Народна медицина у творі Марії Матіос "Черевички Божої Матері"

Виокремлення інформації про народну медицину та лікувальну магію українців у творі Марії Матіос "Черевички Божої Матері". Розгляд забобонів, що побутували в народі та стосувалися народження дитини. Вивчення питання впливу імені дитини на її долю.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2018
Размер файла 52,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАРОДНА МЕДИЦИНА У ТВОРІ МАРІЇ МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»

Тетяна ХЛІВНА

Анотація

народний медицина матіос магія

На основі ретельного прочитання твору Марії Матіос виокремлено інформацію про народну медицину та лікувальну магію українців. З'ясовано, що в повісті вміщено інформацію щодо лікування за допомогою рослин і за допомогою магічного впливу на хворобу, як-от: купівля хворого, купіль у «непочатій» воді, зважування голою, замовляння.

Окрему увагу автор акцентує на забобонах, що побутували в народі і стосувалися народження дитини. Не менш важливим є питання впливу імені дитини на її долю, що також порушується у статті.

Ключові слова: народна медицина, лікування травами, лікувальна магія, забобони, замовляння.

Аннотация

Татьяна Хлевная

НАРОДНАЯ МЕДИЦИНА В ПРОИЗВЕДЕНИИ МАРИИ МАТИОС «БАШМАЧКИ БОЖЬЕЙ МАТЕРИ»

На основе детального прочтения произведения Марии Матиос выделено информацию о народной медицине и лечебной магии украинцев. Выяснено, что в повести содержится информация, касающаяся лечения с помощью растений и с помощью магического влияния на болезнь, а именно: покупка больного, купание в «непочатой» воде, взвешивание голой, заговоры.

Особое внимание автор акцентирует на суевериях, которые существовали в народе и относились к рождению ребёнка. Не менее важным является вопрос влияния имени ребёнка на его судьбу, о чем также упоминается в статье.

Ключевые слова: народная медицина, лечение травами, лечебная магия, суеверия, заговоры.

Annotation

Tetiana Khlivna

FOLK MEDICINE IN MARIIA MATIOS'S WORK OF LITERATURE
“GOD MOTHER'S SHOES”

On the basis of careful reading of the work of Mania Matios are selected information about folk medicine and medical magic of Ukrainians. We found out that the story contains some information concerning the treatment with the help of plants and by means of magic impact on a disease, e.g. washing of a sick man, washing in the “untouched” water, weighing naked people, casting spells over people.

The author focuses special attention on prejudices, that was common among the people and concerned the child's birth. Very important is the problem of the influence of a child's name on the destiny. We could observe this problem in the work of art.

Key words: folk medicine, treatment by plants, medical magic, prejudices, spells.

Виклад основного матеріалу

Сучасна українська література вражає жанровим різноманіттям, гострими сюжетами, щирими героями. Сьогодні в літературному просторі зростає зацікавлення до нашої рідної культури, традицій, звичаїв. Марія Матіос - одна із сучасних письменників, хто у своїх творах активно використовує фольклорні та етнографічні матеріали українців. Творчість письменниці досліджували І. Насмінчук, Н. Адамовська, М. Якубовська, І. Ведмідь, Н. Гаєвська, С. Сипливець та ін.

Метою ж нашої статті є дослідження елементів народної медицини, використаних у буковинській сазі «Черевички Божої Матері».

Аналіз тексту твору дав підстави розподілити матеріал на три основні підгрупи: 1). Лікування за допомогою рослин, куди ми віднесли уривки тексту, де йдеться про традиційні методи народної медицини; 2) Лікувальна магія українців - відображені вірування у можливість магічного впливу на людину або хворобу; 3) Замовляння - засіб впливу на хворобу за допомогою слова. Через те, що замовляння є одним із найдавніших засобів впливу на людину, її долю, життя та здоров'я, ми, незважаючи на незначний обсяг матеріалу, виділили їх в окрему групу. 4) Забобони вони не є засобом лікування, однак їх використання, за віруваннями наших предків, давало можливість вплинути на людське життя, допомагало уникнути горя, хвороби тощо. Тому ми виділили їх в окрему групу.

Розглянемо кожну виділену нами групу детальніше.

І. Лікування за допомогою рослин

Традиційно пошуки цілющих трав пов' язані зі святом Івана Купала. Вважалося, що зібрані в цей день квіти мали неабиякі цілющі та магічні властивості. Існує в народі легенда про квітку папороті, яка зацвітає в купальську ніч, і той, кому вдасться її зірвати, буде володіти мовою рослин, птахів, тварин, зможе вилікувати будь-яку хворобу, буде знати, де заховані скарби. «Коли б не отой нічний переляк, що зробив її хворою і боязливою, Іванка й дотепер ходила би літніми стежками у пошуках цілющих трав, а найбільше - шукала би цвіту папороті, щоб мати таку силу, як мав її прадід Никифір, чи як москалиця Северина... Іванка знає від москалиці, що то є штука майже неможлива - побачити мить цвітіння папороті, а потім ту квітку ще й украсти від її охоронця- чорта. Може, москалиця тому й має силу, що колись таки заволоділа опівнічною квіткою?» [4, с. 20].

До традиційних лікувальних засобів належить і звіробій, його до сьогодні активно використовують знахарки. У повісті його застосовують для лікування ранки: «... Так і заснула, тримаючи прикладену до розсіченої брови хустинку з потовченим звіробоєм - що швидше загоїлася брівка» [4, с. 58]. Звіробій був дуже поширеним у самолікуванні українців. Люди називають звіробій «травою від 99 хвороб». Дійсно, якщо робити суміш від будь-якої хвороби, то без нього не обійтися [5, с. 25]. Цю рослину застосовували при усіляких захворюваннях. Внутрішньо водяний настій зі звіробою пили при хворобах шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, легеневих та гінекологічних недугах (маткові кровотечі), геморої, головних болях, ревматизмові, подагрі. Зовнішньо у вигляді ванн, примочок, компресів, мазей (разом з іншими компонентами) використовували при шкірних висипах, виразках, наривах, туберкульозі шкіри, діатезі у дітей [1, с. 79]. У народній медицині звіробій має широке застування завдяки в' яжучим, антимікробним, кровоспинним та протизапальним властивостям.

М. Матіос у своєму творі згадує ожину (чорницю). «Це сьогодні вона так захопилася тими чорницями і тим місцем, що й не зогледілася, як сонце покотилося донизу, ніби колесо від воза з гори покотилося, а тоді раптом на гори упала ніч. Але вона будь-що хотіла витоптати афинник у зрубі під Дідьковою Ямою - щоб не лишити яструбам ані одної ягоди знала, чорниці - дуже помічні від черева. А її брат Семен згуста мав черево.

*Отож Іванка тепер несе ягоди братові на лік - і дрижить зо страху в темному лісі» [4, с. 59]. Чорниця вважається популярною лікарською рослиною, особливо її ягоди, як сушені, так і свіжі, а також засипані цукром. У народній медицині ягоди застосовують при болях у шлунку та кишківни- ку, а також при проносі. Свіжі ягоди вживають при катарі шлунку, а сушені у відварі або сильному напарі при катарі кишок, розладі кишківника та діареї [5, с. 54]. Серед численних домашніх лікувальних засобів Р. Ф. Кайндль згадує вживання сушеної чорниці при дизентерії [3, с. 128].

За допомогою арніки, валеріани, кропиви лікували від так званої «чорної хвороби»: «...Москалиця обтирала тремтячу дитину жорстким конопляним рушником, змащувала тіло маззю із цвіту арніки, кореня валеріани і букового жиру, а по тому - голою срачиною посадила в сідло живо- гона мільйон брунатних душ! - мурашника, ніби цебром окропу ошпарила... далі москалиця била Іванчин поперек і ноги густим віником із кропиви. Кропива була не менш жалюча, ніж мурашине сідло. Та Іванка, зціпивши зуби, тепр уже терпіла гарячі кропив 'яні батоги, що лишали на тілі зелені - упереміш із червоними - смуги» [4, с. 81-82].

ІІ. Лікувальна магія українців

Дослідниця народної медицини З. Болтарович засвідчує, що в народі досить активно використовувалися так звані «трупні засоби» - частини тіла покійника, предмети, безпосередньо чи побічно з ним пов'язані [1, с. 180]. Зразки такої магії зображені в аналізованому нами творі: «Іванчин страх ставав таким потворним, що якось Данищукова жінка по- через паркан зателеніла мамі: - Нічого, Борсучко, на світі не робіть, лиш слухайте мене і добре буде: поведіть дитину до тіла, коли хтось у селі спокій- ниться, і най вона трохи потримається за мерця - страх як рукою зніме» [4, с. 45].

Здавна існувало переконання, що причиною багатьох хвороб є уроки («порча», «злі очі», «сглаз»). За світоглядними уявленнями східнословянських народів, хворобу можна було наслати різними шляхами: «підлити» й «підкинути», «пустити по вітру», вдатися до «винімання сліду» і «вирізання тіні», до «перепою» чи «дання» [1, с. 29-30]. Хворобу головної героїні повісті М. Матіос - Іванки також пов'язують з уроками: «Видите, Борсучко, дитина у вас слабовита дуже. Усі в роду дужі-здорові, а дівчини ще якесь, як наврочене. Може бути, що дитині підсипали або підклали якусь нечисть» [4, с. 60]. До хвороб, насланих за допомогою магії, відносять епілепсію, білу гарячку, божевілля та інші нервові захворювання [1, с. 29]. «Хіба Іванка під татовими ворітьми один раз збирала навхрест затикані в землю свічки? Чи раз знаходила на стежці до стайні крило ворони із хвостом миші, загорнуті в капустяний лист? Знаходила. Роздивлялася. У руки брала» [4, с. 61].

Підтвердження свідомого нанесення шкоди Іванчиній родині також прописано у тексті твору.

Цікаво, що авторка вкладає ці слова в уста дитини. Це дає їй змогу пояснити «дивність» дівчинки, яка надзвичайно відрізняється від інших героїв - вона має тісний зв'язок із природою, а подекуди й з іншим світом. «Шум вітру у кронах чи поодинокий змах крил сполоханого птаха над головою знову пускає галопом її перелякане серденько - і дитина хіба лише не плаче, притулившись чолом до бука коло роздоріжжя. Міцно обхоплює руками стовбур - і гладенька кора, як завжди, заспокоює двічі: перший раз - ніжним дотиком, а другий раз - думкою: якщо з порожніми руками, то від цього місця до сільської дороги можна збігти, не встигнувши й кліпнути оком, а як іти, як тепер, із повним відром молока, то буде довше. Але все одно вже ближче додому, ніж до Дідькової Ями. Іванка ще раз гладить бука, ніби каже дереву «будь здоров!», і рушає» [4, с. 39].

Ще однією причиною незвичайності Іванки, на нашу думку, є її схильність до чаклунства, шаманства. К. Ричков писав: «Шаманство є психопатологічне явище. Воно пов'язане з істерією, епілептичними з різко вираженими нервовими нападами» [2, с. 363]. Дитина у такому віці має неабияке зацікавлення та здібності до чаклунства, тісний зв'язок з природою, володіє таємними, невідомими дорослій людині знаннями і до того ж має невиліковну чорну хворобу, що робить її схильною до шаманства: «Хто схоче такої дівки. Що цілими днями збирала би трави та у небо би дивилася, а не кужіль у руках тримала? Та ще ця чорна хвороба...» [4, с. 71]. Звідси і пояснення дивакуватості, потойбічнос- ті образу головної героїні повісті Іванки.

М. Матіос дуже бережно і ретельно підійшла до етнографічного матеріалу. Використана нею інформація цілком відповідає усім, існуючим навіть сьогодні, засобам магічного впливу на хворобу, як- от: 1) зважування голою (що символізує друге народження); 2) використання «непочатої» води;

3) продавання хворої дитини близьким родичам.

Саме таким був процес лікування Іванки:

1. «- А може, її голу зважити? Ні слабувати більше не буде, ні ворожки не будуть її брати? - Та чи ти здурів, чоловіче? Ти не знаєш, що жінка, яку зважили голою, перед смертю карається не менше, як відьма?» [4, с. 72].

2. «Спочатку москалиця одягнула Іванку в довгу, до п 'ят, білу сорочку, розпустила і розчесала волоссячко, тричі перехрестила, а тоді підвела до схованого між високих трав корита з непочатою водою. Ще раз перехрестила і тричі занурила з головою. Вода у цьому кориті не призначалася для споживання - лиш для ліку. І москалиця дуже пильнувала, аби яка випадкова нога чи рука без її відома не скаламутила чисте - прозоре до самого дна - срібло живильної води. Вже тиждень кориту було «запечатане» навіть для господині - отож тепер Іванка занурювалася в неторканий, крижаний прозорий холод і, стримуючи крик, тільки вищала від гострих колючок, що впивалися в неї, як оси» [4, с. 80].

3. «Продавали Іванку не в жидівській корчмі, що одна лишилася в селі незачиненою красними комісарами, а з вікна батьківської хати, як і казали сільські знахарки. Готувалися цілий день - наче молоду до шлюбу мали збирати. Спершу мама добре вимила підлогу, тоді запалила у бляшаній мисці свячений на Спаса васильок - і солодкий дурма- ний запах розстелився аж під саму стелю. По тому у високому цебрі посеред хоромів, у воді із трьох несколочених до схід сонця криниць мама настояла літні сушені трави, при світлі каганця добре вимила дитину, розчесала і заплела коси, одягнула у довгу білу полотняну сорочку, поцілувала у маківку голови, перехрестила і поклала спати у велику кімнату...Мама розбудила Іванку до схід сонця, принесеною в долонях росою умила її личко, перехрестила, відкрила навстіж вікно і тихо сказала в передрання: - Іванко, щоби ти не боялася, ми тебе зараз будемо продавати... - Не бійся, донцю, так годиться... Сама знаєш, що ти слабовита. А вуйна Августина купить тебе у нас з усіма твоїми хворощами... - А чого мене має купувати вуйна Августина? Я її боюся. У неї велике воло на шиї. - Бо дівчинку має купувати жінка, в якої також є дівчинка. - У вуйни та дівчинка вже стара!

- Іванко. Вуйна Августина - татова сестра. Вона наша родина. - Ставай, дитино, на підвіконня. Отак... я тебе зараз підсажу. Отак стій і нічого не бійся. А ти, Августино, говори вже, до Божої ласки, говори до неї!.. - Купую у тебе, брате, твою дитину. На здоров 'я купую, щоби була моц- на, як вода в потоці, щоби її ніяка хворість не брала, а як яка була би взялася, то най би щезла навіки, як ніколи її й не було. З ти великі, як здалося Іванці, грубі вуйнині руки потягнулися до підвіконня - і дитина міцно заплющила очі. І поки вуйна Августина знімала її з прочиненого вікна, в Іва- нці всередині не стихла дрож» [4, с. 90-93].

Замовляння

Ще одним засобом впливу на хворобу були замовляння, їх ми також зустрічаємо на сторінках повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері».

Упродовж багатьох століть основною святинею язичницького світогляду та життєвого укладу наших предків були замовляння [7, с. 8]. Цікаво, що саме цей вид лікувальної магії відбиває світогляд народу, його світорозуміння, погляди на хвороби та їх причини виникнення, розкриває форми і методи народного лікування [1, с. 143]. Замовляння від хвороби використовуються в описі лікування Іванки: «Запалювала сірник, казала «ні дев 'ять» - і кидала у відро з водою. Знову брала сірник - «ні вісім»

- і палила, і знову у воду. «Ні дев 'ять, ні вісім, ні сім, ні шість...» [4, с. 27]. «Москалиця ледь чутно скоромовкою шептала свої замовляння - а зіщулена Іванка із заплющеними очима беззвучно молилася і собі, щоб не плакати» [4, с. 82].

...

Подобные документы

  • Екзистенціалізм як художній і літературний напрям. Існування теми особистості у творчості буковинської письменниці Марії Матіос. Аналіз новел із сімейної саги "Майже ніколи не навпаки". Позначення життя головної героїні Петруні у романі певним абсурдом.

    реферат [18,8 K], добавлен 26.02.2010

  • Важливість поетики як науки. Різниця між поезією та прозою. Лінгвістичні дослідження поетичної функції вербальних повідомлень. Особливості жанру повісті "Солодка Даруся" Марії Матіос. Реалізація поетики, образна система, композиція постмодернізму.

    курсовая работа [47,5 K], добавлен 17.04.2012

  • Аналіз стилю та індивідуальності манери письма Ч. Діккенса. Проблема добра і зла в романах Ч. Діккенса "Пригоди Олівера Твіста" та "Ніколас Нікльбі". Аналіз художніх засобів передачі образу дитини і теми дитинства в творі "Пригоди Олівера Твіста".

    реферат [26,6 K], добавлен 04.01.2009

  • Проблематика у філософських притчах В. Голдінга. Погляди Голдинга на проблему матеріального і морального прогресу, виражених у його творі “Спадкоємці”. Співвідношення філософського і художнього освоєння дійсності у творі В.Голдінга “Спадкоємці”.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 21.10.2008

  • Аналіз образу літературної героїні у вибраних текстах поетів Нью-Йоркської групи. Розгляд іпостасі фатальної жінки та архетипу Великої Матері. Задіяння архаїчних балад у компаративному ключі. Висвітлення проблематики на прикладі маловідомих текстів.

    статья [48,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Висвітлення питань проблем навчання і виховання, любові до матері та жінок у творах Тараса Григоровича Шевченка. Розкриття історії обездоленої жінки у поемі "Осика". Аналіз образу знеславленої, нещасної, але вольової жінки Лукії в творі "Відьма".

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 06.09.2013

  • Із давніх-давен звертається людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині - до матері, уславлюючи її благословенне ім'я. Їй, дорогій і милій, єдиній і коханій присвячували свої поезії Т. Шевченко і Л. Українка, В. Симоненко і А. Малишко.

    реферат [25,4 K], добавлен 18.05.2008

  • В.Г. Короленко - російський письменник з українською душею. Використання контрасту в творі для зображення контрасту в житті. Контраст образів та характерів у творі В.Г. Короленка "Діти підземелля". Протиставлення двох світів сучасності письменника.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 06.11.2010

  • Дослідження особливості образу головної героїні роману Уласа Самчука "Марія". Порівняльна характеристика Марії Перепутько і Богоматері. Опосередкованість образу. Піднесення події останньої частини роману до рівня трагедійного національного епосу.

    курсовая работа [39,4 K], добавлен 28.11.2010

  • Особливості лексичних фігур вираження сатири у творі "Мандри Гуллівера", порівняння оригіналу тексту з українським перекладом. Передача відношення автора до зображуваного явища. Іронія як засіб сатири, яка служила для викриття негативних сторін дійсності.

    статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Поетична творчість чернігівського періоду. Павло Тичина як найнезвичайніший Дон Жуан в українській літературі. Автентичний естетичний відбиток відродження України в творі "Сонячні кларнети". Експлуатація імені й авторитету митця тоталітарною системою.

    презентация [1,3 M], добавлен 19.02.2014

  • Роман-біографія В. Петрова в критиці та дослідженнях. Синтез біографічних та інтелектуальних компонентів роману. Функції цитат у творі В. Петрова "Романи Куліша". Композиційна організація тексту. Особливості творення образу П. Куліша. Жіночі образи.

    дипломная работа [192,6 K], добавлен 10.06.2014

  • Творчість А. Дімарова як зразок високохудожньої та плідної праці митця. Характеристика та розвиток пригодницької прози для дітей. Аналіз дитячого твору "На коні й під конем", дослідження пригоди як рушія сюжету, значення місії пригодництва у творі.

    курсовая работа [123,0 K], добавлен 11.02.2013

  • Історичні передумови та основні художні засоби твору Ду Фу "Вісім стансів про осінь". Система художніх образів у творі. Специфіка змішування реального з ілюзорним у збірці "Вісім стансів про осінь". Розкриття теми свого життя і життя батьківщини у творі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 03.04.2012

  • Творчість та філософія Альбера Камю. Поняття відчуженості в психології та літературі. Аналіз повісті Камю "Сторонній". Позиція героя в творі та відображення його душевного стану за допомогою стихії природи. "Психологія тіла" в творі "Сторонній".

    курсовая работа [38,9 K], добавлен 07.01.2011

  • Аналіз творчості Тараса Шевченка як вищого етапу у розвитку української культури. Жіночі образи у творах. Моральне падіння чи моральна велич жінки за поемою "Катерина". Розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер.

    курсовая работа [65,7 K], добавлен 13.05.2014

  • Поняття мімезису як погляду на художню реальність. Вчення про мімезис Аристотеля та А. Компаньона як "Демона теорії". Поняття "художня реальність" за Д. Лихачовим. Використання поняття художня реальність в творі Г. Белля "Більярд о пів на десяту".

    курсовая работа [73,1 K], добавлен 30.11.2015

  • Грецька міфологія як підґрунтя сучасної літератури, вплив міфів на суспільство. Дослідження міфологічних образів у англомовній літературі. Питання міфотворчості та міфологічної парадигми у творі Ріордана Ріка "Персі Джексон та викрадач блискавок".

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 07.10.2013

  • Розгляд поезії М. Лермонтова. Вивчення морально-психологічного роману "Герой нашого часу" про долю молодих людей після розгрому декабризму. Аналіз риси у творчості російського поета. Розгляд у прозі спільного між байронічним героєм та Печоріним.

    презентация [5,3 M], добавлен 09.03.2016

  • Життєвий шлях та творчі доробки Ч. Діккенса. Дитячий світ у творах письменника. Образи Поля і Флоренс - втілення всепрощення з роману "Домбі і син". Образи дітей у "Різдвяних оповіданнях" Ч. Діккенса. Олівер Твіст як типовий представник знедоленої дитини.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 27.03.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.