Елементи кінопоетики в романі В. Винниченка "Сонячна машина"
Аналіз інтерактивних зв’язків літератури і кіномистецтва, а саме виражально-зображальних засобів кінопоетики в романі В.К. Винниченка "Сонячна машина" як прояви набутої кіномови. Аналіз кінематографічних прийомів прискорення та розтягування часу.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2018 |
| Размер файла | 24,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 791.31:82.161.2
Елементи кінопоетики в романі В. Винниченка «Сонячна машина»
Покулевсъка А. І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Анотація
інтерактивний література кіномистецтво винниченко
У статті досліджуються інтерактивні зв'язки літератури і кіномистецтва, а саме виражально-зображальні засоби кінопоетики в романі В. Винниченка «Сонячна машина» як прояви набутої кіномови.
Ключові слова: кінопоетика, кіномова, кінематографічність, монтаж, кадр, мізансцена, В. Винниченко.
Аннотация
Покулевская А. И. Элементы кинопоэтики в романе В. Винниченко «Солнечная машина»
В статье исследуются интерактивные связи литературы и кино, а именно выразительно-изобразительные средства кинопоэтики в романе В. Винниченко «Солнечная машина» как проявления приобретенного киноязыка.
Ключевые слова: кинопоэтика, киноязык, кинематографичность, монтаж, кадр, мизансцена, В. Винниченко.
Summary
Pokulevska A. The elements of cinemapoetics in V. Vynnychenko's novel “Soniachna mashyna” [Sun machine]
The present article is concerned with interactive links of literature and cinematography, namely the cinemapoetics expressive figures of speech in V. Vynnychenko's novel “Sun machine” as a manifestation of acquired cinematographic language.
Key words: cinemapoetics, cinematographic language, cinematographic feature, montage, shot, mise-en-scene, V. Vynnychenko.
Постановка проблеми. Поява і швидкий розвиток кіномистецтва вплинули на інші мистецтва, насамперед на художню літературу. Це, у свою чергу, зумовило інтерактивні зв'язки, дослідження яких в аспекті виражальних засобів є актуальною проблемою сучасної інтермедіальної компаративістики. Вивчення виражально-зображальних можливостей елементів кінопоетики сприятиме усвідомленню процесу охудожнення літературного твору, розкриттю його візуального потенціалу.
Виклад основного матеріалу. Сьогодні дослідники зв'язків літератури та кіно виокремлюють «вроджену» і набуту «кінематографічність» літературних творів, де перша, як правило, є ознакою високої художності літературних творів, створених у докінематографічну епоху. Зовсім інші художні механізми лежать в основі використання кіноприйомів письменниками кінематографічної доби. Мистецтво кіно для них є уже самодостатньою основою художнього мислення людини, до якої вони й апелюють, адресуючи власні твори підготовленому читачеві. Таку кінематографічність їхнього письма варто оцінювати як набуту. Англійський романіст Джек Ліндсей писав: «Характерний для кінематографу перехід від однієї події до іншої, його здатність узгоджувати сучасне з поверненням до минулого певного мірою споріднений із деякими прийомами літератури минулого. Але ефекти, яких досягають у результаті кінематографії, мають таку динамічну силу і такий розмах, що фактично набувають ефекту новизни. Це неминуче чинить на літературу протилежний вплив, від якого жоден письменник не може сховатися» [2, с. 36-42]. З метою продемонструвати такий вплив ми звернулися до творчості Володимира Винниченка, а саме до його роману «Сонячна машина». Вважається, що це один із найбільш відомих творів письменника. З одного боку, це зумовлене його жанровою атрибуцією, бо він уважається першим українським науково-фантастичним романом. З іншого боку, за висловлюванням Я. Цимбал, саме він «став точкою відліку кінематографічної прози в українській літературі» [5, с. 75].
Микола Зеров у своїй праці «Сонячна машина» як літературний твір» відзначав, що роман В. Винниченка має нехарактерний як для цього жанру спосіб викладу. Своєю формою він нагадує «розволоку на 800 сторінок, ремарку драматурга» [З, с. 440]. При цьому весь роман побудований на основі паралельного монтажу - у творі наявні декілька сюжетних ліній, які в ході розвитку подій паралельно розвиваються, переплітаються, що, на думку М. Зерова, забезпечує схожість роману В. Винниченка з кіносценарієм. Крім того, «Сонячна машина» містить докладні «режисерські» вказівки, точний перелік рухів [З, с. 442] - це наче вказівки акторові, як зображати страждання, біль, смуток тощо на сцені.
Це стосується і портретів героїв. Дослідник наголошує, що В. Винниченко показує своїх героїв лише зовні, не дає їм повної усебічної характеристики, обмежуючись двома-трьома прикметами, достатніми тільки для того, щоб їх раз у раз пізнавати на екрані [3, с. 445]. «У «Сонячній машині», - аналізує М. Зеров, - дійові особи складаються із фризури, рис обличчя та костюма. Зовнішні їх ознаки нотуються так дбайливо і так часто, що можна подумати, ніби авторові важно було подати тільки вказівки для кінорежисера» [3, с. 442]. При цьому цікавим є те, що В. Винниченко в зображеннях своїх героїв використовує багату палітру кольорів. Так, описи зовнішності сповнені кольорового навантаження: «червоне волосся», «чорно-сині кучери», «золота голівка», «чорні оченята», «молочно-біле лице», «рожеві плечі», «сині очі», «ясно-жовта голова», «матово-смугляве лице», «порожевіле лице», «золотисто-білява хвиляста голова з чорно-синіми бровами» тощо. Наприклад, опис однієї з героїнь роману Труди: «Золотисто-карі, чисті, обведені синіми віями очі похмуро, суворо дивляться на обліплену біло-рожевим цвітом ворухливу від бджолячих латок і голівок гіллячку» [1, с. 23]; «Труда хмуро, грізно, непохитно стискує над бронзовими очима густі синюваті брови» (тут і далі жирний шрифт мій. - А.П.) [1, с. 55]. Письменник створює яскравий пластичний образ Труди, на багатьох сторінках роману доповнює його різними зоровими подробицями та деталями. Таку увагу В. Винниченко приділяє майже всім своїм героям, намагаючись відтворити їхні зорові образи якомога реалістичніше, щоб візії героїв вибудовувалися в уяві читача чіткі, завершені, вимальо- вані до останньої зорової деталі, що негативно позначається на змалюванні внутрішнього світу героїв В. Винниченка.
Характерною тут є мізансцена з графом Адольфом: «Назустріч князівні прибуває сам Адольф. Сам котячим кроком обходить апартаменти, тихим, ласкавим голосом робить матері кілька неприємних уваг, навіть до купальні устромляє горбасте матово-жовте лице й велить перемінити килими. Гострі чорненькі очі графині неспокійно слідкують за кожним рухом опецькуватої, м'якої, з жіночим задом постаті сина. І коли його синювато-сірі в жовтих віях очі повертаються до неї, вона вся зіщулюється, як старенька чорненька собачка під піднятою ногою хазяїна» [1, с. 23]. Весь опис сповнений влучних яскравих порівнянь, кольорових акцентів. Аналіз цієї сцени з позицій кінопоетики дозволяє помітити плани різної крупності. Як це прийнято в кінематографі, мізансцена розпочинається із загального плану з графом Адольфом. Потім іде кілька середніх планів, які простежують шлях графа апартаментами. Далі крупним планом автор «показує» його обличчя та «озвучує» кадр голосом графа. Наступна деталь - очі графині, що слідкують за сином, і зрештою - змальована середнім планом постать Адольфа. Завершується мізансцена знову деталлю: В. Винниченко «показує» очі графа та - середнім планом - графині. Таким чином письменник досягає відчуття реципієнтом перегляду кадрів кольорового звукового фільму.
Проте описи не тільки героїв є такими поліколористич- ними та кінематографічними. В. Винниченко все зображує дуже мальовничо. Навіть характеристики столиць різних країн світу так само, як і різні регіони планети, у нього зображені колористично: «І все таке рожеве-рожеве, поважно-ніжне, соромливо-радісне. Париж, Лондон, Нью-Йорк, Берлін, Токіо, всі зморшки земної кори, всі її нарости, всі підземні й надземні каторги, все рожево, невинно, офіціознопосміхається. [...]
А от червоне. (Американське). [...]
І все палає червоним захватом, вогневою радістю. Криваво, бурно, екстатично, ультрарекламно! Париж, Лондон, Нью-Йорк, Берлін, Токіо, всі великі й малі ковбані людського страждання, всі закапелки глупоти, всі тисячолітні гори забобонів, обману ненависті, - все вкрите радісним, вогневим, червоним ентузіазмом.
Але ж на другому кінці лиця людства раптом хмура, страшнагримаса. Японське скло, сине, понуре, грізне! [...]
І все - темне, принишкле, само сонце дивиться тьмяно, загрозливо: всяка радість - зморщена, задимлена, засинена безнадійністю» [1, с. 144]. Подібних описів у романі можна знайти безліч, що свідчить про важливу роль кольору для В. Винниченка в досягненні художності твору, зокрема надання певного емоційного настрою пластичним образам. І хоча роман уперше був надрукований у 1925 році, ще до ери кольорового кіно, це переконує, що кіномислення письменника вже відзначалося колористичністю. Він, немов випереджаючи час, створював роман - сценарій кольорового фільму.
Що стосується інших кінематографічних прийомів, застосованих автором у творі, то насамперед слід виокремити монтажний принцип у зображенні розвитку подій у часі. Спогади героїв роману - це чергування «кадрів» із теперішнього та майбутнього. Такий прийом є характерним для утопічних романів, проте він має кінематографічну природу у своїй основі - письменник порушує лінеарний розвиток часу і завдяки монтажу поєднує у єдину сюжетну лінію різні часові відрізки.
В. Винниченко використовує також кінематографічні прийоми прискорення та розтягування часу. У сцені з Елленбергом письменник створює майже фізичне відчуття часу подібно до того, як це робили О. Пушкін у «Піковій дамі» та Гі де Мопассан у «Любому другові»: «Чудеснийранок! Такий сонячний, прозоро-блакитний, невинно радісний. Яка година? За чверть десята. Зараз має бути депутат Рінкель. [... ]
Браф Адольф фон Елленберг іще раз велить своєму секретареві наказати охороні негайно пропустити депутата Рінкеля, потім телефонує в палац Мертенса, потім до свого «затишку» (чогось Зізі була вчора кисленька) - і ввесь час поглядає на годинник. У пів на одинадцяту на нього вже чекає пан президент із донесенням.
Чудесний, знаменитий ранок! Така в ньому якась певна, спокійна тиша, така глибина радості, наче тече велика пов- новодаріка.
П'ять на одинадцяту. Депутат Рінкель дозволяє собі маленьку неточність. Нормально й зрозуміло поки що перевага на йогобоці. [...]
Рм! Чверть на одинадцяту. Депутат Рінкель дозволяє собі вже більше нормального й зрозумілого: крім відсутності тонкості характеру він виявляєзначну дозу нахабства.
Браф Адольф фон Елленберг ходить кабінетом і нетерпляче поглядає крізь вікно на вулицю. [... ]
Чортзна-що таке: пів на одинадцяту! Пан президент уже десьтам поглядає на годинник. [... ]
ГрафАдольф Елленберг люто схоплюється й бігає по кабінету, щохвилини поглядаючи на годинник. Але хвилини минаютьзахвилинами, чвертізачвертями [...]
Здивовано-блакитний ранок перетворюється в золотисто-сірий, розніжений спекою полудень, а депутата Рінкеля все немає, і двоє секретарів із напруженими, злими й перевтомленими очима двома телефонами розшукують його по всьомуБерліну. [...]
Золотисто-сірий полудень зміняється підчервоненим підстаркуватим вечором» [1,с. 196-198].
Цей уривок красномовно свідчить про те, що автором застосований прийом розтягування часу, адже він на кількох сторінках описав кілька годин одного дня графа. Проте окремими словами і словосполученнями він відтворює атмосферу затягнутого очікування, протяжності цього дня. Цей прийом письменник підсилює ще тим, що використовує перехресний монтаж: зображує не тільки очікування та переживання графа, а й опис природи. При цьому, використовуючи різні кольорові епітети («прозоро-блакитний ранок», «золотисто-сірий полудень», «підчервонений вечір»), В. Винниченко будує яскраві, мальовничі візії пейзажів, що допомагає відволікти увагу реципієнта і, таким чином, гальмує розвиток подій. Описуючи, як природа змінюється протягом усього дня, письменник підкреслює те, як довго Елленберг очікує депутата, чим загострює емоційну напругу епізоду.
У романі В. Винниченка можна знайти й приклад прискорення часу. Реченням «Сивий присмерк, як зігнутий пристаркуватий чоловік, цілий день тоскно блукає по лабораторії» [1, с. 473] письменник показує час сколапсовано, події усього дня вміщуючи в одну фразу.
Ознакою кіномови в поетиці роману є те, що письменник часто вдається до зображення подій у романі «з погляду» кінокамери, котра перебуває у русі («панорамування з візка»). Прикладами горизонтального панорамування можна вважати, зокрема, такі епізоди: «Кудлата голова чорного пуделя підводиться від газети, і невеличкі, заглиблені очі старої, розумної й лукавої мавпи з сміхотливою іскоркою пробігають по присутніх» [1, с. 70]; «Принцеса Еліза пильно обводить шукаючим поглядом схилене набік сумно й улазливо сміхотливе горбасте лице» [1, с. 72]. У романі можна знайти приклади й вертикального панорамування: «Князь Альбрехт часом зупиняється, щоб одпочити, і підводить голову догори, до колосальної будівлі. [...] Понурі, стіжкуваті башти - і розлогі, сміхотливі тераси. Аскетичні шпилі - і череваті бані...» [1, с. 12]. Виокремлені словосполучення у тексті є ознаками кінематографічного бачення письменника, причому саме режисера, який продумує позиції і шляхи кінокамери в кожному кадрі, кожній мізансцені фільму. Цікавим видається таке зображення явно кінематографічного походження, коли Німеччина показана з високої, мало не космічної точки: «Лежить Німеччина внизу, у легкій блакитній куряві туману, як наречена в вінчальному серпанку. Стьожками рік срібно-синіх, жевтяво-зелених прибралася, хутралісівнакинуланаплечі» [1,с. 151].
Роман має авантюрно-детективні риси в сюжеті, що було популярним у літературі 20-х років минулого століття. Стосовно цього М. Зеров зазначав, що «у Винниченковім оповіданні перед «нами проходять війна і окупація, хімічна лабораторія і дім для божевільних, «наружное наблюдение» і політичний терор соціалістичного «братства», героїзм інаракістів і метушня агентів капіталістичного ладу Німеччини. Цілий ряд моментів служить меті загострення фабульного» [3, с. 439]. До детективно-авантюрних моментів у романі належать також і урядове переслідування Інараку, і втікання Макса Штора дахами, і пригоди Руді Штора в домі божевільних. На це вказує і О. Пу- ніна, зазначаючи, що на виписування авантюрно-детективних мотивів працюють конкретність і деталь, кадровість і крупно- плановість в описі [4, с. 49]. На доказ своєї думки дослідниця наводить такий епізод із роману: « Чиїсь кроки внизу. Труда відлипає від стіни, швидко-швидко хреститься і з одчаємрве двері до себе. Вскочивши до кімнати, вона стає зараз же біля порога і, тримаючи себе за груди, бо в них нема повітря, боязко, з наготовленим жахом побожності в очах обводить ними кімнату» [1, с. 52]. Прикладом подібних авантюрних пригод у романі можна вважати опис пошуку принцесою Елізи вкраденої коронки: «Принцеса, одначе, не розповідала, як вона шукала 'її, не казала, як гола, з розпанаханим од люті пеньюаром, із розпатланим червоним диким волоссям бігала по спальні; як лазила рачки по підлозі, мацаючи руками попід столами, фотелями, шафами; як розкидача мокрі простирадла й рушники в ванні; як скажено, тоненько завищала від сліпого страху й гризла зубами сукню відодчаю» [1,с. 58]. Тут письменник подає серію «кадрів», які показують поведінку вкрай стривоженої героїні. При цьому рухи принцеси В. Винниченко показує відокремлено, розділяючи їх орфографічними знаками (крапкою із комою), немов підкреслює, що це різні «монтажні кадри», поєднані в один «кіноепізод».
На авантюрність роману працюють також різні атракційні моменти, часто вживані письменником. На це вказував М. Зеров, наводячи приклади «трюкових» номерів у романі. Одним із них є докладний опис аварії на аероплані, у якій доктор Руді ламає собі кості [3, с. 443]. Дослідник наголошує, що ця сцена для романіста непотрібна, бо фактично не «працює» на породження якогось важливого для роману смислу. Але вона важлива з погляду кіносценариста, щоб тримати читача («глядача») в емоційній напрузі. Це ще раз засвідчує, що елементи кіномови стали активними складовими частинами художнього мислення Винниченка-романіста.
Висновки
Отже, зображально-пластична природа твору, застосовані в ньому прийоми кінопоетики свідчать про кінематографічний нахил роману, що робить його цікавим для аналізу з позицій інтертекстуальних зв'язків художньої літератури і кіно. В. Винниченко захопився ідеєю поєднати кінематографічне і літературне. Цілком можливо, як вважають деякі дослідники, він задумував цей твір як кіносценарій, тому в деяких моментах літературний аспект роману програє. Письменник більше зосередився на зовнішніх характеристиках своїх героїв, не приділивши належної уваги їхнім внутрішнім переживанням, які потребували власне літературного способу вираження. Однак «Сонячна машина» все ж залишається помітним надбанням української прози, справжнім дітищем її «кінематографічного» періоду.
Література
1. Винниченко В. Сонячна машина / В. Винниченко ; передм. О. Гнідан. -К. : Сакцентплюс, 2005. -640 с.
2. Демещенко В. Вплив літератури на становлення кіномистецтва / В. Демещенко II Вісник Книжкової палати. - К. : Книжкова палата України імені Івана Федорова, 2008. -№2,- С. 36-42.
3. Зеров М. Українське письменство XIX ст. Від Куліша до Винни- ченка: лекції, нариси, статті /М. Зеров. - Дрогобич : Відродження, 2007. - 568 с.
4. Пуніна О.В. Кінофікація українського літературного дискурсу (20-30-ті роки XX століття) : [монографія] / О.В. Пуніна. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - 332 с.
5. Цимбал Я. «54 кадри на сторінці»: кіно і проза 20-30-х років XX століття / Я. Цимбал II Слово і час. - 2002. -№8,- С. 74-79.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Знайомство з творчістю Джейн Остін у контексті англійської літератури ХІХ ст. Визначення стилю написання роману "Гордість та упередження". Аналіз використання епітетів та інших виразових засобів для описання природи, особливість образотворчих прийомів.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 20.03.2017Микола Хвильовий як основоположник течії активного романтизму. Проблема життя після революції. Систематизація і порівняльний аналіз засобів вираження концепцій боротьби поколінь у романі "Вальдшнепи". Шляхи розвитку національної боротьби у романі.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 02.07.2013Конфлікт як екзистенційна категорія в драматургії XX століття. Конфліктність у драматичних творах В. Винниченка. Сутність характеру як реальної категорії в драматургії. Репрезентування характерів у драмах В. Винниченка. Танатологічні мотиви в драматургії.
курсовая работа [62,9 K], добавлен 10.12.2010Дитинство та роки навчання Володимира Винниченка. Участь у діяльності Революційної української партії та УСДРП. Спроби співпрацювати з більшовиками. Творчість В. Винниченка — художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності.
презентация [100,9 K], добавлен 22.11.2012Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського театру. Художні пошуки В. Винниченка на тлі розвитку української та західноєвропейської драматургії. Ідейно-художня та концептуальна спрямованість драми "Чорна Пантера і Білий Медвідь".
курсовая работа [53,1 K], добавлен 01.04.2011Роман "Жовтий князь" у контексті української літератури про голодомор. Багатоплановість змісту, проблематики і тематики твору. Сім’я Катранників як уособлення долі українського народу, символічне значення кольорів, елементи і картини у даному романі.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 11.12.2014Особливості розвитку літератури США у ХХ столітті. Відображення американської мрії та американської трагедії у творах американських письменників цієї доби. Спустошення мрії Гетсбі як основна причина його трагічних подій. Символічність образів у романі.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 13.11.2013Сінклер Льюіс - представник американської літератури періоду реалізму. Манера оповідання письменника, сатиричне звучання образу Беббіта як продукта "масового суспільства". Аналіз сатири і гумору у романі Льюіса "Беббіт", комічний монолог - виразний засіб.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 10.02.2012Дослідження біографії та творчого шляху письменника Джона Апдайка, особливостей функціонування літератури в другій половині XX століття. Аналіз засобів, що застосовувались письменниками Постмодернізму. Характеристика художніх рішень у творах автора.
реферат [39,7 K], добавлен 31.03.2012Біографічні відомості Володимира Винниченка в загальному історичному процесі. Політичні питання у драмах письменника. Співпраця літератора з видавництвами "Знание" та "Рух". Значення публіцистики В. Винниченка для подальшого розвитку журналістики.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 03.06.2014Художній образ, як відображення дійсності. Жанрові особливості роману. Побудова образної системи у творі письменника. Мовне втілення системи образів за допомогою лексичних засобів та численних прийомів. Аналіз та розкриття значення персонажів роману.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 13.05.2014Проблема впливу неореалізму та неоромантизму на малу прозу В.Винниченка. В творах "Раб краси" і "Біля машини" аналізуються такі модерністські особливості як конфлікт індивіда і середовища, роздвоєєня особистості, символізм в творах. Сучасне літературознав
статья [11,7 K], добавлен 16.10.2004Кожен твір Винниченка складав нову сторінку літературної кризи, в контексті якої читач переставав бути об'єктом впливу чи переконання, а робився до міри співавтором, бо ж з іншого полюса брав у часть у ситуаціях, змодельованих як межові.
курсовая работа [21,3 K], добавлен 08.05.2002Формування письменницької особистості Г. Джеймса, відображення життєвої позиції митця у його творчості. Інтеркультурна тема в романі "Американець". "Американськість" та "англійськість" як прояви національної культурної приналежності у творах письменника.
дипломная работа [77,6 K], добавлен 07.05.2014Проблеми, що підіймаються в романі: батьки й діти, проблема спілкування між людьми взагалі, самотність людини у суспільстві. Аналіз пізнавального змісту твору Дж. Селінджера, який зображує найгостріші проблеми суспільства, його виховальне значення.
статья [23,8 K], добавлен 31.08.2017Категорія художнього часу у світлі літературознавчих поглядів. Простір у структурі роману Дж. Оруелла "1984". Функція хронотопу у розвитку сюжету. Поняття просторового континууму. Своєрідність часових моделей і специфіка їх концептуалізації у романі.
курсовая работа [165,6 K], добавлен 08.03.2015Аналіз реалістичних традицій англійської літератури на основі творчості Дж. Голсуорсі. Аналіз типу власника в романі "Власник" через призму відносин родини Форсайтів. Власницька психологія як відображення дійсності життя англійської буржуазної сім'ї.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 12.03.2015Фантастика як жанр художньої літератури і літературний прийом. Фантастика у творчості Оскара Уайльда. Єдність фантастичного та реального як основа творчості Миколи Гоголя. Порівняльний аналіз фантастичних прийомів у творах Оскара Уайльда та Миколи Гоголя.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 20.05.2011Основні риси англійської літератури доби Відродження. Дослідження мовних та літературних засобів створення образу, а саме: літературні деталі, метафори, епітети. Творчій світ В. Шекспіра як новаторство літератури. Особливості сюжету трагедії "Гамлет".
курсовая работа [74,3 K], добавлен 03.10.2014Особливості розкриття теми сім'ї у романі Л. Толстого "Анна Кареніна". Історія створення та жанрова специфіка роману. "Родинні гнізда" в контексті твору. Узагальнюючі таблиці "Типи сімей у романі". Логічна схема "Причини трагедії "Анни Кареніної".
курсовая работа [194,1 K], добавлен 22.12.2014
