Образ "людина" в прозових творах чорнобильської тематики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2:81'42

DOI: 10.24919/2522-4557.2017.40.116992

Образ людина в прозових творах чорнобильської тематики

Ірина Гоцинець

Статтю присвячено розглядові асоціативно-семантичної групи «відпо-відальність», зокрема мікрогрупи «людина», змодельованої за ідіостильовими параметрами мови українських прозових творів чорнобильської тематики. Розглянуто функціонально-стилістичну динаміку компонентів, які реалізують відповідне концептуальне значення, та типи їхньої актуалізації, лексичну ва-лентність і контекстні асоціативно-семантичні зв 'язки номінації «людина» у конкретних хронікально-документальних текстах.

Ключові слова: асоціативно-семантична група, диференційні риси, мета-форична мікротема, контрастування, образний ряд.

Статья посвящена рассмотрению ассоциативно-семантической группы «ответственность», в частности микрогруппы «человек», моделируемых идиостилевыми параметрами языка украинских прозаических произведений черно-быльской тематики. Рассмотрены функционально-стилистическая динамика компонентов, реализующих соответствующее концептуальное значение, и типы их актуализации, лексическая валентность и контекстные ассоциативно-семантические связи номинации «человек» в конкретных хроникально-доку-ментальных текстах.

Ключевые слова: ассоциативно-семантическая группа, дифференциальные признаки, метафорическая микротема, контрастности, образный ряд.

Постановка проблеми. Чорнобильський дискурс це окремий, самодостатній тип мовотворчості із властивими йому диференційними рисами.

У межах чорнобильського дискурсу розмежовуємо два різновиди поетичний та прозовий (художньо-публіцистичний). Кожному з них властива своя специфіка тематичної та асоціативно-семантичної репрезентації стрижневої номінації. Підсумування цієї специфіки засвідчує неоднакове вичленування основних асоціативно-семантичних груп, мікрогруп, а також асоціативно-образних рядів.

Ми ж зосереджуємо свою увагу на прозових творах, роблячи акцент на відповідальність, яку представляємо базовим, ключовим поняттям, бо в художньо-публіцистичній прозі уже є момент не переживання, а момент аналізу аварії, простежується аналітичний підхід. Очевидно можна виходити ще із таких одиниць, що у поезії ця сполучуваність потребує меншого відрізку, відтинку тексту, ніж у прозі, у прозі вона є аналітичним екскурсом це широкий контекст для народження метафори.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Функціонально-стилістичний підхід до інтерпретації смислових елементів слова зумовив погляд на текст як поле, а також на асоціативне поле як текст. Асоціативно-семантичне загальномовне поле, спроектоване на художній текст, змінює свій зміст, склад, характер взаємовідношень лексичних одиниць, що набувають статусу поетизмів.

Основна мета вивчення різноманітних асоціативно-семантичних структур у стилістиці пізнання образно-виражальної сили слова, варіювання цих виявів на різних етапах розвитку мови.

Такі мовознавці як О. Ахманова, А. Антомонов, Е. Кузнєцова, Л. Лисиченко, Ж. Соколовська послуговуються поняттями семантичне, лексикосемантичне, тематичне, функціонально-семантичне, функціонально-стилістичне, асоціативно-образне поле. Спільний принцип для класифікацій мовних одиниць у польовій структурі визначив Г. Щур [2], який охарактеризував поле як засіб існування й групування лінгвістичних одиниць із спільними інваріантними якостями.

Найбільш яскраво і частотно були зображені складники асоціативносемантичної групи «людина» у прозових художньо-публіцистичних (Л. Даєн, І. Малишевський, В. Трегубов, В. Яворівський) творах. асоціативний семантичний стилістика

Мета статті простежити типи актуалізації ключових семем представленої асоціативно-семантичної мікрогрупи, лексичну валентність та контекстні зв'язки номінації людина в обраних прозових творах.

У мові епічних творів виразно окреслюється асоціативно-семантична група «відповідальність», яка репрезентує наступність відтворюваних у текстах позамовних процесів, станів, ситуацій, а також визначає ключові мікротеми. Однією з таких є мікротема «людина».

Не залишені поза письменницькою увагою мовообрази пожежників, керівництва АЕС, постраждалого населення, які й формують асоціативно-семантичну групу «людина».

Аналізовані художньо-публіцистичні тексти репрезентують численний ряд емоційно-експресивних вторинних номінацій пожежників, з-поміж яких виділяємо кілька типів за ключовими семами:

* `вогонь': Коли вогнеборці погасили пожежу, почало світати (Даєн, 141); Сердечна подяка і земний уклін вам, люди в пожежних касках (Трегубов, 21);

* `герой': Віднині навічно заснули герої-пожежники на новому підмос-ковному Митинському кладовищі (Трегубов, 15); З перших до останніх хвилин наймолодший у караулі пожежник тримався, як і належить представникові героїчної професії (Даєн, 115);

* `відвага': Багато з відважних незабаром навічно стануть на свої нові пости в бронзі, граніті й сталі (Трегубов, 15); Загалом обидва «орли» люди надійні, сміливі, професіонали першої руки (Малишевський, 10); Героїзм сміливців Чорнобиля, котрі ступили у вогонь і прикрили собою інших [...] високо підніс громадянський, моральний престиж не тільки прип'ятських сміливців, а й взагалі професії пожежників (Даєн, 151);

* `відданість': Серед таких патріотів були: В. Вашека, М. Кирієнко, М. Каган, М. Міщенко та багато інших (Трегубов, 32); Велика група шоферівдобровольців зі студії працювала там, звукооператори, десятки людей (Малишевський, 125);

* `дружба': Якось у пориві глибокої туги, з болем згадавши своїх загиблих побратимів, нагороджених орденами Червоного Прапора (Даєн, 153); Дев 'ятого травня вітали своїх товаришів-пожежників і лікарів з Днем Перемоги (Даєн, 7); Шестеро його побратимів, які першими, не здригнувшись, мужньо прийняли вогонь на себе (Даєн, 7);

* `професіоналізм': Знав: ці молодці, ці прості й щирі хлопці прекрасні, висококваліфіковані спеціалісти (Даєн, 126).

Такі вторинні номінації виконують текстотвірну функцію, посилюючи виразність висловів, роблячи їх стилістично привабливими, семантично вагомими. Окрім наведених у групі (а), ці перифрази мають подвійну співвіднесеність з денотатом, тобто реалізують свою вторинну номінативну функцію ситуативно, залежно від змісту контексту, повідомлюваного.

На тлі проілюстрованих узагальнених піднесених оцінок виокремлюється група висловів, що створюють індивідуалізовані позитивні словесні портрети героїв-пожежників. Зокрема, у таких мовних знаках представлений образ Л. Телятникова: Телятников і звичайний трудівник, і славний герой. В ньому подвиг і чесність, простота і скромність, людяність і доброзичливість (Трегубов, 25). Він продуктивно розвивається у мовостилі Л. Даєна; Телятников невисокий, жилавий, сухорлявий, одне слово, живчик (Даєн, 100); Як вчинити: обернутися і піти, чи спробувати вмовити-таки цього непіддатливого пожежника? (Даєн, 63); Телятников справедливий. В нього немає любимчиків (Даєн, 72); Саме ці його риси скромність, доброзичливість, привітність підкреслювали англійські газети (Даєн, 165); Невисокий на зріст, худорлявий, Льоня краявся: чи ж такий має бути справжній боєць? (Даєн, 38); за Леонідом Петровичем міцно закріпилася в Рудному репутація залізного Телятникова (Даєн, 51).

Менше прикладів епітетних рядів зовнішніх та внутрішньопсихологічних портретів інших пожежників:

* Тишури: він працелюбний, безвідмовний, надійний (Трегубов, 11);

* Ігнатенка: Мовчазний, скромний, соромливий. Жадібний до праці (Трегубов, 11);

* Правика: На його місце начальником караулу був призначений Воло-димир Правик. Молодий, здібний (Даєн, 81); Офіцери близькі товариші називали Правика по-дружньому, ласкаво Вовик. Доброзичливий, м'який, майже по-дівочому ніжний, Правик був у частині загальним любимцем (Даєн, 71);

* Кібенка: За характером добрий, чуйний, чесний, за що його любили і поважали в частині (Трегубов, 9);

* Ващука: На пожежах і тактичних вченнях виявляв рішучість, сміливість та ініціативу (Трегубов, 10); Микола Ващук, командир відділення з караулу Кібенка, завжди відзначався рішучістю (Даєн, 118);

* Хмеля: Люди в караулі Хмеля всі на підбір досвідчені. Кого не візьми всі корифеї (Даєн, 71).

Професійна діяльність названих вище пожежників набула високої позитивної оцінки, яку створюють лексеми суспільно-політичного змісту подвиг, мужність, героїзм, самопожертва, відвага, відповідальність, майстерність. Напр.: Це подвиг не одинаків, а колективний (Даєн, 123); Вони герої! Те, що вони здійснили, подвиг! (Трегубов, 5); Всі сміливо і до кінця виконали службовий обов 'язок (Трегубов, 12); тут йдеться про подвиг пожежників Віктора Кибенка (Трегубов, 13); Але подвиг, який здійснив ваш син, довго житиме у наших серцях (Трегубов, 14); Бо й справді, і мужність потрібна була, й відвага, щоб у травні висунутися з «конвасом» з люка вертольота (Малишевський, 118); Час викарбував риси зрілої мужності, замішаної на болю й гіркоті (Даєн, 166); При виконанні поставлених завдань особовий склад цього відділення виявив мужність, високу свідомість (Трегубов, 35); Пожежники у надзвичайно важких умовах діяли злагоджено. Все робилося блискавично, з високою майстерністю (Даєн, 118); Найвищий рівень знання інженерної техніки, професіоналізм плюс людська відвага дали свої результати (Трегубов, 20); Політичне забезпечення чорнобильської відваги проявляється у повсякденній діяльності управлінь і відділів МВС (Трегубов, 38); Особовий склад зведених загонів з відчуттям високої відповідальності і доброти ставився до надання допомоги місцевому населенню, виявляючи при цьому ініціативу, винахідливість і сміливість (Трегубов, 35).

В авторській інтерпретації І. Малишевського таку саму високу оцінку має узагальнений мовообраз кінооператорів, журналістів: не буде нескромним з мого боку сказати про мужність кінооператорів, які лізли в самісіньке пекло (Малишевський, 118).

Проілюстрований рівень аксіології узгоджується з метафорою бій / війна, що характеризує наполегливість, активну діяльність, спрямовану на подолання чого-небудь, цього разу пожежі, аварійної ситуації: Три години йшов бій біля машинного відділення (Трегубов, 8); Всі вони знали, що борються з вогнем в умовах небезпеки, яку вивергає атомний реактор, але ніхто поста не залишив і продовжував бій (Трегубов, 8); Всі отримали чітке завдання, тому і рішення приймались, як у справжньому бою (Трегубов, 8); В бою з пожежею (саме в бою, а не просто в роботі) поряд з відвагою завжди повинна бути упевненість і надійність (Трегубов, 8); Починаючи з 26 квітня на передньому краї боротьби разом з лікарями, воїнами, спеціалістами на постійному посту міліціонери, прапорщики, офіцери й генерали органів і військ внутрішніх справ (Трегубов, 29); Шевченко зафіксував для історії найважливіші деталі грізної битви людини з атомом, що опинився поза контролем (Малишевський, 145); Фронт героїчних зусиль пожежників розширювався (Даєн, 127); В цей час чимало пожежників, які витримали нелюдський поєдинок з вогнем, уже були в медсанчастині (Даєн, 130).

Батальний мовообраз пожежогасіння, ліквідації аварії спричинився до актуалізації відповідних назв осіб воїн, боєць, борець, військо, як-от: Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони воїни, незмінні й довічні бійці з пожежею (Трегубов, 6); З пожежними воїнами вона [відвага І. Г.] завжди поряд (Трегубов, 7); До того ж у чергового по лікарні працювало ще, як казали медики, «ціле військо» (Трегубов, 24).

Узвичаївся у мові повістей також епітет-публіцистизм бойовий: Бойові листки ж політорганів мають нині свої особливості (Трегубов, 47); Інші за-лишаться тут, на своєму посту тепер уже не стільки трудовому, скільки бойовому (Даєн, 111).

Зафіксовано й інші лексеми-баталізми фронт, розвідка, відвойовувати тощо: Ураспіраторах, у масках, у захисних костюмах. Таких, як в усіх у Чорнобилі, де, мов, на фронті, і форма у всіх одна, і побут один, і небезпека одна на всіх (Малишевський, 122); Кілька разів він [Зборовський. І. Г.] ходив у розвідку до реактора (Трегубов, 18); Важко було пересуватися, але бійці крок за кроком відвойовували у вогню площу даху (Трегубов, 8); Це залишив свій слід радіоактивний потік, який прострелив плівку, кінокамеру, вертоліт (Малишевський, 65). Як зауважила О. Чадюк, більшість метафор із базовою батальною лексикою є за своєю суттю стертими, метафорами-штампами, що успадковані від тоталітарної епохи, доби перебудови [1, 11]. Цей період у розвитку української літературної мови й задокументовано в прозі про Чорнобиль.

Мова роману В. Яворівського репрезентує узагальнені художні образи пожежників, постраждалого населення у період післярадіаційного впливу. В цьому творі зафіксовано епітетні ряди зовнішнього та внутрішнього портрета персонажів, які об'єднує макросема `хвороба'. Ключові дистрибути обличчя / лице, погляд, вираз, помах.

Атрибути іменника обличчя / лице це прикметники й сполуки на позна-чення відтінків сірого кольору, блідості: шинельного кольору, землисте, сіре; бліде, покійницьке, глиняне. Наприклад: Майже в усіх сірі, шинельного кольору обличчя, зрошені холодним потом (Яворівський, 151); Чоловік і старенька бабуся заносять пожежника [...] з блідим, майже покійницьким обличчям (Яворівський, 152); На сірому обличчі ледь-ледь стрепенулася його силувана посмішка (Яворівський, 186); Неголений, з глиняним, байдужим до всього обличчям, Володимир Маслюк став у дверях (Яворівський, 185).

Словесний образ постраждалого пожежника створюють епітети закривавлений, обпечений: Костюм на ньому обгорів. Закривавленого, обпеченого обличчя майже не впізнати (Яворівський, 137).

Дистрибут обличчя сполучається з художніми означеннями, що утворюють образ фізично втомленої, психологічно виснаженої особи (осіб): Олесине обличчя. Втомлене, виснажене, хворобливе (Яворівський, 189); Все швидше і швидше миготять людські очі, лиця, старі, молоді, налякані, печальні, пригнічені всякі, немає тільки веселих (Яворівський, 213).

Макросема `хвороба' охоплює й епітети-прикметники для характеристики станів психологічного страждання, що конкретизують сполуки з іменником погляд: божевільний погляд, страх і агресивна загнаність в обличчі (Яворівський, 166); Молодий, але з важким, осклілим поглядом хлопець (Яворівський, 185). Ця макросема об'єднує прикметники та субстантиви на позначення емоційно-психологічних станів із значенням «страждання»: Якісь однакові [опромінені І. Г.], байдужі й невидющі, ніби переходять з цього буття в інше (Яворівський, 185); Ой, якого страшного несли до «швидкої»! Страшніший за мерця! Обпечений весь (Яворівський, 139); Куца смугаста піжама робить його [Григорія І. Г.] моторошно жалюгідним (Яворівський, 186).

З проілюстрованими мовообразами ліквідаторів аварії на ЧАЕС контрастує за колірною ознакою художній образ одного з винуватців трагедії, охарактеризованого епітетом білий: У залі бункера сидить Голобородько в білому марлевому респіраторі, в білому новому комбінезоні (Яворівський, 138).

Зі словесним образом хвороби пов'язаний образ смерть, який створюють контрасти кольоронайменувань білий чорний, білий червоний, а також контекстні експресивні зіставлення назв цвіт (яблуні) кладовище, курява, що виявляють у мікроконтекстах свій символічний зміст. Пор.: Без білого очіпка, рукав комбінезона в чорній кіптяві (Яворівський, 133); На білій подушці, на простирадлі, на білій пластиковій підлозі розсипалися чорні його кучері (Яворівський, 249); друзки [келиха І. Г.] розсипалися по кімнаті, а червоне вино вилилося на його білу сорочку і на поділ бузкової Наталчиної спідниці (Яворівський, 127); Печально дивиться у вікно, навпроти якого вітер обриває цвіт із яблуні, обриває і несе туди, до кладовища, разом з піщаною курявою (Яворівський, 227).

Висновки. Здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що асоціативно-семантична мікрогрупа «людина» є репрезентативним, смислово насиченим сегментом документально-хронікальної прози, яка спонукає до пошуку інших асоціативних груп, тісно переплетених із нею.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі лексико-семантичних груп слів, які пов'язані з мовообразами людини, мотивами її моральної відповідальності перед сучасниками та майбутніми поколіннями.

Література

1. Чадюк О.М. Метафора у сфері сучасної української політичної комунікації : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О.М. Чадюк. К., 2005. 22 с.

2. Щур Г.С. О типах лексических ассоциаций в языке / Г.С. Щур // Семан-тическая структура слова: Психолингвистические исследования : [сб. ст.]. М. : Наука, 1971. С. 140-151.

References

1. Chadiuk, O.M. (2005). Metafora u sferi suchasnoi ukrainskoi politychnoi komunikatsii [A metaphor in modern Ukrainian political communication]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Shchur, G.S. (1971). O tipakh leksicheskikh assotciatcii v iazyke [About types of lexical associations in language]. Semanticheskaia struktura slova: Psikholingvisticheskie issledovaniia Semantic structure of the word: Psycholinguistic studies (pp. 140-151). Moscow: Nauka [in Russian].

Джерела

1. Даєн Л. Чорнобиль трава гірка / Л. Даєн. К. : Веселка, 1988. 175 с.

2. Малишевський І. Володимир Шевченко. Від Кулунди до Чорнобиля / І. Малишевський. К. : Мистецтво, 1988. 159 с.

3. Трегубов В. Приборкувачі вогню / В. Трегубов // Мужність і біль Чорнобиля : Повість-хроніка. Поеми. Вірші. К. : Молодь, 1988. С. 1-56.

4. Яворівський В. Марія з полином у кінці століття / В. Яворівський. К. : Рад. письменник, 1988. 262 с.

Размещено на Allbest.ru