Мовно-художня актуалізація концепту "батько" в поезії Сільвії Плат

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОВНО-ХУДОЖНЯ АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ 'БАТЬКО' В ПОЕЗІЇ СІЛЬВІЇ ПЛАТ

Наскрізною темою поетичних творів Сільвії Плат є тема чоловічого придушення жіночої ідентичності, вимушеної коритися патріархальним законам та нормам. Ця тема багато в чому зумовлює особливості створення образів у поетиці Сільвії Плат. У цьому сенсі доволі показовою є поезія «Daddy» («Татусь»).

Ключові слова: дискурс, патріархальна традиція, дитинство, зрада, нацизм, Голокост.

Заболотна О. Р. Языково-художественная актуализация концепта 'ОТЕЦ' в поэзии Сильвии Плат.

Сильвия Плат является одной из самых оригинальных представительниц американской поэзии ХХ века. Сквозной темой поэтических произведений автора есть тема мужского подавления женской идентичности, вынужденной подчиняться патриархальным законам и нормам. Данная тема во многом обусловливает особенности создания образов в поэтике Сильвии Плат. В этом смысле довольно показательно стихотворение «Daddy» («Папа»).

Zabolotna O. R. Language-artistic actualization of the concept 'DADDY' in Sylvia Plath's poetry.

Summary

Sylvia Plath is one of the most original representatives of American poetry of the twentieth century. Sylvia Plath's poetry takes a strong stance on the various aspects of power in the area of gender relations. She takes on a unique approach to criticize and reject patriarchal attitudes and values by using many distinguishing language and stylistic features. Sylvia Plath writes her poems with a female perspective. Typically her poems have a female persona, which portrays the experience of a female in a male dominated world. The poems are usually one-sided in their view on patriarchal society, showing only the negative aspects behind their attitudes towards women's positions within a patriarchal society, therefore making a strong feminist statement. The article aims at an overview of the concept 'DADDY' and its main characteristics in the poetry of Sylvia Plath. Sylvia Plath's poetry takes a strong stance on the various aspects of power in the area of gender relations. She takes on a unique approach to criticize and reject patriarchal attitudes and values by using many distinguishing language and stylistic features. In this sense, is quite revealing poetry «Daddy».

Одним із найбільш відомих у творчості Сільвії Плат є вірш «Daddy» («Татусь»). Цей твір є яскравим прикладом конфесійної поезії, оскільки створює напружений емоційний та інтелектуальний простір її особистісної поетичної саморефлексії, в якій поєднуються біографічний досвід втрати батька у дитинстві, потреба позбутися його деспотизму, яка проектувалася так чи інакше на внутрішньо сімейні стосунки поетеси, алюзії Голокосту через німецьке походження батька тощо. Поетичне мовомислення.

Плат репрезентує концепт 'БАТЬКО' у різних художньо-семантичних площинах. Уже в перших рядках поезії «Daddy» реалізується семантична сфера БАТЬКО - ЧЕРЕВИК. Використання цієї парадоксальної метафори можна потрактувати із погляду семантичного наповнення слова «нога». Метонімічне використання ноги як жінки применшує її роль як у суспільстві, так і в сім'ї, а протиставлення образів черевика та ув'язненої в ньому ноги підкреслює відчуття залежності, нездоланні тендерні розбіжності, тиск чоловічого авторитету. Цей образ набуває метафоричного значення темного тісного світу, в якому протягом тридцяти років «наче нога» існувала героїня:

You do not do, you do not do Any more, black shoe.

У порівнянні себе самої із блідою ногою важливе як саме поняття ноги - нижньої, приземленої частини тіла, так і її кольору - бліда, бо замкнена, ув'язнена, без свіжого подиху та свободи. Уявимо, якою б мала бути нога, що ходить БЕЗ черевика - жива, здорова, міцна. Отже така символіка є глибоко символічною та небезпідставно використовує кольорову пару - «чорне - безколірне, бліде». Як бачимо, протиставляється колірна гамма жіночого та чоловічого світів, у результаті чого колірна ознака отримує в поетиці Сільвії Плат гендерне прочитання.

У цих рядках прочитуємо протест проти тиску батька, його присутність сприймається як символічне ув'язнення, тому метафора «тісного чорного черевика» надзвичайно сильно увиразнює стиль взаємостосунків батька і дочки, а також шлейф цих взаємостосунків у дорослому житті.

Важливо, що у спілкуванні з батьком через поетичну вербалізацію своїх почуттів Сильвія Плат спирається на біографічний досвід, однак і виходить за його рамки. Авторка згадує про тридцять років «ув'язнення» себе, однак в реальності Сильвія залишилася без батька, що раптово помер, у віці десяти років. Було б дуже спокусливо розглядати цю поезію з точки зору класичного психоаналізу, адже у вірші звучить тема символічного вбивства батька.

У поезії постійно акцентується увага на тісному зв'язку образу батька з мотивом смерті. Жіночий образ проголошує необхідність вбивства батька:

Daddy, I have had to kill you. Татусю, мені слід було убити тебе.

Бачимо, як поетеса використовує прикметники одного семантичного ряду - сірий, важкий як камінь, моторошний. Додаткового навантаження додає цим рядкам використання поняття Бога. Релігійна алюзія Бога-Отця та підтекст, що тіло мусить бути наповнене Богом - тобто божественним, навіть якщо це тіло треба знищити, збільшують експресію образу. Але мова йде про вбивство вже померлого батька, тобто символічне вбивство пам'яті про нього.

Колірна лексика відображає конфлікт доньки та батька. Все, що пов'язано із батьком, має чорний колір - колір зла, аморальності, смерті.

Чорний колір підкреслює почуття страху, чіткого усвідомлення того, що Сільвія є жертвою чоловічого домінування та панування. Образи, використані поетесою для показу власного ставлення до цього феномену її життя, є моторошно повсякденними. Наприклад, образ чорного телефону, який уособлює комунікацію із зовнішнім світом, неминучість цієї нав'язаної комунікації, підкорення загальноприйнятим нормам та розчинення індивідуальності в натовпі. Відключення чорного телефону означає розрив із системою стереотипів та нав'язаних соціальних ролей, котрі вкоренились у патріархальному суспільстві.

Концепт 'БАТЬКО' в поезії розкриває свій руйнівний зміст та ворожість у семантичній прив'язці до лексеми «ворог», яке розкривається через поняття «нацист, фашист», що викликало багато запитань у читачів та критиків Сильвії Плат. Німецьке походження батька та пов'язаність його образу із трагедією Голокосту в Європі показує не стільки мотиви особистісного конфлікту поетеси із батьком, скільки відображає драматичне осмислення американським та британським суспільствами провини покоління батьків та його відповідальності за жахи ХХ століття.

Тема Голокосту розкривається дуже явно, без натяків, із використанням історичних та географічних маркерів:

An engine, an engine Паровоз, паровоз,

Як відомо, транспортування євреїв у табори смерті, назви яких згадуються у цих рядках, здійснювалося поїздами. І тут слово engine має подвійний смисл: як машина-паровоз, що везла ці вагони з жертвами з різних куточків Європи, так і машина знищення, яка працювала без упину, безжалісна та глуха до страждань людини. Повтори, які неодноразово використовує поетеса у цьому вірші, лексично і фонетично зміцнюють враження, що його намагається донести до читача авторка. У цьому випадку не можна не погодитися із Ю. Лотманом, який зауважує, що «умисне згущення у використанні того чи іншого елементу робить його помітнішим, структурно активним» [1].

Тему нацизму та Голокосту Сильвія Плат розкриває не лише через смислові маркери, але й фонетично, використовуючи:

1) емфатичні конструкції - повтори німецького ich, лексеми war;

2) численне вживання німецьких слів, пов'язаних з однією із найбільш сумних сторінок в історії людства - правлінням Третього Рейху та нелюдським нацистським режимом (auch, du, Luftwaffe, німецька авіація, котра проводила масові атаки, танкові дивізії Panzer) з метою надання ситуації натурального, відчутного характеру;

3) семантичні маркери з негативною емоційною конотацією: my Polack friend, де під Polack мається на увазі презирливе прізвисько, яке фашисти давали полякам і яким «нагороджує» донька свого батька; епітети barb - скорочене від «варварський» та obscene - «паскудний, непристойний», що відображають огиду автора до німецької мови; метонімія за схемою «використання частини замість цілого»: як-от метонімічне використання образів, що позначають нацистів: Aryan eye, bright blue - арійське око, яскраво голубе (пряма алюзія до образу «істинного арійця» - білявого та голубоокого), the boot in the face - черевиком в обличчя (жорстокість та безжалісність фашистів);

4) бінарну опозицію Nazi - Jew (Наці - Єврей), кат - жертва.

У вірші концепт 'БАТЬКО - ВОРОГ' реалізовано метафорою Голокосту, яка використовується для надання гніву, неприязні та ненависті до батька тотального характеру, що досягається порівнянням власного болю та страждань із лихом вселенського масштабу.

У вірші зрада та тиранія батька посилюють психологічну травму ліричної героїні. Однак вирішальним фактором розвитку у протагоніста шизофренії є зрада чоловіка і, як наслідок, негаразди в сім'ї. Стає очевидним, що метафора «ВАМПІРА» стосується не лише батька, але й точного сурогату - чоловіка, котрий «висмоктав» позитивні емоції закоханої жінки, а також творче натхнення авторки.

Голос ліричної героїні вбирає в себе елементи різноманітних дискурсів. Складні образи з очевидною культурологічною конотацією чергуються з «дитячими» словами, з їхньою «неправильною» фонетикою (chuffing, achoo, gobbledygoo), з фольклорними образами, а німецькі слова вплітаються в англійський текст (It stuck in a barb wire snare / Ich, ich, ich, ich - на колючому дротові Я, Я, Я ). Героїня дорослішає і немов шукає себе в різних культурних традиціях. Розуміння світу героїні в різні періоди її життя беззаперечно пов'язане з думками про батька, котрий постає то «темним чоловіком», то вампіром. Варто зазначити, що на лексико-семантичному рівні у свідомості жіночого ліричного суб'єкта втілюється суміщення дитячих спогадів, пов'язаних із благоговійним страхом доньки перед батьком, а також дорослих переживань, пов'язаних зі страхом єврейки перед нацистом, жінки перед чоловіком. У тексті поезії важливу роль відіграє наступна строфа, в котрій йдеться про те, як страх - любов юної героїні, котра прагнула покінчити з життям у двадцять років, та возз'єднатися з померлим батьком (and get back, back, back to you - і повернутися назад, назад, назад до тебе), витісняється дорослою ненавистю.

Як зазначає Дж. Розенблатт, батько Сільвії Плат не був нацистом, а матір не була єврейкою, проте історичні алюзії дають можливість авторці надати драматичності мотиву жіночого протистояння патріархальній культурі [4]. Але, наприклад, П. Бреслін наголошує на тому, що в символізмі вірша «Татусь» можна простежити і певні перегуки з реальною фігурою батька поетеси Отто Плата [2]. Поетеса бере центральні концептуальні образи з історії і культурної традиції та виводить їх за рамки патріархального дискурсу, тим самим позбавляючи їх звичної логіки розвитку.

Говорячи про поетичну структуру вірша «Татусь», А.Р. Джонс вказує на простоту та монотонність ритмічного малюнка, в основі котрого, на думку критика, лежить повторюваність одних і тих самих елементів, котрі є характерними для дитячої мови (nursery rhyme - нянині рими), а також текстів заклинань. Насправді така особливість поетичної структури вже наявна у першому рядку (You do not do, you do not do) і зберігається впродовж цілої поезії (And I said I do, I do; Scraped flat by the roller of wars, wars, wars; Ich, ich, ich, ich; And get back, back, back to you).

А. Р. Джонс вважає, що ритмічна організація тексту «Татуся» зближує його з епізодами із «Макбету», в котрих схожим за ритмікою рефреном звучать відьомські голоси, а також з деякими текстами Т. С. Еліота (Thomas Steams Eliot), зокрема незавершеною поетичною драмою «Sweeney Agonists» - «Суїні-Агоніст».

Тема позбавлення від БАТЬКА - ВОРОГА продовжується у семантиці, пов'язаної із чоловіком. У віршах циклу «Аріель» чітко змальовується мотив позбавлення від любого чоловіка, котрий прагне зайняти місце батька - від вампіра у «Татусі», нациста в «Пані Лазар», чоловіка в «Чадрах». Як зазначає А. Р. Джонс, драма та внутрішні переживання героїні відносять до концепції З. Фройда, демонструючи авторську варіацію на тему комплексу Електри, котра ненавиділа матір, з якою себе асоціює, та обожнювала батька, якого відштовхує за його брутальність та тиранію [3] Стає очевидним, що образ «чоловічого» світу», відкинути який намагається жіночий ліричний герой, будується на авторському обіграванні таких «чоловічих» теорій та ідеологій, як фашизм та фройдизм. Таким чином, не стільки біографія Сільвії Плат, скільки широкий культурно-історичний контекст стає породжуючим простором, з якого авторка черпає образність своїх творів.

Список використаної літератури

1. Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста / Ю. М. Лотман. - Л.: Просвещение, 1977. - С. 63.

2. Breslin P. The Psycho-Political Muse: American Poetry since the Fifties. - Chicago: University of Chicago Press, 1987. - 161 p.

3. Jones A. R. On Daddy in The Art of Sylvia Plath: A Symposium. Ed. Newman Ch. Copyright, 1970. - 322 p.

4. Rosenblatt J. Sylvia Plath: The Poetry of Initiation. Chapel Hill, University of North Carolina Press, 1979. -233 p.

5. Sylvia Plath. Online Poetry collections/ URL http://www.angelfire.com/tn/plath/

Размещено на Allbest.ru