Властивості та функції заголовків у публіцистиці Пилипа Капельгородського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Властивості та функції заголовків у публіцистиці Пилипа Капельгородського

Виконала:

Коваль Юлія

У статті досліджуються роль та значення заголовків у публіцистиці Пилипа Капельгородського. Вивчаються типи, властивості та функції назв, ілюструється тезаурус. Аналізується інтертекстуальність творів та вияв у них жанрової специфіки й індивідуального стилю автора. Розглядається дискурс назви як виразника авторського задуму, форми та змісту твору. Досліджуються заголовки з позиції авторської оцінки суспільно-політичного та літературно-культурного життя. Як визначено у процесі дослідження, заголовки вирізняються своєю оригінальністю, експресивністю та гостротою. Вони є відгуком автора на проблеми світових процесів першої половини ХХ ст. Назви творів свідчать про публіцистичну майстерність, відповідальність автора при їх виборі та усвідомлення ним значення й ролі заголовків у тексті.

Ключові слова: заголовок, заголовковий комплекс, текст, публіцистика, автор.

The role and the importance of the headlines in journalistic work of Philip Kapelhorodskyy are examined in the article. Types, features and functions of the headlines are studied, thesaurus is illustrated. The intertextuality of the works and the manifestation of their genre specificity and individual style of the author are analyzed. Discourse of the title as an expression of the author's intention, the form and the content of the work is considered. The headings are researched in terms of the author's assessment of socio-political and literary-cultural life. As we defined in the study, headings are differentiated by its originality, expressivity and acuteness. They are the author's response to the challenges of global process-es in the first half of the ХХ century. Titles of the works demonstrate journalistic skills, responsibility in their choice by the author and his awareness of the value and role of the headings in the text.

Key words: heading, heading complex, text, journalistic work, author.

Ключевые слова: заголовок, заголовочный комплекс, текст, публицистика, автор.

Вступ

У сучасному науковому знанні вивчення тексту та його структурних еле-ментів відіграє важливу роль. Це зумовлено тим, що в епоху постмодернізму текст є його пріоритетним елементом, крізь призму якого розглядається світ із дискретністю (фрагментарністю). Акцентується увага на подвійному кодуванні інформації, поняттях дискурсу та інтертекстуальності. У світлі вищезазначеного особливої ролі в журналістикознавчих дослідженнях набувають заголовкові комплекси.

Однією з причин необхідності вивчення заголовка є, зокрема, соціокультурний аспект. У свої науковій праці «Соціодинаміка культури» дослідник А. Моль вказує на хаотичність сприйняття людиною інформації, внаслідок чого відсутня будь-яка ієрархічна структура, а одержані дані є не чим іншим, як уривками, що поєднуються між собою суто випадковими зв'язками [14]. Заголовок - перший структурний елемент, що трапляється реципієнтові на початку ознайомлення із текстовою інформацією, з якого він одразу може виокремити найбільш важливі деталі тексту, з огляду на мозаїчність сприйняття реципієнта. На потребу вивчення заголовкового комплексу вказує французький структураліст Р. Барт, беручи до уваги суспільний аспект. Він зазначає: «Функція заголовків вивчена до цього часу недостатньо... Все ж відразу можна сказати, що оскільки суспільство повинне, через комерційні причини, прирівнювати текст до товарного виробу, для будь-якого тексту виникає потреба в маркуванні. Заголовок повинен маркувати початок тексту, тим самим представляти текст у вигляді товару» [1, с. 431].

Заголовковий комплекс став об'єктом вивчення в дисертаційних дослідженнях журналістикознавців [2; 15], лінгвістів [19] та літературознавців [1]. Зокрема, науковець А. Сафонов досліджує заголовок із позиції актуалізації газетних текстів. Він визначає його як головну комунікативну одиницю, що сприяє встановленню контакту між читачем й автором [23, с. 3], крім того, наголошує, що актуалізація мовних засобів найбільш помітно проявляється саме в заголовку [23, с. 5]. Дослідниця І. рудницька вказує на те, що головною функцією заголовка є лаконічне та яскраве попередження читача про зміст тексту і, як наслідок, полегшення ним сприйняття [20, с. 159]. Заголовок в історичному аспекті розглядає науковець О. Сибіренко-Ставрояні. На основі сучасних методів незалежних характеристик, контент-аналізу, кореляційного аналізу дослідниця вказує на розвиток функцій заголовка, його призначення в системі журналістики [24]. Також вивчення заголовка можемо знайти в численних наукових статтях і монографіях таких науковців, як Т. Ковалевська [12], Г. Конторчук [13], Е. Шестакова [27], Л. Каніболоцька [11], Л. Грицюк [6], А. Євграфова [8; 9], В. Садівничий [21], О. Волковинський [3; 4], Т. Фільчук [26] та ін.

Окрему увагу варто приділити значенню заголовкових комплексів у публіцистиці. Саме цей рід літературної й журналістської творчості має пряму кореляцію з громадською думкою, адже, аналізуючи й досліджуючи суспільні явища та проблеми, впливає на неї. Отож і публіцистичні твори мають вплив на свого читача. Саме заголовки як їх структурні елементи виконують зазначену функцію. Однак заголовок як елемент публіцистичного твору, і заголовкові комплекси окремих авторів зокрема, досі не є пріоритетними для наукових досліджень. У цьому полягає актуальність нашого дослідження.

Об'єкт дослідження - публіцистична спадщина Пилипа Капельгородського. Предмет - типи, властивості й функції заголовків у публіцистичних текстах автора.

Пилип Капельгородський (1882-1938 рр.) - український публіцист, поет, прозаїк, громадський діяч. Належав до літературного об'єднання «Плуг». Як публіцист надрукував низку критичних розвідок і статей, присвячених суспільно-політичній ситуації в Україні початку ХХ ст. Як громадський діяч здійснив численні економічні й культурні реформи та заходи, спрямовані на збереження народу Караногайщи- ни, зокрема написав його історію, охопивши період ХІІ-ХХ ст. Для аналізу обрані прозові та віршовані публіцистичні твори, опубліковані у 1910-1930-ті рр. у виданнях Полтавщини («Вісті ревкому», «Червона Лубенщина», «Більшовик Полтавщини», «Робітник», «Наше слово», «Хлібороб»), Сумщини («Лебединщина»), Північного Кавказу («Терек»), всеукраїнських виданнях («Літературно-науковий вісник», «Комуніст», «Рада», «Громадська думка», «Вітчизна», «Літературний ярмарок», «Трудовой крестьянин»).

Наукова новизна полягає в тому, що вперше на матеріалі публіцистичної спадщини Пилипа Капельгордського досліджуються заголовки його творів з погляду їх лексичної, семантичної, синтаксичної структури.

І. Рудницька вказує на важливість вивчення вищезазначених питань, оскільки, на її думку, заголовки публіцистики одного письменника не лише передають їх прагматичну й комунікативну спрямованість, а й можуть слугувати дидактичним і педагогічним цілям [20, с. 161]. Тому метою нашої статті є дослідження значення заголовків у публіцистиці Пилипа Капельгородського, творчість якого стала знаковою у першій половині ХХ століття.

У роботі використані такі методи наукових досліджень, як аналіз документальної інформації, зокрема публіцистичних творів автора, наукової літератури з обраної теми, за допомогою якої не лише ознайомилися з розвитком наукової думки, а й проаналізували наявний стан досліджуваної проблеми; метод контент-аналізу дав змогу детально опрацювати зміст творів письменника; біографічний метод використаний для дослідження динаміки суспільного й особистого життя автора, що вплинуло на тематику й зміст його публіцистики та безпосередньо відобразилося на виборі ним заголовків; методи класифікації й типологічного аналізу застосовані до текстів письменника для виокремлення основних типів заголовкових комплексів, їх властивостей і функцій.

Результати й обговорення. Розглядаючи заголовок, необхідно зупинитися на його визначенні. Дефініцій цього поняття існує чимало. Так, науковець В. Галич зазначає, що заголовок є «невід'ємною частиною публіцистичного твору, що увиразнює його специфічну природу, і вихідним моментом породження його тематичної, композиційної та сюжетної цілісності» [5, с. 601]; А. Євграфова визначає заголовок як «скомпресований нерозкритий зміст тексту» [8, с. 147], а В. Різун вказує, що всі елементи заголовкового комплексу є «опорними точками», «що показують найбільш важливу текстову інформацію», «висунутими елементами тексту», що «служать опорою для читача в розумінні змісту», які, «сегментуючи зміст, виступають у ролі засобів забезпечення комунікативних інтересів читачів» [18, с. 193-194].

На думку В. Галич, «усі рівні організації публіцистичного тексту (жанрово-тематичний, сюжетно-композиційний, лексико-синтаксичний, образно-стилістичний, ритмічний тощо) мають пряму кореляцію з його назвою» [5, с. 602]. Заголовок виконує низку складних функцій, зокрема, сприяє цілісності тексту, не лише інформує читача про тему твору, а й спонукає його до роздумів, використання власних знань і досвіду для розуміння змісту тексту, не лише натякає на перебіг подій, а й стимулює до їх передбачення, налаштовує реципієнта на діалог із автором та його твором. У світлі зазначеного можна стверджувати, що заголовок - багатоаспектне поняття, тому науковець слушно зазначає, що «виробити якийсь один уніфікований критерій таксономізації просто неможливо» [5, с. 606]. Тож у нашому дослідженні проаналізуємо заголовки у публіцистичних творах Пилипа Капельгородського, застосовуючи кілька запропонованих класифікацій.

За особливостями синтаксичної будови заголовки можна розподілити так:

1) заголовки-слова - «Поет», «На добраніч», «Бажання», «Сон», «Сумнів», «Вагання», «Непевність», «Терекли-мектеб», «Ворони», «Хлібозаготівлі»;

2) заголовки-словосполучення - «У незнаний край», «Словом і ділом», «265 літ московської неволі», «Маленький фельетон», «Попівська правда», «Різдвяна казка», «Про лицаря вірного, патріота примірного», «По-божому, по-хорошому», «На курсах державного права»;

3) заголовки-речення - «Будь моїм поетом», «Чия провина?», «Кто виноват?», «Як це сталося», «Ми - самовизначаємося», «На нашій - не своїй землі», «Колись була живуха!», «Бомбу знайдено», «Пане Самжаренку, ходім».

Науковець Л. Грицюк застосовує образно-семантичний підхід до класифікації заголовків, виділяючи заголовки-індикатори, заголовки-образи, заголовки-символи [6, с. 51-52]. У публіцистичному доробку Пилипа Капельгородського переважають заголовки-індикатори, що, за визначенням дослідниці, мають «пряме фактуаль- не значення» і їх ступінь образності низький [6, с. 52]. Наприклад, «Село зимою», «Агітація», «Брат», «В Караногайщині», «В степах караногайських», «Початкова школа в Караногаї», «Пам'яти великого гумориста», «Про самостійні в'язниці», «Доля наймитська», «Перевибори на селі», «На лубенському літературному гробовищі». На думку Є. Джанджакової, такі заголовки «мають чітку часову, соціальну, професійну або іншу оцінку, володіють невеликими асоціативними можливостями...» [7, с. 210]. Заголовок-образ характеризується переносним, концептуальним значенням, а заголовок символ - переосмисленим, підтекстовим значенням [6, с. 54-55]. Зокрема, у групі заголовка-образу можемо виокремити заголовки-метафо- ри, що трапляються у назвах творів автора («Біжучі» справи», «Ціна раю»), а також заголовки-метонімії («В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля»). До заголовків- символів належать такі назви, як «Різдвяна казка», «Весняна казка».

За синтаксичними засобами увиразнення мовлення у публіцистичних творах Пилипа Капельгородського можемо виділити:

1) заголовки-інверсії - «Пісня кохана», «Історія держави російської», «Доля наймитська», «Увірвався бас панькам», «Про лицаря вірного, патріота примірного»;

2) заголовки-антитези - «Сон і дійсність», «Словом і ділом»;

3) заголовки-еліпсиси - «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «Я - консулом», «Божий дом - на виконком»;

4) заголовки, риторичні оклики - «Оглашенні, ізидіте!», «Колись була живуха!»;

5) заголовки, риторичні питання - «Чия провина?», «Кто виноват?», «Чому селяни не хочуть більшовицької комуни?», «Чи потрібна нам федерація з Москвою?».

З огляду на питання інтертекстуальності у творчості автора, звернемося до наукових пошуків Л. Каніболоцької. Вона вказує на те, що «існують особливі звернення і використання художніх творів «чужого слова» як у самому тексті («текст у тексті»), так і в його «наратотекстуальних»... елементах, до яких відносимо заголовок, епіграф, примітки» [11, с. 229]. Тобто науковець говорить про вторинне використання тексту в заголовку, виокремлюючи такий вид, як заголовок-цитата. літературознавець Н. Фатєєва визначає його специфіку: «.коли заголовок виступає як цитата в «чужому тексті», . він становить собою інтертекст, відкритий для різноманітного тлумачення» [25, с. 138-139]. Публіцистичній палітрі Пилипа Капельгородського притаманні:

1) заголовки-цитати - «Цар Горох», «Поток-богатырь», «Кто виноват?», «Історія держави російської»;

2) заголовки, неточні цитати, що містять частково видозмінені чужі та свої тексти, - «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «русская история»;

3) заголовки, що містять фрагменти репрезентованого тексту, - «оглашенні, із- идіте!», «Пане Самжаренку, ходім», «Увірвався бас панькам», «Біжучі» справи», «Довольно», «Будь моїм поетом» тощо.

У творах публіциста переважає саме останній вид заголовка-цитати: автор доволі часто використовує у назві сегменти власних творів. Аналізуючи заголовок-цитату, на нашу думку, варто звернути увагу на фейлетон «Біжучі» справи». Автор розкриває тему зловживання владою та пияцтва, розповідаючи про діяльність селищної влади. Крім безділля, вони ще й вживають алкоголь: кожна їхня нарада перебуває під «керівництвом» «зеленого змія». Тому автор саркастично називає справи цієї влади «біжучими», недвозначно натякаючи на пияцтво горе-діячів.

У спогадах під назвою «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», надрукованих у журналі «Літературний ярмарок» у 1929 р., публіцист посилається на цитату Тараса Шевченка, частково видозмінюючи її: замість слова «своя» він використовує слово «чужа», кардинально змінюючи при цьому значення виразу. Досліджуючи зміст спогадів, ми спостерігаємо, що автор акцентує увагу на злободенних питаннях початку ХХ століття, а саме на суспільно-політичних та літературно-культурних явищах доби, даючи їм негативну оцінку. Зокрема, він говорить про період більшовицької революції і пов'язані з ним явища багатовладдя й водночас беззаконності на українських землях. Вказуючи на нестабільну політичну ситуацію, автор пояснює читачеві заголовок своєї публіцистичної праці.

Раніше ми зазначали низку функцій, який на сьогодні виконує заголовковий комплекс. Науковець А. Попов виділяє три основні функції, що, на його думку, притаманні кожному заголовку: номінативна, інформативна й рекламна [16, с. 96-99]. До заголовків, що виконують номінативну функцію, він відносить назви, які складаються з одночленів (оцінних та емоційно забарвлених іменників), іменникових словосполучень різних видів, зокрема тих, що містять власні назви. Дослідник зазначає, що заголовки саме такого типу переважали у газетній періодиці 20-30-х і 60-х рр. ХХ ст. [16, с. 100]. З ним погоджується і В. Галич, досліджуючи публіцистичну спадщину Олеся Гончара. Науковець пов'язує це з тенденцією тогочасної журналістики до інформативності й послаблення комунікативності [5, с. 611]. Така ж тенденція простежується у творах Пилипа Капельгородського. До заголовків номінативної конструкції можемо віднести такі назви: «Караногай», «Поток-богатырь», «Довольно», «Молодик», «Агітація», «Брат», «Ворони», «Хлібозаготівлі», «Цар Горох».

До заголовків, що виконують інформативну функцію, належать заголовки-ре- чення, зокрема двоскладні наказової та спонукальної модальності й неповні еліптичні: «Чому селяни не хочуть більшовицької комуни?», «Чи потрібна нам федерація з Москвою?», «Божий дом - на виконком», «Я - консулом», « На нашій - не своїй землі», «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «Увірвався бас панькам», «Як ховати гроші», «Бомбу знайдено».

На думку В. Галич, мета заголовка рекламної конструкції - «захопити, заінтригувати читача» [5, с. 612]. До таких належать: «Колись була живуха!», «Біжучі» справи», «Попівська правда», «Ціна раю», «Терекли-мектеб», «Кадій», «Маслагат».

О. Сальникова говорить про подвійну функцію, властиву заголовку з підзаголовком: «заголовок - рекламує, а підзаголовок - інформує» [22, с. 61]. Наприклад, у фейлетоні з назвою «Русская история» автор використовує підзаголовок «От Александра Благословенного (Романова) до Николая Ленина (Ульянова)). Продолжение летописи А. Толстого». Таким чином, він деталізує заголовок, інформуючи читача про зміст твору, а також вказує посилання на твір іншого письменника, що став основою для написання фейлетону. заголовок публіцистика стиль інтертекстуальність

Продовжуючи питання про функціональність назв, науковець В. Іванов вказує на такі властивості заголовків: «1) максимальна інформованість; 2) об'єктивне зображення тематичного змісту тексту; 3) самобутність і оригінальність; 4) публіцистична гострота й експресивність, виразність почуттів, думок; 5) структурна завершеність та інтонаційна виразність; 6) точність термінів» [10, с. 109].

З огляду на це серед заголовків у публіцистичних творах Пилипа Капельгород- ського можна виокремити такі, що:

1) несуть максимальну інформованість - «Чому селяни не хочуть більшовицької комуни?», «Чи потрібна нам федерація з Москвою?», «На курсах державного права», «Бомбу знайдено», «Як ховати гроші», «Перевибори на селі», «На лубенському літературному гробовищі», «Село зимою», «В степах караногайських», «Початкова школа в Караногаї»;

2) об'єктивно зображають тематичний зміст тексту - «Ми -самовизначаємося», «Я - консулом», «По-божому, по-хорошому», «265 літ московської неволі», «Пам'яти великого гумориста», «Сон і дійсність», «У незнаний край»;

3) є самобутніми й оригінальними - «Біжучі» справи», «Маслагат», «Терекли- мектеб»;

4) несуть публіцистичну гостроту й експресивність, виражають почуття й думки автора - «Довольно», «Будь моїм поетом», «Оглашенні, ізидіте!», «Колись була жи- вуха!», «Божий дом - на виконком», «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «На нашій - не своїй землі», «Увірвався бас панькам».

Дослідники Г. Пранцева та Г. Сазонова виділяють заголовки-теми, заголовки- реми та «художні заголовки», до яких відносять назви-метафори, назви-антите- зи й назви-оксиморони [17, с. 32], а науковець А. Сафонов говорить про принципове застосування теорії актуального членування речення до газетних заголовків [23, с. 8].

Він вказує на те, що «працівники преси звертаються до прийомів еліпсиса, парцеляції й сегментації з тієї причини, що це дає їм можливість яскравіше оформити двочленну будову заголовка, підкреслити за допомогою актуального членування «тему» (дане те, що відоме) і «рему» (нове, те, що становить суть повідомлення) висловлювання» [23, с. 8].

І. Рудницька, розглядаючи заголовки-речення, в яких є розділові знаки двокрапка і тире, зазначає, що «друга частина ди- реми в плані інформативності більш вагома, вона становить рему висловлювання, у той час як перша частина - тему» [20, с. 166].

З огляду на це виділяють такий тип заголовка, як дирема. У публіцистиці Пилипа Капельгородського можна знайти такі заголовки-диреми, як «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «Я - консулом», «Божий дом - на виконком». Зокрема, остання назва використана для фейлетону, в якому автор гостро говорить про зміну влади й того уставу, що був до неї. А саме вказує на ліквідацію більшовицькою владою церковної сфери життя та встановлення нового порядку: замість «божого дому» створюються «виконкоми». Публіцист критикує як стару, так і нову систему, викриваючи їх негативні сторони діяльності.

Беручи до уваги поділ Г. Пранцевої та Г. Сазонової, у публіцистиці автора є такі заголовки-теми, що вказують на:

1) персонаж - «Пам'яти великого гумориста», «Кадій», «Поток-богатырь», «Цар Горох», «Брат»;

2) простір, місце дії - «На лубенському літературному гробовищі», «В Карано- гайщині», «В Караногае», «В степах караногайських», «Початкова школа в Кара- ногаї», «Караногай»;

3) подію - «У незнаний край», «Як це сталося», «Я - консулом», «На курсах державного права», «Бомбу знайдено», «Агітація», «Перевибори на селі»;

4) явище - «Про самостійні в'язниці», «Ми - самовизначаємося», «Доля наймитська», «Бажання», «Сон», «Сумнів», «Вагання», «Непевність», «Сон і дійсність», «У негоду», «Пісня кохана».

Заголовки-реми, що виражають ідею, основну думку твору, характеризують:

1) особу - «Молодик», «Про лицаря вірного, патріота примірного», «Поет»;

2) подію - «Пане Самжаренку, ходім», «Будь моїм поетом»;

3) стан - «Словом і ділом», «По-божому, по-хорошому».

Також заголовки-реми у творах автора містять:

1) проблеми - «Чому селяни не хочуть більшовицької комуни?», «Чи потрібна нам федерація з Москвою?», «265 літ московської неволі», «В своїй хаті - чужа правда, і сила, і воля», «На нашій - не своїй землі», «Чия провина?», «Кто виноват?», «Попівська правда», «Ціна раю», «Як ховати гроші»;

2) висновки, повчання - «Увірвався бас панькам», «Довольно», «Божий дом - на виконком».

Висновки

Детальне вивчення заголовкових комплексів у публіцистиці Пилипа Капельгородського засвідчило їх різноманітність із погляду синтаксичної, лексичної та семантичної структур.

Назви творів письменника вирізняються своєю оригінальністю та експресивністю. Вони є відгуком автора на проблеми суспільно-політичного та літературно-культурного життя першої половини ХХ ст.

Публіцистична гострота в заголовках, за допомогою якої автор вводить читача у свій літературний світ, характеризує його оцінку тогочасних світових процесів. Широкий спектр властивостей і функцій вказує на поліаспектність заголовкового комплексу як невід'ємної складової публіцистичного тексту.

Назви творів Пилипа Капельгородського відображають їх форму і зміст, жанрову специфіку й авторський задум, а багатий тезаурус заголовків виявляє індивідуальний стиль автора. Інтертекстуальність творів вплинула на інтертекстуальність самого заголовка як його структурної частини, що характеризується посиланнями автора на творчість інших знакових публіцистів.

Заголовок у текстах автора не лише називає тему твору, а й інформує читача про перебіг подій чи стимулює до їх передбачення, почасти інтригує, тим самим спонукаючи реципієнта до роздумів, апелює до його життєвого досвіду й знань задля розуміння написаного тексту. Все це сприяє встановленню діалогічного містка між автором та його читачем.

Заголовкові комплекси у публіцистиці Пилипа Капельгородського свідчать про авторську майстерність, за допомогою якої його твори стали актуальними відгуками на тогочасні процеси багатьох сфер життя суспільства. назви в текстах вказали на відповідальність автора під час їх вибору та усвідомлення ним значення й ролі заголовків у тексті.

Публіцист ретельно попрацював над формою вираження назв, над пошуком найбільш характерних та вражаючих фактів дійсності задля їх подальшої інтерпретації в заголовкових комплексах творів.

Література

1. Барт Ролан. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. - М. : Прогресс, 1989. - 616 с.

2. Бахарев Н. Е. Структурно-функциональное развитие заголовка на материале заголовков из газет и журналов : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / Н. Е. Бахарев. - Алма-Ата, 1971. - 20 с.

3. Волковинський О. С. Алюзивний заголовок фейлетонів Остапа Вишні як запрошення до комунікативної гри автора з реципієнтом / О. С. Волковинський // Наукові записки Інституту журналістики. - К. : Інститут журналістики, 2014. - Том 54. - С. 132-135.

4. Волковинський О. С. Заголовок і текст публіцистичного твору : взаємообумовленість рівнем інформативності / О. С. Волковинський // Наукові записки Інституту журналістики. - К. : Інститут журналістики, 2014. - Том 56. - С. 73-77.

5. Галич В. М. Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор : еволюція творчої майстерності : моногр. / В. М. Галич. - К. : Наук. думка, 2004. - 816 с.

6. Грицюк Л. Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків / Л. Ф. Грицюк // Мовознавство. - 1992. - № 2. - С. 51-56.

7. Джанджакова Е. В. Об использовании цитат в заглавиях художественных произведений / Е. В. Джанджакова // Структура и семантика текста : межвуз. сб. науч. трудов / [отв. ред. И. Я. Чернухина]. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1988. - С. 30-37.

8. Євграфова А. О. Заголовок як актуалізатор текстової інформації / А. О. Євграфова // Стиль і текст. - 2003. - № 4. - С. 141-149.

9. Євграфова А. О. Заголовок як явище інтертекстуальності в журналістському контексті / А. О. Євграфова // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. - Симферополь, 2006. - Том 19 (58), № 5. - С. 126-131.

10. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети : курс лекцій / В. Ф. Іванов. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. - 222 с.

11. Каніболоцька Л. С. Про функцію заголовка-цитати з циклу «Казки сучасного міста» людмили Тарнашинської / л. С. Каніболоцька // Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту) : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. - Вип. 3. - С. 228-233.

12. Ковалевська Т. Ю. Онімні пріоритети асоціативного простору реклами / Т. Ю. Ковалев- ська // Наукові записки Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. В. Вінниченка. - Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип. 37. - С. 31-34.

13. Конторчук Г. К. Рубрика, заголовок, підзаголовок, лід як організуючі компоненти кореспонденції / Г. К. Конторчук // журналістика. Преса, телебачення, радіо. - К. : ВО «Вища школа», 1982. - Вип. 13. - С. 123-141.

14. Моль Абраам. Социодинамика культуры / Абраам Моль ; пер. с фр. / Предисл. Б. В. Бирюкова. - М. : Изд-во ЛКИ, 2008. - 416 с.

15. Паташюте М.-Ю.-Л. Информативность заголовка / М.-Ю.-Л. Паташюте // Вестник Московского университета. - Серия Х. Филология. - 1975. - № 2. - С. 83-86.

16. Попов А. С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и ее развитие / А. С. Попов // Развитие синтаксиса современного русского языка. - М. : Наука, 1966. - С. 95-126.

17. Пранцева Г. В. «Выдумывание названий - особый талант». Роль заглавия в речевом произведении / Г. В. Пранцева, Г. М. Сазонова // Русская словесность в школах Украины. - 2000. - № 1. - С. 31-33.

18. Різун В. В. Літературне редагування : підручн. / В. В. Різун. - К. : Либідь, 1996. - 240 с.

19. Ронгинький В. М. Синтаксические модели заголовков и их использование в различных стилях речи : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. М. Ронгинький. - К., 1965. - 19 с.

20. Рудницкая И. А. Прагматическая направленность газетного заголовка / И. А. Рудницкая // Сб. науч. трудов Моск. гос. пед. ин-та иностр. языков им. М. Тореза. - М., 1981. - Вып. 177.- С. 157-179.

21. Садівничий В. О. Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька / В. О. Садівничий // Вісник СумДУ. - Серія «Філологія». - 2007. - Том 1, № 1. - С. 66-74.

22. Сальникова О. Г. Как рождаются заголовки / О. Г. Сальникова // Русская речь. - 1989. - № 6. - С. 60-62.

23. Сафонов А. О. Актуализация газетного текста (К проблеме газетных заголовков) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / А. О. Сафонов. - М. : Москов. ун-т., 1974. - 19 с.

24. Сибиренко-Ставрояни Е. В. Заголовок в киевских газетах второй половины XIX - нач. XX века : содержание и функции : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / Е. В. Сибиренко-Ставрояни. - К. : Киев. ун-т. -1991. - 18 с.

25. Фатеева Н. А. Контрапункт интертекстуальности, или Интертекст в мире текстов / Н. А. Фатеева. - М. : Агор, 2000. - 280 с.

26. Фильчук Т. Ф. Аттракционная природа заголовков и заголовочных комплексов публицистического дискурса / Т. Ф. Фильчук // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. - Серія : Філологія. - 2011. - Вип. 62, № 963 - С. 89-95.

27. Шестакова Е. Г. Про абсурдизацію як одну з тенденції розвитку газетних заголовків у сучасній пресі / Е. Г. Шестакова // Українська періодика : історія і сучасність : доп. та повідом. Восьмої всеукр. наук.-теорет. конф. (Львів, 24-26 жовт. 2003 р.) / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики / за ред. М. М. Романюка. - Львів, 2003. - С. 621-628.

1. Bart Rolan. Selected works. Semiotics. Poetics / Rolan Bart. - M. : Progress, 1989. - 616 p.

2. Baharev N. E. Structural and functional evolution of heading on the material from newspapers and magazines: extended abstract of candidate's thesis: spec. 10.01.10 «Journalism» / N. E. Baharev. - Alma-Ata, 1971. - 20 p.

3. Volkovynskyi O. S. Allusive title of the feuilletons by Ostap Vyshnia as an invitation to communicative game between the author and the recipient / O. S. Volkovynskyi // Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky. - K. : Instytut zhurnalistyky, 2014. - Tom 56. - P. 73-77.

4. Volkovynskyi O. S. Headline and text of public work: interconditionality by level of informing / O. S. Volkovynskyi // Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky. - K. : Instytut zhurnal- istyky, 2014. - Vol. 56. - P. 73-77.

5. Halych V. M. Oles Honchar - journalist, publicist, editor: evolution of creativeness: monograph / V. M. Halych. - K. : Nauk. dumka, 2004. - 816 p.

6. Hrytsiuk L. F. Figuratively semantic approach of classification of headings / L. F. Hrytsiuk // Movoznavstvo. - 1992. - №2. - P. 51-56.

7. Dzhandzhakova E. V. About using quotes in the headings of the artistic works / E. V. Dzhan- dzhakova // Struktura i semantika teksta : interuniversity collection of the scientific works / [I. Ya. Chernuhina (Ed.)]. - Voronezh : Izd-vo Voronezh. un-ta, 1988. - P. 30-37.

8. IevhrafovaA. O. Heading as actualizer of text information / A. O. Yevhrafova // Styl i tekst. - 2003. - № 4. - P.141-149.

9. Ievhrafova A. O. Heading as a phenomenon of intertextuality in journalistic context / A. O. Yevhrafova // Uchenie zapiski Tavricheskogo nats. un-ta im. V. I. Vernadskogo. - Seriya : Filologiya. - Simferopol, 2006. - Vol. 19 (58), № 5. - P. 126-131.

10. Ivanov V. F. Technology of the newspaper design: lectures / V. F. Ivanov. - K. : T-vo «Znan- nia», KOO, 2000. - 222 p.

11. Kanibolotska L. S. About function of heading-quote from the series «Tales of the modern city» by Liudmyla Tarnashynska / L. S. Kanibolotska // Tainy khudozhnoho tekstu (do problemy poetyky tekstu): collected scientific works. - Dnipropetrovsk : RVV DNU, 2003. - Vol. 3. - P. 228-233.

12. Kovalevska T. Iu. Onomastics priorities of advertising associative space / T. Iu. Kovalevs- ka // Naukovi zapysky Kirovohrad. derzh. ped. un-tu im. V. Vinnychenka. - Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo). - Kirovohrad: RVTs KDPU im. V. Vynnychenka, 2001. - Vol. 37. - P. 31-34.

13. Kontorchuk H. K. Rubric, title, subtitle, lead as organizing components of correspondence / H. K. Kontorchuk // Zhurnalistyka. Presa, telebachennia, radio. - K. : VO «Vyshcha shkola», 1982. - Vol. 13. - P. 123-141.

14. Mol Abraam. Sociodynamics of culture / Abraam Mol; [transl. from Fr.] / Pref. by B. V. Biryukova. - M. : Izd-vo LKI, 2008. - Vol. 3. - 416 p.

15. Patashyute M.-Yu.-L. Descriptiveness of heading / M.-Yu.-L. Patashyute // Vestnik Mos- kovskogo universiteta. - Seriya X. Filologiya. - 1975. - № 2. - P. 83-86.

16. Popov A. S. The syntactic structure of the modern newspaper headings and its development / A. S. Popov // Razvitie sintaksisa sovremennogo russkogo yazyika. - M. : Nauka, 1966. - P. 95-126.

17. Prantseva G. V. «Excogitation the titles - a special talent». Heading role in the speech work / G. V. Prantseva, G. M. Sazonova // Russkaya slovesnost v shkolah Ukrainyi. - 2000. - №1. - P. 31-33.

18. Rizun V. V. Literary editing : textbook / V. V. Rizun. - K. : Lybid, 1996. - 240 p.

19. Ronginkiy V. M. Syntactic models of headings and their using in the various styles of speech: extended abstract of candidate's thesis : spec. 10.02.19 «Theory of language» / V. M. Ronginkiy. - K., 1965. - 19 p.

20. Rudnitskaya I. A. The pragmatic orientation of a newspaper heading / I. A. Rudnitskaya // Sb. nauch. tr. Mosk. gos. ped. in-ta inostr. yaz. im. M. Toreza. - M., 1981. - Vol. 177. - P. 157-179.

21. Sadivnychyy V. O. Properties, functions and types of the headings in structure and content of Mykola Danko's journalistic work / V. O. Sadivnychyy // Visnyk SumDU. - Seriia «Filolohiia». - 2007. - Vol. 1, №1. - P. 66-74.

22. Salnikova O. G. How are headings born / O. G. Salnikova // Russkaya rech. - 1989. - № 6. - P. 60-62.

23. Safonov A. O. Actualization of the newspaper text (on the problem of the newspaper headings) : extended abstract of candidate's thesis : spec. 10.01.10 «Journalism» / A. O. Safonov. - M. : Moskov. un-t., 1974. - 19 p.

24. Sibirenko-Stavroyani E. V. Heading in Kyiv newspapers in the second half of XIX - beg. XX century : extended abstract of candidate's thesis : spec. 10.01.10 «Journalism» / E. V. Sibirenko- Stavroyani. - K. : Kiev. un-t. -1991. - 18 p.

25. Fateeva N. A. Counterpoint of intertextuality, or intertext in the world of texts / N. A. Fateeva. - M. : Agor, 2000. - 280 p.

26. Filchuk T. F. The attractional nature of headings and heading complexes of a publicistic discourse / T. F. Filchuk // Vlsnik Hark. nats. un-tu m. V. N. Karazma. - Seriya : FHologlya. - 2011. - Vol. 62, № 963 - P. 89-95.

27. Shestakova E. H. About absurdyzatsiya as one of the trends of headings evolution in modern press / E. H. Shestakova // Ukrainska periodyka : istoriia i suchasnist : paper and report of the 8^th All-Ukrainian Scientific-Theoretical Conference (Lviv, 24-26 oct. 2003) / NAN Ukrainy. LNB im. V. Stefanyka. NDTs periodyky / M. M. Romaniuk (Ed.). - Lviv, 2003. - P. 621-628.

Размещено на Allbest.ru