Дослідження проведене на матеріалі роману А. Хейлі “Airport” [Hailey 1968], що відзначається ретельною реконструкцією автором фахового середовища. Аналіз текстури роману дає можливість прослідкувати особливості контекстуалізації фахового середовища на основі термінологічної лексики, яка структурує мовну тканину цього роману. Об'єкт дослідження - фаховий контекст професійного роману А. Хейлі “Airport” у його мовній репрезентації. Предметом вивчення є лінгвостилістичні та комунікативно-дискурсивні аспекти функціонування термінологічної лексики як засобу вербалізації фахового контексту у професійному романі. Метою дослідження є виявити особливості вживання термінологічної лексики для вербалізації фахового середовища в професійному романі, що обумовило вирішення таких завдань: здійснити аналіз мовної бази вербалізації фахового контексту в професійному романі, визначити роль термінологічної лексики в об'єктивації фахових реалій інституціонального середовища та проаналізувати прагмастилістичні особливості функціонування термінологічної лексики в стилістично маркованому художньому тексті.

Твори письменника вже ставали об'єктом лінгвістичних досліджень. Так, О.М. Данильчук, віддаючи належне повазі письменника до зображення деталей в оповіді, визначає його творчий метод як метод "фактографічного реалізму" [Данильчук 2009, с.56]. Т.Г. Нікітіна й А.Н. Павлова кваліфікують твори А. Хейлі як "своєрідний різновид романтики в професійно-виробничій сфері, що ґрунтується на технологіях і побуті" [Никитина, Павлова 2016]. Частіше твори А. Хейлі входили до складу мовної бази дослідження разом із творами інших письменників, для прикладу: О.М. Островська досліджувала особливості лінгвістичної реалізації дієслівних засобів категорії оцінки в художньому тексті з урахуванням категорії модальності як корелюючого поняття на матеріалі американської прози, долучивши до аналізу і романи А. Хейлі [Островська 1994].

Ю.В. Жаманова розглядає проблеми адекватності міжмовної передачі термінологічної і авіаційної лексики на матеріалі роману А. Хейлі “Airport” [Жаманова 2015]. Аналізуючи особливості перекладу спеціальної лексики роману, вона вирізняє відмінності в використанні термінів у спеціальному та художньому тексті: "Відзначимо, що на відміну від спеціального тексту, розрахованого на відповідну аудиторію, терміни та професіоналізми в художньому тексті виступають стилістичним засобом, що використовується автором для `занурення' читача у відповідне середовище, і не передбачає наявності у читача спеціальних знань" [Ibid, с.57]. Таким зануренням читача у відповідне середовище і відповідає амбітне завдання, яке ставив перед собою А. Хейлі перед написанням кожного нового роману: максимально реалістично відтворити на сторінках твору життя і діяльність певного фахового середовища.

Н.Л. Московська та М.О. Мацаєва досліджували жанрову специфіку романів А. Хейлі Final Diagnosis, Airport та Hotel, на їхню думку терміни в текстах цих романів утворюють медичне, авіаційне та готельне термінологічні поля [Московская, Мацаева 2013]. Дослідниці окреслили лінгвістичні аспекти жанрової специфіки виробничого роману, визначивши, що основну роль відіграють термінологічні поля сфери професійної діяльності, які вільно співіснують і функціонують у тексті разом із загальновживаною лексикою. К.О. Керер [Керер 2011] зосередила увагу на вивченні особливостей реалізації концептосфери "професійна діяльність" у сучасному виробничому романі на матеріалі романів А. Хейлі, Д. Лоджа та їхніх перекладів на засадах лінгвокультурології.

Для професійного роману важливою є категорія інформативності. Інформаційний простір професійного роману є фахового орієнтованим. При введені в інформаційний простір професійного роману понять фахового світу з супровідними коментарями, що є характерною ознаку авторського стилю А. Хейлі, відбувається розширення смислу художнього тексту за рахунок "семантичних прирощувань" [Гальперин 1981, с.24].О. О. Селіванова вирізняє інформаційний простір автора та читача, між якими існує певний інформаційний баланс, що відзначається стратегією інтерактивності автора бути зрозумілим читачем, та стратегією інтерактивності читача зрозуміти автора, кваліфікуючи інформативність "як текстово-дискурсивну категорію, що відображає взаємодію інформаційних просторів усіх модулів дискурсу та забезпечує інформаційний баланс інтерактивності адресанта та адресатів на основі тексту" [Селиванова 2002, с. 208].

У професійному романі А. Хейлі інформаційний простір відзначається домінуванням фахово-детермінованої інформації, що вводить читача в світ інституціонального середовища, в якому розгортаються події роману. Образ аеропорту, тема розвитку авіації, необхідність співмірного розвитку як повітряного флоту, так і наземної техніки та служб, потреба у системних змінах у галузі авіаперевезень - ці та інші теми бентежать головних героїв роману, вони в центрі уваги автора, на них він звертає увагу вдумливого читача.

Зовсім недавно, менше ніж п'ять років тому, цей аеропорт вважався одним з найкращих та найсучасніших у світі. Сюди приїздили делегації, що оглядали його з захопленням - Less than a lustrum ago, the airport was considered among the world's finest and most modern. Delegations inspected it admiringly. Політики говорили про лідерство в авіації та символ ери реактивних літаків - Civic politicians were given to pointing with pride and would huff and puff about ”air leadership” and ”a symbol of the jet age.'' Сьогодні політики також помпезно висловлюються, проте, підстав для цього набагато менше - Nowadays the politicians still huffed and puffed, but with less reason. Більшість людей так і не зрозуміли, що міжнародний аеропорт Лінкольна подібно до великої кількості інших великих аеропортів все більше занепадав, перетворюючись на вибілену гробницю (sepulcher - могила, гробница; склеп): What most failed to realize was that Lincoln International, like a surprising number of other major airports, was close to becoming a whited sepulcher. Сумне й урочисте порівняння колись потужного аеропорту із вибіленою гробницею символізує і славне минуле, і відсутність прогресу (життя) в теперішньому. Mel Bakersfeld вважає таке порівняння влучним, оскільки недоліки в роботі аеропорту були серйозними та системними, проте, завдяки тому, що вони не були в полі зору громадськості, тільки працівники аеропорту знали про них: Mel Bakersfeld pondered the phrase whited sepulcher while riding in darkness down runway one seven, left. It was an apt definition, he thought. The airport's deficiencies were serious and basic, yet, since they were mostly out of public view, only insiders were aware of them.

І сьогодні аеропорт справляє велике враження, якщо взяти до уваги лише його термінал: Judged by its terminal alone, the airport was still spectacular. Недоліки, проблемні місця у його роботі пов'язані із функціонуванням наземних зон і служб, у першу чергу, це зльотно-посадкові смуги та дорожні розв'язки: Where its deficiencies lay were in operating areas, notably runways and taxiways. Мало хто з 80 тис. пасажирів, що щоденно прилітали та відлітали з аеропорту, усвідомлювали наскільки стан злітно-посадкових смуг не відповідав нагрузкам, що на них припадали: Few of the eighty thousand passengers who flew in and out each day were aware of how inadequate - and therefore hazardous - the runway system had become. Even a year previously, runways and taxiways were barely sufficient; now, they were dangerously over-taxed. In normally busy periods,_on two main runways, a takeoff or landing occurred every thirty seconds.

Вживання емоційно забарвлених, оцінних за своєю семантикою прикметників і прислівників передає стурбованість Мела незадовільним станом розвитку аеропорту та сприяє формуванню емоційної реакції читача: inadequate and therefore hazardous runway system; barely sufficient and over-taxed runways and taxiways. Цьому сприяє і вживання контрасту:

1) тільки поодинокі пасажири із 80-тисячного натовпу, що щоденно послуговується послугами аеропорту усвідомлюють глибину його проблем;

2) неспівмірність того, що відбувається у просторі із часовими рамками подій - літаки сідають і злітають кожні тридцять секунд на двох основних злітно-посадкових смугах: on two main runways, a takeoff or landing occurred every thirty seconds.

Привертає увагу повага автора до людини праці, що знаходить своє безпосереднє відображення у доборі мовних засобів для опису роботи професіоналів. Розглянемо, як письменник описує роботу снігоочисного підрозділу аеропорту, продуктивно використовуючи прямі та непрямі порівняння.

Автотранспортний підрозділ, що здійснює снігоочисні роботи - runway snow teams - самі працівники аеропорту поетично порівнюють із Conga Line (латино-американським танцем африканського походження, в якому танцюючі утворюють одну лінію типу струмочка): Airport men called the group a Conga Line, тому що подібно до лінії танцюристів транспортна колона потужної снігоочисної техніки має і голову, і хвіст, і тулуб, і відповідний антураж та просувається злітно-посадковою смугою із хореографічною точністю: It had a head, a tail, a body, and an entourage, and it progressed down a runway with the precision of choreography. На чолі колони її начальник, котрий є старшим бригадиром відділу матеріально-технічного забезпечення аеропорту - a convoy leader was the head; he was a senior foreman from airport maintenance. Голова колони пересувається за кермом автомобіля яскраво-жовтого кольору, цього кольору вся техніка в колоні - and drove an airport car - bright yellow, like all other equipment in the Line. Він визначає швидкість руху колони, яка, зазвичай, висока - the leader set the Conga Line pace, which was usually fast. У нього дві рації для постійного зв'язку з управлінням снігоочисної служби й авіадиспетчерським контролем - he had two radios and remained permanently in touch with the Snow Desk and Air Traffic Control. Голова колони використовує кольорові світлові сигнали для дистанційного керування машинами: зелене світло значить збільшити швидкість, жовте - так тримати, червоне - зменшити швидкість, яскраво-червоне - зупинитись: by a system of lights, he could signal drivers following - green for "speed up," amber for "maintain pace, ” redfor "slow down, ” and flashing red for "stop. ”

За головою колони рухається водій, котрий, подібно до першої скрипки оркестру, веде першу снігозбиральну машину - Behind the convoy leader, its driver, like an orchestra's first violinist, was the number one plow <. >. За першою снігозбиральною машиною, праворуч рухається друга снігозбиральна машина - To the rear of number one plow, and on its right, was number two. The first plow heaved the snow aside; the second accepted the load from the first and, adding more, heaved both lots farther. За ними йде сніговий комбайн Snowblast потужністю у 600 кінських сил і вартістю у 600 тис. доларів - Then came a Snowblast, in echelon with the plows, six hundred roaring horsepower strong. A Snowblast cost sixty thousand dollars and was the Cadillac of snow clearance - його автор називає кадилаком снігозбирання, що всмоктує/поглинає сніг, зібраний снігозбиральними машинами та укладає його за посадовою смугою у формі величезної арки, яку створити під силу лише Геркулесові - With mighty blowers it engulfed the snow which both plows piled, and hurled it in a Herculean arc beyond the runway's edge. У другій колоні праворуч ще дві снігозбиральні машини та один комбайн - In a second echelon, farther to the right, were two more plows, a second Snowblast.

За снігозбиральними машинами та комбайнами рухались грейдери - п'ять у лінії, що підбирали найменші купки снігу, залишеного снігозбиральними машинами - After the plows and Snowblasts came the graders--five in line abreast, with plow blades down to clear any mounds the front plows missed. Грейдери тягнули щітки, що обертаються, кожна з яких мала шістнадцять футів у ширину та приводилась у рух автономним дизелем - The graders towed revolving brushes, each sixteen feet wide and independently diesel powered. Щітки відчищали поверхню злітно-посадкової смуги подібно до жахливих величезних мітел - The brushes scoured the runway surface like monstrous yard brooms.

За ними йшли піскоструминні машини - Next were sanders. Три неповороткі чотириколісні вантажівки (аббр. FWD позначає four-wheel drive) з бункерами піску, кожен з яких вміщав 14 куб. ярдів піску, рівно розпорошували пісок - Where the eleven vehicles ahead had cleared, three hulking FWD trucks, with hoppers holding fourteen cubic yards apiece, spread sand out evenly. Цей пісок був особливим - The sand was special. На всій іншій території аеропорту, де ходили люди, пісок містив сіль, що сприяла таненню льоду - Elsewhere around the airport, on roadways and areas which the public used, salt was added to the sand as a means of melting ice. Натомість, сіль ніколи не використовували в льотних зонах аеропорту, оскільки вона викликала корозію металу та зменшувала термін його використання, тож до літаків ставились із більшою пошаною, ніж до автомобілів - But never for aeronautical areas. Salt corroded metal, shortening its life, and airplanes were treated with more respect than cars. У кінці колони йде замикаючий: last in the Conga Line itself - "tail-end Charlie”, котрий є заступником голови колони та їде у другому автомобілі - was an assistant foreman in a second car. Його робота полягає у тому, щоби слідкувати за збереженням порядку слідування колони, щоби ніхто не відстав тощо - His job was to insure that the line stayed intact and to chivvy stragglers. Він підтримує постійний радіозв'язок із начальником колони, котрого часто і не видно із-за снігу або темряви - He was in radio touch with the convoy leader, often out of sight ahead in snow and darkness.

У подальшому в оповіді часто використовуються короткі вирази подібні до: a rolling Conga Line, the Conga Line slowed and stopped. Після попереднього докладного та яскравого опису складу та роботи автотранспортної служби снігоприбирання цілком достатньо короткої згадки - the Conga Line - для того, щоби відтворити в пам'яті читача злагоджену роботу снігозбиральної команди.

Таким чином, когнітивний механізм фахового контексту роману А. Хейлі полягає у переосмисленні читачем подій роману та розумінні поведінки персонажів через пізнання фахових реалій специфічного інституціонального середовища, що наповнює оповідь новим змістом. Велику роль в ефективності впливу письменника та його оповіді на читача відіграє не тільки дбайливе відтворення на сторінках роману фахових реалій життя і діяльності великого міжнародного аеропорту, а й створення емоційно забарвленої атмосфери, яка, значною мірою, визначає зацікавленість читача. Багата палітра лінгвостилістичних засобів, за допомогою якої письменник відтворює фаховий світ аеропорту, включає яскраві порівняння, образні епітети, точні й несподівані оцінні судження. У багатій за своєю емоційною тональністю оповіді, що відзначається динамізмом і розмаїттям описаних подій, привертають увагу терміни та професіоналізми, що точно та яскраво зображують фаховий світ аеропорту та пояснюють його специфіку.

Отже, уважність до деталей, докладне відображення фахової специфіки інституціонального середовища, в якому розгортаються події роману, є характерними ознаками авторського стилю А. Хейлі, котрий завжди поруч зі своїм читачем, пояснюючи реалії фахового буття. Фаховий контекст у романі завжди експліцитний, найкращим експлікатором фахового контексту є термінологічна лексика. Відтак, мовна тканина твору заповнюються спеціальною лексикою. Для пояснення складних за семантикою термінологічних одиниць і професіоналізмів письменник або його герої вдаються до інших термінів, розширюючи мовну базу експлікації фахового контексту.

Висновки. Проведене дослідження засвідчило, що термінологічна лексика виступає ефективним засобом вербалізації фахового контексту в романі А. Хейлі „Аеропорт”, допомагає авторові відтворити специфіку інституціонального середовища міжнародного аеропорту, об' єктивує просторові, темпоральні та інші фактори, що притаманні цій професійній сфері. Термінологічні одиниці складають основу лексичної бази вербальних маркерів контекстуалізації фахового середовища. У стилістично маркованому контексті художнього твору нейтральна термінологічна лексика набуває стилістичного забарвлення, що сприяє глибшому розкриттю теми роману й емоційному впливові на читача.

Перспективи подальших досліджень лінгвостилістичних особливостей відтворення фахового контексту професійного роману, загалом, і професійного роману А. Хейлі, зокрема, пов'язані з подальшим визначенням когнітивно-дискурсивних аспектів функціонування термінологічної лексики в мовній тканині твору, виявленням загальних жанрових особливостей професійного роману та впливові цих особливостей на палітру лінгвостилістичних засобів для адекватного відображення фахового середовища в творі як в контексті загальних тенденцій, так і особливостей індивідуального авторського стилю.

термінологічна лексика фаховий контекст роман

Література

1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981. - 138 с.

2. Данильчук О.М. „Хейлі. - Феномен. ” (до питання своєрідності художньої манери американського прозаїка ХХ століття) / О.М. Данильчук // Гуманітарний вісник НУК (Націон. ун-т кораблебудування): Зб. н. пр. - Т.2. - Миколаїв: Ілліон, 2009. - С.54-58.

3. Никитина Т.Г., Павлова А.Н. Жанровая специфика профессионального романа в произведениях Артура Хейли // В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии: сб. ст. по матер. XLVIII междунар. науч. - практ. конф. № 5 (48). - Новосибирск: СибАК, 2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sibac. info/conf/philolog/xlviii/42164 - 15.03.2016.

4. Островська О.М. Засоби мовної реалізації категорії оцінки (на мат-лі прози А. Хейлі та К. Кольєра) // Іноземна філологія. - Львів, 1994. - Вип. №107. - С.81-85.

5. Жаманова Ю.В. Профессиональная речь в художественном тексте как объект межъязыковой передачи (на мат-ле лексики кабинного экипажа в романе А. Хейли "Аэропорт" и его русском переводе) / Ю.В. Жаманова // Вестник МГОУ. Серия: Лингвистика. - 2015. - № 2. - С.56-64.

6. Московская Н.Л., Мацаева М.А. К вопросу о жанровой специфике производственного романа (на мат-ле произведений Артура Хейли) / Н.Л. Московская, М.А. Мацаева // Вестник Челябинского гос. пед. ун-та. - 2013. - № 3. [Електронний ресурс]: http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-zhanrovoy-spetsifike-proizvodstvennogo-romana-na-materiale-proizvedeniy - artura-heyli - 20.11.2016.

7. Керер К.А. Реализация концептосферы ''профессиональная деятельность” в современном производственном романе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филологических наук: спец.10.02.19 'теория языка" / Ксения Александровна Керер. - Челябинск, 2011. - 20 с.

8. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Е. А Селиванова. - К.: ЦУЛ, "Фитосоциоцентр", 2002. - 336 с.

9. Hailey A. Airport / A. Hailey. - Toronto: Bantam Books of Canada Ltd., 1968. - 10th print. - 502 p.

Размещено на Allbest.ru