Особливості міфологічного світогляду у циклі романів Й. Колфера про Артеміса Фаулу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Особливості міфологічного світогляду у циклі романів Й. Колфера про Артеміса Фаулу

Н.-М. І. Кураш

Кураш Н.-М. И. Особенности мифологического мировоззрения в цикле романов Й. Колфера об Артемисе Фауле. В статье предпринята попытка исследования в направлении функционирования в произведении мифологического мировоззрения на примере серии романов Йона Колфера об Артемис Фауле. Использованые автором методов и приемов концепции неомифологизации подчеркивает современную направленность произведения и отражает в ней процессы XXI века. Мифологическое мировоззрение использовано в серии произведений о Артемис Фаул на сюжетообразующем, образном и мифопоэтическом уровнях, и образует полотно для разработки автором идей культуры и воспитания, глобализации и экологии.

Ключевые слова: неомифологизация, миф, кельты, мировозрение, мифопоэтика.

Kurash N.- M. I. The peculiarities of a mythological worldview in Artemis Fowl series by E. Colfer. The article aims at studying the way of functioning of a mythological worldview in a piece of writing, using a series of novels about Artemis Fowl by Eoin Colfer as an example. The methods and techniques of the neomythologization conception employed by the author emphasize contemporary orientation of this work and reflect the processes of the XXI century. The mythological worldview used in a series of works about Artemis Fowl, at plot-forming, imaginative and mythopoetic levels creates a canvas, which helps the author to develop ideas of culture and education, globalization and ecology.

Key words: myth, the Celts, worldview, mythopoetics.

Література ХХІ століття являє собою синтез досягнень попередніх культур і створює нову унікальну традицію, побудовану на оксюмороні. В її основі концепція неоміфологізації, що створює новий погляд на міф, порушуючи його первинні функції. Міф ХХІ століття з площини надпризначення переходить на рівень побутових ситуацій, і проектує нові міфологічні історії, а відтак нову літературу. Для усвідомлення сучасних текстів, потрібно застосовувати нові підходи прочитання. При прочитанні текстів серії про Артеміса Фаула потрібно звернути увагу на категоріальну для розуміння дефініцію - міфологічний світогляд. Міфологічний світогляд поєднує в собі сакральне з загальнодоступним і вважається первинним, відтак лише частково і ситуативно притаманним сучасній людині. Проявляється у вірі в забобони, традиції і окремі язичницькі ритуали. Реалії сучасного світу потребують раціоналізму і відповідного практичного світогляду, однак звернення авторів до даного типу показує необхідність повернення до минулого, що містить певну спадкоємність культури і проблематики. неоміфологізація колфер фаул

Здійснюючи аналіз наукових розвідок поняття міфологічна свідомість на базі досліджень Я. Погрібної в ключі поняття міфологізація (А. Гардуз) і неоміфологізація (С. Гуцол), дотичних до теми нашого дослідження, ми дійшли висновку, що можна стверджувати про малу кількість даних розвідок в секторі ірландської сучасної дитячої літератури. Спираючись на потужну теоретичну базу досліджень - А. Гардуз «Про міфопоетичну парадигму» [2], С. Гуцол «Філософські основи психологічних досліджень неомфіологізму в культурі постмодерну» [3], А. Нямцу «Міф. Легенда. Література» [11], Я. Погрібної «Аспекти сучасної міфопоетики» [12], ми ставимо перед собою дані завдання: аргументувати наявність в творах Й. Колфера міфологічного світогляду на образному, сюжетному і міфопоетичному рівнях, визначити роль міфологічного світогляду як прийому автора і внутрішньотекстового організатора сюжету.

Серія ірландського автора Йона Колфера про Артеміса Фаула написана в ключі концепції неоміфологізації. Прояви міфологічного світогляду наявні в першу чергу на міфопоетичному рівні. Ірландський автор свідомо використовує в дитячій серії книг «Артеміс Фаул» «міфопоетичне мислення». Досліджуючи таке явище, І. Дьяконов характеризує його наступним чином «це мислення тропічне в якому є нерозділеність раціонально - логічного та образно-емоційного начала» [5:62]. Й. Колфер створює художню реальність представлену сучасним світом з усіма його технічними можливостями, паралельно до якого існує світ магії, підпорядкований старовинним ритуалам. Світ, вигаданий автором, поєднує в собі раціональну скептичність: чарівні істоти керуються законами фізики і мають дивну на цьому фоні прив'язаність до емоційно не обгрунтованого (підсвідоме зцілення ворога).

А. Гардуз зазначає, що міфопоетична система твору проявляється в двох варіантах, «перший: коли твір насичений міфологічними елементами чи паралелями до них (алюзіями, ремінісценціями тощо), які не становлять, однак, сюжетотворчої структури, а отже, сформований у тексті міфопоетичний комплекс не має впорядкованого подієвого стрижня, ядра чи ряду таких стрижнів, ядер (такі міфопоетичні системи називаємо мозаїчними, або фрагментними). Другий варіант репрезентації міфопоетичної системи

спостерігаємо, якщо наявна у творі міфопоетична складова є для нього і структуротворчою і (будучи наскрізною в тексті чи панівною в певному текстовому фрагменті) може розглядатись як міфопоетичний мотив, сюжет» [2:26-27]. Творіння Й. Колфера можна вважати, згідно з цього твердження, другим варіантом, адже протягом усього твору читач стикається з міфопоетичною основою.

Найяскравішим прикладом прояву кельтського міфу в творі Й. Колфера, є війна між богами і людьми, визначена беззаперечним програшем перших. «Наближався занепад ірландських богів. Новий народ прибув з-за моря, щоб вступити в боротьбу з племенем богині Дану за владу над Ірландією. І нові прибульці виявилися вже не богами, а такими ж смертними, як ми з вами» [8:191]. Така дивна історія про перемогу людей над богами має пояснення в самій міфології кельтів, адже люди, що прибули до Ірландії, або, як її тоді називали, Ерін, були потомками богів. Їм вдалось перемогти плем'я богині Дану і останнім прийшлось ховатися. Тим, хто не захотів покинути Ірландію, «було необхідно знайти для себе новий притулок, і їх король, Дагда, вирішив виділити кожному богу, що залишається в Ірландії Сідху. Ці сідхи представляли собою кургани, або штучні пагорби, кожен з яких мав особливі врата, провідні в підземне царство нескінченної насолоди і небаченої розкоші» [5:145].

Й. Колфер пише: «Колись ми і вони якось жили разом. Ми не лізли в їх чарівні пагорби, а вони взамін давали нам деякі чарівні послуги» [8:201]. Це було надзвичайно давно, якщо вірити автору, а феї і досі жаліють про втрачену землю: «Як міг чарівний народець відмовитись від такої благодаті. Але колись її предки програли вершкам битву за виживання - їх було занадто багато'» [8:202]. Конфлікт, що описується автором на початку серії, стає зав'язкою серії конфліктів, що демонструють проблеми між двома світами. Розповідаючи про вершків автор акцентує увагу на раціоналізмі людей, їх агресивності і відірваності від природи. Демонструючи раціональний світогляд, в протилежність людям, описується «чарівний народець», який є проявом міфологічного світогляду. Використання Й. Колфером в серії романів про Артеміса Фаула міфологічного світогляду підкреслює протистояння двох світів, людей й чарівного народцю. При тому суттєво, що міфологічний світогляд притаманний представникам двох світів. На рівні образів продовжується кореляція двох центральних персонажів -- Елфі і Артеміса. Елфі, як представниця світу чарівного, не може мати іншого типу світобачення, тоді як Артеміс -- вундеркінд -- мав би спиратись на раціональний тип мислення і відкидати всі можливі фантазій, однак в силу свого віку він вірить в наявність чарівних світів. Така нерозривність показує глибокий зв'язок з дитячою наївною вірою і дає можливість допускати, що вся строгість і розважливість Артеміса всього лиш маска. У сюжетній лінії роману від сучасної цивілізації потерпають в першу чергу представники «чарівного народу», що зазнають небезпеки через отруєння людьми землі, води і повітря. Конфлікт між світами завжди був пов'язаний з намаганням людей контролювати і панувати, незважаючи на потреби інших. Так, Й. Колфер розкриває екологічну проблематику. Для міфологічного світогляду притаманний нерозривний зв'язок з природою, ототожнення себе з нею. В такому ключі здається цілком логічною єдність Елфі з природою і прагненням потрапити в світ вершків, щоб політати над зеленими пагорбами і побережжям Ірландії. Для Артеміса, головного героя серії, проблеми екології не є цікавими і важливим. Тому для підкреслення важливості збереження природи і задля виховання Артеміса, автор вводить наслідки для нерозважливої поведінки головного героя. Викрадений і проданий лемур стає єдиним засобом порятунку матері. Проблема в тому, що Артеміс в прагненні наживи віддав лемура в руки таксидермістів і ті знищили тваринку. Автор ілюструє непривабливу ситуацію, що викликає, попри черствість Артеміса, в нього огиду до дій таксидермістів, що винищують рідкісних тварин, перетворивши це в своєрідну забаву. З вище сказаного можна зробити висновок, що Артемісу притаманний зв'язок з природою. А відповідно Артеміс є носієм міфологічного світогляду.

На рівні сюжету міфологічний світогляд проявляється в безлічі ситуацій. Прикладом такого явища у творах Й. Колфера є ритуал набуття магії, який має явно друїдське коріння «чарівна істота повинна відправитись до древнього дуба, що росте у закруті річки, і підібрати там жолудь, до того ж це треба зробити коли місяць повний» [8:267]. Відомо, що у друїдів особливо шанувався дуб. Друїди перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різних ритуальних обрядах» [6:37]. Поклоніння дубу у друїдів було пов'язане з ототожненням цього дерева зі «світовим деревом». Ю. Березкін зазначав: «Світове древо - це вертикальна вісь в уявній картині світу, яка зв'язує кілька ярусів світобудови» [1]. Зважаючи на те, що не збереглись кельтські космологічні міфи, можна припустити, що кельтська міфологія про створення світу і світобудову була схожою з скандинавською, де фігурує вічнозелене дерево життя Іггдрасіль, що є структурною основою всього сущого і поєднує собою дев'ять світів. «Дуб шанували за його особливу міцність і довговічність; деякі бачили в ньому земне втілення всесвітнього Дерева Життя, сполучаючого світ смертних з потойбічним світом. Дуби незмінно асоціювалися з небесами, і багато кельтських рельєфів і статуй, знайдених в археологічних розкопках, як виявилося, зроблені з деревини дуба, що саме по собі показує, яким шануванням користувався дуб» [6:37]. Особливе значення для кельтів, як і для інших народів, мала і ріка: «Кельти, як і інші народи арійського походження, поклонялись рікам» [6:39], тому не дивно, що для проведення ритуалу потрібна вода, адже це вона є символом життя. У Й. Колфера цей елемент відображений в особливому значені «закруту річки», де саме і має проходити ритуал отримання магії.

Особливе місце у кельтському міфологічному світосприйнятті відводиться слову фіксованому у письмі. Письмо - це практичний додаток магії і букв, підвладних богу Вязателю - Огмі, який міг нести серйозні загрози і служити прокляттям чи заклинанням.

Коли в легендарних текстах йдеться про огамічні писемності, вони завжди використовувалися з магічними цілями. У Й. Колфера є згадка про дивну Книгу чарівного народу, «своєрідну Біблію», в якій записані правила і закони, які мають виконувати чарівні істоти «зрозуміло, книга була написана на гномячій мові, щоб її не могла прочитати звичайна людина» [8:21]. І хоча автор і називає таємничу мову - «гномячою», важко не зауважити, що вона схожа на огамічні письмена, так як і гномяча мова вони не читаються в звичній для нас послідовності зліва-направо чи навпаки, читати тексти написані огам надзвичайно важко, оскільки «огам являє собою комбінацію паралельних рисок в групах від однієї до п'яти. Групи рис були різної довжини і займали чотири різні позиції перпендикулярно всюдисущої допоміжної лінії - druim «хребет» (або spac «простір») [4:801]. Письмо, використане у книзі, треба було читати з середини, направляючись від центру до стрілки, що вказувала напрямок.

З сказаного вище, можна зробити висновок, що в серії романів про Артеміса Фаула, Йона Колфера, функціонує особливий тип світогляду, що опирається на міфи і називається міфологічним. Він проявляється на різних рівнях тесту і несе в собі основне проблемно-тематичне навантаження. Прояви міфологічного світогляду виконують сюжетотворчі і образотворчі функції. І здійснює унікальний синтез протиріч, що допомагає читачеві усвідомити основну проблематику твору.

Література

1. Березкін Ю. Об универсалиях в мифологии [Електронний ресурс] / Ю. Березкін. - Режим доступу: http://kunstkamera.ru/files/lib/978-5-88431-275-3/978-5-88431-275-3_22. pdf

2. Гардуз А. Міфопоетична парадигма в українській та західноєвропейській «прозі про землю» кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. : [монографія] / А. Гардуз. - Миколаїв : Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - 198 с.

3. Гуцол С. Ю. Философские основания психологических исследований неомифологизма в культуре постмодерна / С. Ю. Гуцол // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди» - Дод. 4 до Вип. 31, Том ІІІ (11): Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». - К. : Гнозис, 2014. - С. 282-288.

4. Дирингер Д. Алфавит / Д. Дирингер. - М. : Изд-во иностранной литературы, 1963. - 659 с.

5. Дьяконов И. Архаические мифы Востока и Запада / И. Дьяконов. - М. : Наука, 1990. - 247с.

6. Кельтская мифология / энциклопедия. - М. : Эксмо, 2002. - 608 с.

7. Колфер Й. Артемис Фаул. Затерянный мир / Й. Колфер. - М. : Эксмо, 2007. - 576 с.

8. Колфер Й. Артемис Фаул. Интелект против волшебства / Й. Колфер. - М. : Эксмо, 2003. - 416 с.

9. Колфер Й. Артемис Фаул. Код вечности / Й. Колфер. - М. : Эксмо, 2012. - 528 с.

10. Колфер Й. Артеміс Фаул / Йон Колфер. - М. : Домино, 2011. - 416 с.

11. Нямцу А. Миф. Легенда. Литература / А. Нямцу. - Чернівці: ЧНУ РУТА, 2007. - 521 с.

12. Погребная Я. В. Аспекты современной мифопоэтики [Електронний ресурс] / Я. В. Погребная // СГУ, 2010. - Режим доступу : http://www.niv.ru/doc/pogrebnaya-aspekty-mifopoetiki/index.htm.

Размещено на Allbest.ru