніми стежками у пошуках цілющих трав, а найбільше - шукала би цвіту папороті, щоб мати таку силу, як мав її прадід Никифір, чи як москалиця Северина... Іванка знає від москалиці, що то є штука майже неможлива - побачити мить цвітіння папороті, а потім ту квітку ще й украсти від її охоронця- чорта. Може, москалиця тому й має силу, що колись таки заволоділа опівнічною квіткою?» [4, с. 20].
До традиційних лікувальних засобів належить і звіробій, його до сьогодні активно використовують знахарки. У повісті його застосовують для лікування ранки: «... Так і заснула, тримаючи прикладену до розсіченої брови хустинку з потовченим звіробоєм - що швидше загоїлася брівка» [4, с. 58]. Звіробій був дуже поширеним у самолікуванні українців. Люди називають звіробій «травою від 99 хвороб». Дійсно, якщо робити суміш від будь-якої хвороби, то без нього не обійтися [5, с. 25]. Цю рослину застосовували при усіляких захворюваннях. Внутрішньо водяний настій зі звіробою пили при хворобах шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, легеневих та гінекологічних недугах (маткові кровотечі), геморої, головних болях, ревматизмові, подагрі. Зовнішньо у вигляді ванн, примочок, компресів, мазей (разом з іншими компонентами) використовували при шкірних висипах, виразках, наривах, туберкульозі шкіри, діатезі у дітей [1, с. 79]. У народній медицині звіробій має широке застування завдяки в' яжучим, антимікробним, кровоспинним та протизапальним властивостям.
М. Матіос у своєму творі згадує ожину (чорницю). «Це сьогодні вона так захопилася тими чорницями і тим місцем, що й не зогледілася, як сонце покотилося донизу, ніби колесо від воза з гори покотилося, а тоді раптом на гори упала ніч. Але вона будь-що хотіла витоптати афинник у зрубі під Дідьковою Ямою - щоб не лишити яструбам ані одної ягоди знала, чорниці - дуже помічні від черева. А її брат Семен згуста мав черево.
*Отож Іванка тепер несе ягоди братові на лік - і дрижить зо страху в темному лісі» [4, с. 59]. Чорниця вважається популярною лікарською рослиною, особливо її ягоди, як сушені, так і свіжі, а також засипані цукром. У народній медицині ягоди застосовують при болях у шлунку та кишківни- ку, а також при проносі. Свіжі ягоди вживають при катарі шлунку, а сушені у відварі або сильному напарі при катарі кишок, розладі кишківника та діареї [5, с. 54]. Серед численних домашніх лікувальних засобів Р. Ф. Кайндль згадує вживання сушеної чорниці при дизентерії [3, с. 128].
За допомогою арніки, валеріани, кропиви лікували від так званої «чорної хвороби»: «...Москалиця обтирала тремтячу дитину жорстким конопляним рушником, змащувала тіло маззю із цвіту арніки, кореня валеріани і букового жиру, а по тому - голою срачиною посадила в сідло живо- гона мільйон брунатних душ! - мурашника, ніби цебром окропу ошпарила... далі москалиця била Іванчин поперек і ноги густим віником із кропиви. Кропива була не менш жалюча, ніж мурашине сідло. Та Іванка, зціпивши зуби, тепр уже терпіла гарячі кропив 'яні батоги, що лишали на тілі зелені - упереміш із червоними - смуги» [4, с. 81-82].
ІІ. Лікувальна магія українців
Дослідниця народної медицини З. Болтарович засвідчує, що в народі досить активно використовувалися так звані «трупні засоби» - частини тіла покійника, предмети, безпосередньо чи побічно з ним пов'язані [1, с. 180]. Зразки такої магії зображені в аналізованому нами творі: «Іванчин страх ставав таким потворним, що якось Данищукова жінка по- через паркан зателеніла мамі: - Нічого, Борсучко, на світі не робіть, лиш слухайте мене і добре буде: поведіть дитину до тіла, коли хтось у селі спокій- ниться, і най вона трохи потримається за мерця - страх як рукою зніме» [4, с. 45].
Здавна існувало переконання, що причиною багатьох хвороб є уроки («порча», «злі очі», «сглаз»). За світоглядними уявленнями східнословянських народів, хворобу можна було наслати різними шляхами: «підлити» й «підкинути», «пустити по вітру», вдатися до «винімання сліду» і «вирізання тіні», до «перепою» чи «дання» [1, с. 29-30]. Хворобу головної героїні повісті М. Матіос - Іванки також пов'язують з уроками: «Видите, Борсучко, дитина у вас слабовита дуже. Усі в роду дужі-здорові, а дівчини ще якесь, як наврочене. Може бути, що дитині підсипали або підклали якусь нечисть» [4, с. 60]. До хвороб, насланих за допомогою магії, відносять епілепсію, білу гарячку, божевілля та інші нервові захворювання [1, с. 29]. «Хіба Іванка під татовими ворітьми один раз збирала навхрест затикані в землю свічки? Чи раз знаходила на стежці до стайні крило ворони із хвостом миші, загорнуті в капустяний лист? Знаходила. Роздивлялася. У руки брала» [4, с. 61].
Підтвердження свідомого нанесення шкоди Іванчиній родині також прописано у тексті твору.
Цікаво, що авторка вкладає ці слова в уста дитини. Це дає їй змогу пояснити «дивність» дівчинки, яка надзвичайно відрізняється від інших героїв - вона має тісний зв'язок із природою, а подекуди й з іншим світом. «Шум вітру у кронах чи поодинокий змах крил сполоханого птаха над головою знову пускає галопом її перелякане серденько - і дитина хіба лише не плаче, притулившись чолом до бука коло роздоріжжя. Міцно обхоплює руками стовбур - і гладенька кора, як завжди, заспокоює двічі: перший раз - ніжним дотиком, а другий раз - думкою: якщо з порожніми руками, то від цього місця до сільської дороги можна збігти, не встигнувши й кліпнути оком, а як іти, як тепер, із повним відром молока, то буде довше. Але все одно вже ближче додому,